Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма




Скачати 147.89 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма
Дата28.06.2012
Розмір147.89 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Інститут ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ


ПРОГРАМА

7.05010201 – Комп’ютерні системи та мережі, ОПП підготовки спеціаліста на основі ОКР „Бакалавр”


Вінниця 2012

1. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ


Основою програми є дисципліни навчального плану спеціальності 7.05010201 «Комп’ютерні системи та мережі»:


  1. Прикладна теорія цифрових автоматів

  2. Комп’ютерна електроніка

  3. Програмування

  4. Cистемне програмування

  5. Архітектура обчислювальних машин



Розділи програми відображають:

  • основні схемотехнологічні особливості схем та перспективи розвитку елементної бази цифрових пристроїв;

  • різні електронні пристрої в електронних схемах, параметри електронних пристроїв в залежності від їх використання;

  • принципи організації обчислювальної системи і функції процесора, основні типи архітектури сучасних обчислювальних систем;

  • основні сучасні методи програмування, теоретичні та практичні питання, пов’язані з розробкою прикладних програм і їх експлуатацію;

  • принципи організації та функціонування комп’ютерів, концепції утворення операційних систем;

  • інформацію про структури даних, операції над ними, методи організації та управління базами даних.



^ ТЕМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ


  1. ПРИКЛАДНА ТЕОРІЯ ЦИФРОВИХ АВТОМАТІВ




    1. Форми представлення чисел в ЦОМ.

    2. Методи переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу.

    3. Кодування від’ємних чисел, прямий, обернений та доповняльний коди.

    4. Особливості додавання і віднімання чисел з фіксованою комою.

    5. Особливості додавання і віднімання чисел з плаваючою комою.

    6. Способи множення чисел з фіксованою комою.

    7. Методи прискорення операції множення.

    8. Способи ділення чисел з фіксованою комою.

    9. Особливості множення та ділення чисел з плаваючою комою.

    10. Способи кодування двійково-десяткових чисел.

    11. Особливості додавання, віднімання, множення і ділення двійково-десяткових чисел.

    12. Особливості зображення чисел в системах з ірраціональними основами.

    13. Особливості додавання, віднімання, множення і діленння чисел в системах з ірраціональними основами.

    14. Особливості виконання модульних операцій в системі залишкових класів.

    15. Особливості додавання, віднімання, множення і ділення чисел з кратною точністю.

    16. Синтез автоматів з пам’яттю.

    17. Особливості побудови надійних арифметичних пристроїв.

    18. Особливості організації контролю передавання інфоромації.

    19. Використання інтеративних кодів для надійного зберігання інформації.

    20. Методи контролю арифметичних операцій.

    21. Апаратний контроль зберігання інформації в ОЗП.

    22. Способи контролю ЕОМ.

    23. Організація відмовостійких ОЗП.

    24. Методи пошуку несправності ЕОМ.

    25. Способи кодування команд в керуючих автоматах з програмованою логі-

кою.

    1. Побудова керуючих автоматів з програмною логікою.

    2. Синтез структури операційного автомату.

    3. Порівняльна характеристика керуючих автоматів з програмною і жорсткою логікою.

    4. Концепція операційних і керуючих автоматів.

    5. Протигонкове кодування внутрішнього стану автоматів з памяттю.

    6. Етапи аналізу і синтезу комбінаціних систем.

    7. Автомати Мілі.

    8. Автомати Мура.

    9. Способи мінімізації функцій алгебри логіки.

    10. Побудова керуючих автоматів з жорсткою логікою.




  1. ^ КОМП’ЮТЕРНА ЕЛЕКТРОНІКА.

    1. Пасивні електронні компоненти. Загальні відомості про електронні прилади. Класифікація приладів і компонентів, їх загальні характеристики і параметри. Параметри пасивних компонентів електронних пристроїв: резисторів, конденсаторів.

    2. Напівпровідники і діоди. Принцип роботи діода. Вольтамперні характеристики (ВАХ) р-п переходу. Модель Еберса-Молла.

    3. Стабілізатори: призначення, різновиди, основні параметри.

    4. Індикатори: різновиди, їх властивості і області використання.

    5. Біполярні транзистори і транзисторні каскади. Основні схеми включення. Режими роботи. Аналіз характеристик схем підсилювачів із загальним емітером, загальним колектором та загальною базою. Моделі Еберса-Молла, Гумеля-Пуна.

    6. Польові транзистори. Типи МОН транзисторів. Основні схеми включення. В-А характеристики.

    7. Підсилювальні каскади. Підсилювальні каскади на біполярному транзисторі по схемі з загальним емітером, загальною базою, загальним колектором.

    8. Цифрові ключі. Транзисторний ключ та його основні характеристи-ки. Насичений та ненасичений ключі. Статичні та динамічні характерис-тики ключів. Польовий транзистор як аналоговий комутатор і ключ.

    9. Принцип дії, часові співвідношення в тригері Шмідта, одновібратори, мультівібратори.

    10. Фільтри. Загальна характеристика і призначення фільтрів: низьких і високих частот. АЧХ, ФЧХ і перехідні характеристики пасивних фільтрів першого порядку.

    11. Логічні елементи цифрових пристроїв. Транзисторно-транзисторні логічні елементи(ТТЛ), на транзисторах Шоткі(ТТЛШ) та їх різновиди. Транзисторні логічні елементи на перемикачах струму (ЕЗЛ) та їх модифікації. Логічні схеми на МОН і КМОН транзисторах. Елементи інтегральної інжекційної логіки.

    12. Тригерні елементи цифрових пристроїв. Загальні характеристики. Асинхронні RS, JK, T, D – тригери. Синхронні RS, JK, T, D, DV – тригери. Класифікація, різновиди тригерних схем. Синхронні тригери зі статичним керуванням запису інформації. Синхронні тригери за структурою MS : RS, JK, D тригери та їх модифікації. Тригери з динамічним керуванням записом за схемою трьох тригерів: D, JK, RS тригери та їх різновиди. Зв’язок між тригерними пристроями. Часові діаграми.

    13. Конструктивно-технологічні характеристики мікросхем. Мікромініатюри-зація. Інтегральні схеми. Базові матричні кристали (БМК) . Програмовані логічні інтегральні схеми(ПЛІС).

    14. Джерела живлення. Призначення і загальна характеристика джерел живлення. Випрямлячі в джерелах живлення: однонапівперіодний, двонапівперіодний, мостовий. Параметричні та комплексаційні стабілізатори напруги на транзисторах.

    15. Перспективи та тенденції розвитку сучасної комп’ютерної електроніки.




  1. ПРОГРАМУВАННЯ.

    1. Поняття класу в мові С++. Змінні та функції члени класу.

    2. Конструктори та деструктори в мові С++. Конструктори з параметрами та конструктори за замовчуванням. Особливості використання.

    3. Інкапсуляція.Модифікатори доступу в мові С++.

    4. Віртуальні функціх та поліморфізм в мові С++. Абстрактні класи.

    5. Спадковість. Проста та множинна спадковість в мові С++.




  1. ^ СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ.

    1. Склад і структура ОС. Конфігурування ОС. Загальна характеристика ОС.Структура МS-DОS, Windows З.х/95/98/2000. Структура каталогів операційної системи Linux та їх вміст. Порівняльна характеристика операційних систем. Задача конфігурування та настроювання ОС. Операційні системи типу Plug and Play. Реєстр в операційних системах Windows 95/98/2000. Інтерфейс користувача ОС. Команди операційної системи Linux для роботи з файлами та каталогами. Оболонки (командні інтерпретатори) в операційній системі Linux. Графічний інтерфейс X Windows операційної системи Linux.

    2. Керування файлами. Поняття про файли. Фізична і логічна організація файлів. Основні формати магнітних та оптичних дисків. Основні файлові підсистеми сучасних операційних систем: FАТ 16, FАТ32, VFАТ, NТFS, ехt2. Підключення (монтування) файлових підсистем в системі Linux. Поняття про комп'ютерні віруси. Принцип дії комп'ютерних вірусів. Методи боротьби з комп'ютерними вірусами. Антивірусні програми.

    3. Керування введенням-виведенням. Основні функції підсистеми керування введенням-виведенням. Призначення драйверів. Буферізація. Переривання. Обробка переривань в МS-DОS. Обробка повідомлень в середовищі Windows. Об'єктно-орієнтоване програмування та структура прикладної програми в середовищі Windows. Керування дисплеєм в текстовому та графічному режимах в МS-DОS. Керування дисплеєм в середовищі Windows. Контекст пристрою. Керування клавіатурою в МS-DОS. Основні функції переривань ВІОS та переривань DОS для керування клавіатурою в системі МS-DОS. Керування клавіатурою в середовищі Windows.Керування пристроєм "миша" в МS-DОS. Керування пристроєм "миша" в середовищі Windows. Керування матричним принтером в текстовому та графічному режимах. Керування лазерним ппринтером. Мова програмування Postscript.

    4. Керування основною пам 'яттю. Розподіл основної пам'яті в МS-DОS та в Windows З.х/95/98/2000. Век­торна таблиця звязків. Сторінкова організація пам'яті в середовищі Windows. Віртуальна пам'ять. Керування локальною і глобальною основною пам'яттю в середовищі Windows.

    5. Керування процесами.Основні поняття про процеси та ресурси. Операції над процесами.Планування і диспетчерування. Методи запобігання тупиковим ситуаціям.Синхронізація паралельних процесів. Семафори. Керування процесами в сучасних операційних системах. Багатозадачність в Windows З.х/95/98/2000. Поняття про віртуальні машини.




  1. Архітектура обчислювальних машин




    1. Поняття архітектури ОМ

    2. Властивості АОМ

    3. Характеристики мов високого рівня, яким не відповідає архітектура фон Неймана
    4. ^

      Недоліки архітектури фон Неймана


    5. Розвиток архітектури фон Неймана

    6. Архітектура ЕОМ третього покоління

    7. Асоціативні ЕОМ

    8. Ієрархія ЕОМ загального призначення основні напрямки паралельної обробки інформації

    9. Організація одночасного розв’язання задач

    10. Принципи конвеєрної обробки інформації

    11. Системи класифікації архітектур ОС паралельної обробки

    12. Класифікація за методом Фліна

    13. Класифікація Мурте та Бідлсома

    14. Класифікація Хоббсона

    15. Класифікаційна система Шора

    16. Класифікація систем за способами обробки. Система першого класу.

    17. Класифікація систем за способами обробки. Система другого класу

    18. Класифікація систем за способами обробки. Система третього класу.

    19. Класифікація систем за способами обробки. Система четвертого класу

    20. Класифікація систем за способами обробки. Система п’ятого класу

    21. Класифікація систем за способами обробки. Система шостого класу

    22. Структури даних.Скалярні величини.

    23. Структури даних.Векторні дані.

    24. Організація числової обробки на універсальних ЕОМ.

    25. Системи з паралельною роботою операційних конвеєрів.

    26. Організація щеплення в паралельних операційних конвеєрах. Організація конвеєрної системи при використанні росподілу даних.

    27. Матричні системи. Матрична ситстема SOLOMON.

    28. Матрична система. Проект системи ILLIAC-4.

    29. Матрична система ПС-2000

    30. Асоціативни системи.

    31. Однородні системи і середовища.

    32. Організація міжмашинних зв’язків.

    33. Структура елемента систоличної матриці.

    34. Множення матриці на вектор з допомогою систоличної матриці.

    35. Організація множення матриці на вектор в системі мультиопераційного пристрою.

    36. Архітектура персональних комп’ютерів.

    37. Особливості персональних ЕОМ.

    38. Архітектура ПЕОМ,

    39. Особливості архітектурних змін ПЕОМ типу PENTIUM .

    40. Особливості архітектурних змін ПЕОМ типу PENTIUM II.

    41. Описати властивості архітектури ЕОМ.

    42. Описати логічні рівні архітектури ЕОМ загального призначення.

    43. Описати архітектуру ЕОМ фон Неймана.

    44. Проаналізувати недоліки архітектури фон Неймана.

    45. Проаналізувати тенденції розвитку структурної організації ЕОМ архітектури фон Неймана.

    46. Проаналізувати розвиток архітектур універсальних ЕОМ за способами керування.

    47. Проаналізувати роль центрального процесора в ЕОМ.

    48. Описати принципи організації пам"яті обчислювальних систем.

    49. Провести класи­фікацію архітектур ЕОМ і систем за типами потоків команд і даних.

    50. Описати архітектуру систем класу ОКОД.

    51. Описати фахітектуру систем класу ОКМД.

    52. Описати архітектуру систем класу МКОД.

    53. Описати архітектуру систем класу МКМД

    54. Проаналізувати архітектуру асоціативної системи.

    55. Описати основні проблеми при побудові асоціативного процесора.

    56. Описати архітектуру асоціативної ЕОМ з порозрядно-послідовною обробкою.

    57. Описати основні поняття конвейєризації.

    58. Описати особливості числової обробки даних в ЕОМ.

    59. Описати способи представлення даних в ЕОМ.

    60. Дати характеристику основних типових структур даних в ЕОМ.

    61. Описати особливості персональних ЕОМ.

    62. Проаналізувати ієрархічну структуру оперативної пам`яті сучасних ПЕОМ.

    63. Еволюція мікропроцесорів 80Х86.

    64. Архітектура нейрокомп’ютерів. Нейрони.


Критерії

оцінювання знань студентів під час складання фахового вступного випробування для прийому на навчання за освітньо-професійною програмою «Спеціаліст» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” зі спеціальності: 7.05010201– Комп’ютерні системи та мережі


Критерії оцінювання знань студентів при складанні фахових вступних випробувань за освітньо-професійною програмою підготовки «Спеціаліст» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» зі спеціальності: 7.05010201– Комп’ютерні системи та мережі базуються на загальних “критеріях” оцінювання знань студентів на іспитах, які прийняті у ВНТУ в рамках кваліфікаційної характеристики бакалавра за напрямком підготовки 6.050102 «Комп’ютерна інженерія» та даної програми.

Оцінка “5+, відмінно” відображує найвищу якість знань, вміння та навичок студента і отримуються ним в разі ґрунтовного і всебічного викладення теоретичного матеріалу із всіх питань комплексного завдання та розв’язання практичних задач.

При цьому студент має пояснювати фізичну суть процесів і явищ, залучаючи оригінальні приклади та порівняння, вільно володіти методикою формального доведення теорії, ілюструвати відповіді аналітичними залежностями і характеристиками процесів. Розв’язуючи задачі, студент ефективно використовує методики синтезу схем, алгоритмів, застосовуючи методи оптимізації. Використовуючи для розв’язання задач комп’ютер і його програмне забезпечення. Під час відповіді студент проявляє ерудицію, ґрунтовне знайомство з різними літературними джерелами, бездоганно відповідає на будь-які запитання з основних дисциплін спеціальності і фундаментальної підготовки. (97-100 балів).

Оцінка “5, відмінно” відображує високу якість знань, вміння та навичок і отримується в разі ґрунтовного викладення теоретичного матеріалу та розв’язання практичних задач. При цьому студент має розуміти фізичну суть процесів і явищ, наводити приклади та порівняння, володіти методикою формального доведення теоретичних положень, ілюструвати відповіді аналітичними залежностями і характеристиками процесів. Під час розв’язання практичних задач студент використовує методики аналізу і синтезу, застосовуючи комп’ютер. Під час відповіді студент проявляє ерудицію, чітко відповідає на будь-які запитання з основних дисциплін спеціальності і фундаментальної підготовки. (94-97 балів).

Оцінка “5-, відмінно” відображає достатність знань, вміння та навичок і отримується в разі досить повного викладення теоретичного матеріалу та розв’язання практичних задач. При цьому студент розуміє сутність процесів і явищ, володіє теоретичним матеріалом, ілюструє відповіді аналітичними залежностями. Для розв’язання практичних задач студент використовує методики аналізу і синтезу, застосовуючи комп’ютер і його програмне забезпечення. Під час відповіді студент проявляє ерудицію, досить легко орієнтується під час будь-яких запитань з основних дисциплін спеціальності і фундаментальної підготовки. (90-94 бали).


Оцінка “4+, добре” відображує знання, вміння та навички студента і отримується в разі викладення основ теорії з відповідного питання та розв’язання практичних задач. При цьому студент розуміє сутність процесів і явищ, ілюструє відповіді аналітичними залежностями і графіками. Досить швидко і легко ліквідує незначні помилки після відповідних зауважень членів ДЕК або самотужки під час відповіді. Для практичних задач студент може віднайти шляхи їх розв’язання і отримати відповіді, застосовуючи при цьому комп’ютер. Під час відповіді ілюструє добру обізнаність з теоретичних і практичних питань з основних дисциплін спеціальності фундаментальної підготовки, при цьому чітко відповідає на більшість додаткових питань. (85-90 балів).

Оцінка “4, добре” відображує знання, вміння та навички студента і отримується в разі викладення основ теоретичних питань та розв’язання практичних задач. Легко ліквідує помилки після зауважень членів ДЕК. Під час відповіді ілюструє обізнаність в теоретичних і практичних питаннях з основних дисциплін спеціальності, при цьому відповідає на більшість додаткових питань. (80-85 балів).

Оцінка “4-, добре” відображує знання, вміння та навички студента і отримується в разі викладення основ теоретичних питань та розв’язання практичних задач. Може ліквідувати помилки, вказані членами ДЕК. Під час відповіді студент в цілому ілюструє обізнаність в теорії і практики, при цьому дає задовільні відповіді на більшість додаткових питань. (75-80 балів).

Оцінка “3+, задовільно” позитивно характеризує знання, вміння та навички студента і отримується в разі розуміння і викладення ним основ теоретичних питань та розв’язання практичних задач або отримання правильних шляхів їх розв’язання. При цьому студент може ліквідувати помилки у відповідях за певною допомогою членів ДЕК. Відповідає досить впевнено на прості додаткові питання з теорії курсів основних дисциплін. (71-75 балів)

Оцінка “3, задовільно” характеризує поверхове розуміння теоретичних положень та практичних задач, здатність формулювати власні висновки за допомогою викладача з найпростіших питань дисципліни, знайомство з основними методами розв’язанням задач. (68-70 балів).

Оцінка “3-, задовільно” характеризує поверхневе відображення основних положень теорії, наявність поняття про фізичну суть явищ та об’єк­тів, математичних методів проблемної області, шляхи розв’язання задач. (65-67 балів).

Оцінка “не задовільно” характеризує знання окремих фрагментів навчального матеріалу, відсутність розу­міння основних теоретичних положень, фізичної суті явищ та об’єк­тів, математичних методів даної проблемної області, неможливість впоратись з рішенням практичних задач. (28-40 балів).


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Алексенко А.Г., Шагурин В.И. Микросхемотехника. –М: Радио и связь, 1982.

  2. Бек Л. Введение в системное программирование: Пер. с англ. –М.: Мир, 1988.

  3. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. – М.: Наука, 1988.

  4. Дейтел В.М. Введение в операционные системы. В 2-х т.: Пер. с англ. – М.: Мир, 1987.

  5. Каган Б.М. Электронные вычислительные машины и системы. – М.: Энергоиздат, 1991.

  6. Коуги П.М. Архитектура конвейерных ЭВМ: пер. с англ.: Радио и связь, 1985.

  7. Майерс Г. Архитектура современных ЭВМ: в 2-х кн.-М.: Мир, 1985.

  8. МячевА.А. Организация ввода-вывода. –М.: Энергия, 1983.

  9. Преснухин Н.Л., Нестеров П.В. Цифровые вычислительные машины: Учебное пособие для вузов. –Высшая школа, 1981.

  10. Савельев А.Я. Прикладная теория цифровых автоматов.: Учебное пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 1987.

  11. Самофалов К.Г., Корнейчук В.И., Тарасенко В.П. Цифровые електронные вычислительные машины: Учебное пособие для вузов. – Киев: Вища школа, 1989.

  12. Скэнлон Л.Д. Персональные ЭВМ IBM РС и ХТ. Программирование на языке ассемблера: Пер. с англ. –М.: Радио и связь, 1989.

  13. Смирнов А.Д. Архитектура вычислительных систем. –М.: Наука, 1990.

  14. Смолов В.Б., Барашенко В.В., Байков В.Д. Специализированные ЭВМ: учебник для вузов /Под ред В. Б.Смолова. –М.: Высшая школа, 1981.

  15. Справочник по цифровой вычислительной технике /электронные вычислительные машины и системы/ Б.Н.Малиновский, В.Я.Александров, В.П.Бокин и др. Под редакцией Б.Малиновского. –К.: «Техника», 1980.

  16. Соловьев Г.Н., Никитин В.Д. Операционные системы ЭВМ: Учебное пособие для вузов. –М.: Высшая школа, 1989.

  17. Соломатин Н.М. Логические элементы ЭВМ. М.: Высшая школа, 1987.

  18. Хоуп Г. Проектирование цифровых вычислительных устройств на интегральных схемах. –М: Мир, 1984.

  19. Угрюмов Е.П. Проектирование элементов и узлов ЭВМ: Учебное пособие для вузов. –М.: Высшая школа, 1987.

  20. Уэйт М., Прата С., Мартин Д. Язык Си. Руководство для начинающих: Пер. с англ. –М.: Мир, 1988.

  21. Кузнецов О.П., Адельсон-Вельский Г.М. Дискретная математика для инженера. – М.: Єнергия.

  22. Горбашов В.М. Основы дискретной математики.-М.: Высшая школа, 1986-311с.

  23. Кондратенко Н.Р. Дискретна математика. Мінімізація логічних функцій у класі ДНФ. ВДТУ, 1997.

  24. Бахвалов Н.С. Численные методы. – М.: Наука, 1973. – 632с.

  25. Ляшенко М.Я., Головань М.С. Чисельні методи. – К.: Либідь, 1999 – 288с.

  26. Волков Е.А. Численные методы: Учебное пособие. – М: Наука, 1987 – 248с.

  27. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. – М.: Высшая школа, 1977.-474с.

  28. Коммаев В.А. и др. Теория вероятностей и математическая статистика. – М. Высшая школа. 1991. –396с.

  29. Чистяков В.П. Курс теории вероятностей. Учебное пособие для вузов. –М.: Наука, 1978. –224с.



Програма розглянута та схвалена на засіданнях:


Вченої ради Університету

(протокол № 7 від 23.02.2012 р.


Приймальної комісії

(протокол № 6 від 20.02.2012 р.

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма
move to 0-16188833
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма
move to 0-16188831
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма
move to 0-16188831
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма
move to 0-16188832
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії затверджую
move to 0-20437178
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії затверджую
move to 0-16188826
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії затверджую
move to 0-16188825
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії затверджую
move to 0-16188825
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії затверджую
move to 0-16188827
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії програма iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії затверджую
move to 0-16188826
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи