Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Сторінка1/3
Дата28.06.2012
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ





ЗАТВЕРДЖУЮ”

В.о. проректора з навчальної роботи

професор Ю.Т.Ахтемійчук

„___”________________ 2009 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з Основ медичної психології


на 2009/2010 навчальний рік

Факультет – медичний

Спеціальність – медична психологія

Кафедра – нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка

Курс – четвертий

Семестри – 7 і 8

Лекції – 36 годин

Практичні заняття – 72 години

Самостійна робота – 54 години

Всього – 162 години

Залік – 7 семестр

Іспит – 8 семестр


Чернівці -2009 р.


Робоча навчальна програма складена на основі „Програми з Основ медичної психології” для студентів медико-психологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації за спеціальністю 7.110110 – „Медична психологія”, яка затверджена Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України 13 травня 2002 року та Начальником Головного управління освіти, науки та інформаційно-аналітичного забезпечення МОЗ України 15 травня 2002 року.


Робочу навчальну програму з „Основ медичної психології” склав доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка Дищук І.П., кандидат медичних наук, відповідальний за викладання психіатрії, наркології та медичної психології.


Робоча програма з Основ медичної психології схвалена на засіданні кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. проф. С.М.Савенка 30.03.2009 року, протокол № 7.


Завідувач кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології

д. мед. н., професор В.М.Пашковський


Робоча навчальна програма з Основ медичної психології схвалена на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 29 квітня 2009 року, протокол №11.


Голова предметної методичної

комісії з терапевтичних дисциплін

д. мед. н., професор В.К.Тащук


^

1.Завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі. Мета і завдання вивчення медичної психології


Спираючись на досвід надання медичної допомоги у більшості цивілізованих країн світу, можна зробити висновок, що кваліфікована допомога хворим може бути надана лише при комплексному підході, коли в рівній мірі включені медичний, психологічний та соціальний аспекти.

Акцентуація зусиль лікарів лише на медичному (соматичному) компоненті привела до ігнорування психологічних факторів. В Україні практично відсутня мережа медико-психологічної служби, що, в свою чергу, сприяє поглибленню кризи довіри між лікарем і пацієнтом, системою охорони здоров’я і суспільством. Втрачається зв’язок між призначенням лікаря і поведінкою хворого, між заходами, що розробляються органами охорони здоров’я і відношенням до них населення.

Наприкінці ХХ і початку ХХІ століття суттєво погіршилося психічне здоров’я населення України внаслідок зростання нервово-психічних навантажень на людину. Значні емоційні стреси сприяли збільшенню психічних непсихотичних розладів, психосоматичних захворювань тощо. Практично неможливо “втиснути” хворого в жорстку технічну модель хвороби, як і лікування хворого, яке базується тільки на анатомо-фізіологічному підході.

Такий стан зумовлений вузькою спеціалізацією лікарських професій, чисельністю сучасних, досить складних технічних методів діагностики і лікування, які орієнтовані на вивчення стану органів і систем та їх функцій, залишаючи поза увагою людину як єдине ціле, як особистість, що страждає.

Виникають труднощі у взаємовідношеннях між хворим і лікарем. Недооцінка ролі психологічних впливів, ігнорування постулату “лікувати не хворобу, а хворого”, втрата апеляції до особистості хворого негативно впливає на збереження психічного здоров’я і надання кваліфікованої медичної допомоги населенню.


1.1. Мета викладання дисципліни.

Враховуючи реальну ситуацію в охороні здоров’я населення України та необхідність наближення медико-психологічної допомоги до європейських стандартів, виникла нагальна потреба підготовки спеціалістів з медичної (клінічної) психології – лікарів-психологів, фахівців нового типу, в центрі професійної діяльності яких є людина з її індивідуально-типологічними особливостями, станами, рівнями здоров’я та внутрішніми резервами адаптації, спеціаліста, діяльність якого спрямована на творчий, діалогічний, емпатійний підхід до пацієнта, на активізацію внутрішніх резервів особистості, покращання та гармонізацію індивідуальних компенсаторних можливостей, реабілітацію.

Метою викладання медичної психології є вивчення психологічних особливостей людей, які страждають різними захворюваннями, методів і способів діагностики психічних відхилень, диференціації психологічних феноменів і психопатологічних симптомів та синдромів, психології взаємовідношень пацієнта і медичного працівника, психопрофілактичних, психокорекційних і психотерапевтичних способів допомоги пацієнтам, а також теоретичних аспектів психосоматичних і соматопсихічних взаємовпливів.

1.2. Завдання по вивченню дисципліни.

Головним завданням по вивченню основ медичної психології є методологічна спрямованість лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів з метою розуміння і засвоєння сутності психіки та свідомості в нормі і при патології; підготувати лікарів психологів, які б забезпечили лікувально-профілактичні, освітні, виховні та інші заклади висококваліфікованою медичною і психологічною допомогою; фахівців, спроможних ефективно здійснювати психопрофілактику, психодіагностику, психологічне консультування, психокорекцію й реабілітацію хворих в амбулаторних умовах, в умовах сім’ї, у виховних та освітніх закладах; викладати медичну психологію та суміжні дисципліни; займатися науковими дослідженнями у даній галузі.

Вивчаючи медичну психологію студент повинен знати:

  • основні категорії медичної психології;

  • стан відчуттів, сприйняття та уявлень при соматичних і психічних захворюваннях;

  • стан пам’яті та уваги при соматичних і психічних захворюваннях;

  • стан мислення та інтелекту при соматичній і психічній патології;

  • стан емоційно-вольової сфери при соматичній і психічній патології;

  • зміни свідомості та самосвідомості при соматичних хворобах і психічних розладах;

  • стан особистості та її зміни (акцентуація, психопатизація, деградація, деменція) при патологічних процесах;

  • психологію соматичного (терапевтичного, хірургічного) хворого;

  • медико-психологічні аспекти в акушерстві та гінекології;

  • медико-психологічні аспекти в педіатрії;

  • медико-психологічні аспекти допомоги хворим у клініці психіатрії, наркології та неврології;

  • медико-психологічні аспекти роботи з хворими на невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади;

  • медико-психологічні аспекти роботи з особами з дефектами органів чуття та фізичними вадами;

  • медико-психологічні аспекти роботи з особами із сексуальними розладами

Після вивчення основ медичної психології студент повинен вміти:

  • встановити психологічний контакт із хворим (пацієнтом);

  • провести психологічне дослідження і виявити психологічні і соціальні чинники, що провокують психічний розлад;

  • виявити відхилення у психічній діяльності хворого;

  • провести медико-психологічне консультування та психокорекцію виявлених відхилень;

  • діагностувати стан свідомості при соматичних і психічних захворюваннях;

  • надати медико-психологічну допомогу хворим із психічними відхиленнями при соматичних захворюваннях;

  • виявити внутрішню картину хвороби;

  • провести медико-психологічне супроводження діагностичного і лікувального процесів;

  • діагностувати психічні і поведінкові розлади у вагітних, роділлі, породіллі та гінекологічних хворих;

  • провести психологічне дослідження хворих дітей і виявити психічні та поведінкові розлади;

  • діагностувати і надати медико-психологічну допомогу особам, що знаходилися в умовах надзвичайних ситуацій;

  • виявити причини аддикцій і надати медико-психологічну допомогу особам з аддиктивною поведінкою;

  • провести медико-психологічне супроводження умираючого;

  • створити здоровий психологічний клімат у лікувальному закладі та серед медичного персоналу;

  • провести медико-психологічну експертизу (медико-трудову, військову, педагогічну, судово-психіатричну).


^ Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення основ медичної психології


Назва дисципліни

Зміст дисципліни, який необхідний для вивчення основ медичної психології.

Анатомія людини

Будова головного мозку.

Нормальна фізіологія

Функції головного мозку.

Патологічні фізіологія

Патофізіологія вищої нервової діяльності.

Медична генетика

Генетика поведінки. Спадково обумовлені психічні розлади.

Біохімія

Біохімічні зміни в організмі при психічних станах.

Загальна психологія

Закономірності розвитку і діяльності психіки у людини.

Вікова психологія

Закономірності когнітивного і психосоціального розвитку людини в залежності від віку.

Соціальна психологія

Психологія соціального життя, закономірності пізнання людиною один одного, їх взаємовідношень і взаємовпливів.

Психодіагностика

Діагностика і вимір індивідуально-психологічних особливостей людини. Розпізнавання стану людини шляхом реєстрації її психологічних параметрів.

Нейропсихологія

Вивчення мозкової основи психічних процесів та їх зв’язок з окремими системами мозку.

Нервові хвороби

Патологія головного мозку і психічні стани.

Внутрішні хвороби

Захворювання внутрішніх органів і психічні стани хворих.

Хірургічні хвороби

Хірургічні хвороби. Психічні стани хворих до і після хірургічного втручання.



Завідувач кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології,

д.мед.н., проф. В.М.Пашковський

2. Зміст дисципліни.

2.1. Назва тем лекцій, їх зміст.


1. Предмет і завдання, зміст та об’єм медичної психології. Місце медичної психології в системі психологічних, медичних та інших наук. Становлення та розвиток медичної психології. Формування медико-психологічних поглядів у практичній діяльності лікаря. Сучасний стан медико-психологічної допомоги в Україні. Перспективи розвитку. Теоретичні і методологічні основи медичної психології.

2. Мозок і психіка. Особливості психічної діяльності здорової і хворої людини. Поняття психічної норми і патології

Психологічні феномени і психопатологічні симптоми. Нозос-патос. Реакція – стан-розвиток. Психотичне-непсихотичне. Екзогенне-ендогенне-психогенне. Одужання-хроніфікація-дефект. Адаптація-дезадаптація. Компенсація-декомпенсація. Негативне-позитивне. Психічне здоров’я, критерії визначення. Психосоматичні і соматопсихічні взаємовпливи і хвороба. Методи дослідження в медичній психології.

3. Хвороба і стан відчуттів, сприйняття та уявлень

Індивідуальні особливості відчуттів, сприйняття та уявлень в оцінці хворобливого стану пацієнта (хворого). Зміни відчуттів при захворюваннях: гіпестезія, гіперестезія, анестезія, парестезія, їх значення в діагностиці.. Ставлення хворого до розладів відчуттів. Медико-психологічні аспекти болю.

Специфічні зміни сприйняття: ейдетизм, ілюзії, галюцинації, дереалізація, деперсоналізація, порушення схеми тіла, агнозії, соматоагнозії, сенестопатії, синдром Фреголі, синдром Капгра. Діагностика розладів відчуттів та сприйняття. Значення психологічних феноменів для оцінки психічного стану хворого. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим із розладами відчуттів та сприйняття.

4.. Хвороба та стан пам’яті і уваги.

Індивідуальні особливості пам’яті. Роль пам’яті в житті та діяльності людини. Психологічні і психопатологічні аспекти розладів пам’яті: гіпомнезія, гіпермнезія, амнезії, парамнезії. Розлади пам’яті при соматичних і психічних захворюваннях. Медико-психологічні напрямки роботи з хворими із порушенням пам’яті.

Стан уваги при соматичних і психічних захворюваннях. Увага лікаря і її значення для оцінки психічного і соматичного стану хворого, діагностичного та лікувального процесів. Розлади уваги: нестійкість, недостатня концентрація, порушення розподілу, сповільнене переключення, неуважність. Дефіцит уваги у дітей. Значення феноменів розладу уваги для оцінки психічного стану пацієнта.

5. Хвороба і стан мислення та інтелекту.

Параметри мислення: злагодженість, продуктивність, цілеспрямова-ність, темп. Розлади мислення при соматичних і психічних захворюваннях: за темпом – прискорення, „стрибки думок”, ментизм, сповільнення, „шперунг”; за злагодженістю – мовні безладності, інкогеренція мислення; за продуктивністю - нав’язливі ідеї, домінуючі (надцінні) ідеї, маячноподібні, маячні ідеї. Методи виявлення розладів мислення. Медико-психологічна допомога хворим із розладами мислення.

Розлади інтелекту: недоумство набуте – деменції (лакунарна, тотальна, концентрична, транзиторна), його значення для діагностики; недоумство природжене – розумова відсталість (легка, помірна, тяжка, глибока). Значення розладів інтелекту для оцінки психічного стану пацієнта та його взаємостосунків у сім’ї, колективі, з медичним персоналом. Медико-психологічна допомога хворим з дефектами в інтелектуальній сфері.

6. Хвороба і емоційно – вольова сфера.

Значення емоцій і почуттів у житті людини. Розлади емоцій і почуттів при соматичних і психічних захворюваннях. Психологічні та психопатологічні емоційні симптоми: ейфорія, манія, депресія, дисфорія, апатія, слабодухість, страхи (фобії), тривога, туга (нудьга), неспокій, амбівалентність почуттів, алекситимія, ангедонія тощо. Діагностика афективних розладів.

Особливості вольової діяльності: цілеспрямованість, рішучість, наполегливість. Мотивація і активність людини. Розлади вольової діяльності: порушення структури ієрархії мотивів, формування патологічних потреб і мотивів: гіпобулія, гіпербулія, парабулія, абулія. Розлади потягів: анорексія, булімія, дромоманія, піроманія, клептоманія, арифмоманія, дипсоманія, суїцидальна поведінка. Діагностика розладів ефекторної сфери. Медико-психологічна робота з хворими, у яких виявлені розлади афективно-вольової сфери.

7. Хвороба та свідомість і самосвідомість.

Критерії ясної свідомості: усвідомлення себе (власного „Я”) – ідентифікація, усвідомлення простору і часу (збереження орієнтації), безперервність свідомості, критичне ставлення до себе і до оточуючих.

Оцінка самосвідомості (К.Ясперс): почуття діяльності – усвідомлення себе в якості активної істоти, усвідомлення власної єдності в кожний момент часу, усвідомлення власної ідентичності, усвідомлення власного „Я”, яке відрізняється від всього, що не є „Я”.

Розлади свідомості: виключення свідомості – обнубіляція, сомнолентність, оглушення, сопор, кома; потьмарення (сплутаність) свідомості – делірій, онейроїд, аменція; звуження поля свідомості – присмерковий стан свідомості, амбулаторний автоматизм, патологічний афект. Медико-психологічна допомога хворим із розладами свідомості.

8. Особистість. Акцентуації характеру особистості і розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих (психопатії).

Визначення понять. Класифікація акцентуацій та психопатій. Психологічні риси акцентуйованих та психопатичних особистостей. Клінічні і психологічні діагностичні критерії. Медико-психологічні аспекти роботи з акцентуйованими та психопатичними особистостями, психологічне консультування, психокорекція, психотерапія (раціональна психотерапія, індивідуальна та групова психотерапія, сімейна психотерапія, медико-педагогічна корекція).


9. Особистість і хвороба.

Структура особистості. Гармонійні і дисгармонійні особистості. Особистість і система психологічного благополуччя та психологічного неблагополуччя (хвороба, стрес, дістрес). Переживання хворим хвороби. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби. Психосоматичні і соматопсихічні розлади. Психологічні чинники, що впливають на перебіг і лікування хворих на соматичні розлади (стать, вік, професія, темперамент, характер тощо). Психологія хворого до і після хірургічного втручання. Проблема канцерофобії. Психологічні особливості онкологічного хворого. Психологічна і психотерапевтична тактика лікаря, медичного психолога, середнього і молодшого медичного персоналу з метою попередження і усунення нервово-психічних розладів.

10.Медична психологія в акушерстві, гінекології та в педіатрії

Психологія вагітної жінки та породіллі. Психічні та поведінкові розлади у вагітних та у жінок в післяпологовому періоді. Психологія хворої на гінекологічні захворювання та в клімактеричний період. Взаємостосунки лікаря гінеколога і хворої. Медико-психологічна допомога в акушерстві та гінекології.

Відношення дитини до хвороби в залежності від віку, індивідуальних особливостей, виховання в родині, дитячих установах. Психологічний контакт між лікарем і хворою дитиною. Психологія взаємовідношень мама – дитина – лікар. Поняття про „аномальну дитину”, її психологічні особливості. Медико-психологічні аспекти роботи в педіатричній клініці та в умовах амбулаторної медичної допомоги.

11. Медико-психологічні аспекти роботи з хворими на захворювання нервової системи.

Психологічні і психопатологічні розлади у хворих на захворювання центральної та периферичної нервової системи. Типи реагування неврологічних хворих на хворобу і її наслідки. Психологічні чинники, що впливають на перебіг та лікування хворих на нервові хвороби. Медико-психологічні аспекти надання допомоги хворим на захворювання нервової системи.

12. Медична психологія і психіатрія.

Психічні захворювання та психічні розлади. Деінституалізація і дестигматизація у психіатрії. Відношення до психічнохворих.

Психологічні феномени і психопатологічні симптоми у клінічній картині психічних захворювань (шизофренії, епілепсії, афективних розладах і т.д.). Особливості роботи медичного психолога з хворими у психіатричному стаціонарі та амбулаторних умовах (психоневрологічному диспансері, в умовах сім’ї).

Медико-психологічні аспекти надання допомоги хворим на психічні розлади і членам їх сім’ї.


13. Особистість і невротичні, пов’язані зі стресом, та соматоформні розлади.

Психологічні особливості хворих на тривожні, тривожно-фобічні, обсесивно-компульсивні та дисоціативні (конферсійні) розлади. Стан фрустрації. Психологічний захист особистості („Я”). Медико-психологічні аспекти допомоги хворим на невротичні розлади.

14. Особистість і надзвичайні ситуації. Медико-психологічні аспекти.

Психологічні і психічні розлади у осіб, що знаходяться у надзвичайних ситуаціях: природних (екологічних), техногенних (антропогенних) і комбінованих. Гостра реакція на стрес. Колективна реакція страху (паніка).

Психологія осіб, що зазнали насильства. Психологія посттравматичного стресу. Організація і надання медико-психологічної допомоги особам, що знаходились в умовах екстремальних ситуацій.

15. Медико-психологічні аспекти аддикцій.

Мотивації вживання психоактивних речовин (алкоголю, наркотичних, токсичних речовин та лікарських засобів): атарактична, гедонічна, гіперактивація поведінки, субмисивна, псевдокультурна та ін. Механізм формування та домінування алкогольної, наркоманічної, токсикоманічної потреб та інших видів психологічної залежності: еволюційний, деструктивний, пов’язаний з аномалією розвитку особистості. Ігрові залежності. Медико-психологічні аспекти допомоги особам з аддиктивною поведінкою.

16. Розлади поведінки, які пов’язані з порушенням фізіологічних функцій.

Психологічні особливості хворих з розладами прийому їжі (нервова анорексія, нервова булімія, переїдання, блювання); з розладами сну неорганічної природи (безсоння, сноходіння, нічні страхи, кошмари). Медико-психологічні аспекти допомоги.

17. Психологічні особливості осіб на сексуальні розлади.

Сексуальна відраза. Відсутність сексуального задоволення. Відсутність генітальних реакцій. Оргазмічна дисфункція. Передчасна еякуляція. Вагінізм. Диспарейнія. Підвищений статевий потяг. Медико-психологічні аспекти допомоги особам із сексуальними розладами.

18. Психологічні аспекти лікарської діяльності.

Особистість лікаря. Хворий і його образ ідеального лікаря. Психологія діагностичного і лікувального процесів. Професійна психічна деформація, лікарські помилки, нещасні випадки, професійні злочини. Ятрогенні захворювання та їх профілактика.

^ 2.2. Практичні заняття та їх зміст.


1. Предмет і завдання, зміст та об’єм медичної психології. Організація і сучасний стан медико-психологічної допомоги в Україні. Перспективи розвитку.

2. Мозок і психіка. Свідомість, самосвідомість, несвідоме. Поняття психічної норми і патології. Критерії ясної (не порушеної) свідомості. Визначення стану свідомості у хворих.

3.Методи дослідження у медичній психології та їх значення: спостереження, клінічне інтерв’ю, психологічна керована бесіда, збір психологічного анамнезу, психологічний аналіз біографії, психологічні аспекти творчості, природний експеримент, експериментально-психологічні методи дослідження.

4. Хвороба і стан відчуттів, сприймань та уявлень. Психологічні та психопатологічні зміни при захворюваннях. Методи дослідження відчуттів, сприймань, уявлень. Їх значення для оцінки психо(пато)логічного стану пацієнта (хворого). Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами відчуттів, сприймань та уявлень.

5. Хвороба і стан пам’яті та уваги. Психологічні і психопатологічні зміни пам’яті та уваги при захворюваннях. Методи дослідження розладів пам’яті та уваги. Їх значення для оцінки психо(пато)логічного стану пацієнта (хворого). Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами пам’яті та уваги.

6. Хвороба і стан мислення. Параметри мислення: злагодженість, продуктивність, цілеспрямованість, темп. Розлади мислення у хворих: за темпом, злагодженістю, цілеспрямованістю, продуктивністю. Розлади мислення при локальних ураженнях головного мозку. Діагностика розладів мислення та їх значення для оцінки психо(пато)логічного стану хворого. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами мислення.

7. Хвороба і стан інтелекту. Недоумство природжене і набуте (олігофренії і деменції). Критерії діагностики розумової відсталості та деменцій. Значення розладів інтелекту для оцінки психо(пато)логічного стану пацієнта (хворого). Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами інтелекту (інтелектуальним дефектом). Психологічна допомога членам сім’ї.

8. Хвороба і стан емоцій і почуттів. Психологічні феномени емоцій. Розлади емоцій та почуттів при соматичних і психічних захворюваннях. Порушення емоцій при локальних ураженнях головного мозку. Методи діагностики стану емоцій і почуттів. Оцінка емоційного стану хворого і його значення для перебігу хвороби та лікування хворого. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами емоцій та почуттів.

9. Хвороба та стан волі, діяльності, психомоторики, поведінки. Розлади ефекторної сфери при соматичних і психічних захворюваннях. Порушення структури ієрархії мотивів, формування патологічних потреб. Розлади потягів. Методи діагностики розладів ефекторної сфери пацієнта (хворого). Психологічна і психопатологічна оцінка порушень ефекторних функцій. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами вольової діяльності.

10. Хвороба і стан свідомості та самосвідомості. Критерії оцінки свідомості та самосвідомості у хворих. Розлади свідомості у соматичних і психічнохворих. Значення стану свідомості і самосвідомості для оцінки стану хворого. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами свідомості і самосвідомості та членам їх сім’ї.

11. Особистість. Психологічна структура особистості. Темперамент і характер. Акцентуації характеру особистості. Типи акцентуацій. Психологічні критерії діагностики. Психологічний захист особистості („Я”). Медико-психологічні аспекти допомоги особам з акцентуаціями характеру.

12. Особистість. Гармонійні і дисгармонійні особистості. Розлади зрілої особистості і поведінки у дорослих (психопатичні особистості). Психологічні особливості формування. Класифікація психопатичних особистостей. Психологічні критерії діагностики. Медико-психологічні аспекти допомоги психопатичним особистостям.

13. Особистість і хвороба. Особистість хворої людини. Переживання хворим хвороби. Особливості індивідуальних реакцій на хворобу. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби. Типи відношення хворих до хвороби. Психо(пато)логічні зміни особистості внаслідок хвороби. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим в залежності від типологічних особливостей особистості.

14. Медико-психологічні аспекти роботи з психічнохворими. Психологічні феномени і психопатологічні симптоми в клініці психічних розладів. Особливості роботи медичного психолога у психіатричному стаціонарі, у психоневрологічному диспансері, в сім’ї психічнохворого. Медико-психологічна допомога психічнохворим і членам їх сімей.

15. Психологія хворих на шизофренію в залежності від клінічної картини, віку, стадії перебігу шизофренічного процесу. Психологічні особливості хворих в умовах стаціонару та при амбулаторному лікуванні і реабілітації. Догляд і нагляд за хворими на шизофренію. Медико-психологічна допомога психічнохворим і членам їх сімей.

16. Психологія хворих на епілепсію. Зміни особистості хворих на епілепсію. Епілептичний характер. Розлади психіки при епілепсії. Психологічні особливості догляду, нагляду, лікування та працевлаштування. Медико-психологічна допомога хворим на епілепсію та членам їх сімей.


17. Психологія хворих на афективні розлади. Психологічні особливості перебігу афективних розладів: маніакальні і депресивні стани. Особливості догляду і нагляду за хворими. Медико-психологічна допомога хворим на афективні розлади та членам їх сімей.

18. Психологія хворих із соматичними і психічними розладами у пресенильному (клімактеричному) періоді та в похилому (старечому) віці. Психологічні особливості старості. Психічні розлади у осіб похилого віку. Особливості догляду і нагляду за хворими. Медико-психологічна допомога хворим із психічними розладами в інволюційному і старечому віці та членам їх сімей.

19. Особистість і невротичні розлади. Невроз – хвороба особистості. Психологічні особливості хворих на тривожні, тривожно – фобічні, обсесивно – компульсивні розлади. Порушення адаптації. Дисоціативні (конверсійні) розлади. Психосоматичні і соматоформні розлади. Особливості медико-психологічної допомоги хворим на невротичні розлади.

20. Психологічні розлади у осіб, що знаходяться в умовах надзвичайних ситуацій: природних (екологічних), техногенних (антропогенних), комбінованих. Гостра реакція на важкий стрес. Психічні розлади у осіб, що зазнали насильства. Психологія посттравматичного стресу. Мета, завдання і зміст медико-психологічної допомоги людям, що знаходяться в умовах екстремальних ситуацій.

21. Розлади поведінки і психологічні особливості осіб,, які пов’язані з порушенням фізіологічних функцій.. Психологічні особливості хворих на розлади прийому їжі (нервова анорексія, нервова булімія, переїдання, блювання); на розлади сну неорганічної природи (безсоння, сноходіння, нічні страхи, кошмари). Методи діагностики. Медико-психологічна допомога хворим.

22. Сексуальні розлади. Психологічні особливості осіб, що страждають на сексуальні розлади. Психологічні особливості діагностики. Сексуальна відраза. Відсутність сексуального задоволення. Відсутність генітальної реакції. Оргазмічна дисфункція. Передчасна еякуляція. Вагінізм.

Диспарейнія неорганічної природи. Медико-психологічні аспекти допомоги особам на сексуальні розлади.

23. Медико-психологічні аспекти аддикцій. Мотивації прийому психоактивних речовин (алкоголю, наркотичних, токсичних речовин та лікарських засобів): атарактична, гедонічна, гіперактивація поведінки, субмисивна, псевдокультурна та інші. Механізми формування та домінування алкогольної, наркоманічної і токсикоманічної потреб та інших видів психологічної залежності: еволюційний, деструктивний, пов’язаний з аномалією розвитку особистості. Ігрові залежності. Медико-психологічна допомога особам з аддиктивною поведінкою.

24. Психологія соматичного хворого. Загальні особливості . Типи реагування на хворобу. Соматопсихічні розлади при хворобах внутрішніх органів. Психологічні чинники, що впливають на перебіг та лікування соматичних хвороб. Медико-психологічна допомога хворим на захворювання внутрішніх органів.

25.Медико-психологічні аспекти в хірургічній клініці. Психологія хірургічного хворого до і після хірургічного втручання. Психологічні особливості онкологічного хворого. Психологія хворого у нейрохірургічній клініці (черепно-мозкові травми, пухлини, гематоми головного мозку і т.п.). Психологічна і психотерапевтична тактика лікаря хірурга та середнього медперсоналу у хірургічному стаціонарі. Медико-психологічна допомога хворим на хірургічну патологію.


26. Медико-психологічні аспекти в акушерстві та гінекології. Психологія вагітної жінки, роділлі та породіллі. Психічні і поведінкові розлади у післяпологовому періоді. Психологія хворої на гінекологічні захворювання та в клімактеричний період. Взаємостосунки лікаря гінеколога і хворої жінки. Медико-психологічна допомога в акушерстві та гінекології.

27. Медико-психологічні аспекти в педіатрії.

Ставлення дитини до хвороби в залежності від віку, індивідуальних особливостей, виховання в родині, дитячих установах. Психологічний контакт лікаря з хворою дитиною. Психологія взаємовідношень мама – дитина – лікар. Поняття про „аномальну дитину”, її психологічні особливості. Хвороби і підлітковий вік. Особливості медико-психологічних заходів при захворюваннях дітей і підлітків. Медико-психологічна допомога батькам.

28. Медико-психологічні аспекти в клініці нервових хвороб. Психологічні і психопатологічні розлади у хворих із захворюваннями центральної та периферичної нервової системи. Типи реагування неврологічних хворих на хворобу і її наслідки. Психологічні чинники, що впливають на перебіг та лікування хворих на захворювання нервової системи. Медико-психологічна допомога хворим та членам їх сімей.

29. Медико-психологічні аспекти умирання і смерті.

Переживання і поведінка умираючого. Стан свідомості в момент смерті. Термінальні стани хворого. Проблема евтанації та хоспіси. Медико – психологічне супроводження умираючого. Медико-психологічна допомога рідним і близьким умираючого.

Психологічні особливості суїцидента. Критерії суїцидного ризику. Діагностика суїцидальної поведінки. Медико-психологічна допомога особам, схильним до суїциду і в після суїцидальному стані (періоді).

30. Психологічні аспекти лікарської діяльності. Особистість лікаря. Професійна придатність до лікарської (медичної) діяльності. . Хворий і його образ ідеального лікаря. Медична психологія в діяльності лікаря. Психологія діагностичного та лікувального процесів. Психологічний контакт між лікарем і хворим. Професійна психічна деформація. Професійні злочини, нещасні випадки, лікарські помилки. Ятрогенні захворювання та їх профілактика.

31. Медико-психологічна експертиза: мета, завдання, методи, організація. Участь медичного психолога в медико–соціально–трудовій, військовій, психолого-медико–педагогічній, судово–психолого–психіатрич-ній експертизах. Поняття агравації, симуляції, дисимуляції. Етичні і правові аспекти психологічної експертизи.

  1   2   3

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи