У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також icon

У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також




Скачати 230.41 Kb.
НазваУ громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також
Дата28.06.2012
Розмір230.41 Kb.
ТипДокументи

Специфічні процеси, розроблювані різними фахівцями (не архітектурно-будівельних спеціальностей), у даному проекті спеціально обумовлені функціональним процесом демонстрації фільмів з використанням широкого екрана; інші процеси враховані величинами нормованих площ у заданому складі приміщень (розміщення, взаємне положення, зв'язок між приміщеннями) даної об'ємно-планувальної схеми.

У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також головні й допоміжні функціональні процеси. Ті й інші можуть мати кілька окремих елементів.

Доцільне угруповання приміщень, їхній склад і взаємозв'язок формують на основі функціональних схем, в яких у вигляді прямокутників зображуються окремі елементи функціонального процесу і відповідні їм приміщення, а стрільцями – напрямки і послідовність процесів та їх взаємозв'язок. Функціональна схема будівлі наведена на рис. 1.3.1. 1.

Функціональний процес проектованого культурно-видовищного закладу характеризується такими складовими:

  • перегляд кінофільмів (кінопроекційна з допоміжними приміщеннями, екран, безперешкодна видимість, акустика зали, захист зали від шуму та ін.);

  • демонстрація різних художніх самодіяльних заходів (вимагає сцени, завіси, безперешкодної видимості тощо);

  • робота клубної частини (бібліотека з читальною залою, гурткові приміщення та ін.);

  • обслуговуючі приміщення загального призначення (фойє, вестибуль, буфет у вестибулі, гардеробна, санвузли);

  • приміщення інженерно-технічного забезпечення (машинне відділення, склад декорацій, щитова, калориферна).

Функціональними особливостями культурно-видовищного закладу, що враховано під час проектування, є:

  • поділ людських потоків у клубній частині й у кінотеатрі);

  • забезпечення нормативного часу евакуації із зали відповідно класу капітальності будівлі (межі вогнестійкості конструкцій);

  • безперешкодна видимість у глядацькій залі;

  • акустика величина реверберації звуку та ін.) у залі;

  • звукоізоляція глядацької зали та інших приміщень (музичних класів, хорового гуртка);

  • природна освітленість приміщень і глядацької зали (при багатоцільовому використанні).

До загальних вимог, які враховано під час проектування будівлі,


13

відноситься відповідність нормативним параметрам повітряного середовища: температури внутрішнього повітря у холодну пору року, відсутність конденсату на внутрішній поверхні зовнішньої стіни її за рахунок теплотехнічних характеристик.

Оскільки проектована будівля є кооперованою і зблокованою, то взаємозв'язок приміщень, що обслуговують глядацьку залу, і приміщень клубної частини забезпечено прийнятим об'ємно-плануванням рішенням – будівля є комбінованої поверховості, має згруповані в окремі об'єми приміщення.


а) Перший поверх б) Другий поверх


















































Рис. 1.3.1.1 – Схеми функціональних взаємозв'язків

приміщень у будівлі культурно-видовищного закладу:

а – глядацького комплексу; б – клубного комплексу; 1 – вхідний вузол; 2 – вестибуль; 3 – вхідний фойє; 4 – буфет у фойє; 5 – гардеробна за бар'єром; 6 – глядацька зала; 7 – естрада; 8 – склад декорацій; 9 – артистичні гримувальні; 10 – адміністративні приміщення глядацького комплексу; 11 – каси; 12 – приміщення інженерно-технічного обладнання; 13 – санвузли глядацького комплексу; господарські приміщення; 14 – палильна; 15 – комори інвентарю; 16; 17, 18, 19 – гурткові; 20, 21, 22 – кінопроекційна, перемотувальна, санвузол кіномеханіка; 23 – адміністративні приміщення клубного комплексу; 24 – бібліотека з читальною залою; 25 – конференц-зала; 26 – санвузли клубного комплексу; 27 – господарські приміщення


14

Функціональні процеси можуть бути ізольованими чи сполучатися. Це забезпечується службовими й додатковими входами, окремими вхідними вузлами. Універсальність використання приміщень, що обслуговують глядацьку залу, забезпечена трансформацією естради (завісою, широким екраном) і складом приміщень (буфетом, гардеробом, фойє та ін.).


1.3.2. Пропускна здатність вхідного вузла


Мінімальна кількість вхідних дверей основного вхідного вузла повинна бути достатньою для забезпечення евакуації в нормативний час. Кількість дверей можна визначити за формулою


nдв = , (1.3.2.1)


де N – кількість глядачів у залі, осіб;

q – пропускна здатність одних дверей, приймемо 60 осіб/хв.;

t – нормативний час евакуації з будівлі ІІ класу капітальності, для зального приміщення – 2 хв. [4, п. 1.115].

Тоді nдв = 300/60·2 = 2,5.


Приймемо конструктивно три пари дверей (двостулкові).

Вхідний вузол має одинарний тамбур, тому що в ІІІ будівельно-кліматичному районі (м. Харків) розрахункова температура зовнішнього повітря взимку приймається –20°С.


1.3.3. Склад приміщень і необхідна площа


Для розрахунку необхідної площі обох частин закладу – кінотеатру і клубної частини керуємося питомими планувальними нормалями (на 1-го глядача у глядацькій залі та на одного відвідувача клубного комплексу) відповідно до нормативних даних [4, 5, 6]. Визначаємо тип клубної частини культурно-видовищного закладу за співвідношенням глядачів за місткістю глядацької зали згідно із завданням на проектування (300 людей) і відвідувачів клубу. При співвідношенні 1: 0,3 відвідувачів буде 300.0,30= 90 осіб, що відповід закладу І типу.

Експлікація приміщень передбачена замовником (див. завдання на проектування). На функціональній схемі (див. рис. 1.3.1.1) показаний повний склад приміщень по поверхах, необхідний для розрахунку потрібної площі, що наведений у табл. 1.3.3.1.


15

Таблиця 1.3.3.1 – Розрахунок необхідної площі культурно-видовищного закладу




поз.


Найменування

приміщень

Норма

площі,

м2/люд.

Кількість

Необхідна

площа

Примітка



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10


11

12


13


14

15


16

17

18

19

21

22

23


24


25

26


27


1 поверх

Вхідний вузол з тамбуром

Вхідний вестибуль

Фойє

Буфет

Гардеробна за бар'єром

Глядацька зала

Естрада

Склад декорацій

Артистичні гримувальні

Адміністративні примі-

щення

Каси

Приміщення інженерно-технічного обладнання

Санвузли глядацького

комплексу

Палильна

Комори інвентаря


2 поверх

Гурткове приміщення





Кінопроекційна,

перемотувальна,

санвузол кіномеханіка

Адміністративні приміщення клубного комплексу

Бібліотека з читальною

залою

Конференц-зала

Санвузли клубного комп-лексу

Господарські приміщення



0,2

0,45



0,04

0,65

Є-2



2/100


0,03


1каб/400







0,06

0,05


2,0

2,5

2,5


2,8

0,65


0,05



300

300



375

300

12Ч7,5


3


300

300


300

300


30

20

20


2/ос.


20

90


90



6,0

60,0

135,0

у фойє

15,0

195,0

90,0

18,0

2Ч15,0


10

2,5


6,0


54,0



15,0


60,0

50,0

50,0


37,0


2 Ч9,0


56,0

58,5


16,2

10



[6, табл. 8]

[6, табл. 8]


[6, табл. 8]

[6 ,п.3.3]

[6, табл. 1]


[6, п.3.58]


[6, п.3.59]

[6, табл.7]


[5]

[6, табл.8]

[6, табл.8]


[6, табл.5]





[загальна площа

6, п. 3.34]


[6, табл.7]


[6, табл.4]


[5]

[6, табл.8]

На площі вестибуля Разом: 1-й поверх 636,5 м2; 2-й поверх 283 м2


Виходячи з норм площі [6], знаходимо необхідні (мінімальні) площі для приміщень певного функціонального призначення (див. табл. 1.3.3.1), після чого підраховуємо загальну необхідну площу будівлі.


16

Враховуємо площі 2-х сходових кліток розмірами (3Ч6)·2=36 м2, коридорів 1,8Ч4886 м2 на кожному поверсі та площу зовнішніх стін з прив'язкою до планувальних осей, рівною 0,2 м, і внутрішніх стін:


0,2 .2 (30+30)+ 0,38 .(24+24+27)] = 24,0 +28,5  53 м2.


Таким чином, потрібна площу забудови (як проекція на горизон-тальну площину всіх поверхів будівлі) приблизно дорівнює


F = 636,5+36+86+53  812 м2.


Приймаємо з урахуванням вимог МКРБ (кратне укрупненим модулям 3М чи 6М) розміри будівлі в плані 33Ч27 (ширина) м при розмірах глядацької зали з естрадою 15Ч18 м (270 м2). Можливі інші розміри плану, наприклад, 27Ч33 (ширина) м з тією площею 891 м2.

Вибір розмірів у плані узгоджується із заданою об'ємно-плану-вальною схемою будівлі.


Розділ 2. ^ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ


2.1. Загальна характеристика


Задоволення вимог до громадської будівлі досягається раціональними рішеннями ІБС і її АКТ-схеми, застосуванням збірних, переважно залізобетонних конструкцій, а також наявною матеріально-тех-нічною базою району будівництва. Останнє може визначити доцільність використання дрібноштучних стінових матеріалів (глиняної обпаленої чи силікатної цегли, дрібних блоків з місцевих матеріалів, дерев'яних конструкцій і т. ін.) чи монолітного залізобетону.

^ У даному проекті прийняті наступні ІБС.

У клубній частині – безкаркасна (стінова) двоповерхова, цегельна (стіни) із застосуванням збірних залізобетонних конструкцій з номенклатури для цивільно-житлового будівництва (перемичок, елементів сходових кліток, настилу перекриття і покриття). Конструктивна схема будівлі в клубній частині – поздовжньо-поперечні несучі стіни.

ІБС будівлі в глядацькому компдлексі (зали) – каркасна із застосуванням збірних залізобетонних конструкцій з номенклатури виробів для промислових безкранових будівель. Прибудована до торця зали частина (фойє з вхідним вузлом та іншими приміщеннями) – каркасна двоповерхова зі збірних залізобетонних елементів каркаса міжвидового застосування типової серії 1.020-1/87. Застосований каркас має


17

ву конструктивну схему; як зв'язки використовуються діафрагми – несучі перегородки [1, с. 40––45].


2.2. Застосовані архітектурні конструкції


Фундаменти у безкаркасній двоповерховій частині будівлі прийняті стрічкові монолітні бутобетонні, прив'язка до координаційних осей відповідає прив'язці несучих стін; у двоповерховій частині будівлі з каркасом – стовпчасті збірні залізобетонні склянкового типу (типу «башмак»), два типорозміри (1 – під зовнішні, 1 – під внутрішні колони); у каркасної одноповерхової (зальної) частині – збірні залізобетонні склянкового типу, призначені під крайні колони безкранових промислових будівель, прив'язка до осей – «нульова».

Глибина закладення фундаменту прийнята за конструктивною висотою фундаментів (тобто умовно не враховані гідрогеологічні й кліматичні умови, оскільки ці умови не задані). Ширина підошви фундаментів прийнята конструктивно (тобто умовно не врахована несуча здатність ґрунтів основ і навантажень від будівлі).

Фундаментні балки збірні залізобетонні, обперті на обрізи стовпчастих фундаментів за допомогою опорних бетонних монолітних стовпчиків для одержання необхідної позначки верху фундаментних балок. Покладені по зовнішніх фундаментах із прив'язкою, що забезпечує проектне положення зовнішніх стін («осьовою» – у двоповерховій клубній частині, «нульовою» – в одноповерховій зальній частині). По верху фундаментних балок зроблена гідроізоляція з двох шарів руберойду.

Стіни у безкаркасній двоповерховій клубній частині – несучі цегельні; над віконними і дверними прорізами застосовані збірні залізобетонні перемички брускового типу з несучими брусками (посиленими типу БУ) для обпирання на них плит настилу перекриття і покриття.

Товщина зовнішніх стін 510 мм (в дві цеглини) визначена теплотехнічним розрахунком (див розділ 3.1). Для підвищення опору теплопередачі стіна утеплена плитним утеплювачем з повітряним прошарком.

Зовнішні стіни одноповерхової зальної частини і двоповерхової каркасної частини також цегельні самонесучі, зведені по фундаментних балках. Внутрішні стіни безкаркасної частини будівлі несучі, в тому числі стіни сходових кліток, які мають товщину 380 мм (1,5 цегли).


^ 18

Прив'язка стін до координаційних осей типова: для внутрішніх – осьова, для зовнішніх – 200 мм від внутрішньої поверхні стін.

Міжповерхові перекриття – в безкаркасній (двоповерховій) частині збірні залізобетонні багатопустотні плити з номенклатури виробів загального застосування (для житлового і громадського будівництва); номінальна довжина плит 6,0 і 3,0 м (можуть бути від 1,5 м до 7,2 м кратне 3М), товщина 220 мм; ширина 900, 1000, 1200 мм. Розміри плит настилів підбираються таким чином, щоб у перекриттях не було зазорів, які необхідно було б бетонувати по місцеві. Несуча здатність плит перекриття 400 кГс/м2 за інженерним розрахунком (який проводиться при вивченні курсу «Будівельні конструкції», тому завданням на курсове проектування не передбачений).

Міжповерхове перекриття каркасної (двоповерхової) частини – за типовою серією 1.020-1/87 включають збірні залізобетонні балки перекриттів (ригелі) номінальною довжиною 6,0; 4,5 і 3,0 м, шириною для рядових плит настилу 1,5 м, для зв'язкових середніх плит (симетрично осям колон) 1,5 м, для зв'язкових крайніх 0,95 м (тобто 1,5:2 = =0,75+ 0,2 = 0,95 м, де 0,2 м – половина товщини колони квадратної форми).

Ригелі двох типів: середні з двома полицями по низу, крайні з однією полицею по низу (на які спираються плити перекриття); довжина ригелів прийнята 6,0 м [може бути 7,2; 6,0; 4,5; 3,0 м. При необхідності збільшити проліт до 9,0 чи 12,0 м замість ригелів застосовують балки перекриття типу Т чи ТТ; цими балками можна перекривати зали завширшки 9,0 і 12,0 м].

Каркас зали може бути з крайніх колон (для промислових безкранових будівель) суцільного перерізу 400Ч600 мм заввишки 6,6 м. Прийняте безкаркасне рішення – пілястри у стінах перерізом 380Ч130 мм; балки покриття – двосхилі збірні залізобетонні довжиною 15,0 м.

Каркас клубної частини може включати колони крайні (одноконсольні) і середні (двоконсольні), ригелі крайні (з одним звисом по низу) і середні (із двома звисами по низу), зв'язкові плити перекриття крайні і середні та діафрагми у вигляді несучих перегородок. Переріз колон – 400Ч400 мм. У проекті прийнятий неповний каркас з колонами середнього ряду.

Товщина плит перекриттів 220 мм, висота ригелів 450 мм, товщина звису 150 мм, виліт звису 120 мм. Розміри консолі колон – 120Ч150 (висота) мм. Консолі «сховані» у пазах ригелів, що мають висоту стінки 400 мм. Плити перекриття покладені по звисах ригелів у рівень з верхньою площиною стінки ригеля.


19

Стикування ригеля з колоною шарнірне, що вимагає для забезпечення стійкості поперечних і поздовжніх рам каркаса установки діафрагм жорсткості з утворенням ядер жорсткості на всіх поверхах. При обпиранні ригелів на цегельні стіни (при неповному каркасі, тобто тільки з внутрішнім рядом колон і ригелів) укладають бетонні подушки (для розподілу зосередженого навантаження на більшу поверхню стіни).

^ Перегородки – цегельні товщиною ј цегли (тобто товщиною 120 мм) чи з дрібних блоків (шлакоблоків і т.п.).

Вікна і двері – дерев'яні стандартні з розмірами, відповідними МКРС. Вхідні двері в будівлю – одностулкові скляні, вбудовані у вітраж на головному фасаді. Можливе застосування металопластикових вікон і дверей (з алюмінієвих профілів, «одягнутих» у кольоровий ПХВ).

Підвісні стелі – з ефективних матеріалів застосовані в глядацькій залі для захисту балок покриття (знизу), а також як звукоізолююча чи звуковідбиваюча (тобто акустична) конструкція, що обгороджує. Панелі кріпляться рухомо (для регулювання положення по висоті й у плані) клямками до напрамних, що прикріплюються у свою чергу до нижнього пояса балки покриття, розміри панелей 600Ч600 мм.

Підлоги – у глядацькій залі дерев'яні дощаті по лагах, покладеним на цегельних стовпчиках по ґрунті, мають розрахунковий ухил для забезпечення видимості (див. розділ 1.2.2); в санвузлах – водонепроникні, метласька плитка на цементно-піщаному розчині по гідроізоляційному шару; на першому поверсі – по ґрунту, на другому – по залізобетонному перекриттю. У приміщеннях адміністрації – лінолеумні по цементно-піщаній основі. Підлога естради – дощата [1].

^

Розділ 3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА З БУДІВЕЛЬНОЇ ФІЗИКИ



3.1. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни

на холодну пору року


3.1.1. Визначення товщини шару утеплювача


Штучне середовище життєдіяльності людини в громадській будівлі повинне забезпечувати їй комфортний стан. Цьому сприяє правильне проектування об'ємно-планувального рішення по геометричних параметрах приміщень у будівлі.


^ 20

Крім того, необхідно враховувати комплекс задач по забезпеченню комфортності середовища у фізико-технічному відношенні.


Оптимальний мікроклімат, тобто комфортно сприйманий людиною стан повітряного середовища, в основному по параметрах температури і вологості, забезпечується методами будівельної теплотехніки. При цьому вирішують завдання, що виключають:

  • охолодження приміщень (за рахунок необхідного опору теплопередачі зовнішніх огороджень у холодну пору);

  • утворення конденсату на внутрішній поверхні зовнішніх огороджень (забезпеченням її розрахункової температури та ін.).


Розрахунок товщини зовнішньої стіни. Зовнішні огородження при теплотехнічному розрахунку розглядають як одно- чи багатошарові плоскі елементи з однорідних відомих матеріалів. Товщину зовнішнього огородження визначають теплотехнічним розрахунком, згідно з яким опір теплопередачі зовнішньої стіни мусить бути не менше потрібного [ 7]:


= (3.1.1.1)


де n – коефіцієнт, що враховує тепловий вплив положення огороджуючої конструкції в будівлі, для зовнішньої стіни n = 1;

tв – розрахункова температура внутрішнього повітря, °С, прийнята +18°С відповідно до норм проектування громадських будівель [4];

tн – розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, прийнята за нормами проектування [7] з урахуванням величини теплової інерції D огородження; приймаємо в першому наближенні D >7. За табл. 5* СНиП [7, с. 6] необхідно брати tн, рівну середній температурі найбільш холодної п'ятиденки. Для м. Харкова tн.х.5д = –23 °С [8];

? tн – нормативний температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції; приймаємо за табл. 2* СНиП [7, с. 5] для громадських будівель ?tн = 6 °С;

?в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огородження приймаємо, за табл. 4* СНиП [7, с. 6] для стін ?в= 8,7 Вт/(м2 ·°С;).

Тоді

= = 0,785 м2·°С/Вт.


^ Згідно зі змінами до СНиП ІІ-3-79**, внесеними наказом Держав-


21

ного комітету України в справах містобудування й архітектури № 117 від 27.06.96 р., опір теплопередачі Rо зовнішніх огороджуючих конструкцій житлових і громадських будівель повинен бути не менше нормативного опору теплопередачі, визначеного за окремо запропонованою таблицею. Відповідно до цієї таблиці для м. Харкова зовнішні стіни будівель нового будівництва мусять мати


Rо = 2,2 м2·°С/Вт.


Опір теплопередачі Rо огороджувальної конструкції визначаємо за формулою


= 1/?в+ Rк + 1/?н , (3.1.1.2)


де Rк – термічний опір огороджуючої конструкції з послідовно розташованими однорідними шарами, визначаємо як суму термічних опорів окремих шарів


Rк = R1 + R2 + … + Rn + Rв.п , (3.1.1.3)


де R1, R2, …, Rn – термічні опори окремих шарів огороджуючої конст-рукції, що визначаються за формулою


R = ? / ? , (3.1.1.4)


де ? – товщина шарів, м;

? – розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шарів, Вт/(м2·°С), прийнятий за Додатком 3* СНиП [7];

?н – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, прийнятий за табл. 4* СНиП [7, с. 7] рівним ?н = 23;

^ Rв.п – термічний опір замкненого повітряного прошарку, прийнятий за Додатком 4 [7, с. 27]; без повітряного прошарку Rв.п = 0.

Приймаємо товщину стіни традиційної величини, тобто у дві цегли (510 мм), для задоволення енергозберігаючих вимог передбачаємо додатковий шар ефективного утеплювача, наприклад пінополіуретану.

Конструкція стіни наведена на рис. 3.1.1.1. Поз. 1, 2 є такими шарами, що не впливають на величину термічного опору стіни (відповідно це естетичний шар і прошарок, що вентилює). Тоді, виходячи з наведених вище виразів, отримаємо


Rо = +++ + = 2,2,


звідки знаходимо ?ут = 0,05 м.


22




3

1 2

4


5


?4 = 0,51 м ?5 = 0,02м


?ут = х м

Рис. 3.1.1.1 – Розрахункова схема для визначення товщини зовнішньої стіни (поперечний переріз):


1 – облицювання фасадними плитами;

2 – повітряний прошарок;

3 – шар пінополіуретану ? = х м;

? = 0,08 кг/м3; ? = 0,05 Вт/(м.°С);

s = 0,67 Вт/(м2 .°С);

4 – кладка з силікатної цегли на цемент-

но-піщаному розчині: ? = 0,51 м;

? = 1,8 кг/м3; ? = 0,76 Вт/(м.°С);

s = 9,60 Вт/(м2 .°С);

5 – цементно-піщана штукатурка:

? = 0,02 м; ? = 1,8 кг/м3;

? = 0,76 Вт/(м.°С); s = 9,60 Вт/(м2 .°С);


Для визначення правильності обраного значення tн треба перевірити, чи збігається передбачуване значення теплової інерції зовнішньої стіни зі значенням теплової інерції цієї стіни за отриманими параметрами.

Теплову інерцію огородження визначаємо за формулою


D = R1s1 + R2 s2 + … + Rn sn , (3.1.1.6)


де R1, R2,…,Rn – термічні опори окремих шарів огороджуючої конструкції, м2 °С/Вт;

s1, s2, …, sn – розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів, Вт/(м2·°С), що наведені в Додатку 3* СНиП [7].

^ Коефіцієнти теплозасвоєння повітряного прошарку і фасадного облицювання приймаємо рівними нулю:


D= 0,034·7,91+0,013·9,60+0,671·9,77+0,026·9,60+0+·0,67 = 8,2.


Фактичне значення теплової інерції D = 8,2 >7, якому відповідає прийнята розрахункова температура зовнішнього повітря.


3.1.2. Перевірка на відсутність конденсату


Воложистий режим приміщення визначається відносною вологістю ?в, що характеризує ступінь насиченості повітря водяною парою, рівний відношенню парціального тиску водяної пари навколиш-


23

нього повітряного середовища (ев) до тиску насиченої водяної парі (Е):


?в = (ев / Е) 100. (3.1.2.1)


Якщо вологість досягає значення максимального парціального тиску водяної пари, на внутрішній поверхні огородження виникаєї конденсація. Температура утворення конденсату на огородженні називається “точкою роси”, що відповідає максимальному парціальному тиску Е.


При проектуванні огороджуючої конструкцій розраховують, щоб температура на її внутрішній поверхні була не нижче температури “точки роси” внутрішнього повітря при розрахунковій зимовій температурі зовнішнього повітря. Температуру на внутрішній поверх-ні зовнішньої стіни визначаємо за формулою


?в = tв . (3.1.2.2)


Якщо ?в > ?т.р, то конденсату не буде; при ?в  ?т.р можлива конденсація (зволоження стін):


?в = 18 – = 18 – 2,3 = 15,7 °С.


^ При температурі внутрішнього повітря 18°С кількість водяної парі, що насичує повітря [14, Додаток VІ, с. 420]


qо = 15,48 г/м3;


при відносній вологості повітря в приміщенні 60% фактичний вміст вологи становить

qф = (15,48·60%)100% = 9,29 г/м3.


За тією ж таблицею [14, Додаток VІ, с. 420] знаходимо, що вміст вологи в кількості 9,29 г/м3 буде насиченим при температурі повітря 10,1°С, що є “точкою роси” у даному випадку. Оскільки задовольняється нерівність


?в = 15,7°С > 10,1°С, (3.1.2.3)


то конденсації водяної пари на внутрішній поверхні зовнішньої стіни не буде.


24

3.2. Світлотехнічний розрахунок розмірів віконних прорізів


Необхідно розрахувати площу світлового прорізу (вікна) у зовнішній стіні, наприклад, вестибуля проектованої будівлі у м. Харкові.

Розрахунок робимо відповідно до норм проектування за формулою (5) (Додаток 5 [9, с. 34]). При бічному освітленні приміщення площу світлового прорізу S0 визнаємо з виразу


100 =, (3.2.1)


де Sп – площа підлоги приміщення, м2; за кресленням плану 1-го поверху знаходимо площу підлоги на один крок, рівний 6,0 м:


Sп = В·L = 9,0·6,0 = 54 м2;


ен – нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (к.е.о.). За [9, с. 15, табл. 2] знаходимо, що на рівні підлоги


е = 0,4%;


^ Кз – коефіцієнт запасу, прийнятий [9, с. 16, табл. 3]: Кз = 1,2;

?0 – світлова характеристика вікон, обумовлена [9, с.34, табл. 26] при відношенні довжини приміщення lп = 6,0 м до його глибини В = 9,0 м, рівному = = 0,67 і при відношенні глибини приміщення В = 9,0 м до його висоти від рівня умовної робочої поверхні (підлоги) до верха вікна h1 = 3,6 м = = 2,5 (див. рис. 3.2.1);

При величині = 0,67 і = 2,5 за [9, с. 34, табл. 26] знаходимо по інтерполяції величину ?0 = 23;


Кзд – коефіцієнт, який враховує затінення вікон протилежними будівлями, розраховується по [9, табл. 26]; при відношенні відстані між будівлями Р до висоти карниза протилежної будівлі над підвіконням вікна, що розраховуємо Нзд ( див. рис. 3.2.2), Кзд = 1, оскільки проектована громадська будівля стоїть окремо і далеко від інших будівель, то величина Р/Нзд > 3;


?0 = ?1 ?2 ?3 ?4 ?5, (3.2.2)


25

де ?1 – коефіцієнт світлопроникнення матеріалу, визначається по [9, с. 34, табл. 28]; для одинарного вітринного скла ?1 = 0,8;

?2 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в плетіннях світлового прорізу, визначається за [9, с. 34, табл. 28]; для дерев'яних одинарних вікон ?2 = 0,75;

?3 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях, визначається по [9, с. 34, табл. 28]; при бічному освітленні ?3 = 1;


а) План б) Розріз


Рис. 3.2.1 – Схеми визначення світлової характеристики ?0:

а) величини ; б) величини .


Рис. 3.2.2 – Схема визначення коефіцієнта Кзд


?4 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, визначається по [9, с. 35, табл. 29], ?4 = 1;

?5 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці під ліхтарями, при бічному освітленні ?5 = 1.

Тоді

?0 = 0,8 · 0,75 · 1 · 1 · 1 = 0,60;


r1 – коефіцієнт, який враховує підвищення к.е.о. при бічному освітленні, відбитому від поверхонь приміщення і від підстильного шару,


26

що прилягає до будівлі, приймається за [8, с. 36, табл. 30]; при величинах (див. рис. 3.2.3)


= = 2,5; = = 0,89; = = 0,67


і середньозваженому коефіцієнті відбиття ?ср стелі, стін та підлоги


?ср = 0,3 r1 = 1,75.


Рис. 3.2.3 – Схема визначення величини r1:

А – найменш освітлена точка на робочій поверхні (підлоги)

l = 8,0 м; 1,0 м


Підстляємо всі знайдені величини у формулу (3.2.1):


100 = ·1,


після спрощення 100 S0 = 532,3, звідки S0 = 5,32 м2.


Приймемо стандартне вікно з номінальними (модульними) розмірами 2,1Ч2,7 м, що має площу S0 = 5,67 м2, яка є мінімально необхідна. Цей розрахунковий розмір віконного прорізу може бути прийнятий для приміщень вестибуля і гардеробної.


3.3. Розрахунок звукоізоляції внутрішньої стіни


Визначимо звукоізоляцію перегородки товщиною в Ѕ цеглини на частоті 500 Гц. Об'ємна маса (щільність) цегельної кладки ?0 = 1600 кг/м3, товщина перегородки дорівнює ширині цегли 120 мм із шаром штукатурки 5 мм. Загальна товщина перегородки в = 120+5=125 мм або 0,125 м. Тоді поверхневу щільність матеріалу перегородки можна визначити за формулою


27




Схожі:

У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconМетодичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни "політична економія" для студентів денної та заочної форм навчання
Облік І аудит"(у тому числі скорочений термін навчання), 050100 – "економіка підприємства" (у тому числі скорочений термін навчання),...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconМіністерство освіти І науки україни
Облік І аудит"(у тому числі скорочений термін навчання), 050100 – "економіка підприємства" (у тому числі скорочений термін навчання),...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconЗ навчальної дисципліни “політична економія”
Політична економія” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей 050100– “Фінанси” (у тому числі скорочений термін...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconОб’єктно-орієнтоване програмування
Основу вивчення складають поняття типу, функції, в тому числі узагальненої, об’єкта і класу, в тому числі параметризованого. Проблеми...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconЗ навчальної дисципліни “державне регулювання економіки”
З напрямів: 030504 „економіка підприємства” (у тому числі скорочений термін навчання), 030508 –„фінанси І кредит”, 030509 „облік...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни " державне регулювання економіки" для студентів денної та заочної форм навчання
З напрямів: 030504 „економіка підприємства” (у тому числі скорочений термін навчання), 030508 –„фінанси І кредит”, 030509 „облік...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни " державне регулювання економіки" для студентів заочної форми навчання
З напрямів: 030504 „економіка підприємства” (у тому числі скорочений термін навчання), 030508 –„фінанси І кредит”, 030509 „облік...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «державне регулювання економіки» для студентів денної та заочної форм навчання
«облік І аудит»( у тому числі скорочений термін навчання); 050100 – «економіка підприємства» (у тому числі скорочений термін навчання);...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconІнформація станом на 1 08. 2014 о 1 4 : 00 Факультет бродильних, консервних І цукрових виробництв Рейтинговий список вступників на денну форму навчання за окр «спеціаліст» на основі окр бакалавра
Кількість місць державного замовлення 10, в тому числі квота прийому іноземних громадян 1, в тому числі кількість місць державного...
У громадських будівлях, у тому числі в проектованій, розрізняють також iconЗаявка на участь у науково-практичній конференції
До участі в роботі конференції запрошуються краєзнавці, викладачі та студенти вищих навчальних закладів (у тому числі технікумів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи