Робоча навчальна програма icon

Робоча навчальна програма




Скачати 359.15 Kb.
НазваРобоча навчальна програма
Дата28.06.2012
Розмір359.15 Kb.
ТипДокументи

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


З МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ВІРУСОЛОГІЇ

на 2008-2009 навчальний рік


Факультет - медичний №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

спеціальність - сестринська справа

кваліфікація - медична сестра-бакалавр

кафедра - мікробіології та вірусології

курс - перший

семестри - I - II

лекції - 28 акад. годин

практичні заняття - 54 акад. годин

самостійні заняття - 26 акад. годин

З а л і к - I, ІІ семестр

І с п и т з мікробіології,

вірусології та імунології - II семестр

В с ь о г о - 108 акад. годин


Примітка: Розділ “Імунологія” обсягом 54 акад. години (8 год. лекцій, 18 год. прак-тичних занять та 28 год. самостійної роботи) викладається кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології у I семестрі.

Р а з о м г о д и н - 162 акад. години


Робоча навчальна програма складена на основі "Програми з мік­робіології, ві­ру­со­логії та імунології для студентів вищих медич­них закладів освіти II – IV рівнів акредитації за спеціальністю 6.1101 “Сестринська справа”". – Київ, 1998. – 25 с.

^ 1. ОСНОВНА МEТА ВИКЛАДАННЯ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ВІРУСОЛОГІЇ.

    1. Мета викладання мікробіології та вірусології.

Розвиток медичної науки і практики охорони здоров’я показали важливість і фундаментальне значення мікробіології, вірусології та імунології у підготовці бакалаврів медицини за спеціальністю “Сестринська справа”

Світ мікроорганізмів різноманітний, динамічний, має велике значення в існуванні біосфери, в колообізі речовин в природі, в міжпопуляшйній та внутрішньопопуляційній мінливості різних живих істот, схильний до швидкої і глибокої мінливості з появою нових варіантів часто високопатогенних для людини

Велике значення мають віруси як збудники патологічних процесів на внутрішньо-клітинному та молекулярному рівні, особливо персистенція як артифіціальна інфекція.

В останні десятиріччя людство зіткнулося з грізною пандемією - синдромом набутого імунодефіциту людини, збудником якого є вірус, що уражує імунну систему. Вивчення патогенезу ВІЛ-інфекції виявилося могутнім стимулом для подальшого розвитку імунології, молекулярної біології, генної інженерії, методів діагностики інфекційних захворювань.

Особливо очевидним виявилося значення умовно-патогенних мікроорганізміз у розвитку різноманітної патології людини. Широкого розповсюд­ження набули внутрішкьолікарняні інфекції. Це диктує необхідність глибокого вивчення в курсі мікробіології механізмів і закономірностей імунної відповіді, вивчення умов активації умовно-патогенних. мікробів в організмі людини, а також способів і засобів пригнічення їх життєдіяль­ності.

Хімічні і фізичні фактори, пов’язні з науково-технічним прогресом, такі як іонізуюче випромінювання, пестициди, різноманті мутагенні фактори з одного боку, здатні змінювати біологію мікроорганізму, а з другого боку модифікувати і часто ослабляти захисні рреакції макроорганізму відносно інфекційних агентів

При вивченні курсу мікробіології велика увага приділяєтся морфології і фізіології мікроорганізмів. В розділі “Вчення про інфекцію” розгляда­ються ті взаємовідносини, які складаються між патогенними мікроорганізмами і організмом людини, а також ті зміни, які наступають в організмі людини під дією патогенних мікроорганізмів і їх токсинів, вивчаються умови і фактори зовнішнього середовища, що впливають на розвиток інфекційних захворювань.

Знання основних питань мікробіології, властивостей збудників, їх стійкості в зовнішньому середовищі, чутливості до дезинфікуючих засобів, ультрафіолетового випромінювання, дії високих і низьких температур допоможуть медичному працівнику кваліфіковано надавати допомогу пацієнтам, здійснювати елементи догляду.

Мікробіологія як наука про будову, екологію мікроорганізмів включає декілька дисциплін: бактеріологію, протозоологію, мікологію. В зв’язку з цим програмою передбачено вивчення наступних розділів: “Загальна мікробіологія”, “Спеціальна мікробіологія”, “Вірусологія”, “Мікологія”, “Клінічна мікробіологія”, “Санітарна мікробіологія”, “Протозоологія”.

В основу програми покладено систематичний принцип висвітлювання матеріалу, що грунтується на сучасній класифікації мікроорганізмів, вивченні їх біологічних властивостей.

Орієнтуючись на кінцеву підготовку бакалаврів медицини за специльністю “Сестринська справа”, їх кваліфікаційні характеристики, в процесі вивчення мікробіології, необхідно сформувати в студентів знання про роль мікробів в інфекційній і неінфекційній патології людини, принципи мікробіологічної діагностики, специфічної терапіїта профілактики інфекційних захворювань.

Для вивчення предмету “Мікробіологія, вірусологія” програмою передбачено теоретичні заняття, практичні заняття та позааудиторна робота студентів.

    1. Завдання вивчення мікробіології та вірусології.

Студент повинен знати:

- Медична мікробіологія, визначення. Значення мікробіологічної науки в діяль­ності медичної сестри.

- Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи.

- Морфологія і фізіологія мікроорганізмів: найпростіших, грибів, бактерій, вірусів.

- Ріст і розмноження бактерій, грибів, найпростіших, вірусів, мікоплазм, хламідій.

- Eкологія мікроорганізмів (мікроекологія). Поширення мікробів у природі. Нормальна мікрофлора тіла людини, її роль в фізіологіч­них процесах і в патології людини.

- Основні методи дослідження в мікробіології та вірусології.

- Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми.

- Хіміотерапія і хіміотерапевтичні препарати.

- Лікарська стійкість мікробів, механізм утворення стійких форм мікробів.

- Вчення про інфекційний процес.Роль мікробів в інфекційному процесі.

- Основні збудники інфекційних та інших мікробних захворювань.

- Методи лабораторної діагностики мікробних захворювань.

- Основні заходи неспецифічної профілактики інфекційних захворювань.

- Специфічна профілактика та терапія інфекційних захворювань.

Студент повинен вміти:

  • виготовляти мазки-препарати з патологічного матеріалу та культури мікроорганізмів;

  • фарбувати мазки-препарати простим та складними методами;

  • мікроскопувати виготовлені мазки-препарати, визначати морфологічні та тинкторіальні властивості мікро-організмів;

  • проводити первинний посів патологічного матералу (бактеріологічною петлею, шпателем, тампоном);

  • збирати патологічний матеріал для бактеріологічного дослідження;

  • виготовляти дезинфікуючі розчин, їх застосування;

  • проводити постановку серологічних реакцій (аглютинації, преципітації, РНГА та інших);

  • визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків методом дисків;

  • визначати термін придатності бактеріальних препаратів та їх застосування;

  • використовувати препарати для специфічної терапії та профілактики інфекційних захворювань.


^ 2. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН ТА ЇХ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ, ЗНАННЯ ЯКИХ СТУ­ДЕНТАМ

НЕ­ОБХІДНО ДЛЯ ВЧЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ВІРУСОЛОГІЇ.

­При вивченні мікробілогії та вірусології студентам необхідно зна­ти курс анатомії людини, загальної біології з генетикою, гістології з ембріо­ло­гією, біологічної хімії, нормальної фізіо­логії, органічної хімії, медичної фізики.

1. Матеріали медичної фізики, які знайомлять студентів з бу­довою та роботою оптичного, електронного, люмінесцентного мікрос­копа.

2. По курсу загальної біології та генетики студенти викорис­товують знання по прин­ципам номенклатури і таксономії живих істот. Структура і функція гена. Основні форми мінливості.

Морфологічні особливості і методи вивчення патогенних найпрос­тіших. Цикли їх роз­витку в природі. Перенощики трансмісивних ін­фекційних захво­рювань. Eволюція роз­витку живої природи.
^

3. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ВІРУСОЛОГІЇ

ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Предмет і завдання медичної мікробіології. Значення мікробіології для бакалавра медицини з спеціальності “Сестринська справа”. Мікробіологічна лабораторія. Мікробіологічна служба в Україні.


Класифікація патогенних мікроорганізмів. Внутрішньовидова диференціація.

^ Функціональна структура бактеріальної клітини. Значення структурних елементів для мікробної клітини та для взаємодії з макроорганізмом. Морфологічні критерії ідентифікації мікроорганізмів.

^ Генетика мікроорганізмів. Структура геному прокаріотичної клітини. Генотипова і фенотипова мінливість. Мутації. Генетичні рекомбінації, делеції, інтрони, транспозони. Нехромосомні фактори спадковості, плазміди. Генетична взаємодія у прокаріот. Значення мінливості в роботі бактеріолога.

^ Фізіологія, біохімія, екологія та мікроекологія мікроорганізмів. Основні фізіологічні процеси у бактерій. Дихання, живлення, розмноження, обмін речовин. Умови культивування бактерій. Бактеріологічний метод дослідження, значення для діагностики.

^ Поживні середовища. Ферменти бактерій, значення в обміні, дія на макроорганізм. Біохімічні критерії ідентифікації мікроорганізмів.

Мікробна популяція. Циркуляція патогенних мікроорганізмів в довкіллі. Мікроекологія. Циркуляція мікроорганізмів в лікарняних умовах. Протиепідемінчі заходи в лікарняних умовах. Санітарно-показові мікроорганізми довкілля, житлових приміщень та лікарняних установ.

^ Мікрофлора тіла людини. Явище дизбактеріозу. Значення нормальної мікрофлори.

Поняття про інфекцію та інфекційний процес. Патогенність та вірулентність мікроорганзімів. Фактори вірулентності. Мікробні токсини. Резервуари, джерела, механізми, шляхи та фактори передачі інфекції. Вхідні ворота. Динаміка розвитку інфекційного процесу. Форми інфекції. Поняття про експериментальний метод дослідження.

^ Явище антагонізму. Антибіотики та бактеріоцини. Класифікація антибіотиків. Антибіотикорезистент-ність, шляхи її попередження. Генетичні та біохімічні механізми лікарської стійкості. Роль плазмід та транспозонів у формуванні резистентності у бактерій. Ускладнення антибіотикотерапії. Дизбактеріози. Резистентні, залежні толрантні до антибіотиків форми. Антибіотикограма, її практичне використання. Антимікробні хіміопрепарати.

Бактеріофаги. Труктура. Взаємодія фагу з мікробною клітиною. Практичне застосування фагів.

^ СПЕЦІАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Патогенні коки. Загальна характеристика коків.

Стафілококи. Класифікація. Біологічні властивості. Фактори патогенності. Роль у патології людини. Роль у розвитку лікарняних інфекцій. Методи мікро­біологічної діагностики.

Стрептококи. Класифікація, біологічні властивості. Токсини, ферменти патогенності. Значення в патології. Патогенез стрептококових захворювань. Методи мікробіологічної діагностики.
Стрептококи пневмонії – пневмокок, біологічні властивості. Фактори патогенності. Роль стрептокока пневмонії в патології людини. Методи мікробіологічної діагностики.

Менінгококи. Біологічні властивості. Значення в патології. Методи мікробіологічної діагностики.

Гонококи. Біологічні властивості. Значення в патології. Методи мікробіологічної діагностики
^

Препарати для лікування захворювань викликаних патогенними коками.

Ентеробактерії. Класифікація та загальна характеристика родини кишкових бактерій.


Ешеріхії. Біологічні властивості. Значення в мікробіоценозі. E.coli - санітарно-показовий мікроорганізм. Патогенні серовари ешерихій, їх диференціація. Значення в патології людини. Мікробіологічна діагностика коліінфекцій. Профілактика.

Сальмонели. Класифікація. Патогенність для людини та тварин. Сальмонели – збудники черевного тифу, паратифів, харчових токсикоінфекцій. Біологічні властивості. Антигенна структура. Патогенез. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічна терапія та профілактика.

Шигели. Класифікація. Біологічні властивості. Роль в патоло­гії людини. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічна терапія.

Короткі відомості про умовно-патогенні мікроорганізми: протей, клебсієли, ієрсінії псевдотуберкульозу та ієрсінії ентероколіту, паличку синьозеленого гною.

Біологічні валстивості кампілобактерій та гелікобактера. Роль в патології людини. Принципи лабораторної діагностики. Профілактика.

^ Загальна характеристика особливо небезпечних інфекцій (ОНІ).

Іерсинії. Класифікація. Значення в патології. Збудник чуми. Епідеміологія. Патогенез. Мікробіологічна діагностика.

^ Холерні вібріони. Збудники холери, їх біологічні властивості. Епідеміологія. Патогенез. Мікробіологічна діагностика. Специфічна профілактика та терапія.

Бруцели. Збудники бруцельозу. Біологічні властивості. Епідеміологія. Патогенез. Мікробіологічна діагностика.

^ Францісели туляремії. Збудник туляремії. Біологічні властивості. Епідеміологія. Патогенез. Мікробіо­логічна діагностика.

Бацили сибірської виразки. Збудник сибірської виразки. Біологічні властивості. Еіпдеміологія. Патогенез. Мік­робіологічна діагностика.

Препарати для специфічної терапії та профілактики зоонозів.

^ Збудники повітряно-крапельних бактеріальних інфекцій.

Коринебактерії. Біологічні властивості. Токсигенність. Епідеміологія. Патогенез дифтерії. Мікробіоло­гічна діагностика. Специфічна терапія та профілактика.

Бордетелли. Збудники коклюшу та паракоклюшу. Біологічні властивості. Патогенез. Мікробіологічна діагностика. Специфічна профілактика та терапія.

Мікобактерії. Загальна характеристика. Збудники туберкульозу. Біологічні властивості. Особливості культивування. Епідеміологія. Патогенез. Методи мікробіоло­гічної діагностики. Специфічна профілак­тика та терапія.

Короткі відомості про збудника лепри (прокази).

Біологічні властивості легіонел. Хвороба легіонерів. Мікробіологічна діагностика легіонльозу. Профілактика.

^ Патогенні облігатні анаероби. Загальна характеристика клостридій.

Клостридії правцю. Біологічні властивості. Епідеміологія. Патогенез. Специфічна профілактика.

^ Клостридії газової гангрени. Поліетіологічність. Патогенез газової гангрени. Специфічна профілактика та терапія. Мікробіологічна діагнос­тика раневої анаеробної інфекції.

^ Клостридії ботулізму. Біологічні властивості. Токсигенність. Патогенез. Мікробіологічне дослідження при ботулізмі. Експериментальне визначення токсину. Специфічна терапія та профілактика.

^ Патогенні спірохети. Загальна характеристика. Класифікація.

Борелії. Значення в патології. Поворотний тиф, хвороба Лайма. Мікробіологічна діагностика.

Лептоспіри. Біологічні властивості. Значення в патології. Мікробіологічна діагностика.

Трепонеми. Збудник сифілісу. Патогенез. Мікробіологічна діагностика. Протисифілітичні препарати.

^ Рикетсії, хламідії, мікоплазми.

Рикетсії. Класифікація. Збудники висипного тифу. Біологічні властивості. Епідеміологія. Патогенез. Мікробіологічна діагностика. Профілактика і лікування рикетсіозів.

Короткі відомомсті про хламідії та мікоплазми, їх біологічні властивості., роль в патології людини. Принципи мікробіологічної діагностики. Профілактика та терапія.

^ Патогенні гриби і актиноміцети. Патогенні гриби. Класифікація. Біологічні властивості. Резис­тентність. Фактори патогенності, токсини. Чутливість до антибіо­тиків. Збудники дерматомікозів. Збудники глибоких мікозів. Дріжджоподібні гриби роду Кандіда. Мікробіологічна діагностика мікозів. Протигрибкові препарати. Актиноміцети. Біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика актиномікозу.

^ Патогенні найпростіші. Класифікація. Екологія. Біологічні властивості. Короткі відомості про малярійного плазмодія, токсоплазми, лямблії, трихомонади, дизентерійну амебу, лейшманії та ін. Патогенез та мікробіологічна ді­агностика. Терапія та профілактика.

ВІРУСОЛОГІЯ


^ Віруси. Морфологія та ультраструктура. Класифікація. Особливості біології. РНК-вмісні віруси. Класифікація вірусів. Струткура віріона. Вірусні нуклеїнові кислоти та вірусні білки. Взаємодія віруса з клітиною. Адсорбція, проникнення, транскрипція та трансляція вірусного геному. Методи культивування вірусів. Виявлення та ідентифікація вірусів. Противірусний імунітет. Значення антитіл і інтерферону.

^ Родина Пікорнавірусів. Ентеровіруси. Вірус поліомієліту. Вірусологічна діагностика.

Короткі відомості про вірус гепатиту А. Вірусологічна діагностика. Профілактика.

Короткі відомості про вірус грипу, парагрипу, кору, паротиту.

Арбовіруси. Особливості епідеміології. Вірус кліщового енцефаліту.

^ Вірус сказу. Епідеміологія. Патогенез. Методи специфічної профілактики. Антирабічна вакцина.

Ретровіруси. Особливості молекулярної біології ВІЛ. Структура віріону. Структура генома. Особливості патогенезу. Вірусологічна діагностика. Значення ІФА. Сучасні методи діагностики. Перспективи специфічного лікування і профілактики.

^ ДНК-віруси. Герпесвіруси. Гепаднавіруси. ДНК-віруси. Класифікація.

Герпесвіруси. Властивості. Значення в патології. Вірусологічна діагностика. Протигерпетичні препарати.

Вірус гепатиту В. Структура віріона. Особливості генома. Шляхи зараження. Патогенез. Сучасні методи вірусологічної діагносттки. Профілактика внутрішньолікарняного зараження. Перспективи вакцинації.
^

КЛІНІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ.


Значення клінічної мікробіології в роботі медсестри-бакалавра. Об'єкти дослідження. Патогенні та умовно-патогенні мікроор­ганізми. Опортуністичні інфекції. Умови їх виникнення. Екзогенні опортуністич­ні інфекції (легінельоз, псевдотуберкульоз, лістеріоз, сераціоз). Ендогенні опортуністичні інфекції, роль пред­ставників резидентної мікрофлори в їх виникненні.

^ САНІТАРНО-БАКТЕРІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Мікрофлора зовнішнього середовища: води, повітря, грунту, харчових продуктів. Методи мікробіологічного дослідження об’єктів довкілля. Забір матеріалу та доставка його в лабораторію. Санітарно-бактеріологічний контроль в лікарняних установах та операціно-перев’язочному блоці.

^ 4. ТEМАТИЧНІ ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

4.1. Тематичний план лекцій з мікробіології та вірусології для студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” на 2008-2009 навчальний рік



п/п

^ Назва тем та їх зміст

Осяг у год

1

Медична мікробіологія. Предмет, методи, задачі. Морфологія бактерій. Принципи культивування бактерій.

2

2

Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики. Бактеріофаги.

2

3

Вчення про інфекцію.

2

4

Грампозитивні гноєтворні коки.

2

5

Грамнегативні гноєтворні коки.

2

6

Eнтеробактерії (eшерихії, сальмонели).

2

7

Збудники ОНІ. Чума. Сибірка.

2

8

Збудники повітряно-краплинних інфекцій. Коринебактерії дифтерії. Туберкульоз.

2

9

Патогенні облігатні анаероби. Клостридії правцю, газової гангрени, ботулізму.

2

10

Морфологія та куль­тивування вірусів. Класифікація. Поліомієліт.

2

11

Ортоміксовіруси. Параміксовіруси.

2

12

Герпесвіруси. Загальна характеристика та класифікація.

2

13

Гепаднавіруси. ВІЛ.

2

14

Клінічна мікробіологія. Внутрішньо-лікарняні інфекції.

2

Всього:

28


4.2. Тематичний план практичних занять з мікробіології та вірусології для студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” на 2008-2009 навчальний рік

№ п/п

^ Назва теми та її зміст

Осяг

у год.

1

Обладнання мікробіологічної лабораторії. Правила і режим роботи в ній. Практичні навики, які повинен набути студент на кафедрі. Мікроскопія мікробіологічних препаратів.

2

2

Морфологія і фізіологія бактерій. Приготування мікропрепаратів із різних середовищ. Прості та складні методи їх фарбування. Мікроскопія мікропрепаратів.

2

3

Фізіологія мікрорганізмів. Культивування бактерій. Прості та складні живильні середовища. Дихання та розмноження мікроорганізмів.

2

4

Виділення та ідентифікація чистих культур аеробних бактерій. НДРС виділення чистих культур аеробних бактерій (І день).

2

5

Культуральні властивості мікроорганізмів. (ІІ день НДРС).

2

6

Біохімічні властивості мікроорганізмів. (ІІІ день НДРС).

2

7

Виділення та ідентифікація чистих культур анаеробних бактерій. Підведення підсумків НДРС.

2

8

Мікрофлора тіла людини. Мікроекологія відкритих порожнин тіла людини. Дизбактеріоз.

2

9

Санітарно-бактеріологічні дослідження води, грунту та повітря. Методи визначення мікробного забруднення.

2

10

Інфекція та інфекційний процес. Роль мікроорганізмів та макроорганізму в інфекційному процесі.

2

11

Антибіотики та хіміотерапевтичні препарати. Методи визначення активності антибіотиків та хіміопрепаратів. Бактеріофаги.

2

12

Підсумкове заняття по загальній мікробіології.

2

13

Мікробіологічна діагностика стафілококової та стрептококової інфекції.

2

14

Менінгококова і гонококова інфекція.

2

15

Мікробіологічна діагностика ешерихіозів і сальмонельозів

2

16

Мікробіологічна діагностика шигельозів, холери

2

17

Збудники особливо небезпечних інфекцій – чума, сибірка

2

18

Збудники особливо небезпечних інфекцій - бруцельоз, туляремія

2

19

Збудники повітряно-крапельних інфекцій - дифтерія, туберкульоз.

2

20

Патогенні облігатні анаероби – клостридії газової гангрени, клостридії правцю, ботулізму

2

21

Підсумкове заняття по спеціальній мікробіології.

2

22

Рикетсії, хламідії, мікоплазми

2

23

Віруси. Класифікація. Морфологія. Культивування.

2

24

Вірусологічна діагностика респіраторних вірусних інфекцій (грип, паротит)

2

25

Вірусологічна діагностика кишкових вірусних інфекцій (поліомієліт, гепатит А)

2

26

Вірусологічна діагностика гепадновірусів та ВІЛ-інфекції (гепатит В і СНІД)

2

27

Клінічна мікробіологія. Внутрішньо-лікарняні інфекції.

2

Всього:

54



5. Перелік тем, які винесені для самостійного вивчення студентами 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” на 2008-2009 навчальний рік

№ п/п

Тема для самостійного вивчення

Осяг у годинах

1

Вплив факторів зовнішнього сердовища на мікроорганізми

2

2

Резистентність мікроорганізмів до антибіотиків.

2

3

Основні форми мінливості у бактерій. Генотип і фенотип.

2

4

Біологічний метод дослідження. Значення, застосування в практиці.

2

5

Умовно ентеробактерії (клебсієла, протей, ієрсинії)

2

6

Синьогнійна паличка – як умовно-патогенний мікроорганізм.

2

7

Бордетели коклюшу та паракоклюшу.

2

8

Найпростіші – збудники захворювань у людини (лямблії, трихомонади, токсоплазми, лейшманії, малярійний плазмодій)

4

9

Параміксовіруси. Вірус вірус кору.

2

10

Рабдовіруси. Вірус сказу.

2

11

Аденовіруси, вірусологічна діагностика.

2

12

Арбовіруси. Комплекс кліщового енцефаліту.

2

Всього:

26



^ 6. Засоби та форми провeдeння початкового, поточного, проміжного

та підсумкового контролю

6.1. Початковий контроль здійснюється під час проведення практичних занять шляхом перевірки знань з принципів таксономії мікроорганізмів, морфологічних особливостей і методів вивчення найпрос­тіших, циклів їх розвитку в природі, а також з бу­дови та роботи світлового мікрос­копа.

6.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять у формі:

- усного опитування на основі питань для дискусії та діалогу і рекомендованої літератури для відповідних практичних занять;

- розв’язання ситуаційних задач до кожної лабораторної роботи.

6.3. Проміжний контроль проводиться у формі підсумкових конт­ро­льних робіт, які вклю­чають в себе основні розділи зага­льної і спеціальної мікробіоло­гії та вірусології.

6.4. По закінченню II-го семестру проводиться іспит в усній формі у вигляді співбесіди на основі білетної програми, який є формою підсумкового контролю рівня теоретичної і практичної підготовки студентів 1 курсу.


^ 7. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ ПОВИНЕН ОПАНУВАТИ СТУДЕНТ

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

2. Знешкодження інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3. Виготовлення препаратів з патологічного матеріалу (гній, харкотиння, кров, спинно-мозкова рідина) для мікроскопічного дослідження.

4. Фарбування препаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього.

5. Фарбування препаратів складними методами (за Грамом, Цілем-Нільсеном, Нейсером, Ожешко, Бурі-Гінса, Романовського-Гімзи).

6. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

7. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними ознаками.

8. Посів досліджуваного матеріалу тампоном, петлею, піпеткою на щільні, напіврідкі та рідкі живильні середовища.

9. Характеристика колоній та виділення чистих культур аеробних та анаеробних мікрорганізмів.

10. Проведення ідентифікації виділених культур за морфлогічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями та антибіотикограми.

11. Визначення загального мікробного числа повітря, води.

^ 8. Білетна програма іспиту з мікробіології, вірусології та імунології для студентів

1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних

фахівців за спеціальністю “сестринська справа” на 2008-2009 навчальний рік

Загальна мікробіологія

  1. Мікробіологія як галузь загальної біології, яка вивчає закономірності життя і розвитку мікроорганізмів. Задачі медичної мікробіологи та вірусології. Значення мікробіології в діяльності медсестри-бакалавра.

  2. Основні етапи розвитку мікробіології. Роботи Л.Пастера, Р.Коха. Сучасні напрямки розвитку мікробіології.

  3. Роль вітчизняних вчених у розвитку мікробіології. Роботи М Ф Гамалеї, Д.К.Заболотного, С.Н.Виноградського, Д.І.Івановського

  4. Сучасна систематика і номенклатура прокаріотів. Вид як основна таксономічна одиниця. Визначення підвиду, біовару, патовару, хемовару, фаговару, клону, штаму. Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.

  5. Морфологія бактерій. Основні морфологічні групи. Будова прокаріотичної клітини.

  6. Структурні елементи бактеріальної клітини та їх функції.Спори, капсули, джгутики, включення, війки. Методи виявлення.

  7. Структура грамдодатніх і грамвід’ємних бактерій. Метод фарбування за Грамом.

  8. Поняття про тинкторіальні властивості бактерій, методи дослідження (фарбування за Ціль-Нільсеном, Нейсером, Ожешком, Бурі-Гінсом, Романовським-Гімзою).

  9. Типи і механізми живлення мікроорганізмів. Хімічний склад мікроорганізмів.

  10. Умови культивування мікроорганізмів. Поживні середовища, вимоги до них. Основні вида поживних, середовищ.

  11. Дихання мікроорганізмів. Аеробний та анаеробний тип дихання. Ферменти і структури мікробних клітин, що беруть участь в процесі дихання Методи культивування анаеробних бактерій.

  12. Ферменти мікроорганізмів, їх. роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності.

  13. Ріст і розмноження бактерій. Фази розмноження бактерій у стаціонарніх умовах..

  14. Токсичні речовини мікробної клітини. Ендотоксини. Ліпополісахариди. Механізм дії на макроорганізм.

  15. Бактеріальні токсини. Білкові токсини (екзотоксини), механізм дії.

  16. Структура генетичного апарату бактеріальної клітини Бактеріальна хромосома. Плазміди.

  17. Основні видн генетичної взаємодії в бактерій. Трансформація, трансдукція, кон’югація.

  18. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань. Можливості та обмеження методу. Сучасні види мікроскопії.

  19. Мікробіологічний (бактеріологічний) метод дослідження і його значення в мікробіологи. Критерії ідентифікації бактерій.

  20. Поняття про культури мікроорганізмів Чиста культура, штам, клон. Етапи виділення чистої культури та її ідентифікація.

  21. Вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми. Дія температури, висушування, тиску, променевої енергії.

  22. Методи стерилізації. Мїкробіологічний контроль за стерилізацією. Особливості стерилізації медичного інструментарію.

  23. Поняття про “асептику” і “антисептику”. Мікробіологічний контроль за дотриманням правял “асептики” і “антисептики”.

  24. Антагонізм мікроорганізмів. Антибіотичні речовини та бактеріоцини.

  25. Синтетичні антимікробні речовини (хіміопрепарати). Основні групи. Механізм дії на мікробну клітину. Хіміотерапевтичний індекс.

  26. Джерела і способи отримання антибіотиків. Основні група антибіотиків (за походженням).

  27. Явище і механізми резистентності мікроорганізмів до антибіотиків. R-плазміди. Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

  28. Визначення поняття “їнфекція” та “інфекційний процес”, “інфекційні хвороби”.

  29. Форми інфекції і інфекційного процесу. Стадії і періоди інфекційного захворювання Специфічність інфекційного процесу і фактори, які їх зумовлюють.

  30. Патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Фактори вірулентності.

  31. Резервуари та джерела інфекції. Механізми, хляхи та фактори передачі інфекції.

  32. Значення мікробіології в розвитку діагностичних методів у медицині і виготовленні препаратів для специфічної терапії і профілактики інфекційних хвороб.

  33. Бактеріофагія. Структура фага. Взаємодія фага з бактеріальною клітиною. Помірні фаги та вірулентні.

  34. Практичне використання 6актеріофага. Фагодіагностика. Фаготерапія. Фагопрофілактика.

  35. Біологічний метод дослідження. Значення, застосування в практиці.

  36. Нормальна мікрофлора тіла людини, її роль у фізіологічних процеса і патології людини. Гнонобіологія.

Спеціальна мікробіологія

  1. Морфологія та таксономія грибів

  2. Морфолопя і класифікація найпростіших.

  3. Кишкова паличка – як представник мікрофлори кишківника. Явище дизбактеріозу. Діагностика дизбактеріозу, бактерійні препарати для корекції дисбактеріозу.

  4. Гнійні коки – збудники септичних процесів. Мікробіологічна діагностика сепсису.

  5. Стафілококи. Класифікація, властивості, захворювання та їх патогенез. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічного лікування та профілактики.

  6. Стрептококи. Класифікація, властивості, захворювання та їх паїогенез. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічного лікування та профілактики.

  7. Роль стрептококів у розвитку ревматизму, гломеролонефриту, септичного ендокардиту. Серологічні реакції для діагностики ревматизму.

  8. Стрептокок пневмонії. Мікробіологічна діагностика захворювань. Препарати для специфічного лікування.

  9. Нейсерії. Менінгококи, властивості, класифікація. Патогенез захворювань. Мікробіологічна діагностика гнійного менінгіту.

  10. Нейсерії. Гонокок, властивості, епідеміологія і патогенез хвороби. Мікробіологічна діагностика. Препарати для специфічного лікування.

  11. Ешерихії. Патогенні і умовно-патогенні варіанти ешерихій. Мікробіологічна діагностика ешерихіозів. Препарати для специфічного лікування.

  12. Умовно-патогенні ентеробактерії (клебсієла, протей, ієрсінії). Правила взяття і транспортування матеріалу. Методи мікробіологічної діагностики.

  13. Сальмонели - збудники харчових токсикоінфекцій. Класифікація за антигенною структурою. Методи мікробіологічної діагностики.

  14. Сальмонели. Збудники черевного тифу і паратафів. Епідеміологія і патогенез хвороби. Мікробіологічна діагностиха.Специфічна профілактика та лікування.

  15. Шигели. Класифікащя, властивості, епідеміологія; і патогенез захворювання. Мікробіологічна діагностика. Препарати для специфічного лікування і профілактики.

  16. Синьогнійна паличка - умовно-патогенний мікроорганізм. Морфологія. Роль в патології людини.

  17. Холерні вібріони. Мікробіологічна характеристика збудника. Епідеміологія і патогенез захворювання. Мікробіологічна діагностика. Диференціація холерних і холеро-подібних вібріонів. Препарати для специфічного лікування і профілактики.

  18. Збудник чуми. Таксономія. Епідеміологія і патогенез хвороби. Мікробіологічна. доагностика. Експрес-метод. Препарати для специфічного лікування та профілактики.

  19. Збудник туляремії, особливості культввування. Епідеміологія і патогенез хвороби. Дмікробіологічна діагностика. Препарати для лікування та профілактики.

  20. Бруцели. Класифікація. Епідеміологія і патогенез хвороби. Мікробіологічна діагностика. Препарати для специфічного лікування.

  21. Збудник сибірської виразки. Епідеміологія, патогенез, мікробіологічна діагностика та профілактика захворювання.

  22. Патогенні анаероби. Збудники клостридіальної і неклостридіальної раневої інфекції. Специфічна профілактика та лікування анаеробної інфекції.

  23. Клостридії ботулізму. Властивості збудника і характеристика токсинів Лабораторна діагностика. Препарати для специфічного лікування.

  24. Клостридії правцю. Властивості. Умови культивування. Епідеміологія і патогенез захворювання. Характеристика препаратів для специфічного лікування та профілактики.

  25. Бордетели. Класифікація Властивості збудників, патогенез коклюшу. Лабораторна діагностика. Препарати для спецзяфраюз профілактики та лікування.

  26. Коринебактерії. Збудники дифтерії. Епідеміологія, патогенез захворювання. Мікробіологічна діагностика. Характеристика препаратів для специфічної профілактики.

  27. Мікобактерії. Збудники туберкульозу. Особливості патогенезу. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічна профілактика. Протитуберкульозні препарати.

  28. Поняття про сапронозні інфекції. Легіонели. Мііфобіологічна характеристика.

  29. Трепопеми. Збудник сифілісу. Патогенез захворювання. Діагностика сифілісу. Серологічні реакції. Специфічне лівування сифілісу.

  30. Борелії. Морфологічна характеристика. Патогенні види. Захворювання. Спірохетозні тифи, епідеміологія, методи мікробіологічної діагностики.

  31. Лептостри. Морфологія, особливості культивування, епідеміологія, захворювання. Мікробіологічна діагностика. Специфічна профілактика.

  32. Збудники висипного тифу. Властивості. Патогенез захворювання, імунітет. Хвороба Бриля. Лабораторна діагностика . Препарати для специфічної профілактики та терапії.

  33. Хламідії. Особливості морфології. Патогенні види. Мікробіологічна діагностика орнітозу, трахоми, урогенітальних хламідіозів. Препарати для лікування.

  34. Мікопліазми. Особливості морфології, культивування. Патогенні види. Мікробіологічна діагностика захворювання.

  35. Дерматоміцети. Основні патогенні види. Особливості морфології і культивування. Мікробіологічна діагностика дерматомікозів. Препарати для лікування.

  36. Основні збудники внутрішньо-лікарняних інфекцій. Основні методи клініко-мікробіологічніх досліджень. Правила взяття і транспортування клінічного матеріалу. Профілактика внутрішньо-лікарняних інфекцій.

  37. Мікробіологічний контроль стану навколишнього середовища (води, повітря, грунту). Методи дослідження, показники, норми. Державні стандарти.

Вірусологія

  1. Особливості вірусів, як живих систем. Класифікація вірусів. Основні родини ДНК- і РНК- вмістимих вірусів.

  2. Взаємодія віруси з клітинами. Види і результат взаємодії. Основні етапи репродукції вірусів.

  3. Методи культивування вірусів. Поняття про культуру тканин і клігин у вірусології. Цитопатогенна дія вірусів. Внутрішньоклітинні включення, їх виявлення і діагностичне значення.

  4. Серологічна ідентифікація вірусів. Реакція нейтралізації. Реакція затримки гемаглютинації.

  5. Імуноензимний метод у вірусології. Принцип радіоімунного методу.

  6. Особливості противірусного імунітету. Інтерферони. Противірусні препарати.

  7. Параміксовіруси. Вірус паротиту. Вірус кору. Вірусологічна діагностика захворювань.Препарати для специфічної профілактики.

  8. Ортоміксовіруси. Вірус грипу. Класифікація. Епідеміологія» патогенез, вірусологічна діагностика. Препарати, дляї специфічавої профілактики та лікування.

  9. Вірус гепатиту А. Особливості епідеміології. Патогенез хвороби. Методи вірусологічної діагностики.

  10. Віруси гепатитів В і С. Особливості епідеміології. Патогенез хвороби. Методи вірусологічної діагностики.

  11. Віруси енцефалітів. Таксономія. Особливості епідеміології Методи вірусологічної діагностики. Специфічна профілактика.

  12. Онкогенні віруси. Молекулярні механізми вірусного канцерогенезу. Онкогени.

  13. Герпес-віруси. Класифікація, захворювання і їх вірусологічна діагностика. Хіміотерапія герпетичної інфекції.

  14. Аденовіруси вірусологічна діагностика захворювань.

  15. Ентеровіруси. Загальна характеристика. Вірус поліомієліту, патогенез захворювання. Вірусологічна діагностика. Специфічна профілактика.

  16. Віруси Коксакі, ЕСНО, їх характеристика, захворювання. Методи вірусологічної діагностики.

  17. Рабдовіруси. Вірус сказу. Епідеміологія і патогенез захворювання. Вірусологічна діагностика. Специфічна профілактика.

  18. Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини. Вірусологічна діагностика СНІДу. Перспективи специфічного лікування та профілактики.

Імунологія


  1. Основні етапи розвитку імунології. Праці Л.Пастера, І.І.Мечнікова, П. Ерліха.

  2. Сучасні напрямки розвитку імунології.

  3. Неспецифічні фактори резистентності організму людини до інфекційних захворювань.

  4. Фагоцитоз. Основні види фагоцитарних клітин. Їх роль в імунній відповіді. Методи оцінки.

  5. Система комплементу і її роль в імунних реакціях.

  6. Механізми розпізнавання антигенів імунною системою організму. Роль макрофагів і антигенрозпізнаючих клітин.

  7. Антигени, хімічна природа, властивості. Повноцінні анигени і гаптени. Антигенна структура мікробноїї клітини.

  8. Ізоантигени. Автоантигени, умови виникнення, роль в імунологічних процесах.

  9. Основні механізми імунної відповіді. Роль макрофагів і лімфоцитів.

  10. Гуморальний імунітет. Клітини-продуценти антитіл. Імуноглобуліни.

  11. Анатомо-фізіологічні основи імунітету. Центральні та переферичні органи імунної системи.

  12. Імуноглобуліни, властивості і функції основних класів імуноглобулінів (IgM, IgG, IgA).

  13. Структура молекул імуноглобулінів. Генетичні основи різноманітності і специфічності антитіл. Гени імунної відповіді.

  14. Основи клітинного імунітету. Субпопуляції лімфоцитів і їх функції

  15. Основні типи алергічних реакцій. Механізми, клінічні прояви.

  16. Імунологічні основи алергічних реакцій. Роль імуноглобулінів і клітин-мембран.

  17. Алергодіагностика інфекційних захворювань. Основні мікробні діагностичні алергени.

  18. Основні види імунопатологічних процесів. Аутоімунні захворювання. Хвороби імунних комплексів. Сироваткова хвороба. Анафілактичний шок.

  19. Вроджені та набуті імунодефіцитні стани. Способи діагностики.

  20. Методи оцінки імунного статусу організму. Методи визначення Т-, В- і О-лімфоцитів, їх функціональної активності.

  21. Поняття про імунні реакції та їх специфічність.Основні види імунних реакцій.

  22. Реакції аглютинації. Типи. Призначення і принцип постановки.

  23. Реакція пасивної гемаглютинації. Діагностичні препарати для даної реакції, використання в практиці. Латекс-аглютинація.

  24. Реакції преципітації. Призначення, основні модифікації.

  25. Реакція лізису: бактеріоліз, цитоліз, імунний гемоліз.

  26. Реакція зв’язування комплементу. Принцип, методика постановки, призначення.

  27. Діагностичні серологічні реакції з використанням мічених сироваток. Імунолюмінесцентний і радіоімунний методи. Імуноферментний аналіз.

  28. Принципи і методи серологічної ідентифікації мікроорганізмів і інших антигенів.

  29. Імунні діагностичні сироватки. Принципи виготовлення і використання.

  30. Вакцини. Основні види, принципи виготовлення, контролю, використання.

  31. Живі вакцини. Методи отримання живих вакцин Атенуація.

  32. Анатоксини, як вакцини і препарати. Методи одержання і використання.

  33. Імунні лікувально-профілактичні сироватки. Гаммаглобуліни. Моноклональні антитіла. Використання.

  34. Лікувально-профілактичні сироватки. Актитоксичні сироватки. Принципи виготовлення, очищення, титрації і контролю. Застосування в медичній практиці, правила введення.

  35. Антигенні діагностичні препарати, діагностикуми, алергени. Принципи виготовлення і використання.


^ 9. Методика проведення іспиту з мікробіології, вірусології та імунології

По закінченню II-го семестру проводиться іспит в усній формі у вигляді співбесіди на основі білетної програми, яка затверджується кафед­рами мікробіології та вірусології, предметною та центральною методичними комісіями.

До складання іспиту з мікробіології, вірусології та імунології допускаються студенти, які повністю виконали програму з дисципліни:

  • відвідали всі лекції та практичні заняття з дисциплін впродовж року,

  • склали на позитивні оцінки підсумкові заняття з загальної та спеціальної мікробіології,вірусології та імунології,

  • оволоділи практичними навичками, передбаченими програмою з дисциплін,

  • виконали передбачені програмою науково-дослідні роботи студента (НДРС).

На початку іспиту студент власноруч вибирає екзаменаційний білет, що включає в себе чотири питання: з загальної мікробіології, спеціальної мікробіології, вірусології та імунології. Згідно цього ж номеру екзаменаційного білету студент також отримує діагностичний чи профілактичний препарат, серологічну реакцію, живильне середовище або дослідний матеріал для приготування з нього мікропрепарату та зафарбовування його одним із складних методів фарбування. Вказане дозволяє з’ясувати як рівень теоретичної підготовки студента з окремих розділів мікробіології, вірусології та імунології, так і перевірити рівень практичної підготовки студента та його вміння реалізовувати на практиці набуті за період навчання на кафедрах практичні навички.

^ 10. Критeрії оцінки знань і вмінь студентів на іспиті з мікробіології, вірусології та імунології

1. Оцінка “ВІДМІННО” ставиться студенту, який правильно і глибоко відповів на всі поставлені теоретичні питання екзаменатора, показав відмінне володіння передбаченими програмою практичними навичками, проявив творче володіння учбовим матеріалом, вміння логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставленні додаткові питанння.

2. Оцінка “ДОБРE” ставиться студенту, який правильно відповів на теоретичні питання екзаменатора, але деякі з відповідей були неповними або нечіткими, показав добре володіння передбаченими програмою практичними навичками, вміння логічно мислити і чітко викладати відповіді на більшість поставлених питань.

3. Оцінка “ЗАДОВІЛЬНО” ставиться студенту, який правильно відповів на більшість теоретичних питань екзаменатора, але відповіді на питання були неповними і неглибокими, показав задовільне володіння передбаченими програмою практичними навичками.

4. Оцінка “НEЗАДОВІЛЬНО” ставиться студенту, який дав правильну відповідь лише на невелику частину теоретичних питань екзаменатора, відповіді на питання були поверхневі і нечіткі, показав незадовільне володіння передбаченими програмою практичними навичками.


^ 11. Перелік навчально-методичних посібників, які використовуються

в навчальному процесі на кафедрі мікробіології та вірусології

11.1. Перелік навчально-методичних посібників, які використовуються в навчальному процесі

  1. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина перша “Загальна медична мікробіологія” / Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидорчук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2007. – 237 с.

  2. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина друга “Спеціальна медична мікробіологія”/Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидор­чук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2005. – 200 с.

  3. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина третя “Медична вірусологія” / Патратій В.К., Дейнека С.Є., Сокол А.М. та ін. – Чернівці: Медик, 2008. – 164 с.

  4. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.- Київ: Вища школа. - 1992.

  5. Кривошеин Ю.С. и соавт. Руководство к практическим занятиям по меди­цинской микробиологии и лабораторной диагностике инфек­ционных заболеваний.- Киев: Вища школа. 1986.

  6. Борисов Л.Б. и соавт. Руководство к практическим занятиям по микро­биологии.- М.: Медицина. 1984.


^ 12. Перелік рекомендованої навчальної і навчально-методичної літератури

12.1. Обов’язкова

  1. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.- Київ: Вища школа. - 1992.

  2. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина перша “Загальна медична мікробіологія” / Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидорчук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2007. – 237 с.

  3. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина друга “Спеціальна медична мікробіологія”/Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидор­чук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2005. – 200 с.

  4. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина третя “Медична вірусологія” / Патратій В.К., Дейнека С.Є., Сокол А.М. та ін. – Чернівці: Медик, 2008. – 164 с.

  5. Кривошеин Ю.С. и соавт. Руководство к практическим занятиям по меди­цинской микробиологии и лабораторной диагностике инфек­ционных заболеваний.- Киев: Вища школа. 1986.

  6. Борисов Л.Б. и соавт. Руководство к практическим занятиям по микро­биологии.- М.: Медицина. 1984.



12.2. Додаткова

  1. Красильников А.П. Микробиологический словарь - справочник.- Минск, 1986.

  2. Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая виру­сология. - К.: Здоров'я, 1989.

  3. Джавец Э., Мельник Дж.Л., Эйдельберг Э.А. Руководство по меди­цинской микробиологии.- М.:Медицина. 1982.В трех томах.

  4. Топчий М.К., Корнюшенко Н.П. Руководство к практическим заня­тиям по вирусологии. - К.: КГУ, 1967.

  5. Черкес Ф.К. Руководство к практическим занятиям по микробиоло­гическим исследованиям. - М.:

  6. Медицина. 1980.

  7. Дяченко С.С., Синяк К.М., Дяченко Н.С. Патогенные вирусы чело­века.- К.: Здоров'я. 1980.

  8. Букринская А.Г. Вирусология. М.: Медицина. 1986.

  9. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования /Под ред.О.М.Биргера/ - М.: Медицина. 1982.



Схожі:

Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма дисципліни Історія України
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму іеск- 2
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма дисципліни Міжнародні відносини
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму ”Культура”
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма вибіркового курсу
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма вибіркового курсу
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма дисципліни Політична історія України
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму всі напрями
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології
Робоча навчальна програма складена на основі “«Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Програма для студентів медичного та стоматологічного...
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена на основі програми для студентів медичних училищ, спеціальність 11020101 “Фармація” “Гігієна з...
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена на основі програми для студентів медичних училищ, спеціальність 11020101 “Фармація” “Гігієна з...
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена на основі програми “Мік­робіологія з основами імунології” для студентів медич­них училищ за спеціальністю...
Робоча навчальна програма iconЗатверджую т в. о ректора М.І. Ступнік 2009 р. Робоча навчальна програма з дисципліни “ Електропостачання ”
Робоча навчальна програма за кредитно-модульною системою складена на основі освітньо-професійної програми за професійним спрямуванням...
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні кафедри політології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи