Сумський державний університет icon

Сумський державний університет




НазваСумський державний університет
Сторінка1/7
Дата28.06.2012
Розмір1.37 Mb.
ТипДиплом
  1   2   3   4   5   6   7


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Медичний інститут

Кафедра внутрішньої медицини післядипломної освіти з курсом пропедевтики


ЗАТВЕРДЖУЮ


Директор медичного інституту

_________ проф. В.Е. Маркевич

“______”______________2010 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА


з дисципліни “Внутрішня медицина, в тому числі: кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини” для спеціальності 7.110101 “Лікувальна справа”


Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст


Напрям підготовки: спеціальність 7.110101 “Лікувальна справа”


^ Форма навчання: денна, 5-й рік навчання


Характеристика навчальної дисципліни: «Внутрішня медицина,

в тому числі: кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини»


Семестр

викла-дання

Загальний

обсяг,

годин/

кредит

Аудиторні заняття, годин

Самостійна робота студента, годин

Форма

конт-ролю

іспит (д/з)


всього


лекції

прак-тичні (сем.)

лабо-

ра-

торні

всього

у тому числі

ІРС

під

керівн.

викла-

дача

Інд. за-

вдання

вид/об-

сяг

Само-стійне

опра-цювання

матеріалу

9

135/4

90

20

70

-

45

-

-

45





10


135/5


90


10


80


-


45


-


-


45

підсумко-вий мо-дуль

разом

270/9

180

30

150

-

90

-

-

90






Розробник: к.м.н., асистент Кириченко Н.М.


Затверджено на засіданні кафедри, протокол № 16 від 29 червня 2010 року.


Суми – 2010 р.

^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з внутрішньої медицини для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей «Лікувальна справа» 7.110104, напряму підготовки 1101 «Медицина» у відповідності з діючими нормативними документами. Згідно навчального плану підготовка лікарів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» вивчення навчальної дисципліни «Внутрішня медицина» здійснюється на ІV-V-VІ курсах (7-8; 9-10; 11-12 семестрах). Навчання за вищевказаними спеціальностями здійснюється впродовж 6 років, з них перші 5 років - за єдиним навчальним планом (загальнолікарська підготовка), а на б курсі має місце профілізація відповідно до напряму підготовки.

Програма складена на підставі наступних нормативних документів:

- освітньо-кваліфікаційних характеристика (ОКХ) та освітньо-професійних програмам (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України № 239 від 16.04.03 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 - Медицина»;

- рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України № 152 від 24.03.2004 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України № 492 від 12.10.2004 «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»;

- наказу МОЗ України №148 від 31.01.03 «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти»;

- експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 52;

- наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»;

- наказу МОЗ України № 414 від 2007 «Про зміни до наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005».

^ Внутрішня медицина як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується безпосередньо на вивченні студентами пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики інших клінічних дисциплін (педіатрії, загальної хірургії), а також інших базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, біоорганічної та біологічної хімії, гістології, цитології та ембріології, анатомії людини, патоморфології, фізіології та патофізіології, мікробіології, вірусології та імунології, радіології; й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає фундамент для засвоєння студентами знань з профільних клінічних професійно-практичних дисциплін;

в) формує уміння застосовувати знання з патології внутрішніх органів у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ МОЗ України від 2007), дисципліна «внутрішня медицина» (33 кредити за спеціальністю «Лікувальна справа») вивчається студентами на ІV-V-VІ курсах. На V курсі для викладення внутрішньої медицини за навчальним планом 2007 року виділено 270 годин (9 кредитів): 30 годин лекційних, 150 годин практичних занять та 90 годин самостійної роботи студентів.

Програма дисципліни структурована в 1 модулі, до складу якого входять чотири блоки змістових модулів:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи кровообігу.

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб сечової системи.

4. Загальні питання внутрішньої медицини.

^ Модуль 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини

(кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)

Всього годин -270/9 кредитів (лекцій - 30, практичних занять - 150, СРС - 90)

Змістові модулі:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи кровообігу (120/4).

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб кістково-м'язової системи та сполученої тканини (90/3).

3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб сечостатевої системи (29/1).

4. Загальні питання внутрішньої медицини (31/1).

Програма з внутрішньої медицини на IV та V курсах передбачає вивчення основ внутрішньої медицини за основними її розділам (гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини), при цьому наголос робиться на вивченні етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики основних та розповсюджених захворювань внутрішніх органів.

Викладання основ внутрішньої медицини на IV та V курсах (Модулі 1 та 2) проводиться у вигляді ротацій змістових модулів. Орієнтовна тривалість практичних занять - 5 годин. Основна мета цього курсу - ознайомлення студента з різними аспектами медицини дорослих. Акцент робиться на навичках збору анамнезу, проведення фізикального обстеження та проведення диференціальної діагностики частих клінічних проявів та захворювань. Студенти приймають участь в діагностично-лікувальному процесі амбулаторних (переважно) та стаціонарних пацієнтів під керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри є найголовнішою частиною цього 6-тижневого курсу. Кожен студент щоденно записує та показує клінічні данні щодо обстежених хворих асистенту, чотири рази під час кожного модулю пише студентську історію хвороби (одна з них - повна «академічна», написана від руки, на її перевірку виділяється 0,5 академічної години). Залежно від клінічних умов та можливостей дозволяється ротація змістових модулів на IV та V курсах.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів внутрішньої медицини. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття (4 год.) проводять на клінічних базах кафедри. Методика організації клінічних практичних занять з внутрішньої медицина передбачає необхідність:

- зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару;

- оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших у часників надання медичної допомоги;

- сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного модуля надати студенту докладний план його роботи в клініці та забезпечити організацію його реалізації. Цей план повинен включати:

- методи дослідження, які має засвоїти студент (або ознайомитись):

- алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;

- кількість пацієнтів для курації, яку має здійснювати студент протягом циклу;

- доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях.

Курація пацієнта передбачає:

1) з'ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;

2) проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;

3) аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження хворого;

4) формулювання діагнозу хворого;

5) призначення лікування;

6) визначення заходів первинної та вторинної профілактики;

7) доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагнозу, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику, оцінку прогнозу та працездатності.

На практичних заняттях студентам рекомендується вести щоденники, у які вносити короткі відомості про хворих, обстежених під час практичного заняття, фіксувати формулювання діагнозу, план обстеження хворого та призначене лікування.

СРС та індивідуальна робота студентів складає 30% у навчальному плані. Вона містить:

- опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять;

- роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у лабораторіях та відділення чи (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній патології у позааудиторний час;

- засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно переліку);

- індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті тощо);

- робота в комп'ютерному класі по підготовці до Кроку-2.

Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.


^ Навчальний план з дисципліни «Внутрішня медицина»

для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації

за спеціальністю 7.110104 «Лікувальна справа»



Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік

навчання

Вид контролю

Всього

(годин/

кредитів)

Аудиторних

CPC

Лекцій

Практичних

занять

Всього годин/ Кредитів ECTS

270/9

30

150

90

V




Модуль 2:

Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, неф-рологія, загальні питання внут-рішньої медицини)

Змістових модулів - 4

270/9

Кредитів ECTS

30

150

90

V

Підсумковий модульний контроль

У тому числі – підсумковий контроль засвоєння модулю 2

6 год.










V

Підсумковий модульний контроль


* 1 кредит ЕСТS = 30 год.; аудиторне навантаження – 70%; СРС – 30%.

^ 2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета (кінцеві цілі) вивчення внутрішньої медицини встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і с основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

• 3770 Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених терапевтичних захворювань згідно списку 1 ОКХ.

• 3771 Аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених терапевтичних захворювань.

• 3774 Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань внутрішніх органів.

• 3775 Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і сформулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів.

• 3776, 3791 Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, медикаментозного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях.

• 3798 (3805) Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених терапевтичних захворювань та їх ускладненнях.

• 3801 Оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях.

• 20153 (3803) Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб.

• 6106 (3791) Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених захворювань внутрішніх органів.

• Проводити медичні маніпуляції згідно списку 5 ОКХ.

• 20158 (20152) Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у терапії.


^ 3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 2. «Основи внутрішньої медицини

(кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)»

Всього годин - 270/9 кредитів (лекцій - 30, практичних занять - 150, СРС - 90)

Кінцеві цілі модуля

Студенти повинні:

• Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів з області кардіології, ревматології, нефрології.

• Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з області кардіології, ревматології, нефрології.

• Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та тера-певтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з області кардіології, ревматології, нефрології.

• Знати основні класи препаратів, що застосовуються в кардіології, ревматології, нефрології, показати здібність застосувати відповідні клініко-фармакологічні принципи для ведення пацієнтів з найбільш частими станами з цих областей внутрішньої медицини.

• Скласти та обгрунтувати список з двадцяти показань для направлення пацієнта у відділення невідкладної допомоги або прямої госпіталізації.

• Написати направлення на госпіталізацію по 10 найбільш частим медичним проблемам з області кардіології, ревматології, нефрології.

• Написати 10 виписок зі стаціонару.

• Продемонструвати знання загальних питань внутрішньої медицини, таких як ожиріння, лікування геріатричних пацієнтів, первинна та вторинна профілактика, основи клінічної епідеміології та біостатистики.

• Продемонструвати здібність проводити фокусований медичний огляд та націлене фізикальне обстеження відповідно ведучим скаргам пацієнта та історії захворювання.

• Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.

• Продемонструвати здібність оцінки стану здоров'я дорослих та застосування відповідних рекомендацій по профілактиці.

• Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаційних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в області кардіології, ревматології, нефрології.

• Продемонструвати уміння застосовувати методи біостатистики та клінічної епідеміології в клініці внутрішніх хвороб.

• Показати здібність обгрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби.

• Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні пацієнтів.

• Показати ефективну здібність до контакту з різним оточенням пацієнта, докторами та іншими медичними працівниками.

• Показати основне розуміння того, як вік, стать, культура, соціальний та економічний стан впливають на ведення пацієнтів в клініці внутрішньої медицини.


Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже лікуються) з наступними захворюваннями:

• Превентивне лікування та підтримка здоров'я - 4.

• Лікування геріатричних пацієнтів - 2.

• Кардіоваскулярні хвороби (артеріальна гіпертензія, ІХС, вади серця, кардіоміопатії. аритмії, гостра та хронічна серцева недостатність) - 10.

• Ревматологічні захворювання (ревматична лихоманка, артрити, СЗСТ) - 5.

• Захворювання нирок (гломерулонефрити, гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність) - 3.


Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні по меншій мірі 2/3 госпіталізованих пацієнтів. Якщо немає можливості отримати доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють учбову історію хвороби з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії визначається асистентом/доцентом (завучем кафедри) на основі щотижневого перегляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях.

Щоденні звіти щодо прийому/огляду пацієнтів студентами зберігаються та щотижнево надаються асистенту/доценту для контролю необхідного числа оглядів пацієнтів та відображення набору пацієнтів з найчастішими внутрішніми захворюваннями без зайвої повторюємості.

Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять. Асистенти слідкують за тим, щоби кожен студент отримав необхідну компетенцію в наступних областях: фізикальне обстеження та розпитування хворого, усна доповідь, заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення).

Окрім того, асистенти слідкують за активністю студентів для того, щоби бути впевненими в тому, що ті опанували практичними навичками.




Змістовий модуль 1. «Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб системи кровообігу» (120 годин, 4 кредити)

Конкретні цілі

Студенти повинні:

• Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними кардіологічними захворюваннями.

• Обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в кардіології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення.

• Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань серця.

• Виявляти типову клінічну картину основних захворювань серця.

• Виявляти різні варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань серця.

• Складати план обстеження хворих з основними захворюваннями серця.

• Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях серця на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.

• Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях серця.

• Діагностувати та надавати допомогу при гострій серцевій недостатності.

• Реєструвати та інтерпретувати ЕКГ у 12 відведеннях.

• Вимірювати та інтерпретувати артеріальний тиск.

• Діагностувати та надавати допомогу при зупинці кровообігу та дихання.

• Діагностувати та надавати допомогу при гіпертензивному кризі.

• Діагностувати та надавати допомогу при шоках.

• Діагностувати та надавати допомогу при пароксизмальних порушеннях серцевого ритму.

• Діагностувати та надавати допомогу при синдромі Морган'ї-Едемса-Стокса.

• Проводити легенево-серцеву реанімацію.

• Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


^ Тема 1. Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба).

Визначення. Роль порушень центральних та ниркових механізмів регуляції тиску, ендотеліальної функції та інших факторів. Класифікація. Клінічні прояви та дані додаткових методів дослідження. Ураження органів-мішеней. Диференційний діагноз. Стратифікація ризику. Ускладнення. Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія. Лікування. Ускладнені та неускладнені гіпертензивні кризи, особливості лікувальної тактики Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ Тема 2. Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії.

Визначення. Основні причини. Особливості клініки, діагностики ниркових (реноваскулярних, ренопаренхіматозних), ендокринних (синдром і хвороба Іценко-Кушинга, феохромоцитома, синдром Конна. дифузний токсичний зоб) і гемодинамічних артеріальних гіпертензій. Артеріальна гіпертензія при вагітності, метаболічних порушеннях (метаболічний синдром). Значення лабораторних і інструментальних методів для диференційної діагностики та верифікації діагнозу. Терапевтичне та хірургічне лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ Тема 3. Атеросклероз.

Визначення. Роль гіперліпідемій, загального та місцевого запалення, ушкодження судинної стінки і тромбоцитів у розвитку атеросклерозу. Фактори ризику. Особливості клінічних проявів залежно від переважної локалізації (аорта, коронарні, мезентеріальні та ниркові артерії, артерій нижніх кінцівок). Значення лабораторних, променевих та інших інструментальних методів дослідження. Диференційний діагноз. Ускладнення. Загальні принципи лікування. Лікувальна тактика при різних варіантах перебігу Первинна і вторинна профілактика Прогноз та працездатність.


^ Тема 4. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда.

Визначення. Роль атеросклерозу, дестабілізації атеросклеротичної бляшки і функціональних факторів в патогенезі різних форм ІХС. Класифікація. Особливості клінічного перебігу і діагностики гострого інфаркту міокарда. Поняття «гострий коронарний синдром». Різні форми ІХС. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз різних форм ІХС. Ускладнення гострого інфаркту міокарда (гостра лівошлуночкова недостатність, порушення ритму серця і провідності, розрив міокарда, гостра аневризма серця, післяінфарктний синдром Дреслера та ін). Лікувальна тактика в різні періоди гострого інфаркту міокарда. Показання до хірургічного лікування Реабілітація. Первинна та вторинна профілактика.


^ Тема 5. Хронічні форми ІХС.

Особливості клінічного перебігу і діагностики різних варіантів стабільної стенокардії. Безбольові форми ІХС (безбольова ішемія міокарда, післяінфарктний та дифузний кардіосклероз). Особливості клінічних проявів, критерії діагнозу. Диференційована терапія різних форм ІХС. Терапія нападів стенокардії, гострої лівошлуночкової недостатності. Прогноз та працездатність при різних формах ІХС.


^ Тема 6. Серцева недостатність.

Визначення. Основні причини. Патогенез порушень центральної та периферичної гемодинаміки при різних формах (лівих та правих відділів серця). Роль нейрогуморальної активації та ремоделювання серця. Класифікація. Клінічні прояви та їх особливості залежно від варіанту (систолічний, діастолічний), стадії та функціонального класу. Діагностика. Значення ехокардіографії. Лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ Тема 7. Вроджені вади серця.

Визначення. Дефект міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок, відкритий артеріальний проток, коарктація аорти. Механізми порушень гемодинаміки, значення легеневої гіпертензії. Значення неінвазивних і інвазивних методів для діагностики і диференційної діагностики. Ускладнення. Синдром Ейзенменгера. Показання до хірургічного лікування. Профілактика ускладнень. Прогноз та працездатність.


^ Тема 8. Набуті вади серця.

Визначення. Вади мітрального, аортального, трикуспідального клапанів. Етіологія, механізми порушень геодинаміки. Класифікація. Комбіновані мітральні та аортальні вади. Клінічні прояви. Значення неінвазивних та інвазивних методів. Диференційний діагноз. Ускладнення. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ Тема 9. Інфекційний ендокардит.

Визначення. Етіологія, патогенез. Особливості перебігу залежно від збудника. Діагностичні критерії. Значення лабораторних методів і ехокардіографічного дослідження в діагностиці. Диференційний діагноз. Ускладнення (серцева недостатність, емболії, абсцеси). Лікування. Режими антибактеріальної терапії. Показання до хірургічного лікування. Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ Тема 10. Міокардити та кардіоміопатії.

Визначення. Класифікація. Етіологія та патогенез основних видів кардіоміопатій (запальних, метаболічних, ідиопатичних). Клінічні прояви, зміни ЕКГ, ЕхоКГ та інших променевих методів дослідження залежно ви етіології і варіанту перебігу. Критерії діагнозу та диференційний діагноз. Ускладнення. Особливості лікування різних кардіоміопатій. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

^ Тема 11. Тромбоемболія легеневої артерії та легеневе серце.

Визначення та класифікація ТЕЛА. Фактори ризику. Патогенез порушень гемодинаміки. Клінічний перебіг різних форм. Критерії діагнозу, диференційний діагноз. Діагностичне значення змін даних інструментальних методів дослідження. Лікувальна тактика. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення легеневого серця. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні прояви, зміни даних інструментальних методів дослідження у залежності від етіологічного фактора і стадії (компенсація або декомпенсація). Диференційний діагноз. Принципи диференційованого лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ Тема 12. Перикардити.

Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клініки, перебігу і діагностики різних варіантів перикардитів. Методи верифікації діагнозу. Диференційний діагноз з ураженнями міокарда. Тампонади серця. Показання до пункції перикарду, її діагностичне та лікувальне значення. Диференційована терапія різних форм із урахуванням етіологічних факторів. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ Тема 13. Нейроциркуляторна дистонія.

Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клінічних синдромів. Критерії діагнозу Диференційний діагноз. Диференційована терапія. Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність


^ Тема 14. Порушення серцевого ритму та провідності.

Визначення. Етіологія. Електрофізіологічні механізми аритмій (екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння передсердь, шлуночкові тахікардія та фібриляція шлуночків). Клініка, ЕКГ-діагностика та диференційна діагностика. Ускладнення. Медикаментозні та немедикаментозні методи лікування. Роль електроімпульсної терапії. Невідкладна терапія при пароксизмальних порушеннях ритму та раптовій зупинці серця. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення та етіологія порушень провідності, класифікація. Клініка та ЕКГ-діагностика атріовентрикулярних блокад та блокад ніжок жмутка Гіса. Тактика при гострих та хронічних порушеннях провідності. Невідкладна допомога при нападах Морганьї-Адамса-Стокса. Показання та принципи електрокардіостимуляції (тимчасової, постійної). Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Змістового модуля 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб системи кровообігу»


№ п/п

Тема лекції

Години

Посилання на літературу

Шифр ОППС

1.

Артеріальна гіпертензія

2

[1-19] [20-42]

Пп.001;012;051;063;071;079;091;094;095;096;099;125;140;148;153;168;191;195;199;201;242; 250;264;Пн.034; 037.

2.

Атеросклероз

2

[1-19] [20-42]

Пп.001;012;051;071;072;084;091;094;095;096; 099;140;148;199;201; 242;264; Пн.034; 037;.

3.

ІХС: гострий інфаркт міокарда

2

[1-19] [20-42]

Пп.001;012;051;063;071;079;091;094;095;096; 099;125;140;148;153;168;191;195;199;201;242; 250;264; Пн.034; 037; 040.

4.

Хронічні форми ішемічної хвороби серця

2

[1-19] [20-42]

Пп.001;012;051;063;071;079;091;094;095;096; 099;125;140; 148;153; 168;191;195;199;201; 242; 250;264; Пн.034; 037; 040.

5.

Набуті вади серця

2

[1-19] [20-42]

Пп.001;051;072;074;084;094;096;125;154; 168;170;175;199;201;213;229;242;260; Пн.034;037;040.

6.

Міокардити та кардіоміопатії

2

[1-19] [20-42]

Пп.001;012;051;063;079;084;085;094;091;099;140; 148;191;199;201;242;250;264;Пн.034; 037;045.

7.

Серцева недостатність

2

[1-19] [20-42]

Пп.001;012;051;052;053;094;096;122;125;139;148; 154;168;199;240;242;260; Пн.034;040; 045.

8.

Порушення серцевого ритму та провідності

2

[1-19] [20-42]

Пп.001;012;063; 094;095;096;122;125;140;148;

153;170;189;191;201;216;223;229;264; Пн.037;040;045.




Разом:

16








^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Змістового модуля 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб системи кровообігу»




Тема практичного заняття

годи-ни

Посилання на літературу

Шифр ОКХ

1.

Есенціальна артеріальна гіпертензія

6

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.24, 27

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.24,27

2.

Вторинні артеріальні гіпертензії

4

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.24, 27

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.24,27

3.

Атеросклероз

4

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.22,26,28,32;

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.22, 26,28,32

4.

ІХС: гострий інфаркт міокарда

6

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.22,26,28,32;

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.22, 26,28,32

5.

Хронічні форми ішемічної хвороби серця

6

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.22,26,28,32; 3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.22, 26,28,32

6.

Вроджені вади серця

4

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.23; 3.ПФ.Д.02.ЗР.Р.09.23

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.23;3.ПФ.С.07.ПР.О.14

7.

Набуті вади серця

6

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.74;3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.26, 74

8.

Інфекційний ендокардит

4

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.26; 3.ПФ.Д.02.ЗР.Р.09.26

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.26;3.ПФ.С.07.ПР.О.14

9.

Міокардити та кардіоміопатії

4

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.29; 3.ПФ.Д.02.ЗР.Р.09.29

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.29;3.ПФ.С.07.ПР.О.29

10.

Перикардити

4

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.32; 3.ПФ.Д.02.ЗР.Р.09.32

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.30,32;3.ПФ.С.07.ПР.О.14

11.

Легеневе серце та тромбоембо-лія легеневої артерії

6

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.30,43; 3.ПФ.Д.02.ЗР.Р.09.30,43

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.30,43;3.ПФ.С.07.ПР.О.14

12.

Серцева недостатність

6

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.29;

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.29

13.

Нейроциркуляторна дистонія

4

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.22,26,28,32;

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.22, 26,28,32

14.

Порушення серцевого ритму та провідності

6

[1-19] [20-42]

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.33; 3.ПФ.Д.02.ЗР.Р.09.33

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.11.33;3.ПФ.С.07.ПР.О.14




Разом:

70

[1-19] [20-42]





Завдання для самостійної (індивідуальної) роботи студентів




Тема

години

Шифр ОКХ




Змістовий модуль 1







1.

Підготовка до практичних занять:

- Опанування навичками реєстрації та інтерпретування ЕКГ.

- Опанування навичками вимірювання артеріального тиску.

- Опанування навичками трактування даних доплерехокар-діоскопічного дослідження.

- Опанування навичками трактування стресс-тестів.

- Опанування навичками трактування даних рентгенконтраст-ної ангіографії.

- Опанування навичками трактування даних рентгенологіч-ного дослідження органів грудної клітки.

- Опанування навичками аналізувати дані лабораторних методів дослідження (мікробіологічне дослідження крові, гострофазові показники крові, загальний білок та білкові фракції, трансамінази крові, коагулограма, лабораторні маркери некрозу міокарда, ліпідний спектр крові, креатинін крові, кліренс креатиніну, електроліти крові, дані сероло-гічних досліджень при аутоімунних процесах) .

- Опанування навичками надання медичної допомоги при гострій серцевій недостатності, колапсі, шоках, пароксиз-мальних порушеннях ритму, при синдромі Морган’ї-Едемса-Стокса, при гіпертензивному кризі, зупинці кровообігу та дихання.



31

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.02,03,04.23,26,29,32,33,34;

3.ПФ.С.01.ПР.Р.01,02,03,04,05,07,08;

3ПФ.Д.02.ЗР.Р.10.23,263,29,32,33,34;

3.ПФ.Д.03,04,05,06.ЗР.Р09,10,11,12,13.23,263,29,32,33,34; 3.ПФ.С.07.ПР.0.14; 3ПФ.С.9,10.Н.24,25.8,15,16

2.

Курація хворого з написанням історії хвороби.

2




3.

Індивідуальна робота:

• Доповідь реферату на практичному занятті.

• Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр.

• Доповідь історії хвороби на практичному занятті.

• Написання тез, статей.

1







Всього:

34





^ Перелік тематичних питань до контролю змістового модуля 1

«Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб системи кровообігу»


^ 1. Ессенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба)

  1. Дати визначення артеріальній гіпертензії (АГ).

  2. Класифікації АГ за ступенем важкості і стадією хвороби.

  3. Фактори ризику АГ.

  4. Програма обстеження хворого на АГ.

  5. Методика вимірювання артеріального тиску (АТ).

  6. Стратифікація ризику для оцінки прогнозу при АГ.

  7. Основні принципи лікування АГ.

  8. Препарати першої і другої лінії, їх фармакологічну характеристику, дози і режим призначення.

  9. Визначення гіпертензивного кризу, класифікацію, лікування ускладнених і неускладнених кризів.

  10. Первинна і вторинна профілактика АГ.

  11. Прогноз і працездатність при АГ.


^ 2. Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії

  1. Визначення.

  2. Основні причини їх виникнення.

  3. Особливості клініки, діагностики ниркових (реноваскулярних, ренопаренхіматозних),

  4. Особливості клініки, діагностики ендокринних (синдром і хвороба Іценко-Кушинга, феохромоцитома, синдром Конна, дифузний токсичний зоб)

  5. Особливості клініки, діагностики гемодинамічних артеріальних гіпертензій.

  6. Особливості клініки, діагностики артеріальної гіпертензія при вагітності,

  7. Особливості клініки, діагностики артеріальної гіпертензії при метаболічних порушеннях (метаболічний синдром).

  8. Значення лабораторних і інструментальних методів для диференційної діагностики та верифікації діагнозу при симптоматичній артеріальній гіпертензії.

  9. Терапевтичне та хірургічне лікування.

  10. Первинна та вторинна профілактика.

  11. Прогноз та працездатність.


3. Атеросклероз

  1. Дати визначення поняттю “атеросклероз”.

  2. В чому полягає сутність інфільтративної гіпотези патогенезу атеросклерозу?

  3. Фактори ризику атеросклерозу.

  4. Класифікація гіперліпопротеїнемій за Д. Фредріксоном.

  5. Які основні причини вторинних гіперліпопротеїнемій?

  6. Які існують стадії морфогенезу атеросклеротичної бляшки?

  7. Яка існує клінічна класифікація атеросклерозу?

  8. Які загальноприйняті рівні ліпідів крові (нормальні, межові, підвищені)?

  9. Назвати класифікацію сучасних гіполіпідемічних засобів і представників статинів, фібратів, нікотинової кислоти і секвестрантів жовчних кислот.

  10. В чому сутність індивідуалізації гіполіпідемічної терапії?


4. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда

  1. Визначення терміну “гострий коронарний синдром” та “нестабільна стенокардія і інфаркт міокарда”.

  2. Роль атеросклерозу, дестабілізації атеросклеротичної бляшки і функціональних факторів в патогенезі різних форм ІХС

  3. Класифікацію нестабільної стенокардії і інфаркта міокарда.

  4. Особливості клінічного перебігу і діагностики гострого інфаркту міокарда (Дати характеристику клінічним варіантам інфаркту міокарда).

  5. Критерії діагнозу різних форм ІХС.

  6. Диференційний діагноз різних форм ІХС.

  7. Знати динаміку змін ЕКГ при інфаркті міокарду, його стадії.

  8. Дати характеристику резорбційно-некротичному синдрому при інфаркті.

  9. Знати ускладнення інфаркту міокарда і його лікування (гостра лівошлуночкова недостатність, порушення ритму серця і провідності, розрив міокарда, гостра аневризма серця, післяінфарктний синдром Дреслера та ін).

  10. Лікувальна тактика в різні періоди гострого інфаркту міокарда

  11. Показання до хірургічного лікування.

  12. Реабілітація.

  13. Первинна та вторинна профілактика.


^ 5. Хронічні форми ішемічної хвороби серця (ІХС)

  1. Дати визначення ІХС.

  2. Назвати клінічну класифікацію ІХС.

  3. Назвати етіологію і патогенез ІХС.

  4. Дати деталізацію больового синдрому при ІХС.

  5. Знати клінічну і інструментальну діагностику стенокардії, класифікації стабільної форми.

  6. Знати інструментальну діагностику стенокардії (ЕКГ, фармакологічні тести, навантажувальні тести, холтермоніторинг).

  7. Диференціальна діагностика ІХС.

  8. Програма лікування стенокардії. Основні антиангінальні засоби, їх фармакологічні характеристики.

  9. Хірургічні методи лікування ІХС.

  10. Сутність первинної і вторинної профілактики ІХС.


^ 6. Вроджені вади серця

  1. Етіологія та патогенез, гемодинамічні порушення при вроджених вадах серця.

  2. Класифікація вроджених вад серця.

  3. Вроджені вади серця з первинним ціанозом (тетрада та триада Фало), клініка, діагностика.

  4. Вроджені вади серця блідого типу з вторинним ціанозом (синдром Лютембаше, комплекс Ейзенменгера), клініка, діагностика.

  5. Вроджені вади серця блідого типу без ціанозу (відкритий артеріальний проток, дефект міжпередсердної та міжшлуночкової перетинок), клініка, діагностика.

  6. Каорктація аорти: патогенез, клінічні прояви, діагностика, лікування.

  7. Диференційна діагностика вроджених вад серця та набутих вад серця.

  8. Лабораторна та інструментальна діагностика вроджених вад серця.

  9. Ускладнення при вроджених вадах серця та їх лікування.

^ 7. Набуті вади серця

а) Мітральні серцеві вади

  1. Дати визначення серцевим вадам взагалі і, зокрема, мітральним.

  2. Знати механізми порушення гемодинаміки при серцевих вадах. Що таке перевантаження опором і об’ємом?

  3. Класифікація набутих серцевих вад взагалі і, зокрема, мітральних.

  4. Порушення гемодинаміки при мітральному стенозі і недостатності.

  5. Критерії діагностики мітрального стенозу і недостатності.

  6. Ускладнення при мітральних вадах.

  7. Диференціальний діагноз при мітральних вадах.

  8. Показання до хірургічної корекції мітральних вад.

  9. Профілактика тромботичних ускладнень у хворих, що перенесли хірургічну корекцію вад.

б) Аортальні серцеві вади

  1. Етіологія аортальних серцевих вад.

  2. Порушення гемодинаміки при стенозі і недостатності.

  3. Механізм компенсації при стенозі і недостатності.

  4. Клініка стенозу і недостатності.

  5. Критерії діагностики.

  6. Стадії аортальних вад.

  7. Інструментальна діагностика аортальних вад.

  8. Показання до хірургічного лікування.

  9. Сутність хірургічної корекції.

  10. Ведення післяопераційних хворих.


8. Інфекційний ендокардит (ІЕ)

  1. Дати визначення терміну “інфекційний ендокардит”.

  2. Класифікація інфекційного ендокардиту

  3. Етіологія та патогенез ІЕ.

  4. Клінічні прояви ІЕ.

  5. Основні синдроми перебігу ІЕ.

  6. Лабораторна та інструментальна діагностика ІЕ.

  7. Принципи лікування ІЕ залежно від інфекційного збудника.

  8. Показання до хірургічного лікування ІЕ.

  9. Лікування ІЕ стафілококової етіології.

  10. Принципи лікування ІЕ стрептококової етіології.

  11. Профілактика інфекційного ендокардиту.


^ 9. Міокардити та кардіоміопатії

а) Міокардити

  1. Дати визначення терміну “міокардит”.

  2. Класифікація міокардитів.

  3. Знати етіологію і патогенез міокардитів.

  4. Назвати і охарактеризувати клінічні варіанти перебігу міокардитів.

  5. В чому полягає лабораторна і інструментальна діагностика міокардитів.

  6. Назвати діагностичні критерії міокардитів.

  7. Знати елементи диференціальної діагностики міокардитів.

  8. Вміти скласти програму лікування міокардитів, фармакологічні характеристики засобів.

  9. В чому полягає профілактика міокардитів?

б) Кардіоміопатії

  1. Дати визначення терміну “кардіоміопатія”.

  2. Класифікація кардіоміопатій.

  3. Етіологія, патогенез та клінічні прояви дилатаційної кардіоміопатії.

  4. Дані об’єктивного обстеження, інструментальних методів в діагностиці дилатаційної кардіоміопатії.

  5. Лікування дилатаційної кардіоміопатії.

  6. Патогенез, клінічні прояви гіпертрофічної кардіоміопатії.

  7. Дані об’єктивного обстеження та інструментальних методів в діагностиці гіпертрофічної кардіоміопатії.

  8. Лікування гіпертрофічної кардіоміопатії.

  9. Клініка, діагностика та лікування рестриктивної кардіоміопатії .

  10. Клінічні прояви, діагностика та лікування аритмогенної дисплазії правого шлуночка.

  11. Метаболічні кардіоміопатії, класифікація, клінічні прояви, діагностика.

  12. Лікування метаболічних кардіоміопатій.


10. Перикардити

  1. Дати визначення терміну “перикардит”.

  2. Класифікація перикардитів.

  3. Етіологія та патогенез перикардитів.

  4. Клінічні прояви сухого перикардиту та дані об’єктивного обстеження хворого з сухим перикардитом.

  5. Лабораторна та інструментальна діагностика сухого перикардиту.

  6. Лікування сухого перикардиту.

  7. Клініка та дані об’єктивного обстеження хворого з ексудативним перикардитом.

  8. Інструментальна та лабораторна діагностика ексудативного перикардиту.

  9. Лікування ексудативного перикардиту. Методика та показання до проведення пункції перикарду.

  10. Клінічні прояви, об’єктивне обстеження хворого з констриктивним перикардитом.

  11. Лабораторна та інструментальна діагностика констриктивного перикардиту.

  12. Принципи лікування хворого з констриктивним перикардитом.


^ 11. Легеневе серце та тромбоемболія легеневої артерії

  1. Дати визначення терміну “легеневе серце”.

  2. Класифікація легеневого серця по В.Е.Вотчалу.

  3. Етіологія та патогенез легеневого серця.

  4. Дати визначення терміну “тромбоемболія легеневої артерії” (ТЕЛА).

  5. Етіологія та патогенез ТЕЛА.

  6. Класифікація ТЕЛА.

  7. Клінічні прояви ТЕЛА та ускладнення.

  8. Інструментальна та диференційна діагностика ТЕЛА.

  9. Невідкладна допомога при ТЕЛА.

  10. Профілактика ТЕЛА.

  11. Клінічні прояви компенсованого хронічного легеневого серця.

  12. Клініка декомпенсованого хронічного легеневого серця.

  13. Визначення та діагностика дихальної недостатності.

  14. Інструментальна та лабораторна діагностика хронічного легеневого серця.

  15. Діагностичні критерії гострого та хронічного легеневого серця.

  16. Диференційна діагностика хронічного легеневого серця.

  17. Лікування компенсованого хронічного легеневого серця.

  18. Лікування декомпенсованого хронічного легеневого серця. Оксигенотерапія в лікуванні хронічного легеневого серця.


^ 12. Серцева недостатність

  1. Дати визначення терміну “хронічна серцева недостатність”.

  2. Основні причини розвитку хронічної серцевої недостатності.

  3. Компенсаторні механізми при ХСН.

  4. Класифікація ХСН.

  5. Клінічні прояви ХСН.

  6. Діагностичні критерії ХСН.

  7. Діагностика ХСН, клінічна і інструментальна.

  8. Лікування ХСН, немедикаментозне і медикаментозне.

  9. Знати програму призначення діуретиків, інгібіторів АПФ, -блокаторів, серцевих глікозидів, їх фармакологічні характеристики.

  10. Профілактика ускладнень ХСН.


^ 13. Нейроциркуляторна дистонія

  1. Визначення.

  2. Етіологія та патогенез.

  3. Класифікація.

  4. Особливості клінічних синдромів.

  5. Критерії діагнозу Диференційний діагноз.

  6. Диференційована терапія.

  7. Первинна і вторинна профілактика.

  8. Прогноз та працездатність


^ 14. Порушення ритму серця та провідності

  1. Дати визначення терміну “аритмія серця”.

  2. Етіологія.

  3. Електрофізіологічні механізми аритмій (екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння передсердь, шлуночкові тахікардія та фібриляція шлуночків).

  4. Клініка, ЕКГ-діагностика та диференційна діагностика.

  5. Ускладнення.

  6. Медикаментозні та немедикаментозні методи лікування.

  7. Роль електроімпульсної терапії.

  8. Невідкладна терапія при пароксизмальних порушеннях ритму та раптовій зупинці серця.

  9. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

  10. Визначення та етіологія порушень провідності, класифікація.

  11. Клініка та ЕКГ-діагностика атріовентрикулярних блокад та блокад ніжок пучка Гіса.

  12. Тактика при гострих та хронічних порушеннях провідності.

  13. Синдром Морганьї-Адамса-Стокса: клінічні прояви, патогенез, невідкладна допомога.

  14. Показання та принципи електрокардіостимуляції (тимчасової, постійної).

  15. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.


^ Контрольні питання для тестування на практичних заняттях і для підсумкового змістового модуля 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб системи кровообігу»

  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Сумський державний університет iconКонспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет
Внутрішній економічний механізм підприємства: конспект лекцій / укладач Н. В. Мішеніна.– Суми : Сумський державний університет, 2012....
Сумський державний університет iconСумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ
Дні відкритих дверей Сумський державний університет// Данкор. 2007. №45. 7 ноября. С. Б49
Сумський державний університет iconСумський державний університет 3492 методичнi вказiвки
Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проектування зі спеціальності 05050205 «Гідравлічні машини, гідроприводи...
Сумський державний університет iconСумський державний університет гуманізм. Трансгуманізм. Постгуманізм
Суми, 19-20 квітня 2013 року / редкол проф. Є. О. Лебідь, доц. А. Є. Лебідь– Сумський державний університет, 2013. – 97 с
Сумський державний університет iconСумський державний університет 3516 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичної роботи “Інформаційні технології апроксимації та прогнозування статистичних медичних даних” з дисципліни...
Сумський державний університет iconСумський державний університет О. О. Міцура, О. М. Олефіренко Управління інноваційним
Управління інноваційними проектами : конспект лекцій / укладачі: О. О. Міцура, О. М. Олефіренко. – Суми : Сумський державний університет,...
Сумський державний університет iconСумський державний університет економіка та організація діяльності об'єднань підприємств
Конспект лекцій з курсу «Економіка та організація діяльності об'єднань підприємств» / укладачі: О.І. Карінцева, М. О. Харченко, О....
Сумський державний університет iconМіністерство освіти І науки України Сумський державний університет 3542 збірник задач із дисципліни «Технологія використання стиснутих газів»
Збірник задач із дисципліни «Технологія використання стиснутих газів» / укладачі: Г. А. Бондаренко, С. О. Шарапов. – Суми : Сумський...
Сумський державний університет iconМетодичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література»
Суми Сумський державний університет 2011 Методичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література» до практичних і самостійних робіт...
Сумський державний університет iconМіністерство освіти І науки України Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Сумський національний аграрний університет Сумська обласна державна адміністрація Управління освіти І науки ват сумихімпром інформаційний лист
Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка відбудеться регіональна наукова конференція молодих дослідників...
Сумський державний університет iconСумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Бібліотека Навчально-виховний процес у вищій школі Інформаційний список літератури за 2 квартал Суми
Буряк, В. Криворізький державний педагогічний університет: на шляху до оновлення змісту освіти [Текст] / В. Буряк // Вища школа....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи