Вельмишановні члени Президії! icon

Вельмишановні члени Президії!




Скачати 197.6 Kb.
НазваВельмишановні члени Президії!
Дата28.06.2012
Розмір197.6 Kb.
ТипДокументи


Вельмишановні члени Президії!

Делегати конференції!

Дорогі колеги!

Для мене, випускника нашого університету, все свідоме професійне життя якого пройшло пліч-о-пліч з вами, – глибоко мною шанованими вчителями, а згодом – моїми шановними колегами, бути претендентом на посаду ректора університету – не тільки гордість, не тільки честь, але й велика відповідальність.

І відповідальність ця прямо пропорційна масштабу нашого університету. Масштабу в будь-якому вимірі.

Насамперед – в історичному. Цього року ми будемо святкувати 80-річний ювілей нашої альма-матер. За такий відносно невеликий в історичному аспекті період нашими попередниками і нам з вами вдалося збагатити історію нашого навчального закладу яскравими, широко відомими і в Україні, і за її межами іменами: професори Микола Дмитрович Довгялло, Олександр Якович Губергриць, Микола Олександрович Торсуєв, професори Богославські – батько й син, професори Каро Томасович Овнатанян, Володимир Власович Синяченко, Микола Леонтійович Кущ, Микола Миколайович Транквілітаті, Геннадій Петрович Кондратенко, Катерина Олександрівна Дікштейн, Богдан Миколайович Зорін. Ми пам'ятаємо цих лікарів, педагогів, учених.

Масштаб нашого університету сьогодні важко переоцінити й у так званому кадровому вимірі. Висока якість підготовки фахівців охорони здоров'я, наукова значущість проведених досліджень, обсяг і якість наданої медичної допомоги – все це, у першу чергу, заслуга всього нашого колективу, в якому трудяться більше 210 докторів наук і професорів, 437 доцентів. Колектив, доброю славою якого є 2 Героя України: почесний ректор – Валерій Миколайович Казаков і завідувач кафедри онкології – Григорій Васильович Бондар, 3 академіка і 7 членів-кореспондентів НАМН, 10 академіків Академії наук вищої школи, 12 лауреатів Державної премії, 29 Заслужених діячів науки і техніки. Їх імена – гордість і бренд нашого університету. Всі ми прекрасно розуміємо, у цих славетних іменах, високому науковому та суспільному визнанні заслуг університету відзеркалюється оцінка роботи всього колективу – наших науково-педагогічних працівників, високопрофесійних лаборантів, допоміжного персоналу, працівників адміністрації та бухгалтерії.

Масштабно виглядає наш університет і в так званому матеріально-технічному вимірі. Наші навчальні корпуси, лікувальні бази у клініках міста й області, студентське містечко, спортивні комплекси, дві бази відпочинку на березі Сіверського Дінця – все це «крупинка за крупинкою» накопичував університет за свої 80 років існування. І навіть в «лихі» постперебудовні роки, попри всі соціальні й економічні перипетії, наш університет примножував усе нове, передове.

Тому, на моє глибоке переконання, головне, обов'язкове завдання нового ректора полягає у збереженні, зміцненні та примноженні всіх наших досягнень:

- у збереженні кадрового потенціалу і наших традицій,

- у зміцненні та модернізації матеріальної бази університету,

- у збільшенні наших заслуг на ниві освіти, медичної науки та надання лікувальної допомоги.

Певен, що однією із запорук успішності нашого університету є сформована в Донбасі добра традиція – ми звертаємо менше уваги на тріску в оці брата нашого, проте у своєму оці відчуваємо не лише тріску, але й мікроскопичну порошинку.

Я згадав це наставляння Нагорної проповіді до того, що при всіх наших заслугах і досягненнях ми добре усвідомлюємо й існуючі в університеті проблеми. Результати багаторазових обговорень з колегами й опитування на сайті нашого університету свідчать, що в більшості з нас – і у співробітників, і, хочу окремо підкреслити, у студентів (!) є свої рецепти розв’язання тієї чи іншої проблеми. Більше того, всі ми готові вирішувати ці проблеми, готові робити наш університет ще більш кращім - більш успішним, більш ефективним і відомим.

Варто сказати, що існуючі проблеми – це не є результатом наших недоробок, наших помилок. Відомо, єдино незмінним у цьому світі є його зміна. Новий час, нові умови, нові запити вимагають прийняття і нових рішень.

У своєму виступі хочу зупинитися на власному баченні перспектив роботи університету і тих системних і конкретних заходах, які ми з вами проводитимемо в життя. Предметно з двох причин.

По-перше, з надією на вашу активну позицію в обговоренні всіх накреслюваних програм і на вашу активну підтримку в процесі їх реалізації в життя університету.

По-друге, щоб ви, мої колеги, мали підстави також предметно спитати з мене за виконання всіх намічених нами програм подальшого розвитку нашого університету.

^ КАДРОВА ПОЛІТИКА

Почати хочу з кадрових питань. І не тому, що ці питання нагальні для нашого університету. Навпаки. Найменше проблем у нас саме з кадрами. Більше того, всі досягнення нашого університету і в підготовці лікарських кадрів, і в науковій діяльності, і в лікувальній роботі базуються на роботі всього колективу.

Щодо системних реформ у кадровій політиці, то хочу загострити увагу на потребі більш активного застосування Закону України «Про вищу освіту», який наділяє керівника вузу правом делегувати частину своїх повноважень не тільки своїм заступникам, але й керівникам структурних підрозділів.

На цих юридичних підставах ми будемо широко залучати до організаційної роботи університету максимально можливу кількість завідувачів кафедр, професорів, докторів наук, усіх активних співробітників. Пропонується відійти від хибної практики, коли один співробітник займає, не важливо – чи за штатним розкладом, чи за сумісництвом, відразу кілька керівних посад. Відповідно до теорії управління, чим менше завдань стоїть перед співробітником, тим вища і якість, і оперативність його виконання. Тому принцип «одна посада = один відповідальний» моє посісти чільне місце в організаційній роботі університету.

Що планується зробити в цьому напрямку?

  1. Чітко структурувати всі розділи і напрямки роботи університету.

  2. Призначити, можливо, на конкурсній основі, відповідальних за кожний розділ, наділити їх достатніми повноваженнями і, звичайно, відповідальністю.

Переконаний, залучивши до керування максимально можливе число співробітників, оптимізуємо систему керування, забеспечимо підвищення ефективності функціонування університету.

Ще одне кадрове питання, яке часто цитує академік В.М.Казаков, полягає у використанні «золотого фонду університету» – його співробітників, які досягли пенсійного віку.

Позиція університету залишиться непорушною: всі активні і працездатні співробітники повинні, зобов'язані! продовжувати виховувати фахівців для системи охорони здоров'я та науково-педагогічні кадри для нашого університету.

Вони є найбільш ефективними наставниками молоді, саме вони «запалюють» студентство до пошуку знань, до освоєння лікарських навичок, саме вони забезпечують спадкоємність традицій нашого національного. Ми зобов'язані бути вкрай уважними і дбайливими до нашого золотого фонду. Тут пряма вигода для університету.

І хочу підкреслити, якщо розглядати питання збереження старшого покоління тільки з позицій переваг для університету, то це виглядатиме утилітарно. Тут потрібно розуміти, що активна діяльність наших високопрофесійних ветеранів – запорука і їхнього довголіття. Адже, як сказав Нобелівський лауреат з літератури Ромен Ролан: «Живе лише той, хто творить»!

Завдання ж ротації кадрів – звичайний конфлікт поколінь, який повинен мати своє розв’язання. Це - завдання для ректорату, і для його рішення є усі юридичні підстави. Благо, наш університет має статус національного, і як наслідок - достатню автономію і повноваження.

Так, у процесі обговорення з колегами цього питання народилася ідея організувати в університеті штатний підрозділ – науково-методичну лабораторію з такою робочою, але чудовою назвою, як «Рада Професорів-Старійшин». Покласти на співробітників цієї лабораторії цілком конкретні завдання. Завдання, які нерозривно пов'язані з університетським життям, які найчастіше ми всі виконуємо на «громадських засадах» і до виконання яких, як ніхто краще, підготовлені саме наші шановні професори.

Це - і рецензування НДР на етапах планування, рецензування наукової продукції і участь в експертизі статей, і обов'язкова участь в організованих університетом конференціях, і проведення науково-популярних семінарів (до речі, академік В.М. Казаков уже ініціював такий семінар; прошу інших підтримати цю ініціативу Валерія Миколайовича), і читання факультативних лекцій на теми, що виходять за рамки навчальних програм, і участь як офіційних рецензентів у захисті магістерських та дисертаційних робіт.

Існування в університеті такої структури дозволило б використовувати для рішення стратегічних завдань багатий досвід наших Старійшин – шановних учених і практиків, відомих своїми досягненнями в медичному світі.

Упевнений, ректорат і Рада університету знайдуть інструменти, які дозволять і використати потенціал «золотого фонду університету», і відкрити широкі можливості для кар'єрного росту молодих співробітників.

^ ПІДГОТОВКА ЛІКАРСЬКИХ КАДРІВ

Навчальна робота – підготовка лікарських кадрів безумовно залишається пріоритетом у діяльності нашого університету. На цьому розділі роботи необхідно і далі концентрувати пильну увагу.

Я впевнений в інтелектуальному потенціалі науково-педагогічного і допоміжного персоналу університету. Нам під силу і далі займати провідні позиції серед медичних вищих шкіл.

Разом з тим, ми не повинні тішитися даними рейтингів, тими стабільно високими показниками тестування наших студентів і випускників за програмами КРОК-1, -2, -3. Ми, співробітники університету, прекрасно розуміємо і ціну та недоліки всіх цих тестувань, рейтингових випробувань.

Більше того, неминуча глобалізація в освітній сфері вимагає від нас зміни орієнтирів.

Повторюю: ми не повинні більше прагнути бути першими серед українських вузів

- ми повинні прагнути бути не останніми в родині європейських університетів!

До речі, саме так сформульована мета реформи системи освіти в Програмі економічних реформ Президента на 2010-2014 рр. Відповідно до цього орієнтиру – інтеграції в єдиний європейський освітній простір, ми і маємо спрямовувати подальші зусилля на вдосконалення системи викладання.

До чого ми повинні прагнути? Хотілося б оголосити лише дві, але ключові та оботільно доповнюючі кінцеві мети!

Перша:

Посилення акценту на викладанні фундаментальних знань! Наші студенти повинні одержати саме університетський рівень знань! Знання, які будуть реальною підмогою в рішенні усіх професійних завдань, які обов'язково, ми це вже точно знаємо, доведеться розв’язувати нашим випускникам.

Єдине, на чому хочу загострити вашу увагу, завдання посилення акценту на фундаментальних знаннях стоятиме не лише перед теоретичними кафедрами. Фундаментальними сучасними знаннями необхідно буде наповнити навчальні програми і з клінічних дисциплін. Тут ми сподіваємося на допомогу наших теоретиків.

Друга кінцева мета - підвищення якості опанування нашими студентами практичних навичок. Зрозуміло, починати цю роботу потрібно якомога раніше – з перших же клінічних кафедр, з подальшою акцентуацією в процессі навчання в магістратурі й інтернатурі. Студенти все ще скаржаться на низьку ефективність виробничої практики! Необхідно чітко уявляти, виробнича практика – невід'ємний компонент навчальних програм вищої медичної освіти. Компонент, котрий визначає і педагогічне навантаження, і штатний розклад кафедр, і, в решті-решт, рівень заробітної платні. Тому постійною і жорсткою вимогою буде максимальна відповідальність за виробничу практику, за ефективне використання цих навчальних годин на опанування саме практичними навичками.

Варто активніше вводити елементи практичних навичок і в навчальні плани теоретичних дисциплін. Хочу підкреслити для теоретиків: оскільки наш університет готує лікарські кадри, то й навчати студентів потрібно саме медичним навичкам. У цьому зв'язку хочу просити завідувачів відповідних кафедр розглянути доцільність скорочення у навчальних програмах годин, так бии мовити «лабораторних робіт», котрі використовуються як прийоми мнемоніки, на користь теоретичного розбору матеріалу, підвищення фундаментальних знань студентів.

І ще один момент, активно обговорюваний всіма науково-педагогічними працівниками, – про сумісність Болонської декларації і системи освоєння практичних навичок. Вважаю, ніяких протиріч тут немає і бути не може. Ця система вимагає самостійної роботи студентів, однак, враховуючи специфіку нашого вузу, така самостійна робота має перебувати під прямим і жорстким контролем з боку викладача.

^ ЛІКУВАЛЬНА РОБОТА

Традиційно, в усіх нормативних документах щодо вищої освіти, другим завданням вузів значиться «наукова робота». Так було, так є і, переконаний, так буде і надалі. Я ж у своїй доповіді ставлю «лікувальну роботу» на другу позицію, виходячи із двох міркувань.

По-перше, університетська «лікувальна робота» не може бути відокремлена від «наукової праці». – акценти в роботі лікувального відділу університету мають суттєво зміститися в бік саме проведення клінічних наукових досліджень. Не можна далі зводити «університетську лікувальну роботу» до дублювання завдань практичної охорони здоров'я; саме тому посада Олени Анатоліївни Статинової тепер буде іменуватися, як «проректор з наукової і лікувальної роботи».

По-друге, так склалося, що впродовж останніх років, керівництво вузу приділяло більше уваги розвиткові теоретичних дисциплін. Колеги з теоретичних кафедр, сподіваюся, пробачать мені деяке перебільшення, а клініцисти, упевнений, поділяють таку оцінку. Такому акцентові на фундаментальні науки були цілком об'єктивні підстави, і, радше за все, це було уілком природно для того часу, для тих умов існування інституту.

Для клінічних кафедр, колективи яких зосередили зусилля на наданні лікувальної допомоги, вважалося більш можливим самостійне, скажімо так, – «за рахунок прихованих резервів», забезпечення всіх своїх виробничих та академічних потреб: і для навчання студентів, і для наукових досліджень. Визнаємо, така оцінка ресурсів університетських клініцистів цілком себе виправдовує!

До того ж, при плануванні наукових робіт на клінічних кафедрах стало нормою надмірне вживання, а на мене, – зловживання, терміна «прикладна наука». Не заперечуючи очевидної важливості даної галузі наукової діяльності, хочу зазначити, що сучасний рівень розвитку технічної бази і приладового парку медичного дослідницького устаткування вже зараз цілком дозволяє співробітникам клінічних кафедр проводити істинно фундаментальні дослідження.

Тут, взагалі, слід чітко розуміти, що поділ наукових досліджень на «фундаментальні» і «прикладні» багато в чому носить умовний характер.

Після обговорення з колегами, у тому числі і з підключенням опитування через сайт університету, вимальовується два стратегічних завдання, на які пропонується зробити акцент у роботі нашему лікувальному відділу.

Про перше я вже зказав. Акцент у лікувальній роботі має бути зміщений саме на проведення клінічних наукових досліджень. Причому таких досліджень, результати яких вирішували б не тільки конкретні завдання практичної охорони здоров'я, але й мали б шанс на одержання нових знань – носили б ознаки фундаментальних робіт. Звичайно, такий підхід передбачає активну участь у розробках тем і співробітників теоретичних кафедр – доведеться, колеги, зробити ще одну, чергову спробу організувати реальне комплексування кафедр. Сподіваюся, ця спроба буде успішною.

Друге стратегічне завдання в роботі лікувального відділу – інноваційна діяльність. Вважаємо за доцільне розвантажити науковий відділ університету, відокремити завдання впровадження в роботу наших клінік і органів практичної охорони здоров'я нових профілактичних, діагностичних і лікувальних технологій.

Причому, хочу підкреслити, інноваційна діяльність лікувального відділу повинна охоплювати не тільки наші власні розробки, але й відслідковувати, освоювати, апробувати й обов'язково впроваджувати в практику охорони здоров'я всі нововведення, які з'являються на світовому ринку медичних послуг!

Залишається за лікувальним відділом університету й освітнє завдання. Маю на увазі всю систему післядипломної медичної освіти: навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі, на курсах спеціалізації, передатестаційної підготовки та підвищення кваліфікації лікарів і медсестер.

Для посилення даного розділу роботи лікувального відділу планується вже цього року перепідпорядкувати відділ клінічної ординатури Проректорові з наукової і лікувальної роботи. Така «м'яка» реорганізація не суперечить діючому «Положенню про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів» і, за нашим глибоким переконанням, сприятиме підвищенню якості підготовки клінічних ординаторів.

^ НАУКОВА РОБОТА

У моєму виступі Наукова робота названа третім завданням, але це аж ніяк не применшує її важливості.

Про значущість наукової роботи в університеті наочно свідчать останні ініціативи міжнародного рейтингу університетів (Times Higher Education World University Rankings), який у червні поточного року пропонував надалі оцінювати вузи за окремими індикаторами, згрупованими в 4 комплексні критерії.

Причому, прошу звернути увагу, найбільш значущим є навіть не педагогічна робота, а саме оцінка науково-дослідницької діяльності. Цей критерій займає 55% суми рейтингу і складається з п'яти індикаторів: 1) кількість наукових публікацій, розрахована на одного наукового співробітника; 2) індекс цитування робіт співробітників; 3) розмір прибутку від науково-дослідницької діяльності в перерахуванні на одного наукового співробітника; 4) розмір фондів, додатково залучених для дослідницької діяльності; 5) репутація університету, як науково-дослідної установи за результатами опитування представників академічного співтовариства.

Сформована в Україні репутація наукової роботи нашого університету, яка склалася на грунті одержаних нами наукових результатів, оцінених за кількістю захищених дисертацій, опублікованих наукових статей, монографій , за кількістю членів національних Академій наук, за державним та міжнародним визнанням, на перший погляд, заспокоює і дозволяє почекати з реформуванням діяльності наукового відділу.

Разом з тим, добре відомо: хто зупинився – той відстав! Це правило діє в усіх сферах діяльності. У науці – у першу чергу! Нашій науці також потрібні реформи, діючі стимули, оригінальні організаційні рішення, які відповідають новим вимогам державного управління, новим умовам роботи.

З іншого боку, чітко усвідомлюю, що реформування такої інтелігентної сфери діяльності як наукова, вимагає надзвичайно тонкого еволюційного підходу. Обіцяю, реалізація конкретних реформ у науці проводитиметься тільки після загального і всебічного обговорення з колективом університету.

Тому дозвольте зупинитися лише на основних, стратегічних напрямах реформи в організації наукової діяльності.

Не відкладаючи в довгий ящик, вже з поточного року необхідно докорінно змінити фінансування наукової діяльності університету.

На жаль, так вже склалося, і на те, треба визнати, були об'єктивні економічні причини, в університеті є бюджет, призначений для навчальної роботи, господарської діяльності, є осібний бюджет Університетської клініки ... Але НЕМАЄ бюджету, призначеного для наукових розробок кафедральних колективів, – одного із законодавчо прописаних головних завдань вищого навчального закладу ІУ рівня акредитації.

Лариса Миколаївна, наш Проректор з економічної роботи, може мені заперечити, послатися на кошториси витрат, які регулярно складаються щодо кожної конкретної НДР, калькуляції вартості робіт та ін. Не буду полемізувати, просто, нехай завідувачі кафедр запитають у себе:

«Чи знають вони бюджети своїх наукових тем?»,

«Які зусилля вони докладають, аби збільшити розміри фінансування?»

«Чи хвилюються вони за своєчасну, повну і, головне, правильну витрату виділених їм на науку коштів?».

Всі питання – риторичні!

Всі ми знаємо, до чого найчастіше в університеті зводиться «організація і керування наукою». Якщо спростити: Науковий відділ організовує підготовку матеріалів на конкурс НДР, потім – стимулює виконавців вчасно оформити звітні матеріали. Все інше, на етапах між плануванням і звітами – «головний біль» наукових керівників, а саме: як забезпечити працездатність устаткування, де знайти реактиви, тварин, як стимулювати виконавців, як публікувати результати, за чий рахунок компенсувати участь у конференціях, роботу сторонніх організацій, найманих співробітників?

Адже так, колеги?!

Тут потрібно підкреслити, я жодним чином не хочу применшити заслуги наукового відділу. Володимир Якович свою роботу знає добре і робить усе від нього залежне. Завдяки цьому, міністерство регулярно виділяє на науку нашого університету максимально можливі кошти.

Максимально можливі, але – недостатні для нашого університету.

В результаті, чудова ідея про конкурсне фінансування науково-дослідницьких робіт на рівні університету вимушено зводиться до оплати праці штатних наукових співробітників, без будь-якого прив'язування до кінцевих наукових результатів.

Тому, не відкладаючи, необхідно розпочати реорганізацію фінансування робіт за так званою методологією «БОР» - бюджетування, орієнтованого на результат, коли планування витрат здійснюється в безпосередньому зв'язку з досягнутіми науковими результатами.

Або застосуємо більш звичне для нашого слуху словосполучення: «програмно-цільовий підхід» фінансування НДР. До речі, саме такий підхід рекомендується використовувати у згадуваній вище Програмі економічних реформ.

Програмно-цільовий підхід можливий тільки за умови відкритого характеру процедур складання, розгляду і контролю за виконанням бюджету з обов'язковою регламентованою в університеті публічною оцінкою наукової результативності НДР. Колеги, тут хочу, щоб ви згадали «температуру дискусій» під час обговорення державного бюджету. Ще одне риторичне питання: чому присвячена бюджетові університету Вчена рада традиційно проходить «у повному мовчанні – схваленні»? Чому нікого з нас не цікавлять розміри й характер планованих витрат? До речі, у забезпеченні прозорості й об'єктивності при плануванні та розгляді результатів НДР дуже великі надії покладаю саме на Раду Професорів-Старійшин, створення якої обговорювалося вище. Хочу ще раз підкреслити, що така Рада буде організована, як окремий структурний підрозділ нашого університету.

Крім того, такий програмно-цільовий підхід припускає включення всіх оперативних витрат у бюджети конкретних НДР. Зрозуміло, ці оперативні витрати залишатимуться у розпорядженні керівників робіт. У розпорядженні ж ректорату буде тільки та частина бюджету науки, яка спрямовується на рішення великих, потребуючих тривалих строків реалізації, інвестиційних проектів міжкафедрального характеру.

Ще один стратегічний напрямок реформи університетської науки. Завдання програмно-цільового фінансування полегшиться, весь процес керування наукою стане більш ефективним, якщо ми проведемо укрупнення наукової тематики – замість 130 реально виконуваних НДР потрібно залишити не більше 10 глобальних наукових напрямів.

Це питання, упевнений, не викличе в нас суперечок. Про це багаторазово і на всіх рівнях не припиняє повторювати наш проректор – проф. В.Я.Уманський. Як тут не згадати нашого колишнього проректора з наукової роботи, професора Карпенка. Віктор Степанович, який згодом очолював Київський НДІ урології і нефрології, у своїй книжці-спогадах «55 років у хірургії» писав про стан науки в нашому інституті ще в 1968 році буквально таке, цитую: "...Многотемность была очень крупным недостатком в научно-исследовательской работе института того времени. Не было видно научного лица института, его генерального научного направления.....» (конец цитаты). Як бачимо, ця проблема не є новою, їїнагальність зберігається й у наші дні.

Недоліки «багатотемності» також усім добре відомі. Нагадаю тільки деякі з них: складність менеджменту, необґрунтовані організаційні проблеми, розпорошення інтелектуального потенціалу, нестача фінансових ресурсів, низькі шанси «ВЕЛИКОГО НАУКОВОГО УЛОВУ».

Нам необхідно розв'язати цю проблему. Чим ми й будемо займатися, починаючи вже з поточної кампанії по плануванню НДР. Процес цей, звичайно, носитиме еволюційний характері триватиме мінімум 2-3 роки. Ні про яке дострокове припинення виконання запланованих робіт не може бути й мови.

Наступний стратегічний напрямок – реформування інфраструктури керування наукою університету.

Пропонується звільнити деканів від адміністрування наукової діяльності.

Замість цього пропонується створити в університеті мережу спеціалізованих Навчально-наукових інститутів (ННІ). Зі своїм директором, Вченою радою, своїм мінімально необхідним штатним складом, своїм планом наукових робіт. Базою для створення таких інститутів можуть бути або об'єднання профільних кафедр, або вже функціонуючі в університеті Проблемні комісії.

У випадку реалізації такого проекту Проректор з наукової роботи буде взаємодіяти не з помічниками деканів з наукової роботи (нагадаю: вони працюють на громадських засадах), не з кожним завідувачем кафедри, а з директорами і головами Вчених рад інститутів.

Полегшиться, а значить, стане більш ефективною вертикаль керування наукою, підвищиться професіоналізм і об'єктивізм в оцінці якості, новизни і перспективності отриманих наукових результатів.


^ ПІДГОТОВКА ВЛАСНИХ КАДРІВ

Ще одне завдання - підготовка науково-педагогічних кадрів для університету, їх атестація. І в цьому розділі роботи нашому університету є чим пишатися – понад 210 докторів наук, 6 спеціалізованих рад. Пишатися, але не заспокоюватися на досягнутому.

У рішенні цього завдання планується, насамперед, зберегти традиційні для нашого університету «умови найбільшого сприяння» усім, хто активно займається науковою роботою. До того ж, переконаний, ректорат знайде додаткові можливості для подсилення мотивації до наукових досліджень.

По-друге, вважаю за необхідне зробити більш жорсткими умови прийому на роботу в університет і систему атестації кадрів. Обов'язковими вимогами до «новобранців» повинні бути:

- високий рівень професійних знань;

- знання іноземних мов;

- комп'ютерна грамотність;

- уміння працювати з науковою літературою;

- знання методів статистичної обробки результатів.

Умови прийому до клінічної ординатури, магістратури, аспірантури повинні бути прозорими й відкритими – тільки таким шляхом ми зможемо і далі підтримувати високий інтелектуальний потенціал університету.

І ще на одному питанні хочу зупинитися. Мова йде про актуальність для всіх нас концепції «навчання протягом всього» життя! На жаль, іноді, зміст лекцій, наукових доповідей, виступів наших співробітників змушує згадати, що «вузький фахівець подібний до флюсу: повнота його однобічна». Особливо лякає недостатня поінформованість деяких наших клініцистів у базових, фундаментальних медико-біологічних знаннях.

Проблема ця – секрет Полішинеля.

На ній неодноразово загострював увагу професор Баринов на засіданнях Ради університету. Знаю, є в Едуарда Федоровича і конкретні пропозиції щодо профілактики і ліквідації такої безпорадності. Починаючи з повернення до модусу регулярно відвідувати лекції колег із суміжних, особливо, теоретичних кафедр і закінчуючи інсталяцією для співробітників і студентів університету тематичних інформаційних семінарів за найбільш актуальними розділами фундаментальних знань. Організацію таких семінарів планується доручити нашим поважним професорам - переконаний, їм така робота під силу.

^ РОЗВИТОК МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ

Тепер кілька слів про подальший розвиток матеріально-технічної бази університету. Зрозуміло, це завдання вимагатиме чималих людських і фінансових ресурсів.

Ви знаєте, у цей ювілейний для університету рік основну увагу довелося сконцентрувати на «загальноуніверситетських» структурах – відремонтовано Актову залу, фактично реконструйовано стадіон, виконано капітальний ремонт у великій похилій залі, ремонт фасаду головного навчального корпусу, а також корпусу, з якого почалася історія нашого університету.

Далі має бути не менш напружена і, як запевняє проректор Долматов, постійна робота. До речі, хочу просити Андрія Олександровича ще раз повернутися до питання про «реанімацію» діючої будівельної групи університету, яка потрібна для ремонту навчальних приміщень, аудиторій.

Не менше ресурсів планується спрямувати і на технічне переоснащення кафедр, і знову ж, у першу чергу, для забезпечення повноцінного педагогічного процесу.

Потрібно поставити за правило обов'язковий сучасний технічний супровід лекційних курсів, презентацій. Отже – потрібно забезпечити всі кафедри або аудиторії мультимедійним устаткуванням.

У перспективному плані - будівництво сучасної науково-навчальної оранжереї для фармакологічного факультету.

Потрібна ґрунтовна модернізація нашого спортивно-оздоровчого табору у селищі Щурове. Гостро стоїть питання про капітальний ремонт практично всіх гуртожитків, деяким з яких понад 40 років. Ректорат сьогодні докладає значних зусиль для того, що б ввести на наступний рік в бюджет нашого університету окремим рядком цей розділ. Із коштів, які ми з вами заробили, наступного року почнеться капремонт 8-го гуртожитку, поточні ремонти інших.

Багато говоримо про необхідність розвивати фундаментальну науку. А хто був у віварії університету? Як ви його оцінюєте? Чи можна займатися фундаментальними дослідженнями з таким «віварієм» (у лапках)? Знов усі питання є риторичними. Тому у плані на найближчу перспективу – капітальна реконструкція віварію!

Питанням фінансового забезпечення ректорат приділятиме постійну увагу. Разом з тим, хочу запросити і вас, колеги, активніше використовувати можливості щодо залучення спонсорських коштів, які нам дає специфіка нашої професії і які не суперечать чинному законодавству та морально-етичним нормам.

^ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ

Про фінансову сторону програми розвитку університету навмисно говорю коротко. Зовсім не тому, що ця сторона діяльності не така важлива. Всім очевидно, в умовах ринкової економіки достатність фінансового ресурсу – украй необхідна умова ефективної роботи університету, реалізації намічених перетворень.

Цілком природно, на першому етапі буде дорученно проректорові з економічної роботи проаналізувати фінансові потоки університету і запропонувати для обговорення в колективі шляхи оптимізації «витратної частини» бюджету. Зрозуміло, мінімізація наших витрат повинна бути проведена без шкоди для якості роботи і добробуту співробітників і студентів!

Обіцяю: розподіл бюджетних коштів університету буде прозорим! І не стільки з причини побоювання критики на адресу ректорату, скільки з метою підсилити стимулюючий характер прийнятої системи розподілу зароблених коштів.

Пріоритет фінансування з бюджету буде надано саме інноваційним проектам – тим, які дозволять у перспективі, наприклад, протягом 2-5 років, не лише повернути вкладені кошти, але й забезпечити стабільне зростання добробуту університету. Хочу зробити акцент, в останньому випадку під словом «університет» я маю на увазі не тільки корпуси і технічне оснащення кафедр та лабораторій, а, в першу чергу, добробут співробітників університету!

У своєму виступі я спробував представити основні етапи подальшого розвитку нашого університету.

На завершення хочу сказати, що перед нами стоїть багато різних, складних, але важливих і цікавих завдань.

Завіряю, що ми і надалі гідно плекатимемо величне ім'я нашого Донецького національного.

Ефективно працюватимемо на благо наших студентів, наших пацієнтів, нашої держави.


Сподіваюся на вашу підтримку і

дякую за увагу.


Схожі:

Вельмишановні члени Президії! iconВельмишановні члени Президії! Делегати конференції!
move to 0-16174254
Вельмишановні члени Президії! icon«затверджую» Ректор С. В. Савченко 2012 р. Програма
Конструювання класів в С++. Класи. Об'єкти. Дані-члени та функції-члени класу. Конструктор. Деструктор
Вельмишановні члени Президії! iconМетодика рейтингування осіб, які вступають в аспірантуру внту
Голова Робочої групи – директор Інмад, члени – члени Ученої ради Інмад, учені секретарі спецрад внту, голови спецрад внту (за згодою),...
Вельмишановні члени Президії! iconДо Державного стандарту державні вимоги
Речення. Види простих речень за метою висловлювання та інтонацією. Головні І другорядні члени речення. Словосполучення. Однорідні...
Вельмишановні члени Президії! iconПостанова президії вищої атестаційної комісії україни від 15. 01. 2003 р. №7-05/1
Президії вак україни від 22. 05. 1997 р. №16/5, тим самим обмежуючи можливість наукової громадськості знайомитися із результатами...
Вельмишановні члени Президії! iconІнформація про біжучу діяльність нтш /липень-серпень 1995 р. Про впорядкування структури нтш та формування об’єднаних секцій. Намітки до плану роботи Президії та Ради нтш до кінця 1995р. Різне ювілеї, виставки, конгреси
Комісію екотехнологій утворено рішенням розширеного засідання президії нтш 07. 09. 1995 р
Вельмишановні члени Президії! iconВельмишановні колеги!

Вельмишановні члени Президії! iconВельмишановні колеги!
move to 0-17475603
Вельмишановні члени Президії! iconВідкритий Міжнародний університет розвитку людини „україна open International University
Вельмишановні колеги, запрошуємо Вас прийняти участь у І регіональній міжвузівській науково-практичній конференції
Вельмишановні члени Президії! iconІнформаційний лист вельмишановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Театр Слова» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи