Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт icon

Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт




Скачати 482.25 Kb.
НазваПрактикум до виконання розрахунково-графічних робіт
Сторінка1/2
Дата28.06.2012
Розмір482.25 Kb.
ТипПрактикум
  1   2


Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


ДОЗВОЛЯЮ

до друку


Перший проректор

Стадник Г.В.


ПРАКТИКУМ


до виконання розрахунково-графічних робіт

з курсу

інженерної геодезії


Частина 2


(для студентів денної форми навчання спец.

7.092101 „Промислове та цивільне будівництво”,

7.092103 „Міське будівництво та господарство”,

7.092108 „Теплогазопостачання і вентиляція”)


Харків- 2004


Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт з курсу інженерної геодезії (для студентів денної форми навчання спец. 7.092101 „Промислове та цивільне будівництво”, 7.092103 „Міське будівництво та господарство”, 7.092108 „Теплогазопостачання і вентиляція”). Укл. Шипулін В.Д., Новицький В.В., Запара Л.Г. Харків: ХНАМГ, 2004. - 41 с


Практикум вміщує відомості, методичні вказівки для виконання розрахунково-графічних робіт з курсу інженерної геодезії : розрахунок кривих у плані ділянок траси, побудова поздовжнього профілю земної поверхні по трасі лінійної споруди, визначення об`ємів земляних робіт за проектними профілями, розрахунок необхідної точності побудови фізичних величин.


Укладачі: В.Д Шипулін., В.В Новицький, Л.Г Запара.


Рецензент: Н.С Шевчун.


Рекомендовані кафедрою геоінформаційних систем і геодезії,

протокол № 1 від 31.08.2004 р.


ЗМІСТ


1.ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ ТРАСИ. КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ.............................................................


4

1.1. Загальні вказівки...................................................................

4

    1. Розрахунок кривих у плані ділянок траси..........................

4

1.3. Побудова поздовжнього профілю земної поверхні

по трасі лінійної споруди....................................................


5

1.4. Побудова поперечних до траси профілів земної поверхні .......................................................................................


7

2. Інженерно-геодезичні роботи при проектуванні споруд.......................................................


8

2.1. Загальні вказівки..................................................................

8

2.2 Проектування лінійної споруди...........................................

9

2.2.1 Проектування профілів траси...........................................

9

2.2.2 Визначення об`ємів земляних робіт за проектними профілями....................................................................................


14

2.3 Проектування планового положення ділянки вулиці і будівлі..........................................................................................


20

2.3.1 Визначення горизонтальних прямокутних координат проектних точок.........................................................................


20

2.3.2 Побудова проектних горизонталей ділянки вулиці.......

22

2.3.3 Побудова проектних горизонталей і контуру котловану

23

2.3.4 Визначення об`єму котловану за проектними горизонталями............................................................................

25

^ 3. ПІДГОТОВКА ДАНИХ ДЛЯ ГЕОДЕЗИЧНИХ

РОЗБИВОЧНИХ РОБІТ............................................................

28

3.1. Загальні вказівки.................................................................

28

3.2. Способи побудови проектних точок.................................

28

    1. Обчислення фізичних величин, що визначають положення проектних точок..............................................

31

3.4. Розрахунок необхідної точності побудови фізичних величин........................................................................................

32

3.5. Способи побудови точок горизонтальних криволінійних осей....................................................................................................

3.6. Складання розбивочного креслення.................................

34

38

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...........................................................

39



^ 1.ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ ТРАСИ. КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ


    1. Загальні вказівки


За результатами польових робіт при інженерно-геодезичних вишукуваннях траси складають план місцевості та профіль земної поверхні, на підставі яких розробляють проект лінійної споруди.

Мета роботи – вивчити технологію побудови профілів земної поверхні за матеріалами польових робіт, освоїти розрахунок кривих ділянок траси.

Технічні засоби: калькулятор, лінійка, два аркуші міліметрового паперу формату 297х550 мм.

Зміст роботи: побудувати поздовжній і чотири поперечних профілі земної поверхні.

Вихідні дані: журнал геометричного нівелювання траси з пікетажним абрисом, радіус колової кривої, кут повороту та пікетажне значення вершини кута.

Звітний матеріал: поздовжній профіль земної поверхні по трасі лінійної споруди, чотири профілі земної поверхні, перпендикулярних до траси.

Література: [1, с.232-258; 2, с.191-203; 4, с.17-23; 7, с.238-241].


    1. Розрахунок кривих у плані ділянок траси


За заданим радіусом R і кутом повороту ? основні елементи колової кривої обчислюють за формулами:

тангенс ; (1.1)

крива ; (1.2)

домір ; (1.3)

бісектриса . (1.4)

За елементами колової кривої і пікетажним значенням вершини кута обчислюють пікетажні значення:

початку кривої ПКПК=ПКВК-Т;

кінця кривої ПККК=ПКПК;

середини кривої ПКСК=ПКПК+К/2.


Контроль: ПКПК=ПКВК+Т-Д;

ПКСК= ПККК-К/2.


Приклад. Вихідні дані: R=100 м, ? = 38˚ 34΄.

Елементи кривої : Т= 34,99; К= 67,31 м; Б= 5,94 м; Д= 2,67 м.


Пікетажні значення:


ПК В кута = ПК 1+81,34

- Т 34,99

ПК ПК = ПК 1+ 46,35

+ К 67,31

ПК КК = ПК 2+13,66


ПК В кута = ПК 1+81,34

+ Т 34,99

? = ПК 2+16,33

2,67

ПК КК = ПК 2+13,66.


1.3. Побудова поздовжнього профілю земної поверхні

по трасі лінійної споруди


Поздовжній і поперечний профіль земної поверхні по трасі будують на міліметровому папері. Для побудови повздовжнього профілю приймають масштаби віддалей горизонтальних 1:2000, вертикальних – 1:200.

Необхідні дані для побудови профілю розміщують в сітці профілю у відповідному рядку. Вигляд сітки профілю визначається видом лінійної споруди. На рис. 1.1 показана форма сітки поздовжнього (рис. 1.1,а) і поперечного (рис. 1.1,б) профілів траси автодороги


.

а)


45

5












Проектні ухили

Довжина, м






10


Проектні висоти






15


Фактичні висоти






15

Відстань, м






5

Пікети






5


Прямі й криві







30

Розгорнутий план траси






20


б)

45

5












Проектні ухили

Довжина, м






10


Проектні висоти






15


Фактичні відмітки






15

Відстань, м






5

Пікети






5





Рис.1.1 – Назви і розміри рядків сіток профілів:

а) поздовжнього профілю траси автодороги;

б) поперечного профілю траси автодороги


Послідовність побудови поздовжнього профілю земної поверхні:

розмітити сітку профілю в нижній частині аркуша міліметрового паперу з відповідними назвами рядків (рис. 1.1,а) і довжиною рядків, що дорівнює горизонтальній проекції профілю, передбачивши в нижньому правому куті аркуша місце для основного напису креслення;

заповнити рядок „Відстані” (вертикальними мітками позначити положення пікетів через 100 м в горизонтальному масштабі, а також проміжні між пікетами точки траси, положення яких визначено по відношенню до пікетів за даними пікетажної книжки); виписати віддалі між проміжними точками і пікетами; в рядку „Пікети” підписати номери пікетів;

заповнити рядок „Фактичні висоти” значеннями відповідних висот пікетів і проміжних точок журналу геометричного нівелювання траси;

вибрати з фактичних висот найменше значення висоти; верхню лінію сітки профілю прийняти за умовний горизонт, якому надати висоту з таким розрахунком, щоб точка з найменшою висотою була віддалена від верхньої лінії сітки більше 4 см;

на перпендикулярах до міток від лінії умовного горизонту в вертикальному масштабі 1:200 відкласти фактичні висоти земної поверхні; одержані точки з`єднати послідовно ламаною лінією, яка буде профілем земної поверхні;

у рядку „План траси” побудувати розгорнутий план траси місцевості в масштабі 1:2000 за даними пікетажної книжки; для цього посередині рядка прямою лінією зобразити вісь лінійної споруди; в точках повороту стрілкою показати напрям повороту;

заповнити рядок „Прямі й криві” ділянки траси; для цього необхідно обчислити пікетажні значення (див. підрозділ 1.2) і розмітити у рядку в горизонтальному масштабі положення точок початку і кінця кривої, які необхідно позначити вертикальними штрихами. Прямі ділянки траси зображують прямими лініями, в чисельнику яких пишуть довжину ділянки, а в знаменнику – дирекцій ний кут. Криві ділянки траси зображують дугами так, як показано на рис. 1.2 : рис.1.2,а – поворот направо, рис.1.2,б – поворот наліво.





Рис. 1.2 – Зображення кривих ділянок траси


Поряд з мітками початку і кінця траси пишуть відстані до найближчих пікетів.


    1. Побудова поперечних до траси профілів земної поверхні


У журналі геометричного нівелювання траси положення точок поперечних перетинів позначено в їх назві. Наприклад, назва ПК 3+65Л20 означає, що поперечний перетин розміщений на ПК 3+65м, а точка поперечного перетину знаходиться на перпендикулярі зліва (Л) в 20 м від траси.

Для побудови поперечних профілів необхідно прийняти масштаб горизонтальних і вертикальних віддалей 1:200.

Послідовність побудови поперечних профілів:

розмітити чотири сітки профілів на аркуші міліметрового паперу з назвою рядків (див. рис.4.2,б) і довжиною рядків, яка відповідає довжині поперечного перетину, передбачивши в нижньому правому куті місце для основного напису креслення;

у рядку „Відстань” вертикальними мітками позначити положення точок поперечного перетину в масштабі 1:200, починаючи з крайньої лівої точки; виписати довжини ліній між суміжними точками;

у рядок „Фактичні висоти” занести висоти відповідних точок з журналу геометричного нівелювання траси, для кожного поперечного профілю вибрати свою висоту лінії умовного горизонту з таким розрахунком, щоб нижня точка профілю відстояла від верхньої лінії сітки більше 5 см;

на перпендикулярах до міток від лінії умовного горизонту в масштабі 1:200 відкласти фактичні висоти земної поверхні; одержані точки з`єднати послідовно ламаною лінією.


Контрольні запитання


  1. Дайте визначення інженерно-геодезичним вишукуванням. Перелічіть види робіт, які виконують при інженерно-геодезичних вишукуваннях трас лінійних споруд.

  2. За якими формулами обчислюють елементи колової кривої?

  3. Як побудувати пікети на прямій, нахиленій ділянці траси?

  4. Як обчислити прямокутні координати пікетів на кривих ділянках траси?

  5. В якій послідовності будують поздовжній профіль земної поверхні по трасі лінійної споруди?

  6. В якій послідовності будують профіль земної поверхні, перпендикулярний до траси?


2. Інженерно-геодезичні роботи при проектуванні споруд


2.1 Загальні вказівки


Завдання інженерно-геодезичних робіт при проектуванні споруд полягає у визначенні геометричних параметрів і просторового положення об`єктів проекту.

Мета роботи – засвоїти типові методи визначення геометричних параметрів і положення у просторі при проектуванні споруд.

Зміст роботи: проектування профілів лінійної споруди; визначення об`ємів земляних робіт за проектними профілями, визначення горизонтальних прямокутних координат проектних точок; побудова проектних горизонталей ділянки вулиці, котловану під будівлю; визначення об`єму котловану.

Вихідні дані: топографічний план, профілі земної поверхні по трасі лінійної споруди, побудовані в результаті виконання попередніх завдань.

Література: /1, с.258-276; 2, с.196-215; 239-247; 3; 4, с.17-28/.


2.2 Проектування лінійної споруди


2.2.1 Проектування профілів траси


На поздовжньому і поперечних профілях земної поверхні необхідно знайти таку лінію, що відповідає технічним умовам конкретної траси. Для навчального завдання – проектування профілю траси автодороги ставляться такі технічні умови:

на будь-якій ділянці між точками j, j+1 ухил не повинен перевищувати за модулем граничне значення


0,003? inj.j+1 ? 0.080;

у точках зламу проектної лінії алгебраїчна різниця ухилів суміжних ділянок не повинна перевищувати граничне значення


inj-1,j - inj.j+1 ? 0,015;


положення точок зламу проектної лінії повинно забезпечувати можливість відведення дощових вод; відстань між суміжними точками зламу проектної лінії (крок проектування) має бути більше dmin = 50 м; необхідно додержуватись балансу і мінімуму земляних робіт.

Послідовність проектування поздовжнього профілю траси:

  1. Задані проектні позначки НпрПКО, НпрПК7 записати в рядках „Проектні висоти” і по них одержати на профілі положення точок примикання проектної траси до існуючої.

  2. За допомогою прозорих лінійок або нитки, натягнутої між точками примикання траси, намітити положення точок зламу проектної лінії в декількох варіантах з наближеним аналізом виконання технічних умов.

  3. У точках зламу проектної лінії графічно визначити Нnj по шкалі вертикального масштабу і занести в рядок „Проектні висоти”.

  4. Заповнити рядок „Проектні ухили, довжина”, вертикальними мітками позначити положення точок зламу проектної лінії, в одержаних прямокутниках провести діагоналі відповідно до знаку ухилу (рис. 5.1, а, в), під діагоналлю нанести довжину dj.j+1 ділянки, над діагоналлю – проектний ухил ділянки, виражений у промілях (до десятих часток), ухил ділянки обчислити за формулою


. (2.1)





Рис.2.1 - Позначення ділянок проектних ухилів


Порівняти ці значення з встановленими в технічних умовах. У місцях зламів проектної лінії, де алгебраїчна різниця суміжних ухилів перевищує допустиме значення (0,015), необхідно проектувати вертикальні криві. Для цього треба розрахувати елементи вертикальної кривої за формулами

(2.2)

де ^ R - радіус вертикальної кривої, який задається вихідними даними варіанта завдання.

Відкладаючи від точки j величину Т назад, одержують положення точки ПК („Початок вертикальної кривої”), відкладаючи величину Т вперед, - точку КК („Кінець вертикальної кривої”).

У рядку „Проектні ухили, довжина” треба позначити ділянку вертикальної опуклої (рис. 5.1, г), вгнутої (рис. 2.1, д) кривої. Положення верхньої точки кривої (ВТК) або нижньої точки кривої (НТК) необхідно одержати відкладаючи довжину

(2.3)


від початку вертикальної кривої.

  1. У рядок „Проектні висоти” занести проектні висоти до сантиметрів для фіксованих точок земної поверхні, розташованих між точками зламу проектної лінії, проектні висоти точок прямих ділянок обчислити за формулою

. (2.4)

.

Проконтролювати обчислення за формулою

. (2.5)

Висоти точок вертикальної кривої доцільно обчислити, використовуючи висоту верхньої точки кривої (або висоту нижньої точки кривої):

(2.6)


Висота точки Р вертикальної кривої:


(2.7)

Для контролю обчислень треба одержати графічно по шкалі вертикального масштабу висоти відповідних точок вертикальної кривої.

  1. При відсутності фактичної позначки в точці зламу проектної лінії останню необхідно обчислити за формулою


(2.8)

де НА, НВ – висоти точок на кінцях ліній одного фактичного ухилу місцевості, між якими розміщена точка j.

  1. У кожній точці j зламу проектного або фактичного профілю місцевості обчислити робочі позначки як перевищення проектної позначки над фактичною за формулою

(2.9)

Одержані значення написати на перпендикулярах поряд с проектною лінією: від`ємки – під лінією, додатки – над лінією.

  1. Обчислити (до сантиметрів) довжини dAO, dOB (рис.2.2), що визначають положення точок нульових робіт на перетині профілю поверхні землі і проектної лінії по відношенню до найближчих робочих позначок за формулами:

(2.10)

За довжинами dAO, dOB необхідно знайти основу перпендикуляра до точки нульових робіт, а потім на профілі – точку нульових робіт. Довжини dAO, dOB підписують поряд з перпендикуляром.




Рис.2.2 - Положення точки нульових робіт на поздовжньому профілі

Послідовність проектування поперечних профілів траси:

перенести з поздовжнього профілю в рядок „Проектні висоти” проектну позначку осі лінійної споруди на цьому поперечному профілі і, відкладаючи її від лінії умовного горизонту, нанести точку поперечного проектного профілю;

побудувати проектну лінію, дотримуючись навчальної умови: ширина полотна насипу або вийомки 10 м, проектний ухил верху земляного полотна 0, проектний ухил відкосів і=h:d=1:m =1:1,5=0,667; для цього від нанесеної точки на осі споруди провести вліво і вправо горизонтальні відрізки довжиною по 5 м в масштабі 1:200; від кінця відрізка побудувати точку на лінії відкосу шляхом відкладання вертикального відрізка довжиною d=1, одиниця (наприклад, 10 мм) і горизонтального довжиною h=1,5 одиниць (наприклад, 15 мм) (рис.2.3) і через точку провести лінію відкосу до перетину з профілем земної поверхні;

обчислити проектні й робочі позначки на поздовжньому профілі;

обчислити довжини dAO горизонтальних ліній від точок нульових робіт (рис. 2.4) до найближчих робочих позначок за формулою


(2.11)


і занести їх у рядок „Проектні ухили”.





Рис. 2.3 - Схема побудови лінії відкосу







Рис. 2.4 - Положення точки нульових робіт на поперечному профілі


Профілі необхідно оформити у туші або пастою лініями товщиною 0,2-0,3 мм; чорним кольором – всі дані і лінії профілю земної поверхні, червоним – всі дані й лінії проектного профілю, синім – перпендикуляри до точок нульових робіт і довжини ліній їх положення.


2.2.2 Визначення об`ємів земляних робіт за проектними профілями


Принцип визначення об`ємів земляних робіт ґрунтується на поділі вертикальними поперечними перетинами земляного тіла, розміщеного між земного і проектного поверхнями лінійної споруди на прості фігури та обчислення їх об`ємів (рис.2.5).




Рис. 2.5 - Принцип поділу земляного тіла

Між кожною суміжною парою вертикальних поперечних перетинів у загальному випадку утворюється призматоїд, об`єм якого визначається за формулою Симпсона:


(2.12)


де Sn,Sn+1 – площі перетинів призматоїда;

Sn,n+1 – площа поперечного перетину, розміщеного посередині між перетинами n і n+1;

dn,n+1 - довжина призматоїда.

Між точками нульових робіт – насип або виїмки (рис. 2.6). підсумовування складових об`ємів одного виду приводить до загального об`єму окремо насипу, окремо виїмки.





Рис. 2.6 - Межі насипу і виїмки


Послідовність визначення об`ємів земляних робіт:

1. Для перетинів, на яких побудовані поперечні профілі, їх площі необхідно обчислити за робочими позначками hj і відстанями між ними dj,j+1 як суму площ елементарних трапецій (рис. 2.7):


(2.13)


потім одержати для цих перетинів робочу позначку рівновеликої за площею трапеції (еквівалентну робочу позначку he)


, (2.14)


(при в=10, m=1,5); обчислення виконати у відомості (табл..2.1).





Рис. 2.7 - Поперечний перетин насипу

Таблиця 2.1 - Відомість обчислення площ поперечних перетинів насипів і виїмок


Пікети

Робоча позначка h, м

Середнє значення

hср, м


Горизонталь-

на віддаль

d, м

Площі окре-

мих фігур

Si, м2

Площа пере-

тину ?Si, м2

Еквівалентна робоча поз-

начка he, м


1

2

3

4

5

6

7



0

0



















-2,16

6,84

-14,77







-4,31



















-4,22

5,00

-21,10







-4,13










-69,61

4,25




-4,16

5,00

-20,80







-4,19



















-2,10

6,16

-12,94







0


















3

0



















+1,10

3,27

+3,60







+2,19



















+2,18

5,00

+10,90







+2,17










+29,88

2,24




+2,36

5,00

+11,30







+2,34



















+1,17

3,49

+4,08







0


















6

0



















-0,16

0,40

-0,06







-0,33



















-0,74

5,00

-3,70







-1,14










-8,98

0,80




-0,96

5,00

-4,80







-0,78



















-0,39

1,07

-0,42







0


















Продовження табл. 2.1


1

2

3

4

5

6

7



7

0



















+0,62

1,71

+1,06







+1,25



















+1,32

5,00

+6,60







+1,38










+14,36

1,21




+1,20

5,00

+6,60







+1,02



















+0,51

1,38

0,70







0


















2. Обчислити площі поперечних перетинів трапецевидної форми за робочими або за еквівалентними робочими позначками:

(2.15)

при m=1,5; b =10 м; дані занести у відомість (табл.. 2.2).


Таблиця 2.2 - Відомість обчислення об`ємів земляних робіт за проектними профілями



Пікет

Робоча позначка

h, м

Площа перетину Sn2

Середня площа

Sсрn,n+1м2

Приріст площі

?Sn,n+12

Віддаль

dn,n+1

Об`єм, м3

насипу +V



вийом-ки -V

1

2

3

4

5

6

7

8

0

-4,25

69,59

























40,22

2,72

100




3750

1

-0,95

10,85

























5,42

0,22

38




197

1+38

0

0

















Продовження табл. 5.2


1

2

3

4

5

6

7

8










9,77

0,62

62

567




2

+1,58

19,54

























14,88

0,09

60

887




2+60

+0,90

10,22

























20,07

0,45

40

785




3

+2,24

29,93

























17,42

0,79

100

1663




4

+0,46

4,92

























2,46

0,05

59

142




4+59

0

0

























1,67

0,03

41




68

5

-0,32

3,35

























6,15

0,06

100




609

6

-0,80

8,96

























4,48

0,16

45




194

6+45

0

0

























7,15

0,37

55

373




7

+1,21

14,30
















?+V=4417

?-V=-4818

?V=-401



3. Обчислити об`єми призматоїдів за перетвореною формулою Сімпсона:

(2.16)


вважаючи, що


якщо , то

2.3 Проектування планового положення ділянки вулиці і будівлі


2.3.1 Визначення горизонтальних прямокутних координат проектних точок


Вихідним матеріалом для детального проектування є генеральний план території (рис.2.8).



  1   2

Схожі:

Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт iconПрактикум до виконання розрахунково-графічних робіт
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт з курсу інженерної геодезії для студентів будівельних спеціальностей. Укл. Шипулін...
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт iconХарківська національна академія міського господарства д. В. Шаульський методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з дисципліни «основи геодезії»
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з дисципліни «основи геодезії» (для студентів 1 та 3 курсів денної форми...
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт iconХарківська національна академія міського господарства д. В. Шаульський методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з дисципліни «інженерна геодезія»
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з дисципліни «інженерна геодезія» (для студентів 1 курсу денної форми...
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення курсу основ електротехніки І виконання розрахунково графічних робіт
Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу основ І виконання розрахунково – графічних робіт (для студентів 2 – 4 курсів усіх...
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт iconМетодичні вказівки до розрахунково графічних робіт з дисципліни: " Електропостачання" для студентів спеціальності 050701
Методичні вказівки до розрахунково графічних робіт з дисципліни „Електропостачання”
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт iconМетодичні вказівки до розрахунково графічних робіт з дисципліни: " Електропостачання" для студентів спеціальності 050701
Методичні вказівки до розрахунково графічних робіт з дисципліни „Електропостачання”
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт icon«Основи економічної теорії»
Методичні вказівки до організації самостійної роботи, практичних занять та виконання розрахунково – графічних робіт з дисципліни
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт icon«інженерна графіка» методичні вказівки до виконання індивідуальних розрахунково-графічних завдань
«Інженерна графіка» методичні вказівки до виконання індивідуальних розрахунково-графічних завдань (для студентів заочної форми навчання...
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт iconМетодичні вказівки до виконання індивідуальних розрахунково-графічних завдань, практичних І самостійних робіт з курсу “раціональне використання І охорона водних ресурсів”
Методичні вказівки до виконання індивідуальних розрахунково-графічних завдань, практичних І самостійних робіт з курсу “Раціональне...
Практикум до виконання розрахунково-графічних робіт iconА. О. Радченко архітектурно-будівельне
Методичні вказівки до лабораторних робіт та самостійного виконання розрахунково-графічних завдань з інженерної графіки (спеціальний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи