Логіка запитань І відповідей
Скачати 391.34 Kb.
|
| Розділ дев’ятий ЛОГІКА ЗАПИТАНЬ І ВІДПОВІДЕЙЗапитання і його структура. Класифікація запитань. Логічно коректні й логічно некоректні запитання. Основні види відповідей. Основні правила формулювання відповідей Інтенсивні процеси логізації, інформатизації та кібернетизації наукового пізнання стали особливо характерними для сучасного етапу розвитку науки. Вони знаходять яскравий вираз у наростаючій тенденції до формалізації наукових теорій. Еталоном у цьому відношенні виступає сучасна логіка. Безумовно, формалізація як метод не є якимось вираженням скрупульозних амбіцій точної думки. Вона просто виступає відображенням необхідної об’єктивної потреби іманентної логіки розвитку наукового пізнання. Потреба ця має свої визначені підстави – як предметно-онтологічні, так і філософсько-гносеологічні, як формально-логічні, так і змістовно-семантичні, як інформаційно-комунікативні, так і власне соціологічні. Ось чому безперечність факту тотальності логізації водночас стає явним показником комплексного характеру проблематики, пов'язаної з формалізацією наукових знань. А розвиток науковий знань, як ми вже знаємо з попередніх розділів, відбувається діалектичним шляхом, тобто переходом від сутності першого порядку до сутності другого порядку. І на кожному етапі наші знання ставали все багатшими й глибшими, проникаючи в сутність об'єктивної дійсності. Для кожного етапу характерні свої особливості. Це насамперед:
Таким чином, необхідною ланкою в мисленні, у пізнанні дійсності виступає питально-відповідальний комплекс. У логіці він називається еротетичним (грецьк. erotetika - у формі питання) або інтеррогативним (лат. interrogativus - питальний). Питально-відповідальний комплекс відображає собою єдність двох протилежностей однієї сутності. Адже запитання в цьому комплексі виступає звертанням, яке вимагає відповіді, тоді як відповідь являє собою судження, обумовлене конкретним запитанням. Еротетичний комплекс виконує такі головні функції: - по-перше, в ньому фіксується визначений сутнісний обсяг інформації про навколишній матеріальний і духовний світ (пізнавальна функція); - по-друге, за допомогою цього логічного комплексу ми здійснюємо передачу визначених знань та уявлень від однієї людини до іншої (комунікативна функція). ^ Запитання являє собою висловлення, в якому фіксується прагнення людини до усунення певного сумніву чи невизначеності в наявному знанні і непевності в методах одержання нового знання, а також прагнення до більш виразного розуміння думки співрозмовника в процесі діалогічного спілкування. Іншими словами, запитання – це думка, категорична настійна вимога або просто прохання уточнити, доповнити, формалізувати наявну інформацію з метою ліквідації чи зменшення ентропії, тобто усунення міри невизначеності конкретної ситуації та її відображення у свідомості людини. Якщо те чи інше висловлення або ім'я фіксує досягнутий результат у пізнанні, то запитання зосереджує увагу на суперечностях, що виникають у процесі пізнання і спілкування. Запитання найчастіше представлене питальною пропозицією. Однак не всяка питальна пропозиція являє собою запитання. Так, риторична питальна пропозиція хоч і має (за формою) ознаки запитання, але за змістом не є такою. Наприклад, у риторичних питальних пропозиціях типу "Який він хімік?", "Який він чоловік?", "Яке це золото?" містяться твердження, що він взагалі і не хімік; що він не є справжнім чоловіком, а тільки є таким за формою; що золото тільки за блиском нагадує золото, але таким не є, і т.д. Подібні риторичні питальні пропозиції не стимулюють людину до пошуку об'єкта, тому що в них одномоментно стверджується та чи інша ознака предмета наукового пошуку чи просто спілкування. Поряд з цим існують і такі питальні речення, де в лапідарній формі висловлюється деяке прохання чи конкретна пропозиція. Наприклад, викладач звертається до студентів в аудиторії: "Що за галас?", він, природно, не вимагає відповіді про походження і характер галасу, а закликає до порядку. Є й такі короткі за формою питальні речення, на які, як правило, (відповідно до світського етикету) не потрібно докладної розгорнутої, аргументованої відповіді. Згодом вони поступово перетворюються просто у своєрідну форму вітання. Наприклад, коли ми запитуємо у товариша: "Як твої справи?", "Що в тебе нового?", "Як твоє здоров'я?", ми найчастіше не чекаємо ґрунтовної відповіді, та й той, хто відповідає на це запитання, не прагне до цього, знаючи, що це просто продовження вітання. Тому яке запитання, така й відповідь — "добре", "нічого", "нормально" і т.д. Чи от ще один варіант питального речення, коли студент звертається до студента в комп'ютерному класі: "Петренко, може ти поступишся мені місцем за комп'ютером?" Це явне прохання, але воно виражене у формі питального речення, і нічого спільного за змістом не має з логікою запитання. Слід відзначити і те, що запитання (у його логічній сутності) може бути сформульоване не тільки питальним реченням. Це характерно для різних психологічних тестів. Наприклад, викладач читає студентам лекцію. Студент В. Бондаренко знаходиться в аудиторії серед своїх товаришів. Дається просторова схема аудиторії. Пропонується Бондаренку позначити хрестиком своє місце в просторі аудиторії. У соціологічних дослідженнях часто використовується такий прийом, як незакінчене речення чи всілякі таблиці з "порожніми” місцями, які за умовою потрібно заповнити і т.д. Наприклад, "У селі, яке розташоване, між Харковом і Золочевом, жив і був похований відомий просвітитель-гуманіст, філософ і поет. Освіту він здобув у Києво-Могилянській академії. Його прізвище..." та ін. ^ : 1) у ньому насамперед представлене шукане; 2) у ньому позначена в загальних контурах інформація; 3) і нарешті, запитання – це вимога переходу від відносного, неповного знання, до знання повного (рис. 9.1). Позначена в загальних контурах необхідна інформація      Рис. 9.1 ? Логічна структура запитання Наприклад, ми порушуємо конкретне запитання: "Хто був першим лауреатом Нобелівської премії?" Тобто ми порушуємо запитання з метою з’ясувати поки що невідоме нам ім'я людини, якій вперше було присуджено Нобелівську премію. Що є характерним для цього конкретного запитання? Тут у вигляді незавершеного знання фіксується факт про те, що така премія існує, а от хто і за які заслуги її отримав першим, про це нам потрібна додаткова інформація. Отже ми спрямовуємо пошук таким чином, що він поки обмежується іменами людей, на що і вказує питальний займенник "хто". Або "Кому, як виняток, Нобелівську премію було присуджено двічі?" Займенник "який" у запитанні позначає особливість, властивість чи стан; прислівники "коли", "де", "скільки", "навіщо" і "чому" позначають відповідно місце, час, простір, кількість, цілепокладання, причину. Якщо в запитанні дотримується точна категоріальність, тобто вказується на конкретну, а не на абстрактну ситуацію, вказується конкретна множина, до якої відноситься предмет нашого пошуку тощо, то це є ознакою достатньої еротетичної культури людини. У кожному запитанні міститься певна вихідна інформація. Запитання, як каже народна мудрість, на порожньому місці не виникає і ледачих не відвідує. Якщо людина прагне до знання, у неї виникає цілий каскад запитань; як тільки у неї пропадає це прагнення щось взнати додатково, пропадає й необхідність у постановці запитань. У такому разі вона вже перестає просто бути людиною мислячою, творчою, романтичною і т.д. Повертаючись до запитання: "Кому, як виняток, Нобелівську премію було присуджено двічі?", ми не тільки щось запитуємо, але й водночас інформуємо про те, що була людина, яку нагородили Нобелівською премією двічі. Більше того, стверджується й те, що цією премією люди нагороджуються тільки один раз у своєму житті. Отже вихідне знання, що міститься в постановці запитання, є його логічною передумовою. В останній зосереджена інформація, необхідна і відносно достатня для формулювання запитання, проте вона не є достатньою у повному обсязі, щоб розв'язати це запитання. Тому передумова виконує своєрідну стратегічну лінію ефективного пошуку відповіді й оформляє, а вірніше, коригує її смисловий зміст. Таким чином, елементарне запитання складається з двох частин: суб'єкта і передумови (рис. 9.2). Суб'єкт надає множину альтернатив, а передумова визначає, яку кількість справжніх альтернатив бажано мати у відповіді та якого роду вимоги мають бути поставлені до їх повноти і розрізнення. Справа в тому, що безліч прямих відповідей може бути отримано з припустимих комбінацій альтернатив, складених відповідно до умов, що містилися в передумові. Саме передумова задає напрямок пошуку відповіді і визначає її сутнісне значення.        |
Схожі:
 | Абітурієнту 2011 року: 50 запитань 50 відповідей Якими законодавчими І нормативно-правовими документами регламентується вступна кампанія? move to 925-10411 | | Чи можеш ти бути менеджером? Якщо ти згодний з твердженням обирай відповідь «так», якщо ні, то обирай відповідь «ні». Після кожної групи запитань, підраховуй,... |
| К. К. Вступ до сучасної логіки. К., 1992. Конверский А.Є. Логіка. К., 1999. Руденко К. П. Логіка К., 1976. Тофтул М. Г. Логіка. К., 2002. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник Павлов В. П., Ишмуратов А. Т., Омельяник В. И. Модальная логика. К.: Выща школа, 1982 | | Академія муніципального управління Кафедра державного управління та місцевого самоврядування Напрям підготовки 1501 «Державне управління» Спеціальність 150101 Співбесіда відбувається у формі усних запитань і відповідей без попередньої письмової підготовки вступників |
| Тема: Предмет І значення логіки Співвідношення традиційної логіки га логіки сучасної. Співвідношення понять "традиційна логіка", ''сучасна логіка", "сучасна логіка",... | | Анкета «Класний колектив очима учня» Мета: визначити рівень згуртованості класу, його мікроклімат, культурний рівень та взаємовідносини між окремими учнями. Вік учнів Заповнюючи анкету, учень має позначати варіанти відповідей, які найбі-льше співпадають з його думкою щодо запитань |
| Програма Дисципліни Логіка Логіка одна з найдавніших галузей наукового знання. Її роль у сучасному світі науки велика І багатопланова | | Логіка. Формальна логіка як навчальна дисципліна Програма дисципліни структурована на 1 модуль. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах естs |
| Тести (за кожну правильну відповідь 2 бали) У завданнях, для яких не вказано можливих варіантів відповідей, розв’язок запишіть десятковим дробом. Ваші відповіді також запишіть... | | Тести (за кожну правильну відповідь 2 бали) У завданнях, для яких не вказано можливих варіантів відповідей, розв’язок запишіть десятковим дробом. Ваші відповіді також запишіть... |