Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую icon

Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую




НазваМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую
Сторінка1/5
Дата28.06.2012
Розмір0.77 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА НЕЙРОХІРУРГІЇ ТА НЕВРОЛОГІЇ


Затверджую

Директор медичного інституту

Професор

__________ В. Е. Маркевич

“___”_________2008 р.


Р О Б О Ч А ПРОГРАМА

з навчальної дисципліни „ НЕВРОЛОГІЯ”

для студентів IV курсу денної форми навчання

спеціальності 7.110101

кафедра нейрохірургії та неврології


^ ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

^ Форма

нав-

чання

Курс

Семе-стр

Зага-льний

обсяг

Аудиторні

Заняття

Самостійна

робота


Форма

контр.

КП

( КР )





Всього

Л.к

П.р

Заг.

СРС




денна

4

7,8

135

90

20

70




45

поточ-ний та

підсум-ковий


1

історія

хво-роби


































Робоча програма розроблена на основі типової програми по неврології для студентів медичних інститутів України ( Київ, 2007 рік)

Укладачі: доцент Ф.Г. Коленко

доцент О.І. Коленко

Розглянута на засіданні кафедри нейрохірургії та неврології з курсами психіатрії і наркології, медичної психології, шкірних та венеричних хвороб, професійних хвороб, клінічної імунології та алергології. Протокол № 12 від 10.06.2008 р.

Завідувач кафедри д. м. н. професор О.О. Потапов

ПОГОДЖЕНО:

Метод. комісія інституту В.І. Бумейстер

Нач. навчально-методичного

відділу СумДУ В.Л. Коротченко

Суми 2008

ВСТУП

Навчальну програму з дисципліни “Неврологія” для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складено у відповідності з наступними нормативними документами:

- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

- експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальністю “Лікувальна справа”;

- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.


^ Неврологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, біологічної та біоорганічної хімії, гістології, фізіології та патологічної фізіології, анатомії людини та патологічної анатомії й інтегрується з цими дисциплінами;

б) ґрунтується на вивченні студентами пропедевтичних дисциплін терапевтичного профілю, фармакології, радіології і інтегрується з цими дисциплінами;

в) інтегрується з іншими клінічними дисциплінами (внутрішньою медициною, нейрохірургією, онкологією, психіатрією, медичною генетикою, тощо);

г) проходить диференціацію - формування окремих напрямків неврологічної науки, що мають самостійні міжнародні організації:

- епілептологія;

- цереброваскулярна патологія;

- нервово-м’язові хвороби;

- мігрень та головний біль;

- паркінсонологія;

- вчення про розсіяний склероз та демієлінізуючі хвороби;

- дегенеративно – дистрофічні захворювання головного мозку.


^ Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).


^ Дисципліна структурована на 1 модуль, до складу якого входять блоки змістових модулів:


Модуль 1. Загальна неврологія.

Змістові модулі:

1. Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів.

2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології.


Спеціальна неврологія.

Змістові модулі:

3. Змістовий модуль. Захворювання периферичної нервової системи. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі, паразитарні захворювання нервової системи, прионові інфекції, нейроборреліоз.

4.Пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи. Спадково-дегенеративні захворювання. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Лікарські препарати, які застосовуються у неврології. Невідкладні стани.


Кредитно – модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів неврології.

Практичні заняття передбачають:

1) дослідження студентами неврологічного статусу здорової людини;

2) дослідження студентами статусу при різних захворюваннях нервової системи; виявлення симптомів і синдромів;

3) постанову топічного і клінічного діагнозу; проведення диференційного діагнозу;

4) призначення сучасного лікування неврологічних хворих;

5) вирішення ситуаційних задач, задач по типу ліцензійного іспиту «Крок-2».

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

На практичних заняттях під час вивчення дисципліни при ротації модулів студент стає безпосереднім учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам неврологічного профілю від моменту їх надходження у неврологічний стаціонар, обстеження неврологічного статусу, постановки діагнозу, призначення адекватного лікування до моменту їх виписування із клініки і реабілітації. Завдяки такій системі студент оволодіває професійними практичними навичками. На практичному занятті кожний студент самостійно під керівництвом викладача спостерігає хворих.

Самостійна робота студентів включає такі індивідуальні творчі завдання, як проведення аналізу ефективності використання різних лікарських препаратів, методів діагностики і лікування, вивчення наукової літератури, участь у науково-практичних конференціях неврологічної клініки.

Застосування таких засобів діагностики рівня підготовки студентів, як контроль практичних навичок – вміння досліджувати неврологічний статус та інтерпретувати його при різних неврологічних захворюваннях; комп’ютерні тести; розв’язування ситуаційних задач та задач «Крок-2».

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модулю.

^ Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ЕСТS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком, затвердженим у навчальному закладі: під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.


^ Опис навчального плану з дисципліни “Неврологія”

для студентів медичних факультетів


Структура

навчальної

дисципліни

Кількість годин, з них

Рік

нав-чання

Вид

контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять




135

20

70

45

4




Кредитів ЕСТS

4,5
















Модуль 1:

Змістових модулів 2

58 год. / 2,0 кредити ЕСТS

8

30

20




Поточний та підсумковий

Модуль 1:

Змістових модулів 2

77 год. /2,5

кредити ЕСТS

12

40

25




-“-




В тому числі, підсумковий модульний контроль засвоєння 2-х модулів

14 год./0,5

кредиту ЕСТS




6

8




_”_

Тижневе наванта-ження

4,2 год. /0,14

кредитів ЕСТS

















Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 66,7%, СРС – 33,3%


^ I. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ,

ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ


1.1 Мета і завдання викладання дисципліни


Головною метою курсу неврології є навчання студентів теоретичним основам, навичкам обстеження неврологічних хворих, методології постановки діагнозу неврологічного захворювання, вибору тактики лікування та надання термінової допомоги при невідкладних станах у неврології.

^ Завдання курсу неврології – дати методику діагностики і лікування захворювань нервової системи, які потребують своєчасного розпізнавання, невідкладної допомоги.


Студенти повинні знати:

  • історію розвитку неврології, вітчизняні та зарубіжні неврологічні школи;

  • сучасні напрямки неврології і інтеграцію з іншими науками;

  • основні етапи розвитку нервової системи, питання філо- і онтогенезу;

  • структуру і функціональну одиницю нервової системи, головні анатомо-топографічні відділи нервової системи;

  • особливості кровопостачання головного мозку;

  • методи клінічного обстеження неврологічного хворого;

  • допоміжні методи дослідження, які використовуються для уточнення діагнозу;

  • клінічні прояви судинної патології головного мозку, інфекційних уражень нервової системи;

  • особливості клініки і лікування захворювань нервової системи

( вертеброгенних, професійних, функціональних та інш.);

  • наслідки перинатальної патології, спадково-дегенеративні захворювання;

  • патогенетичні механізми виникнення, профілактики ураження нервової системи.


Студенти повинні вміти:

  • провести огляд неврологічного хворого;

  • провести топічний, диференційних діагноз;

  • встановити клінічний діагноз;

  • призначити лікування хворому з захворюванням нервової системи.

В процесі навчання студенти повинні вести самостійний огляд хворих, приймати участь в обходах хворих викладачем, написати і захистити клінічну історію хвороби. Пам’ятати, що головним предметом вивчення є хвора людина з усіма її особливостями.


^ 2.2 Місце дисципліни у навчальному процесі


Перелік забезпечуючих дисциплін


^ Забезпечуючи дисципліни

Дана

дисципліна

Сем.

Дисципліна

Тема

Розділ

1,2

Анатомія людини

Всі

всі

1,2

Гістологія

Цитологія тканини

всі

1,2

Медбіологія

Генетика

спадково- дегенеративні

3,4

Нормальна фізіологія

Фізіологія нервової системи


всі

4,5

Патологічна фізіологія

Пат. фізіологія нервової системи

всі

4,5

Патанатомія

Нервова система

всі

4,5,6

Терапія

Всі

всі


Перелік питань вхідного контролю

  1. Головні етапи філо- і онтогенезу нервової системи.

  2. Головні анатомо-топографічні відділи нервової системи.

  3. Функціональна одиниця нервової системи – нейрон.

  4. Цитологія нервової системи.

  5. Основи генетики людини.

  6. Поняття про функціональні системи.

  7. Рефлекс і рефлекторна дуга, умовні і безумовні рефлекси.

  8. Фізіологія та патфізіологія рухової системи.

  9. Фізіологія та патфізіологія чутливої системи.


^ II. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ


Модуль 1. Загальна неврологія.


Змістовий модуль 1. Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів.

Конкретні цілі:

  1. Визначати місце неврології як науки, галузі практичної медицини і учбового предмету.

  2. Аналізувати етапи становлення неврології.

  3. Інтерпретувати принципи будови та функціонування нервової системи.

  4. Інтерпретувати реалізацію довільних рухів.

  5. Пояснювати симптоми центрального і периферичного парезів.

  6. Інтерпретувати рухові розлади при ураженні рухового шляху на різних рівнях.

  7. Пояснювати анатомо-фізіологічні, біохімічні дані екстрапірамідної системи та синдроми її ураження.

  8. Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості мозочка та синдроми його ураження.

  9. Інтерпретувати поняття про рецепцію, клінічну класифікацію чутливості, види чутливих розладів, топічні типи чутливих порушень.

  10. Засвоїти навички обстеження хворих з руховими та чутливими розладами.

^ Тема 1. Головні етапи розвитку неврологічної науки

Перші дослідження захворювань нервової системи (Гіпократ, Гален, Авіценна) Вивчення неврології в університетах середньовіччя та епохи Відродження. Організація перших кафедр неврології в університетах (Москва, Харків, Санкт-Петербург, Київ, Львів та ін.). Вітчизняні та зарубіжні невро­логічні школи. Сучасні напрямки розвитку неврології: диференціація невро­логічної науки (створення окремих центрів і наукових підрозділів з вивчення цереброваскулярних, демієлінізуючих захворювань, епілепсії, нервово-м'язової патології та ін.) і інтеграція з іншими науками (соматоневролопя, вертебронев-рологія).

Тема 2. Принципи будови та функціонування нервової системи. Функціональна одиниця нервової системи – нейрон. Рухова система. Уявлення про рефлекс та рефлекторну дугу

Головні етапи філо- і онтогенезу нервової системи.

Структурна і функціональна одиниця нервової системи.

Головні анатомо-топографічні відділи нервової системи: півкулі мозку, підкіркові вузли, стовбур мозку, спинний мозок, корінці, спинальні ганглії, сплетіння, периферичні нерви.

Функціональна одиниця нервової системи - нейрон. Типи нейронів, їх функціональне значення. Нейроглія, її функціональне значення.

Вегетативна нервова система, її надсегментарний і сегментарний відділи. Лімбіко-ретикулярний комплекс.

Кора головного мозку. Цитоархітектонічні поля. Локалізація функцій в корі великих півкуль. Поняття про функціональні системи.

Кровопостачання головного і спинного мозку. Оболонки головного і спин­ного мозку. Спинномозкова рідина.

Уявлення про рефлекс і рефлекторну дугу, умовні і безумовні рефлекси, рівнів замикання шкірних, сухожилкових і периостальних рефлексів.. Анатомічні особливості і нейрофізіологія системи довільних рухів, екстрапірамідної системи і мозочка. Методика дослідження рухової системи.

Тема 3. Довільні рухи та їх порушення. Пірамідна система. Кірково-ядерний та кірково-спінальний шляхи. Симптоми центрального і периферичного парезів. Синдроми ураження рухового шляху

на різних рівнях

Реалізація довільних рухів. Пірамідна система. Центральний та периферичний рухові нейрони. Кірково-ядерний та кірково-спінальний шляхи.

Симптоми центрального (спастичного) паралічу.

Патофізіологія м'язової гіпертонії, гіперрефлексії, патологічних рефлексів, зниження черевних рефлексів.

Симптоми периферичного (в'ялого) паралічу. Патофізіологія атонії, арефлексії, атрофії.

Паралічі, парези, моноплегія, параплегія, геміплегія, триплегія, тетраплегія.

Синдром рухових розладів при ураженні рухового шляху на різних рівнях: передня центральна закрутка (синдроми подразнення та випадіння), променевий вінець, внутрішня капсула, стовбур мозку (альтернуючі паралічі), різні рівні спинного мозку (вище шийного потов­щення, на рівні шийного потовщення, грудний відділ, поперекове потовщення, конус), різні рівні периферійного рухового нейрону (передній ріг, передній корінець, нервові сплетіння, окремі периферичні нерви).

^ Тема 4. Екстрапірамідна система та синдроми її ураження.

Мозочок, синдроми ураження мозочка

Анатомічні дані: базальні ганглії (чечевицеподібне, хвостате ядро, огорожа, субталамус), утворення стовбура мозку (червоне ядро, чорна субстанція, рети­кулярна формація). Зв'язки підкіркових гангліїв з різними відділами головного і спинного мозку.

Фізіологія екстрапірамідної системи, її участь в забезпеченні безумовних рефлексів, реалізації стереотипних автоматизованих рухів, готовності м’язів до дії.

Біохімія екстрапірамідної системи. Сучасні уявлення про обмін і концен­трацію катехоламінів в нігростріарній системі.

Синдроми ураження екстрапірамідної системи.

Акінетико-ригідний синдром, або синдром паркінсонізму, його біохімічні аспекти. Ключові клінічні прояви паркінсонізму: оліго-брадікінезія, ригідність м'язів, паркінсонічний тремор, постуральна нестійкість.

Диференціальна діагностика пластичної і спастичної (еластичної) гіпертонії.

Гіперкінетичний синдром. Види гіперкінезів: атетоз, хореїчний, гемібалізм, тики. М’язові дис­тонії: фокальні (блефароспазм, лицьовий геміспазм, спастична кривошия, оромандибулярна дистонія, дистонія кисті, дистонія стопи, торсійна дистонія), сегментарні, генералізовані.

Анатомо-фізіологічні особливості мозочка. Зв’язки мозочка з різними відділами головного та спинного мозку (гомо- і гетеролатеральні). Аферентні і еферентні шляхи. Черв`як і півкулі мозочка. Функції мозочка: забезпечення рівноваги, координації, синергізму рухів, регуляція м’язового тонусу. Синдроми ураження мозочка. Уявлення про статичну і локомоторну атаксію, асинергію, атонію м’язів, інтенційний тремор, адіадохокінез, дизметрію, гіперметрію, ністагм, скандовану мову. Види атаксій: (мозочкова, кіркова, вестибулярна, сенситивна).

^ Тема 5. Чутлива система та симптоми її ураження.

Види і типи порушення чутливості

Поняття про рецепцію. Види рецепторів. Екстроцептивна, пропріоцеп-тивна, інтероцептивна чутливість. Клінічна класифікація чутливості. Провідні шляхи чутливості. Методика дослідження.

Види чутливих розладів: анестезія, гіпестезія, гіперестезія, гіперпатія, дизестезія. Синестезія, дисоційовані розлади, поліестезія, парестезії. Біль і його класифікація.. Поняття про ноціцептивні і антиноціцептивні системи мозку.

Топічні типи чутливих порушень: мононевритичний, поліневритичний, корінцевий, задньороговий, провідниковий (при ураженні провідних чутливих шляхів на рівні спинного мозку, медіальної петлі, зорового горба, внутрішньої капсули); кірковий тип (синдроми подразнення та випадіння). Синдром половинного ураження спинного мозку (синдром Броун-Секара).


Змістовий модуль 2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології.

Конкретні цілі:

  1. Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та патологію нюхового аналізатора.

  2. Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та патологію зорового аналізатора.

  3. Інтерпретувати синдроми ураження окорухових нервів.

  4. Визначити анатомо-фізіологічні особливості та патологію трійчастого нерва.

  5. Інтерпретувати анатомічні особливості та патологічні прояви ураження лицьового нерва.

  6. Пояснювати симптоми ураження присінково-завиткового нерва.

  7. Інтерпретувати патологію IX –XII пар черепних нервів, бульбарний і псевдобульбарний синдроми.

  8. Визначити патологію вегетативної нервової системи.

  9. Аналізувати синдроми ураження кори головного мозку.

  10. Інтерпретувати зміни спинномозкової рідини та менінгеальний симптомокомплекс.

  11. Трактувати нейровізуалізаційні, ультразвукові та електрофізіологічні методи обстеження неврологічних хворих.

  12. Засвоїти навички обстеження черепно-мозкових нервів, вегетативної нервової системи, функції кори головного мозку.

^ Тема 6. Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Синдроми ураження окорухових нервів

І пара – нюховий нерв (чутливий нерв): основні анатомо-фізіологічні дані.

Нюховий аналізатор: перший нейрон (гангліозні клітини слизової оболонки носа); другий нейрон (нюхові цибулини, нюховий шлях); третій нейрон (первинні підкоркові нюхові центри – нюховий трикутник, прозора перегородка, передня продирявлена субстанція); кірковий нюховий центр (медіальна поверхня скроневої долі мозку). Дослідження нюхового аналізатора.

Синдроми ураження – гіпосмія, аносмія, гіперосмія, нюхові галюцінації.

ІІ пара – зоровий нерв (чутливий нерв).

Анатомо-фізіологічні особливості: відділи –периферичний (палички та колбочки, біполярні клітини, гангліозні клітини, сам нерв, хіазма, зоровий тракт), центральний (латеральні колінчасті тіла, верхні бугри чотиригорбикового тіла, подушка здорового бугра (підкоркові центри), пучок Граціоле, шпорна борозна потиличної долі (кірковий центр аналізатору).

Симптоми ураження: амавроз, амбліопія, гомонімна і гетеронімна геміанопсія (біназальна, бітемпоральна), зорові галюцінації. Зміни диску зорового нерва (зміни на очному дні).

III, IV, VI пари – окоруховий (змішаний), блоковий, відвідний (рухові) нерви: локаліація ядер, вихід корінців з черепа, зона інервації на периферії.

Симптоми ураження: птоз, косоокість, диплопія, порушення конвергенції і акомодації, офтальмоплегія (часткова і повна); зіничні реакції, рефлекторна дуга зіничного рефлексу, порушення зіничних реакцій (синдром Аргайля-Робертсона), міоз, мідріаз, анізокорія.

^ Тема 7. Трійчастий, лицьовий, присінково-завитковий нерви

та симптоми їх ураження

V пара – трійчастий нерв (змішаний): ядра нерва, вихід корінців на основі мозку, черепа, гілки нерва і зони їх іннервації (глазний нерв, верхньощелепний, нижньощелепний нерви).

Симптоми ураження системи трійчастого нерва: ураження гілок трійчастого нерва (стріляючі болі, порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації відповідних гілок, втрата рогівкового рефлексу, парез жувальних м’язів, втрата нижньощелепного рефлексу); ураження вузла трійчастого нерва (герпетичні висипи, болі, порушення всіх видів чутливості на половині обличчя, зниження рогівкового, нижньощелепного рефлексів); ураження чутливого ядра трійчастого нерва – ядра спинномозкового шляху (сегментарно – дисоційований тип порушення больової та температурної чутливості на половині обличчя); ураження таламусу (геміанестезія всіх видів чутливості, таламічні болі на протилежному боці від вогнища; ураження кори постцентальної звивини.

VІІ пара – лицьовий нерв (змішаний).

Анатомо-фізіологічні особливості; складові гілки нерва (великий каменистий нерв, стременний нерв, барабанна струна, сам лицьовий нерв).

Симптоми ураження лицьового нерва: периферичний парез мімічних м’язів (ураження нерва в каналі, мосто-мозочковий кут, мозковий стовбур (альтернуючі синдроми мосту) та центральний парез мімічних м’язів (внутрішня капсула; нижні відділи передньої центральної звивини).

VІІІ пара – присінково-завитковий нерв (чутливий).

Анатомо-фізіологічні дані, кохлеарний і вестибулярний нерви. Патологія кохлео-вестибулярного апарату: ураження звукосприймального апарату (розлад слуху на високі тони), ураження звукопровідного апарату (розлад слуху на низькі тони); ураження присінкової частини (запаморочення, ністагм, порушення рівноваги, координації рухів, вегетативні порушення, ураження кори скроневої долі (у разу подразнення-слухові галюцінації).

^ Тема 8. Патологія IX – XII пар черепних нервів. Бульбарний і псевдобульбарний синдроми

IX пара – язикоглотковий нерв (змішаний);

X пара – блукаючий нерв (змішаний);

XI пара – додатковий нерв (руховий);

XІІ пара - під’язиковий нерв (руховий).

Анатомо – фізіологічні особливості. Локалізація ядер у довгастому мозку. Бульбарний і псевдобульбарний синдроми: спільні ознаки (дисфагія, дисфонія, дизартрія) та відмінності (фібриляції та атрофії м’язів язика, рефлекси орального автоматизму, вимушений сміх, плач). Порушення іннервації м’язів язика – периферичний та центральний парези.

^ Тема 9. Патологія вегетативної нервової системи

Анатомо-фізіологічні особливості і функції вегетативної нервової системи:

Сегментарний відділ вегетативної нервової системи.

Симпатична нервова система: бокові роги спинного мозку, симпатичний стовбур, ганглії. Парасимпатична нервова система: Краніобульбарний, сакральний (крижовий) відділи.

Надсегментарний відділ вегетативних функцій: гіпоталамус, лімбічна система, ретикулярна формація стовбура мозку. Ерготропна і трофотропна діяльність.

Методи дослідження вегетативних функцій.

Синдроми ураження надсегментарного відділу вегетативної нервової системи. Синдром вегетативної дистонії. Перманентний і пароксизмальний перебіг. Гіпоталамічний синдром.

Вегетативно-судинні пароксизми: симпато-адреналовий, ваго-інсулярний, змішаний.

Синдром ураження сегментарної вегетативної нервової системи. Ураження стовбура мозку, бокових рогів спинного мозку, гангліїв пограничного стовбура, сплетінь, нервів.

Синдром Клода-Бернара-Горнера. Вісцеральні симптоми. Рівні регуляції тазових функцій та їх розлади.

^ Тема 10. Локалізація функцій у корі головного мозку. Синдроми уражень. Спинномозкова рідина, її зміни. Менінгеальний синдром

Будова великих півкуль головного мозку.

Цито- і мієлоархітектоніка кори. Локалізація функцій в корі головного мозку. Динамічна локалізація функцій. Моторне і сенсорні представництва в корі. Поняття про функціональну асиметрію півкуль.

Гностичні функції. Види порушення гностичних функцій: зорова, нюхова, смакова, слухова агнозії, астереогноз, аутотопагнозія, анозогнозія.

Праксис. Види апраксій: конструктивна, ідеаторна, моторна.

Мова. Розлади мови: моторна, сенсорна, амнестична афазії.

Синдроми ураження окремих часток великих півкуль: лобної, скроневої, тім’яної, потиличної долів, лімбічної кори.

Синдроми подразнення кори великих півкуль.

Синдроми ураження правої і лівої півкуль.

Поняття про міжпівкульову асиметрію.

Синдром хронічного вегетативного стану.

Синдром «запертого» хворого.

Синдром смерті головного мозку.

Спинномозкова пункція.

Оболонки головного і спинного мозку. Фізіологія ліквороутворення. Склад ліквору в нормі, його видозміни при менінгітах, пухлинах, геморагічному інсульті, туберкульозу. Клітинно-білкова, білково-клітинна дисоціація. Плеоцитоз.

Менінгеальні симптоми: головний біль, блювання, загальна гіперестезія, світлобоязнь, ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, симптоми Брудзинського (верхній, середній, нижній), тризм, локальні реактивні больові феномени с-м Менделя, виличний с-м Бехтєрєва, біль при натискуванні точок виходу малого й великого потиличних нервів. Менінгеальна поза хворого. Симптом Лессажа.

^ Тема 11. Функціональна діагностика захворювань нервової системи

Рентгенологічні (краніо-, спондилографія);

Контрастні рентгенологічні обстеження (мієлографія, ангіографія, вентрикулографія);

Ультрозвукові (ехоенцефалоскопія, доплерографія);

Електрофізіологічні (електроенцефалографія, реоенцефалографія, ехо-енцефалопатія, електроміографія та ін.);

Методи нейровізуалізації (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, в тому числі у судинному режимі).


^ ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЮ 1:

Загальна неврологія.

Тема

Лекції

^ Практичні заняття

СРС

ІРС

Змістовий модуль I. Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів

1. Головні етапи розвитку неврологічної науки

-

-

2

-

2. Принципи будови та функціонування нервової системи. Функціональна одиниця нервової системи – нейрон. Рухова система. Уявлення про рефлекс та рефлекторну дугу

-

2

1

-

3. Довільні рухи та їх порушення. Пірамідна система. Кірково-ядерний та кірково-спинальний шляхи. Симптоми центрального і периферичного парезів. Синдроми ураження рухового шляху на різних рівнях

-

2

1

-

4. Екстрапірамідна система та синдроми її ураження. Мозочок. Синдроми ураження мозочка

2

2

1

-

5.Чутлива система та симптоми її ураження. Види і типи порушення чутливості

-

2

2

-

Змістовий модуль 2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології

6. Стовбур головного мозку. Симптоми ураження. Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Синдроми ураження окорухових нервів

-

2

1

Складання задач з топічної діагностики; створення схем кірково-м’язового та чутливих шляхів

7. Трійчастий, лицьовий, присінково-завитковий нерви та синдроми їх ураження

-

2

2

8. Патологія IX-XII пар черепних нервів. Бульбарний і псевдобульбарний синдроми

-

2




9. Патологія вегетативної нервової системи

2

2

1

10. Локалізація функцій у корі головного мозку. Синдроми уражень. Спинномозкова рідина, її зміни. Менінгеальний синдром

2

2

1

11. Функціональна діагностика захворювань нервової системи

2

2

1

^ Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 – «Загальна неврологія»

-

2

4

Усього годин - 58

8

30

20




^ Кредитів ЕСТS – 2,0













Аудиторна робота – 63,3%, СРС – 36,7%

^ Тематичний план лекцій



п/п

ТЕМА

^ Кіль-

кість годин

Шифр ОПП

1.

Введення у неврологію Принципи структури і функцій нервової системи. Синдроми руху. Синдром паркінсонізму та нейрохімічні механізми його виникнення

2

ГО.016; ГО.0204; ПН.047

ПН.010; ПН.007; ПП.118

2.

Вегетативна нервова система і синдроми її ураження

2

ГО.016; ГО.020

ГП.004; ПН.047

ПН.010; ПН.007 ПП.118

3.

Вищі мозкові функції та їх порушення

2

ГО.016; ГО.020

ГП.004; ПН.047

ПН.010; ПН.007

ПП.118

4.

Функціональна діагностика захворювань нервової системи

2

ГО.016; ГО.020

ГП.004; ПН.047

ПН.010; ПН.007 ПП.118




РАЗОМ

8



  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую
Робоча програма розроблена на основі типової програми по неврології для студентів медичних інститутів України ( Київ, 2008 рік)
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Розділ Клініко-інструментальна характеристика перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Розділ Клініко-інструментальна характеристика перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Механічне подразнення назостравохідним зондом і трахеостомічною трубкою
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Етіопатогенез виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Клініко-патогенетичні предиктори формування вторинних кардіопатій у дітей, хворих на хронічний тонзиліт
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
...
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
...
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Оптимізація хірургічного лікування ушкоджень селезінки з урахуванням архітектоніки її судин
Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Особливості стану об’єму та концентрації дітей, що перенесли в неонатальному періоді гіпоксично-ішемічну енцефалопатію
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи