Громадська будівля icon

Громадська будівля




Скачати 407.2 Kb.
НазваГромадська будівля
Дата28.07.2012
Розмір407.2 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА






ГРОМАДСЬКА БУДІВЛЯ

(КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНИЙ ЗАКЛАД)


Методичні рекомендації, індивідуальні завдання

і приклад виконання курсового проекту

з дисципліни «Архітектура будівель і споруд»

для студентів 3 курсу напряму 0921 «Будівництво»

спеціальності 6.092103 «Міське будівництво та господарство»


Харків – ХНАМГ – 2004

^ ГРОМАДСЬКА БУДІВЛЯ (КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНИ ЗАКЛАД): Методичні рекомендації, індивідуальні завдання і приклад виконання курсового проекту з дисципліни «Архітектура будівель і споруд» для студентів 3 курсу напряму 0921 – Будівництво спеціальності 6.092103 «Міське будівництво та господарство» / І.І. Романенко, З.І. Котеньова, М.І. Мізяк. – Харків: ХНАМГ. – 2004. – 81 с.


Укладачі: І.І. Романенко, З.І. Котеньова, М.І. Мізяк


Рецензент: проф. Г.А. Молодченко


Рекомендовано кафедрою «Містобудування»,

протокол № 8 від 26.05.2004 р.


ЗМІСТ

Стор.


ЗАГАЛЬНІ ПОложення …………………………………. .. . .......4


1. вимоги до курсового проекту…………………. ..........5


1.1. Склад і зміст графічної частини ……………………....5

1.2. Склад і зміст пояснювальної записки ………………..6


2. ДОДАТКОВІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ..…………………….. . ...............7


3. нормативні положення ……………………………. .........9


4. індивідуальні завдання……………………………...........15


5. приклад виконання Курсового проекту …….......21


Титульний аркуш (зразок)…………………………….…….. ...21

Зміст (зразок)………………………………………………........22

Завдання на курсове проектування (зразок)……………..........23

Вступ………………………………………………………..........24

Розділ 1. Об'ємно-планувальне рішення: загальна харак-

теристика, розрахунок геометричних парамет-

рів глядацької зали, функціональний процес,

розрахунок необхідної площі….………………….. .25

Розділ 2. Архітектурно-конструктивне рішення: загальна

характеристика, застосовані архітектурні

конструкції………..……….………………………... 37

Розділ 3. Розрахункова частина з будівельної фізики:

теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни

на холодну пору року, світлотехнічний розра-

хунок розмірів віконних прорізів, розрахунок

звукоізоляції внутрішньої стіни, акустичний

розрахунок глядацької зали ….………………….......40

Розділ 4. Протипожежні заходи: об'ємно-планувальні

рішення, конструктивні рішення…………….……...49

Розділ 5. Техніко-економічні показники об'ємно-плану-

вального рішення …………………………………. ..52

Висновки………………………………………………………....53


Список ВИКОРИСТАНОЇ літератури..……………………..54


КРЕСЛЕННЯ……………………………………………………...........55


ДОДАТКИ……………………………………………………….............65


ЗАГАЛЬНІ положення


Метою курсового проектування є закріплення студентами знань з курсу «Громадські будівлі і споруди» з дисципліни «Архітектура бу-дівель і споруд» та відпрацювання додаткових навичок проектування на прикладі будівлі культурно-видовищного закладу. Під час курсового проектування застосовуються навички, придбані при виконанні попередньої курсової роботи «Житлова будівля середньої поверховості».


У даному курсовому проекті розробляються архітектурно-буді-вельні креслення громадської будівлі з мішаної поверховості на основі пропонованої індивідуальним завданням об'ємно-планувальної схеми із заданим функціональним складом і взаємозв'язком приміщень.


Архітектурно-конструктивно-технологічна (АКТ) схема будівлі як певного класу індустріалізована будівельна система (ІБС) та будівельні конструкції і матеріали вибираються на власний розсуд студента при обміркуванні ним проектних рішень за умови доцільного задоволення основних вимог до даного виду громадських будівель.


Об'ємно-планувальні параметри глядацької зали в одноповерховій частині будівлі та потрібна площа приміщень її двоповерхової частини обгрунтовуються розрахунками на підставі вихідних нормативних даних. На цій підставі приймаються проектні рішення щодо кількості й розмірів прольотів, кроків і висоти будівлі. Об'ємно-плану-вальні параметри повинні узгоджуватися з Модульною координацією розмірів у будівництві (МКРБ) для забезпечення їх відповідності розмірам збірних будівельних виробів згідно з номенклатурою останніх, що міститься у типових каталогах. Розрахунком забезпечується також безперешкодна евакуація через вхідний вузол будівлі.


Громадська будівля проектується для конкретного будівельно-кліматичного району (відповідно до певного міста України). Це визначає умови обгрунтування у проекті товщини зовнішніх стін і віконних прорізів у них згідно з теплотехнічними і світлотехнічним розрахунками. Розраховується також захист довільного приміщення від зовніш-нього шуму і акустика глядацької зали. Нарешті, визначаються тех-ніко-економічні показники об'ємно-планувального рішення запроектованої будівлі згідно з типовою методикою.


Курсове проектування забезпечується теоретичним матеріалом (конспектом лекцій, підручниками), цим навчально-методичним виданням, нормативно-довідковими матеріалами (ДСТУ, ДБНУ, СНиП, ГОСТ, а також директивними документами (див. «Список використаної літератури»).

1. вимоги до курсового проекту


Курсовий проект складається з графічної частини і пояснювальної записки (ПЗ).


^ 1.1. Склад і зміст графічної частини


У курсовому проекті необхідно розробити наступні креслення будівлі культурно-видовищного закладу:

  • чільний фасад – М 1:200;

  • те саме, бічний – М 1:200;

  • план 1-го і 2-го поверхів – М 1:200 (схематичний план 2-го поверху в такому ж масштабі можна навести у ПЗ в розділі «Об'ємно-планувальне рішення» будівлі);

  • поперечний розріз (по вхідному вузлу будівлі та глядацькій залі) – М 1:200;

  • поздовжній розріз по глядацькій залі (чи клубній частині) будівлі – М 1:200;

  • план фундаментів – М 1:200;

  • план покриття (можна фрагментами: по несучих конструкціях, без покрівлі, без шару утеплювача і т. д.) – М 1:200;

  • 2––3 характерних конструктивних вузла сполучення несучих і огороджуючих конструкцій – М 1:20 або 1:50.


Креслення виконують олівцем. Вони повинні легко читатися і мати виразний вигляд. Це досягається симетричним розташуванням креслення на листі, чітким нанесенням ліній необхідної товщини, доречним розташуванням розмірних ліній, пояснюючих текстів і розмірів, доцільним розміром шрифту і т. ін.


За заданою планувальною схемою приймається доцільне рішення будівлі як ІБС та її АКТ-схема (окремо для одно- і двоповерхової частин), тобто на плані виявляються несучі елементи кістяка будівлі (зовнішні й внутрішні стіни, колони чи стовпи, передбачувані балки чи ферми покриття, ригелі міжповерхових перекриттів, елементи сходових кліток) та перегородки. На підставі такого аналізу уявляється передбачувана схема плану кістяка будівлі в цілому. Надалі це визначить відповідні АКТ-рішення на кресленнях планів 1-го і 2-го поверхів та інших (плану фундаментів, плану перекриттів тощо). Таким чином за-безпечується дотримання однозначності об'ємно-планувальної схеми та АКТ-рішення будівлі, що є принципом архітектурно-будівельного проектування будівель і споруд.


Усі розміри на кресленнях повинні відповідати правилам МКРБ,

згідно з якими розміри об'ємно-планувальних елементів будівлі повин-ні бути кратні укрупненим модулям 3М, 6М, 12М і т. д. (основний геометричний модуль М = 100 мм). Модульні розміри приміщень визначають відповідні розміри збірних конструкцій. Не виконання цього правила призведе до неможливості застосування необхідного типорозміру збірної конструкції чи іншого виробу через його відсутність у типових каталогах.


Висота поверху двоповерхової (клубної) частини будівлі від підлоги нижче розташованого поверху до підлоги вище розташованого поверху приймається 3,3; 3,6; 4,2; 4,8 м, одноповерхової частини (глядацької зали) – 6,0; 6,3; 6,6; 6,9; 7,2 м і більш кратне укрупненому модулю 6М.


Товщина зовнішніх стін визначається теплотехнічними розрахунками. Усі несучі конструкції кістяка будівлі (зовнішні й внутрішні стіни, колони чи стовпи, елементи сходових кліток) мусять мати прив'язку до модульних координаційних осей.


^ 1.2. Склад і зміст пояснювальної записки


Пояснювальну записку (ПЗ) виконують на папері формату А-4; кожен аркуш забезпечується рамкою і кутовим написом (штампом).


Перший аркуш – титульний, на ньому наводять наступні дані (зверху вниз): найменування міністерства; найменування академії; най-менування факультету і кафедри; назва громадської будівлі і нижче (в дужках) укрупнений склад документації, що подається; дані студента: прізвище, ім'я та по батькові (ініціали); шифр академічної групи, особистий підпис); дані керівника: науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові (ініціали), місце для підпису; місто, навчальний заклад (абревіатурою), рік.


На другому аркуші наводять зміст і основний напис (основний штамп).


На третьому аркуші наводять завдання на проектування і малий кутовий напис (малий штамп).


Наступні аркуші містять текстову частину, що викладається в послідовності відповідно до її змісту.


На останньому аркуші наводять список літератури.


ПЗ зшивають у брошуру і додають аркуш з кресленнями, фальцьований до формату А-4.


Текстова частина ПЗ (за змістом) повинна мати наступі розділи:

вступ, опис функціонального процесу, об'ємно-планувальне рішення будівлі, архітектурно-конструктивн-технологічне (АКТ) рішення будівлі, розрахункову частину з будівельної фізики, протипожежні заходи, техніко-економічні показники будівлі, висновки, список використаної літератури.


^ 2. ДОДАТКОВІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Завдання на курсове проектування є відповідним індивідуальному варіанту за порядковим номером студента в обліковому складі академічної групи (див. розділ 4 «Індивідуальні завдання»).


У вступі відбивають мету і завдання будівництва громадських будівель і споруд в країні, призначення таких будівель, зокрема, для культурно-видовищних закладів, загальні шляхи і засоби задоволення вимог щодо громадської будівлі, розробленої у даному проекті, спрямованість на застосовування сучасних будівельних конструкцій відповідно до поточної технічної політики, а також необхідність придбання навичок проектування громадських будівель і закріплення теоретичних знань з дисципліни «Архітектура будівель і споруд» для роботи за фахом.


У розділі 1 дають загальну характеристику будівлі щодо її об'ємно-планувальної композиції, указують поверховість, характеризують взаємозв'язок між приміщеннями і шляхами горизонтальних і вертикальних комунікацій, наводять співвідношення розмірів приміщень (глядацької зали), відповідність діючим нормативам, висота поверхів і т. ін.

Описують функціональний процес проектованої будівлі за призначенням і розроблють функціональну схему культурно-видовищного закладу.


Проводять розрахунок необхідних геометричних параметрів глядацької зали (розміри в плані, профіль підлоги та висота зали) і площі приміщень, необхідні для виконання усіх видів функціонального процесу, вказують склад основних і допоміжних приміщень та загальну площу (глядацького і клубного комплексів), а також пропускну здатність вхідного вузла згідно з розрахунком.

Відзначають розміри будівлі у модульній координаційній сітці та прийняті правила прив'язки несучих конструкцій (стін, колон, перекриттів) до цих осей.


Опис об'ємно-планувального рішення запроектованої будівлі виконують на основі теоретичного матеріалу дисципліни з додатковим

застосуванням підручників.


Розділ 2 містить загальну характеристику будівлі (клас ІБС, тип АКТ-схеми). Відзначається клас споруди за капітальністю (відповідальністю) за ступенем довговічності та вогнестійкості основних конструкцій. Дається типологічний опис структурних конструктивних частин будівлі і застосованих архітектурних конструкцій, окремо для глядацького комплексу (одноповерхової частини) і клубного комплексу (двоповерхової частини), а саме:

  • фундаментів (тип, матеріал, номінальні розміри збірних елементів, конструктивна характеристика, кількість типорозмірів збірних елементів);

  • зовнішніх і внутрішніх стін (тип, матеріал, товщина, місце укладання гідроізоляції, характеристика і кількість типорозмірів збірних елементів; стисла типологічна характеристика архітектурно-конструктивних елементів стін – перемичок, карнизів, цоколів, парапетів та ін.);

  • міжповерхових перекриттів (тип, матеріал, характеристика типорозмірів збірних елементів);

  • покриття (тип, склад з несучих і огороджуючих елементів, вид покрівлі, спосіб водовідводу);

  • сходів і сходових кліток (тип, склад збірних елементів, висота огороджень);

  • перегородок (тип, матеріал у різних приміщеннях, товщина);

  • вікон і дверей (типи, матеріал, номінальні розміри);

  • підлог (типи в різних приміщеннях, види покриття, зокрема у глядацькій залі);

  • спеціальних конструктивних елементів (підвісної стелі, естради чи сцени, вітражу, ліхтарів денного світла).


Опис АКТ-рішення громадської будівлі проводиться на основі розробок, виконаних на практичних заняттях з дисципліни з використанням підручників та посібників по архітектурних конструкціях громадських будівель.


Розділ 3 містить обгрунтування основних параметрів будівлі, що визначаються розрахунками з будівельної фізики, а саме:

  • теплотехнічний розрахунок необхідної товщини зовнішньої стіни на холодну добу пору для заданого будівельно-кліматичного райо-ну з урахуванням фізико-технічних характеристик будівельних ма-теріалів стін і

  • перевірочний розрахунок щодо відсутності утворення конденсату на внутрішній поверхні зовнішньої стіни;

  • аналітичний (або графічний) розрахунок природного освітлення довільного приміщення;

  • орієнтовний розрахунок звукоізоляції внутрішньої чи зовнішньої стіни або перегородки;

  • спрощений акустичний розрахунок глядацької зали.



Розрахунки проводять на основі теоретичного матеріалу з дисципліни і практичних занять. Необхідні для виконання розрахунків довідкові дані наведені в Додатках.


Розділ 4 присвячений застосованим у проекті протипожежним заходам, окремо об'ємно-планувальним і конструктивним. Опис заходів складають на підставі протипожежних норм проектування будівель і споруд (СНиП), зокрема, культурно-видовищних закладів (ВСН).


У розділі 5 визначають техніко-економічні показники об'ємно-планувального рішення запроектованої будівлі. Показники розраховують згідно з типовою методикою, викладеною у СНиП щодо громадських будівель.


У висновку відзначають: отримані результати архітектурного проектування відповідно до його мети, обрані методи типового проектування, використані будівельні конструкції, дрібноштучні матеріали чи монолітний бетон і залізобетон, корисність теоретичного матеріалу і придбаних навичок, необхідних майбутнім фахівцям в галузі будівництві.


У список використаної літератури включають підручники, навчально-методичні видання, нормативно-довідкову літературу і патентну документацію (при її застосуванні), що використана під час проектування.


На використану в тексті інформацію дають посилання на джерела, де ця інформація міститься, наприклад, [2, с. 21, рис. 3.2].


^ 3. НОРМАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ


Площа глядацької зали (в тому числі балкони, ложі і яруси) треба визначати в межах огороджуючих конструкцій: для клубів і театрів – до передньої границі естради (сцени, авансцени чи бар'єра оркестрової ями); для кінотеатрів – включаючи естраду. Норми площі глядацьких залів приймають на одне місце: для клубів – 0,65 м2; кінотеатрів цілорічної дії – 1,0 м2; театрів – 0,70 м2. Розташування глядацьких місць у залах проектують у зоні згідно з положенням розрахункових точок спостерігання глядачів відповідно до рис. 3.1, 3.2, 3.3.



45 45

Розріз 30 План

ІІ

І Д – Г Д – Г 0,8Д

В Ш 0

0° 0,6Д

0,6Д

Г 20°

0,2Д Д 0,2Д 25° 45



























^ Рис. 3.1 – Зона розташування глядачів перед кіноекраном:


І – для кінотеатрів; ІІ – для клубів; В – висота робочого поля кіноекрана; Ш – ширина робочого поля кіноекрана (криволінійного – по хорді); Г – відстань від екрана до спинки сидіння першого ряду (по осі зали); Д – гранична відстань по осі глядацьої зали від кіноекрана


Розріз План

40°

Геа

Ге

Геа

0° 0°

Гз Д

Ге Га Геа



























Рис. 3.2 – Зона розташування глядачів перед естрадою:


Га – глибина авансцени; Ге – глибина естради; Д – гранична відстань по осі глядацьої зали від передньої межі естради





а) б) 2 м

В 1,5 м

FII FII 1,2 м

FI FI

0,1В




Рис. 3.3 – Положення розрахункових точок спостереження

а – кіноекран; б – естрада; В – висота робочого поля кіноекрана; FI , FII – розрахункові точки спостереження на нижній кромці робочого поля екрана


Вимоги до параметрів кіноекрана і глядацької зали при обладнанні кінопристроями подані в табл. 3.1.

^ Таблиця 3.1 – Вимоги до параметрів кіноекрана і глядацької зали

при обладнанні кінопристроями




Позначення


Параметр

Величина

Додаткові

вказівки




Шф

Шш

Шо


Гф

Гш

Го


П


Т

Ширина робочого поля кіноекрана (криволінійного – по хорді), м


широкоформатного

широкого

звичайного


Відстань від екрана до спинки сидіння першого ряду (по осі зали, м) при кіноекрані:

широкоформатному

широкому

звичайному


Проекційна відстань


Кут похилу оптичної осі кінопроектора від нормалі в центрі кіноекрана:

в горизонтальній

площині

в вертикальній

площині

при проекції:

зверху вниз


знизу вверх


Позаекранний простір екрана, м:

широкоформатного

широкого



0,60 Дз

0,43 Дз

0,25 Дз


Не

менше 0,85 Дз


Не біль-ше 7°


Не біль-ше 8°

Не біль-ше 3°


1,5

0,9

Дз – розрахункова довжина глядацької зали (по осі зали від екрана до спинки сидіння останнього ряду), м


Співвідношення висоти і ширини робочого поля кіноекрана приймають:

широкоформатного – 1:2,2;

широкого – 1:2,35;

звичайного – 1:1,37


Радіус кривизни приймають не менше Дз.

У клубах можна приймати плоский екран


При одноканальному відтворенні звука і розташуванні гучномовців по боках кіноекрана допускається Т = 0,1 м


Параметри зони розташування місць для глядачів перед сценою та положення розрахункових точок спостереження сцени можна взяти окремо за нормами проектування [4, 6].

По рис. 3.3 рівень ока глядача приймається на висоті 1,2 м над рівнем підлоги. Перевищення променя зору, спрямованого на розрахункову точку спостереження над рівнем очей глядача, що сидить попереду, слід приймати 0,12––0,14 м.

При проектуванні глядацької зали кінотеатру розрахункову точку спостереження приймають на нижній кромці робочого поля екрана FI, а клубних і театральних зал допускається приймати точки спостереження FI, FIІ. Гранична відстань по осі глядацької зали Д від кіноекрана (передньої межі естради, авансцени) слід приймати для кінотеатрів цілорічної дії 45 м, для клубів з естрадами при місткості зали до 700 місць – 31 м, більше 700 – 43 м.

Висоту від підлоги глядацьких місць до низу виступаючих конструкцій вище розташованих балконів чи стелі приймають не мен-ше 2,1 м. Висота бар'єрів балконів мусить бути не менше 0,8 м.


Ширину крісел (між осями підлокітників) приймають не менше

0,52 м, ширину стільців і лав – не менше 0,45 м. Глибина крісел, стільців і лав повинна забезпечувати ширину проходів між рядами не менше 0,45 м. Відстань між спинками крісел (глибину ряду) приймають не менше 0,9 м, а між спинками стільців і лав відповідно – не менше 0,85 і 0,8 м.


Кількість безперервно встановлених місць в ряду приймають: при однобічному виході з ряду – не більше 26, при двобічному – не більше 50.


Відстань між передньою границею естради (сцени, авансцени чи

бар'єра оркестрової ями) і спинками сидінь першого ряду глядацьких місць приймають не менше 1,5 м, а в глядацьких залах місткістю до 300 місць – не менше 1,2 м.


Висоту рівня планшета естради (сцени, авансцени) над рівнем підлоги першого ряду глядацьких місць слід передбачати не більше 1 м, а в глядацьких залах місткістю до 500 місць – не більше 0,8 м (з горизонтальною підлогою – 1,1 м).


У глядацьких залах ухил підлоги (пандуса) допускається не більше 1:7. У разі пристрою в проходах сходів висоту підсхідців слід приймати не більше 0,2 м.


Планшет естради, авансцени, ар'єрсцени і підлоги кишень проектують в одному рівні. Види і розміри естрад і сцен приймають по параметрах, наведених в табл. 3.2.

^ Таблиця 3.2 – Параметри естрад (вибірка)




Естради



Ширина


Глибина


Висота

Будівельний портал

Глибина аван-

сцени


ширина


висота

Э-1

Э-2

Э-3

Э-4

9

12

15

18

6

7,5

9

12

5,5

6

7,5

9



8,5

10,5

12



5

5,5

6,5



1,5

1,5

1,5


Склад і площі приміщень кінопроекційної приймають згідно з табл. 3.3, види естрад і сцен в залежності від типа культурно-видовищ-ного закладу і місткості глядацької зали приймають згідно з табл.3.4, а норми площі приміщень клубного комплексу на одного відвідувача –згідно з табл. 3.5.


^ Таблиця 3.3 – Склад і площі приміщень кінопроекційної (вибірка)



Приміщення

Площа, м2, при числі кінопроекторів

4

2

3

2

для 70/35-мм фільмів

для 35-мм фільмів

Проекційна

Перемотувальна

Агрегатна охо-

лодження кі-

нопроекторів

Кімната кіно-

механіка

Радіовузол

Майстерня кіно-

механіка

Санітарний вузол

+

+


+


+

+


+

+

+

+


+


+

+




+

+

+


+


+

+


+

+

+

+


+


+






+

Разом

102

65

57

37

Примітка. Планування і розміри окремих приміщень кінопроекційній на плані будівлі в курсовому проекті детально можна не розробляти.


^ Таблиця 3.4 – Види естрад для культурно-видовищних закладів



Місткість зали

Естради і сцени при типах закладу


І


ІІ


ІІІ


І V


V


200––300


300––500


500––700



Э-1, Э-2


Э-3, Э-4






Э-1, Э-2


Э-3, Э-4


Э-4





Э-3, Э-4


Э-4





Э-3, Э-4


Э-4





Э-3, Э-4


Э-4


Примітка. Критерії типів закладів наведені нижче.

^ Таблиця 3.5 – Норми площі приміщень на одного відвідувача


Приміщення

Площа, м2

Додаткові вказівки

Група приміщень для відпочинку і розваг

Вітальня

Буфет


Гральна:

гральних автоматів

настільних ігор

Танцювальна зала


Більярдна

Бар


Зала для фізкультурно-оздо-ровчих занять


Зимовий сад

2




5

2

1,3


3

2


5


3

Не менше 30 м2

За ВСН “Предприятия общественного питания. Нормы про-ектирования”


Не менше 30 м2



При обладнанні дискотеки – 1,5 м2

Не менше 30 м2



Для колективних занять не менше 80 м2, для індивіду-альних – не менше 20 м2; слід передбачати роздягальні і душові (ще 0,2 м/люд.)


Не менше 30 м2

Лекційно-інформаційна група приміщень

Кабінет нарад

Аудиторія (до 120 відвідува-чів)


Кулуари аудиторії


Виставочна зала

Зала свят та обрядів

Клубна читальна зала

Бібліотека

2,2

0,8


0,3


3,75

3

2,8



Не менше 24 м2

Обладнується естрадою і кіноекраном з місцем для пересувної кіноустановки


Може об'єднуватися з вестибулем чи вітальною


Не менше 50 м2

Те саме



За ВСН “Библиотеки и архивы. Нормы проектирования”

Гуртково-студійна група приміщень

Приміщення для роботи гуртків:

хорового, по інтересах, універсального призначення театрально-драматичного; образотворчого мистецтва, кінофотогуртка, технічного; оркестрового, культури побуту з кухонним обладнанням; танцювального, циркового, технічного (з крупногабаритним обладнанням), художніх промислів та ремесел



1,4


2


2,5


5

Для роботи гуртків не менше 18 м2, для індивідуальних занять – не менше 8 м2


На площі танцювального і циркового гуртків передбачають роздягальні та душові (0,2 площі гурткових)
^

Таблиця 3.5 – Продовження


Приміщення

Площа, м2

Додаткові вказівки


Комори, убудовані шафи


0,1


Додатково для кінофото-

гуртків, оркестрового і т.п.

Приміщення глядацького комплексу (норма на 1 місце у залі)

Касовий вестибуль

Вхідний вестибуль

Гардеробна

Фойє-вестибуль

Буфет с підсобними примі-

щеннями

Палильна

Санітарні вузли

Дитяча кімната

Фойє з буфетною стійкою та

підсобними приміщеннями

0,07

0,2

0,04

0,45


0,23

0,06



0,02


0,42

При 300 і більше людей в залі


За СНиП 2.08.02-85

У закладах І і ІІ типів


Не менше 12 м2

При 300 більше людей у залі

За СНиП 2.08.02-85


Передбачають у закладах

ІV і V типів

Приміщення адміністративно-господарські і т. ін. (норма на 1 місце в залі)

Кабінет чергового адмініст-

ратора

Кабіна касирів

Кабінет директора


6

4

9

На 1 люд.


1 кабіна 2,5 м2 на 400 глядачів

Примітка. Умови застосування окремих норм адаптовані


Артистичні вбиральні передбачають при місткості глядацької зали 300 місць і більше. Їх площу визначають з розрахунку 5 м2 на кожні 100 місць глядацької зали, але не менше двох площею по 15 м2.

Розміри естрад в фойє, танцювальних залах і аудиторіях слід приймати не менше 4×3 м.


Тип культурно-видовищного закладу, залежний від співвідношення місткості глядацького і клубного комплексів:

тип І у межах 1:0,2––1:0,3; тип ІІ – 1:0,4––1:0,5; тип ІІІ ­– 1:0,7––1:0,8; тип ІV 1:1,0––1:1,2; тип V – 1:1,5––1:1,7.


4. індивідуальні завдання


Варіанти індивідуальних завдань для виконання курсового проекту містять наступі вихідні дані (табл. 4.1):

  • схеми планів 1-го і 2-го поверхів будівлі культурно-видовищного закладу;

  • пропонований склад основних і допоміжних приміщень;

  • місткість глядацької зали;

  • район будівництва по обласному центру (іншому місту) України.


^ Таблиця 4.1 – Варіанти індивідуального завдання для курсового проектування



Місць

у залі



400



500



600

Об'ємно-планувальна схема




1 – глядацька зала; 2 – естрада; 3 – склад бутафорії; 4 – спортивні зали; 5 – вестибуль-фойє; 6 – санвузли глядацької зали; 7 – палильна; 8 – гардероб; 9 – душові; 10 – кабінет адміністратора (директора); 11 – приймальна; 12 – господарська комора; 13 – хол; 14 – гурткові; 15 – кіноапаратна; 16 – читальна зала; 17 – бібліотека; 18 – лекторська зала; 19 – вестибуль; 20 – зала пошти; 21 – венткамера; 22 – електрощитова; 23 – санвузли клубного комплексу

Район




Вінниця



Луцьк



Дніпро-

петровськ






1



2



3




^ Таблиця 4.1 – Продовження


Місць

у залі



400



500



600

Об'ємно-планувальна схема




1 – глядацька зала; 2 – господарська комора; 3 – склад бутафорії; 4 – коридор; 5 – вестибуль-фойє; 6 – венткамера; 7 – санвузли глядацької зали; 8 – гардероб; 9 – кабінет адміністратора (директора); 10 – естрада; 11 – кіноапаратна; 12 – кіноперемотувальна; 13 – читальна зала; 14 – артистичні вби-ральні; 15 – фотолабораторія; 16 – лекторій-аудиторія; 17 – музичний клас; 18 – хол; 19 – галерея; 20 – електрощитова; 21 – кімната спеціалістів

Район




Донецьк



Житомир



Ужгород






4



5



6




^ Таблиця 4.1 – Продовження


Місць

у залі



400



500



600

Об'ємно-планувальна схема




1 – глядацька зала; 2 – естрада; 3 – артистичні; 4 – вестибуль-фойє; 5 – гардероб; 6 – склад декорацій; 7 – зимовий сад; 8 – каси; 9 – касовий вестибуль; 10 – санвузли; 11 – венткамера; 12 – електрощитова; 13 – буфет-кафе; 14 – хол; 15 – кіноапаратна з кіноперемотувальною і кімнатою кіномеханіка; 16 – бібліотека з читальною залою; 17 – мала зала; 18 – господарські комори; 19 – кімната адміністратора; 20 – гурткові; 21 – кімната клубного персоналу

Район




Запоріжжя



Київ



Кіровоград






7



8



9




Таблиця 4.1 – Продовження


Місць

у залі



400



500



600

Об'ємно-планувальна схема




1 – вестибуль-фойє; 2 – каси; 3 – касовий вестибуль; 4 – гардероб; 5 – фойє-музей; 6 – глядацька зала; 7 – сцена (естрада); 8 – склад сцени; 9 – артистичні кімнати; 10 – господарська комора; 11 – венткамера; 12 – електрощитова; 13 – санвузли глядацького комплексу; 14 – господарська комора; 15, 16, 17 – приміщення кіномеханіка; 18 – бібліотека; 19 – читальна зала; 20 – зала урочистих подій; 21 – закрита галерея; 22 – вітраж; 23 – санвузол клубного комплексу;

Район




Луганськ



Львів



Миколаїв






10




11



12




^ Таблиця 4.1 – Продовження


Місць

у залі



400



500



600

Об'ємно-планувальна схема




1 – вестибуль-фойє; 2 – гардероб; 3 – буфет; 4 – глядацька зала зі сценою (естрадою); 5 – склад декорацій; 6 – санвузол при глядацькій залі; 7 – санвузол при сцені (естраді); 8 –артистичні кімнати; 9 – гурткові технічної творчості; 10 – комори схову при гурткових; 11 – кіноапаратна з кіноперемотувальною; 12 – господарська комора; 13 – кімната адміністратора (директора); 14 – бібліотека; 15 – читальна зала; 16 – венткамера; 17 – електрощитова

Район




Одеса



Полтава



Рівне






13



14



15




^ Таблиця 4.1 – Продовження


Місць

у залі



400



500



600

Об'ємно-планувальна схема




1 – вестибуль; 2 – фойє; 3 – гардероб; 4 – глядацька зала; 5 – сцена (естрада); 6 – склад декорацій; 7 – косюмерна; 8 – артистичні вбиральні; 9 – кабінет адміністратора (директоа); 10 – буфет-кафе; 11 – кінопроекційна з кіноперемотувальною і кімнатою кіномеханіка; 12 – гурткові технічної творчості; 13 – гурткові мистецтв; 14 – санвузли; 15 – господарська комора; 16 – бібліотека; 17 – читальна зала; 18 – венткамера; 19 – електрощитова

Район




Суми



Тернопіль



Черкаси






16



17



18




^ Таблиця 4.1 – Продовження


Місць

у залі



400



500



600

Об'ємно-планувальна схема




1 – вестибуль; 2 – гардероб; 3 – глядацька зала; 4 – естрада; 5 – склад декорацій; 6 – артистичні вбиральні; 7 – санвузли при глядацькій залі; 8 – буфет; 9 – спортивна зала; 10 – санвузли з душовими при спортзалі; 11 – комора; 12 – венткамера; 13 – електрощитова; 14 – кабінет адміністратора; 15 – каси; 16 – кінопроекційна; 17 – балкон спортивної зали; 18 – гурткові; 19 – господарська комора; 20 – санвузли клубного комплексу; 21 – бібліотека; 22 – читальна зала

Район




Хмельницький



Чернігів



Вінниця





19



20



21




^ Таблиця 4.1 – Продовження


Місць

у залі



400



500



600

Об'ємно-планувальна схема




1 – вестибуль; 2 – гардероб; 3 – буфет; 4 – глядацька зала; 5 – естрада (сцена); 6 – склад декорацій при сцені; 7 – склад меблів; 8 – артистичні вбиральні; 9 – санвузли глядацького комплексу; 10 – спортивна зала; 11 – роздягальні з душовими; 12 – кабінет лікаря; 13 – кабінет інструктора; 14 – венткамера; 15 – електрощитова; 16 – балкон спортивної зали; 17 – кіноапаратна з кцноперемотувальною і кімнатою кіномеханіка; 18 – кабінет директора; 19 – бібліотека; 20 – читальна зала

Район




Луцьк



Донецьк



Луганськ





22



23



24



Варіант індивідуального завдання на курсове проектування слід приймати відповідним до порядкового номера студента в обліковому складі академічної групи.


В індивідуальні завдання під час проектування студент може вносити доцільні зміни, наприклад, додати чи вилучити певні за призначенням приміщення (враховуючи дані табл. 3.5), зробити інше їх угрупування чи взаємне розташування (відповідно до заздалегідь розробленої функціональної схеми будівлі культурно-видовищного закладу), змінити розміри чи пропорції приміщень, зокрема, глядацької зали (згідно з проведеними розрахунками та принципами проектування громадських будівель, запозиченими з теоретичного матеріалу за підручниками, навчальними посібниками).

Певні АКТ-рішення необхідно приймати самостійно, наприклад, при розробці архітектури чільного фасаду, виборі класу ІБС, чи типу АКТ-схеми, застосуванні конструкцій, похилої підлоги, вітражів, підвісних стель і інших спеціальних елементів, прийнятті співвідношення висоти двоповерхової (клубної) та одноповерхової (зальної) частин будівлі тощо.


Наведений далі приклад виконання курсового проекту треба сприймати як рекомендацію щодо дотримання пропонованої структури, послідовності, обсягу та змісту курсового проекту.

Закінчений курсовий проект, виконаний студентом самостійно згідно з варіантом індивідуального завдання, після його захисту (необхідного для отримання заліку за теоретичний курс дисципліни), здається викладачеві (чи комісії кафедри) для отримання додатково диференційованої оцінки.


Схожі:

Громадська будівля iconКритерії оцінювання співбесіди
Громадська активність. Громадська діяльність, участь у гуртках, органах студентського самоврядування. Чим саме студент займається...
Громадська будівля iconКритерії оцінювання співбесіди
Студентське порт фоліо і громадська активність. Громадська діяльність, участь у клубах, наукових семінарах, публічних заходах університету,...
Громадська будівля iconМетодичні вказівки
Ключові слова: бакалаврська дипломна робота (бдр), склад бдр, правила оформлння бдр, будівля, архітектура, конструкція, технологія...
Громадська будівля iconМетодичні вказівки
Ключові слова: дипломний проект (ДП), склад дп, правила оформлння дп, будівля, архітектура, конструкція, фундамент, технологія будівельного...
Громадська будівля iconПерелік питань, які повинні бути висвітлені в розділі «Охорона праці» дипломного проекту зі спеціальності 000008 «Енергетичний менеджмент»
Оцінка стану охорони праці на досліджуваному об’єкті (підприємство, цех, будівля, системи енергогосподарства тощо)
Громадська будівля iconВсеукраїнська громадська організація ”українська асоціація економістів-міжнародників”
Всеукраїнська громадська організація "українська асоціація економістів-міжнародників"
Громадська будівля iconІнформація про захід Організатором науково-практичної конференції «Сучасні чинники розвитку медичних наук» є громадська організація «Львівська медична спільнота» (м. Львів)
Організатором науково-практичної конференції «Сучасні чинники розвитку медичних наук» є громадська організація «Львівська медична...
Громадська будівля iconІнформація про захід Організатором науково-практичної конференції «Здоров'я людини та медицина: можливе та реальне» є громадська організація «Львівська медична спільнота» (м. Львів)
Організатором науково-практичної конференції «Здоров'я людини та медицина: можливе та реальне» є громадська організація «Львівська...
Громадська будівля iconІнформація про захід Організатором науково-практичної конференції «Сучасна медицина: питання теорії та практики» є громадська організація «Львівська медична спільнота» (м. Львів)
Організатором науково-практичної конференції «Сучасна медицина: питання теорії та практики» є громадська організація «Львівська медична...
Громадська будівля iconДинамічні впливи при реконструкції будівель І споруд та їх моделювання для складних інженерно- геологічних умов експлуатації
Крім того, для несучих конструкцій житлових будівель, експлуатованих в складних інженерно-геологічних умовах, такі навантаження можуть...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи