Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую icon

Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую




НазваМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую
Сторінка1/4
Дата28.06.2012
Розмір0.73 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА НЕЙРОХІРУРГІЇ ТА НЕВРОЛОГІЇ


Затверджую

Директор медичного інституту

Професор

__________ В. Е. Маркевич

“___”_________2009 р.


Р О Б О Ч А ПРОГРАМА

з навчальної дисципліни „НЕЙРОХІРУРГІЯ”

для студентів V курсу денної форми навчання

спеціальності 7.110101

кафедра нейрохірургії та неврології


^ ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

^ Форма

нав- чання

Курс

Семе-стр

Зага-льний

обсяг

Аудиторні

Заняття

Самостійна

робота


Форма

контр.




Всього

Л.к

П.р

Заг.

СРС




денна

5

8,9

45

28

10

18




15

2


Робоча програма розроблена на основі типової програми по неврології для студентів медичних інститутів України ( Київ, 2008 рік)

Укладач: професор О.О. Потапов

Розглянута на засіданні кафедри нейрохірургії та неврології з курсами психіатрії і наркології, медичної психології, шкірних та венеричних хвороб, професійних хвороб, клінічної імунології та алергології. Протокол № від р.


Завідувач кафедри д. м. н. професор О.О. Потапов


ПОГОДЖЕНО:


Метод. комісія інституту В.І. Бумейстер

Нач. навчально-методичного

відділу СумДУ В.Л. Коротченко


Суми 2009


^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Знання основ клінічного перебігу нейрохірургічних хвороб, сучасних методів діагностики і лікування нейрохірургічних хворих, уміння надати невідкладну допомогу є невід’ємними складовими підготовки сучасного лікаря.

Програма навчальної дисципліни “Нейрохірургія” для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності „Лікувальна справа” 7.110101 напрямку підготовки 1101 “Медицина”. Програма з нейрохірургії включає сучасний стан розвитку дисципліни та враховує необхідність навчання студентів згідно до вимог підготовки лікаря загальної практики. При її розробці враховувалися тематика та особливості як попередніх програм, так і перспективних, що базуються на принципах Болонської системи, зокрема на особливостях наскрізного викладання дисципліни.

^ Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

  • освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) і освітньо-професійні програмами (ОПП) підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України №239 від 16.04.2003 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина»;

  • наказ МОЗ України №52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальністю „лікувальна справа”, наказ МОЗ України №414 від 23.07.2007 Про внесення змін до наказу МОЗ України №52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальністю лікувальна справа.

  • рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджені наказом МОЗ України №152 від 24.03.2004 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України №492 від 12.10.2004 «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»;

  • наказ МОЗ України №148 від 31.01.2003 «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти».

  • Типова навчальна програми з дисципліни «Нейрохірургія» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації (2008).

  • Рекомендації Хартії Європейської спілки медичних спеціалістів (UEMS) з підготовки спеціалістів в галузі нейрохірургії від 23.02.2007


^ 1.1 Визначення дисципліни

Нейрохірургія — прикладна та фундаментальна медична наука, практична галузь медицини, яка займається діагностикою, оперативним та неоперативним лікуванням (тобто профілактикою, лікуванням, інтенсивною терапією і реабілітацією) пацієнтів з патологічними процесами, які впливають на центральну, периферичну (в т.ч. вегетативну) нервову систему, включаючи їхні підтримуючі структури і судинну систему, а також усунення болю оперативним та неоперативним шляхом.

Завдяки оснащенню новітньою діагностичною технікою клінік і появі нових можливостей лікування сучасна нейрохірургія розвивається швидкими темпами. Молоді фахівці повинні володіти сучасною інформацією про можливості нейрохірургічних закладів охорони здоров’я, знати патологію, яка потребує нейрохірургічної допомоги, вміти своєчасно надати адекватну медичну допомогу при невідкладних станах хворим з нейрохірургічною патологією.

За новим навчальним планом 2005 року в редакції 2007 року вивчення навчальної дисципліни «Нейрохірургія» забезпечує втілення принципу наскрізності викладання, що сприятиме підвищенню якості підготовки студентів. Забезпечення зв’язку і послідовності в засвоєнні різних розділів медицини досягається за рахунок викладання нейрохірургії на п’ятому курсі після засвоєння студентами таких клінічних дисциплін, як неврологія, оториноларингологія, очні хвороби, ортопедія та травматологія тощо.

  1. Нейрохірургія, як навчальна дисципліна, базується на вивченні студентами морфологічних дисциплін — анатомії людини; гістології, цитології, цитології та ембріології; фізіології, патоморфології; патофізіології; клінічних дисциплін — загальної хірургії (з оперативною хірургією та топографічною анатомією), пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії, неврології, психіатрії, офтальмології, оториноларингології, травматології та ортопедії, онкології, радіології, анестезіології і інтенсивної терапії, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

  2. Нейрохірургія — прикладна та фундаментальна медична наука, практична галузь медицини, яка є хірургією захворювань і уражень центральної та периферичної нервової системи різного генезу (травматичного, пухлинного, інфекційного, паразитарного та ін.), судинної патології головного та спинного мозку, хірургією на провідних шляхах та центрах ЦНС, хірургією невгамовних больових синдромів та наслідків уражень ЦНС та ПНС різного генезу. Знання основ клінічного перебігу нейрохірургічних хвороб, сучасних методів діагностики і лікування нейрохірургічних хворих, уміння надати невідкладну допомогу є невід’ємними складовими підготовки сучасного лікаря.

  3. Нейрохірургія — передбачає інтеграцію викладання по-перше з навчальними дисципліни, де застосовуються хірургічні методи лікування (загальною хірургією, травматологією та ортопедією, анестезіологією та інтенсивною терапією, онкологією, акушерством і гінекологією, офтальмологією, оториноларингологією та ін.), а також іншими клінічними дисциплінами – неврологією, психіатрією, терапією, ендокринологією, функціональною діагностикою, радіологією тощо, та формує уміння застосовувати знання в процесі професійної діяльності на рівні лікаря загального профілю;

  4. Програма з нейрохірургії включає сучасний стан розвитку дисципліни та враховує необхідність навчання студентів згідно до вимог підготовки лікаря загальної практики. Вивчення нейрохірургії дає можливість молодим фахівцям володіти сучасною інформацією про можливості нейрохірургічних закладів охорони здоров’я, знати патологію, яка потребує нейрохірургічної допомоги, вміти своєчасно надати адекватну медичну допомогу при невідкладних станах хворим з нейрохірургічною патологією та своєчасно направити хворого в спеціалізоване нейрохірургічне відділення.

^ 2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета викладання нейрохірургії — надання широкої бази знань, необхідних навичок та досвіду, а також формування професійної розсудливості та незалежності при підготовці кваліфікованого лікаря, який знає загальні принципи діагностики та лікування основних видів нейрохірургічної патології, який вміє надати першу лікарську допомогу при цій патології, веде активну просвітницьку роботу по профілактиці нейрохірургічних захворювань..

Для забезпечення та постійного підвищення виховного, професійного та методологічного рівня практичних занять необхідно:

  1. Вважати пріоритетною задачу підготовки висококваліфікованих лікарів, відповідно до потреб Держави та медичної науки.

  2. Добиватися, щоб вивчення дисципліни сприяло формуванню та розвитку деонтологічних принципів у медицині та в процесі становлення лікаря.

  3. Популяризувати досягнення вітчизняної медицини та її видатних вчених-нейрохірургів.

  4. Постійно займатися формуванням у студентів моральних якостей, які необхідні лікарю правової держави.

  5. Формувати у майбутнього лікаря вміння критично оцінювати свої результати, а також вміння самостійно навчатися, здійснювати свій постійний професійний ріст.

Мета навчання нейрохірургії в медичному інституті повинна відповідати всім цим вимогам.

Студентам 5-го курсу під час вивчення нейрохірургії викладаються основи патогенезу, клініки, діагностики і лікування найбільш поширених нейрохірургічних захворювань. Програма складається із практичних занять, лекцій та матеріалів для самостійного вивчення.

Головною особливістю викладання є сучасний підхід до висвітлення найбільш поширених нозологічних одиниць з докладним розбором сучасних методів діагностики, обстеження, типової клінічної картини захворювань нервової системи в нейрохірургічному аспекті.

Практичні заняття проводяться по модульному методу. Мета практичних занять навчити студентів навичкам всебічного клінічного обстеження нейрохірургічного хворого та вмінню узагальнювати отримані данні для постановки діагнозу, проведення диференційної діагностики та вибору відповідного лікування. Методика проведення практичних занять передбачає самостійну роботу студентів під керівництвом викладача.

Під час практичних занять, студенти здобувають навички дослідження хворих, беруть участь в операціях, працюють в маніпуляційній, перев’язочній, виконують деякі нейрохірургічні маніпуляції. Студент повинен знати основи нейрохірургії, вміти надати невідкладну допомогу хворим з захворюваннями і травмами центральної та периферичної нервової системи, своєчасно та обґрунтовано застосувати допоміжні діагностичні методи, оцінити їх дані.


^ 1.3. Задачі щодо вивчення дисципліни

Основне завдання викладання дисципліни полягає в тому, щоб дати майбутнім лікарям теоретичні знання, уміння та практичні навички з нейрохірургії, які можуть бути використані ними в майбутній практичній діяльності лікаря.

На попередніх курсах студенти згідно з програмою засвоїли основи патогенезу, клініки, діагностики і лікування найбільш поширених захворювань нервової системи. Програма з нейрохірургії на 5-му курсі включає інформацію про сучасний підхід до діагностики, обстеження, клініки хворих з поєднаною черепно-мозковою травмою, хребетно-спинномозковою травмою, травмою периферичних нервів. До програми включено вивчення сучасного стану судинної патології нервової системи у нейрохірургічному аспекті, нейроонкології, основ функціональної та відновної нейрохірургії.

Лікар загальної практики повинен знати основи нейрохірургії, уміти надати невідкладну допомогу хворим з захворюваннями і травмами центральної та периферичної нервової системи, своєчасно застосувати допоміжні діагностичні методи, оцінити їх дані і направити хворого до спеціалізованої клініки.

Задачею навчання студентів є формування клінічного мислення, засвоювання знань та уміння по курсу нейрохірургії в обсязі, який вимагається кваліфікаційною характеристикою лікаря за спеціальністю «Лікувальна справа».


В результаті вивчення нейрохірургії студенти повинні

1. Ознайомитися з:

  • основними етапами історії, становлення та розвитку нейрохірургії, як медичної науки;

  • нейрохірургічними науковими школами України та світу;

  • принципами організації нейрохірургічної допомоги в Україні;

  • основними видами нейрохірургічної патології;

  • методологією постановки діагнозу, сучасними об’єктивними методами дослідження в нейрохірургії із застосуванням діагностичної апаратури;

  • невідкладними станами в нейрохірургії, які потребують термінової лікарської допомоги;

  • принципами трудової та судової експертизи в нейрохірургії

  • принципами медико-соціальної реабілітації нейрохірургічних хворих


2.Знати:

  • методи обстеження хворих з нейрохірургічною патологією;

  • класифікацію основних видів нейрохірургічної патології та їх ускладнень (черепно-мозкова травма, травма хребта та спинного мозку, судинна патологія головного мозку, пухлини нервової системи, вроджені вади розвитку нервової системи та ін.);

  • алгоритми надання невідкладної медичної допомоги при нейрохірургічних захворюваннях;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з черепно-мозковою травмою;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з травмою хребта та спинного мозку;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з травмою периферичних нервів;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з судинною патологією головного та спинного мозку;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з пухлинами центральної нервової системи;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з гідроцефалією;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з вродженими вадами розвитку нервової системи;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з гнійно-запальними об’ємними ураженнями головного та спинного мозку;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з епілепсією, паркінсонізмом, спастичністю;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з дискогенною патологією хребта;

  • клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з больовими синдромами, дегенеративними захворюваннями ЦНС та наслідками уражень нервової системи.


3.Вміти:

  • Провести клінічний огляд нейрохірургічного хворого та оцінити його загальний стан, визначити план обстеження.

  • Оцінити дані допоміжних методів дослідження (рентгенографія черепа, хребта, огляд окуліста, ЕХО, ЕЕГ, УЗДГ, комп'ютерна томографія, МРТ, ангіографія та ін.).

  • Надати кваліфіковану допомогу хворим з гострою ЧМТ, травмою хребта, спинного мозку та периферичних нервів, гострими проявами захворювань судин головного мозку.

  • Надати невідкладну допомогу при гіпертензійному синдромі.

  • Вивести хворого з епілептичного статусу.

  • Провести місцеву блокаду при різко вираженому больовому синдромі.

  • Провести люмбальну пункцію, ліквородинамічні проби, оцінити отримані дані.

  • Провести первинну хірургічну обробку ран м'яких тканин голови.

^ 1.4. Перелік дисциплін з посилкою на розділи і теми, засвоєння яких студентам, необхідно для вивчення даної дисципліни

Дисципліна, яка забезпечує

Нейрохірургія

Се-местр

Назва дисципліни

Теми

Се-местр

Модуль і тема

III

Нормальна фізіологія

Загальна фізіологія. Методи дослідження функцій – ЦНС .

IX-X

1-5 модулі (Методи дослідження при нейрохірургічній патології)

IV

Нормальна фізіологія

Інтегративна діяльність організму. Теми: аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль, типи вищої нервової діяльності.

IX-X

^ З.м. 1 — Черепно-мозкова травма

З.м. 2 — Пухлини головного мозку. Гідроцефалія.

З.м. 5 —Функціональна та відновна нейрохірургія.

VI

Патологічна фізіологія

Патофізіологія нервової системи. Теми: біль, при чини і особливості розвитку. Порушення трофічної функції ЦНС. Патофізіологія вищої нервової діяльності. Порушення
сенсорних функцій ЦНС.

IX-X

^ З.м. 1. — Черепно-мозкова травма

З.м. 2. — Пухлини головного мозку. Гідроцефалія.

З.м. 5 —Функціональна та відновна нейрохірургія.

VI

Патологічна фізіологія

Патофізіологія кровообігу

IX-X

З.м. 3 — Патологія судин головного мозку

VII

Топографіч­на анатомія з оператив­ною хірур­гією

Топографічна анатомія голови. Теми : топографічна анатомія та оперативна хірургія мозкового відділу голови

IX-X

^ З.м. 1. — Черепно-мозкова травма

З.м. 2. — Пухлини головного мозку. Гідроцефалія.

I- III

Анатомія

Судини. Нервова система.

IX-X

1-5 модулі (етіологія, патогенез, клінічна картина нейрохірургічних захворювань)

VII

Травмато­ло­гія та ортопедія

Травма хребта. Патологія хребта.

IX-X

З.м. 4. Травма хребта та спинного мозку. Остеохондроз.

VII

Нервові хвороби

Теми: Пухлини головного мозку, цереброваскулярна патологія головного мозку

IX-X

^ З.м. 2. — Пухлини головного мозку. Гідроцефалія.

З.м. 3. Патологія судин головного мозку

VI

Ендокрино-логія

Пухлини гіпофіза

IX-X

З.м. 2. — Пухлини головного мозку. Гідроцефалія.

VII

Очні хвороби

Патологія сітківки та зорового нерва. Клініка набряку диска зорового нерва.

IX-X

^ З.м. 1. — Черепно-мозкова травма

З.м. 2. — Пухлини головного мозку. Гідроцефалія.


VII

Оторино­ларінгологія

Внутрішньочерепні ускладнення ЛОР - патології

Пухлини мосто-мозочкового кута

IX-X

^ З.м. 1. — Черепно-мозкова травма

З.м. 2. — Пухлини головного мозку. Гідроцефалія.




Питання

для визначення вихідного рівня знань студентів по дисциплінам.


Анатомія

  1. Назвати магістральні судини, що кровопостачають головний мозок.

  2. Назвати судини, що утворюють Вілізієве коло.

  3. Назвати шлуночки головного мозку.

  4. Загальна кількість ліквору у дорослої людини. Назвати шляхи циркуляції ліквору.

  5. Назвати кількість сегментів у різних відділах спинного мозку

  6. Назвати на якому рівні закінчується спинний мозок у дорослої людини. Статеві та вікові особливості.

  7. Назвати, які відділи утворюють проміжний мозок.

  8. Назвати оболонкові артерії головного мозку, вказати гілками якої артерії вони є.

  9. Перерахувати базальні ядра головного мозку.

  10. Назвати частки великих півкуль головного мозку

  11. Назвати відростки твердої мозкової оболонки.

  12. Назвати відділи мозочку.

  13. Назвати черепні нерви.

  14. Назвати довгі гілки плечового сплетення.

  15. Назвати основні відділи вегетативної нервової системи.

  16. Назвати кістки, які формують мозковий череп.

  17. Назвати шви черепа.

  18. Назвати оболонки головного мозку.

  19. Назвати синуси твердої мозкової оболонки.



Гістологія, патологічна анатомія, нормальна та патологічна фізіологія

  1. Назвати, з яких частин складаються нервові клітини.

  2. Назвати основні етапи регенерації периферичних нервів.

  3. Назвати, з яких клітин складається головний мозок.

  4. Назвати типи нервових волокон.

  5. Дати визначення поняттям набряк та набухання головного мозку.

  6. Дати визначення спінальному шоку.

  7. Назвати, які електрофізіологічні показники відображають функцію проведення імпульсу по нервовому волокну.

  8. Назвати, які електрофізіологічні показники відображають функцію збудження м’язевого волокна.

  9. Назвати види ішемії, та їх причини.


Нервові хвороби.

  1. Назвати види порушень чутливості.

  2. Назвати види паралічів.

  3. Вказати, де знаходиться моторний центр мови (Брока).

  4. Вказати, де знаходиться сенсорний центр мови (Верніке).

  5. Назвати види афазій.

  6. Назвати симптоми ураження мозочка.

  7. Назвати симптоми, що характерні для центральних паралічів.

  8. Назвати симптоми, що характерні для периферичних паралічів.

  9. Назвати менігеальні симптоми.

  10. Назвати зміни в лікворі при запальних процесах, при пухлинах спинного мозку, геморагічних інсультах.

  11. Назвати показники нормального тиску ліквору у людини при виконанні ЛП в положенні лежачи, сидячи.

  12. Назвати види порушень свідомості.

  13. Назвати види епілепсії.

  14. Дати визначення, що таке епістатус.

  15. Назвати види геміанопсій, та вказати, при ураженнях яких відділів нервової системи вони зустрічаються.

  16. Назвати симптоми ураження скроневої частки.

  17. Назвати симптоми ураження лобної частки.

  18. Назвати симптоми ураження потиличної частки.

  19. Назвати симптоми ураження тім’яної частки.

  20. Назвати симптоми ураження мосту мозку.

  21. Назвати симптоми ураження довгастого мозку.

  22. Назвати причини ішемічного інсульту.

  23. Назвати причини геморагічного інсульту.

  24. Назвати окорухові порушення при ураженні черепних нервів

Оперативна хірургія, травматологія, рентгенологія, невідкладні стани

  1. Назвати види переломів кісток черепа.

  2. Назвати види ушкоджень хребта.

  3. Дати визначення, що таке остеохондроз.

  4. Вказати види ПХО ран.

  5. Назвати методи зупинки кровотечі з м’яких тканин.

  6. Назвати методи зупинки кровотечі з синусів твердої мозкової оболонки.

  7. Назвати види трепанацій черепа.

  8. Назвати види стабілізуючих операцій при травмі хребта.

  9. Намалювати схему Кронлейна-Брюсової.

  10. Назвати симптоми травматичного шоку.

  11. Назвати заходи невідкладної допомоги при клінічній смерті.

  12. Назвати заходи невідкладної допомоги при епістатусі.

^ 1.5. Організація навчального процесу

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни “Нейрохірургія” складається з 1 модуля, який у свою чергу поділяється на 2 змістових модулі:
^
Змістовий модуль 1. Методи дослідження в нейрохірургії. Травматичні ураження нервової системи.
Змістовий модуль 2. Пухлини головного та спинного мозку. Судинна патологія головного мозку. Гідроцефалія.


^ Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції,

б) практичні заняття,

в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

^ Структурований план підготовки з дисципліни «Нейрохірургія»

(Лікувальна справа)


Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік нав­чан­ня

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практич­них занять

^ Модуль: «Нейрохірургія»

Змістових модулів 2:

  1. Методи дослідження в нейрохірургії. Травматичні ураження нервової системи.

  2. Пухлини головного та спинного мозку. Судинна патологія головного мозку. Гідроцефалія.




^ 45 год.

1,5 кредити

10

18

10

5

Поточний модуль-ний контроль


^ Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять







3

Підсумко­вий модульний контроль

^ Підсумковий модульний контроль




2

2

Разом годин

45 год.

1,5 кредити

10

20

15





Примітка: 1 кредит ECTS - 30 годин; аудиторне навантаження – 66%, СРС – 34%


Лекційний курс поглиблює знання з найбільш важливих розділів нейрохірургії. Сучасні досягнення медичної науки значною мірою змінили уявлення про патогенез деяких видів патології центральної та периферичної нервової системи, посприяли технічному удосконаленню методів діагностики цієї патології та методів і видів нейрохірургічної допомоги. Все це значно розширило покази до нейрохірургічних втручань та змінило арсенал цих операцій особливо в нейроонкології, судинній, відновній та функціональній нейрохірургії, що обумовлює необхідність поглибленого розкриття патофізіологічних механізмів багатьох захворювань нервової системи, розгляду питань діагностики, невідкладної допомоги та їх хірургічного лікування. Двохгодинні лекції є проблемними, розкривають сучасні досягнення нейрохірургії. Лекції представлені мультимедійними презентаціями, супроводжуються демонстрацією учбових кінофільмів (виконання діагностичних обстежень, основні етапи проведення хірургічних втручань) таблиць, доповнюються демонстрацією тематичних хворих.


Практичні заняття проводяться на базі нейрохірургічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні. На практичних заняттях поглиблено вивчається клініка, діагностика і хірургічна допомога хворим з окремими видами нейрохірургічної патології, приділяється увага вивченню питань невідкладної допомоги хворим, визначенню показів до хірургічного лікування, а також перспективним напрямкам розвитку нейрохірургії. Звертається увага на особливості клінічного перебігу захворювань в дитячому та похилому віці.

При навчанні студентів застосовуються: розгляд тематичних хворих, участь в роботі перев’язочної, присутність на нейрохірургічних операціях. Студенти приймають участь в роботі консультативної поліклініки, в прийомі хворих нейрохірургічного профілю, в невідкладній допомозі хворим, які доставлені в клініку з нейротравмою, оцінюють діагностичні можливості таких допоміжних методів дослідження, як: краніографія, спонділографія, люмбальна пункція, мієлографія, ехоенцефалографія, ангіографія, комп’ютерна томографія, магніторезонансна томографія, ультразвукова доплерографія. Основою навчання студентів є обходи, клінічні конференції, робота в перев’язочній, присутність на тематичних операціях, вирішення клінічних ситуаційних задач і тестів.

Тематичні практичні заняття проводяться у безпосередньому контакті з хворими в клінічних підрозділах, поліклініці, діагностичних лабораторіях, перев’язочних, операційних, палатах та ін. групами студентів за участю, в якості помічників, клінічних ординаторів, аспірантів та лікарів-інтернів. Обговорення результатів обстеження хворого, групою студентів у навчальній групі проводиться під керівництвом викладача щодо правильності встановленого діагнозу, обсягу призначеного обстеження та аналізу даних допоміжних методів обстеження, лікувальної тактики та ін.

Самостійна робота студентів передбачає підготовку студентів до практичних занять та лекцій, вивчення ними самостійно тих питань нейрохірургії, які не виносяться на практичні заняття, лекції, але їх опрацювання контролюється викладачем на консультаціях та оцінюється під час проведення підсумкового модульного контролю. Самостійна робота студентів також включає такі індивідуальні творчі завдання, як: проведення аналізу ефективності використання різних лікарських препаратів, методів діагностики і лікування, вивчення наукової літератури. Під час вивчення предмета студент може виконувати реферат по навчально-дослідній роботі, присвяченій одній з тем, включених у програму навчання для самостійної підготовки. Наукові реферати заслуховуються на практичних заняттях та під час підсумкового модульного контролю.

Самостійна робота також включає участь студентів в роботі гуртка на кафедрі, участь в дослідницькій роботі, в науково-практичних конференціях, студентських олімпіадах, тощо. Очікується, що у студентів при виконанні клінічних або базових (фундаментальних) досліджень сформується розуміння методології дослідницької роботи.

^ 2. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ «НЕЙРОХІРУРГІЯ»

Структурований план підготовки з дисципліни «Нейрохірургія»

(Лікувальна справа)


^ Назва модуля, кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Змістові модулі

(практичні заняття)

Кількість практичних занять

^ Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів

5

4

3

2

Модуль: «Нейрохірургія»

Змістових модулів 2 —

^ 45 годин (1,5 кредити):

Методи дослідження в нейрохірургії. Травматичні ураження нервової системи.

5

12

10

8

0

8

Пухлини головного та спинного мозку. Судинна патологія головного мозку. Гідроцефалія.

4

12

10

8

0

8


Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модулю, щоб бути допущеним до складаня підсумкового модульного контролю складає 80 балів за шкалою ECTS.


Контроль роботи студента. Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.


Застосовуються наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

  1. відповіді на контрольні питання;

  2. комп’ютерні тести;

  3. розв’язування ситуаційних задач ;

  4. оцінка та трактування клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

  5. контроль оволодіння практичними навичками та елементам лікарської техніки під час курації хворого.


Підсумковий контроль засвоєння змістових модулів здійснюється по їх завершенню на підсумковому контрольному занятті. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які хочуть поліпшити оцінку з дисципліни, по завершенню вивчення дисципліни навчальним планом по узгодженню з навчальною частиною передбачено термін для перескладання.


^ 3. Мета (кінцеві цілі) дисципліни

Мета вивчення нейрохірургії — кінцеві цілі встановлюється на основі Освітньої професійної програми підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь, цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення нейрохірургії. Кінцеві цілі розміщені на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модуля.

^ Кінцеві цілі дисципліни «Нейрохірургія»:

  • Визначати етіологічні і патогенетичні фактори найбільш поширенних нейрохірургічних захворювань.

  • Визначати тактику ведення нейрохірургічних хворих та аналізувати дані допоміжних обстежень

  • Представляти типову клінічну картину та ставити попередній діагноз основних нейрохірургічних захворювань.

  • Аналізувати основні показники лабораторно-інструментальних методів дослідження нейрохірургічних хворих.

  • Ставити діагноз та надавати екстрену медичну допомогу нейрохірургічним хворим при невідкладних станах.

  • Демонструвати володіння методами відновного лікування нейрохірургічних хворих



4. опис модулю «нейрохірургія»

(зміст програми)


^ 4.1 СТРУКТУРА ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ

Змістовий модуль 1

«МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В НЕЙРОХІРУРГІЇ. Травматичні ураження нервової системи»

Конкретні цілі:

  • визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину травматичних уражень головного, спинного мозку і периферичних нервів та їх ускладнень;

  • інтерпретувати механізми ушкодження різних відділів нервової системи, враховуючи їх анатомо-фізіологічні особливості;

  • визначити методи клінічної та інструментальної діагностики в залежності від виду травматичного ураження нервової системи та його можливих ускладнень

  • оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з нейротравмою

  • провести попередню оцінку важкості стану хворих в залежності від виду травматичного ураження нервової системи

  • диференціювати різні види травматичних уражень нервової системи;

  • визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з травматичними ураженнями нервової системи

  • визначити алгоритми консервативного та хірургічного лікування травматичних уражень нервової системи та їх ускладнень

  • визначити покази до невідкладних оперативних втручань при травмі нервової системи та пояснити основні їх принципи;

  • засвоїти основні ускладнення та наслідки травматичних уражень нервової системи, визначити фактори ризику виникнення цих ускладнень та наслідків

  • пояснити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з травмами нервової системи

  • продемонструвати володіння методами відновного лікування хворих з наслідками травматичних уражень нервової системи

  • продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при невідкладних станах у хворих з травматичними ураженнями нервової системи

^ Тема 1

Методи дослідження в нейрохірургії. Структура нейрохірургічної служби.

Значення допоміжних методів дослідження в діагностиці та розробці патогенетично обґрунтованого лікування захворювань центральної нервової системи.

^ Тема 2

Закрита черепно-мозкова травма (ЧМТ).

Класифікація. Клініка, діагностика та лікування струсу, забою і стиснення головного мозку. Родова ЧМТ. Надання першої допомоги хворим з ЧМТ на місці пригоди та на догоспітальному етапі. Сучасні методи діагностики, оцінка їх інформативності. Покази до хірургічного лікування при ЧМТ в гострому і віддаленому періодах. Методи розкриття порожнини черепу, принципи операцій на головному мозку. Методи зупинки кровотечі з м'яких тканин голови, твердої мозкової оболонки, судин мозкової тканини. Ранні та пізні ускладнення при закритій ЧМТ. Консервативне лікування ЧМТ у віддаленому періоді захворювання. Реабілітація та реадаптація хворих, які перенесли закриту ЧМТ.

^ Тема 3

Відкрита черепно-мозкова травма (ЧМТ).

Відкрита ЧМТ, класифікація, клініка, діагностика. Комбінована та поєднана ЧМТ, особливості клініки та діагностики. Принципи надання невідкладної допомоги хворим з відкритою, комбінованою та поєднаною ЧМТ на місці пригоди та на різних етапах евакуації. Допоміжні методи дослідження при діагностиці ЧМТ. Первинна хірургічна обробка відкритих проникаючих і непроникаючих поранень черепу і головного мозку. Ранні та пізні ускладнення при відкритій ЧМТ, принципи хірургічного лікування. Пластика дефектів кісток черепу. Особливості перебігу ЧМТ в залежності від віку та соматичного стану хворих. Пологова ЧМТ, невідкладна допомога, принципи лікування та профілактики. Диспансерне спостереження, реабілітація хворих, які перенесли відкриту ЧМТ.

^ Тема 4

Хребетно-спиномозкова травма (ХСМТ).

Етіопатогенез травматичних уражень хребта та спинного мозку. Класифікація. Клініка різних видів ушкоджень спинного мозку і хребта в залежності від рівня ушкодження. Клінічна та інструментальна діагностика. Оцінка виявлених змін при застосування допоміжних методів діагностики травматичних ушкоджень спинного мозку і хребта. Невідкладна допомога хворим із травматичними ураженнями хребта та спинного мозку, основні методи та принципи транспортної іммобілізації хворих в залежності від рівня ушкодження. Показання до хірургічного лікування при хребетно-спиномозковій травмі. Сучасні методи лікування ушкоджень спинного мозку і хребта. Профілактика і лікування ускладнень в гострому і віддаленому періодах. Реабілітаційне лікування хворих.


^ Тема 5

Травматичні ушкодження периферичної нервової системи

Класифікація травматичних ушкоджень периферичних нервів. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога хворим з травматичним ушкодженням периферичних нервів. Компресійно-ішемічні (тунельні) невропатії. Алгоритм визначення тактики лікування відкритих та закритих ушкоджень периферичних нервів. Основні принципи та методи оперативних втручань при травмі периферичних нервів в залежності від виду, рівня та механізму ушкодження. Принципи відновного лікування хворих в післяопераційному періоді.


Змістовий модуль 2

«пухлини головного та спинного мозку. Судинні захворювання головного мозку. Гідроцефалія.»

^ Конкретні цілі:

  • визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину пухлин головного мозку, гідроцефалії та пухлиноподібних захворювань головного мозку;

  • пояснити механізми розвитку клінічної картини об’ємних уражень головного мозку та гідроцефалії (синдрому внутрішньочерепної гіпертензії, загальномозкової, вогнищевої симптоматики, дислокаційних синдромів), враховуючи анатомо-фізіологічні особливості головного мозку та особливості ліквороциркуляції;

  • визначити методи клінічної та інструментальної діагностики об’ємних уражень головного мозку

  • оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з пухлинами головного мозку та гідроцефалією;

  • диференціювати різні види об’ємних уражень головного мозку;

  • визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з синдромом гострої внутрішньочерепної гіпертензії та дислокаційними синдромами

  • визначити алгоритми лікування хворих з пухлинами головного мозку та гідроцефалією, пояснити основні принципи існуючих методів лікування

  • пояснити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з пухлинами головного мозку та гідроцефалією

  • визначати прогноз при пухлинах головного мозку, продемонструвати володіння основними принципами медичної та соціальної реабілітації цієї категорії хворих

  • продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при невідкладних станах у хворих з пухлинами головного мозку та гідроцефалією

  • визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину пухлин спинного мозку та дегенеративних захворювань хребта і міжхребцевих дисків, що супроводжуються компресійними ураженнями спинного мозку або його корінців;

  • пояснити патогенез розвитку ускладнень при пухлинах спинного мозку

  • визначити методи клінічної та інструментальної діагностики при пухлинах спинного мозку

  • оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з при пухлинами спинного мозку

  • визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з синдромом гострої компресійної мієлопатії та радикулярним больовим синдромом

  • визначити алгоритми консервативного та хірургічного лікування пухлин спинного мозку, пояснити принципи хірургічного лікування

  • продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при радикулярному больовомі синдромі

  • продемонструвати володіння методами відновного післяопераційного лікування хворих з пухлинами спинного мозку, визначати прогноз при цих захворюваннях.

  • визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину судинних захворювань головного мозку;

  • визначити методи клінічної та інструментальної діагностики в залежності від виду судинних захворювань головного мозку

  • оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з патологією судин головного мозку

  • провести попередню оцінку важкості стану хворих з патологією судин головного мозку

  • диференціювати різні види судинної патології нервової системи;

  • визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з судинною патологією нервової системи

  • визначити алгоритми консервативного та хірургічного лікування гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу

  • визначити покази до невідкладних оперативних втручань при порушеннях кровообігу головного мозку та пояснити основні принципи цих втручань;

  • визначити прогноз при судинних захворюваннях головного мозку, пояснити розвиток основних ускладнень та наслідків судинних уражень нервової системи

  • пояснити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією судин нервової системи

  • продемонструвати володіння методами відновного лікування хворих з патологією судин нервової системи

  • продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при невідкладних станах у хворих з патологією судин головного мозку

^ Тема 1

Пухлини головного мозку.

Класифікація. Клініка. Діагностика. Патофізіологічні механізми формування гіпертензійного синдрому. Загальномозкові та вогнищеві симптоми. Патогенез первинних і вторинних симптомів при пухлинах головного мозку. Значення допоміжних обстежень (офтальмологічного обстеження, краніографії, УЗД, ЕхоЕГ, ЕЕГ, пневмоенцефалографії, ангіографії, комп'ютерної томографії, МРТ, ОФЕКТ) в діагностиці пухлин головного мозку. Принципи хірургічного лікування пухлин головного мозку в залежності від гістоструктури та локалізації. Радикальні і паліативні операції, їх принципи. Комбіноване та радіохірургічне лікування пухлин головного мозку. Невідкладна допомога при синдромі гострої внутрішньочерепної гіпертензії та дислокаційних синдромах. Реабілітація і реадаптація хворих після хірургічного втручання з приводу пухлин головного мозку. Значення шкідливих звичок у виникненні об’ємних уражень головного мозку.

^ Тема 2

Пухлини спинного мозку.

Класифікація. Особливості клініки в залежності від локалізації пухлини і характеру її росту. Сучасні методи діагностики пухлин спинного мозку. Значення допоміжних методів в обстеженні хворих з пухлинами спинного мозку і диференційному діагнозі цієї патології. Методи хірургічного лікування пухлин спинного мозку. Техніка ламінектомії. Профілактика ускладнень при пухлинах спинного мозку (уросепсису, сепсису, пролежнів). Відновне лікування в післяопераційному періоді. Реабілітація хворих після видалення пухлин спинного мозку.

^ Тема 3

Судинна патологія головного мозку.

Класифікація. Клініка. Етіопатогенез. Методи діагностики патології судин головного мозку. Судинні захворювання головного мозку, які потребують хірургічного лікування. Клініка, діагностика і лікування аневризм, артеріовенозних мальформацій, каротидно-кавернозних співусть в гострому та віддаленому періодах. Невідкладна допомога хворим з гострими порушеннями мозкового кровообігу за геморагічним типом. Сучасні методи хірургічного лікування хворих з патологією судин головного мозку. Відновне лікування в післяопераційному періоді. Профілактика судинних захворювань головного мозку. Реабілітація та реадаптація хворих з патологією судин головного мозку.

Види патології магістральних судин, що проявляються гострою та хронічною ішемією головного мозку. Класифікація. Етіопатогенез. Значення гіпертонічної хвороби та інших захворювань у розвитку атеросклерозу судин, як основного фактору розвитку порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом. Клініка, діагностика і лікування стенозів, тромбозів та тромбемболії судин головного мозку. Невідкладна допомога хворим з гострими порушеннями мозкового кровообігу за ішемічним типом. Сучасні методи хірургічного лікування ішемічних уражень головного мозку. Відновне лікування в післяопераційному періоді. Профілактика судинних захворювань головного мозку. Реабілітація та реадаптація хворих з патологією судин головного мозку.

^ Тема 4

Гідроцефалія.

Патогенез. Клініка. Діагностика. Класифікація. Сучасні методи та принципи хірургічного лікування гідроцефалії. Основні види лікворошунтуючих операцій, покази до їх виконання та методика проведення. Невідкладна допомога при дисфункції шунта. Реабілітація та соціальна реадаптація хворих.


  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую
Робоча програма розроблена на основі типової програми по неврології для студентів медичних інститутів України ( Київ, 2007 рік)
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Розділ Клініко-інструментальна характеристика перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Розділ Клініко-інструментальна характеристика перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Механічне подразнення назостравохідним зондом і трахеостомічною трубкою
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Етіопатогенез виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Клініко-патогенетичні предиктори формування вторинних кардіопатій у дітей, хворих на хронічний тонзиліт
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
...
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
...
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Оптимізація хірургічного лікування ушкоджень селезінки з урахуванням архітектоніки її судин
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Особливості стану об’єму та концентрації дітей, що перенесли в неонатальному періоді гіпоксично-ішемічну енцефалопатію
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи