Сумський державний університет
Скачати 1.37 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Медичний інститут Кафедра внутрішньої медицини післядипломної освіти з курсом пропедевтики ЗАТВЕРДЖУЮДиректор медичного інституту _________ проф. В.Е. Маркевич “______”______________2010 р. РОБОЧА ПРОГРАМАз дисципліни “Внутрішня медицина, в тому числі: кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини” для спеціальності 7.110101 “Лікувальна справа” Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст Напрям підготовки: спеціальність 7.110101 “Лікувальна справа” ^ Характеристика навчальної дисципліни: «Внутрішня медицина, в тому числі: кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини»
Розробник: к.м.н., асистент Кириченко Н.М. Затверджено на засіданні кафедри, протокол № 16 від 29 червня 2010 року. Суми – 2010 р. ^ Програма з внутрішньої медицини для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей «Лікувальна справа» 7.110104, напряму підготовки 1101 «Медицина» у відповідності з діючими нормативними документами. Згідно навчального плану підготовка лікарів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» вивчення навчальної дисципліни «Внутрішня медицина» здійснюється на ІV-V-VІ курсах (7-8; 9-10; 11-12 семестрах). Навчання за вищевказаними спеціальностями здійснюється впродовж 6 років, з них перші 5 років - за єдиним навчальним планом (загальнолікарська підготовка), а на б курсі має місце профілізація відповідно до напряму підготовки. Програма складена на підставі наступних нормативних документів: - освітньо-кваліфікаційних характеристика (ОКХ) та освітньо-професійних програмам (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України № 239 від 16.04.03 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 - Медицина»; - рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України № 152 від 24.03.2004 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України № 492 від 12.10.2004 «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»; - наказу МОЗ України №148 від 31.01.03 «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти»; - експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 52; - наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»; - наказу МОЗ України № 414 від 2007 «Про зміни до наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005». ^ а) ґрунтується безпосередньо на вивченні студентами пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики інших клінічних дисциплін (педіатрії, загальної хірургії), а також інших базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, біоорганічної та біологічної хімії, гістології, цитології та ембріології, анатомії людини, патоморфології, фізіології та патофізіології, мікробіології, вірусології та імунології, радіології; й інтегрується з цими дисциплінами; б) закладає фундамент для засвоєння студентами знань з профільних клінічних професійно-практичних дисциплін; в) формує уміння застосовувати знання з патології внутрішніх органів у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ МОЗ України від 2007), дисципліна «внутрішня медицина» (33 кредити за спеціальністю «Лікувальна справа») вивчається студентами на ІV-V-VІ курсах. На V курсі для викладення внутрішньої медицини за навчальним планом 2007 року виділено 270 годин (9 кредитів): 30 годин лекційних, 150 годин практичних занять та 90 годин самостійної роботи студентів. Програма дисципліни структурована в 1 модулі, до складу якого входять чотири блоки змістових модулів: 1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи кровообігу. 2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини. 3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб сечової системи. 4. Загальні питання внутрішньої медицини. ^ (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини) Всього годин -270/9 кредитів (лекцій - 30, практичних занять - 150, СРС - 90) Змістові модулі: 1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи кровообігу (120/4). 2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб кістково-м'язової системи та сполученої тканини (90/3). 3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб сечостатевої системи (29/1). 4. Загальні питання внутрішньої медицини (31/1). Програма з внутрішньої медицини на IV та V курсах передбачає вивчення основ внутрішньої медицини за основними її розділам (гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини), при цьому наголос робиться на вивченні етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики основних та розповсюджених захворювань внутрішніх органів. Викладання основ внутрішньої медицини на IV та V курсах (Модулі 1 та 2) проводиться у вигляді ротацій змістових модулів. Орієнтовна тривалість практичних занять - 5 годин. Основна мета цього курсу - ознайомлення студента з різними аспектами медицини дорослих. Акцент робиться на навичках збору анамнезу, проведення фізикального обстеження та проведення диференціальної діагностики частих клінічних проявів та захворювань. Студенти приймають участь в діагностично-лікувальному процесі амбулаторних (переважно) та стаціонарних пацієнтів під керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри є найголовнішою частиною цього 6-тижневого курсу. Кожен студент щоденно записує та показує клінічні данні щодо обстежених хворих асистенту, чотири рази під час кожного модулю пише студентську історію хвороби (одна з них - повна «академічна», написана від руки, на її перевірку виділяється 0,5 академічної години). Залежно від клінічних умов та можливостей дозволяється ротація змістових модулів на IV та V курсах. Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів (СРС). Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів внутрішньої медицини. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком. Практичні заняття (4 год.) проводять на клінічних базах кафедри. Методика організації клінічних практичних занять з внутрішньої медицина передбачає необхідність: - зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару; - оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших у часників надання медичної допомоги; - сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності. Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного модуля надати студенту докладний план його роботи в клініці та забезпечити організацію його реалізації. Цей план повинен включати: - методи дослідження, які має засвоїти студент (або ознайомитись): - алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини; - кількість пацієнтів для курації, яку має здійснювати студент протягом циклу; - доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях. Курація пацієнта передбачає: 1) з'ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами; 2) проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання; 3) аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження хворого; 4) формулювання діагнозу хворого; 5) призначення лікування; 6) визначення заходів первинної та вторинної профілактики; 7) доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагнозу, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику, оцінку прогнозу та працездатності. На практичних заняттях студентам рекомендується вести щоденники, у які вносити короткі відомості про хворих, обстежених під час практичного заняття, фіксувати формулювання діагнозу, план обстеження хворого та призначене лікування. СРС та індивідуальна робота студентів складає 30% у навчальному плані. Вона містить: - опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять; - роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у лабораторіях та відділення чи (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній патології у позааудиторний час; - засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно переліку); - індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті тощо); - робота в комп'ютерному класі по підготовці до Кроку-2. Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю. ^ для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за спеціальністю 7.110104 «Лікувальна справа»
* 1 кредит ЕСТS = 30 год.; аудиторне навантаження – 70%; СРС – 30%. ^ Мета (кінцеві цілі) вивчення внутрішньої медицини встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і с основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі дисципліни: • 3770 Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених терапевтичних захворювань згідно списку 1 ОКХ. • 3771 Аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених терапевтичних захворювань. • 3774 Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань внутрішніх органів. • 3775 Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і сформулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів. • 3776, 3791 Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, медикаментозного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях. • 3798 (3805) Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених терапевтичних захворювань та їх ускладненнях. • 3801 Оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях. • 20153 (3803) Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб. • 6106 (3791) Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених захворювань внутрішніх органів. • Проводити медичні маніпуляції згідно списку 5 ОКХ. • 20158 (20152) Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у терапії. ^ МОДУЛЬ 2. «Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)» Всього годин - 270/9 кредитів (лекцій - 30, практичних занять - 150, СРС - 90) Кінцеві цілі модуля Студенти повинні: • Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів з області кардіології, ревматології, нефрології. • Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з області кардіології, ревматології, нефрології. • Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та тера-певтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з області кардіології, ревматології, нефрології. • Знати основні класи препаратів, що застосовуються в кардіології, ревматології, нефрології, показати здібність застосувати відповідні клініко-фармакологічні принципи для ведення пацієнтів з найбільш частими станами з цих областей внутрішньої медицини. • Скласти та обгрунтувати список з двадцяти показань для направлення пацієнта у відділення невідкладної допомоги або прямої госпіталізації. • Написати направлення на госпіталізацію по 10 найбільш частим медичним проблемам з області кардіології, ревматології, нефрології. • Написати 10 виписок зі стаціонару. • Продемонструвати знання загальних питань внутрішньої медицини, таких як ожиріння, лікування геріатричних пацієнтів, первинна та вторинна профілактика, основи клінічної епідеміології та біостатистики. • Продемонструвати здібність проводити фокусований медичний огляд та націлене фізикальне обстеження відповідно ведучим скаргам пацієнта та історії захворювання. • Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд. • Продемонструвати здібність оцінки стану здоров'я дорослих та застосування відповідних рекомендацій по профілактиці. • Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаційних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в області кардіології, ревматології, нефрології. • Продемонструвати уміння застосовувати методи біостатистики та клінічної епідеміології в клініці внутрішніх хвороб. • Показати здібність обгрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби. • Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні пацієнтів. • Показати ефективну здібність до контакту з різним оточенням пацієнта, докторами та іншими медичними працівниками. • Показати основне розуміння того, як вік, стать, культура, соціальний та економічний стан впливають на ведення пацієнтів в клініці внутрішньої медицини. Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже лікуються) з наступними захворюваннями: • Превентивне лікування та підтримка здоров'я - 4. • Лікування геріатричних пацієнтів - 2. • Кардіоваскулярні хвороби (артеріальна гіпертензія, ІХС, вади серця, кардіоміопатії. аритмії, гостра та хронічна серцева недостатність) - 10. • Ревматологічні захворювання (ревматична лихоманка, артрити, СЗСТ) - 5. • Захворювання нирок (гломерулонефрити, гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність) - 3. Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні по меншій мірі 2/3 госпіталізованих пацієнтів. Якщо немає можливості отримати доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють учбову історію хвороби з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії визначається асистентом/доцентом (завучем кафедри) на основі щотижневого перегляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях. Щоденні звіти щодо прийому/огляду пацієнтів студентами зберігаються та щотижнево надаються асистенту/доценту для контролю необхідного числа оглядів пацієнтів та відображення набору пацієнтів з найчастішими внутрішніми захворюваннями без зайвої повторюємості. Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять. Асистенти слідкують за тим, щоби кожен студент отримав необхідну компетенцію в наступних областях: фізикальне обстеження та розпитування хворого, усна доповідь, заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення). Окрім того, асистенти слідкують за активністю студентів для того, щоби бути впевненими в тому, що ті опанували практичними навичками. Змістовий модуль 1. «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу» (120 годин, 4 кредити) Конкретні цілі Студенти повинні: • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними кардіологічними захворюваннями. • Обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в кардіології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення. • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань серця. • Виявляти типову клінічну картину основних захворювань серця. • Виявляти різні варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань серця. • Складати план обстеження хворих з основними захворюваннями серця. • Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях серця на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. • Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях серця. • Діагностувати та надавати допомогу при гострій серцевій недостатності. • Реєструвати та інтерпретувати ЕКГ у 12 відведеннях. • Вимірювати та інтерпретувати артеріальний тиск. • Діагностувати та надавати допомогу при зупинці кровообігу та дихання. • Діагностувати та надавати допомогу при гіпертензивному кризі. • Діагностувати та надавати допомогу при шоках. • Діагностувати та надавати допомогу при пароксизмальних порушеннях серцевого ритму. • Діагностувати та надавати допомогу при синдромі Морган'ї-Едемса-Стокса. • Проводити легенево-серцеву реанімацію. • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації. ^ Визначення. Роль порушень центральних та ниркових механізмів регуляції тиску, ендотеліальної функції та інших факторів. Класифікація. Клінічні прояви та дані додаткових методів дослідження. Ураження органів-мішеней. Диференційний діагноз. Стратифікація ризику. Ускладнення. Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія. Лікування. Ускладнені та неускладнені гіпертензивні кризи, особливості лікувальної тактики Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Основні причини. Особливості клініки, діагностики ниркових (реноваскулярних, ренопаренхіматозних), ендокринних (синдром і хвороба Іценко-Кушинга, феохромоцитома, синдром Конна. дифузний токсичний зоб) і гемодинамічних артеріальних гіпертензій. Артеріальна гіпертензія при вагітності, метаболічних порушеннях (метаболічний синдром). Значення лабораторних і інструментальних методів для диференційної діагностики та верифікації діагнозу. Терапевтичне та хірургічне лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Роль гіперліпідемій, загального та місцевого запалення, ушкодження судинної стінки і тромбоцитів у розвитку атеросклерозу. Фактори ризику. Особливості клінічних проявів залежно від переважної локалізації (аорта, коронарні, мезентеріальні та ниркові артерії, артерій нижніх кінцівок). Значення лабораторних, променевих та інших інструментальних методів дослідження. Диференційний діагноз. Ускладнення. Загальні принципи лікування. Лікувальна тактика при різних варіантах перебігу Первинна і вторинна профілактика Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Роль атеросклерозу, дестабілізації атеросклеротичної бляшки і функціональних факторів в патогенезі різних форм ІХС. Класифікація. Особливості клінічного перебігу і діагностики гострого інфаркту міокарда. Поняття «гострий коронарний синдром». Різні форми ІХС. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз різних форм ІХС. Ускладнення гострого інфаркту міокарда (гостра лівошлуночкова недостатність, порушення ритму серця і провідності, розрив міокарда, гостра аневризма серця, післяінфарктний синдром Дреслера та ін). Лікувальна тактика в різні періоди гострого інфаркту міокарда. Показання до хірургічного лікування Реабілітація. Первинна та вторинна профілактика. ^ Особливості клінічного перебігу і діагностики різних варіантів стабільної стенокардії. Безбольові форми ІХС (безбольова ішемія міокарда, післяінфарктний та дифузний кардіосклероз). Особливості клінічних проявів, критерії діагнозу. Диференційована терапія різних форм ІХС. Терапія нападів стенокардії, гострої лівошлуночкової недостатності. Прогноз та працездатність при різних формах ІХС. ^ Визначення. Основні причини. Патогенез порушень центральної та периферичної гемодинаміки при різних формах (лівих та правих відділів серця). Роль нейрогуморальної активації та ремоделювання серця. Класифікація. Клінічні прояви та їх особливості залежно від варіанту (систолічний, діастолічний), стадії та функціонального класу. Діагностика. Значення ехокардіографії. Лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Дефект міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок, відкритий артеріальний проток, коарктація аорти. Механізми порушень гемодинаміки, значення легеневої гіпертензії. Значення неінвазивних і інвазивних методів для діагностики і диференційної діагностики. Ускладнення. Синдром Ейзенменгера. Показання до хірургічного лікування. Профілактика ускладнень. Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Вади мітрального, аортального, трикуспідального клапанів. Етіологія, механізми порушень геодинаміки. Класифікація. Комбіновані мітральні та аортальні вади. Клінічні прояви. Значення неінвазивних та інвазивних методів. Диференційний діагноз. Ускладнення. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Етіологія, патогенез. Особливості перебігу залежно від збудника. Діагностичні критерії. Значення лабораторних методів і ехокардіографічного дослідження в діагностиці. Диференційний діагноз. Ускладнення (серцева недостатність, емболії, абсцеси). Лікування. Режими антибактеріальної терапії. Показання до хірургічного лікування. Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Класифікація. Етіологія та патогенез основних видів кардіоміопатій (запальних, метаболічних, ідиопатичних). Клінічні прояви, зміни ЕКГ, ЕхоКГ та інших променевих методів дослідження залежно ви етіології і варіанту перебігу. Критерії діагнозу та диференційний діагноз. Ускладнення. Особливості лікування різних кардіоміопатій. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Визначення та класифікація ТЕЛА. Фактори ризику. Патогенез порушень гемодинаміки. Клінічний перебіг різних форм. Критерії діагнозу, диференційний діагноз. Діагностичне значення змін даних інструментальних методів дослідження. Лікувальна тактика. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. Визначення легеневого серця. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні прояви, зміни даних інструментальних методів дослідження у залежності від етіологічного фактора і стадії (компенсація або декомпенсація). Диференційний діагноз. Принципи диференційованого лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клініки, перебігу і діагностики різних варіантів перикардитів. Методи верифікації діагнозу. Диференційний діагноз з ураженнями міокарда. Тампонади серця. Показання до пункції перикарду, її діагностичне та лікувальне значення. Диференційована терапія різних форм із урахуванням етіологічних факторів. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клінічних синдромів. Критерії діагнозу Диференційний діагноз. Диференційована терапія. Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність ^ Визначення. Етіологія. Електрофізіологічні механізми аритмій (екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння передсердь, шлуночкові тахікардія та фібриляція шлуночків). Клініка, ЕКГ-діагностика та диференційна діагностика. Ускладнення. Медикаментозні та немедикаментозні методи лікування. Роль електроімпульсної терапії. Невідкладна терапія при пароксизмальних порушеннях ритму та раптовій зупинці серця. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. Визначення та етіологія порушень провідності, класифікація. Клініка та ЕКГ-діагностика атріовентрикулярних блокад та блокад ніжок жмутка Гіса. Тактика при гострих та хронічних порушеннях провідності. Невідкладна допомога при нападах Морганьї-Адамса-Стокса. Показання та принципи електрокардіостимуляції (тимчасової, постійної). Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. ^ Змістового модуля 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу»
^ Змістового модуля 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу»
Завдання для самостійної (індивідуальної) роботи студентів
^ «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу» ^
^
3. Атеросклероз
4. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда
^
^
^ а) Мітральні серцеві вади
б) Аортальні серцеві вади
8. Інфекційний ендокардит (ІЕ)
^ а) Міокардити
б) Кардіоміопатії
10. Перикардити
^
^
^
^
^ основних хвороб системи кровообігу» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет Внутрішній економічний механізм підприємства: конспект лекцій / укладач Н. В. Мішеніна.– Суми : Сумський державний університет, 2012.... | | Сумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ Дні відкритих дверей Сумський державний університет// Данкор. 2007. №45. 7 ноября. С. Б49 |
| Сумський державний університет 3492 методичнi вказiвки Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проектування зі спеціальності 05050205 «Гідравлічні машини, гідроприводи... | | Сумський державний університет гуманізм. Трансгуманізм. Постгуманізм Суми, 19-20 квітня 2013 року / редкол проф. Є. О. Лебідь, доц. А. Є. Лебідь– Сумський державний університет, 2013. – 97 с |
| Сумський державний університет 3516 Методичні вказівки Методичні вказівки до практичної роботи “Інформаційні технології апроксимації та прогнозування статистичних медичних даних” з дисципліни... | | Сумський державний університет О. О. Міцура, О. М. Олефіренко Управління інноваційним Управління інноваційними проектами : конспект лекцій / укладачі: О. О. Міцура, О. М. Олефіренко. – Суми : Сумський державний університет,... |
| Сумський державний університет економіка та організація діяльності об'єднань підприємств Конспект лекцій з курсу «Економіка та організація діяльності об'єднань підприємств» / укладачі: О.І. Карінцева, М. О. Харченко, О.... | | Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет 3542 збірник задач із дисципліни «Технологія використання стиснутих газів» Збірник задач із дисципліни «Технологія використання стиснутих газів» / укладачі: Г. А. Бондаренко, С. О. Шарапов. – Суми : Сумський... |
| Методичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література» Суми Сумський державний університет 2011 Методичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література» до практичних і самостійних робіт... | | Міністерство освіти І науки України Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Сумський національний аграрний університет Сумська обласна державна адміністрація Управління освіти І науки ват сумихімпром інформаційний лист Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка відбудеться регіональна наукова конференція молодих дослідників... |
| Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Бібліотека Навчально-виховний процес у вищій школі Інформаційний список літератури за 2 квартал Суми Буряк, В. Криворізький державний педагогічний університет: на шляху до оновлення змісту освіти [Текст] / В. Буряк // Вища школа.... |