Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень icon

Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень




НазваСудження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень
Сторінка1/5
Дата28.06.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

Розділ п'ятий


СУДЖЕННЯ


Поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень.

Види простих суджень за кількістю і якістю. Розподіленість термінів у судженнях. Відношення між судженнями. "Логічний квадрат".

Види простих суджень за модальністю. Складні судження та їх види.


5. 1. Поняття про судження

У попередньому розділі ми звертали увагу на те, що поняття в логічному мисленні не зустрічається саме по собі; воно обов'язково знаходиться у певному зв'язку з деякими іншими поняттями. Усі поняття зосереджені в тій чи іншій логічній структурі, й утворюють форму судження. Судженням прийнято вважати таку форму думки, в якій стверджується або заперечується що-небудь відносно предметів або явищ, їхніх властивостей, зв’язків та відношень і яка має властивість виражати або істину, або помилку.

Іноді у студентів виникає запитання: "Що передує чому – судження поняттю чи поняття судженню?" Цілком аналогічно виглядає і проблема, “що є первинним: мислення чи мова?”. Якщо брати “мислення”, яке відбулося, і мову, яка сформувалася, то проблема стає нерозв'язною. Якщо ж їх брати в розвитку, то вони виникли одночасно, адже думка завжди оформляється словесно або символічно. А якщо так, то вони не існують одне без одного.

Отже утворення як понять, так і суджень являє собою дію одночасну і говорити про примат одного над іншим принаймні некоректно. Розглянемо, наприклад, такі судження: "Калій – лужний метал", "Калій складається з молекул", "Усі молекули складаються з атомів". У цих судженнях ми не можемо зафіксувати момент первинності чи вторинності предметів, їхніх властивостей і відношень. Безумовно, що вони виникали в реальності одночасно, тому поняття і судження, що відбивають їхні властивості й відношення не поділяють між собою пальму першості. Між ними існують паритетні відношення.

Якщо ми за допомогою понять відбивали, фіксували найбільш характерні ознаки предметів і розкривали їхню сутність, то судження як форма мислення дозволяє нам зосередити увагу тільки на якій-небудь одній властивості розглядуваного об’єкта. Більше того, ця ознака, на відміну від атрибутивних властивостей, характерних для поняття, може бути і не основною, а другорядною, наприклад, "Харків – перша столиця України", "Харків – великий центр науки і культури", "Харків –“багатонаціональне місто". У кожному з цих суджень відбиті окремі ознаки міста Харкова. А от в судженні "Харків – не азіатське місто" ми фіксуємо в міркуванні відсутність ознаки "азіатського" міста і т.ін.

Таким чином, судження - це форма мислення, в якій стверджується чи заперечується що-небудь про предмети та їх ознаки, або про відношення між предметами.

Якщо в судженні стверджується (чи заперечується) наявність у предмета якої-небудь ознаки, або просто фіксується наявність якогось предмета чи констатуються відношення між предметами і все це відповідає дійсності, то таке судження ми називаємо істинним. Наприклад, судження "Заряд ядра атома є позитивним", "Рівняння P=ma є справедливим для відносно малих швидкостей", "Кожен газ займає весь наданий йому об'єм" є істинними, тому що в них адекватно відбито все те, що існує в реальності. Якщо ж у судженні невірно відбита дійсність, то судження буде хибним (рис. 5.1).




Рис. 5.1 ? Істинні й хибні судження

Наприклад, "Заряд кожного ядра негативний", "Ядра ізотопів певного елемента складаються з різного числа протонів", "Усі фотони рухаються не зі швидкістю світла" або "Атом є неподільною часткою речовини". В останньому судженні ми думкою поєднали те, чого в реальності немає. Адже в дійсності атом являє собою складну матеріальну систему, в структурі якої є позитивно заряджене ядро і негативно заряджені електрони, що рухаються навколо його; більше того, навіть саме ядро, в свою чергу, складається з протонів і нейтронів і т.д.

Однак якщо ми підходимо до атома з точки зору хімічного відношення, то дійсно звертаємо увагу насамперед на його неподільність як найменшу частку якого-небудь хімічного елемента. І справді, найменшою часткою, наприклад, заліза, сурми, кальцію чи водню виступає відповідний атом.

Формальна логіка є двозначною, або бінарною. Як це розуміти? Так, що в цій логіці кожне судження може мати тільки одне з двох значень: воно є або істинним, або хибним. У тризначних логіках судження може приймати три різних значення, тобто воно може бути або істинним, або хибним, або невизначеним. Наприклад, судження "Генофонд людства (у стані сомати) знаходиться в Тібеті" у даний час є невизначеним, тому що ми не можемо довести істинність існування такого генофонду, але й спростувати цю гіпотезу ми також не в змозі. Тому це судження має невизначений характер.

Взагалі судження, змістом яких є одиничні факти, події з далекого минулого чи з прийдешнього майбутнього, відповідність яких неможливо ні підтвердити, ні спростувати, є, як правило, невизначеними.


^ 5.2. Структура судження


Структура кожного судження дозволяє виділити в його складі такі чотири частини: суб'єкт, предикат, зв 'язка і квантор.

Візьмемо для прикладу таке судження: "Усі діоди є напівпровідниками". Аналіз цього судження свідчить, що воно складається з таких частин:

1) “діоди”, яка виступає суб'єктом судження;

2) “напівпровідники”, яка являє собою предикат судження;

  1. слово “є” виступає зв'язкою судження;

  2. “усі” - квантор судження (рис. 5.2).




Рис. 5.2 ? Структура судження


Розглянемо детальніше зміст кожного з цих понять.

Суб'єкт – це частина судження, в якій відображується предмет думки, тобто те поняття, з яким ми що-небудь зіставляємо.

Предметом думки може бути будь-яка річ, властивість чи відношення між речами; це можуть бути предмети певного класу чи навіть клас предметів, що існують у реальності. Наприклад, "Усі мюони не є стабільними", "Усі планети рухаються навколо Сонця", "Усі функції, що мають точки розриву, не безперервні". У всіх цих трьох судженнях виділені суб'єкти, тобто предмети думки. У логіці суб'єкт звичайно позначається початковою буквою латинського слова (S)Subjectum.

Предикатом судження називається поняття про ознаку предмета, розглянуту в судженні. Інакше кажучи, предикатом є все те, в чому предмети подібні чи відмінні один від одного. Слід підкреслити, що під ознаками ми розуміємо не тільки властивості й деякі стани предметів чи явищ, але й відношення предмета судження з іншими предметами. Цілком природно, що безумовною вимогою до ознаки є наявність її в реальній дійсності. Так, у судженні "Усі протони мають позитивний заряд" предикатом є "позитивний заряд". Предикат позначається початковою буквою латинського слова (Р) Рredicatит.

Зв 'язка показує, в якому відношенні знаходяться між собою предмет і його властивість. Іншими словами, елемент, що пов’язує судження, за допомогою якого відбувається зіставлення між суб'єктом (S) і предикатом (Р), називається зв'язкою (сориіа). Зв'язка може бути виражена одним словом (є, бути, суть і т.ін.). Однак нею може виступати і група слів, а також тире чи в контексті шляхом узгодження слів, наприклад, "Усі безперервні функції не мають точок розриву", "Усі протони – стабільні", "Атом водню має один електрон" і т. ін.

Перед суб'єктом (S) судження часто ставлять кванторне слово (лат. Qиаntит - скільки): "усі", "деякі", "жоден" і т.ін., яке вказує на розподіленість суб'єкта в даному судженні, тобто в повному чи в частковому обсязі він тут розглядається.

Суб'єкт і предикат судження називають також термінами судження. Як суб'єкт, так і предикат виконують конкретну функцію у процесі пізнавальної діяльності людини. Якщо в суб'єкті судження відбиваються уже відомі факти про явища і предмети, то в його предикаті зосереджене нове знання, наводиться деяка властивість предмета, раніше невідома в даній системі відношень предметів. Наприклад, "Колоїди – це дисперсні системи". Тут "колоїди" є суб'єктом. Поняття це не просто вказує на явище, але й містить в собі думку про деякі істотні ознаки цього явища.

Однак думка ця залишилася б обмеженою тим, що мислиться в змісті суб'єкта судження, якби думка про це явище не одержала подальшого визначення у предикаті судження. У нашому прикладі предикат стверджує, що "колоїдам" притамання така властивість, як "дисперсність". Таким чином, предикат повніше, точніше визначає ту частину думки про предмет, що виступає як суб'єкт судження.


^ 5. 3. Класифікація суджень


Судження відрізняються одне від іншого низкою особливостей. Це пояснюється тим, що в судженнях відбивається різна кількість предметів з різними властивостями, а також різноманіттям характеру відношень між предметами. Усі ці визначальні характеристики суджень і є основою їх поділу на види.

Різноманітність суджень вимагає певної їх класифікації, яка полягає в поділі суджень залежно від обсягу й змісту предметів чи явищ, що відображаються в судженні, та від характеру зв’язку між предметами чи явищами та їх властивостями. Основними класифікаційними ознаками можуть виступати такі (рис. 5.3):

- склад суб’єкта і предиката;

- обсяг або кількість відображуваних предметів чи явищ;

- якість відображуваних предметів чи явищ;




Рис. 5.3 ? Класифікаційні ознаки поділу суджень


- характер зв’язку між відображуваними предметами або явищами та їх властивостями;

- міра істотності для предмета чи явища відображуваної властивості.


5.3.1. Поділ суджень за складом суб’єкта і предиката


За складом суб'єкта і предиката судження поділяються на прості й складні (рис. 5.4).





Рис. 5.4 ? Класифікація понять за складом суб’єкта і предиката


Простим називається судження, яке складається не більш ніж з двох понять, наприклад: "Алюміній – метал", "Логіка – наука", "Хлор – газ", "Крейсер – корабель", “Турбіна – двигун внутрішнього згоряння” і т.ін.

Складним вважається судження, що складається з декількох роздільно мислимих понять про предмети чи класи предметів і в якому щось стверджується чи заперечується стосовно цих предметів. Наприклад, у складному судженні "Сірка й азот належать до металоїдів" суб'єкт складений, тому що він складається з двох роздільно мислимих понять – "сірка" і "азот".

У складних судженнях складеним може бути і предикат. Наприклад, "Алюміній може бути тривалентним і одновалентним". У цьому прикладі ми могли б вказати, за яких умов алюміній може бути одно- чи тривалентним. Інший приклад: “Контроль – це процес отримання і подання інформації про події в об’єкті або про його технічний стан”.


5.3.2. Поділ суджень за кількістю


Якщо ми візьмемо за критерій поділу суджень кількісний аспект, тобто обсяг або кількість відображуваних предметів або явищ, то всі судження можна розподілити на одиничні, часткові й загальні (рис. 5.5.).

Одиничним судженням називається таке судження, в якому стверджується (чи заперечується) зв'язок властивості з одиничним предметом чи класом предметів у цілому, наприклад, “Лопатка – елемент турбіни”, "Валеріана – цілюща трава", "Іванов – студент фізтеху", "Золото (Аu) – хімічний елемент першої групи періодичної системи Менделєєва" і т. ін.




Рис. 5.5 ? Класифікація суджень за кількістю предметів чи явищ


Те, що в одиничних судженнях висловлюється, має відношення поширеності на окремо взятий предмет. Але цей факт не свідчить про те, що начебто одиничне судження не має цінності в науці. Візьмемо, приміром, науки описові – астрономія, географія, історія, соціологія, література і мистецтво, історія науки і техніки та ін. Одиничне судження в цих науках відіграє важливу роль у системі знань. Учені шукають протягом сторіч ім'я автора того чи іншого художнього твору. І коли виявляється автор, а з ним і відомості про його життя і діяльність, то художній твір немов би "оживає". Він по-іншому уявляється, чується, розуміється.

Одиничні судження відіграють велику роль у нашому мисленні ще й тому, що без вивчення окремих представників класу предметів ми не зможемо пізнати клас предметів у цілому. Одиничне судження, якщо воно правильно відбиває предмет, завжди розкриває оптимальний шлях осягнення сутності всього класу предметів. Формула одиничного судження:

Це S є (не є) Р.

Частковим судженням називається таке судження, в якому предикат відноситься лише до частини обсягу суб'єкта, тобто до частини якого-небудь класу предметів, наприклад, "Деякі речовини є фторидами", “Деякі з’єднання конструкцій є зварними”. У кожному з цих суджень в суб'єкті узагальнено множину різних, але схожих у відомому відношенні предметів. Частина з них і є предметом часткового судження.

У предикаті також можуть бути узагальнені ознаки предмета. Отже ми мислимо предмет судження тільки і тільки як "речовина", або відповідно як “з’єднання” й абстрагуємося від усіх реальних розходжень між речовинами чи, відповідно, між з’єднаннями. Аналогічно мислиться й ознака "фториди" чи, відповідно, зварні, тобто узагальнено. Тому зміст першого з розглянутих нами суджень є такий: якась, у точності невідомо яка саме, частина речовин є фторидами. Подібно до цього, зміст другого з розглянутих суджень полягає в тому, що знов-таки якась, в точності невідомо, яка саме, частина з’єднань конструкцій є зварними.

Таким чином, ми помітили, що часткові судження несуть у собі певну невизначеність. Квантор "деякі" у цих судженнях має сенс "принаймні деякі, а може бути і всі". У процесі подальшого дослідження ми можемо уточнити, конкретизувати. Але в кожному випадку має місце особливий, тільки йому властивий характер розгляду.

Так, у нашому судженні ми можемо виділити групу за хімічними властивостями фторидів – галогени, інертні гази, кисень, азот та ін. У свою чергу, можемо уточнити, наприклад, фториди азоту: трифторид азоту NF3, тетрафторгидразін N2F4, дифторамін NF2Н і т.ін.

Аналогічно можна виділити за характером виконання з’єднання болтові, шпилькові, шпонкові, клейові, зварні та інші.

^ Формула часткового судження має вигляд

Деякі S є (не є) Р.

На відміну від часткових суджень, загальні судження виражають істинність відомого ствердження або заперечення щодо повного класу предметів. У подібних судженнях предикат відноситься до всього обсягу суб'єкта. Загальним судженням називається судження, в якому що-небудь стверджується чи заперечується про кожний (без винятку) предмет чи явище якого-небудь класу предметів чи, відповідно, явищ. Так, закон Ньютона про всесвітнє тяжіння поширюється на будь-які макротіла, в якій би частині Всесвіту вони не знаходилися.

^ Формула загального судження має вигляд

Всі S є Р

або

Жодне S не є Р.

Наприклад, "Атоми всіх хімічних елементів мають ядро", "Всі будівлі мають опору", "Всі метали є провідниками струму", “Всі механічні пристрої мають обмежений ресурс” та ін.

Варто зазначити, що не у всіх випадках перед суб'єктом загального судження ставиться квантор "всі". Часто слово "всі" просто мається на увазі, але судження від цього не перестає бути загальним. Так, судження "Квадратні рівняння мають рішення", звичайно ж, є судженням загальним.

Загальне судження не можна розглядати поза одиничним і частковим судженням. Воно не може існувати саме по собі, поза окремими предметами. Отже загальне судження являє собою думку про загальну природу реальних предметів.

У логіці серед загальних суджень виділяють такі, що реєструють і не реєструють.

Загальним судженням, що реєструє, називається судження, в якому що-небудь стверджується чи заперечується про клас з обмеженим, конкретним числом предметів, наприклад, "Всі окисли лужних металів при взаємодії з водою утворюють сильні луги", "Усі галогени розташовані в VII групі таблиці Менделєєва".

Загальним судженням, що не реєструє, називається судження, в якому що-небудь стверджується чи заперечується про клас з нескінченно великим чи невизначено великим числом предметів, наприклад, "Жодна жива істота не може жити без клітинної структури", "Зірки, що мають так звані невидимі супутники, є спектрально-подвійними зірками", "Всі атоми мають електрони", “Всі машини складаються з деталей та вузлів” і т. ін.


5.3.3. Поділ суджень за якістю відображуваних предметів чи явищ
  1   2   3   4   5

Схожі:

Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconСилогістика І логіка предикатів категоричне судження
...
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconСуттєво після вивчення матеріалу теми Ви зможете
Нового часу А. Арно І п. Ніколь, адже будь-яке висловлювання, оскільки воно виражає наше судження про речі, істинне, якщо це судження...
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconСудження А
Опитувальник "Визначення рівня творчого підходу випускника до трудової діяльності"
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconСуттєво після вивчення матеріалу теми Ви зможете
Починаючи аналіз логічних форм, слід зазначити, що між логіками не існує згоди у питанні, яку з форм мислення вважати більш простою...
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconМазна Даря Олександрівна
Усе більш  активний  прояв  ісламського фактора, що заявляє про себе в суспільно-політичному житті, економіці й зовнішній політиці ряду країн,...
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconІ. виведення за аналогією (вза)
Ваз – окремий випадок правдоподібного виведення, де використовується виявлення аналогій між структурами з предметної галузі (ПГ),...
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconІV. концептуальні умовиводи (КУ)
Ку – це такі умовиводи, для формування яких залучаються не судження в явному вигляді, а тільки ознаки, що входять до змісту понять...
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconПитання до модульної контрольної роботи Спеціальність «Міжнародна економіка»
...
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconПрограма вступних іспитів до аспірантури зі спеціальності
Підприємство як суб’єкт господарювання. Поняття, цілі і напрями діяльності, правові основи функціонування. Класифікація та структура...
Судження поняття про судження. Структура судження. Класифікація суджень iconПрограма вступного іспиту до аспірантури
Економічний зміст підприємства. Підприємство як суб'єкт господарювання. Поняття, цілі і напрями діяльності, правові основи функціонування....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи