Розділ шістнадцятий icon

Розділ шістнадцятий




Скачати 277.08 Kb.
НазваРозділ шістнадцятий
Дата28.06.2012
Розмір277.08 Kb.
ТипДокументи

Розділ шістнадцятий

ЛОГІКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ


Будь-який вид матеріальної чи духовної діяльності сучасної людини тією чи іншою мірою пов’язаний з необхідністю її спілкування з іншими людьми. Суспільною природою людини зумовлюється те, що спілкування стає однією з її основних життєвих потреб. Більше того, сам вихідний момент формування людської свідомості включає єдність таких трьох процесів, як пізнання зовнішнього світу, практична діяльність і спілкування. Характерно при цьому, що міжособистісне спілкування виокремилось у самостійний і досить розвинений вид діяльності, яка здійснюється за своїми власними законами і має керуватися своєю логікою.

На превеликий жаль, сьогодні у процесі навчання і виховання молоді та її особистісного розвитку вкрай недостатня увага приділяється формуванню у неї саме логіки спілкування. Навіть у системі спеціалізованої професійної підготовки менеджерів, де передбачено вивчення студентами таких важливих дисциплін, як психологія і етика спілкування, питання його логіки залишається поза змістом навчальних планів і програм. Разом з тим логічно правильно побудоване спілкування забезпечує його належну ефективність, сприяє більш швидкому порозумінню між партнерами по спілкуванню й оптимальному досягненню цілей цього спілкування. У першу чергу це стосується ділового спілкування, уміння дотримуватися логіки якого, являє собою важливий елемент професійної культури фахівця.

Однією з найбільш характерних особливостей міжособистісного спілкування взагалі й ділового спілкування, зокрема, слід вважати гармонійне поєднання в його структурі двох досить різнорідних процесів – мислення і діяльності, основні ознаки яких істотною мірою виявляються в характері спілкування та його ефективності. У зв’язку з цим і логіка спілкування істотною мірою пов’язана як з логікою мислення, так і з логікою людської діяльності.

Підвищення освітнього і загальнокультурного рівня людей, їх духовний розвиток посилюють як потребу в спілкуванні, так і вимоги стосовно чіткого дотримання його логіки і прийнятих його норм психологічного та морально-етичного характеру. Така потреба зумовлена тим, по-перше, що невід’ємною частиною життя кожної людини виступає необхідність зустрічі зі своїми близькими, з друзями і знайомими щоб порадитись з ними, розділити радощі або горе, надати їм або отримати від них належну психологічну підтримку. Характерно при цьому, що найменші порушення логіки спілкування, прояви нещирості тощо здатні звести його нанівець, і спілкування не зможе досягти тих цілей, які ставили перед ним його учасники.

По-друге, сьогодні істотно змінилися цілі, зміст і характер суспільного виробництва, спільної діяльності людей взагалі. У зв’язку з цим відповідних змін зазнають логіка, характер і культура ділового спілкування між ними. Спілкування поступово стає дедалі все більш чітким, більш прагматичним і цілеспрямованим, поступово втрачає свою емоційну забарвленість, щирість і сердечність. А це певною мірою безпосередньо впливає на якість відносин між людьми, на їхнє ставлення до виконання своїх виробничих функцій.

Така ситуація стала особливо помітною і набула характеру незворотної тенденції зі становленням і розвитком ринкових відносин. Однак вона досить повільно набирає силу, оскільки суперечить українській ментальності колективізму й соціокультурним традиціям нашого народу, його моральним цінностям, в тому числі духовним цінностям православ’я, які так активно прагне відроджувати церква.

Сьогодні ми стаємо свідками прояву фактично на новій моральнісній і ціннісній основі давнього принципу етики і логіки спілкування, який свого часу був сформульований Конфуцієм, а пізніше став трактуватися як одна з біблейських істин або як „золоте правило етики”. Цей принцип полягає в тому, що слід ставитися до інших людей так, як нам хотілось би, щоб вони ставились до нас. Неважко здогадатись, що істинним є і зворотне правило: ми ставимось до інших людей так, як вони ставляться до нас.

Цілком зрозуміло, що цей принцип має лежати і в основі як самої логіки вибору цілей і характеру спілкування, так і логіки цілей і завдань системи освіти, тобто в основі вибору цілей і змісту навчання, виховання і особистісного розвитку підростаючих поколінь. Проблема прищеплення їм норм логіки й етики міжособистісного, зокрема, ділового спілкування, прагнення і готовності постійного їх дотримання набуває сьогодні особливої ваги. Це пов’язано і з потужним негативним впливом, якого зазнає наша молодь з боку далеко не кращих зразків американського кіномистецтва з його пропагандою культу насильства, розпусти, бездуховності.

На жаль, сьогодні значній частині учнів і студентів притаманний вкрай низький рівень загальної культури і культури спілкування, зокрема. Вони мало читають або взагалі не читають класичної художньої літератури, а якщо й читають, то переважно детективи. За цих умов дуже важливо, хоча й досить важко, сформувати у них потребу в постійному самонавчанні, самовихованні й самовдосконаленні протягом всього їх активного трудового і суспільного життя. Однак необхідно наполегливо переконувати молодь, що тільки за цих умов вона зможе успішно досягти своїх життєвих цілей, зможе успішно самореалізуватись як творча неординарна особистість. І тут у великій нагоді могли б стати слова Конфуція, які виражають саму глибинну сутність логіки спілкування та його етики. Він вчив, що перебуваючи поза домом, тримайтесь так, ніби приймаєте почесних гостей. Користуючись послугами людей, поводьтесь так, ніби здійснюєте урочистий обряд. Не робіть іншим того, чого не побажали б собі. Тоді ані в державі, ані в родині не буде невдоволення.

У ситуації перманентної політичної, соціально-економічної і соціально-психологічної кризи, в якій перебуває Україна і яка й викликає невдоволення широких верств населення, навіть просто усвідомлення молоддю вказаних принципів сприятиме їх втіленню у життя й істотному подоланню цієї кризи.


^ 16.1. Сутність, структура й функції ділового спілкування


Ділове спілкування являє собою специфічний різновид відносин між людьми, які виникають у процесі їхньої спільної діяльності, виступають невід’ємною складовою частиною цієї діяльності, одним з потужних засобів узгодження і координації дій окремих виконавців з метою успішного досягнення заздалегідь визначених цілей цієї діяльності. За допомогою спілкування людина вступає у різні види відносин – виробничі, політичні, моральні, дружні тощо з іншими людьми. Всі вони пов’язані з обміном інформацією між учасниками спілкування.

Особливу роль в сучасній суспільній практиці відіграє управлінське спілкування. Його мета полягає у здійсненні керування людьми та їхньою виробничою діяльністю, тобто в її організації відповідно до обраних цілей, підтриманні її у заданому стані або зміні в бажаному напрямку. Оскільки управління людьми та їх колективами, а отже й відповідні відносини мають звичайно ієрархічний характер, управлінське спілкування здійснюється у формі вертикальних інформаційних потоків.

Керівник звичайно вступає у спілкування з колективом чи окремими виконавцями для того, щоб забезпечити ефективне досягнення стратегічних цілей організації та успішне вирішення її поточних завдань. З цією метою він використовує таку структуру потоків інформації в управлінському спілкуванні (рис. 16.1):

- по-перше, він передає командно-директивну інформацію, тобто віддає необхідні завдання чи вказівки стосовно змісту і характеру діяльності працівників, дає відповідні рекомендації або поради у формі команд, наказів, розпоряджень, інструкцій, приписів тощо. Ця інформація передається по вертикалі зверху вниз, від керівника до підлеглих;

- по-друге, керівник забезпечує зворотний зв’язок, отримуючи від підлеглого персоналу контрольну інформацію. Спочатку він має впевнитися в тому, що люди зрозуміли сутність і зміст отриманих завдань, потім керівникові потрібно знати реальні результати виконання персоналом його завдань. Ця інформація передається по вертикалі знизу вверх, від підлеглих до керівника;




Рис. 16.1   Структура вертикальних інформаційних потоків у діловому управлінському спілкуванні


- по-третє, керівник формує і повідомлює оцінкову інформацію, тобто дає оцінку якості й характеру виконання персоналом отриманих завдань, здійснює в необхідних випадках їх коригування Ця інформація також передається по вертикалі зверху вниз, від керівника до підлеглих.

Зазначимо, що ця схема, як і її модель на рис. 5.1, дає спрощену картину множини інформаційних зв’язків, які супроводжують процеси ділового спілкування. У дійсності ж управління здійснюється за складною, багаторівневою ієрархічною системою, тому структура інформаційних потоків істотно ускладнюється, однак на кожному рівні вона має такий характер, як це розглянуто вище. Слід тільки пам’ятати, що на кожному проміжному рівні ієрархії працівник виступає і як керівник по відношенню до тих, хто розташований на нижчих відносно нього рівнях, і як підлеглий по відношенню то тих, хто розташований на більш високих рівнях управлінської ієрархії. У зв’язку з цим він виступає генератором як командної та оцінкової інформації, так і зворотної (або звітної) інформації.

Таке ускладнення структури управлінських та інформаційних зв’язків викликає необхідність у застосуванні принципів логіки спілкування з метою його спрощення і підвищення загальної його ефективності. Важливість дотримання вимог логіки ділового спілкування у процесі управління зумовлюється тим, що характер виконання завдань, а відтак і можливість досягнення певних цілей діяльності організації значною мірою залежить від цілої низки чинників. Насамперед ця можливість визначається такою сукупністю характерних обставин:

а) логічно правильним, чітким і ясним формулюванням керівником завдання, сутність, зміст і характер якого мають бути легко спритними й зрозумілими для відповідного виконавця;

б) формою і характером подання завдання, які сприяють точному його сприйняттю персоналом, усвідомленню сутності завдання і готовності виконати його належним чином;

в) логічністю і всебічним обґрунтуванням рішення про відповідні дії з урахуванням наявних ресурсів для їх здійснення, кваліфікації персоналу та існуючих правових, економічних, матеріальних, технологічних, морально-етичних та інших обмежень.

^ У загальній структурі ділового спілкування прийнято виділяти такі його елементи: цілі й функції спілкування; ролі учасників спілкування; основні комунікативні компоненти процесу спілкування; етапи обміну інформацією; спотворення інформації та його причини.

Функціями ділового спілкування виступають:

1) обмін інформацією, необхідною для плідного виконання кожним працівником своїх обов’язків у загальній структурі спільної діяльності;

2) встановлення психічного контакту між людьми, який сприяє кращій організації і координації їхніх дій;

3) здійснення необхідного впливу на іншу людину з метою її мотивації на належне виконання тих, дій, які передбачає її участь у спільній діяльності;

4) взаємопереживання і взаєморозуміння, в результаті якого виникає можливість одного працівника прийти на допомогу іншому, якщо він потребує такої допомоги.

У процесі спілкування між партнерами виникає психічний контакт, який сприяє обміну емоціями і може додатково створювати як позитивні, так і негативні чинники для взаєморозуміння, а отже і для досягнення цілей спілкування. Тому керівникові необхідно знати логіку спілкування, його етику і психологію.

Викладені в першій частині підручника зміст і методи логіки як науки дозволяють усвідомити її значення в ролі важливого інструмента сприйняття, пізнання, освоєння, аналізу і коректного викладення інформації. Коли ж згадати, що вона виступає обов’язковим і необхідним атрибутом ділового спілкування, то цілком очевидною стає роль логіки в організації ефективного управління соціальними системами. Однак ця роль не обмежується тільки забезпеченням коректного поводження з інформацією. Спілкування, в першу чергу ділове спілкування як специфічний соціальний феномен підпорядковується вимогам своєї власної логіки.


^ 16.2. Логіка цілей ділового спілкування


Спілкування з іншими людьми являє собою невід’ємний атрибут людського життя і діяльності, який зумовлений соціальною природою самої людини. Воно супроводжує будь-яку сферу діяльності й притаманне кожній людині, яка вступає у спілкування з іншими людьми на роботі, на дозвіллі, в сім’ї, у процесі громадської діяльності тощо. Саме ж спілкування може бути закономірним і випадковим, довільним і примусовим. При цьому воно може здійснюватися з керівництвом та колегами по професії, з представниками владних структур і сфери послуг, зі знайомими і незнайомими людьми і навіть взагалі у процесі випадкових зустрічей. Таке різноманіття видів і форм спілкування, цілком природно, визначає й різне їх значення як для самої людини, так і для справи, заради якої воно здійснюється. Тому вступаючи в той чи інший вид спілкування, людина переслідує певні цілі, значущість яких для неї також не є однаковою. Більше того, існують ситуації, коли ми вступаємо у спілкування без будь-якої мети, якщо не вважати метою прагнення “вбити час”, очікуючи якусь подію. Особливо це є характерним для повсякденного або випадкового спілкування. Наприклад, інколи ми спілкуємось з пасажирами в транспорті по дорозі на роботу чи додому, обговорюючи погоду, політичні або спортивні події чи щось ще не дуже значуще для нас.

Однак, на відміну від повсякденно-побутового спілкування, яке полягає в розмовах на будь-які теми та нерідко відбувається без будь-якої конкретної мети, діловому спілкуванню притаманна обов’язкова наявність чіткої мети чи навіть цілої системи цілей. Узагальнено його основна мета полягає в обміні інформацією, необхідною для ефективного здійснення спільної діяльності та успішного досягнення очікуваних результатів цієї діяльності. Залежно від соціального і адміністративного статусу партнерів по діловому спілкуванню можна визначити два таких основних його види.

Перший вид має вертикальний характер зв’язку і притаманний спілкуванню між керівником і персоналом, виконавцями. Його логіка виходить з цілей спілкування, яке у цьому випадку може переслідувати такі три цілі, які відповідають схемі на рис. 16.1. Перша з них полягає у повідомленні командної інформації, друга – у встановленні зворотного зв’язку для отримання інформації про стан керованої системи чи характер її функціонування та про характер виконання працівниками його команд і розпоряджень, третя – в оцінці керівником характеру і якості виконання персоналом його наказів, інструкцій чи розпоряджень.

Другий вид ділового спілкування має горизонтальний характер, він притаманний спілкуванню між працівниками, які у службовому відношенні розташовані на однаковому рівні управлінської ієрархії, тобто між якими немає відносин службового підпорядкування. Логіка такого спілкування відповідає його цілям, які полягають у такому:

- забезпечення належного зв’язку і координації дій при послідовному виконанні учасниками спілкування певних функцій чи технологічних операції, сукупність яких спрямована на успішне досягнення заздалегідь визначених цілей спільної діяльності та отримання очікуваних її результатів;

- визначення причин появи проблемних ситуацій, що заважають нормальному процесу спільної діяльності учасників спілкування, пошук причин і засобів успішного їх подолання;

- обговорення і спільне вирішення питань, спрямованих на поліпшення процесу функціонування і розвитку організації.

Такий розподіл видів спілкування і відповідно їх цілей має узагальнений характер, бо в реальному житті для кожного виду існує безліч різноманітних так званих проблемних ситуацій, необхідність ефективного розв’язання яких і виступає основною метою відповідного контакту партнерів по спілкуванню.

Логіка цілей ділового спілкування полягає в тому, щоб (рис. 16.2):




Рис. 16.2.   Логіка вибору цілей спілкування


по-перше, цілі ділового спілкування повинні співпадати з цілями спільної діяльності його учасників, бути спрямованими на ефективне її виконання та усунення обставин, які цьому заважають;

по-друге, його цілі не суперечать принципам і закономірностям самоорганізації відповідних систем, тобто закономірностям природного і соціального розвитку;

по-третє, цілі спілкування не суперечать правовим і морально-етичним нормам даного суспільства;

по-четверте, ці цілі мають виходити з певної стратегії розвитку організації і бути спрямованими на найкращу її реалізацію.

Таким чином, однією з характерних рис ділового спілкування виступає його чітка формалізація. Проявом цієї формалізації і виступають норми логіки вибору конкретних цілей та їх неухильного дотримання в процесі спілкування.

Якщо спілкування між учасниками спільної діяльності переслідує цілі, що не відповідають розглянутим вимогам логіки вибору цілей або суперечать їм, воно не має ділового характеру і є неформальним. Подібне спілкування також цілком можливе й досить часто дійсно має місце між працівниками. Це цілком природно, адже відносини між учасниками спільної діяльності можуть бути різними: симпатії та антипатії, поваги, визнання авторитету особистості, її ділової, політичної та культурної компетенції тощо. Учасники спілкування можуть мати спільні інтереси, погляди, прагнення.


^ 16.3. Види спілкування та особливості їх логіки


Одна з характерних особливостей логіки спілкування, його культури і етики полягає в тому, що, по-перше, їх конкретні прояви істотною залежать від цілей спілкування, які, в свою чергу, значною мірою визначаються видами самого спілкування. По-друге, і культура спілкування, і його етика й логіка передбачають встановлення взаємного зворотного зв’язку між партнерами по спілкуванню (рис. 16.3). Цей зв’язок немовби сприяє формуванню в одного партнера відгуку на висловлені іншим партнером думки і почуття, турботи і проблеми. Він визначає виявлення їхньої взаємної зацікавленості в успішному вирішенні обговорюваних проблем. Цей зв’язок допомагає сформувати між ними атмосферу співчуття і бажання зрозуміти один одного, він психологічно допомагає розділити труднощі іншої людини, увійти у її стан, відчути її проблеми як свої власні, формує готовність і бажання допомогти їй.




^

Рис. 16.3.   Взаємозв’язок логіки спілкування, його етики, психології і культури



Цікаво, що це положення стосується найрізноманітніших видів і рівнів спілкування не тільки між своїми близькими, друзями чи колегами, а й навіть із зовсім незнайомими людьми в ситуаціях непередбачуваних випадкових контактів з ними. Цілком природно, що при цьому види спілкування, його логіка, цілі і форми будуть різними.

Саме залежно від того, хто виступає вашим співбесідником, які цілі переслідує контакт з ним і який характер він має, прийнято розглядати такі основні види спілкування (рис. 16.4):

- анонімне спілкування, яке має місце між незнайомими людьми і звичайно має випадковий характер;

- функціонально-рольове спілкування, характерне переважно для сфери ділових відносин, має чіткі цілі й максимальною мірою має відповідати вимогам логіки спілкування;

- службове спілкування, яке відбувається між людьми в межах їхньої спільної діяльності й ґрунтується на наявності спільних цілей;

- неформальне спілкування, характерне для позаслужбових стосунків з колегами, а також з людьми спільних інтересів;

- інтимно-сімейне спілкування з близькими людьми [17].

Розглянемо наведені види спілкування дещо детальніше.




Рис. 16.4.   Основні види спілкування


Анонімне спілкування притаманне тимчасовим зв’язкам, які можуть виникати між мешканцями одного міста, вулиці чи будинку, між пасажирами в транспорті, між глядачами в кінотеатрі, на концерті чи спектаклі, між відвідувачами музею чи учасниками туристичної подорожі. Частіш за все такі зв’язки мають випадковий характер, спілкування тут зводиться до обміну враженнями, до прохання, щось пояснити. У подібних випадках люди зустрічаються, спілкуються і здебільшого розходяться не позначившись. Їхні контакти залишаються анонімними, безіменними для обох учасників.

Логіка спілкування такого виду дуже проста. Вона полягає кільки у задоволенні потреби людини щось уточнити, зіставити своє враження з іншими й перевірити його істинність на інших людях.

Функціонально-рольове спілкування являє собою більш високий його рівень, передбачає наявність чіткої логіки і конкретних цілей, зумовлених функціональними зв’язками і між його учасниками, хоча в той же час самі вони також можуть залишатися анонімними. Прикладами функціонально-рольових зв’язків може бути спілкування між покупцем і продавцем, між пасажиром і провідником, хворим і лікарем, клієнтом і офіціантом тощо. Іншими словами, їм притаманні епізодичність та відносно коротка тривалість.

Логіка такого спілкування вже є більш розвиненою, оскільки участь у ньому беруть люди з досить різними соціальними і психологічними ролями. Ця логіка визначається необхідністю максимально точного виконання його учасниками своїх рольових функцій саме в процесі їхнього спілкування.

Службове спілкування звичайно притаманне відносинам між людьми, пов’язаними спільною діяльністю в межах однієї організації або зв’язками між організацією та її постачальниками, споживачами та іншими партнерами. Йому також притаманний функціонально-рольовий характер, але в цьому випадку стосунки між партнерами по спілкуванню зумовлені визначеністю службових зв’язків, їхньою відносною стабільністю та довготривалістю. Крім того, люди, яким доводиться вступати у службове спілкування, звичайно добре знають один одного, працюють разом в одному колективі й мають певні спільні обов’язки й інтереси.

Різноманітність зв’язків і відносин між учасниками спільної діяльності призводить до диференціації цілей і форм службового спілкування, завдяки чому визначається його логіка. Так, логіка спілкування керівника і персоналу полягає у прагненні забезпечити належну ефективність вирішення завдань, що стоять перед організацією. Логіка спілкування між самими працівниками спрямована на підтримання нормальної взаємодії при виконанні кожним з них своїх функцій у процесі спільної діяльності, на забезпечення умов успішного досягнення очікуваних її результатів.

Неформальне спілкування набуває все більшого розмаху. Воно виступає одним з проявів демократизації суспільних відносин і підвищення життєвої активності людей. Особливо характерним це явище стає для молодіжного середовища, в якому спілкування носить значною мірою груповий характер. Виникають і діють різні угруповання, учасників яких можуть об’єднувати спільні спортивні, музичні, релігійні, туристичні тощо інтереси. Посилюється діяльність органів студентського самоврядування. Набувають поширення різноманітні об’єднання за ознакою спільного місця проживання. Дещо менш поширені політичні молодіжні угруповання, хоча більшість політичних партій прагнуть залучати молодь до своєї діяльності, утворюють відповідні молодіжні організації.

Всі ці види неформального спілкування молоді заслуговують схвалення, якщо вони спрямовані на добрі справи й відволікають її від „романтики” кримінального світу, від безглуздого насильства, від пияцтва, наркотиків та моральної розпусти. Логіка спілкування в таких об’єднаннях спрямована на максимальне задоволення інтересів їх учасників, на їх соціалізацію.

Неформальне спілкування у середовищі дорослих людей також може бути пов’язане з наявністю спільних інтересів, спектр яких звичайно є більш широким. Крім сфер, характерних для молоді, він охоплює садові товариства, групи здоров’я, захоплення театром, самодіяльним мистецтвом тощо. Його логіка також спрямована на задоволення інтересів. Особливий вид складає неформальне спілкування, яке може виникати між співробітниками поза межами службових стосунків, наприклад під час культпоходів, туристичних поїздок, дружніх вечорів, присвячених певним подіям.

Інтимно-сімейне спілкування також має неформальний характер, але використовується виключно при контактах з близькими людьми, членами родини. Його призначення полягає у закладенні основ моральності дітей і прищеплення їм навичок чемності й етики спілкування, розуміння його логіки. Відомо, що мистецтво спілкування не передається людині у спадок, а є результатом виховання. Однак основні риси і характер поведінки людини та її спілкування з іншими людьми істотною мірою залежать від індивідуальних характерологічних особливостей особистості та її психологічного складу. Відомо також, що більшість хиб соціальної поведінки визначаються перш за все змістом і характером родинного виховання. Тому логіка сімейного виховання полягає у створенні сприятливої атмосфери любові й поваги між членами сім’ї, формування у дітей активної життєвої позиції, толерантності й поважливого ставлення до інших людей.

У складній і суперечливій взаємодії множини чинників, зумовлених, з одного боку, спадковістю людини, а з іншого, – впливу на неї зовнішнього середовища, перші відіграють роль своєрідного фундаменту особистості, але в кінцевому рахунку її формує саме середовище. Тому вся складність цих процесів позначається на психологічній структурі особистості, на характері та особливостях її спілкування. Оскільки ж людині доводитиметься протягом всього життя контактувати з іншими людьми, й від характеру спілкування з ними, від рівня розвинутості комунікативних навичок істотно залежатимуть успішність професійної і соціальної діяльності людини, її соціально-психологічний статус, самопочуття і добробут, вже в сім’ї необхідно прищеплювати дитині відповідні навички, формувати розуміння нею норм логіки спілкування, його психології й етики в їхньому системному взаємозв’язку і взаємодії з культурою спілкування.


^ 16.4. Логіка внутрішньої і зовнішньої комунікації


Логіка ділового спілкування накладає певні обмеження на його зміст і характер залежно від цілей і виду комунікації. Відповідно до партнерів по спілкуванню її звичайно прийнято розділяти на два основних види: на комунікацію із зовнішнім середовищем і на внутрішню комунікацію. Ділове спілкування кожного з цих видів, у свою чергу, підрозділяється на підвиди і переслідує свої специфічні цілі. Тому й вимоги логіки їхнього здійснення істотно відрізняються між собою. Якщо логіка зовнішньої комунікації фірми спрямована на забезпечення ефективного використання результатів її власної діяльності, то логіка внутрішньої комунікації формулює вимоги до процесу ефективного отримання цих самих результатів, яке б дозволяло їй успішно виходити на ринок.


16.4.1. Цілі й логіка зовнішньої комунікації

Інструментами спілкування організації із зовнішнім середовищем виступають реклама та інші засоби і програми просування її продукції, тобто товарів і послуг на ринок. Вимоги логіки спілкування стосовно реклами розглянемо на прикладі розробки рекламної статті. При цьому під рекламною статтею розумітимемо будь-яке рекламне повідомлення в засобах масової інформації – власне статтю у пресі, інформаційне повідомлення, інтерв’ю, текст на рекламному біг-борді тощо.

^ Основна вимога логіки комунікації стосовно реклами полягає в чіткому визначенні її мети, якою виступає активне сприяння просуванню продукції фірми, здійсненню торговельних операцій і купівлі її товарів споживачами. Для успішного досягнення вказаних цілей стаття повинна викликати інтерес потенційних покупців до цієї продукції, підкреслювати основні її переваги в порівнянні з аналогічною продукцією, яка присутня на ринку. При цьому ні в якому разі не можна порушувати етики зовнішньої комунікації, за якою неприпустимо висвітлювати й підкреслювати недоліки продукції конкурентів.

Виходячи з цього, логіка рекламної статті ґрунтується на трьох принципах стосовно її змісту: аргументованості, смислової та інформаційної насиченості, конкретності. Таким чином, сама рекламна стаття повинна переконливо роз’яснювати такі моменти:

- чому даний товар слід купувати саме в даного виробника;

- які переваги, вигоди, зручності можна отримати за допомогою саме цього товару і завдяки його придбанню;

- які проблеми покупець зможе успішно розв’язувати саме завдяки цьому товару;

- яку нову чи більш якісну продукцію дозволить покупцеві успішно виробляти цей товар;

- наскільки можливо підвищити продуктивність праці, зменшити витрати виробництва, поліпшити економічні показники в результаті придбання і використання цього товару;

- які істотні конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші важливі переваги притаманні товару, що пропонується;

- особливо слід підкреслити такі переваги товару, як його екологічна чистота, відсутність несприятливого впливу на природу, безвідходне його використання і замкнена технологія експлуатації.

Доцільно нове подавати у зв’язку з попереднім, так краще показати, що саме було змінено й поліпшено. Взагалі логіка рекламної статті вимагає, щоб її зміст навіть щодо найновіших технічних виробів спирався на наявні смислові асоціації, був зрозумілим і близьким для читача.

Крім того, важливо підкреслити багаті традиції фірми і високу культуру виробництва, його науково-технічну оснащеність, а також досвід і кваліфікацію персоналу. Досить переконливо виглядає і згадка про отримані високі міжнародні нагороди, призи престижних виставок, конкурсів тощо.

На закінчення стаття має містити перелік адрес, телефонів, телексу і факсу експортера та його представництв і філій. Корисно також зазначити, коли і які виставки та ярмарки відбудуться незабаром, де експонуватиметься рекламований товар.

Особливу увагу слід приділяти мові й стилю статті, які повинні бути виразними й динамічними. Кожне речення має бути чітким, швидко сприйматися і легко усвідомлюватись. Неприпустимо вживати „закручені” фрази, за якими важко зрозуміти зміст статті.

Розглянуті стисло загальні вимоги до рекламної статті дають уявлення про логіку зовнішньої комунікації з урахуванням призначення та основних особливостей феномена реклами.

Ще одним важливим видом зовнішньої комунікації виступає піар, тобто PR – „паблік рілейшнз” або зв’язок з громадськістю. Основними функціями цього виду комунікації, які й визначають його логіку, виступають:

по-перше, створення в суспільстві позитивного іміджу і гарної репутації фірмі, конкретній людині чи товару;

по-друге, стимулювання успішного просування і збуту товару.

Взагалі зв’язки з громадськістю відіграють істотну роль у забезпеченні конкурентоспроможності фірми та її авторитету в суспільстві. Тому арсенал засобів їх формування є досить широким і різноманітним, включаючи і статті та інформаційні листи в пресі, спеціальні прес-релізи, присвячені розповіді про нові товари, рекламні проспекти і буклети, розгорнуті тематичні статті з оглядом сучасного стану і тенденцій розвитку науки і техніки чи певної галузі. Для системи „паблік рілейшнз” характерними також є лекції і доповіді з використанням наочних засобів на наукових конференціях і семінарах, засіданнях наукових товариств, організація тематичних зустрічей з цільовою аудиторію, тобто торговельними агентами, покупцями і споживачами.

Вимоги до змісту і логіки викладення матеріалів „паблік рілейшнз” виходять з його цілей і завдань, які полягають у наступному [25, с. 70-71]:

1) дати потенційним покупцям виграшний, але правдивий опис нових товарів чи послуг, що пропонуються;

2) навести конкретні чіткі рекомендації, яким чином використовувати товари, що пропонуються, в їх новій якості;

3) допомогти знайти, вивчити й освоїти нові ринки збуту;

4) допомогти клієнтам краще використовувати запропоновані товари і отримати найбільшу віддачу від них;

5) надати додаткову інформацію для фахівців, які складають рекламні об’яви на товари, що пропонуються даною конкретною фірмою;

6) стимулювати запити клієнтів, партнерів і покупців на додаткову інформацію стосовно пропонованих товарів з метою встановлення ділової комунікації з ними;

7) залучити відвідувачів на торговельні ярмарки і виставки за участі даної конкретної фірми;

8) презентувати дану фірму як лідера у сфері передової технології, техніки і промислових послуг, здатного успішно вирішувати складні проблеми у різних сферах діяльності;

9) сприяти підвищенню особистої репутації та авторитету провідних керівників фірми, що рекламує свій товар, а також її творчого, технічного, виробничого і обслуговуючого персоналу.

Розглянуті цілі й завдання публікацій у системі „паблік рілейшнз” визначають основні вимоги до них та логіку цього виду зовнішнього ділового спілкування. Необхідність застосування норм логіки спілкування в цьому випадку зумовлена складністю і многогранністю його завдань. Сама ж логіка спрямована тут на безумовне забезпечення ефективного вирішення всієї сукупності поставлених завдань.

Одним з важливих видів зовнішньої комунікації виступає підготовка і публікація звітів, передбачених системою державного регулювання економіки і підприємницької діяльності. У них кожна організація повинна подавати інформацію про фінансові результати своєї діяльності, про своє маркетингове становище, наводить відомості про своє розміщення, про можливості кар’єри, пільги тощо. Інформація цих звітів слугує додатковою рекламною комунікацією, сприяє формуванню позитивного іміджу компанії.

Цілком очевидно, що розглянуті та інші види комунікації фірми із зовнішнім середовищем, логіка цієї комунікації істотною мірою впливають на внутрішню її комунікацію, часто ініціюють її і визначають логіку її здійснення.


16.4.2. Цілі та логіка внутрішньої комунікації

Внутрішня комунікація будь-якої організації являє собою певну систему обміну інформацією між її працівниками та підрозділами. Ця система звичайно має досить складну структуру, в якій виділяють кілька видів та рівнів спілкування.

Залишаючи осторонь неформальне спілкування, розглянемо цілі та логіку ділового спілкування на внутрішньоорганізаційному рівні. Це спілкування, як вже зазначалося, відбувається у горизонтальній і вертикальній площинах. Обмін інформацією між підрозділами чи працівниками одного й того ж рівня утворює підсистему горизонтальної комунікації (рис. 16.2), а обмін інформацією між учасниками спілкування, що відносяться до різних рівнів – підсистему вертикальної комунікації (рис.16.5).

а)


б)


Рис. 16.5.   Схема горизонтальної комунікації між підрозділами (а)

та окремими працівниками (б)


Остання, в свою чергу, містить спілкування типу „керівник – підлеглий” (рис. 16.6) і типу „керівник – робоча група” (рис. 16.7).





Рис. 16.6.   Схема вертикальної комунікації типу „керівник – підлеглий”





Рис. 16.7.   Схема вертикальної комунікації типу „керівник – робоча група”


Логіка горизонтальної комунікації визначається цілями спільної роботи її учасників і передбачає ефективну її організацію. Зміст і характер інформації, що циркулює на відповідному рівні виробничої чи адміністративної ієрархії організації, мають бути спрямовані на належне виконання кожним підрозділом чи працівником своєї частини спільного завдання і на можливість дійової координації спільних зусиль учасників ділового спілкування і створення умов для успішного досягнення ними поставлених цілей. Така координація підвищує можливість ефективного отримання організацією очікуваних результатів.

Дотримання логіки формування змісту інформації та форми її подання вимагає від учасників спілкування не тільки високої професійної компетенції, а й належної морально-етичної, психологічної і мовленнєвої культури. Знання законів логіки коректного мислення, усного і письмового висловлення своїх міркувань при цьому виступає важливою передумовою успішного досягнення цілей і завдань комунікації. Мова професійного спілкування повинна логічно поєднуватися з природною мовою загальнолюдського спілкування.

Успіх ділового спілкування „по горизонталі” залежить від технологічних зв’язків між партнерами, їх інтенсивності та відношення кожного з них до виконання своїх функцій. Якщо, наприклад, той, хто передує спілкуванню, виконує певні операції недбало, а його послідовнику доводиться внаслідок цього витрачати час і додаткові зусилля на усунення недоліків, спілкування між ними неминуче набуватиме конфліктного характеру.

Ще однією умовою забезпечення належної ефективності горизонтальної комунікації, яка випливає з вимог і норм логіки ділового спілкування, виступає загальний сприятливий психологічний клімат в організації, який великою мірою позначається й на відносинах між його учасниками.

^
Запитання і завдання для самоконтролю


1. Поясніть сутність “золотого правила етики”, його роль і значення при застосуванні в логіці спілкування.

2. Наведіть визначення поняття “ділове спілкування” і проаналізуйте основні його складові частини.

3. Розкрийте сутність управлінського спілкування, покажіть його призначення і визначте логіку.

4. Наведіть загальну структуру потоків інформації в управлінському спілкуванні.

5. Розкрийте склад сукупності чинників, що визначають можливість успішного досягнення цілей управлінського спілкування.

6. Наведіть основні функції ділового спілкування. Визначте ваше бачення сутності цих функцій.

7. У чому полягають принципові відмінності між повсякденно-побутовим і діловим спілкуванням?

8. Розкрийте сутність і зміст вертикальних інформаційних зв’язків у процесі ділового спілкування.

9. Розкрийте сутність і зміст горизонтальних інформаційних зв’язків у процесі ділового спілкування.

10. У чому полягає логіка вибору цілей ділового спілкування? Висловіть ваше власне бачення логіки вибору цих цілей.
^

11. Покажіть взаємозв’язок між логікою спілкування, його етикою, психологією і культурою.


12. Наведіть основні види спілкування і розкрийте сфери їх використання.

13. Покажіть сутність і сферу застосування анонімного спілкування, розкрийте його логіку.

14. Покажіть сутність і сферу застосування функціонально-рольового спілкування, розкрийте його логіку.

15. Покажіть сутність і сферу застосування службового спілкування, розкрийте його логіку.

16. Покажіть сутність і сферу застосування неформального спілкування і розкрийте його логіку.

17. Покажіть сутність і сферу застосування інтимно-сімейного спілкування, розкрийте його логіку.

18. Поясність підстави поділу спілкування на комунікацію із зовнішнім середовищем і на внутрішню комунікацію.

19. Наведіть основні види зовнішньої комунікації. Розкрийте сутність і призначення комунікації із зовнішнім середовищем.

20. Розкрийте цілі й логіку зовнішньої комунікації. Наведіть ваше ставлення до логіки ділового спілкування у зовнішньому середовищі.

21. Наведіть основні види внутрішньої комунікації.

22. Розкрийте цілі й логіку внутрішньої комунікації.

23. Наведіть основні схеми горизонтальної комунікації.

24. Наведіть основні схеми вертикальної комунікації.


ПІСЛЯМОВА


Отже ми завершили розгляд основних законів і форм правильної побудови думок у процесі пізнання дійсності.

Цей курс логіки в основі своїй є традиційним, однак у ньому є істотна особливість. Якщо всі нині існуючі підручники орієнтовані переважно на гуманітарну університетську освіту, то ми спробували адаптувати формальну логіку до умов інженерно-технічної освіти й навести відносно нові розділи практичної логіки, застосування яких сприятиме успішній професійній діяльності фахівців у цій сфері.

Ілюстрація, аргументація, доведення законів і різних логічних форм і операцій грунтувались на прикладах з таких областей наукового знання. як: фізика, хімія, теоретична механіка, астрофізика, математика, механіка, інженерне проектування і конструювання тощо. Саме такий підхід викликає великий інтерес у студентів технічного вузу в процесі збагнення ними таїнства феномену людського мислення.

Напевне, можна було б обійтися в технічному вузі й без логіки, як це було ще в недалекому минулому. Однак часи міняються, і міняються переважно на краще. Нинішні фахівці не задовольняються стихійним, спонтанним використанням законів і принципів логіки. Вони прагнуть свідомо застосовувати норми й закономірності її у своїх міркуваннях і тому йдуть ефективним, найкоротшим шляхом до збагнення істини, пам'ятаючи про те, що навмисне чи несвідоме відхилення від логічних норм і законів логіки веде до тернистого шляху осмислення і переосмислення об’єктивної дійсності, а часто й до її перекручування чи спотворення як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях.

Логіка максимально сприяє свободі думки, але одночасно потребує дисципліни міркувань. Іншими словами, логіка являє собою гру мислення за строгими правилами.

Такий строгий статус цієї науки дозволяє нашій думці бути лапідарною, несуперечливою, ґрунтовною, аргументованою, аподиктичною. Усі ці вимоги розвивають інтелектуальні здібності людини, роблять її думки і міркування не тільки логічно бездоганними, раціонально ефективними, але й залучають думки до прекрасного. Вони істотною мірою сприяють успішній реалізації особистісного потенціалу інженера, його креативних здібностей. А це і є елемент духовного багатства людини XXI століття, століття новітніх технологій і високої культури.

Логіка не тільки підвищує інтелектуальні здібності студента, головне, вона формує, розвиває і привчає його до самостійної постановки проблем та їх розв’язання як на теоретичному, так і на практичному (що особливо важливо для професії інженера) рівні. Такий підхід більш повно розкриває творчий потенціал, уселяє пізнавальний оптимізм і створює базу для наукової одержимості в будь-якій галузі знання. А це і є саме ті якості людей, які тепер вкрай необхідні нашій країні в період творення соціального прогресу, пошуку ефективних шляхів інноваційного розвитку.

На закінчення залишається побажати тим студентам, що прослухали наш курс логіки чи користувались нашим підручником, щоб вони не зупинялися на цьому етапі, а продовжили вивчення цієї цікавої і корисної дисципліни в її різноманітних аспектах. Як наше життя постійно перебуває у динамічному розвитку, так і логіка постійно є на шляху пошуків нових закономірностей, нових логічних форм і конструкцій, що дозволяють людині не тільки мислити коректно і красиво, а й діяти згідно із закономірностями логіки людської діяльності.

Автори щиро вдячні академіку НАН і АПН України професору Кременю Василю Григоровичу, професору Табачковському Віталію Георгійовичу, академіку Академії педагогічних наук України Андрущенку Віктору Петровичу, члену-кореспонденту НАН України професору Михальченку Миколі Івановичу, академіку НАН України професору Губерському Леоніду Васильовичу, професору Лозовому Віктору Олексійовичу, а також рецензентам – завідувачу кафедри логіки Національного університету ім. Т.Г. Шевченка професору Конверському Анатолію Євгеновичу, завідувачу кафедри логіки Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого професору Юркевич Олені Миколаївні, професору Кушерцю Василю Івановичу, чиї мудрі поради, глибокі й змістовні зауваження значною мірою сприяли удосконаленню змісту і загальної структури підручника.





Схожі:

Розділ шістнадцятий iconЗміст розділ загальні положення 2 розділ 2 виробничі та трудові відносини 3 розділ 3 відпустки 7 розділ 4 забезпечення продуктивної зайнятості 9 розділ 5 оплата праці 11 розділ 6 охорона праці 15
Додаток 2 Положення про порядок обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Доннту
Розділ шістнадцятий iconІсторія світової літератури загальний курс «Історія світової літератури»
Античності до кінця ХХ століття І складається з чотирьох розділів: література Античності (Розділ І), література Середніх віків, доби...
Розділ шістнадцятий iconРозділ Природно-соціальна характеристика Кінбурнського півострова 3
Розділ Заповідні території Кінбурнського півострова 24 Розділ Пелікани Кінбурнського півострова 30
Розділ шістнадцятий iconРецензенти Н. Р. Малишева, доктор юридичних наук, професор, член-корес- пондент апрн україни, А. Г. Бобкова, доктор юридичних наук, професор Автори підручника
В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд...
Розділ шістнадцятий iconРозділ Специфіка навчання обдарованих учнів з іноземної мови
Розділ Моніторингове дослідження ефективності організації процесу навчання з іноземних мов (обдаровані учні)
Розділ шістнадцятий iconМетодичні вказівки
Теплогазопостачання та вентиляція . Розділ І. Опалення. Розділ ІІ. Вентиляція (для студентів 4 курсу денної та заочної форм...
Розділ шістнадцятий iconРозділ мертва точка І деескалація
Розділ мертва точка І деескалація (фрагменти з кн. Рубин Дж., Дин Пруйт, Сунг Хе Ким Социальный конфликт: эскалация тупик, разрешение....
Розділ шістнадцятий iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство. Розділ «Атмосфера»: Для студентів географічних факультетів педагогічних...
Розділ шістнадцятий iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Розкрито специфічні риси аналізу попиту на ринку нових товарів. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ступеня обґрунтованості...
Розділ шістнадцятий iconРозділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
Відтак цей розділ містить аналіз умов праці в юриспруденції, обґрунтовує організаційно-технічні заходи, які гарантують безпеку виконання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи