Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни icon

Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни




НазваХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни
Сторінка1/5
Дата28.06.2012
Розмір0.63 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту

з дисципліни


"ОПАЛЕННЯ"





(для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання

спец. 7.092.108- "Теплогазопостачання і вентиляція")


ХАРКІВ - ХНАМГ – 2007


Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Опалення" (для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання із спец. 7.092108 - "Теплогазопостачання і вентиляція"). Укл.: В. В. Гранкіна, Т. О. Євсєєва,

В. А. Міланко. - Харків: ХНАМГ, 2007. - 42 с.


Укладачі:

В. В. Гранкіна,

Т. О. Євсєєва,

В. А. Міланко.


Рекомендовано кафедрою експлуатації газових і теплових систем,

протокол № 2 від 18.10.2007 р.


Загальні вказівки


Метою цього курсового проекту є закріплення знань, отриманих при вивченні курсу "Опалення" шляхом проектування системи опалення житлового триповерхового будинку.

Виконуючи курсовий проект, студент здобуває навички проектування систем опалення, знайомиться і працює з довідковою та новою літературою. Знання, отримані в процесі проектування, необхідні майбутньому фахівцеві для його практичного використання, а також підчас технічної експлуатації систем опалення.

У методичних указівках дані пояснення до проектування систем опалення розрахунковим способом. При необхідності розрахунку системи опалення за допомогою ЕОМ можна використовувати програми WІRSBO, КАN, Герц, Danffoss.

Курсовий проект є комплексним проектом з предметів "Опалення" і "Вентиляція і кондиціонування повітря", виконується на основі архітектурно-будівельних планів, розроблених у курсовому проекті з предмету "Архітектура будівель", а також індивідуального завдання, що включає характеристику конструкцій, які огороджують, тип опалювального приладу і джерела тепла.

Проект містить розрахункову і графічну частини. У розрахунковій частині наводять вихідні кліматичні дані, короткий опис будинку, конструкції, що огороджують, і виконують наступні розділи: теплотехнічний розрахунок, розрахунок тепловтрат приміщень, обґрунтування обраної системи опалення, підбір опалювальних приладів, гідравлічний розрахунок системи, призначення і влаштування індивідуального пункту з підбором елеваторного вузла. У графічній частині (1 аркуш формату А1) викреслюють плани системи опалення першого і типового поверхів, план горища, аксонометричну схему системи в масштабі 1:100 і схему індивідуального теплового пункту (ІТП). На планах і схемі вказують опалювальні прилади, стояки, трубопроводи, арматуру, повітрозбірники, ухили, типи підібраних опалювальних приладів і діаметри труб.


^ Вступні зауваження


Для визначення студентом основних завдань, які необхідно вирішити при проектуванні системи опалення, важливим є написання вступу. У ньому повинні бути розглянуті такі питання: призначення системи опалення, завдання, що вирішує система опалення, застосування енергозберігаючих технологій при проектуванні системи.


Приклад 1. Проектування системи опалення для житлових будинків у наш час є дуже важливим і складним завданням.

Система опалення, згідно із СНіП 2.04.05 - 91*, у першу чергу повинна забезпечити розрахункову температуру повітря з огляду на: втрати теплоти через конструкції, що обгороджують; витрату теплоти на нагрівання ін-фільтруючого зовнішнього повітря; витрати теплоти на нагрівання матеріалів, устаткування і транспортних засобів; тепловий потік, що надходить від електричних приладів, освітлення, технологічного устаткування, комунікацій людей та інших джерел.

В умовах підвищення вимог до систем опалення та жорсткості будівельних норм необхідно одночасно забезпечити максимально комфортні умови в приміщеннях і в той же час підвищити енергозбереження в системі при мінімальних витратах. Проблема енергозбереження є однією з актуальніших сьогодні, тому що проекти старого зразка не можуть забезпечити необхідні вимоги до систем опалення при величезних витратах ресурсів та енергії. Використання сучасних технологій, якісних теплоізолюючих матеріалів, поліпшеного устаткування та трубопроводів для систем опалення, звичайно, вимагає вкладення значних коштів, але все це окупається буквально в перші роки роботи системи опалення за рахунок істотного енергозбереження.

Тому метою даного курсового проекту є проектування системи опалення житлового будинку, що відповідала б усім вимогам СНіП 2.04.05 - 91* і ДБН В.2.6.-31:2006 з приділенням при цьому уваги проблемі енергозбереження.


1. Вихідні й кліматологічні дані


Для проектування системи опалення житлового триповерхового будинку необхідні вихідні дані, що відображенні в завданні на курсовий проект, відповідно до варіантів.


Приклад 2. Система опалення проектується для триповерхового житлового будинку, що знаходиться в м. Харкові. Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря холодної п’ятиденки складає -23 є С.

Зовнішні стіни - із шлакобетонних блоків, завтошки 0,3 м, з об`ємною вагою ? =1000 кг/м3 і коефіцієнтом теплопровідності =0,38 Вт/м°С, використовуваний утеплювач PANELROCK = 0,038 Вт/м °С.

Для перекриття використані залізобетонні плити. Орієнтація фасаду будинку - на ПІВДЕНЬ. Тиск на введенні в систему опалення складає 8000 Па. Тип нагрівального приладу - радіатор "Cento".


^ 2. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень


Мета теплотехнічного розрахунку – визначити фактичний термічний опір (R0) конструкцій, що огороджують, товщину утеплювача (?ут) і коефіцієнт теплопередачі (К).

При розробці проекту треба приділити належну увагу конструкції зовнішніх огороджень і оцінці їхнього термічного опору. Правильно обрана конструкція огородження і строго обґрунтована величина його термічного опору R0 забезпечують, з одного боку, необхідний мікроклімат, тобто санітарно-гігієнічні умови, необхідні для перебування людини в приміщеннях проектованого будинку, а з другого - економічність завдання. Розрахунок виконують згідно з нормами ДБН В.2.6.-31:2006 з прийнятим доповненням. Згідно з доповненням при реконструкції будинку чи капітальному ремонті для міст першої зони розрахунковий термічний опір повинен бути не менше необхідного термічного опору.

Як відомо, опір теплопередачі огородження дорівнює сумі термічних опорів, що переборюють тепловий потік при переході від одного середовища до іншого.

Термічний опір огороджень визначають за формулою





де - опір тепловосприйняттю внутрішньої поверхні (в - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкції, що огороджують, для м. Харкова складає 8,7), м2 °С/Вт;

- сумарний термічний опір усіх матеріальних шарів огородження (?i - теплопровідність і ?i - товщина шарів), м2 °С/Вт;

Rп.п - термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2 °С/Вт.

- опір тепловіддачі зовнішньої поверхні (з - коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов зовнішньої поверхні визначається за табл. 2.1., м2 °С/Вт.


Таблиця 2.1 - Значення коефіцієнта тепловіддачі для зимових умов


Зовнішня поверхня огороджуючої конструкції

Коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов З, Вт/(м2С)

  1. Зовнішніх стін, покриттів, перекриттів над проїздами й над холодними (без огороджуючих стінок) підпіллям в північній кліматичній зоні.





23

  1. Перекриттів над холодними підвалами, що сполучаються із зовнішнім повітрям; перекриттів над холодними (з огороджуючими стінками) підпіллям й холодними поверхами в північній кліматичній зоні.





17

  1. Перекриттів горищних і над неопалюваними підвалами зі світловими прорізами в стінах, а також зовнішніх стін з повітряним прошарком, вентильованим зовнішнім повітрям.





12

  1. Перекриттів над неопалюваними підвалами без світлових прорізів у стінах, розташованих вище рівня землі, і над неопалювальними технічними підпіллями, розташованими нижче рівня землі.





6



Фактичний термічний опір повинен бути більшим чи дорівнюватися нормативному термічному опору, який визначається згідно з даними таблиці 2.2.


Таблиця 2.2 - Нормативні значення опору теплопередачі огороджуючих конструкцій



п/п

Найменування огороджуючих конструкцій

Нормативне значення опору огороджуючих конструкцій, (м2·°С)/Вт

^ Кількість градусо- днів

> 3501

3001 - 3500

2501 - 3000

< 2500

А. Нове будівництво




Зовнішні стіни:













1

Великопанельні, монолітні й об’ємноблочні з утеплювачами:

а) з полімерних матеріалів;

б) мінераловати й інших матеріалів.



2,5

2,2



2,4

2,1



2,2

1,9



2,0

1,8

2

Блокові:
















а) з чарункового бетону;

б) з пористими наповнювачами

2,0

1,8

1,9

1.7

1,7

1,5

1,5

1,3

3

Цегляні з керамічних каменів і дрібних блоків:

а) повнотілі з утеплювачем

б) багатощілинні.



2,2

1,6



2,1

1,5



1,9

1.4



1,7

1,2




Покрівлі й перекриття:













4

Покрівлі й перекриття горищ /крім «теплих горищ»/


2,7


2,5


2,4


2,0

5

Перекриття над проїздами й холодними підвалами, що з'єднуються із зовнішнім простором.



3,0



2,9



2,4



2,0

6

Перекриття над неопалюваними підвалами:

а) зі світловими прорізами в стінах;

б) без світлових прорізів у стінах.



2,5

2,3



2,4

2,2



2,2

2,0



2.0

1.8

7

Вікна й балконні двері.

0,5

0,42

0,42

0,39

^ Б. Реконструкція й капітальний ремонт

1

Зовнішні стіни.

2,2

2,1

1,9

1,7

2

Покрівля й перекриття горищ.

2,5

2,4

2,2

2,0

3

Перекриття над проїздами й підвалами.

Як для нового будівництва

4

Вікна й балконні двері.


Коефіцієнт теплопередачі (^ К) є зворотньою величиною термічного опору (Ro) і визначається за формулою

.

Термічний опір вікон будинку приймають залежно від призначення будинку і різниці температур. Для курсового проекту пропонується прийняти вікна з табл. 2.3.

Коефіцієнт теплопередачі вікн) вікна визначають за формулою


,

де Rвікн - термічний опір вікна, що наведений в табл. 2.3, м2 °С/Вт;

Rст - термічний опір огороджувальної стіни, м2 °С/Вт.


Таблиця 2.3 – Термічні опори вікон, Rвікн.


В і к н а

Rвікн

1. Подвійне оскляння в пластмасових або дерев’яних роз’ємних переплетах

0,42

2. Двошарове оскляння в роз’ємних дерев’яних або пластмасових переплетенях

0,53

3. Двокамерний склопакет

0,5

4. Двокамерний склопакет з тепловідбиваючим покриттям

0,76



Аналогічно коефіцієнту теплопередач вікон визначають коефіцієнт теплопередачі зовнішніх дверей. У курсовому проекті пропонується прийняти подвійні зовнішні двері.

Згідно зі СНіП термічний опір дверей повинен бути не менше 0,6·R0 нормативного значення зовнішньої стіни. Коефіцієнт теплопередачі балконних дверей прийняти як такий, що дорівнює коефіцієнту теплопередачі вікна Квікн.

Термічний опір для утеплених підлог (Rу.п) визначають з виразу



де ? - сума термічних опорів шарів, що утеплюють;

Rн.п. - умовна величина термічного опору теплопередачі 1, 2, 3 і 4 зон неутеплених підлог на лагах складає відповідно R1 = 2,1 м2 °С/Вт, R2 = 4,3 м2°С/Вт, R3= 8,6 м2 °С/Вт, R4 = 14,2 м2 °С/Вт.

Для підлоги на лагах термічний опір (Rл) розраховують за формулою

.


Приклад 3. Визначити товщину утеплювача, термічний опір і коефіцієнт теплопередачі для горищного перекриття при реконструкції будівлі. Дані прошари дахового перекриття наведені у зазначеній нижче таблиці:





п/п


Вид шару огородження

, м

, Вт/м °С

1

Залізобетонна плита

0,22

1,92

2

Утеплювач «Изовер»

х

0,04

3

Руберойд по бітуму

0,01

0,17


Вирішення:

1) визначаємо товщину утеплювача "ИЗОВЕР" з формули термічного опору конструкцій, що обгороджують:



приймаємо товщин у утеплювача 0, 1 м;

  1. знаходимо фактичний термічний опір:



Ro ? Roнорм, 2,9 › 2,5;


3) визначаємо коефіцієнт теплопередачі горищного перекриття за формулою

.

Приклад 4. Визначити товщину утеплювача, термічний опір і коефіцієнт теплопередачі для зовнішньої стіни при реконструкції будівлі. Дані прошари зовнішньої стіни наведені нижче в таблиці:




п/п

Вид шару огородження

, м

, Вт/м С

1

Зовнішнє облицювання

0,02

0,76

2

Стіна (шлакобетонні блоки)

0,3

0,38

3

Утеплювач “Rockmur”

х

0,04

4

Штукатурка

0,02

0,19


Вирішення:


  1. визначаємо товщину утеплювача "Rockmur" з формули термічного опору конструкцій, що огороджують:



приймаємо товщину утеплювача ут = 0,05 м;


  1. знаходимо термічний опір:



Ro ? Roнорм, 2,33 › 2,2;

  1. визначаємо коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни:




Приклад 5. Визначити коефіцієнт теплопередачі вікна, якщо термічний опір вікна 0,55 м2 С/Вт , термічний опір зовнішньої стіни 2,33 м2 С/Вт

Вирішення:

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі вікна за формулою

.


^ 3. Розрахунок тепловитрат в приміщеннях


Щоб правильно підібрати опалювальні прилади в приміщенні, необхідно знати його тепловтрати. Тому розрахунок тепловтрат є одним з головних етапів проектування системи опалення.

Для розрахунку використовують наступні дані: плани поверхів з вказівкою призначення приміщень, орієнтація будинку на сторони світу, призначення кожного приміщення, місце спорудження будинку, теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень. Всі опалювальні приміщення на плані позначені порядковими номерами за годинниковою стрілкою (починаючи з №101 і далі - приміщення першого поверху, з № 201 і далі - другого поверху і т.д.).

Втрати тепла приміщеннями через конструкції, що огороджують, визначають шляхом підсумовування основних і додаткових утрат.

Основні тепловтрати приміщень (Qосн) ,Вт встановлюють за формулою



де ^ F - площа конструкції (що обгороджує), через яку відбувається втрата тепла, м2;

k - коефіцієнт теплопередачі конструкції (що огороджує), Вт/(м2°С);

tв - розрахункова температура внутрішнього повітря, °С (для житлових кімнат - 20°С і кухонь - 18°С, для сходової клітки - 16 °С);

tз - розрахункова температура зовнішнього повітря, °С (для горища - 9 °С);

? ? – додаткові тепловтрати приміщення пов’язані з втратами по сторонам світу;

n - поправочний коефіцієнт, що враховує положення огородження щодо зовнішнього повітря (для приміщень n = 1, для горища n = 0,9).

Площу зовнішніх і внутрішніх огороджень при розрахунку тепловтрат приміщень обчислюють (з точністю до 0,1 м2), дотримуючись правила обмірювання огороджень за планами і розрізами будинку. Ці правила враховують складність теплопередачі на межах огороджень, передбачаючи умовне збільшення чи зменшення площ для відповідності фактичним тепловтратам.

Для визначення площі зовнішніх стін вимірюють (з точністю до 0,1 м):

за планами - довжину стін кутових приміщень за зовнішньою поверхнею від зовнішніх кутів до осей внутрішніх стін, не кутових приміщень - між осями внутрішніх стін;

за розрізами - висоту стін на першому поверсі від нижнього рівня підготовки під конструкцію підлоги на лагах до рівня чистої підлоги другого поверху; на середніх поверхах - від поверхні підлоги одного поверху до поверхні підлоги вищележачого; на верхньому поверсі - від поверхні підлоги до верху конструкції горищного перекриття.

Для обчислення площі внутрішніх стін вимірюють:

за планами - довжину стін від внутрішньої поверхні зовнішніх стін до осей внутрішніх стін між осями; за розрізами - висоту стін від поверхні підлоги до поверхні стелі.

Площу вікон і дверей визначають за найменшими розмірами будівельних прорізів.

У розрахунковій таблиці назви огороджень позначають в такий спосіб:

зовнішня стіна - ЗС;

подвійне засклення - ПО;

горищне перекриття - ГП;

перекриття над підвалом - ПП;

подвійні двері - ПД;

балконні двері - БД.

Крім вертикальних конструкцій, що обгороджують, втрати тепла здійснюються і через горищне перекриття на третьому поверсі та підлогу на першому поверсі. У курсовому проекті підлоги будинку утеплені, розташовані на лагах. Втрати тепла крізь підлоги визначаються по зонах-смугах шириною 2 м, паралельних зовнішнім стінам (див. рис. 3.1). Чим ближче смуга розташована до зовнішньої стіни, тим вона має менший термічний опір теплопередачі. Ділянка розміром 2x2 м, що примикає до зовнішнього кута, враховується двічі. Умовна величина термічного опору теплопередачі 1, 2, 3 і 4 зон неутеплених підлог на лагах складає відповідно: R1 = 2,1 м2 °С/Вт, R2 = 4,3 м2 °С/Вт, R3=8,6 м2 °С/Вт, R4 = 14,2 м2 °С/Вт.

Тепловтрати через підлоги на лагах визначають за формулою




де F1, F2, F3, F4 - площі зон, м2;

R1, R2, R3 , R4- термічні опори окремих зон, м2 °С/Вт.



Рис. 3. 1 - Схема зон для визначення втрат крізь підлогу


Дані розрахунку тепловтрат підлоги на лагах вносять у таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 - Розрахунок тепловтрат крізь підлогу на лагах




приміщення

Найменування

приміщення

tв

t з

R 1

R 2

R 3


R 4

F 1

F2


F3

F4

Q осн.









































До додаткових тепловтрат відносяться: орієнтація приміщень по відносно до сторін світу, наявність двох і більше зовнішніх стін, інфільтрація у приміщення зовнішнього повітря крізь нещільності будівельних конструкцій (щілини в притворах вікон, дверей), на зовнішні двері, не обладнані повітряними чи повітряно-тепловими завісами.

Добавку на орієнтацію огороджень по сторонах світу приймають для всіх зовнішніх вертикальних і похилих (у проекції на вертикаль) огороджень, звернутих на північ, схід, північний схід і північний захід у розмірі - 0,10, на захід і південний схід-0,05, на південь і південний захід - 0.

Додаткові втрати на зовнішні двері, не обладнані повітряними чи повітряно-тепловими завісами, при висоті сходової клітини Н, м: для подвійних дверей з тамбуром між ними - 0,27·Н; для подвійних дверей без тамбура - 0,34 ·Н, для одинарних - 0,22· Н.

Фактор наявності двох і більше зовнішніх стін враховують шляхом підвищення в кутових приміщеннях будинку розрахункової температури внутрішнього повітря на 2°С.

Для опалюваних приміщень, які мають вікна (кухні й житлові приміщення) площею (А), м2, визначають тепловтрати на нагрівання інфільтруючого повітря за формулою

^ Qі = 0,337Аh(tВ-tЗ), Вт,

де h - висота приміщення, м.


Для багатоповерхових будівель необхідно враховувати коефіцієнт збільшення тепловіддачі вікон та враховувати сумарну інфільтрацію.

Втрати теплової потужності на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у сходові клітки через періодично відкривати у холодний період року зовнішні двері розраховують за формулою


Qі = 0,7 В(Н+0,8Р) (tв – t3), Вт ,


де В – коефіцієнт, який враховує кількість вхідних тамбурів; один тамбур (двоє дверей) - ^ В=1,0 ; два тамбури (троє дверей) - В=0,6;

Н – висота сходової клітки, м;

Р- розрахункова кількість мешканців, яка проживає в будинку.


Р=А3/а,


де а–розрахункова норма загальної опалюваної площі будинку на одного мешканця , м2; у курсовому проекті прийняти 20 м2;

Аз - загальна опалювана площа будинку, м2.

При визначенні розрахункових втрат тепла приміщень будинку необхідно враховувати побутові тепловиділення (Qбит) від устаткування за формулою

, Вт,

де А - внутрішня площа приміщення, м 2.

Побутові тепловиділення на сходовій клітці не враховуються.

Таким чином, повні тепловтрати приміщень і сходової клітки (Qприм, Qсх.кл) обчислюють за формулами

;

.

Розрахункові дані тепловтрат приміщень вводять у таблицю 3.2.




Таблиця 3.2 - Тепловтрати приміщень


^ Назва

приміщ.

А

м2

tВ

°С

Огороджуючі конструкції

tВ – t3

n

K

Вт/м2°С

Додаткові втрати

Qосн

Вт

Qінф

Вт

Qбит

Вт

Qприм

Вт

позн.

орієнт.

розм.

F, м2

??

1+??

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

101

жп

20,61

22

зс

пн

2,8*3,0

8,4

45

1

0,29

0,1

1,1

120,582

937,652

206,1

1451,438

зс

зах

6,3*3,0

18,9

1

0,29

0,05

1,05

258,9773

по

пн

0,87*1,46

1,27

1

1,59

0,1

1,1

99,95535

по

зах

0,87*1,46

1,27

1

1,59

0,05

1,05

95,41193

під










1










144,96

?




719,8865




102

жп

23,5

20

зс

пн

4,7*3,0

14,1

43

1

0,29

0,1

1,1

193,4097

1021,616

235

1263,95

по

пн

1,47*1,46

2,15

1

1,59

0,1

1,1

161,6951

під










1










122,23

?




477,3348




103

к

10,5

18

зс

пн

4,2*3,0

12,6

41

1

0,29

0,1

1,1

164,7954

435,2355

105

641,5813

по

пн

0,87*1,46

1,27

1

1,59

0,1

1,1

91,07043

під










1










55,48

?




311,3458




104

к

10,5

18

зс

пн

4,2*3,0

12,6

41

1

0,29

0,1

1,1

164,7954

435,2355

105

641,5813

по

пн

0,87*1,46

1,27

1

1,59

0,1

1,1

91,07043

під










1










55,48

?




311,3458





^ 4. Обґрунтування обраної схеми системи опалення


Житлові будинки повинні обладнуватися системами опалення, що проектуються згідно зі СНіП 2.04.05 – 91*. Вбудовані в житлові будинки приміщення громадського призначення повинні обладнуватися системами опалення відповідно до норм проектування цих приміщень.

Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях слід приймати згідно з таблицею 4.1.

Таблиця 4.1 - Розрахункова температура повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях




Приміщення


Розрахункова

температура взимку, С


Загальна кімната, спальня, кабінет

20


Кухня

18


Кухня-їдальня

20


Ванна

25

Вбиральня

20


Суміщений санвузол

25

Басейн

25


Приміщення для пральної машини в квартирі

18


Гардеробна для чищення і прасування одягу

18


Вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, передпокій квартири

16

Приміщення чергового персоналу (консьєржа/консьєржки)

18

Незадимлювана сходова клітка типу Н1

14


Машинне приміщення ліфтів

5

Сміттєзбірник

5

Гараж-стоянка

5

Електрощитова

5
  1   2   3   4   5

Схожі:

Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Опалення"
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліні "Опалення" (для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання із спец. 092108...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства г. В. Висоцька методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни
Методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни „Менеджмент організацій” для студентів 5 курсу денної форми навчання...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Організація туризму” (для студентів 2 курсу денної та заочної форми...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Організація руху видів транспорту” (для студентів 2 курсу напрямку...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “ електротехнологічні установки та пристрої. Вакуумна техніка”
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Електротехнологічні установки та пристрої. Вакуумна техніка” ( для студентів...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсового проекту з курсу "Прикладна механіка"
Методичні вказівки до курсового проекту з курсу "Прикладна механіка" (для слухачів другої вищої освіти напряму підготовки 050702...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни «Планування проектних дій» для студентів 5 курсу денної та 5,6 заочної...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Матеріально-технічна база готелів” для студентів 1 курсу денної та...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни
Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Контролінг” (для студентів 4 курсу денної заочної форм навчання напряму...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи