Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування icon

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування




НазваМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування
Сторінка1/3
Дата28.06.2012
Розмір0.67 Mb.
ТипДиплом
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


Методичні вказівки


до дипломного проекту з містобудування


(для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.092103 – «Міське будівництво та господарство»)


Харків – 2008

Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування (для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.092103 – «Міське будівництво та господарство»). /Укл. Завальний О.В., Черноносова Т.О., Жидкова Т.В., Гордієнко С.М. – Харків: ХНАМГ, 2008.- 44 с.


Укладачі: О.В. Завальний

Т.О. Черноносова

Т.В. Жидкова

С.М. Гордієнко


Рецензент: Л.К. Завальна


Погоджено: кафедра ТБВіБМ - О.М. Болотських

кафедра будівельних конструкцій - Г.А. Молодченко

кафедра БЖД - Б.М. Коржик

кафедра економіки будівництва - В.І. Торкатюк


Рекомендовано кафедрою містобудування,

протокол № 2 від 08.02.2008 р.


  1. загальні вказівки


Розробка дипломного проекту є перевіркою здатності студента творчо застосовувати отримані за час навчання знання, уміння самостійно вирішувати на базі передового досвіду різні конструкторські завдання й приймати творчі рішення.

Як правило, теми дипломного проекту, пропоновані для вибору студенту кафедрою містобудування, є реальними, тому що вони виконуються за замовленнями Управління містобудування та архітектури різних міст України, проектних та інших організацій або використовуються в госпдоговірній чи держбюджетній тематиці кафедри.

Підставою для розробки дипломного проекту є завдання на дипломне проектування, видаване кафедрою, і архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) зацікавленої у виконанні проекту організації.

Через обмежені можливості дипломанта в часі (термін дипломного проектування – 18 тижнів) в його проекті реальною може бути тільки частина проекту. Для розробки більш складних тем застосовується комплексна розробка дипломного проекту. В цьому разі проект виконує група студентів різних випускових кафедр і спеціальностей.

До роботи над дипломним проектом студент допускається після складання заліку з переддипломної практиці.

Загальне керівництво роботою над дипломом здійснює керівник дипломного проектування випускової кафедри, а по окремих частинах проекту - конструкціях, підземних мережах, технології будівельного виробництва, охороні праці й економіці - викладачі відповідних кафедр.

Дипломний проект розробляється у відведеній для дипломного проектування аудиторії при строгому дотриманні встановленого розпорядку дня.

Поточний контроль за ходом проектування здійснює керівник, а поетапний (у встановлений термін) - комісія кафедри. При значному відставанні від графіка дипломного проектування студент може бути відсторонений рішенням кафедри від подальшої роботи над дипломним проектом і від його захисту в поточному році.

Наприкінці дипломного проектування студент подає підписані керівником і консультантами матеріали дипломного проекту на попередній захист. Кафедра розглядає проект і приймає рішення про можливий допуск його до захисту на Державній екзаменаційній комісії (ДЕК).

Після допуску до захисту дипломний проект повинен пройти рецензування, яке проводять фахівці проектних організацій, управління містобудування і архітектури міста, провідні викладачі кафедри. З рецензією дипломант повинен ознайомитися не менше ніж за добу до захисту диплому на засіданні ДЕК.



  1. ^ Мета і завдання ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТу


Основною метою дипломного проекту, крім перевірки знань студента, є поглиблення професійних знань і придбання навичок у визначеній, більш вузькій спеціалізації міського будівництва. Працюючи над тематикою проектування, дипломант повинен більш глибоко вивчати літературу, що рекомендується в цій галузі (див. список літератури), за напрямками проектування познайомитися з проектними рішеннями аналогічних об’єктів, проаналізувати існуюче положення і на цій основі запропонувати своє рішення подібного об’єкта.

Одним із завдань теми проектування є більш поглиблений підхід до проектування генерального плану об’єкта з варіантним проробленням проектних пропозицій.


  1. ^ СКЛАД ПРОЕКТУ


 графічна частина на 12 аркушах ватману, формату А-1;

 пояснювальна записка на 100-110 сторінках з розрахунками, таблицями, графіками.


  1. ^ ЗМІСТ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ




  1. Перелік графічних матеріалів



Перелік графічних матеріалів, що виконуються по кафедрі містобудування, визначається залежно від обраної спеціалізації дипломника і наведений в додатках 1-5.

Компоновка креслень може бути трансформованою, тому що вона залежить від площі об’єкта, масштабу підоснови та інших факторів. Тому перед розміщенням креслень на аркушах студент повинен скласти ескіз розміщення креслень у масштабі 1:10 - 1:20 і погодити його з керівником дипломного проектування.

Всі креслення оформляють чітко й акуратно тушшю. У нижньому правому куті розміщують установленої форми штамп (додаток 15).

Креслення після закінчення роботи підписуються виконавцем, консультантами, керівником диплому і завідувачем кафедри містобудування.


4.2. Креслення за матеріалами НДРС


Виконують на аркушах ватману формату А-1. Креслення, як правило, ілюструють результати проведених досліджень з НДРСу. Виконують тушшю та ілюмінують аквареллю.


  1. Проектована інженерна споруда


Виконують на одному чи двох аркушах формату А-1 у масштабі 1:100 - 1:200. Повинні бути показані головний і бічний фасади, розрізи, для будинку - план першого поверху і план типового поверху.

На кресленнях фасадів показують розбивочні осі й позначення характерних елементів, на планах крім розбивочних осей показують основні розміри, найменування і площу приміщень. Крім того, на розрізі показують позначення рівня землі, чистої підлоги та інших характерних елементів об’єкта.

На кресленні наводять основні техніко-економічні показники будинку чи споруди (додаток 6). Фасади ілюмінують аквареллю з показом тіней, стіни будинку на планах і розрізах зафарбовують фарбою чи заливають тушшю.


  1. Конструктивні креслення основних несучих будівельних елементів


Виконують для будинку чи споруди, розробленого в архітектурно-будівельній частині проекту.

Вибір елементів для розрахунку і конструювання визначає консультант кафедри будівельних конструкцій за погодженням з керівником дипломного проекту. Компоновка креслень на аркуші, їхній склад і масштаби погоджуються з консультантом. Креслення виконують тушшю. Кількість аркушів будівельної частини - 2 формату А-1.


  1. Креслення технологічної частини проекту


Виконують на трьох аркушах ватману формату А-1 у складі: будівельний генеральний план, технологічна карта на один з видів робіт і календарний графік будівництва.

Компоновка креслень, елементи, масштаби, форми і перелік таблиць і графіків погоджують з консультантами кафедр ТБВіБМ і БЖД. Креслення виконують тушшю.


5. Зміст І ^ ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ


Загальна кількість аркушів пояснювальної записки складає 100-110 сторінок рукописного тексту. При комплексному виконанні дипломного проекту декількома дипломантами обсяг пояснювальної записки відповідно збільшується.

Пояснювальну записку починають з титульного аркуша, потім йдуть завдання на дипломне проектування, архітектурно-планувальне завдання організації, для якої виконується реальний дипломний проект, список виконавців у комплексному проекті із вказівкою розділів, виконаних кожним виконавцем, і зміст пояснювальної записки з вказівкою розділів, підрозділів і сторінок.

Потім викладають текст пояснювальної записки, який повинен мати такі розділи і їхній зміст:


  1. ^ Вступ (4-5 стор.)


Наводиться підстава (документація) для розробки дійсного проекту. Визначають та обґрунтовують мету і завдання, поставлені при розробці проекту.


  1. Науково-дослідна робота (5-10 стор.)


Наводять результати, проведених за НДРСу досліджень, що стосуються розрахункової частини чи інших обґрунтувань з даного проекту.


  1. Основна (планувальна) частина (25-50 стор.)


Зміст і перелік розроблюваних питань диференціюється залежно від напрямку, за яким захищається дипломант (додаток 1-5).


  1. ^ Архітектурно-будівельна частина (10-15 стор.)


Описують прийнятий до розробки об’єкт. Описують архітектурне рішення фасадів, конструкцій, матеріали, обробка стін, колірне рішення окремих елементів об’єкта, наводяться основні техніко-економічні показники – поверховість, будівельний об’єм, площа забудови, вартість будівництва.



  1. ^ Конструктивно-розрахункова частина (20-25 стор.)




  1. Основні конструкції будинку (споруди)

Коротко описують прийняті у проекті основні конструкції (фундаменти, стіни, перекриття та ін.).

Перелік конструкцій, що підлягають розрахунку за завданням консультанта з конструктивної частини.


  1. Збирання навантажень на розрахунковий елемент

Наводять розрахунки, проведені за завданням консультанта з конструктивної частини проекту.


  1. ^ Технологія і організація будівництва (15-20 стор.)


Опис всіх робіт виконують згідно з “Методичними вказівками до виконання дипломного проекту за технологією будівельного виробництва” і завдання консультанта з ТБВ.


  1. ^ Охорона праці (8-10 стор.)


Висвітлюють соціальне значення охорони праці.

Наводять конкретні вирішення завдань з профілактики травматизму на прийнятому до будівництва об’єкті.

Описують заходи з цивільної оборони відповідно до методичних вказівок кафедри БЖД і вимог консультанта.


^ 5.8. Економічна частина і техніко-економічні показники (15-20 стор.)


Економічна частина, її обсяг і послідовність визначаються консультантом кафедри економіки будівництва. У цій частині, як правило, здійснюють техніко-економічне обґрунтування декількох варіантів розрахунків. Розраховують локальний кошторис, об’єктний кошторис і зведений кошторис на будівництво об’єкта.


^ 5.9. Список літератури


У списку вказують порядковий номер, автора, найменування роботи, місто видавництва, найменування видавництва, рік видавництва.


Пояснювальну записку оформляють відповідно до вимог ДСТ.

Текст наводять на одній стороні аркуша формату А-4, акуратно, чорнилами. Рисунки, графіки, таблиці й схеми повинні мати наскрізну нумерацію. Записка повинна бути переплетена і мати тверду обкладинку.

Додаток 1


Планування і забудова території


А) Склад графічної частини


Обов’язкові креслення:


  1. Ситуаційна схема

  2. Опорний план М 1:1000 - 1:2000

  3. Генеральний план М 1:1000

  4. Схема функціонального зонування і культурно-побутового обслуговування М 1:2000

  5. Схема транспорту і пішохідного руху М 1:2000

  6. Фрагменти благоустрою та озеленення 2-3- житлових груп М 1:500

  7. Схема вертикального планування та інженерних мереж М 1:1000 - 1:2000

  8. Поперечні профілі вулиць М 1:200


Креслення, що виконують за погодженням з керівником проекту:


  1. Картограма фізичного зносу будинків М 1:2000

  1. Схема генерального плану, розроблена проектною організацією чи попередніми студентами-дипломниками М 1:2000

  2. Розгортка фасадів будинків по вулицях м 1:500

  3. Карта шуму, карта інсоляції М 1:2000


Нижче наводиться склад кожного креслення.


1.Ситуаційна схема


Схему виконують у М 1: 50 000 або без масштабу. На ній показують місце розташування проектованої території в системі міста, району, кварталу.


2. Опорний план


Складають на топогеодезичній підоснові М 1:1000 - 1:2000. Опорний план є основним графічним документом, що відображує існуюче положення забудови на проектованій території до початку проектування.

На опорному плані позначають кольором матеріал стін існуючих будинків (наприклад, червоний – цегельні, сірий – панельні і шлакоблокові, жовтий – дерев’яні, поверховість будинків – кількість точок за числом поверхів.

Пунктиром наносять раніше запроектовані й споруджувані будинки, опорні (що зберігаються) будинки виділяють косим штрихуванням світлого тону. Крім будинків наносять існуючі зелені насадження, проїзні частини з твердим покриттям (сірим кольором), існуючі інженерні мережі: водопровід - синім кольором, теплопровід – червоним кольором, газопровід - зеленим кольором, каналізація - синім пунктиром, силові кабелі - чорним кольором. На опорний план наносять проектовані червоні лінії мікрорайону тонкі лінії (0,5 мм) і поряд пунктирна лінія (1,0 мм) червоним кольором. У правому верхньому куті - стрілку “північ-південь”, експлікацію установ культурно-побутового обслуговування і умовні позначення. Поруч з опорним планом наклеюють кілька фотографій, що характеризують існуючу забудову. На плані показують місця, з яких зроблена зйомка.


3. Генеральний план


Виконують у М 1:1000 чи у М 1:500 залежно від розмірів території на топогеодезичній підоснові. Генеральний план є основним кресленням дипломного проекту. У ньому вирішують всі питання, пов’язані з розміщенням житлових будинків, установ культурно-побутового обслуговування, організацією житлових дворів, внутрішньо квартальних проїздів, паркування особистих і гостьових автомобілів та ін. Ускладненням у вирішенні генерального плану є будинки, що зберігаються (опорні), які повинні органічно ввійти в нову забудову. Можлива надбудова житлових будинків, що зберігаються, не виключається зміна призначень будинків культурно-побутового обслуговування. При розміщення нових житлових будинків особливу увагу приділяють правильній орієнтації будинків.

На креслення генерального плану наносять: опорні будинки, проектовані будинки, квартальні проїзди, пішохідні алеї, ігрові майданчики, спортивні й господарські майданчики, всі елементи поперечних профілів вулиць.

Розробляють планування ділянок шкіл, дитячих установ і торговельних центрів.

Розміщують споруди інженерного обслуговування мікрорайону: ТРП, ГРП, ТП. Кожен будинок, а при застосуванні блок-секцій і кожна секція повинні мати маркування (номер) відповідно до експлікації (додаток 9).

Показують тіні від будинків. Креслення генерального плану виконують у туші й ілюмінують аквареллю.

На креслення генерального плану показують баланс території (додаток 8) і техніко-економічні показники проектованої території (додаток 10).


4. Схема функціонального зонування і культурно-побутового обслуговування


Виконують у М 1:2000, без підоснови. На схему наносять усі будинки споруди й основні проїзди. Виділяють мережі житлових груп, ділянки шкіл, дитячих садів-ясел, установи торговельного обслуговування, ділянки зелених насаджень, гаражів. Показують радіуси обслуговування установ з вказівкою відстаней до крайніх житлових будинків. Креслення повинно мати умовні позначення.


5. Схема транспортного і пішохідного руху


Виконують у М 1:2000, без підоснови. На схему наносять усі будинки, споруди й основні проїзди. Тут варто виділити проїзди, стоянки для гостьових автомобілів, гаражі, зупинки міського транспорту, маршрути міського транспорту, основні пішохідні шляхи; показати радіуси доступності до зупинок міського транспорту. Приводять умовні позначення.


6. Фрагменти благоустрою та озеленення


Виконують у М 1:500 - 1-2 фрагменти. Підбирають найбільш цікаву в планувальному відношенні частину житлової групи за погодженням з керівником проекту. Розробляють відповідне планування майданчиків, доріжок, розставляють малі архітектурні форми. Показують озеленення з різними породами дерев; експлікацію майданчиків і специфікацію зелених насаджень (додаток 15), а також умовні позначення. Виконувати все це слід відповідно до курсового проекту з інженерного благоустрою житлової групи.


7. Схема вертикального планування та інженерних мереж


Виконують у М 1:1000 - 1:2000 на топоснові із усіма елементами генерального плану: будинками, спорудами, проїздами, майданчиками, пішохідними алеями. Розробляють і наносять червоні й чорні оцінки кутів усіх будинків, входів у будинок, «0» кожного будинку, оцінки на перетині проїздів, ухили проїздів та ін. або вирішують всю територію кварталу в червоних горизонталях. Наносять нові інженерні мережі за погодженням з консультантом і відповідно до п. 2.


8. Поперечні профілі вулиць


У М 1:200 показують поперечні профілі вулиць, що облямовують проектовану територію в найбільш характерних місцях.


9. Картограма фізичного зносу будинків


Виконують у М 1:2000. Тут наносять всі існуючі будинки й споруди з показом ступеня фізичного зносу, а саме:

а) будинки, що мають знос 0-20% (стан добрий) - колір червоний;

б) будинки, що мають знос 21-40 % (стан задовільний) – колір жовтогарячий;

в) будинки, що мають знос 41-60 % (стан незадовільний) – колір жовтий;

г) будинки, що мають знос 61-80 % (старі) – колір зелений;

д) будинки, що мають знос більше 80 % (непридатні) – колір синій.

Показують умовні позначення, таблицю з указівкою загальної площі (М2) і зноси по кожному виду (%).

Креслення ілюмінують аквареллю або гуашшю.


10. Схема генерального плану, розроблена проектною організацією чи попередніми студентами-дипломниками


Виконують у М 1:2000 у тому випадку, якщо проект забудови вже був розроблений проектною організацією чи попередніми студентами-дипломниками. Наносять усі будинки і споруди, квартальні проїзди, експлікацію будинків і споруд, стрілку «північ-південь», техніко-економічні показники, умовні позначення.

Креслення ілюмінують аквареллю.


11. Розгортка фасадів будинків по вулицях


Виконують у М 1:500 по двох, найбільш відповідальних вулицях. Фасади будинків викреслюють схематично з виділенням основних елементів: лоджій, балконів, входів й ін. На фасадах показують тіні від виступаючих частин будинків. Зображують зелені насадження.

Креслення ілюмінують аквареллю.


12. Карта шуму, карта інсоляції


Виконують у М 1:2000. На карту шуму наносять усі будинки відповідно до розробленого генерального плану й елементи прилягаючих вулиць. Після розрахунку еквівалентного рівня шуму наносять лінії ізобел через 2 ДБ не менше 120 м від червоних ліній кожної вулиці. Виділяють ділянки, що вимагають застосування містобудівних заходів для боротьби із шумом. Наносять умовні позначення. Креслення ілюмінують у більш посилених тонах в місцях підвищенного рівня шуму.

Карту ісоляції виконують у М 1:2000. На карту наносять усі будинки відповідно до розробленого генерального плану. Після визначення інсоляції характерних точок у годинах і інтерполяції між ними з точністю до 1 години проводять ін соломи. Креслення ілюмінують з посиленням тону в найбільш затінених місцях.


^ Б) Зміст пояснювальної записки напрямку «Планування і забудова території»


  1. Містобудівна ситуація (5-6 стор.)


Розміщення проектованої території в системі житлового району. Специфіка місця розташування. Нові червоні лінії, майбутня структура житлового району (центр, квартал, зелені насадження), магістралі, що прилягають, організація транспортного обслуговування, система культ побуту й ін., що стосується житлового району.


  1. Існуюче положення (15-17 стор.)




  1. Природні умови


Розміри проектованої території в старій і новій червоних лініях. Рельєф: характеристика рельєфу, верхні й нижні оцінки, загальний перепад позначок, крутіст, напрямок ухолів за сторонами світук. Вітровий режим: напрямок і повторюваність пануючих вітрів. Зелені насадження: наявність чи відсутність, характер насаджень, кількість, вік, породи, що превалюють, їхня оцінка з погляду подальшого збереження.

Водні поверхні: наявність чи відсутність, їхня характеристика.


  1. Існуюча житлова забудова


Характеристика існуючої забудови, поверховість, матеріал стін, ступінь зносу, відповідність планування сучасним вимогам, інженерне забезпечення.

Розміри існуючого житлового фонду (м2). Опорні (що зберігаються) будинки. Обґрунтування зносу будинків. Таблиця з характеристикою житлового фонду (додаток 11).


  1. Існуючі установи культурно-побутового призначення


Характеристика існуючої системи культурно-побутового обслуговування. ЇЇ недоліки. Характеристика окремих об’єктів: убудовані чи будинки, що стоять окремо, поверховість, матеріал стін, ступінь зносу, відповідність сучасним вимогам, придатність для подальшого використання. Таблиця з даними по культурно-побутовому обслуговуванню (додаток 12).


  1. Існуючі інженерні мережі і благоустрій


Наявність чи відсутність інженерних мереж їхня характеристика. Розташування мереж на ділянці і їхній вплив на планування і забудову мікрорайону. Наявність чи відсутність різних інженерних споруд (ТП, ТРП, ГРП та ін.) і їхня характеристика. Благоустрій території: мощення, тротуари, майданчики та ін., їхня характеристика.


  1. ^ Генеральний план (20-25 стор.)




  1. Аналіз генерального плану проектної організації*


Короткий критичний аналіз планувального вирішення функціонального зонування, вирішення системи культурно-побутового обслуговування, транспорту і пішохідного руху. Основні техніко-економічні показники: кількість загальної площі, чисельність жителів, щільність брутто та ін.


  1. Розрахункова частина**


Розрахунок житлового фонду (з урахуванням того, що зберігається), чисельність населення, установ культурно-побутового обслуговування (з урахуванням існуючого). Застосовувані типи житлових і громадських будинків. Наведення показників з конкретного проекту.


  1. Функціональне зонування території


Обґрунтування прийнятого у проекті функціонального зонування території: кількість і розташування житлових груп, чисельність жителів у кожній групі, кількість і розміщення шкіл, дитячих садків-ясел, установ торгівлі і побуту, саду кварталу, гаражів.


  1. Транспорт і пішохідний рух


Опис і обґрунтування прийнятої системи в трасуванні основних проїздів. Їхня ширина. Влаштування стоянок для гостьових автомобілів, розміщення гаражів (розрахунок). Основні пішохідні шляхи, їхнє трасування, ширина тротуарів і пішохідних алей.


* Цей підрозділ виконують у тому випадку, якщо проектована в дипломі територія вже була розроблена проектною організацією.

** Див. Методичні вказівки до курсового проекту «Планувальна організація житлового кварталу».

  1. Благоустрій і озеленення


Кількість і розміщення майданчиків: дитячих, для відпочинку, спортивних, господарських (для великогабаритного сміття, сушіння білизни, вибивання килимів). Обладнання майданчиків. Розробка карт шуму й інсоляції території (заходи щодо захисту від шуму). Закладений у проекті принцип озеленення, набір зелених насаджень, заходи щодо збереження існуючих зелених насаджень. Специфіка озеленення житлових дворів, ділянок шкіл і дитячих садів, саду житлового кварталу.


  1. Архітектурно-композиційне вирішення забудови


Принципи, покладені в архітектурну композицію. Архітектурне вирішення вулиць і магістралей. Масштаб забудови. Силует. Значущість забудови в системі міста, району. Обробка фасадів будинків. Колірне вирішення.


  1. ^ Дорожня мережа, вертикальне планування, водовідведення

(6-8 стор.)


  1. Дорожня мережа


Ув’язування проїздів з вулицями. Трасування проїздів, їхня ширина, ухили на житловій території, ділянках шкіл і дитячих садків-ясел. В’їзди в квартал – кількість, з яких вулиць, відстань між ними. Конструкція проїздів, ширина і конструкції пішохідних алей.


  1. Вертикальне планування


Напрямок ухилів, різниці позначок на ділянці, величина ухилів. Принципи застосовані при розробці вертикального планування ділянки. Обґрунтування проектних позначок головних точок проектованої території (перетини проїздів, в’їзди у квартал та ін.) Обґрунтування посадки будинків на проектованій території. Застосування методу червоних горизонталей.


  1. Водовідвід


Основні вирішення водовідводу. Водостічна мережа проектованої території: трасування, діаметри, розміщення і конструкції оглядових колодязів.


  1. Інженерні мережі (5-8 стор.)


Короткий опис існ6уючих, реконструйованих і проектованих мереж (трасування, діаметри). Місця підключення до міських мереж. Відповідний номер у водогінних мережах, подача води у висотні будинки, глибина прокладки та ін. Послідовно описати водопровід, каналізацію, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, телефонізацію, радіо.

Додаток 2

  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства г. Л. Коптєва методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу «історія мистецтв, архітектури та містобудування»
«Архітектура» та напряму 1201 – «Архітектура» спеціальність 120100 – «Містобудування»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни
Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМетодичні вказівки
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Опалення"
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліні "Опалення" (для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання із спец. 092108...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Пожежна профілактика в будівництві” (для студентів І магістрів спеціальності...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства л. П. Панова методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу сучасні проблеми містобудування
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу «Сучасні проблеми містобудування» (для студентів 5 курсу денної форми...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМетодичні вказівки з української мови професійного спілкування
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту украіни харківська національна академія міського господарства василевська Н. Є., Левченко Н. А. Методичні вказівки

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства л. П. Панова методичні вказівки до виконання самостійної роботи та практичних занять з дисципліни «архітектурна екологія»
Для студентів 5 курсу денної форми навчання напряму – «Архітектура» спеціальностей 06010202, 06010202 – «Містобудування»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до дипломного проекту з містобудування iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та самостійної роботи з дисципліни «основи геодезії» (для студентів 1 та 3 курсів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи