Харківська національна академія міського господарства icon

Харківська національна академія міського господарства




НазваХарківська національна академія міського господарства
Сторінка1/3
Дата28.06.2012
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З КУРСУ «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ»


(для студентів 2 курсу денної і заочної форм навчання

спеціальностей 6.090603 - ЕСЕ, 6.090605 - СДС, 6.092202 – ЕТ)


Харків – ХНАМГ - 2007

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Електротехнічні матеріали» (для студентів 2 курсу денної і заочної форм навчання спеціальностей 6.090.603 - ЕСЕ, 6.090605 - СДС, 6.092202 - ЕТ). / Укл. Є.Д. Дьков, Харків: ХНАМГ, 2007. - 52с.


Автор: доц., к.т.н. Є. Д.Дьяков


Рецензент: проф., д.ф-м.н. В.Ф.Рой


Рекомендовано кафедрою “Електропостачання міст”,
протокол № 10 від 21 червня 2007р.




^

Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 1


ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ ТВЕРДИХ ДІЕЛЕКТРИКІВ

1.1. Мета роботи

Вивчити методики визначення питомого об'ємного і поверхневого опорів, провести експериментальні дослідження залежності цих параметрів від зовнішніх факторів для різних зразків твердих діелектриків.


^ 1.2. Загальні положення

Всі практично застосовувані електроізоляційні матеріали під дією прикладеної постійної напруги пропускають якийсь (звичайно досить незначний) струм, якій називається струмом витоку. Цей струм можна подати у вигляді двох складових.

Змінна складова, що змінюється в часі за експонентним законом, називається струмом абсорбції і обумовлена процесами поляризації, що відбуваються в діелектрику.

Постійна складова струму витоку називається наскрізним струмом діелектрика й, у свою чергу, може бути представлена у вигляді двох складових: поверхневого й об'ємного струмів.

Поверхневий струм обумовлений наявністю тонкого електропровідного шару вологи з розчиненими в ньому речовинами, що утворюються внаслідок зіткнення зразка з навколишнім середовищем.

Об'ємний струм являє собою струм, що протікає безпосередньо через об'єм діелектрика.

Цим двом складовим відповідають два опори: поверхневий електричний опір діелектрика RS і об'ємний електричний опір діелектрика RV. Величини, зворотні об'ємному й поверхневому опорам, називаються відповідно об'ємною й поверхневою провідністю.

Об'ємний і поверхневий опори залежать як від матеріалу діелектрика, так і від його геометричних розмірів.

Для порівняння якості різних діелектриків користуються величинами питомих опорів.

Питомий об'ємний опір у системі СІ чисельно дорівнює опору куба матеріалу з ребром в один метр, обмірюваному при постійній напрузі, коли струм проходить від однієї грані куба до іншої.

Для зразка з постійним поперечним перерізом, рівним площі електродів, питоме об'ємний опір визначається по формулі

, (1.1)

де Rv - об'ємний опір зразка діелектрика, Ом;

S – площа вимірювального електрода, м2 ;

h - товщина діелектрика, м.

Питомий поверхневий опір чисельно дорівнює опору плоскої ділянки поверхні твердого діелектрика у формі квадрата, обмірюваному при постійній напрузі, коли струм проходить від однієї грані квадрата до іншої.

Для ділянки діелектрика, розташованого між паралельними один одному електродами, питоме поверхневий опір визначається за формулою

, (1.2)

де Rs - поверхневий опір зразка діелектрика, Ом;

b - довжина електрода, м;

a - відстань між електродами, м.

При використанні для виміру Rs електродів у вигляді двох коаксіальних циліндрів формула для визначення має вигляд

, (1.3)

де Rs – поверхневий опір зразка діелектрика, Ом;

D - внутрішній діаметр кільцевого електрода, м;

d - діаметр вимірювального електрода, м.

Під впливом різних зовнішніх факторів величини питомих опорів можуть істотно змінюватися. Так, при підвищенні температури питомий об'ємний опір твердих і рідких діелектриків, як правило, зменшується за експонентним законом:

(1.4)

де - питомий об'ємний опір при температурі навколишнього середовища, Омм;

 - температурний коефіцієнт питомого опору, С-1;

t - температура оС.

Зменшення опору діелектриків при їхньому нагріванні обумовлено ослабленням молекулярних зв'язків і зменшенням в'язкості речовини. Крім того, внаслідок температурної дисоціації молекул збільшується концентрація іонів і росте їхня рухливість.

Однак у деяких випадках зі збільшенням температури опір діелектрика в певному діапазоні температур може зростати. Дане явище спостерігається, наприклад, для електроізоляційних смол при їхній полімеризації й пов'язаному з цим процесом значним підвищенням в'язкості.

Істотний вплив на величину опору робить вологість навколишнього середовища у зв'язку з тим, що більшість діелектриків здатні поглинати вологу з повітря, яке містить водяні пари. Наявність вологи в діелектрику різко зменшує його опір, тому що вода сприяє дисоціації на іони молекул самої речовини й, крім того, наявні у воді домішки також дисоціюють на іони.

При нагріванні до високих температур діелектрики, що містять воду, втрачають її, у результаті чого їхній опір збільшується.

На величину опору діелектрика також впливає значення прикладеної напруги. При збільшенні напруги опір діелектриків, як правило, зменшується. Виняток становлять високоякісні діелектрики, в яких опір при збільшенні напруги залишається практично незмінним. Причинами зменшення опору можуть бути виникнення об'ємних зарядів у діелектрику, перерозподілу вологи в порах діелектрика або виникнення додаткової електропровідності в результаті виривання електронів силами поля із часток діелектрика.

^ 1.3. Прилади й обладнання

Для визначення опору зразка діелектрика застосовують прямий або непрямий метод виміру. Прямий метод виміру заснований на використанні приладів, які дозволяють робити відлік вимірюваного опору безпосередньо по шкалі приладу. Як такі прилади можуть бути використані електронні омметри (мегаомметри, тераометри) або мости постійного струму наступних марок: Е 6-13А, ЕК 6-7, Е 6-14, Е 6-17, Ф4101, Ф4102,Р4053, Р4060, Р4056.

При непрямих вимірах значення опору встановлюють розрахунковим шляхом за результатами виміру струму, що протікає в зразку при фіксованій напрузі, або вимірюючи спадання напруги на зразку при відомому струмі в ньому. Для виміру струму й напруг застосовують чутливі магнітоелектричні або електростатичні прилади з електронними або фотогальванометричними підсилювачами.

У лабораторній роботі для випробувань матеріалів використовується метод безпосереднього виміру електричного опору.

Визначення опорів відбувається на плоских зразках електроізоляційних матеріалів. Для випробувань використовується система з трьох електродів: вимірювального, напруги (високовольтного) і охоронного. Два електроди мають циліндричну форму, третій виконаний у вигляді кільця. Залежно від вимірюваної величини ті самі електроди можуть виконувати різні функції.

На рис.1.1 показані схеми підключення вимірюваних зразків для визначення опорів: об'ємного (рис. 1.1,а), і поверхневого (рис. 1.1,б). Схеми містять: високовольтний електрод 1; зразок діелектрика 2; охоронне кільце 3; вимірювальний електрод 4.

Застосування для вимірів системи з трьох електродів дозволяє розділити об'ємні й поверхневі струми. У схемі на рис. 1.1,а заземлення охоронного електрода дає змогу виключити вплив поверхневого струму на результат виміру. Аналогічним чином заземлення високовольтного електрода у схемі на рис. 1.1,б виключає вплив на результат виміру об'ємного струму. Електроди розташовані в термошафі, який має захисне блокування. Температура усередині шафи виміряється термометром.






Рис.1.1 - Схеми виміру опору діелектриків


^ 1.4. Порядок виконання роботи

1. Зібрати схему для визначення об'ємного опору відповідно до рис. 1.1,а. Штекер «Э» приладу Е 6-17 повинен бути заземлений.

2. У присутності викладача включити вимірювальний прилад. Тривалість часу встановлення робочого режиму приладу 15 хв.

3. Виміряти й записати в табл. 1.1 параметри охоронного кільця, вимірювального електрода й досліджуваних зразків діелектриків.

Таблиця 1.1 - Параметри досліджуваних зразків діелектрика й основні розміри електродів.


Найменування діелектрика

h,

м

Вимірювальний електрод

Охоронний

електрод




d, м

S, м2

D, м


4. Установити перемикач поддіапазонів у положення «1 МОм».

5. Зробити перевірку стану електричного нуля приладу. Для цього відключити коаксіальний штекер кабелю від коаксіального гнізда приладу й натиснути на кнопку «Вимір». Якщо при цьому спостерігається відхилення стрілки приладу від нульового значення, необхідно здійснити корегування за допомогою ручки >0<. Після корегування відпустити кнопку «Вимір» і підключити коаксіальний штекер до відповідного гнізда приладу.

6. Розташувати один зі зразків досліджуваних діелектриків між електродами.

7. Натиснути на кнопку «Вимір» і встановити значення опору вимірюваного діелектрика. При незначному відхиленні стрілки приладу від значення «» відпустити кнопку «Вимір» і перемкнути поддіапазон виміру. Залежно від обраного піддіапазону виміру відлік проводиться за відповідною шкалою приладу після досягнення вимірюваною величиною сталого значення. Результати виміру записати в табл. 1.2. По закінченні виміру перемикач піддіапазонів перемкнути в положення «1 Мом».

Таблиця 1.2 Результати експериментальних досліджень опорів твердих діелектриків


Найменування діелектрика

Т,

С

RV,

Ом

RS,

Ом



Ом*м



Ом


8. Зробити вимір об'ємного опору інших зразків твердих діелектриків відповідно до методики, викладеної в п. 6-7. Результати вимірів записати в табл. 1.2.

9. У присутності викладача зібрати схему для виміру поверхневого опору досліджуваних діелектриків відповідно до рис. 1.1,б.

10. Зробити вимір поверхневого опору твердих діелектриків. Результати виміру записати в табл. 1.2.

11. Виміряти за допомогою термометра температуру в приміщенні. Результат виміру записати в табл. 1.2.

12. Визначити залежність поверхневого й об'ємного опорів від температури. Для цього за вказівкою викладача один із зразків діелектриків помістити в термостат і при трьох-чотирьох значеннях температури виміряти значення поверхневого і об'ємного опорів діелектрика. Результати вимірів записати в табл. 1.2.

13. Провести розрахунок питомих об'ємних і питомих поверхневих опорів досліджуваних діелектриків, використовуючи формули (1.1), (1.3). Результати розрахунку записати в табл. 1.2.

14. Побудувати графіки залежності питомих об'ємних і питомого поверхневого опорів від температури: і .

15. Отримані розрахункові значення питомих опорів порівняти за довідковим даними.

16. Скласти звіт про роботу, що повинен містити формулювання мети роботи, принципові електричні схеми вимірів опорів, заповнені табл. 1.1, 1.2, графіки залежностей , і висновки по роботі.


Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття «діелектрик» і наведіть конкретні приклади твердих, рідких і газоподібних діелектриків.

2. Поясніть електричні схеми для виміру об'ємного й поверхневого опорів твердих діелектриків.

3. Назвіть фактори, які впливають на величину об'ємного опору.

4. Поясніть фізичну сутність процесу електропровідності діелектриків.

5. Перелічіть параметри, що характеризують електропровідність діелектриків.

6. Назвіть струми, які протікають через діелектрик, що перебуває в змінних і постійному електричних полях.

7. Поясніть причину виміру опору діелектрика через одну хвилину після подачі напруги на зразок.

8. Назвіть фактори, що впливають на величину поверхневого опору.

9. Поясніть механізм електропровідності в рідких діелектриках.

10. Укажіть причини, у зв'язку з якими вимір опорів діелектриків виконується на постійній напрузі.

11. Поясніть механізм електропровідності в газоподібних діелектриках.

Л і т е р а т у р а : [1, с. 30-43; 2].

Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 2

^ ВИЗНАЧЕННЯ ВІДНОСНОЇ ДІЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРОНИКНОСТІ Й

ТАНГЕНСА КУТА ДІЕЛЕКТРИЧНИХ ВТРАТ ТВЕРДИХ

ДІЕЛЕКТРИКІВ ПРИ ПІДВИЩЕНИХ ЧАСТОТАХ


  1. Мета роботи

Вивчити методику експериментального визначення відносної діелектричної проникності, тангенса кута діелектричних втрат, потужності, що розсіюється в діелектрику, і провести дослідження залежності даних параметрів від зовнішніх факторів.


  1. ^ Загальні положення

Слід знати, що відносна діелектрична проникність характеризує властивість діелектриків поляризуватися в електричному полі. Цей параметр є кількісною характеристикою процесу поляризації.

Величина відносної діелектричної проникності показує, в скільки разів при незмінній напрузі збільшується ємність або заряд конденсатора заданих геометричних розмірів при заміні вакууму між обкладками конденсатора даним діелектриком.

Відносну діелектричну проникність визначають за формулою

, (2.1)

де Qо- заряд конденсатора у випадку, коли між його пластинами перебуває вакуум;

Qд - заряд, обумовлений поляризацією діелектрика.

З формули (2.1) виходить, що діелектрична проникність будь-якої речовини більше одиниці й дорівнює одиниці тільки для вакууму. Для твердих діелектриків r може мати різні числові значення у зв'язку з різноманітністю їхніх структур, що володіють різними видами поляризації.

Відносна діелектрична проникність плоского діелектрика, вміщеного між круглими електродами,

, (2.2)

де Cд - ємність конденсатора з даним діелектриком, Ф;

h - товщина діелектрика, м;

S - площа електрода, м2;

- електрична постійна, о=8,854 10-12 Ф/м.

Абсолютна діелектрична проникність дорівнює добутку відносної діелектричної проникності на електричну постійну:

.

Характер впливів температури на відносну діелектричну проникність визначається видом поляризації, властивим даному діелектрику. Так, для матеріалів з електронною поляризацією відносна діелектрична проникність практично не залежить від температури. Для матеріалів з іонною поляризацією при підвищенні температури відносна діелектрична проникність зростає внаслідок зменшення сил взаємодії між іонами кристалічної решітки.

Матеріали з діпольно - релаксаційним механізмом поляризації при нагріванні мають більш складний характер зміни відносної діелектричної проникності. Внаслідок зменшення в'язкості матеріалу відносна діелектрична проникність спочатку зростає, а потім зменшується через підсилення хаотичного теплового руху молекул.

Діелектричними втратами називається потужність, що розсіюється в діелектрику при впливі на нього електричного поля і викликає нагрівання діелектрика.

Втрати енергії в діелектриках спостерігаються як при змінній, так і при постійній напругах. Діелектричні втрати при постійній напрузі обумовлені в основному струмом наскрізної провідності, тому що час протікання зарядного й абсорбційного струмів після включення напруги незначний. При змінній напрузі через діелектрик протікають, періодично змінюючись, не тільки струм наскрізної провідності, але й струм абсорбції і струм зсуву. За своєю величиною струм абсорбції може перевершувати струм наскрізної провідності й струм зсуву. У зв'язку з цим діелектричні втрати при змінній напрузі в основному обумовлені струмами абсорбції, які є наслідком поляризаційних процесів у діелектрику.

При високій напрузі додаткові діелектричні втрати виникають внаслідок іонізації повітряних включень у діелектрику. Крім того, на величину діелектричних втрат впливає неоднорідність структури діелектрика.

Розрізняють повні й питомі діелектричні втрати. Повні діелектричні втрати - це активна потужність, що розсіюється в повному обсязі діелектрика.

Повні діелектричні втрати при змінній напрузі

, (2.3)

де U - робоча напруга, В;

 - кутова частота, с-1;

C - ємність конденсатора з даним діелектриком, Ф;

tg? - тангенс кута діелектричних втрат.

Вираз для визначення питомих діелектричних втрат має вигляд

, (2.4)

де p – питомі втрати, Вт/м3 ;

Е - напруженість електричного поля, В/м.

Для оцінки здатності діелектрика розсіювати потужність в електричному полі можна використовувати кут діелектричних втрат, а також тангенс цього кута.

Кутом діелектричних втрат називається кут, що доповнює до 90о кут фазового зрушення між струмом і напругою в ємнісному ланцюзі.

Значення tg? для різних діелектриків змінюється в широких межах (від 0,00001 до 0,3).

Характер впливу температури на тангенс кута діелектричних втрат визначається сполукою і структурою матеріалу.

Для неполярних діелектриків характерне збільшення tg? при підвищенні температури, тому що збільшується електропровідність діелектрика, а відносна діелектрична проникність практично не змінюється.

Залежність tg? від температури для полярних діелектриків має більш складний характер, тому що при підвищенні температури одночасно зі збільшенням втрат на електропровідність відбувається нелінійна зміна втрат на поляризацію.

Істотний вплив на величину tg? мають також частота прикладеної напруги і її величина.



  1. ^ Прилади й обладнання


Визначення ємності й tg? різних діелектриків виконують за допомогою приладу Е 7-11, принцип роботи якого заснований на використанні мостового методу виміру. Принципова електрична схема приладу наведена на рис. 2.1. На схемі показані вимірювальний електрод 1, охоронне кільце 2, зразок діелектрика 3, високовольтний електрод 4.

У перше плече вимірювального мосту, між вершинами I і II, включається конденсатор, ємність якого необхідно виміряти. У даній роботі - це плоский конденсатор, обкладки якого являють собою два електроди циліндричної форми. Діелектриком служить плоский зразок тієї або іншої товщини. Для зменшення похибки виміру використовується третій електрод - охоронне кільце, що заземлюється з метою відводу поверхневих струмів на землю.

Друге плече вимірювального мосту, що перебуває між вершинами II і III, розділене на сім піддіапазонів від 1 Ом до 1 МОм. Зміна поддіапазонів здійснюється перемикачем "Межі".





Рис. 2.1 - Принципова схема для виміру ємності й тангенса кута діелектричних втрат


Третє плече між вершинами III і IV складається з послідовно включених декадного механізму опорів і одного змінного резистора, умовно показаних на схемі (рис. 2.1) у вигляді одного опору R3. На лицьовій панелі приладу цим плечем є пристрій "Множник".

Четверте плече, що перебуває між вершинами I і IV, складається зі зразкового конденсатора Со і змінного резистора R4, що компенсує втрати у вимірюваному конденсаторі. Опір R4 відградуйовано у величинах тангенса діелектричних втрат і встановлено на лицьовій панелі приладу.

Напруга на діагональ I - III може подаватися як від генератора, установленого в приладі, так і від зовнішнього генератора. До діагоналі II - IУ підключений індикатор балансу вимірювальної схеми.

При рівновазі мосту виконуються умови

; . (2.5)

Таким чином, ємність вимірюваного конденсатора Сх і tg визначається через відомі величини вимірювального мосту. Для безпосереднього відліку по шкалах приладу опір R2 і R3 градуюють у значеннях ємності, а опір R4 - у значеннях tg.


^ 2.4. Порядок виконання роботи

1. Підключити електроди, які використовуються для вимірів, до сполучних кабелів приладу відповідно до схеми (рис. 2.1).

2. Установити органи керування приладу в такі положення:

перемикач «L, C, R» у положення «С»;

перемикач «Q<05, Q>0,5, tg?» у положення «tg?»;

перемикач «Частота» у положення, що відповідає частоті, на якій передбачається робити виміри;

перемикач «Межі» у крайнє праве положення;

шкалу «tg?» на нульове значення.

3. У присутності викладача включити вимірювальний прилад. Час прогріву приладу 15 хв.

4. Виміряти й записати в табл. 2.1 параметри досліджуваних зразків і вимірювального електрода.


Т а б л и ц я 2.1 - Параметри досліджуваних зразків діелектрика й

вимірювального електрода


Найменування

h,

Вимірювальний електрод

діелектрика

м

d, м

S, м2


5. Розмістити один з досліджуваних зразків між електродами.

6. Зробити вибір межі виміру. Для цього на шкалі «Множник» установити значення 1,090. Ручку «Чутливість» перевести в положення, що відповідає 70 поділам на індикаторі розбалансу. Натиснути кнопку «Вибір межі», і обертанням перемикача «Межі» вліво змінювати встановлену межу доти, поки знак фази напруги розбалансу на індикаторі приладу не зміниться на протилежний. Визначивши межу, на який будуть виконуватися виміри, відпустити кнопку «Вибір межі».

7. Зробити урівноваження мосту. Для цього, поступово змінюючи показання шкали перемикачів «Множник», домогтися мінімального відхилення індикатора розбалансу від нульового значення. Потім перейти до зрівноважування мосту за втратами.

Регулювання виконують при поступовому збільшенні чутливості доти, поки будь-який вимір рукояток «Множник» і «tg?» приводить до збільшення показань індикатора розбалансу.

8. Зробити відлік результату виміру. Обмірювана величина ємності дорівнює відліку по шкалі «Множник», помноженому на значення ємності, вказане в таблиці (розташованої на передній панелі приладу), для відповідного положення перемикача «Межі».

При вимірі ємності на частоті 100 Гц відлік результату виміру повинен бути збільшений в 10 разів.

Обмірювана величина тангенса кута діелектричних втрат відлічується безпосередньо по шкалі «tg?».

9. Результати вимірів записати в табл. 2.2.

10. За допомогою термометра визначити температуру навколишнього середовища. Результати виміру записати в табл. 2.2.


Таблиця 2.2 - Результати експериментальних і розрахункових значень

Найменування

діелектрика

T

C

Cx

r

tg

Р

Вт


11. Ручку «Чутливість» установити в крайнє ліве положення й у присутності викладача замінити зразок діелектрика. Провести виміру ємності й tg? установленого зразка відповідно до методики, викладеної в п.п. 2-9.

12. Визначити залежність відносної діелектричної проникності й тангенса кута діелектричних втрат від температури. Для цього один із зразків досліджуваних діелектриків (за вказівкою викладача) розмістити в термостаті й зробити виміри ємності й тангенса кута діелектричних втрат для трьох-чотирьох значень температури.

13. Визначити відносну діелектричну проникність досліджуваних діелектриків, використовуючи формулу (2.2). Результати розрахунку записати в табл. 2.2.

14. Побудувати графіки залежностей відносної діелектричної проникності від температури й тангенса кута діелектричних втрат від температури .

15. Визначити потужність, що розсіюється в досліджуваних діелектриках, використовуючи формулу (2.3). Результати розрахунку записати в табл. 2.2.

16. Скласти звіт про роботу, що повинен містити формулювання мети роботи, принципову електричну схему, використовувану при вимірах, заповнені табл. 2.1 і 2.2, графіки залежностей , і висновки по роботі.


Контрольні питання

1. Поясніть фізичну сутність процесу поляризації діелектриків.

2. Назвіть основні види поляризації діелектриків.

3. Дайте визначення відносної діелектричної проникності й наведіть конкретні значення даного параметра для різних діелектриків.

4. Укажіть фактори, що впливають на величину відносної діелектричної проникності, і наведіть приклади таких залежностей.

5. Назвіть основні параметри, що характеризують діелектричні втрати.

6. Наведіть електричні схеми заміщення, використовувані для визначення діелектричних втрат, і побудуйте їхні векторні діаграми.

7. Назвіть основні види діелектричних втрат.

8. Назвіть зовнішні фактори, які впливають на величину діелектричних втрат.

9. Наведіть конкретні приклади залежності діелектричних втрат від зовнішніх факторів для різних діелектриків.

10. Опишіть принцип роботи електричної схеми експериментальної установки.

Література: [1, с. 43-58; 2, с. 200-211].


  1   2   3

Схожі:

Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства о. О. Воронков, Т. Б. Воронкова
Харківська національна академія міського господарства, вул. Революції, 12, Харків, 61002 Електронна адреса: rectorat@ksame kharkov...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства писаревський Ілля Матвійович
...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для бакалаврів 4-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для спеціалістів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Охорона праці ” (для бакалаврів 4-го курсів заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації “Охорона...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до проведення практичних занять
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни “Пожежна безпека” (для студентів денної форми навчання напряму підготовки 050702 – «Електромехінка»...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни “Основи пожежної безпеки” (для студентів денної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво»”...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи