Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності icon

Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності




Скачати 259.39 Kb.
НазваБезпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності
Дата28.06.2012
Розмір259.39 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО освіти і науки україни

Харківська державна академія міського господарства


методичні вказівки


до виконання курсового проекту

з дисципліни „БЕЗПЕКА ПРАЦІ В БУДІВНИЦТВІ”

(для студентів 4 курсу спеціальності

Охорона праці в будівництві”)


Харків – ХДАМГ – 2003

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „Безпека праці в будівництві” (для студентів 4 курсу спеціальності „Охорона праці в будівництві”).


Укл. В.І. Заіченко. – Харків: ХДАМГ, 2003. – 19 с.


Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни „Безпека праці в будівництві” складені відповідно до „Положення про учбовий процес у ВУЗах”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 161 від 02.06.93 р.


Укладач: доц.. В.І. Заіченко


Рецензенти: проф. Б.М. Коржик

доц. Ю.І. Жигло


Рекомендовано кафедрою безпеки життєдіяльності,


протокол №12 від 7.06.2003 р.


1. Загальні вказівки до оформлення проекту


Оформлення курсових проектів здійснюють на підставі діючих стандартів ЕСКД, ДСТУ 3008-95. ГОСТ 7.32-91 та інструкцій з оформлення текстових документів, креслень. Інструкціями визначаються вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини проекту.

Розрахунково-пояснювальна записка є частиною проекту, де вміщуються розрахункові, довідкові матеріали, формули, таблиці, ескізи, графіки, схеми, що пояснюють виконані розрахунки і операції технологічного процесу. Цю частину проекту викладають у стислій формі з посиланням на використану літературу.

Розрахунково-пояснювальна записка починається з титульного аркуша, далі йдуть завдання на виконання проекту, зміст записки з вказівкою номерів сторінок. Закінчується записка списком літератури.

Текст записки повинен бути лаконічним, технічно та літературно грамотним. Скорочення слів, крім загальноприйнятих, не допускається. Текст записки пишуть чорнилами одного кольору (чорними чи синіми), друкують через півтора-два інтервали відповідно до ДСТУ 3008-95.

Розрахунково-пояснювальна записка складається з окремих розділів (частин) з обов’язковою нумерацією кожного розділу арабськими цифрами з крапкою.

До списку літератури включають тільки ті джерела, що використовувались безпосередньо при розробці проекту і на котрі є посилання у тексті записки.

Графічну частину курсового проекту виконують відповідно до вимог ЕСКД. Креслення повинно мати рамку, а зображення предметів на ньому – необхідну кількість видів, перетинів, розрізів. Крім зображення предметів з розмірами, креслення може містити текстову частину, технічні вимоги чи технічні характеристики об’єкта, надписи, таблиці з розмірами та іншими параметрами / ДСТУ 3008-95/.


2. Мета і завдання курсового проекту


Курсове проектування є одним з важливих етапів навчання студентів з курсу „Техніка безпеки в будівництві”. Воно сприяє розвитку навиків самостійної роботи та підготовки студента до виконання дипломного проекту.

Курсовий проект має на меті ознайомити студентів з питаннями безпеки при розробці ґрунтів. Цей вид робіт потребує досконалої інженерної підготовки. Однією з причин неправильних рішень з безпечного виконання земляних робіт є неповноцінне дослідження та проектування. У зв’язку з цим курсове проектування повинно закріпити теоретичні знання по забезпеченню безпеки виконання земляних робіт при розробці котлованів та траншей.

^ Завдання курсового проектування:

  • навчити студента користуватися нормативно, науково-технічною літературою та довідниками / довідниковими посібниками/;

  • виробити у студента навички творчого підходу до прийняття самостійних рішень з проектування безпечних умов праці при виконанні земляних робіт.



3. Тематика, зміст і обсяг курсового проекту


Основними причинами нещасних випадків при виконанні земляних робіт є обвалення ґрунту в котлованах та траншеях при перевищенні глибини вертикальних стінок без кріплень, нестійких відкосах, недостатньо міцному їх кріпленні.

Для усунення причин обвалення ґрунту в процесі розробки котлованів та траншей в курсовому проекті студент повинен врахувати якісні характеристики ґрунту, глибину й ширину земляної споруди. Це дозволить обґрунтувати розрахунки по забезпеченню стійкості ґрунту у вертикальних розробках, а також при розрахунках ухилів відкосив. До змісту проекту також входить вибір типу кріплення траншей з розрахунками його елементів та розташування транспортних засобів поблизу котлованів і траншей.

Відповідно до тематики курсовий проект має таку назву: „Забезпечення безпеки праці при розробці котлованів і траншей”.

Зміст курсового проекту:

1. Загальні питання безпеки при розробці ґрунтів /2,3,4,8,9,11/.

2. Проектування траншей без кріплення /2,3,4,8,9,11/.

3. Проектування котловану з відкосами, розрахунок стійкості відкосив з побудовою профілю рівностійкості відкосу котловану /2,3,4,5,7,8/.

4. Розробка траншей з кріпленням: вибір схеми кріплення, розрахунок елементів кріплення /1,2,3,4,5,7,8/.

5. Розташування транспортних засобів поблизу брівки котловану /4,5,8/.

6. Список використаної літератури.

Розділи 2-5 мають текстовий і графічний матеріали.

У додаток виноситься креслення будівельного генерального плану на ведення земляних робіт. Обсяг курсового проекту з кресленням, схемами має становити 20-25 сторінок рукописного тексту.


4. Порядок виконання курсового проекту


Роботу над курсовим проектом починають з вивчення літератури про виконання земляних робіт, причин травматизму при розробці ґрунтів. Крім цього студент зобов’язаний навести основні способи виконання земляних робіт та загальні вимоги техніки безпеки при їх веденні, визначити хід розрахунків на міцність одно - та багато прольотних балок.


Завдання для курсового проекту:

Запроектувати земляні споруди на схилі із забезпеченням вимог безпеки праці при розробці котловану під будівництво житлового будинку і траншей для підземних комунікацій до нього.

Вихідні дані наведені нижче /табл. 1/ у вигляді 25 варіантів. Номер варіанта відповідає порядковому номеру студента у списку групи.

Окремі питання проробляються на практичних заняттях з використанням ЕОМ, а взагалі студент працює самостійно, консультуючись з викладачем.


5. Зміст розрахунково-проектної частини

курсового проекту


5.1. Проектування траншей без кріплення

Крутизну схилів виїмок в однорідних ґрунтах порушеної і непорушеної структури приймають глибиною не більше 5м за СНиП 111-4-80 /11/ залежно від характеристики ґрунту. Крутизну схилів виїмок глибиною більше 5м у всіх випадках приймають відповідно до проекту та розрахунків.

Розробка траншей з вертикальними відкосами без кріплення у нескальних і незамерзаючих ґрунтах вище рівня вод і при відсутності підземних споруд допускається на глибину не більше за нормативну /8,11/. У всіх інших випадках глибину вертикальних виїмок без механічних кріплень визначають розрахунком.

Критичну глибину вертикальної стінки можна встановити за формулою проф. В.В. Соколовського

,

де Нкр – критична глибина вертикальної стінки, м;

с – сила зчеплення ґрунту, т/м2;

? – об’ємна вага ґрунту, т/м3;

? – кут внутрішнього тертя, град.

Показники с, ?, ? визначають при дослідженні ґрунтів або за додатковими посібниками /4,8/.

На практиці встановлюють граничну глибину, Нгр, котловану чи траншеї з вертикальними стінками. У цих випадках вводиться коефіцієнт більше одиниці, як правило, 1,25, тоді

.


5.2. Проектування траншей і котлованів з відкосами


Котловани і траншеї проектують як з відкосами без кріплень, так і з вертикальними стінками з кріпленням. Припустима крутизна відкосів котлованів /траншей/ для глибини від 1,5м і більше встановлюються розрахунками в технологічній карті проекту виконання земляних робіт.

Основними елементами відкритої розробки ґрунту в котлованах є:

  • висота уступу і ширина берми;

  • форма уступу /плоска, ломана, криволінійна, ступінчаста/;

  • кут відкосу /крутизна/.

Від правильного вибору елементів уступу залежить ефективність і безпека розробки котлованів. Відповідно до умов безпеки ґрунти розподіляються на три основні категорії:

  • незв’язані (піски, супіски та ін.),

  • зв’язані (суглинки, глинисті),

  • лесові.



Таблиця 1

№№вар.

Грунт

?, т/м3

С, т/м2

?,

град

Нзад

m

h, м

Нтр

q т/м2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Суглинок

1,5

1,2

15

4,5

1,4

6

2,5

0,5

2



1,6

1,3

17

4,6

1,5

7

3

0,6

3



1,7

1,4

19

4,7

1,6

8

3,5

0,7

4



1,8

1,5

21

4,8

1,7

9

3

0,8

5



1,8

1,6

23

4,9

1,8

10

2,5

0,9

6

Глина

1,7

2

10

5

1,9

10

3

1

7



1,8

1,9

12

5,1

2

9

3,5

1,1

8



1,9

1,8

14

5,2

2,1

8

4

1,2

9



2

1,7

16

5,3

2

7

3,5

1,1

10



2

1,6

18

5,4

1,9

6

3

1

11

Суглинок

1,5

1,6

23

4,9

1,4

10

2,5

0,5

12



1,6

1,5

21

4,8

1,5

9

3

0,6

13



1,7

1,4

19

4,7

1,6

8

3,5

0,7

14



1,8

1,3

17

4,6

1,7

7

3

0,8

15



1,8

1,2

15

4,5

1,8

6

2,5

0,9

16

Глина

1,7

1,6

18

5,4

1,9

6

3

1

17



1,8

1,7

16

5,3

2

7

3,5

1,1

18



1,9

1,8

14

5,2

2,1

8

4

1,2

19



2

1,9

12

5,1

2

9

3,5

1,1

20



2

2

10

5

1,9

10

3

1

21

Суглинок

1,5

1,3

19

4,8

1,4

7

3,5

0,8

22



1,6

1,4

21

4,9

1,5

8

3

0,9

23



1,5

1,5

19

4,6

1,4

9

3,5

0,8

24



1,8

1,3

19

4,7

1,8

7

3

0,6

25



1,7

1,5

23

4,6

1,7

10

2,5

0,7


Відкоси земляних споруд у незв’язаних ґрунтах будують з кутами природного відкосу. Стійкість відкосів лесових ґрунтів залежить від їх вологості. Залежність між станом граничної рівноваги ґрунту відкосу та елементами уступу для ґрунтів другої категорії виходить з теорії стійкості гірських порід (рис. 1). Розглянемо уступ:

Н - висота уступу;

- кут гранично дійсного відкосу;

 - кут між поверхнею обвалу і горизонтом (АВС - призма обвалу);

? – кут природного відкосу (характеристика ґрунту).




Рис. - 1.


У момент граничної рівноваги, коли призма АВС ще не обвалилась, але може обвалитися, складова вага призми в площині АС дорівнює:.

Ця сила зрівноважується силою зчеплення С (АС) і силою тертя: ,

Звідки .

Тоді сила зчеплення дорівнюватиме

.

Вага призми АВС при її довжині в 1м:

,

де - об’ємна вага ґрунту, т/м3.

Позначаємо через коефіцієнт зчеплення, , тоді

.

У реальних умовах вводять поправки шляхом заміни на . Тоді для граничних умов висота уступу дорівнюватиме

,

Крім цього для профілактики травматизму в цих формулах змінюють на

, на ,

де - коефіцієнт стійкості;

- коефіцієнт тертя, чисельно рівний .

Запишемо останню формулу для знаходження глибини відкосу при , тобто максимального значення кута між поверхнею обвалу і горизонтом:



Цю формулу використовуємо для знаходження кута рівноваги при заданій глибині котловану чи траншеї. Вимоги для рівноваги відкосу:

.

Для зручності підрахунок проводимо за програмою згідно з табл. 2. Кут рівноваги відкосу знаходимо методом підбору, поступово збільшуючи його значення.


5.3. Проектування котловану з відкосами, розрахунок

стійкості відкосів з побудовою профілю рівностійкості

відкосу котловану

Для написання цього розділу курсового проекту використовують методику проф. Н.Н. Маслова. Ця методика у всіх випадках передбачає проектування змінного профілю ухилу рівностійкого відкосу, який зменшується з глибиною виїмки. Це дозволяє врахувати такі фактори:

  • зміну характеристик ґрунту в його окремих шарах;

  • присутність додаткового навантаження берми відкосу навантаженням.

При розрахунках ухил профілю відкосу встановлюють для його окремих шарів висотою 1-2 м, які повинні бути прив’язані до попереднього напластування шарів у даному ґрунті (рис. 2). Розрахункові формули рівностійкості відкосу зі змінним ухилом профілю мають наступний вигляд:

Таблиця 2

Розрахунок максимального кута рівностійкого відкосу





















Примітки





1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11


































































































































Таблиця 3

Розрахунок профілю рівностійкого відкосу за методикою проф. Н.Н. Маслова



шару

,

м

,

т/м2



,

т/м2

,

м3

,

кПа

,кПА





,кПа



,

град

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

1





































2

2





































3

3





































4

4





































5

6





































а) для загального випадку навантаженої берми //:

,

де ; ;

б) для окремого випадку навантаженої берми //:

,

при , .

У цих формулах - маса ґрунту, т/м3; - питоме зчеплення, кПа; - кут внутрішнього тертя.

Для зручності розрахунок проводимо за програмою з табл. 3.




Рис. 2 – Схема побудови профілю рівностійкого відкосу

зі змінним ухилом


5.4. Розробка траншей з кріпленням: вибір схеми

кріплення, розрахунок елементів кріплення

Для траншей глибиною більше 3 м, що проектуються вертикальними стінками, повинен бути проект кріплення стінок з розрахунками його елементів. За конструктивним рішенням кріплення /підпірні стінки/ може бути розпірним, анкерним, підкосним або шпунтовим /2,4,7,8,9/. Вибір схеми кріплення студент обґрунтовує і вибирає самостійно.

Кріплення розраховують на активний тиск або тиск ґрунту. Активний тиск зв’язаного ґрунту на 1 м стінки глибиною визначають за формулою

, т/м,

де - глибина виїмки, м; - маса ґрунту, т/м3; - кут природного відкосу; - сила зчеплення, т/м2.

Ця формула визначає абсцису епюри тиску ґрунту на глибині . У пісчаних ґрунтах сили зчеплення незначні і їх можна не брати до уваги.

Коли на поверхні ґрунту поблизу огорожі прикладене сплошне рівномірно розподілене навантаження інтенсивністю , т/м2, то її умовно змінюють шаром ґрунту висотою . Повний тиск на 1 м ширини підпірної стінки глибиною дорівнює: в [т/м]



Максимальне значення бокового тиску на глибині :

, т/м2,

на поверхні ґрунту:

, т/м2.

Визначивши тиск ґрунту на стінки кріплення, а за формулами з курсу опору матеріалів – максимальний згинальний момент і момент опору, можна підібрати переріз кріпильних елементів /4,8,12,13/.

Розрахунок паль /4,8,12/:

Стінна паля має вільний верхній кінець, а внизу підпор.

1. Визначаємо тиск ґрунту на 1 м ширини стінки //;

2. Знаходимо тиск ґрунту на всю палю: ( - відстань між палями);

3. Максимальний момент, що згинає палю, забиту нижнім кінцем, визначаємо за формулою

, т. м,

де - довжина палі.

4. Знаходимо момент опору :

Для виготовлення нетипових дерев’яних кріплень

,

де - нормативний опір сосни чи ялини, кг/см2 (використовується, як правило, сосна чи ялина). Згідно з /4,8,12/ з урахуванням умов праці приймаємо розрахунковий опір, сосни /ялини/ на згин 136 кг/см2.

- коефіцієнт, що враховує умови праці.

5. Приймаємо палю круглого перерізу. Для такої палі момент опору дорівнює , звідки діаметр палі:



Якщо визначений розрахунком діаметр палі не задовольняє з якихось причин, то можна змінити відстань між палями і провести повторний розрахунок.

6. Якщо паля у верхній і нижній точках має опори, тобто горизонтальні розпірки, її розраховують на згин як балку, що лежить на двох опорах з навантаженням, розподіленим за трикутником /1,4,7,8,12/.

Розрахунок розпірок між палями /1,4,8,12/:

На розпірку буде передаватись опорна реакція від тиску ґрунту і стискувати її. Стиснуті розпірки розраховують згідно з /1,4,8,12/ на міцність за формулою і на стійкість ,

де - розрахунковий опір деревини на стиск уздовж волокон, кг/см2;

- коефіцієнт продольного згину /8,12/;

- робоча площа поперечного перерізу елемента, см2;

- навантаження на розпірку, кг.

На розпірку передаються опорні реакції від тиску ґрунту, величину котрих визначаємо за формулами для балки, вільно опертої на кінцях, при навантаженні, розподіленому за трикутником:

  • для верхньої розпірки ;

  • для нижньої розпірки .

Далі визначаємо згідно з /1,4,13/ розрахунковий опір деревини тиску з урахуванням коефіцієнта умов праці: . Знаходимо переріз розпірок зверху і знизу . Якщо приймати круглий переріз розпірок, то їх діаметр дорівнюватиме

.

Наступний етап – розрахунок на стійкість. Визначають гнучкість елемента за формулою ,

де - розрахункова довжина елемента;

- радіус інерції перерізу елемента,

;

- момент інерції і площа поперечного перерізу брутто елемента. Для круглого перерізу . Для розпилювальних матеріалів без дефектів приймаємо .

Згідно з /4,8/ при гнучкості елемента рекомендується проводити розрахунок для визначення коефіцієнта продольного згину за формулою , а при гнучкості елемента - за формулою .

Якщо розрахунок виявив нестійкість розпірних елементів, тоді збільшують діаметр розпірок і знову перевіряють їх на стійкість.


Розрахунок обшивки бокових стінок

Розрахунок проводимо при допущенні, що тиск ґрунту на стінку розподіляється за трикутником. Приймаємо, що нижня дошка навантажена за законом прямокутника з підвалиною і висотою, рівною висоті пластини d,

де .

Тиск на пластину дорівнюватиме:, т/м. У цих формулах - глибина траншеї, - висота ґрунту, вийнятого з траншеї і рівномірно розташованого на бермі, - висота пластини (дошки).

Розглядаємо пластину як балку, що лежить на двох опорах з рівномірно розподіленим навантаженням. Визначаємо максимальний момент, що згинає дошку:. Знаходимо момент опору, де - розрахунковий опір деревини (сосни чи ялини) на згин /8,12/ з урахуванням коефіцієнта умов праці.

Визначити товщину дошки можна, використавши таке порівняння: .


Основні положення щодо розрахунку анкерного

кріплення /2,7,8,4/

Основними елементами анкерного кріплення є: анкер, стяжка, паля, дошки чи брусся огорожі. Розрахунок цих елементів проводять аналогічно розрахункам, виконаним раніше. Палю також розглядають як балку, що лежить на двох опорах, стяжку розраховують на розтяг, навантаженою поздовжньою силою на рівні берми активним тиском ґрунту на огорожу траншеї.

Анкерне кріплення відрізняється від інших тим, що стінні палі з’єднують з стяжкою сталевими хомутами розміром 5 х 60 мм і закріпляють двома болтами діаметром 20 мм. Найбільш слабке місце розтяжки – місце стягнення дерева болтами. Визначаємо повне навантаження на палю і площу, яку зминають болти:, де - діаметр болтів; - діаметр розтяжки.

Далі знаходимо напругу в дерев’яній розтяжці на зім’яття торця і порівнюємо з розрахунковим. Аналогічно проводимо розрахунок палі на зім’яття сталевим хомутом.


5.5. Розташування транспортних засобів поблизу кромки

котлованів /3,4,5/

Виконання земляних робіт на будівельних об’єктах пов’язано з використанням машин і транспортних засобів та вирішенням правильного розташування транспортних шляхів поблизу бровок за межами призми обвалення. Наприклад, для укладання підкранового шляху треба знати відстань від головки підкранової рейки до бровки відкосу (рис. 3).

Ця відстань складається з відстані від головки рейки до межі призми обвалення а, що приймається рівною 1м, і ширини призми обвалення b, що визначається за формулою

, м,

де - дійсний кут відкосу; - кут природного відкосу ґрунту.

Для автомобільних доріг величина а береться не менше половини ширини проїзної частини дороги +0,5 м. У цьому разі забезпечується безпека руху транспорту уздовж виїмок.




Рис. 3 – До розрахунку відстані від бровки відкосу

до підкранової рейки.


Список літератури

  1. Беляев Н.М. Сопротивление материалов – М., 1976.

  2. Золотницкий Н.Д. и др. Охрана труда в строительстве – М., 1969

  3. Золотницкий Н.Д., Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве – М., 1978

  4. Золотницкий Н.Д. и др. Инженерные решения по технике безопасности в строительстве – М., 1969

  5. Имайкин Г.А. Автомобильные дороги. Охрана труда в строительстве – М., 1985

  6. Мулин В.И. Механика грунтов для инженеров-строителей – М., 1978

  7. Орлов Г.Г. Охрана труда в строительстве – М., 1984

  8. Орлов Г.Г. и др. Инженерные решения по охране труда в строительстве. Справочник строителя – М., 1985

  9. Пчелинцев В.А. и др. Охрана труда в строительстве – М., 1991

  10. Русин В.И. и др. Охрана труда в строительстве. Инженерные решения – К., 1990

  11. СНиП 111-4-80. Техника безопасности в строительстве – М., 1980

  12. СНиП 11-25-80. Деревянные конструкции – М., 1982

  13. СНиП 3.02.01-87. Земляные сооружения, основания и фундаменты – М., 1988






Навчальне видання


Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „Безпека праці в будівництві” (для студентів 4 курсу спеціальності „Охорона праці в будівництві”)


Укладач: Віктор Іванович Заіченко


Відповідальний за випуск: Б.М. Коржик

Редактор: М.З. Аляб’єв

Коректор: З.І. Зайцева


План 2003, поз. 134

Підп. до друку 28.08.03 Формат 60х84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Ум.-друк. арк 1,0 Обл.-вид. арк. 0,7

Тираж 50 прим. Зам. № _______ Ціна договірна

_____________________________________________________________

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХДАМГ,

61002, м. Харків, вул. Революції, 12


Схожі:

Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconДо виконання курсового проекту з дисципліни "безпека праці в будівництві"
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Безпека праці в будівництві" (для студентів 4 курсу денної форми...
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconМетодичні вказівки до практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях" (для студентів 4 курсу спец....
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "ергономіка" для студентів спец. 092100 "Охорона праці в будівництві" І
Методичні вказівки до вивчення курсу “ергономіка” (для студентів спеціалізацій 092100 “Охорона праці в будівництві” І 092200 “Охорона...
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconНаціональна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання курсового проекту „Вибір І обґрунтування колективних засобів захисту від виробничого шуму” з дисципліни...
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Охорона праці в будівництві” (для студентів 4 курсу денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) "Будівництво" спеціалізації...
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconВ.І. Заіченко Програма І робоча програма
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Безпека праці в будівництві» (для студентів 4 курсу денної форми навчання напряму...
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Пожежна профілактика в будівництві” (для студентів І магістрів спеціальності...
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconВ.І. Заіченко, І. О. Мікуліна методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Безпека технологічних процесів”
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Безпека технологічних процесів” (для студентів спеціальності 092100 “Охорона...
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Виробнича санітарія» для студентів 4 курсу спец. 092100 «Охорона праці в будівництві»
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Виробнича санітарія" (для студентів 4 курсу спец. 092100 "Охорона праці...
Безпека праці в будівництві” для студентів 4 курсу спеціальності iconГ. В. Фесенко конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів денної форми навчання спеціальності 06010101 – «Промислове...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи