Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 355.32 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата28.06.2012
Розмір355.32 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


ЗАТВЕРДЖУЮ”


В.о. проректора з навчальної роботи

професор Ю.Т.Ахтемійчук

„___”________________ 2009 р.


Робоча навчальна програма

з Патопсихології


на 2009/2010 навчальний рік

Факультет – медичний

Спеціальність – медична психологія

Кафедра – нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка

Курс – п’ятий

Семестр – 10

Лекції – 18 годин

Практичні заняття – 18 години

Самостійна робота – 18 години

Всього – 54 години

Диференційований залік – 10 семестр


^ Чернівці -2009р.


Робоча навчальна програма складена на основі „Програми з патопсихології” для студентів медико-психологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації за спеціальністю 7.110110 – „Медична психологія”, яка затверджена Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України 13 травня 2002 року та Начальником Головного управління освіти, науки та інформаційно-аналітичного забезпечення МОЗ України 15 травня 2002 року.


Робочу навчальну програму з „Патопсихології” склала доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка Карвацька Н.С., кандидат медичних наук.


Робоча програма з патопсихології схвалена на засіданні кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. проф. С.М.Савенка „30.03. 2009 року, протокол № 7.


Завідувач кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології

д. мед. н., професор В.М.Пашковський


Робоча навчальна програма з патопсихології схвалена на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 29 квітня 2009 року, протокол №11.


Голова предметної методичної

комісії з терапевтичних дисциплін

д. мед. н., професор В.К.Тащук


^

1.Завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі. Мета і завдання вивчення патопсихології



Патопсихологія – наука на межі психології та психіатрії, яка вивчає психологічну структуру проявів психічної патології методами наукової психології. Проблематика патопсихології, її перспективи та досягнення знаходяться в тісному взаємозв’язку з розвитком та станом загальної психології та психіатрії.

Патопсихологія досліджує закономірності розпаду психічної діяльності і властивостей особистості у співставленні з закономірностями формування і перебігу психічних процесів в нормі і при патології.

Практичними завданнями патопсихології є:

  • отримання даних для диференційної клінічної діагностики;

  • дослідження рівня та динаміки психічних порушень для потреб оцінки ефективності лікувального процесу, вибраних методів терапії;

  • психологічне забезпечення психіатричної експертизи: військової, трудової, судової, медико-педагогічної;

  • обґрунтування психологічних рекомендацій для проведення психотерапевтичної та реабілітаційної роботи.

Медичний психолог оперує в своїх діагностичних висновках набором патопсихологічних регістр-синдромів, нозологічне значення яких суттєво зростає у зв’язку з конкретним завданням, яке поставлено перед медичним психологом. Введення патопсихологічних регістр-синдромів у практику патопсихологічних досліджень сприяє росту ефективності діагностично-інформативних рекомендацій лікаря-клініциста.

Пізнання лікарем психології хворого, структури і закономірностей психічної діяльності дозволяє індивідуалізувати систему діагностичних, лікувальних, психопрофілактичних та експертних заходів.


1.1. Мета викладання дисципліни.

Викладання патопсихології передбачається на 5 курсі після вивчення фундаментальних психологічних дисциплін, медичної психології, нейропсихології.

Метою викладання патопсихології є вивчення загальних закономірностей психічних розладів, методів і способів діагностики розпаду психічної діяльності та властивостей особистості у співставленні із закономірностями формування і перебігу психічних процесів в нормі, диференціації симптомів і синдромів, патогенетичних механізмів психічних розладів, а також участі патопсихолога в системі реабілітаційних та психотерапевтичних заходів.

1.2. Завдання по вивченню дисципліни.

Головним завданням по вивченню патопсихології є методологічна спрямованість лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів з метою розуміння і засвоєння змін психічної діяльності внаслідок психічних і соматичних захворювань; підготувати лікарів психологів, які б забезпечили лікувально-профілактичні, освітні, виховні та інші заклади висококваліфікованою медичною і психологічною допомогою; фахівців, спроможних ефективно здійснювати психопрофілактику, психодіагностику, психологічне консультування, психокорекцію й реабілітацію хворих в амбулаторних умовах, в умовах сім’ї, у виховних та освітніх закладах; викладати патопсихологію та суміжні дисципліни; займатися науковими дослідженнями у даній галузі.

^ Вивчаючи патопсихологію студент повинен знати:

- предмет і завдання патопсихології;

- методи клініко-патопсихологічного дослідження;

- клініку патопсихологічних регістр – синдромів;

- патопсихологічну семіотику при шизофренії та афективно-ендогенних

психозах;

- патопсихологічну семіотику при ендогенно-органічних захворюваннях

(епілепсія, атрофічні процеси головного мозку);

- патопсихологічну семіотику при екзогенно-органічних захворюваннях

(інфекційні, інтоксикаційні, травматичні психози);

- патопсихологічну семіотику при судинних захворюваннях головного мозку

(церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба);

- патопсихологічну семіотику при алкоголізмі, наркоманіях, токсикоманіях;

- патопсихологічну семіотику при особистісно – аномальних розладах

(акцентуації характеру, психопатизація);

- патопсихологічну семіотику при психогенних захворюваннях (невротичні

розлади, наслідки стресу, соматоформні розлади);

- патопсихологічну семіотику при психосоматичних розладах;

- патопсихологічну семіотику розладів, що супроводжують соматичні

захворювання;

- патопсихологічні дослідження і їх особливості в геронтологічній практиці;

- патопсихологічні дослідження і їх особливості у дитячій та підлітковій

психіатрії;

^ Після вивчення патопсихології студент повинен вміти:

  • провести клініко-патопсихологічне дослідження;

  • підібрати адекватні експериментальні методики проведення патопсихологічного дослідження;

  • провести диференційний діагноз патопсихологічних регістр – синдромів;

  • провести аналіз отриманих результатів патопсихологічного дослідження;

  • скласти протокол патопсихологічного дослідження;

  • провести патопсихологічне дослідження хворих на шизофренію та афективно - ендогенні психічні розлади;

  • провести патопсихологічне дослідження хворих на ендогенно – органічні захворювання;

  • провести патопсихологічне дослідження хворих на екзогенно – органічні психічні розлади;

  • провести патопсихологічне дослідження мислення та афективно – особистісної сфери у хворих на судинну патологію головного мозку;

  • провести патопсихологічне дослідження хворих на невротичні розлади;

  • провести патопсихологічне дослідження хворих на соматичні і психосоматичні розлади;

  • провести патопсихологічне дослідження психічнохворих похилого і старечого віку;

  • провести патопсихологічне дослідження психічнохворих дітей та підлітків;

  • використати результати патопсихологічного дослідження у процесі лікування та реабілітації;

  • використати результати патопсихологічного дослідження для проведення трудової, військової, судової і педагогічної експертиз.


^ Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення патопсихології


Назва дисципліни

Зміст дисципліни, який необхідний для вивчення основ медичної психології.

Анатомія людини

Будова головного мозку.

Нормальна фізіологія

Функції головного мозку.

Патологічні фізіологія

Патофізіологія вищої нервової діяльності.

Медична генетика

Спадково обумовлені психічні розлади.

Біохімія

Біохімічні зміни в організмі при психічних станах.

Загальна психологія

Закономірності розвитку і діяльності психіки у людини.

Вікова психологія

Закономірності когнітивного і психосоціального розвитку людини в залежності від віку.

Соціальна психологія

Психологія соціального життя, закономірності пізнання людиною один одного, їх взаємовідношень і взаємовпливів.

Психодіагностика

Діагностика і вимір індивідуально-психологічних особливостей людини. Розпізнавання стану людини шляхом реєстрації її психологічних параметрів.

Нейропсихологія

Вивчення мозкової основи психічних процесів та їх зв’язок з окремими системами мозку.

Медична психологія

Психічні функції хворої людини. Психологічні особливості людей, які страждають різними захворюваннями. Методи і способи діагностики психічних відхилень

Нервові хвороби

Патологія головного мозку і психічні стани.

Психіатрія

Симптоми і синдроми психічних розладів.



Завідувач кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології,

д.мед.н., проф. В.М.Пашковський

2. Зміст дисципліни.

2.1. Назва тем лекцій, їх зміст.


1. Предмет і завдання патопсихології. Організаційні основи діяльності патопсихолога. Місце патопсихології в системі психологічних та медичних наук. Становлення та розвиток патопсихології. Внесок вітчизняних вчених в розвиток патопсихологічного напрямку психологічних наук. Теоретичні і методологічні основи патопсихології. Організація патопсихологічного дослідження. Зміст і об’єм роботи патопсихолога. Підготовка до проведення патопсихологічного дослідження - формування мети та задачі патопсихологічного дослідження. Особливості підбору експериментальних методик, проведення патопсихологічного дослідження згідно поставленої мети (оцінка психічних функцій, процесів, станів, особливостей та ін.). Аналіз отриманих результатів і формування висновків. Основні експериментально-психологічні методики, їх особливості, спрямованість. Ведення протоколу дослідження. Оформлення заключення. Основні деонтологічні принципи взаємостосунків пацієнт – патопсихолог.


2. Патопсихологічні регістр-синдроми. Ознаки та критерії оцінки. Особливості їх формування при різних захворюваннях. Ранжування синдромів за механізмом виникнення. Кваліфікаційна оцінка патопсихологічних синдромів. Виявлення збережених форм психічної діяльності. Особливості формування та веріфікації нозологічного діагнозу. Роль особистості у виникненні та динаміці психосоматичних та психічних захворювань. Патопсихологічна семіотика при шизофренії, афективно-ендогених психозах. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження.


3. Патопсихологічна семіотика при ендогенно-органічних захворюваннях (епілепсія, первинні атрофічні процеси в головному мозку). Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

4. Патопсихологічна семіотика при екзогенно-органічних захворюваннях (інфекційні, інтоксикаційні, травматичні психози, їх наслідки та наслідки ЧМТ). Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів. Динаміка порушень особистості. Їх діагностична та прогностична значущість. Патопсихологічна семіотика при судинних захворюваннях (церебральний артеріосклероз, гіпертонічна хвороба). Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.


5. Патопсихологічна семіотика при алкоголізмі, наркоманіях, токсикоманіях та психозах при них. Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

6. Патопсихологічна семіотика при особистісно-аномальних розладах (акцентуації та психопатії). Патопсихологічні дослідження в дитячій та підлітковій психіатрії. Патопсихологічна семіотика. Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.


7. Патопсихологічні дослідження в геронтологічній практиці. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.


8. Патопсихологічна семіотика при психогенних захворюваннях (невротичні реакції, наслідки гострого стресу, неврози). Преморбідні індивідуально-психологічні особливості. Глибина психотравми для даної особистості. Актуальний психічний стан. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Їх діагностична та прогностична значущість.


9. Патопсихологічна семіотика при психосоматичних захворюваннях та сексуальних розладах. Патопсихологічна семіотика при психічних розладах, що супроводжують соматичні захворювання. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість. Особливості використання патопсихологічного обстеження та аналізу його результатів для організації та проведення лікувальної та реабілітаційної роботи. Патопсихологічна експертиза (трудова, військова, судова, педагогічна). Особливості організації та проведення.


^ 2.2. Практичні заняття та їх зміст.


1. Предмет і завдання патопсихології. Методи вивчення медичної документації. Етапи експериментально-психологічного дослідження. Особливості організації і проведення патопсихологічного експерименту – формування мети та задачі патопсихологічного дослідження. Критерії та особливості підбору експериментальних методик, проведення патопсихологічного дослідження згідно поставленої мети (оцінка психічних функцій, процесів, станів, особливостей особистості та ін.). Аналіз отриманих результатів і формування висновків.


2. Патопсихологічні регістр-синдроми. Структура патопсихологічних досліджень порушень пізнавальної діяльності, афективно-вольової сфери. Патопсихологічні дослідження при шизофренії, афективно-ендогенних психозах. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Виявлення збережених форм психічної діяльності. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Їх діагностична та прогностична значущість.

3. Патопсихологічні дослідження при ендогено-органічних захворюваннях (епілепсія, первинні атрофічні процеси в головному мозку). Патопсихологічні методи виявлення наявності органічних порушень головного мозку. Особливості аналізу результатів експериментально- психологічного дослідження. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.


4. Патопсихологічні дослідження при екзогенно-органічних захворюваннях (інфекційні, інтоксикаційні, травматичні психози, їх наслідки та наслідки ЧМТ). Патопсихологічні дослідження при судинних захворюваннях (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба). Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.


5. Патопсихологічні дослідження при алкоголізмі, наркоманіях, токсикоманіях та психозах при них. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.


6. Патопсихологічні дослідження при особистісно-аномальних розладах (акцентуації та психопатії). Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Патопсихологічні дослідження в дитячій та підліткові психіатрії. Особливості проведення експерименту та оцінка результатів. Патопсихологічна семіотика. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження з урахуванням поставленої мети.


7. Патопсихологічні дослідження в геронтологічній практиці. Патопсихологічна семіотика. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження.

8. Патопсихологічні дослідження при психогенних захворюваннях (невротичні реакції, наслідки гострого стресу, неврози). Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Преморбідні індивідуально-психологічні особливості. Глибина психотравми для даної особистості. Актуальний психічний стан. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Їх діагностична та прогностична значущість.


9. Патопсихологічні дослідження при психосоматичних захворювання. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Патопсихологічні дослідження при психічних розладах, що супроводжують соматичні захворювання. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Особливості використання патопсихологічного обстеження та аналізу його результатів для організації та проведення лікувальної та реабілітаційної роботи. Патопсихологічна експертиза (трудова, військова, судова, педагогічна). Особливості організації та проведення. Оцінка результатів експертизи.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

З ПАТОПСИХОЛОГІЇ

для студентів V курсу медичного факультету

за спеціальністю 7.110110 – „Медична психологія”

на 2009/2010 навчальний рік




п/п

Найменування теми

К-ть год.




1

2

3

4

1.

Предмет і завдання патопсихології. Організаційні основи діяльності патопсихолога. Місце патопсихології в системі психологічних та медичних наук. Становлення та розвиток патопсихології. Організація патопсихологічного дослідження. Зміст і об’єм роботи патопсихолога. Аналіз отриманих результатів і формування висновків. Основні експериментально-психологічні методики, їх особливості, спрямованість. Ведення протоколу дослідження. Оформлення заключення. Основні деонтологічні принципи взаємостосунків пацієнт – патопсихолог.

2




2.

Патопсихологічні регістр-синдроми. Пато-психологічна семіотика при шизофренії, афективно-ендогених психозах. Ознаки та критерії оцінки Патопсихологічні регістр-синдроми. Особливості їх формування при різних захворюваннях. Ранжування синдромів за механізмом виникнення. Виявлення збережених форм психічної діяльності. Особливості формування та веріфікації нозологічного діагнозу. Роль особистості у виникненні та динаміці психічних розладів. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження.

2




3.

Патопсихологічна семіотика при ендогено-органічних захворюваннях (епілепсія, первинні атрофічні процеси в головному мозку). Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




4.

Патопсихологічна семіотика при екзогено-органічних захворюваннях (інфекційні, інтоксикаційні, травматичні психози, їх наслідки та наслідки ЧМТ). Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів. Динаміка порушень особистості. Їх діагностична та прогностична значущість. Патопсихологічна семіотика при судинних захворюваннях (церебральний артеріосклероз, гіпертонічна хвороба). Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




5.

Патопсихологічна семіотика при алкоголізмі, наркоманіях, токсикоманіях та психозах при них. Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




6.

Патопсихологічна семіотика при особистісно-аномальних розладах (акцентуації та психопатії). Патопсихологічні дослідження в дитячій та підлітковій психіатрії. Патопсихологічна семіотика. Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




7.

Патопсихологічні дослідження в геронтологічній практиці. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




8.

Патопсихологічна семіотика при психогенних захворюваннях (невротичні реакції, наслідки гострого стресу, неврози). Преморбідні індивідуально-психологічні особливості. Глибина психотравми для даної особистості. Актуальний психічний стан. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




9.

Патопсихологічна семіотика при психосоматичних захворюваннях та сексуальних розладах. Патопсихологічна семіотика при психічних розладах, що супроводжують соматичні захворювання. Роль особистості у виникненні та динаміці психосоматичних захворювань. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість. Особливості використання патопсихологічного обстеження та аналізу його результатів для організації та проведення лікувальної та реабілітаційної роботи. Патопсихологічна експертиза (трудова, військова, судова, педагогічна). Особливості організації та проведення.

2







В с ь о г о :

18





Тематичний план лекцій з патопсихології схвалено на методичній нараді кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім.С.М.Савенка „_____”____________2009 року, протокол № __.


Завідувач кафедри

д.мед. н., професор В.М.Пашковський


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ПАТОПСИХОЛОГІЇ

для студентів V курсу медичного факультету

вищих медичних закладів освіти

за спеціальністю 7.110110 – „Медична психологія”.



п/п

Найменування теми

К-ть год.

Примітка

1

2

3

4

1.

Предмет і завдання патопсихології. Методи вивчення медичної документації. Етапи експериментально-психологічного дослідження. Особливості організації і проведення патопсихологічного експерименту – формуван-ня мети та задачі патопсихологічного дослідження. Крите-рії та особливості підбору експериментальних методик, проведення патопсихологічного дослідження згідно пос-тавленої мети (оцінка психічних функцій, процесів, станів, особливостей особистості та ін.). Аналіз отриманих резуль-татів і формування висновків.

2




2.

Патопсихологічні регістр-синдроми. Структура патопси-хологічних досліджень порушень пізнавальної діяльності, афективно-вольової сфери. Патопсихологічні дослідження при шизофренії, афективно-ендогенних психозах. Динамі-ка розвитку та змін індивідуально-психологічних особли-востей особистості. Виявлення збережених форм психічної діяльності. Особливості аналізу результатів експеримент-тально-психологічного дослідження. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




3.

Патопсихологічні дослідження при ендогено-органічних захворюваннях (епілепсія, первинні атрофічні процеси в головному мозку). Патопсихологічні методи виявлення наявності органічних порушень головного мозку. Особи-вості аналізу результатів експериментально- психологіч-ного дослідження. Аналіз динаміки окремих характери-тик та формування синдромів. Динаміка розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




4.

Патопсихологічні дослідження при екзогенно-органічних захворюваннях (інфекційні, інтоксикаційні, травматичні психози, їх наслідки та наслідки ЧМТ). Патопсихологічні дослідження при судинних захворюваннях (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба). Особ-ливості аналізу результатів експериментально-психологіч-ного дослідження. Динаміка розвитку та змін індивідуаль-но-психологічних особливостей особистості. Їх діагнос-тична та прогностична значущість.

2




5.

Патопсихологічні дослідження при алкоголізмі, нарко-маніях, токсикоманіях та психозах при них. Особли-вості аналізу результатів експериментально-психологіч-ного дослідження. Взаємозалежність та взаємовплив окре-мих характеристик та синдромів. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Динаміка розвит-ку та змін індивідуально-психологічних особливостей осо-бистості. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




6.

Патопсихологічні дослідження при особистісно-аномальних розладах (акцентуації та психопатії). Особ-ливості аналізу результатів експериментально-психологіч-ного дослідження. Патопсихологічні дослідження в дитя-чій та підліткові психіатрії. Особливості проведення експе-рименту та оцінка результатів. Патопсихологічна семіти-ка. Особливості аналізу результатів експериментально-пси-хологічного дослідження з урахуванням поставленої мети.

2




7.

Патопсихологічні дослідження в геронтологічній практиці. Патопсихологічна семіотика. Особливості про-ведення та аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження.

2




8.

Патопсихологічні дослідження при психогенних захворюваннях (невротичні реакції, наслідки гострого стресу, неврози). Особливості аналізу результатів експе-риментально-психологічного дослідження. Преморбідні ін-дивідуально-психологічні особливості. Глибина психо-травми для даної особистості. Актуальний психічний стан. Аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів. Їх діагностична та прогностична значущість.

2




9.

Патопсихологічні дослідження при психосоматичних захворювання. Особливості аналізу результатів експери-ментально-психологічного дослідження. Патопсихологічні дослідження при психічних розладах, що супроводжують соматичні захворювання. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження. Особливо-сті використання патопсихологічного обстеження та ана-лізу його результатів для організації та проведення лікува-льної та реабілітаційної роботи. Патопсихологічна експер-тиза (трудова, військова, судова, педагогічна). Особливості організації та проведення. Оцінка результатів експертизи. Диференційований залік

2







В с ь о г о :

18




Тематичний план практичних занять з патопсихології схвалено на методичній нараді кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка „_____”____________2009 року, протокол № __.

Завідувач кафедри

д.мед. н., професор В.М.Пашковський


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
З ПАТОПСИХОЛОГІЇ


на 2009/2010 навчальний рік


№ п/п

Назва теми

Кількість

годин

1.

Особливості застосування клініко-патопсихологічних методів дослідження у різних вікових групах: клінічне інтерв’ю, психологічна бесіда, збір психологічного анамнезу, аналіз біографії тощо.

2

2.

Патопсихологічні методи дослідження сприйняття.

2

3.

Патопсихологічні методи дослідження пам’яті, уваги.

2

4.

Патопсихологічні методи дослідження мислення.

2

5.

Патопсихологічні методи дослідження інтелекту.

2

6.

Патопсихологічні методи дослідження емоцій та волі.

2

7.

Методи дослідження особистості пацієнта.

2

8.

Особливості дослідження особистості пацієнта в дитячому та підлітковому віці.

2


9.

Особливості дослідження особистості пацієнта в похилому та старечому віці.

2




^ ВСЬОГО ГОДИН

18


Тематичний план самостійної роботи студентів з патопсихології схвалено на методичній нараді кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка „___”______2009 року, протокол № __.


Завідувач кафедри

д.мед. н., професор В.М.Пашковський


ЗАСОБИ
для проведення початкового, поточного та підсумкового
контролю рівня знань, вмінь і практичних навичок
з ПАТОПСИХОЛОГІЇ
у студентів 5 курсу медичного факультету
за спеціальністю 7.110110 – „Медична психологія”



Початковий рівень знань студентів оцінюється шляхом опитування з психологічних та клінічних дисциплін, які вивчалися на 1-4 курсах (загальна психологія, психодіагностика, медична психологія, психіатрія та ін.).

Поточний рівень знань та вмінь проводиться шляхом оцінки роботи студентів із хворими: вміння наладити психологічний контакт, провести патопсихологічне дослідження, дослідити стан психічних процесів і зробити висновки, визначити патопсихологічні регістр-синдроми.

Проміжний рівень знань та вмінь контролюється шляхом оцінки самостійної роботи студента – проведення патопсихологічного дослідження хворого, складання протоколу патопсихологічного дослідження, планування реабілітаційних заходів щодо конкретного хворого.

Підсумковий контроль рівня знань та вмінь – залік з „Патопсихології” проводиться шляхом співбесіди екзаменатора із студентом за переліком контрольних питань, які затверджуються на методичній нараді кафедри та предметною методичною комісією.


Схвалено на методичній нараді кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка „_____”____________2009 року, протокол № __.


Завідувач кафедри

д.мед. н., професор В.М.Пашковський


^ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

з ПАТОПСИХОЛОГІЇ

для студентів 5 курсу медичного факультету

Лікар-психолог повинен володіти загально-медичними, медико-психологічними, а також патопсихологічними практичними навичками для діагностики, контролю ефективності лікування, проведення експертизи та планування реабілітаційних заходів.

Обов’язкові для опанування практичні навички:

  1. Встановлення психологічного контакту з пацієнтом для проведення патопсихологічних досліджень.

  2. Проведення клінічного інтерв’ю.

  3. Проведення психологічної бесіди.

  4. Збір психологічного анамнезу, аналіз біографії пацієнта.

  5. Визначення мети і завдань патопсихологічного дослідження.

  6. Підбір адекватних експериментальних методик патопсихологічного дослідження.

  7. Дослідження стану психічних функцій, процесів.

  8. Виявлення патопсихологічних регістр-синдромів.

9. Проведення патопсихологічного дослідження з подальшим аналізом результатів і формулюванням висновків при:

  • шизофренії;

  • ендогенних афективних розладах;

  • психічних розладах ендогенно-органічного генезу (епілепсія, атрофічні процеси головного мозку);

  • екзогенно-органічних психічних розладах інфекційного, інтоксикаційного, травматичного генезу;

  • алкоголізмі, наркоманіях, токсикоманіях;

  • особистісно-аномальних розладах (акцентуації, розлади особистості і поведінки дорослих (психопатії);

  • у дітей та підлітків з розумовою відсталістю;

  • психогенних захворюваннях;

  • судинних захворюваннях (атеросклероз судин головного мозку, гіпертонічна хвороба);

  • психічних розладах, що супроводжують соматичні захворювання.

10.Проведення аналізу отриманих результатів патопсихологічного дослідження. Формулювання висновків і протоколювання дослідження.

11.Проведення патопсихологічної експертизи (трудової, військової, судової, педагогічної).

Схвалено на методичній нараді кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка „_____”____________2009 року, протокол № __.

Завідувач кафедри

д.мед. н., професор В.М.Пашковський
^

БІЛЕТНА ПРОГРАМА


з ПАТОПСИХОЛОГІЇ

для студентів 5 курсу медичного факультету



  1. Предмет і завдання патопсихології.

  2. Методи вивчення медичної документації.

  3. Методи клініко-психологічного дослідження.

  4. Основні експериментально-психологічні методи.

  5. Формування мети і задачі патопсихологічного дослідження.

  6. Деонтологічний аспект діяльності патопсихолога.

  7. Патопсихологічні регістр-синдроми, ознаки та критерії оцінки.

  8. Кваліфікаційна оцінка патопсихологічних синдромів.

  9. Структура патопсихологічних досліджень порушень пізнавальної діяльності.

  10. Патопсихологічна семіотика при шизофренії.

  11. Методи вивчення мислення та афективно-особистісної сфери діяльності у хворих на шизофренію.

  12. Патопсихологічна семіотика при афективно-ендогенних психічних розладах.

  13. Методи вивчення мислення та афективно-особистісної сфери діяльності при афективно-ендогенних психічних розладах.

  14. Патопсихологічна семіотика при ендогенно-органічних захворюваннях (епілепсія, первинні атрофічні процеси головного мозку).

  15. Патопсихологічні методи виявлення органічних порушень головного мозку.

  16. Патопсихологічна семіотика при екзогенно-органічних психічних розладах інфекційного, інтоксикаційного, травматичного генезу.

  17. Патопсихологічні методи вивчення мислення та афективно-особистісної сфери при екзогенно-органічних психічних розладах.

  18. Патопсихологічна семіотика при судинних захворюваннях (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба).

  19. Патопсихологічні методи вивчення мислення і афективно-особистісної сфери діяльності при психічних розладах судинного генезу.

  20. Патопсихологічна семіотика при алкоголізмі, наркоманіях, токсикоманіях та психозах при них.

  21. Методи вивчення мислення та афективно-особистісної сфери діяльності при алкоголізмі, наркоманіях, токсикоманіях.

  22. Патопсихологічна семіотика при особистісно-аномальних розладах (акцентуації та психопатії).

  23. Патопсихологічні методи вивчення мислення та афективно-особистісної сфери діяльності при акцентуаціях та психопатіях.

  24. Патопсихологічна семіотика при психогенних захворюваннях (невротичні реакції, наслідки гострого стресу, неврози).

  25. Преморбідні індивідуально-психологічні особливості у пацієнтів з психогенними захворюваннями.

  26. Інтенсивність та глибина психотравми і клініка психогеній.

  27. Методи вивчення мислення та афективно-особистісної сфери діяльності у хворих з психогенними захворюваннями.

  28. Патопсихологічна семіотика при психосоматичних захворюваннях.

  29. Патопсихологічна семіотика при сексуальних розладах.

  30. Патопсихологічні методи вивчення мислення та афективно-особистісної сфери діяльності при психосоматичних та сексуальних розладах.

  31. Патопсихологічна семіотика при психічних розладах, що супроводжують соматичні захворювання.

  32. Методи вивчення мислення та афективно-особистісної сфери діяльності хворих на соматичні захворювання.

  33. Патопсихологічна семіотика у психічно-хворих дітей і підлітків.

  34. Патопсихологічні дослідження у дитячій і підлітковій психіатрії.

  35. Особливості проведення патопсихологічного експерименту та оцінка результатів дослідження у дітей.

  36. Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів у дітей і підлітків.

  37. Патопсихологічні дослідження в геронтологічній практиці.

  38. Взаємозалежність та взаємовплив окремих характеристик та синдромів у хворих похилого віку.

  39. Значення патопсихологічних обстежень у діагностичному та лікувальному процесі.

  40. Особливості і значення патопсихологічних обстежень для прогнозу та реабілітаційної роботи.

  41. Патопсихологічна експертиза (трудова, військова, судова, педагогічна), її особливості.


Перелік контрольних питань до заліку з патопсихології схвалений на засіданні кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка „_____”_______________2009 року, протокол № __.


Завідувач кафедри

д.мед. н., професор В.М.Пашковський


Перелік контрольних питань до заліку з патопсихології схвалений на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 29 квітня 2009 р. протокол № 11.


Голова предметної методичної

комісії з терапевтичних дисциплін,

д. мед.н., професор В.К.Тащук


^ Методика проведення диференційованого заліку з патопсихології

для студентів V курсу медичного факультету

за спеціальністю 7.110110 – „Медична психологія”

на 2009/2010 навчальний рік


Залік з патопсихології проводиться після виконання студентами навчальної програми. До заліку допускаються студенти, які відвідували лекції і практичні заняття, опанували основні практичні навички і вміння, виконали самостійну роботу.

Залік проводиться в усній формі в два етапи: 1 етап - опитування студентів з основних теоретичних питань курсу, 2 етап - розв’язання ситуаційних задач.


Методика проведення диференційованого заліку з патопсихології схвалена на засіданні кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології „___” ____________ 2009 р., протокол № __.


Завідувач кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології,

д.мед.н., професор В.М.Пашковський


Методика проведення заліку з медичної психології схвалена на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 29 квітня 2009 р., протокол № 11.


Голова предметної методичної

комісії з терапевтичних дисциплін,

д. мед.н., професор В.К.Тащук
^




К Р И Т Е Р І Ї


оцінки рівня знань і вмінь студентів 5 курсу медичного факультету

за спеціальністю 7.1110110 - „Медична психологія”


Оцінка ВІДМІННО виставляється студенту, який глибоко і змістовно оволодів матеріалом, що передбачений програмою, вичерпно, грамотно і логічно висвітлює питання патопсихологічного дослідження, знає основні патопсихологічні регістр-синдроми, вміє дослідити психічні функції та особистість, оформити протокол патопсихологічного дослідження. Вільно застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності лікаря-психолога. Правильно обґрунтовує свої рішення.

Оцінка ДОБРЕ виставляється студенту, який добре оволодів матеріалом програми, грамотно відповідає на питання, не допускає суттєвих неточностей. Правильно користується теоретичними положеннями при вирішенні практичних завдань. Добре володіє необхідними навичками та методиками патопсихологічного обстеження хворих.

Оцінка ЗАДОВІЛЬНО виставляється студенту, який поверхово знає лише основний матеріал, що розглядався на лекціях і практичних заняттях. Допускає помилки при проведенні патопсихологічного дослідження хворого. Неточно дає формулювання і визначення понять. Непослідовно висвітлює матеріал програми. Виникають труднощі при застосуванні знань та вмінь у практичній роботі – патопсихологічному дослідженні окремих психічних процесів, особистості.

Оцінка НЕЗАДОВІЛЬНО виставляється студенту, який не оволодів значною частиною програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при патопсихологічному дослідженні хворого. Не може скласти протокол патопсихологічного дослідження.


Критерії схвалені методичною нарадою кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка „____”_________2009 р., протокол № __.


Завідувач кафедри

д. мед.н., професор В.М.Пашковський


Критерії схвалені на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 29 квітня 2009 року, протокол 11.

Голова

предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін

д. мед.н., професор В.К.Тащук


^ Навчально-методичні посібники, технічні та інші
навчально-наочні засоби, які використовуються


у навчальному процесі при вивченні патопсихології

студентами 5 курсу медичного факультету

за спеціальністю 7.110110 „Медична психологія

у 2009/2010навчальному році


Навчально – методичні посібники:

  1. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. – К., 1986.

  2. Блейхер В.М., Крук И.В, Боков С.Н. Практическая патопсихология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

  3. Блейхер В.М.Клиническая патопсихология. – Ташкент, 1976.

  4. Вітенко І.С., Чабан О.С., Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих. – Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2002.

  5. Дищук І.П., Деркач В.Г., Курик В.І. Загальна психопатологія.- Чернівці, 1996.

  6. Загальна та медична психологія (практикум)/ Під заг. ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  7. Зейгарник Б.В. Патопсихология. – М.: МГУ, 1986.

  8. Квасенко А.В., Зубарев Ю.Г. Психология больного. – Л., 1980.


Технічні та інші навчально-наочні засоби:

  1. Навчальні таблиці – 98

  2. Навчальні тематичні стенди – 26

  3. Електрофони – 1

  4. Навчальні платівки із записом мови хворих

з психічними розладами – 10

  1. Атласы для экспериментального исследования

отклонений в психической деятельности человека – 10

  1. Клінічні задачі для тестового контролю – 100


Завідувач кафедри

д.мед. н., професор В.М.Пашковський

^

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ І НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ПАТОПСИХОЛОГІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 7.110110 – „МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ”



Основна:


  1. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. – Ташкент, 1976.

  2. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. – К., 1986.

  3. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическая патопсихология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

  4. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації. – Вінниця, 2001.

  5. Загальна та медична психологія (практикум)/Під заг.ред. професора І.Д.Спіріної, професора І.С.Вітенка. – Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС,2002.

  6. Зейгарник Б.В. Патопсихология. – М.: МГУ, 1986.

  7. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологи /Под ред.проф. Б.Д.Карвасарсокго. – Санкт – Петербург, 2002.

  8. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих: Клінічний посібник. – Харків: Арсіс, 2000.

  9. Лакосина Н.Д. Клиническая психология: Учебн. для студ. мед. вузов. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.

  10. Левченко И.Ю. Патопсихлогия: Теория и практика. – М.: Издательский центр «Академия», 2000.

  11. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М.: Мед.прес., 1998.

  12. Мягков И.Ф., Боков С.Н. Медицинская психология: основы патопсихо-логии и психопатологии: Учебник для вузов. – М.: Издательская корпорация “Логос”, 1999.

  13. Психиатрический диагноз (Завилянский И.Я., Блейхер В.М., Крук И.В. и др. – Киев: Вища школа, 1989.

  14. Психіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації/Під ред.проф. О.К.Напрєєнка. – Київ:”Здоров’я”, 2001.

  15. Харди И. Врач, сестра, больной. Психология работы с больными. Изд-во Академии наук Венгрии. – 1973.


Додаткова:

  1. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М., 1997, 368 с.

  2. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. – М., 1993, 400 с.

  3. Анастази А. Психологическое тестирование (Пер. с англ. – в 2-х т. – М., 1982.

  4. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология. – М., 1998, 432 с.

  5. Брагина Н.Н., Доброхотова Г.А. Функциональная асимметрия человека. – М., 1988, 240 с.

  6. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М., 1988, 301 с.

  7. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М., Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб: Питер, 2000.

  8. Бухановский А.О., Кутявин Ю.А., Литван М.Е. Общая психопатология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.

  9. Вассерман Л.И., Дорофеева С.А., Меерсон Я.А. Методы нейропсихоло-гической диагностики. – СПб, 1997, 304 с.

  10. Гурьева В.А., Семке В.Я., Гиндикин В.Я. Психопатология подросткового возраста. – Томск, 1994, 310 с.

  11. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста. – СПб, 1996, 454 с.

  12. Кабанов М.М., Смирнов В.М., Личко А.Е. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л., 1997, 496 с.

  13. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология: учебник. – СПб.: Питер, 2002.

  14. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  15. Клиническая психология / Под ред. М.Перре, У.Бауманна. – СПб, 2002.

  16. Леонгард К. Акцентуированные личности. – Киев, 1981, 392 с.

  17. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. – М., 1985, 416 с.

  18. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. – Л.: Медицина, 1983.

  19. Личко А.Е., Битенский В.С. Подростковая наркология. – Л., 1991, 304 с.

  20. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1996.

  21. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. – М.: МГУ, 1973.

  22. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. – Л., 1960, 400 с.

  23. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. – МГУ, 1987.

  24. Общая психодиагностика: Основы психодиагностики, немедицинской психотерапии и психологического консультирования: Учеб. пособие (Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. – М.:Изд-во МГУ, 1987.

  25. Психические состояния /Сост. и общая редакция Л.В.Куликова. – СПб.: Питер, 2000.

  26. Психология здоровья /Под ред. Г.С.Никифорова. – СПб.: Питер, 2003.

  27. Сидоров П.И., Парняков А.В. Введение в клиническую психологию:
    В 2-х томах. – М., 2000.

  28. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста /Под ред. С.Ю.Циркина. – СПб.: Питер, 1999.

  29. Творогова Н.Д. Психология: Лекции для студентов медицинских вузов. – М., 1998.

  30. Тихоненко В.А. Этика практической психиатрии. – М., 1996, 244 с.

  31. Тонконогий И.М. Введение в клиническую нейропсихологию. – Л., 1973.

  32. Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. – М., 1986, 384 с.

  33. Хомская Е.Д. Нейропсихология: Учебник для вузов. – СПб, Питер, 2003.

  34. Цветкова Л.С. Нейропсихологическая реабилитация больных. – М.: Изд-во МГУ, 1987.

  35. Эльконин Д.Б. Детская психология. – М., 1960.

  36. Юнг К.Г. Психологические типы. – М., 1995, 716 с.

  37. Ярмоленко А.В. Очерк психологии слепоглухонемых. – Л., 1961.



Завідувач кафедри

д.мед. н., професор В.М.Пашковський


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи