Методичні вказівки icon

Методичні вказівки




Скачати 281.64 Kb.
НазваМетодичні вказівки
Дата28.06.2012
Розмір281.64 Kb.
ТипДокументи




МІHІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Харківська національна академія міського господарства


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ



для виконання курсового проекту, практичних завдань і самостійної роботи з дисципліни

Комплексне освоєння та утримання міської забудови”

(для студентів денної і заочної форм навчання та екстернів, що навчаються за спеціальністю “Міське будівництво

та господарство”)


Харків – ХНАМГ – 2007




Методичні вказівки для виконання курсового проекту, практичних завдань і самостійної роботи з дисципліни “Комплексне освоєння та утримання міської забудови” (для студентів денної і заочної форм навчання та екстернів, що навчаються за спеціальністю “Міське будівництво та господарство”).- Укл. Линник І.Е.- Харків: ХНАМГ, 2007. – 32 с.



Укладач: к.т.н., доц. І. Е. Линник


Рецензент: к.т.н., доц. О.С. Безлюбченко


Рекомендовано кафедрою містобудування, протокол № 5 від 8.02.07 р.


^ МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ


Мета виконання курсового проекту, практичних завдань і самостійної роботи – закріпити й поглибити знання, отримані студентами при вивченні дисципліни «Комплексне освоєння та утримання міської забудови».

Завданням проектування курсового проекту є: на підставі виданого плану міста розробити схему його вертикального планування, запроектувати зливову мережу міста, виконати гідрологічний і гідравлічний розрахунки зливової каналізації, побудувати поздовжній профіль колектора зливової каналізації.

^

СКЛАД ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ



На аркуші ватману формату А-1 у масштабі 1:10000 виконують схему вертикального планування міста методом проектних позначок. Графічну частину проекту виконують тушшю і відмивають кольоровою фарбою. При цьому чорні позначки надписують чорною тушшю, а червоні – червоною. На аркуші міліметрового паперу будують поздовжній профіль колектора зливової каналізації. Відмивати поздовжній профіль не потрібно.

^

СКЛАД ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ



Вступ. У вступі викладають завдання, які вирішують у курсовому проекті.

Розділ 1. Коротка характеристика міста.

Розділ 2. Проектування схеми вертикального планування міста.

Розділ 3. Розміщення зливової мережі міста.

Розділ 4. Гідрологічний і гідравлічний розрахунки колектора зливової каналізації.

Розділ 5. Поздовжній профіль колектора зливової каналізації.

Список літератури. Вказують використану при розробці проекту літературу згідно з існуючими вимогами.

Зразок титульної сторінки пояснювальної записки див. Додаток А.

^

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ І ВИМОГИ ДО ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ



Розділ 1. Коротка характеристика міста

У першому розділі представляють коротку характеристику території міста, виконують оцінку сприятливості території для забудови. Перед початком проектування необхідно проаналізувати існуючий рельєф території міста, намітити основні вододіли й тальвеги, визначити основні ухили території, виявити території із складним рельєфом, вулиці, де ухили менше 5 ‰, бо там треба виконувати перепланування рельєфу.


^ Розділ 2. Проектування схеми вертикального планування міста

Після проведеного аналізу існуючого рельєфу території приступають до вирішення вертикального планування міста. Спочатку знаходять чорні позначки на перехрестях і в характерних місцях (місцях перелому рельєфу). Чорні позначки на берегах річок визначають умовно – трохи нижче позначки найближчої горизонталі. Потім приступають до визначення червоних позначок і поздовжніх ухилів між цими позначками.

Головним завданням вертикального планування є розробка висотного вирішення проектованої території. При проектуванні вертикального планування необхідною умовою є дотримання мінімального об’єму земляних робіт, забезпечення відведення поверхневих вод по лотках проїзних частин вулиць із прилягаючих територій. При цьому лотки вулиць повинні розташовуватись нижче прилягаючої території. У той же час необхідно максимально зберігати існуючий рельєф, ґрунтове покриття і зелені насадження. Для цього рекомендується, щоб зрізання не перевищували 0,5 м.

Мінімальний поздовжній ухил вулиць має бути не менше 5 ‰, а максимальний – не перевищувати гранично допустимого для даної категорії вулиць відповідно з вимогами ДБН 360, тобто для магістральних вулиць і доріг загальноміського значення безперервного руху – 40 ‰, для магістральних вулиць загальноміського значення регульованого руху – 50 ‰, для магістральних вулиць районного значення – 60 ‰, для житлових вулиць – 70 ‰.

Починати вирішення схеми вертикального планування міста слід з магістральних вулиць, з найвищих точок рельєфу (пагорбів), або з вулиць з поздовжніми ухилами менше 5 ‰. Потім вирішують висотне положення інших вулиць згідно з правилами, що кожна позначка є кінцевою для попередньої ділянки вулиці і початковою для наступної.

Призначають червоні позначки на перехрестях і в характерних місцях. Вулиці у містах проектують у тих же позначках, що і існуючий рельєф, або в малих виїмках, тобто червоні позначки призначають або такими ж, як і чорні, або до 0,5 м нижче чорних. На мостах (перехрещення вулиць чи доріг з водоймами) і шляхопроводах (перехрещеннях вулиць чи доріг з іншими вулицями, дорогами, залізницями) червоні позначки в цьому проекті призначають умовно – на 6 – 7 м вище ніж чорні. Розраховують поздовжній ухил між червоними позначками й округляють його до 1 ‰. Після округлення ухилу треба виправити якусь одну з червоних позначок на ділянці вулиці.

Якщо якісь вулиці мають існуючі поздовжні ухили менше 5 ‰, тоді треба робити перепланування рельєфу. Аналізуючи рельєф, студенти самі визначають, де будуть проходити тальвеги й вододіли, і з цих міркувань, а також враховуючи мінімальні об’єми земляних робіт і нульовий баланс земляних мас, розраховують червоні позначки. Тобто там, де прийнято вододіли, треба підсипати територію, а там, де прийнято тальвеги, треба виконувати зрізання ґрунту.

При виконанні вертикального планування необхідно дотримуватись умови стікання води вулицями до водойм. Бажано уникати планування перехресть вулиць, на яких би поздовжні ухили усіх вулиць були б спрямовані до центру перехрестя, бо з таких місць відвести поверхневі води майже неможливо.

Приклад проектування схеми вертикального планування міста.

Задано фрагмент плану міста. На цьому фрагменту визначаємо позначки існуючого рельєфу і вимірюємо відстані між ними. Позначки існуючого рельєфу (чорні позначки) надписуємо на виносках внизу під рискою (рис. 1).

Аналізуючи існуючий рельєф, бачимо, що на горизонтальних ділянках вулиць з правого боку рисунка поздовжні ухили будуть менше 5 ‰:

и .

Значить, на цих ділянках треба робити перепланування рельєфу. Приймаємо умову, що тальвег буде проходити на центральній вулиці, яка розміщена у вертикальному напрямку. Для забезпечення мінімального об’єму земляних робіт і нульового балансу земляних мас чорні позначки на центральній вертикальній вулиці зменшуємо, а позначки на правій вертикальній вулиці збільшуємо. Червоні позначки надписують на виносках зверху над рискою. Далі розраховуємо поздовжні ухили (рис. 2).




Рис. 1 – Фрагмент плану міста з чорними позначками і відстанями між ними


Значення ухилів округляємо до третього знаку після коми, і виконуємо зворотну операцію – виправляємо якусь одну позначку. Значення ухилу надписуємо над стрілкою, яку розміщують по осі вулиці. Під стрілкою надписують відстань між позначками




Рис. 2 – Фрагмент плану з червоними позначками і поздовжніми ухилами


Розділ 3. Розміщення зливової мережі міста

На території міста показують вододіли, враховуючи існуючий і новий запроектований рельєф. Таким чином на плані міста викреслюються басейни стоку поверхневих вод. У кожному басейні треба прокласти зливову каналізацію. Колектори зливової каналізації розміщують у тальвегах. При проектуванні колекторів їх бажано підводити до водойм найкоротшими шляхами. Таким вимогам відповідає перпендикулярна схема з декількома випусками. Але така схема не завжди відповідає санітарним вимогам. Коли випуски з дощової каналізації виходять у місця масового відпочинку людей, рекреаційні зони, пляжі, тоді проектують паралельну схему з випуском, розташованим нижче за течією ріки. Іноді при сприятливих умовах рельєфу можна зливову мережу проектувати за радіальною схемою.

За різними схемами водовідводу необхідно максимально використовувати можливість відведення води поверхневими лотками.

Починати прокладання колекторів слід не від самого вододілу, а трохи відступаючи від нього. Відстань від вододілу до найближчого дощоприймального колодязя називають “довжиною вільного пробігу води поверхнею”. Довжина вільного пробігу води складає приблизно 150 – 250 м або її обмежують відстанню одного кварталу.

Фрагмент схеми вертикального планування міста з розміщеними колекторами зливової мережі представлений на рис. 3.

Головним завданням проектування зливової мережі є найбільш повне обслуговування території міста при найменшій довжині колекторів і найменшій вартості мережі.


Розділ 4. Гідрологічний і гідравлічний розрахунки колектора зливової мережі

4.1. Гідрологічний розрахунок колектора

Гідрологічним розрахунком визначають розрахункові витрати на розрахункових ділянках у розрахункових перерізах.

Гідрологічний розрахунок виконують в такому порядку: намічають границі басейну стоку; визначають ухили вулиць і траси колекторів; колектор розбивають на окремі ділянки. Границі ділянок визначають місцями приєднання бічних колекторів і зміни ухилів.

Розрахункові витрати зливової води визначають за формулою

(1)

де Qp – розрахункові витрати зливової води, л/с; м3/с;

q – розрахункова інтенсивність дощу, л/с на 1 га;

y - коефіцієнт стоку;





Рис. 3 – Фрагмент схеми вертикального планування ділянки міста з прокладеними зливовими каналізаціями

^ F – площа басейну стоку, га;

h - коефіцієнт, що враховує нерівномірність випадання дощу на площі басейну стоку.

Окресливши на плані границі басейну стоку для всього колектора і розбивши його на окремі розрахункові ділянки, тим самим розбиваємо на окремі ділянки і басейн стоку, визначаючи площі F для окремих ділянок. При розрахунках Qp на першій ділянці колектора площа басейна стоку буде F1. На другій ділянці F визначають як суму площ на першій і другій ділянках і так далі.

Розрахункову інтенсивність дощу знаходять за виразом

(2)

де ^ А, n – параметри, що визначають залежно від географічного району території і прийнятої повторюваності дощів;

tp – розрахункова тривалість дощу, с.

При відсутності необхідних даних параметр ^ А розраховують за формулою

(3)

де q20 – інтенсивність дощу для даної місцевості тривалістю 20 хвилин при р = 1 рік, л/с на 1 га (визначають за картами ізоліній (рис. 4);

^ С – коефіцієнт, що враховує кліматичні умови районів (визначають за картами ізоліній (рис. 5);

n – параметр, який визначають за картами ізоліній (рис. 6);

р – період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу, рік. Значення р див. [3, табл. 11] чи табл. 1.

Розрахункова тривалість дощу дорівнює тривалості стоку води з басейну до розрахункового перерізу колектора. Вона складається з тривалості стоку води поверхнею ґрунту до лотка вулиці – to, тривалості пробігу води лотками до початку колектора – t1 і тривалості пробігу води колектором – t2 від початку до кінця розрахункової ділянки:

tp = to + t1 + 1,2 t2. (4)
^

Таблиця 1 – Значення періоду одноразового перевищення розрахункових інтенсивностей р





Умови розміщення колекторів

Періоди одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу р, роки, для населених місць при значеннях q20

на проїздах місцевого значення

на магістральних вулицях


60


60 - 80


80 - 120


120 - 200

Сприятливі й середні

Сприятливі


0.33 – 0.5


0.33 - 1


0.5 - 1


1 - 2

Несприятливі

Середні

0.5 - 1

1 – 1.5

1 - 2

2 - 3

Особливо несприятливі

Несприятливі


2 - 3


2 - 3


3 - 5


5 - 10


-

Особливо несприятливі

3 - 5

3 - 5

5 - 10

10 - 20


Для часу t2 вводимо поправковий коефіцієнт 1,2, що враховує нерівномірність швидкості течії води в колекторі.

Тривалість to, а іноді to + t1 називають періодом початкової концентрації стоку. Якщо є внутрішньоквартальна мережа зливової каналізації, тоді to приймають 5 хв, тобто 300 с.

(5)

де lл – довжина лотка, м;

Vл – швидкість течії води лотками, м/с;

1,25 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність швидкості течії води лотками.





Рис. 4 – Карта для визначення q20




Рис. 5 – Карта для визначення С





Рис. 6 – Карта для визначення n

Довжину лотка lл приймають рівною довжині вільного пробігу води – 15 – 250 м або сумі усіх ділянок вулиць від вододілу до першого дощоприймального колодязя (початку колектора).

Величину to + t1 підраховують тільки один раз, для інших ділянок колектора вона не змінюється.

Тривалість пробігу води колектором t2 визначають за формулою

(6)

де lтр – довжина колектора, м;

Vтр – швидкість течії води в колекторі, м/с;

r –коефіцієнт, що враховує показник ступеня n (табл. 2).

lтр приймають рівною довжині колектора від першого дощоприймального колодязя до кінця першої ділянки. На другій ділянці lтр визначають як суму довжини труби на першій і другій ділянках і так далі.

Таблиця 2


n

0,5

0,51 – 0,6

0,61 – 0,70

0,70

r

2,8

2,5

2,3

2,0


Таким чином

(7)

Кількість води, що стікає з поверхні міських територій, у більшості випадків менше загальної кількості опадів. Витрати пояснюються всмоктуючою і утримуючою здатністю басейну стоку. На основі спостережень установлені середні значення коефіцієнта стоку y (табл. 3).
^

Таблиця 3 – Середні значення коефіцієнтів стоку





Тип поверхні

Середній коефіцієнт стоку y

Дахи

0,90

Асфальтобетонні й цементобетонні покриття

0,85

Кам'яні бруківки, мозаїкові мостові

0,80

Булижні мостові

0,45

Чорні щебеневі покриття

0,60

Щебеневі покриття

0,40

Гравійні доріжки і майданчики

0,30

Відкриті поверхні, не вкриті травою

0,20

Парки, сади, газони, городи

0,15

Поля, луки, ліси

0,10


Середній коефіцієнт стоку y для усього басейну стоку дорівнює середньозваженому коефіцієнту стоку для всіх типів поверхонь:

(8)

де y – середній коефіцієнт стоку для всього басейну стоку; yi – коефіцієнт стоку для даних типів поверхонь; Fi – площі даних типів поверхонь, га.

Через те, що в даному курсовому проекті не можливо визначити площі, які зайнято дахами будівель, покриттями вулиць і проїздів, зеленими насадженнями, коефіцієнт стоку приймають середнім y = 0,75.

Поправковий коефіцієнт h враховують, коли площа басейну стоку більше 300 га:

Площа стоку 300 га, тоді h = 0,96;

500 га h = 0,94;

1000 га h = 0,91;

2000 га h = 0,87;

4000 га h = 0,80.

Якщо площа стоку менше 300 га, тоді h = 1. h для площ стоку різної величини беруть із пропорції.

Визначивши витрати зливової води, визначають діаметри колектора для кожної ділянки [5].


^ 4.2. Гідравлічний розрахунок колектора

Гідравлічним розрахунком визначають швидкість течії води в трубах, гідравлічний ухил, гідравлічний радіус, пропускну здатність колекторів мережі. Умовами розрахунку є самопливний і безнапірний рух води в трубах; робота колекторів при їхньому розрахунковому наповненні; рух води в колекторах, як турбулентного потоку.

Розрахунок ведуть за перетвореними формулами.

Швидкість потоку в трубі розраховують за формулою

(9)

де ^ V – швидкість води в трубі, м/с;

WV – гідромодуль швидкості;

i – гідравлічний ухил труби, тис. частки.

Пропускну здатність труби при повному її наповненні й самопливному режимі визначають як

(10)

де Qпр – пропускна здатність труби, м3/с;

KQ – гідромодуль пропускної здатності труби.

За гідрологічним розрахунком визначають діаметри труб. Згідно з [3, табл. 13] чи табл. 4 визначають площу живого перерізу w, гідравлічний радіус R, гідромодулі швидкості WV і пропускної здатності труби KQ.
^

Таблиця 4 – Значення гідравлічних елементів для круглих труб при повному їхньому наповненні





Діаметр труб D, м

Площа перерізу w, м2

Гідравлічний радіус

R = w/P

WV =

=V/

KQ =

= Q/

0.3

0.071

0.075

12.85

0.908

0.4

0.126

0.1

15.55

1.954

0.5

0.196

0.125

18.06

3.546

0.6

0.283

0.15

20.39

5.76

0.7

0.385

0.18

22.6

8.7

0.8

0.503

0.2

24.68

12.41

0.9

0.636

0.22

26.72

17.00

1

0.785

0.25

28.57

22.44

1.1

0.95

0.28

30.49

28.98

1.2

1.131

0.3

32.33

36.56

1.3

1.327

0.32

34.08

45.24

1.4

1.54

0.35

35.79

55.09

1.5

1.767

0.38

37.58

66.41

1.6

2

0.4

39.13

78.65

1.7

2.269

0.42

40.41

91.69

1.8

2.543

0.45

42.27

107.49

1.9

2.385

0.48

44.14

125.14

2

3.14

0.5

45.32

142.37

2.1

3.462

0.52

46.5

160.98

2.2

3.799

0.55

48.3

183.49

2.3

4.153

0.58

49.91

207.28

2.4

4.522

0.6

51.15

231.3

2.5

4.906

0.62

52.78

256


Приклад розрахунку колектора зливової каналізації

На плані міста вибирають колектор довжиною приблизно 2000 м (колектор К1). Для нього окреслюють межі басейну стоку. Колектор поділяють на ділянки, площу басейну стоку також поділяють на окремі площі для кожної ділянки колектора (рис. 7).




Рис. 7 – План колектора зливової каналізації

1) Гідрологічний розрахунок колектора

1. Визначають площі басейнів стоку для кожної ділянки колектора:

F1 = 46 га, F2 = 46 + 36,8 = 82,8 га, F3 = 82,8 + 39,2 = 132 га,

F4 = 132 + 37,8 = 169,8 га.

Площі басейнів стоку на всіх ділянках не перевищують 300 га, тому h на всіх ділянках дорівнює 1.

Коефіцієнт стоку приймають середнім y = 0,75.

2. Для заданого керівником кліматичного району (Чернігівська область) за картами приймають такі значення параметрів

q20 = 100 л/с на га; С = 0,85; n = 0,70.

3. За табл. 1 визначають період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу р:

р = 1 рік.

4. Розраховують параметр А за формулою (3)



5. Визначають період початкової концентрації стоку to:

to = 5 хв = 300 с.

6. Знаходять тривалість пробігу води лотками до початку колектора – t1

с.

7. За табл. 2 визначають r –коефіцієнт, що враховує показник ступеня n:

r = 2.

8. Розраховують тривалість пробігу води колектором – t2 від початку до кінця розрахункової ділянки:

на 1-й ділянці с;

на 2-й ділянці с;

на 3-й ділянці с;

на 4-й ділянці с.

9. Знаходять розрахункову тривалість дощу за формулою (4):

на 1-й ділянці с;

на 2-й ділянці с;

на 3-й ділянці с;

на 4-й ділянці с.

10. Обчислюють розрахункову інтенсивність дощу за формулою (2):

на 1-й ділянці л/с;

на 2-й ділянці л/с;

на 3-й ділянці л/с;

на 4-й ділянці л/с.

11. Визначають розрахункові витрати зливової води за формулою (1):

на 1-й ділянці л/с;

на 2-й ділянці л/с;

на 3-й ділянці л/с;

на 4-й ділянці л/с.

12. За таблицями Лукіних підбирають діаметри труб колектора:

на 1-й ділянці Ж 400 мм;

на 2-й ділянці Ж 400 мм;

на 3-й ділянці Ж 400 мм;

на 4-й ділянці Ж 450 мм.

2) Гідравлічний розрахунок колектора

1. Згідно з визначеними діаметрами для кожної ділянки за табл. 4 знаходять гідромодулі швидкості WV і пропускної здатності труби KQ:

на 1-й ділянці Ж 400 мм, WV = 15,55, KQ = 1,954;

на 2-й ділянці Ж 400 мм, WV = 15,55, KQ = 1,954;

на 3-й ділянці Ж 400 мм, WV = 15,55, KQ = 1,954;

на 4-й ділянці Ж 450 мм, WV і KQ визначають за інтерполяцією: WV = 16,80, KQ = 2,75.

2. Розраховують швидкість потоку в трубі за формулою (9):

на 1-й ділянці м/с;

на 2-й ділянці м/с;

на 3-й ділянці м/с;

на 4-й ділянці м/с.

3. Обчислюють пропускну здатність труби при повному її наповненні й самопливному режимі за формулою (10):

на 1-й ділянці м3/с = 195 л/с;

на 2-й ділянці м3/с = 185 л/с;

на 3-й ділянці м3/с = 150 л/с;

на 4-й ділянці м3/с = 260 л/с.


Розділ 5. Поздовжній профіль колектора зливової каналізації

Проектування у профілі колекторів має на меті встановити позначки лотків труб, ухили і глибину закладення.

Глибиною закладення труби і глибиною колодязя називають різницю позначок лотка труби чи колодязя і позначки верхньої поверхні кришки оглядового колодязя чи дощоприймальника. Дощову мережу проектують з мінімальною глибиною закладення залежно від розрахункової глибини промерзання ґрунту і від способів прокладки. При діаметрі водостоку до 0,5 м мережу розташовують не вище, ніж на 0,3 м від межі промерзання, а для великих діаметрів – не вище 0,5 м. Для районів, що знаходяться в кліматичній зоні, де ґрунт не промерзає, мінімальну глибину закладання водостоку приймають 0,7 м. Коли застосовують відкриті способи виконання робіт, частіше трубопроводи не заглиблюють більше ніж на 2,5 – 3,5 м. Найбільша глибина закладення труб при відкритому способі виконання робіт у сухих ґрунтах 8 м, у мокрих і скельних – до 4 – 5 м. При закритому способі глибина закладення може бути 8 м і більше.

Ухили колекторів приймають близькими до ухилів поверхні. Поздовжні ухили водостічної мережі мають бути не менше 5 ‰ (в умовах рівнинного рельєфу допускається 4 ‰). Мінімальні поздовжні ухили призначають, враховуючи що при заповненні колектора на 1/3 висоти чи при витратах з повторністю 3 рази на рік швидкість води в трубах була б не менше 0,75 м/с.

Максимальний ухил колекторів обмежують відповідною критичною швидкістю руху дощових вод, що не повинна перевищувати 7 м/с, а для металевих труб – 10 м/с.

Поверхневі води в колектор надходять через дощоприймальні колодязі. Відстань між дощоприймальними колодязями залежить від ухилу вулиці:

Якщо ухил вулиці дорівнює 4 ‰, відстань між колодязями приймають 50 м;

-'' - 4 – 6 ‰ - 60 м;

-'' - 6 – 10 ‰ - 70 м;

-'' - 10 – 30 ‰ - 80 м;

-'' - більше 30 ‰ - 60 м.

Оглядові колодязі встановлюють в місцях повороту траси, зміни діаметрів чи ухилів, приєднання гілок від дощоприймальних колодязів або бічних колекторів, а також на прямих ділянках на відстані:

при діаметрі 0,40 м – 50 ё 60 м;

0,50 ё 0,60 м – 60 ё 70 м;

0,70 ё 1.00 м – 60 ё 80 м;

більше 1,2 м – 70 ё 100 м.

Приклад побудови поздовжнього профілю колектора представлено на рис. 8.

Порядок побудови поздовжнього профілю колектора зливової каналізації і вимоги до його оформлення.

Поздовжній профіль будують на аркуші міліметрового паперу в масштабах: горизонтальний 1:2000, вертикальний 1:100.

1. Спочатку будують чорний (існуючий) профіль, потім червоний (проектний) за позначками, що розташовані над колектором. У графі „Відстані” вказують відстані між перехрестями та іншими характерними точками згідно з планом міста. У графі „Позначки поверхні існуючі” надписують позначки існуючої поверхні землі, а у графі „Позначки поверхні планувальні” – позначки, що запроектовані (червоні). Існуючу лінію поверхні показують пунктиром, проектну – суцільною лінією.

2. У графі „План колектора” викреслюють схематично план проїзної частини вулиці, на якій розміщено колектор, показують перехрещення з іншими вулицями. На проїзній частині розміщують дощоприймальні колодязі згідно з викладеним вище. Якщо колодязь потрапляє на перехрестя, тоді його встановлюють за або перед перехрещенням. Після цього розміщують оглядові колодязі, які нумерують (ск 1, ск 2...).

3. Будують поздовжній профіль колектора, на якому показують всі оглядові колодязі, з'єднані між собою трубою. Трубу закладають нижче від проектної лінії поверхні залежно від розрахункової глибини промерзання ґрунту. Діаметр труби показують у масштабі, а діаметри колодязів – схематично. Колектор показують червоним кольором.

4. У графі „№ колодязів” проставляють номери оглядових колодязів.

5. У графі „Відстань між колодязями” надписують відстані між оглядовими колодязями.

6. У графі „Позначки труби – лотка” проставляють позначки лотку колодязя чи труби. Позначка лотка – це найнижча точка на дні колодязя або труби.

7. У графі „Позначки труби – шелиги” надписують позначки шелиги –найвищої точки усередині труби. Позначка шелиги – це позначка лотка плюс діаметр труби.

8. У графі „Ухили / Відстані” зверху пишуть ухили труби у ‰, знизу – довжину ділянки труби з цим ухилом у метрах і діаметр труби на цій ділянці в міліметрах.

9. У графі „Витрати, швидкості” показують розрахункові витрати Qр за гідрологічним розрахунком, швидкість води у трубі V і пропускну здатність труби Qпр за гідравлічним розрахунком.

10. У графі „Основа, матеріал” пишуть, на якій основі вкладають труби і яким матеріалом засипають. Цю графу дозволяється не заповнювати.

^ Графи з пунктів 4 – 9 заповнюють червоним кольором.

11. Потім розраховують робочі позначки, які надписують на профілі зверху над оглядовими колодязями. Нижча позначка – це різниця між існуючою позначкою поверхні землі і позначкою лотка труби чи колодязя. Верхня позначка – це різниця між проектною позначкою поверхні і позначкою лотка труби чи колодязя. Робочі позначки надписують червоним кольором.

^ ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ


Після оформлення курсового проекту, студент здає його викладачеві. Викладач перевіряє курсовий проект, робить зауваження і віддає проект студенту для виправлення. Після виправлення помилок студент захищає курсовий проект перед комісією з декількох викладачів і в присутності студентів.





Рис. 7 – Поздовжній профіль колектора зливової каналізації

Розподіл часу за темами практичних занять



^

Теми практичних занять


Обсяг у годинах







Денне навчання

Заочне навчання

1

Вертикальне планування міських територій

8

4

2

Організація стоку поверхневих вод з міських територій

8

4




Всього

16

8
^

Розподіл часу за темами самостійної роботи






^

Теми самостійних занять


Обсяг у годинах






Денне навчання


Заочне

навчання

1

Вступ. Комплексне освоєння та утримання міської забудови і його за­вдання

5

8

2

Вертикальне планування міських територій

6

10

3

Організація стоку поверхневих вод з міських територій

6

10

4

Водні басейни міста

5

8

5

Захист міських територій від підтоплення

5

7

6

Інженерна підготовка заболочених територій

4

7

7

Інженерна підготовка у посушливих районах

4

7

8

Боротьба з ярами та яроутворенням

4

7

9

Зсуви і заходи боротьби з ними

4

7

10

Карст і просадні явища

4

7

11

Особливості інженерної підготовки територій у гірській місцевості

6

7




Всього

53

85

^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


1. ДБН 360 - 92**. Державнi будiвельнi норми України. Мiстобудування. Планування i забудова мiських i ciльських поселень. - К., 1992.

2. Линник І.Е. Інженерна підготовка територій населених місць.- Харків: ХНАМГ, 2004.- 337 с.

3. Евтушенко М.Г. Инженерная подготовка территорий населенных мест. - М.: Стройиздат, 1982.

4. Клиорина Г.И., Осин В.А., Шумилов М.С. Инженерная подготовка городских территорий. - М.: Высш. шк., 1984. - 271с.

5. Лукиных А.А., Лукиных Н.А. Таблицы для гидравлического расчета канализационных сетей и дюкеров по формуле акад. Н.Н. Павловского. Изд. 4-е, доп.- М.: Стройиздат, 1974.- 156 с.

^

Додаток А


ЗРАЗОК ОБКЛАДИНКИ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

МІНІСТЕРСТВО ОСІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківська національна академія міського господарства




Кафедра містобудування




^

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту з дисципліни

Комплексне освоєння та утримання міської забудови”

Виконав:




Перевірив:


Харків – 200__р.

Навчальне видання


^ Методичні вказівки

для виконання курсового проекту, практичних завдань і самостійної роботи з дисципліни

Комплексне освоєння та утримання міської забудови”

(для студентів денної і заочної форм навчання та екстернів, що навчаються за спеціальністю “Міське будівництво

і господарство”)


Укладач: Ірина Едуардівна Линник


Відповідальний за випуск: О.В. Завальний

Редактор: М.З. Аляб'єв


План 2007, поз. 222

Пiдп. до друку 13.03.07 р. Формат 60 х 841/16. Папiр офісний. Друк на ризографі. Умовн.- друк. арк. 1.2. Облiк.- вид. арк. 1.5. Тираж 100 прим. Зам. №

ХНАМГ, 61002, Харкiв, вул. Революцїi, 12

Сектор оперативної полiграфiї ОЦ ХНАМГ

61002, Харкiв, вул. Революцiї, 12.




Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи