П. психотерапія icon

П. психотерапія




НазваП. психотерапія
Сторінка1/4
Дата28.06.2012
Розмір0.79 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4


П. ПСИХОТЕРАПІЯ


1. ЗАГАЛЬНА ПСИХОТЕРАПІЯ.

  1. В рамках якої теоретичної орієнтації дано визначення психотерапії: “Психотерапія – це процес взаємодії між двома або більше людьми, один з яких спеціалізувався в області (галузі) корекції людських відносин?

  1. динамічної;

  2. гуманістичної;

  3. когнітивної;

  4. поведінкової.

  1. Найменше суть психотерапії розкриває таке поняття.

  1. клініко-психологічне втручання;

  2. психологічна корекція

  3. навіювання

  4. психологічна інтервенція

  1. Якщо невроз розглядається як наслідок конфлікту між несвідомим і свідомістю, то психотерапія буде направлена на:

  1. переучування;

  2. усвідомлення;

  3. набуття нового досвіду;

  4. переробку іраціональних установок.

  1. Термін “гіпноз” ввів у медичну практику

  1. Льєбо

  2. Месмер

  3. Бред

  4. Шарко.

  1. Методику самонавіювання вперше запропонував:

  1. Тарханов

  2. Бернгейм

  3. Бехтєрєв

  4. Куе

  1. Автором “Патогенетичної психотерапії “ є:

1. Консторум

2. Бірман

3. Мясіщев

  1. Рожнов.

7. Основоположником гуманістичного напрямку в психології є:

1.Айзенк

2. Маслоу

3. Лазарус

4. Аллер

8. Терапія творчим самовираженням Бурно особливо показана при:

  1. Неврозах;

  2. Органічних захворюваннях головного мозку;

  3. Психопатіях з дифензивними проявами;

  4. Психосоматичних захворюваннях.

9. Психофізіологічний експеримент особливо адекватний для вивчення таких

патогенетичних механізмів:

  1. соціальних;

  2. психологічних;

  3. психосоматичних;

  4. фізіологічних.

10. Клієнт-центрована психотерапія припускає:

  1. використання вільних асоціацій;

  2. директивне відношення психотерапевта до пацієнта;

  3. роботу з іраціональними установками особистості;

  4. зміну системи відносин пацієнта.

11. Термін “опыт” має найбільше значення для:

  1. психотерапії, яка базується на теоріях навчання;

  2. динаміко-орієнтованої психотерапії;

  3. гуманістичної психотерапії;

  4. психотерапія, яка базується на когнітивних підходах.

12. Термін “навчання” має найбільше значення для:

1.психоаналізу;

2. гештальт-терапії;

3. психодрами;

4. когнітивної психотерапії.

13. Метод систематичної десенсибілізації заснований на:

  1. оперативному обумовленні;

  2. класичному обумовленні;

  3. навчанні на моделях;

  4. навіюванні.

14. Специфічним механізмом лікувальної дії індивідуальної психотерапії є:

  1. універсальність страждань;

  2. інтерперсональний вплив;

  3. самоексплорація;

  4. емоційне згуртування і підтримка.

15. Специфічним механізмом лікувальної дії групової психотерапії є:

  1. турбота;

  2. навіювання;

  3. десенсибілізація;

  4. конфронтація.

16. Поняття “перенос” і “контраперенос” відносяться до таких напрямків

психотерапії: 1. когнітивної;

2.позитивної;

3.психодинамічної;

4.гуманістичної.

17. В “тріаду Роджерса” входять всі елементи, крім:

  1. аутентичність;

  2. дифективність;

  3. безумовна позитивна оцінка (прийняття) паціїнта;

  4. емпатія.

18. Вид емпатії, який є можливою причиною швидкого розвитку “синдрому

емоційного згорання”:

!.предикативний;

2. емоційний;

3. когнітивний;

4.все перераховане.

19. Оцінка ефективності психотерапії здійснюється із врахуванням плоскостей

терапевтичної динаміки:

  1. соціальної;

  2. соматичної;

  3. психологічної;

  4. всіх перерахованих вище.

20. Найменше значення в якості надійної оцінки ефективності і стійкості

особистісно-орієнтованої (реконструктивної) психотерапії при неврозах має:

  1. ступінь відновлення повноцінності соціального функціонування хворого;

  2. усвідомлення психологічних механізмів неврозу;

  3. перебудова порушених відносин особистості, які стали причиною невротичного розладу;

  4. симптоматичне покращення..

21. Для альтернативного цілителя характерні такі особливості поведінки і

діяльності, крім:

  1. високого ступеня прийняття пацієнта, що останній відчуває;

  2. формування у пацієнта сильної віри в результати лікування;

  3. перевірка своїх методів у науковій медицині із запрошенням незалежних експертів;

  4. ентузіазму до власної терапії.

22. Терапевтична ефективність роботи екстрасенсів визначається рядом факторів,

крім:

  1. різних видів сугестивних впливів (пряме і побічне навіювання та ін.);

  2. віри пацієнта у невідомий метод, яка формується з допомогою засобів масової інформації;

  3. різного виду випромінювання від рук екстрасенса;

  4. плацебо-ефекту.



^ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ І МЕТОДИ ПСИХОТЕРАПІЇ.


  1. Вкажіть психотерапевтичний метод, який не відповідає принципу даної класифікації:

  1. симптомо-орієнтована психотерапія;

  2. проблемно-орієнтована психотерапія;

  3. соціо-орієнтована психотерапія;

  4. особистісно-орієнтована психотерапія.

  1. Вкажіть метод психотерапії, який не ввійшов у класифікацію, запропоновану Волбергом:

  1. переучуюча психотерапія;

  2. підтримуюча психотерапія;

  3. реконструктивна;

  4. раціональна.

  1. В теорії особистості Фрейда значущим аспектом є:

  1. прагнення до переваги;

  2. почуття неповноцінності;

  3. несвідоме;

  4. самоактуалізація.


4.Асоціативний експеримент як методика психотерапії і діагностики особистості розроблена:

  1. Фрейдом;

  2. Юнгом;

  3. Брейєром;

  4. Бернгеймом.

5.Представником “культурного психоаналізу” не є:

  1. Салліван;

  2. Хорні;

  3. Адлер;

  4. Райх.

6. Яку позицію займає ортодоксальний психоаналітик по відношенню до свого пацієнта?

  1. директивну і приймаючу;

  2. недирективну і приймаючу;

  3. приймаючу і підтримуючу;

  4. директивну і дистанційну.

7. На прийомі у динамічного психотерапевта пацієнтка натяками демонструє симпатію до психотерапевта; останньому слід вибрати конструктивну тактику:

  1. не помічати такої поведінки, оскільки переживання пацієнтки – це її особиста справа;

  2. під час заняття не звертати уваги та таку поведінку пацієнтки, а після закінчення заняття поза основним часом обговорити з нею її поведінку;

  3. прямо поговорити про поведінку пацієнтки на початку заняття, щоб можна було без прешкод продовжити роботу;

  4. зробити цей факт симпатії пацієнтки до себе змістом заняття.



  1. Архетипи по Юнгу являють собою споконвічні першообрази, що є в кожної людини, і складають зміст:

  1. нижчого несвідомого;

  2. індивідуального несвідомого;

  3. колективного несвідомого;

  4. особистого несвідомого.

  1. Згідно Адлеру, істотною характеристикою особистості є:

  1. почуття спільності;

  2. орієнтація інтересів на зовнішній (екстраверт) або внутрішній (інтроверт) світ;

  3. організмічний процес оцінки;

  4. захисний панцир.

10. Основним завданням особистісно-орієнтованої (реконструктивної) психотерапії на початковому етапі є:

  1. вироблення і закріплення бажаних форм поведінки;

  2. установлення контакту і визначення дезадаптивних стереотипів у когнітивній, емоційній і поведінковій сферах особистості.

  3. усунення симптомів;

  4. несвідомі психічні процеси повинні бути найбільш глибоко розкриті і представлені свідомості.

11.До прийомів особистісно-орієнтованої (реконструктивної) психотерапії при неврозах відносяться:

  1. діалог між частинами власної особистості;

  2. моделювання;

  3. поради відносно способів вирішення важкої життєвої ситуації;

  4. усвідомлення психологічних механізмів неврозу (причинно-нслідкових зв’язків між конфліктами, дезадаптивними стереотипами системи відношення і симптоматикою).

12. Творцем методу класичного обумовлення був:

  1. Скіннер;

  2. Вольпе;

  3. Павлов;

  4. Бехтєрєв.

13. Поведінкова психотерапія відноситься до орієнтації:

  1. симптомо-орієнтованої;

  2. заснованої на теоріях научування;

  3. тієї, що використовує підкріплення і покарання;

  4. тієї, що використовує моделювання.

14. Поведінкова психотерапія у своїй теорії спирається перш за все на поняття:

  1. витіснення;

  2. опору;

  3. научування;

  4. фігури і фону.

15. Методика поведінкової психотерапії, орієнтована на підкріплення побоювання пацієнта і досягнення лікувального ефекту по принципу “від противного” називається:

  1. методикою оперативного обумовлення;

  2. методикою парадоксальної інтенції;

  3. методикою імплозії;

  4. методикою систематичної десенсибілізації.

16. Когнітивне направлення у психіатрії переслідує таку мету, крім:

  1. ідентифікації неправильних установок і емоційне реагування;

  2. ідентифікації неправильних установок і вияснення їх генезу;

  3. ідентифікації неправильних установок і їх реконструкцію;

  4. реконструкції відносин особистості.

17. Поняття і теорія поведінкового направлення у психотерапії пов’язані з такими іменами, крім:

  1. Павлова;

  2. Вольпе;

  1. 3. Перлса

4. Скіннера.

18. До якого напрямку психотерапії відноситься клієнт-центрована психотерапія Роджерса?

  1. психодинамічного;

  2. біхевіористичного

  3. екзистенційно-гуманістичного;

  4. позитивного.

19. В концепції клієнт-центрованої психотерапії Роджерса основним аспектом вчення про особистість є така гіпотеза:

  1. індивід володіє вродженою тенденцією до актуалізації;

  2. індивід прагне знайти і реалізувати сенс життя;

  3. розвиток особистості визначається наявністю постійного конфлікту між почуттям неповноцінності і прагненням до самоствердження, яке виникає внаслідок конфлікту;

  4. Індивід володіє вродженою здібністю досягати оптимальної рівноваги всередині себе і між собою та середовищем.

20. В клієнт-центрованій психотерапії Роджерса психотерапевт в контакті з пацієнтом проявляє таку якість:

  1. маніпулює процесом взаємодії;

  2. безумовно позитивно розуміє пацієнта;

  3. коментує поведінку хворого;

  4. інтерпретує приховану суть у поведінці хворого.

21. Гештальт-терапія не ставить своїм завданням:

  1. допомогти пацієнту зрозуміти і пояснити причини його труднощів;

  2. розширити усвідомлення того , як пацієнт функціонує і пристосовується до оточуючого;

  3. розширити усвідомлення того, як проявляються уникнення у контактах із оточуючими;

  4. підвищити відповідальність за власні вибори і уникнення.

22. До поняття гештальт-терапії не відносяться:

  1. витіснення;

  2. фігура і фон;

  3. незавершений гештальт;

  4. усвідомлення.

23. Основним інструментом лікувального впливу при індивідуальній психотерапії виступає:

  1. психотерапевтична група;

  2. оточуюче пацієнта середовище;

  3. метод психотерапії;

  4. психотерапевт.

24. Провідними показниками наукового обгрунтування методів індивідуальної психотерапії є:

  1. оцінка психотерапевта із врахуванням його досвіду;

  2. оцінка колег і пацієнтів;

  3. докази їх ефективності і обгрунтування сучасними науковими даними;

  4. порівняння їх ефективності із сучасними психотропними засобами.

25. Головним інструментом психологічного впливу на пацієнта при проведенні індивідуальної психотерапії служить:

  1. психотерапевтичний контакт;

  2. психотерапевтичний контракт;

  3. дифективність психотерапевта;

  4. емоційно-нейтральне відношення психотерапевта.


26. Дайте визначення нормально функціонуючої сімї :

  1. всі потреби сімї задоволені ;

  2. виконує соціальні накази;

  3. баланс дії законів збереження / відхилення гомеостазу.

4.динамічна сім’я.


27. Дайте визначення сімейного міфу:

  1. механізм психологічного захисту;

  2. узгоджене рігідне вибіркове уявлення про сімю, як про цілісність;

  3. категорія сімейної психодинамічної психотерапії;

  4. демонструюча сім’єю поведінка в соціумі.

28. Мета у постановці “сімейного діагнозу”:

  1. є клінічною основою для побудови сімейної психотерапії;

  2. розкриває дисфункцію пацієнта;

  3. визначає фактори всередині сім’ї, які обумовлюють симптом “ідентифікованого” пацієнта;

  4. виясняє психологічні захисти і копінг-механізми.

  1. Визначіть об’єкт сімейної психотерапії:

  1. дисгармонійна сім’я;

  2. сім’я, яка має певні труднощі, пов’язані із зовнішніми обставинами;

  3. сім’я, в якій її член страждає алкоголізмом;

  4. сім’я, в якій її член страждає нервово-психічним захворюванням.

  1. Виберіть правильне визначення сімейної психотерапії:

  1. психотерапевтичні бесіди із членами сімї;.

  2. варіант групової психотерапії;

  3. психотерапія пацієнта в сім’ї і за допомогою сім’ї;

  4. серія сеансів для різних членів сім’ї.

31. В кабінет психотерапевта ввійшла спочатку мати 4-річного хлопчика, потім батько. На пропозицію психотерапевта взяти стільці і сісти сім’я відреагувала так: мати жестом наказала дитині сісти поруч із психотерапевтом, сама сіла за спиною сина на відстані 3 метрів, а батько сів ще далі – на відстані 2 метрів від дружини. Утворився своєрідний сімейний трикутник . Про які мотиви може свідчити таке розміщення?


  1. звикли жити у великій квартирі;

  2. батьки вірять у самостійність дитини;

  3. емоційне відторгнення;

  4. психологічна безпека в кабінеті.


32. Групова психотерапія – це:

  1. самостійне психотерапевтичне направлення;

  2. метод, який використовує з лікувальною метою групову динаміку;

  3. метод, орієнтований виключно на процес “тут і зараз”;

  4. метод, направлений на переробку міжособових конфліктів.

33. Групова психотерапія – це:

  1. використання будь-якого психотерапевтичного методу у групі хворих;

  2. рольова гра;

  3. використання взаємовідносин і взаємодій у групі як психотерапевтичних факторів;

  4. групова бесіда.

34. Найменш конструктивною є така роль групового психотерапевта:

  1. коментатор;

  2. технічний експерт;

  3. активний лідер;

  4. опікун.

35. Для психотерапевта динамічного напрямку найбільш характерна така

роль:

  1. фасилітатор;

  2. інструктор

  3. інтерпретатор;

  4. експерт.

36. Психодрама – це метод, направлений, перш за все, на створення умов для:

  1. діагностики неадекватних поведінкових стереотипів і їх корекції;

  2. підвищення комунікативної компетентності;

  3. спонтанного вираження емоцій, пов’язаних із значною проблематикою;

  4. переробки міжособових конфліктів.

37. Для якого із типів терапевтичного угрупування характерні: демократизація, принцип партнерства, участь пацієнтів у терапевтичному процесі, формування нових соціальних ролей у медперсоналу?


  1. інтегративного;

  2. побудованого з позицій теорії навчання;

  3. соціотерапевтичного;

  4. психоаналітичного / психотерапевтичного.

38. У розвиток терапевтичного угрупування, побудованого з позицій теорії навчання, вніс вклад:

  1. Джонс;

  2. Кабанов;

  3. Аммон;

  4. Айллон.

39. До сугестивних психотерапевтичних впливів відноситься:

  1. арттерапія;

  2. гештальт-терапія;

  3. гіпнотерапія;

  4. когнітивна терапія.

40. Способом наведення гіпнотичного трансу по Еріксону є:

  1. метод імперативного шокового впливу;

  2. фасцинація;

  3. метод множинної дисоціації;

  4. фракційний метод.

41. Методика, при якій пацієнт свідомо регулює свої фізіологічні функції, отримуючи інформацію про їх стан, називається:

  1. аутогенне тренування;

  2. систематична десенсибілізація;

  3. біологічний зворотній зв’язок;

  4. психогімнастика.

42. Мет од наркопсихотерапії розроблений:

  1. Рожновим;

  2. Консторумом;

  3. Телешевською;

  4. Лебединським.

43. У появі сучасної арттерапії велике значення мали такі теоретичні її основи, крім:

  1. аналітичної психології Юнга;

  2. теорії навчання; (научування) “научения”?

  3. динамічної теорії терапевтичної допомоги графічним самовираженням (Наумберг);

  4. психоаналітичних поглядів Фрейда.

44. Основна мета арттерапії – всі вказані, крім:

  1. активізації спілкування пацієнта із психотерапевтом або психотерапевтичною групою в цілому;

  2. більш тонкого вияву своїх переживань, проблем;

  3. розвиток у хворого здібностей стати художником, скульптуром і ін.;

  4. вивільнення прихованого в кожному пацієнті потенціалу самореалізації.

45. Трансактивний аналіз відноситься до:

  1. когнітивної психотерапії;

  2. розумової психотерапії;

  3. аверсивної психотерапії;

  4. інтеракційної психотерапії.

46. В трансактивному аналізі розрізняють такі види трансакцій, крім:

  1. додаткових;

  2. паралельних;

  3. перехресних;

  4. прихованих.

47. Основними принципами телефонного консультування є:

  1. системність;

  2. комплексність;

  3. превентивність;

  4. анонімність і конфіденціальність.

48. У системі термінальної психотерапії найбільше значення набувають такі психотерапевтичні методи:

  1. сугестивна психотерапія;

  2. православна психотерапія і ін. конфесіональні види;

  3. нейролінгвістичне програмування;

  4. екзистенційно-гуманістична психотерапія.

49. “Синдром емоційного згорання” найбільш характерний для медперсоналу (лікарів, медсестер і ін.) у клініках:

  1. хірургічного профілю;

  2. психіатричного профілю;

  3. онкологічного профілю;

  4. інфекційного профілю.

50. Основним принципом короткотермінової позитивної психотерапії є:

  1. принцип надії, балансу (гармонізації) і консультування;

  2. переробка фокального конфлікту;

  3. моделювання поведінки;

  4. використання лише позитивних підкріплення у роботі з пацієнтом.

51. Фаза короткотермінової психодинамічної психотерапії:

  1. моделювання поведінки;

  2. фаза гармонізації;

  3. фаза переробки фокального конфлікту;

  4. фаза надії.

52. Відмінною ознакою позитивної психотерапії за Н. І Х.Пезешкіанами є:

  1. когнітивне научування;

  2. транскультуральний підхід;

  3. моделювання поведінки;

  4. аналіз захисту і опору.

53. В інтегративній психотерапії розробляються перераховані нижче поєднання, крім :

  1. когнітивні і поведінкові методи.

  2. психоаналітичні і поведінкові методи;

  3. нейролінгвістичне програмування і психоаналіз;

  4. особистісно-орієнтована (реконструктивна) психотерапія і гештальт-терапія.


.
  1   2   3   4

Схожі:

П. психотерапія iconМіністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено
На тему: „короткочасна, довготривала психотерапія. Мета та завдання. Методики та напрямки роботи. Показання.”
П. психотерапія iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “психічні, невротичні та психосоматичні розлади. Психологія діагностичного та лікувального процесів. Медична деонтологія....
П. психотерапія iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “психічні, невротичні та психосоматичні розлади. Психологія діагностичного та лікувального процесів. Медична деонтологія....
П. психотерапія iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: „ Групова психодинамічна психотерапія: покази, рамкові умови. Основні правила групової роботи. Ведення груп. Регресія в...
П. психотерапія iconРобоча навчальна програма предмет дитяча та юнацька психотерапія с
Увесь курс створить понятійну та методологічну базу для їх засвоєння. Курс займає одне з центральних мiсць в системi психотерапевтичної...
П. психотерапія iconКонспект лекції 6: Групова психодинамічна психотерапія
Вплив групи часто надає могутню підтримку І надає сприятливе середовище для виявлення І зняття проблем, що виникли вказаним вище...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи