Робоча навчальна програма icon

Робоча навчальна програма




Скачати 217.72 Kb.
НазваРобоча навчальна програма
Дата28.06.2012
Розмір217.72 Kb.
ТипДокументи

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


З МІКРОБІОЛОГІЇ

на 2008-2009 навчальний рік


факультет - медичний №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

спеціальність - сестринська справа

кваліфікація - медична сестра

освітньо-кваліфікаційний рівень - молодший спеціаліст

кафедра - мікробіології та вірусології

курс - перший

семестри - II

лекції - 30 акад. годин

практичні заняття - 28 акад. годин

самостійна робота студентів - 30 акад. годин

^ Диф. залік з мікробіології - 2 акад.години

В с ь о г о: - 90 акад. годин

Робоча навчальна програма складена на основі програми “Мік­робіологія з основами імунології” для студентів медич­них училищ за спеціальністю 5.11010201 “Сестринська справа”. – Київ, 1995. – 19 с.

^ 1. ОСНОВНА МEТА ВИКЛАДАННЯ МІКРОБІОЛОГІЇ.

    1. Мета викладання основ мікробіології.

Знання з медичної мікробіології як базової науки необхідні медичним сестрам у практичній діяльності для більш кваліфікованого надання допомоги хворим і для профілактики інфекційних хвороб.

У програмі курсу з медичної мікробіології особливу увагу приділено практичним навичкам, які потрібні для медичної сестри під час роботи: взяття матеріалу від хворого та його транспортування до лабораторії, посіву матеріалу на живильні середовища, дотримання техніки безпеки під час роботи зі збудниками інфекційних хвороб.

Курс мікробіології охоплює два розділи – загальна і спеціальна мікробіологія.

Під час вивчення теми “Морфологія мікроорганізмів” студенти повинні засвоїти класифікацію і морфологічні особливості основних груп мікроорганізмів, зрозуміти значення мікроскопічного методу дослідження у вивченні збудника хвороби.

У матеріалі за темою “Фізіологія мікроорганізмів” розкривається зв’язок хімічного складу і фізіологічних особливостей мікроорганізмів, значення цих ознак для лабораторної діагностики.

При вивченні теми “Мікроби і навколишнє середовище” слід звернути особливу увагу студентів на вплив чинників навколишнього середовища на мікроорганізми. Студенти мають знати практичне застосування стерилізації і дезінфекції.

Тема “Генетика і мінливість мікроорганізмів. Бактеріофаги. Антибіотики” передбачає подання основних положень, які необхідні для усвідомлення наступних тем і використання їх на практиці.

Матеріали за розділом “Спеціальна мікробіологія”, враховуючи малу кількість годин, слід викладати за однією схемою, починаючи з загальної характеристики груп, і потім зупинятися на найхарактерніших особливостях збудників.

    1. Завдання вивчення мікробіології.

Після вивчення курсу студент повинен знати:

- Основні морфологічні і біологічні особливості збудників інфекційних хвороб.

- Терміни виживання збудників у навколишньому середовищі.

- Застосування стерилізації і дезінфекції.

- Джерела, механізми і чинники передачі збудників інфекційних захворювань.

- Правила роботи в бактеріологічній лабораторії.

- Медичну етику і деонтологію.

Студент повинен вміти:

- Працювати з мікроскопом.

- Брати матеріал для дослідження при різних інфекційних хворобах.

- Транспортувати інфікований (заразний) матеріал до лабораторії.

- Оформляти супровідну документацію.

- Робити посів інфікованого матеріалу на живильні середовища.

- Забарвлювати препарати простими і складними методами.

- Здійснювати дезінфекцію інфікованого матеріалу, робочого місця, спецодягу, рук.


Студент повинен бути проінформованим про:

- Досягнення мікробіології в боротьбі з інфекційними хворобами.

- Генотипову і фенотипову мінливість мікроорганізмів, роль бактеріофагів, антибіотиків.

- Взаємодію мікробів у навколишньому середовищі.

- Види і форми інфекційного процесу.

- Чинники імунітету.

- Застосування вакцин і сироваток.

- Алергію та анафілаксію.

- Методи вірусологічних досліджень.

- Методи специфічної профілактики і лікування при різних інфекційних хворобах.


^ 2. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН ТА ЇХ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ, ЗНАННЯ ЯКИХ СТУ­ДЕНТАМ НЕОБХІДНО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЇ

­При вивченні мікробіології студентам необхідно зна­ти матеріал з курс біології, хімії, фізики за середню школу.

1. Матеріали фізики, які знайомлять студентів з бу­довою та роботою оптичного мікрос­копа.

2. По курсу біології студенти викорис­товують знання по прин­ципам номенклатури і таксономії живих істот. Структура і функція гена. Основні форми мінливості.
^

3. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З МІКРОБІОЛОГІЇ

ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Мікробіологія як наука. Медична мікробіологія, її завдання в боротьбі з інфекційними хворобами. Значення мікробіології в підготовці медичних сестер. Історія розвитку мікробіології. Вітчизняні мікробіологи, їх внесок у розвиток науки. Досягнення мікробіології в боротьбі з інфекційними хворобами.


Ознайомлення з організацією та обладнанням мікробіологічної лабораторії. Робота з мікроскопом.

Поняття про класифікацію мікроорганізмів. Морфологія бактерій, їх величина та основні форми. Поліморфізм. Будова бактеріальної клітини.

Мікроскопічний метод дослідження та його значення.

Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, найпростіших, рикетсій, вірусів.

Поняття про хімічний склад мікроорганізмв. Живлення, дихання, ріст і розмноження бактерій.

Характеристика живильних середовищ. Поняття про культуральні і біохімічні властивості. Токсини, їх практичне застосування.

Прості і складні методи забарвлення мазків. Забарвлення препарату простим методом і за методом Грама. Вивчення основних форм мікроорганізмів за допомогою імерсійної системи мікроскопа. Ознайомлення з живильними середовищами. Демонстрація росту мікроорганіізмів на середовищах. Техніка посіву на живильні середовища петлею, тампоном, шпателем. Демонстрація кольорового ряду Гіса.

Поширення мікробів у природі. Нормальна мікрофлора організму людини. Вплив фізичних, хімічніих і біологічних чинників на мікроби. Стерилізація, дезінфекція. Поняття про антисептику та асептику. Методи стерилізації медичного інструментарію, перев’язувального матеріалу, лабораторного посуду, живильних середовищ.

Поняття про генотипову і фенотипову мінливість, її практичне використання.

Бактеріофаг, його природа і практичне застосування.

Поняття про антибіотики, їх природа. Вплив бактеріофагу та антибіотиків на мінливість мікроорганізмів. Побічна дія антибіотиків і методи її подолання.

Противірусні хіміотерапевтичні препарати. Антисептики.

Визначення понять “інфекція”, “інфекційний процес”. Характеристика мікроорганізмів – збудників інфекційних хвороб. Поняття про патогенність, вірулентність, токсигенність, специфічність, органотропність. Резервуари та джерела інфекції. Механізми і шляхи проникнення мікробів у макроорганізм. Чинники інфекційного процесу. Динаміка інфекційного процесу. Види і форми інфекцій. Поняття про внутрішньолікарняну інфекцію.

^ СПЕЦІАЛЬНА МЕДИЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Патогенні коки. Загальна харатеристика групи. Взяття матеріалу для дослідження при хворо-бах, що спричиняються стафілококами, стрептококами, пневмококами, менінгококами, гонококами. Заходи безпеки під час взяття і транспортування матеріалу до лабораторії. Методи лабораторної діаг-ностики кокових інфекцій. Принципи лікування хворих на кокові інфекції. Медична етика і деонтологія.

Взяття слизу з зіва та носа тампоном, посів матеріалу на цукровий бульйон і кров’яний агар. Особливості взяття і транспортування матеріалу до лабораторії, оформлення документації. Демонстрація росту патогенних коків на живильних середовищах. Визначення чутливості коків до антибіотиків методом паперових дисків. Методика лабораторного дослідження при кокових інфекціях.

Родина кишкових бактерій. Загальна характеристика родини. Короткі відомості про ешерихії, сальмонели, шигели, холерні вібріони. Особливості взяття матеріалу і транспортування його до лабораторії. Правила роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій. Основні етапи лабораторної діагностики кишкових інфекцій. Медична етика і деонтологія.

Посів калу на живильні середовища: Ендо, Плоскірєва. Демонстрація росту ешерихій, сальмонел, шигел. Постановка реакції аглютинації на склі. Реакція Відаля.

Корінебактерії дифтерії. Бордетели. Короткі відомості про морфологію та біологічні властивості. Коринебактерій дифтерії. Патогенез дифтерії. Імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження від хворих на дифтерію та доставка його до лабораторії. Основні етапи лабораторної діагностики. Специфічне лікування хворих на дифтерію. Профілактика.

Короткі відомості про збудника коклюшу. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Специфічна профілактика коклюшу. Медична етика і деонтологія.

Мікобактерії туберкульозу. Морфологія, короткі відомості про біологічні властивості збудника туберкульозу. Патогенез туберкульозу. Імунітет. Правила збирання мокротиння, дезінфекція плювальниць. Заходи безпеки під час роботи. Лабораторна діагностика туберкульозу. Проба Манту. Специфічна профілактика. Медична етика і деонтологія.

Збудники зоонозних інфекцій. Загальна характеристика. Взяття матеріалу та заходи безпеки під час роботи зі збудниками ОНІ. Особливості лабораторної діагностики чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки. Алергічні проби. Специфічна профілактика. Медична етика і деонтологія. Специфічне лікування хворих на зоонозні інфекції.

Патогенні клостридії. Загальна характеристика групи. Особливості лабораторної діагностики раневої інфекції (газової гангрени), правця, ботулізму. Особливості взяття матеріалу і заходи безпеки. Специфічне лікування хворих. Специфічна профілактика. Медична етика і деонтологія.

Патогенні спірохети. Загальна характеристика групи. Загальні відомості про збудника сифілісу. Патогенез сифілісу. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди хвороби. Заходи безпеки під час роботи. Короткі відомості про збудників поворотного тифу і лептоспірозу. Медична етика і деонтологія.

Рикетсії. Віруси. Загальна характерисика рикетсій. Загальні відомості про збудника висипного тифу. Імунітет. Взяття матеріалу і заходи безпеки. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика. Медична етика і деонтологія.

Принципи класифікації і загальна характеристика вірусів. Поняття про вірусологічні методи дослідження. Взяття матеріалу і заходи безпеки під час роботи з вірусним матеріалом. Особливості дослідження. Короткі відомості про РНК- і ДНК-геномні і некласифіковані віруси – ортоміксовіруси (грипу), параміксовіруси (кору, паротиту), рабдовіруси (сказу), пікорнавіруси (поліомієліту), поксвіруси (натуральної віспи), ретровіруси (ВІЛ), онковіруси та віруси гепатиту. Специфічне лікування хворих на вірусні інфекції та профілактика.


^ 4. ТEМАТИЧНІ ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

4.1. Тематичний план лекцій з мікробіології для студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” (молодший спеціаліст) на 2008-2009 навчальний рік



п/п

^ НАЙМEНУВАННЯ ТEМ ТА ЇХ ЗМІСТ

Обсяг

у год

1.

Медична мікробіологія. Предмет, методи, задачі. Морфологія бактерій. Принципи культивування бактерій.

2

2.

Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики. Бактеріофаги.

2

3.

Дезінфекція. Стерилізація. Засоби та методи.

2

4.

Вчення про інфекцію.

2

5.

Вступ у спеціальну мікробіологію.

2

6.

Гноєтворні грампозитивні коки.

2

7.

Гноєтворні грампнегативні коки.

2

8.

Патогенні ентеробактерії (eшерихії, сальмонели).

2

9.

Збудники бактеріальної дизентерії – шигели. Збудники холери.

2

10.

Збудники зоонозних інфекцій (чуми, сибірки).

2

11.

Повітряно-крапельні інфекції: збудник дифтерії.

2

12.

Повітряно-крапельні інфекції: збудники туберкульозу.

2

13.

Патогенні клостридії: збудники правцю, ботулізму та газової гангрени.

2

14.

Патогенні спірохети: збудники сифілісу, поворотних тифів та лептоспірозу.

2

15.

Віруси. Основні відомості про найважливіші вірусні захворювання людини.

2

Всього:

30


4.2. Тематичний план практичних занять з мікробіології для студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціаль-ністю “сестринська справа” (молодший спеціаліст) на 2008-2009 навчальний рік


№ п/п

^ НАЙМEНУВАННЯ ТEМ ТА ЇХ ЗМІСТ

Обсяг

у год.

1.

Обладнання мікробіологічної лабораторії. Морфологія бактерій. Мікроскопія готових мікропрепаратів.

2

2.

Приготування мікропрепаратів. Прості та складні методи фарбування.

2

3.

Живильні середовища. Культивування бактерій.

2

4.

Дезінфекція. Стерилізація.

2

5.

Антибіотики. Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

2

6.

Інфекція, інфекційний процес.

2

7.

Грампозитивні коки: стафіло- та стрептококи.

2

8.

Грамнегативні коки: гоно- та менінгококи.

2

9.

Лаб. діагностика захворювань, що викликані ешерихіями та сальмонелами.

2

10.

Лаб. діагностика дизентерії та холери.

2

11.

Лаб. діагностика чуми і сибірки.

2

12.

Лаб. діагностика захворювань, що викликані патогенними клостридіями.

2

13.

Лаб. діагностика сифілісу, лептоспірозу та поворних тифів.

2

14.

Лаб. діагностика захворювань, викликаних вірусами.

2

15.

Диференційований залік.

2

Всього:

30



5. Перелік тем з мікробіології, які винесені для самостійного вивчення студентами 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” на 2008-2009 навчальний рік



п/п

^ ТEМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

Обсяг у годинах

1

Предмет і задачі мікробіології.

2

2

Історія розвитку мікробіології.

2

3

Класифікація мікроорганізмів. Морфологічна характеристика основних груп мікроорганізмів.

4

4

Вплив факторів зовнішнього сердовища на мікроорганізми

2

5

Резистентність мікроорганізмів до антибіотиків.

2

6

Основні форми мінливості у бактерій. Генотип і фенотип.

2

7

Вакцинопрофілактика і вакцинотерапія.

2

8

Серотерапія і серопрофілактика.

2

9

Короткі відомості про збудника коклюшу.

2

10

Особливості лабораторної діагностики туляремії і бруцельозу.

2

11

Рикетсії. Лабораторна діагностика висипного тифу, хвороби Брила, Ку-лихоманки.

4

12

Поняття про внутрішньолікарняну інфекцію

4

Всього:

30



^ 6. Засоби та форми провeдeння початкового, поточного, проміжного

та підсумкового контролю

6.1. Початковий контроль здійснюється під час проведення практичних занять шляхом перевірки знань з шкільного матеріалу біології.

6.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять у формі:

- усного опитування на основі питань для дискусії та діалогу і рекомендованої літератури до відповідних практичних занять.

6.3. По закінченню II-го семестру проводиться диференційований залік на основі білетної програми, який є формою підсумкового контролю рівня теоретичної і практичної підготовки студентів 1 курсу.

^ 7. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ ПОВИНЕН ОПАНУВАТИ СТУДЕНТ

- Робота з імерсійним мікроскопом.

- Взяття матеріалу для дослідження при різних інфекційних хворобах.

- Транспортування інфікованого (заразного) матеріалу до лабораторії.

- Оформлення супровідної документації.

- Посів інфікованого матеріалу на живильні середовища.

- Забарвлення препаратів простими і складними методами.

- Здійснення дезінфекції інфікованого матеріалу, робочого місця, спецодягу, рук.


8. Перелік питань диференційованого заліку з мікробіології для студентів 1 курсу медичного факультету №4 в з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” (молодший спеціаліст) на 2008-2009 навчальний рік

  1. Мікробіологія як наука. Медична мікробіологія, її завдання в боротьбі з інфекційними хворобами.

  2. Історія розвитку мікробіології. Вітчизняні вчені, їх внесок у розвиток науки.

  3. Поняття про класифікацію мікроорганізмів.

  4. Морфологія бакетрій, їх розміри та основні форми.

  5. Будова бактеріальної клітини.

  6. Хімічний склад мікроорганізмів.

  7. Живлення мікроорганізмів, основні типи.

  8. Дихання мікроорганізмів.

  9. Ріст і розмноження мікроорганізмів.

  10. Живильні середовища, класифікація, виготовлення і застосування.

  11. Поширення мікроорганізмів у природі. Роль води, повітря, грунту у передачі інфекційних хвороб.

  12. Нормальна мікрофлора організму людини.

  13. Вплив чинників навколишнього середовища на мікроорганізми.

  14. Стерилізація, основні види. Стерилізація медичного інструментацію, перев’язувального і хірур-гічного матеріалу, лабораторного посуду, живильних середовищ.

  15. Дезінфекція. Дезінфікуючі речовини, виготовлення з них дезінфікуючих розчинів. Поняття про антисептику і асептику.

  16. Генетика мікроорганізмів. Генотипова і фенотипова мінливість.

  17. Бактеріофаг, його природа та практичне застосування.

  18. Поняття про антибіотики, їх походження, класифікація, застосування. Побічна дія антибіотиків, методи її подолання.

  19. Визначення понять “інфекція”, “інфекційний процес”. Роль мікроорганізмів у розвитку інфекційного процесу.

  20. Етапи розвитку інфекційного процесу.

  21. Джерела інфекції, механізми передачі, вхідні ворота.

  22. Форми інфекційного процесу.

  23. Вакцини – препарати для створення активного імунітету. Види вакцин, принципи виготовлення. Методи вакцинації, ревакцинація.

  24. Антитоксичні і діагностичні сироватки. Методи виготовлення і зберігання. Імуноглобуліни.

  25. Патогенні коки. Загальна характеристика групи.

  26. Стафілококи. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, що спричинені стафілококами. Особли-вості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики.

  27. Стрептококи. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, що спричинені стрептококами. Особли-вості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики.

  28. Стрептококи пневмонії (пневмококи). Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені стреп-тококами пневмонії. Матеріал для дослідження, особливості взяття. Методи лабораторної діагностики.

  29. Менінгокок. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені менінгококами. Матеріал для дослідження, особливості взяття. Методи лабораторної діагностики.

  30. Гонококи. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені гонококами. Матеріал для дослідження, особливості взяття. Методи лабораторної діагностики.

  31. Родина кишкових бактерій. Загальна характеристика групи.

  32. Ешерихії. Мікробіологічна характеристика. Роль кишкової палочки в організмі людини. ЕПКП. Матеріал для дослідження. Методи лабораторної діагностики ешерихіозів.

  33. Сальмонели. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, що спричинені сальмонелами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики.

  34. Шигели. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, що спрчинені шигелами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики.

  35. Холерні вібріони. Мікробіологічна характеристика. Особливості роботи із збудникамиособливо небезпечних інфекцій. Патогенез холери. Матеріал для дослідження. Методи лабораторної діагностики.

  36. Коринебактерії дифтерії. Мікробіологічна характеристика. Патогенез, клінічні ознаки дифтерії, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічне лікування хворих на дифтерію, її профілактика.

  37. Бордетели – збудники коклюшу. Мікробіологічна характеристика. Патогенез, клінічні ознаки коклюшу, імунітет. Особливості взяття дослідного матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічна профілактика коклюшу.

  38. Мікобактерії туберкульозу. Мікробіологічна характеристика. Патогенез, клініка туберкульозу, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічне лікування хворих на туберкульоз, його профілактика.

  39. Загальна характеристика збудників зоонозних інфекцій: чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки. Взяття дослідного матеріалу для дослідження та заходи безпеки під час роботи зі збудниками ОНІ. Патогенез, клініка зоонозних інфекцій, імунітет. Специфічне лікування хворих, профілактика.

  40. Загальна характеристика патогенних клостридій. Особливості лабораторної діагностики раневої анаеробної інфекції – газової гангрени, правця. Особливостя взяття матеріалу для дослідження і заходи безпеки. Специфічне лікування хворих і профілактика.

  41. Мікробіологічна характеристика збудника ботулізму. Патогенез, клініка ботулізму, імунітет. Особливостя взяття матеріалу для дослідження. Специфічне лікування хворих, профілактика.

  42. Загальна характеристика патогенних спірохет. Збудник сифілісу. Патогенез, клініка сифілісу, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди хвороби. Методи лабораторної діагностики.

  43. Віруси. Принципи класифікації і загальна характеристика.

  44. Короткі відомості про РНК-геномні віруси (грипу, сказу, поліомієліту).

  45. Короткі відомості про ДНК-геномні віруси (вірус натуральної віспи).

  46. Короткі відомості про віруси гепатитів.

  47. Короткі відомості про ВІЛ (вірус СНІДу).

Перелік питань з практики.

  1. Організація та обладнання бактеріологічної лабораторії.

  2. Правила роботи і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

  3. Будова мікроскопа. Правила мікроскопії.

  4. Виготовлення мазків з бульйонної культури.

  5. Виготовлення мазків з агарової культури.

  6. Виготовлення мазків з патологічного матеріалу.

  7. Забарвлення мазків простим методом.

  8. Забарвлення мазків за методом Грама.

  9. Мікроскопія нативних і забарвлених препаратів.

  10. Характеристика росту мікроорганізмів на рідких живильних середовищах.

  11. Характеристика росту мікроорганізмів на щільних живильних середовищах.

  12. Техніка посіву матеріалу на живильні середовища петлею, тампоном, шпателем.

  13. Виготовлення дезінфікуючих розчинів, їх застосування. Проведення дезінфекції відпрацьованого матеріалу, робочого місця, рук.

  14. Підготовка лабораторного посуду, медичного інструментарію, перев’язувального і хірургічного матеріалу до стерилізації та їх стерилізація.

  15. Вакцини, їх застосування. Методи вакцинації.

  16. Взяття слизу з зіва і носа для бактеріологічного дослідження.

  17. Взяття матеріалу для дослідження з ураженої ділянки шкіри.

  18. Взяття крові для бактеріологічного дослідження.

  19. Взяття мокротиння для бактеріологічного дослідження.

  20. Взяття калу для бактеріологічного дослідження.

  21. Посів патологічного матеріалу на живильні середовища.

  22. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом паперових дисків.

^ 9. Методика проведення диференційованого зілку з мікробіології.

По закінченню II-го семестру проводиться диференційований залік на основі білетної програми, яка затверджується кафед­рою та предметною методичною комісією.

До складання заліку з мікробіології допускаються студенти, які повністю виконали програму з дисципліни:

  • відвідали всі лекції та практичні заняття з дисципліни впродовж року,

  • оволоділи практичними навичками, передбаченими програмою з дисципліни.

Семестровий диференційований залік з основ мікробіології складається письмово на останньому в семестрі практичному занятті. Білети формуються на основі переліку питань з основних розділів загальної, спеціальної мікробіології та імунології і містить як теоретичні, так і практичні питання.

^ 10. Критeрії оцінки знань і вмінь студентів на диференційованому заліку

з мікробіології

1. Оцінка "ВІДМІННО" ставиться студенту, який правильно відповів на всі питання білета, показав відмінне володіння передбаченими програмою практичними навичками, проявив творче володіння учбовим матеріалом, вміння логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставленні питанння.

2. Оцінка "ДОБРE" ставиться студенту, який правильно відповів на питання білета, але деякі з відповідей були неповними або нечіткими, показав добре володіння передбаченими програмою практичними навичками.

3. Оцінка "ЗАДОВІЛЬНО" ставиться студенту, який правильно відповів на питання білета, але відповіді на питання були неповними і неглибокими, показав задовільне володіння передбаченими програмою практичними навичками.

4. Оцінка "НEЗАДОВІЛЬНО" ставиться студенту, який дав правильну відповідь лише на частину питань білета, відповіді на питання були поверхові і нечіткі, показав незадовільне володіння передбаченими програмою практичними навичками.

^ 11. Перелік рекомендованої навчальної і навчально-методичної літератури

11.1. Обов'язкова

  1. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина перша “Загальна медична мікробіологія”/ Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидорчук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2007. – 237 с.

  2. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина друга “Спеціальна медична мікробіологія”/ Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидор­чук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2005. – 200 с.

  3. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина третя “Медична вірусологія” / Патратій В.К., Дейнека С.Є., Сокол А.М. та ін. – Чернівці: Медик, 2008. – 164 с.

  4. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. - Київ: Вища школа. - 1992. – 431 с.

  5. Ситник І.О., Климнюк С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – 392 с.

  6. Кривошеин Ю.С. и соавт. Руководство к практическим занятиям по меди­цинской микробиологии и лабораторной диагностике инфек­ционных заболеваний.- Киев: Вища школа. 1986.

  7. Борисов Л.Б. и соавт. Руководство к практическим занятиям по микро­биологии.- М.: Медицина. 1984.


11.2. Додаткова

  1. Красильников А.П. Микробиологический словарь - справочник.- Минск, 1986.

  2. Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая виру­сология. - К.: Здоров'я, 1989.

  3. Джавец Э., Мельник Дж.Л., Эйдельберг Э.А. Руководство по меди­цинской микробиологии.- М.: Медицина. 1982.В трех томах.

  4. Топчий М.К., Корнюшенко Н.П. Руководство к практическим заня­тиям по вирусологии. - К.: КГУ, 1967.

  5. Черкес Ф.К. Руководство к практическим занятиям по микробиоло­гическим исследованиям. - М.: Медицина. 1980.

  6. Дяченко С.С., Синяк К.М., Дяченко Н.С. Патогенные вирусы чело­века.- К.: Здоров'я. 1980.

  7. Букринская А.Г. Вирусология. М.: Медицина. 1986.

  8. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования /Под ред. О.М.Биргера/ - М.: Медицина. 1982.


Схожі:

Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма дисципліни Історія України
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму іеск- 2
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма дисципліни Міжнародні відносини
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму ”Культура”
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма вибіркового курсу
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма вибіркового курсу
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма дисципліни Політична історія України
Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво напряму всі напрями
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології
Робоча навчальна програма складена на основі “«Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Програма для студентів медичного та стоматологічного...
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена на основі програми для студентів медичних училищ, спеціальність 11020101 “Фармація” “Гігієна з...
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена на основі програми для студентів медичних училищ, спеціальність 11020101 “Фармація” “Гігієна з...
Робоча навчальна програма iconЗатверджую т в. о ректора М.І. Ступнік 2009 р. Робоча навчальна програма з дисципліни “ Електропостачання ”
Робоча навчальна програма за кредитно-модульною системою складена на основі освітньо-професійної програми за професійним спрямуванням...
Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні кафедри політології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи