·в = 1600·0,125 = 200 кг/м icon

·в = 1600·0,125 = 200 кг/м




Скачати 91.06 Kb.
Назва·в = 1600·0,125 = 200 кг/м
Дата28.06.2012
Розмір91.06 Kb.
ТипДокументи

Р = ?0·в = 1600·0,125 = 200 кг/м2. (3.3.1)


Середнє значення звукоізоляції в діапазоні частот 100—3200 Гц при масі 1 м2 огороджувальної конструкції Р ? 200 кг/м2 можна приблизно визначити за емпіричною формулою [14, c. 70]


Rзв = 13,5·lg P + 13 дБ (3.3.2)


Rзв = 13,5·lg 200 + 13 = 13,5·2,30 + 13 = 44 дБ.


При поверхневій масі огородження Р ? 200 кг/м2 [14, c. 70]


Rзв = 23·lg P – 9 дБ, (3.3.3)


Rз = 23·lg 200 – 9 = 43,9 дБ.


Для визначення звукоізоляції огороджувальної конструкції при різній частоті звуку можна скористатися формулою


Rзв = 20·lg Pf – 47,5 дБ, (3.3.4)


де f – частота звуку, Гц; приймаємо f = 500 Гц.


Тоді Pf =200·500=100000=105. Підставимо значення Pf у формулу (3.3.4):


Rзв = 20·lg 105 – 47,5 = 20·5 – 47,5 = 100 – 47,5 = 52,5 дБ.


Значення Rзв також можна одержати за графіком на рис. V.3 [14, c. 71]. Згідно з цим графіком знаходимо, що Rзв = 52 дБ.


За [10, c. 10––12, табл. 7] для будівель громадських організацій індекс ізоляції повітряного шуму Ів стіни між робочими приміщеннями мусить бути не менше нормативного значення Ів = 40 дБ.


3.4. Акустичний розрахунок глядацькій зали


У глядацькій залі треба передбачити умови передачі звуку, що забезпечують найкращу чутність музики і мови. Найважливішим показником, що характеризує акустичні якості залу, є реверберація, тобто наявність відзвуку (залишкового звучання) у приміщенні після припинення основного звуку. Проміжок часу від моменту припинення роботи джерела звуку до моменту, коли його рівень звукового тиску зменшується на 60 дБ, називається стандартним часом реверберації.


28

Оптимальний час реверберації Топт – час, при якому створені найкращі умови чутності. Теоретично приблизно Топт для залів різного призначення і для частоти 500 Гц визначається за формулою [13, с. 37]


Топт = k·lg V, (3.4.1)


де k – коефіцієнт, що враховує призначення залу: для оперних театрів і концертних залів k = 0,41, для драматичних театрів – 0,36, для кінотеатрів – 0,29, для аудиторій і конферен-зали – 0,25;

^ V – об'єм приміщення, м3.


У проектованому закладі об'єм глядацької зали становить


V = В·L·H = 15·18·6 = 1620 м3.


За [13, с. 38, табл. 6] реверберація при частоті 125 Гц дорівнює 1,55 с, при частоті 500 Гц – 1,26 с:


Топт = 0,29·lg 1620 = 0,29·3,210 = 0,94 с << 1,26 с;


Топт = 0,36·lg 1620 = 0,36·3,210 = 1,16 с < 1,26 с;


Топт = 0,41·lg 1620 = 0,41·3,210 = 1,32 с > 1,26 с.


Глядацька зала відповідає призначенню: для драматичних театрів, кінотеатрів і аудиторій.

^

Розділ 4. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ



Під час проектування громадської будівлі культурно-видовищ-ного закладу передбачені необхідні за протипожежними нормами заходи з метою:

  • зменшення можливості виникнення пожежі;

  • обмеження її поширення в будівлі;

  • полегшення боротьби з вогнем;

  • збереження міцності й стійкості будівельних конструкцій при дії на них вогню;

  • забезпечення швидкої і безпечної евакуації людей;

  • ліквідація наслідків пожежі.

Передбачені два напрямки протипожежних заходів: об'ємно-планувальний і конструктивний [2, с. 17; 10].


29

4.1. Об'ємно-планувальні рішення


Вхідний вузол має розрахункову кількість дверей.

У глядацькій залі місткістю не більше 500 місць (за завданням на проектування – 300 місць) з естрадою прийнятий вихід на сцену, зв'язаний з виходом назовні через сходову клітку (службовий хід) [11, п. 1.125].

^ Виходи і сходи для обслуговування персоналу передбачені окремо від входів і сходів відвідувачів [11, п. 1.130].


При перепаді підлог більше 1 м в одному чи суміжних приміщеннях (без перегородок) передбачаються огородження висотою 0,8 м; до сцени це не відноситься [11, п. 1.133].


Книгосховище бібліотеки має площу до 600 м2, тому воно не розбито на відсіки [11, п. 1.68]. Приміщення книгосховища при читальній залі має два евакуаційних виходи [11, п. 1.68].


З глядацької зали передбачені окремі виходи назовні, є також виходи у вестибуль, фойє, гардеробну [11, п. 1.103].

Найбільша відстань від будь-якої точки зали до найближчого місця евакуації прийнята не більше 30 м [11, п. 1.108]. Ширина евакуаційного виходу (двері) із зали прийнята не менше 1,2 м (до 2,4 м) при місткості більше 50 людей (за завданням на проектування – 300). Двері виходів із глядацької зали на шляхах евакуації такі, що самі закриваються з ущільнювальними притворами [11, п. 1.118].


^ Необхідний час евакуації в хв. із зального приміщення при його обсязі до 5 тис.м3 і без колосникової сцени – 2 хв. [11, п. 1.115].


Перед сценою і до виходу евакуаційні проходи об'єднані, ширина загального проходу прийнята рівної не менше сумарної ширини 2Ч1,2= 2,4 м [11, п. 1.108].


Ширина кулуарів прийнята не менше 2,4 м [11, п. 1.118].


Ширина сходового маршу прийнята не менше ширини виходу на сходову клітку з найбільш населеного 1-го поверху; для будівлі клубів складає не менше 1,35 м [11, п. 1.101]; для будівлі клубів сходові марші, що ведуть у приміщення, не зв'язані з глядачами, мають ширину 1,2 м; ширина площадок прийнята не менше ширини маршу, тобто 1,2 м. Сходові клітки мають природне освітлення [11, п. 1.101].


Найбільше число поверхів будівлі клуба і найбільша місткість глядацької зали відповідає ступеню вогнестійкості будівлі відповідно до табл. 7 [11, п. 1.46], а саме: ступінь вогнестійкості ІІ – число поверхів не нормується, кількість місць – понад 600.


30

З приміщень технологічного обслуговування демонстраційного комплексу (кінопроекційної та ін.) передбачений окремий евакуаційний вихід з 2-го поверху назовні будівлі [11, п. 1.104].


4.2. Конструктивні рішення


Приміщення книгосховища з читальним залом відділено протипожежною стіною і перегородкою [11, п. 1.68].


Для обробки стель і стін у глядацької зали можливе застосування дерев'яної рейки, а також столярних ДВП і ДСП (тому що будинок І—ІІ ступеня вогнестійкості із залом до 1500 осіб) [11, п. 1.86].


У сходових клітках число підйомів в одному марші прийнято не більше 16 і не менше 3, сходи двомаршові [11, п. 1.90], марші і площадки мають огородження з поручнями [11, п. 1.91], висота огородження – 0,8 м [11, п. 1.92], ухил маршів сходів – не більше 1:2, ухил пандусів (тобто похилих підлог) у глядацькій залі не більше 1:6 [11, п. 1.94].


Несучі конструкції покриття над сценою і глядацької зали в будівлі клуба зі сценами розмірами 15Ч7,5 м виконані з негорючих матеріалів [11, п. 1.49].


Приміщення технологічного обслуговування демонстраційного комплексу обгороджені протипожежними перегородками 1-го типу (тобто з мінімальною межею вогнестійкості 2,5 годин) і перекриттями 3-го типу (межа вогнестійкості 0,75 годин) [11, п. 1.50].


Проріз порталу сцени клуба може не мати протипожежної завіси, тому що місткість глядацької зали 300 місць (менше 800) [11, п. 1.52]. Несучі елементи планшета сцени виконані з негорючих матеріалів – по ґрунту [11, п. 1.57]. Підлога естради (сцени) дерев'яна, глибоко просочена антипіреном (вогнезахисним розчином) [11, п. 1.57].


Крісла чи ланки з них у глядацькій залі забезпечені пристроями для кріплення до підлоги і прикріплені ними до нього [11, п. 1.66].


Виходи на покрівлю зі сходових кліток не передбачені; в сценічній коробці (якщо вона є) застосовують зовнішні пожежні сходи (при висоті будівлі 10 м і більше) [3, п. 2.9]. Оскільки ширина будівлі по фасаду не перевищує 150 м, пожежні сходи не передбачені [4, п. 4.9].


На шляхах евакуації відсутні кручені сходи, забіжні ступені в сходових маршах, розсувні, обертові й піднімальні двері і турнікети [4, п. 4.9].


Будівля має не менше двох евакуаційних виходів з кожного повер-


31

ху [4, п. 4.3], включаючи виходи назовні через тамбури [4, п. 4.2]. Висота проходів (приміщень) на шляхах евакуації більш 2 м [4, п. 4.6]. Висота дверей у світлі на шляхах евакуації 2,1 м, тобто не менше 2 м, необхідних за протипожежними нормами [4, п. 4.13]. Двері відкриваються за напрямком виходу з будівлі [4, п. 4.12].

У сходових клітках будівлі відсутні приміщення будь-якого призначення [4, п. 4.11]. Двері сходових кліток у відкритому положенні не зменшують розрахункову ширину сходових площадок і маршів [4, п. 4.15].


Розділ ^ 5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНОГО РІШЕННЯ


Економічність об'ємно-планувального рішення забезпечена проектуванням за рахунок: дотримання площ і об'ємів приміщень відповідно до нормативів і завдання на проектування.

Об'ємно-планувальне рішення будівлі характеризують такі показники:

  • площа забудови Пз, м2;

  • робоча площа Пр, м2;

  • допоміжна площа Пв, м2;

  • загальна площа По, м2;

  • площа забудови, віднесена до одиниці місткості П1, м2/чіл.;

  • будівельний об'єм будівлі Qс, м3,

а також:

  • планувальний коефіцієнт К1 = Пр о;

  • об'ємний коефіцієнт К2 = Qс о;

  • коефіцієнт конфігурації К3 = Fзовн.стін/ По.

^ На кресленнях планів 1-го і 2-го поверхів у приміщеннях (відповідно до експлікації) проставляють розміри довжини і ширини (глибини) цих приміщень у мм.

Площа кожного приміщення визначається множенням цих величин і проставляється на кресленнях у м2.

^ Показники по площах визначаються сумою площ певних приміщень, перелік яких регламентований нормами [1, с. 159––165].


32

ВИСНОВКи


Даний курсовий проект розроблений згідно з індивідуальним завданням на проектування із застосуванням лекційного курсу і практичних занять і використанням чинних нормативних документів (СНиП, ВСН, ДБН, ДСТУ, ГОСТ).

Громадська будівля культурно-видовищного закладу запроектована відповідно до сучасної методології типового архітектурно-бу-дівельного проектування, зокрема з використанням методу типового проектування за каталогами стандартних збірних залізобетонних конструкцій, правил уніфікації і типізації, раціональних конструктивних схем, МКРБ, прогресивних архітектурних конструкцій. Враховано досвід проектування будівель культурно-видовищного призначення (у виданому завданні на проектування).

Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення обґрунтовані необхідними за навчальною програмою розрахунками згідно з курсом «Будівельна фізика». Прийняті в увагу документи Кабінету Міністрів України та інші директивні матеріали з енергозбереження при новому будівництві.

Таким чином, будівля культурно-видовищної установи відповідає функціональному призначенню і задовольняє вимогам методиці комплексного проектування у сучасних умовах.


33
^

сПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ літератури





  1. Романенко И.И., Котенева З.И. Гражданские здания и сооружения. Конспект лекций. – Харьков: ХГАГХ, 2002. – 176 с.




  1. Архитектура гражданских и промышленных зданий: Учебник для вузов. В 5-ти томах. Под общ. ред. В.М. Предтеченского. Т.4. Великовский Л.Б. Общественные здания. – М.: Стройиздат, 1977. – 108 с.




  1. Конструкции гражданских зданий / Т.Г. Маклакова, С.Н. Нанасова, Е.Д. Бородай, В.П. Житков – М.: Стройиздат, 1986. – 135 с.




  1. СНиП 2.08.02-89. Общественные здания и сооружения / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989.




  1. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя ССССР, 1988. – 16 с.




  1. Культурно-зрелищные учреждения. Нормы проектирования. ВСН 45-86 / Госгражданстрой. – М.: Стройиздат, 1988. – 85 с.




  1. СНиП ІІ-3-79**. Строительная теплотехника / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. С изменениями 1998 г. – 32 с.




  1. СНиП 23-01-99. Строительная климатология. – М.: Госстрой России, 2000. – 58 с.




  1. СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение / Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1980. – 48 с.




  1. СНиП ІІ-12-77. Защита от шума / Госстрой СССР. М.: Стройиздат, 1978. – 49 с.




  1. СНиП 2.01.02-85*. Противопожарные нормы / Госстрой ССР. – М.: АПП ЦИТП, 1991. – 13 с.




  1. ДСТУ Б А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93). Правила виконання архітектурно-будівельних креслень. Держ. Комітет України у справах містобудування і архітектури. – К., 1996. Чинний від 1995-07-01.




  1. Орловский Б.Я., Сербинович П.П. Архитектура гражданских и промышленных зданий: Общественные здания. Учеб. для вузов / Под ред. Ю.С. Яралова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. Шк., 1978. – 271 с.




  1. Скоров Б.М. Гражданские и промышленные здания: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 1978. – 439 с.



КРЕСЛЕННЯ


(з наступної сторінки)

34




Схожі:

·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconКаравела Х.: Сх вант., К.: Ноу-Хау, Тернопіль, К.: Атіка, М.: Высш шк. 200 М.: Димитровград, 200

·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconГосударственный стандарт союза сср фланцы арматуры, соединительных частей и трубопроводов на ру от 0,1 до 200 мпа (от 1 до 200 кгс/см2) общие технические требования
Фланцы арматуры, соединительных частей и трубопроводов на ру от 0,1 до 200 мпа (от 1 до 200 кгс/см2)
·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconНаправлення на практику
Термін практики: з 200 р по 200 р
·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconНаправлення на практику
Термін практики: з 200 р по 200 р
·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconД. В. Федасюку службова записка
Прошу надати доступ до мережі Internet на 200 /200 учбовий рік (вказати з якою метою) в обсязі Мб
·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconКонтракт
На строк з „ ” 200 р по „ ” 200 р
·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconДержавний вищий навчальний заклад “донецький національний технічний університет”
Протокол № Протокол № від " " 200 р від " " 200 р
·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconДержавний вищий навчальний заклад “донецький національний технічний університет”
Протокол № Протокол № від " " 200 р від " " 200 р
·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconДокументи
1. /Module_1_engl_fn.pdf
·в = 1600·0,125 = 200 кг/м iconДокументи
1. /Module_1_ukr.doc
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи