Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки icon

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки




Скачати 423.04 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Дата28.06.2012
Розмір423.04 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА


Методичні вказівки

з дидактичним забезпеченням до самостійного вивчення

дисципліни

«Технологія туристської діяльності»

(для студентів 2 курсу усіх форм навчання напряму підготовки «Туризм»)


ХАРКІВ – ХНАМГ - 2007

Методичні вказівки з дидактичним забезпеченням до самостійного вивчення дисципліни «Технологія туристської діяльності» (для студентів 2 курсу усіх форм навчання напряму підготовки 6.020107 – «Туризм»).

Укл.: доц. Байлік С.І., Сегеда І.В. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 41 с.


Укладачі: доц. С.І.Байлік,

І.В.Сегеда


Рецензент: доц., к. е. н. Андренко І.Б.


Рекомендовано кафедрою туризму і готельного господарства

протокол засідання № 1 від 31 серпня 2007 р.





ЗМІСТ


Загальні положення................................................................................

  1. Тематичний план роботи студентів з курсу „Технологія туристської діяльності”.........................................................................

  2. Рекомендації до самостійного вивчення курсу....................

Список літератури..................................................................................

Додаток А «Тематика курсових робіт»................................................

Додаток Б «Питання до заліку»............................................................



4


7

9

33

37

39





^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Технологія туристської діяльності» призначені для студентів усіх форм навчання напрямів підготовки 6.020107 – «Туризм».

^ Основною метою самостійної роботи студентів є закріплення і систематизація теоретичних положень технології туристської діяльності та виявлення її особливостей у туризмі, набуття практичних навичок оцінки технології туристських підприємств, персоналу й туристського продукту, формування у студентів вмінь з прийняття ефективних рішень в умовах конкурентного середовища, підприємливості, ініціативності для подальшої ефективної роботи в туристській індустрії.

Самостійна робота студентів з курсу «Технологія туристської діяльності» передбачає підготовку до практичних (семінарських) занять, виконання індивідуального завдання (курсової роботи) відповідно до програми курсу і тематики курсових робіт.

Методичні вказівки стануть у нагоді при самостійному опрацю­ванні навчального матеріалу, а також у випадку, якщо:

  • тему задано для самостійного вивчення;

  • студент пропустив заняття з будь-яких причин;

  • тема з тих чи інших причин не розглядалась на лекції.

Крім того, методичні рекомендації можуть бути використані для самостійної підготовки до заліку з дисципліни.

Самостійній роботі студентів передують індивідуальні заняття, на яких розглядаються базові й проблемні питання курсу. Після цього студенти ознайомлюються з основними розділами кожної теми за рекомендованою літературою, наведеною наприкінці кожної теми.

Для раціональної організації самостійної роботи студент пови­нен уміло розподілити свій час між аудиторною і позааудиторною роботою.

Аудиторна робота включає вивчення питань під час лекцій, практичних, семінарських занять і консультацій з викладачем.

Позааудиторна робота передбачає підготовку до проблемних індивідуальних занять і заліку, виконання курсової роботи та вивчення матеріалів підручників.

Студент повинен розробити календарний план роботи з вивчення окремих питань, оскільки слід враховувати час на пошук необхідного матеріалу.

^ Форми самостійної роботи. Однією з форм самостійної роботи студентів є опрацювання літературних джерел, періодичних видань, чинної законодавчої та нормативної бази. Студент у зошиті для кон­спектування лекційного матеріалу має виконати письмово всі завдання і відповісти на всі запитання, викладені у методичних реко­мендаціях. У день, передбачений графіком консультацій, студент подає викладачеві виконану роботу на задану або пропущену тему і відповідає на запитання.

Наступною формою самостійної роботи є підготовка до індиві­дуальних занять. Студент повинен уважно вивчити теоретичні поло­ження теми, ознайомитися з методикою та формами проведення занять: круглий стіл, семінар, диспут, симпозіум, рольова чи ділова гра.

Одним із завдань проведення індивідуальних занять є контроль за опануванням студентами матеріалу, тому запорука успішного про­ведення заняття - це ретельна підготовка до нього й раціональний розподіл аудиторного часу.

Основною метою рубіжного контролю самостійної роботи є визначення ступеня засвоєння всього теоретичного матеріалу або тільки певної частини, що винесена на самостійне опрацювання.

Однією з форм самостійної роботи є виконання курсових робіт.

Заключною формою самостійної роботи є підготовка до заліку. Вона базується на систематичному вивченні лекційного матеріалу, питань, розглянутих на індивідуальних заняттях, а також проблемних питань, досліджених самостійно, та вмінні логічно викладати їх сутність.

^ Форми контролю. Важливою формою навчання і формування навичок самостійної роботи студентів є контроль їх знань, що про­водиться викладачем.

Контроль повинен охоплювати всі види самостійної роботи.

Для проведення поточного контролю знань можуть бути використані такі види:

  • фронтальне опитування з ключових теоретичних питань;

  • рецензування відповідей своїх товаришів під час індивідуального опитування (презентації);

  • оцінювання індивідуальних завдань, підготовлених самостійно у письмовій формі;

  • тестування.

^ 1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ

ТЕХНОЛОГІЯ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”


При вивченні дисципліни «Технологія туристської діяльності» студент має ознайомитися з програмою дисципліни, її структурою, формами та методами навчання, видами й методами контролю знань.

Тематичний план дисципліни «Технологія туристської діяльності» складається з двох змістових модулів, кожний з яких об’єднує в собі окремий самостійний блок дисципліни, який логічно пов’язує кілька укрупнених навчальних елементів дисципліни за змістом та взаємозв’язками

Навчальний процес здійснюється у таких формах: лекційні, практичні (семінарські) заняття, індивідуальна і самостійна робота студента. Структура залікового кредиту дисципліни наведена в табл. 1.1.


Таблиця 1.1 - Структура залікового кредиту навчальної дисципліни

Тема

Кількість годин

Лекції

Практичні (семінарські) заняття

Індивідуальна робота

Самостійна робота

1

2

3

4

5

Модуль 1. Технологія туристської діяльності

Змістовий модуль 1.1. Технологічна система туристської діяльності на вітчизняному й міжнародному рівні

Тема 1. Соціально-економічна сутність туризму і туристської діяльності

2

2

2

2

Тема 2. Загальні умови організації туристської діяльності

2

2

2

2

Тема 3. Договірні відносини в туристському бізнесі

3

4

2

4

Тема 4. Міжнародна співпраця та організації в туризмі

2

2

2

2

^ РАЗОМ ГОДИН ЗА ЗМ 1.1.

8

10

8

10



Продовження табл. 1.1

1

2

3

4

5

Змістовий модуль 1.2. Функціонування технологічних процесів

виробництва, надання та споживання туристських послуг

туристського підприємства

Тема 5. Уніфікація технологій туристських послуг туристського підприємства

3

4

2

3

Тема 6. Функціонально-планувальна організація технологічних процесів надання туристських послуг

2

2

2

4

Тема 7. Функціонування туристської індустрії: регуляторні особливості

2

4

2

4

Тема 8. Методика розрахунку обсягів туристської діяльності




6

3

6

Тема 9. Класифікація груп клієнтів. Шкала потреб клієнтів




3

3

2

Тема 10. Формування професійної етики робітників сервісу




3

3

2

^ РАЗОМ ГОДИН ЗА ЗМ 1.2.

8

22

17

25

ВСЬОГО ГОДИН

16

32

25

35


^ 2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

КУРСУ


МОДУЛЬ 1. ТЕХНОЛОГІЯ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Змістовий модуль 1.1. Технологічна система туристської діяльності на вітчизняному й міжнародному рівні


^ ТЕМА 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТУРИЗМУ І

ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


1.1. Внутрішні й зовнішні фактори, що впливають на розвиток туризму.

1.2. Класифікації туризму.

1.3. Класифікація туристських підприємств.

1.4. Туристський продукт і туристська послуга.


Туризм – це тимчасовий виїзд (подорож) осіб з постійного місця проживання з пізнавальною, оздоровчою, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.

Фактори, що впливають на розвиток туризму різні за силлю дії і за тривалістю. Вони підрозділяються на:

  1. зовнішні (екзогенні);

  2. внутрішні (ендогенні).

Зовнішні фактори впливають на туризм за допомогою змін, що відбуваються в житті суспільства, і мають неоднакову значущість для різних елементів системи туризму.

До зовнішніх факторів відносяться:

- природно-географічні;

- культурно-історичні;

- економічні;

- соціальні;

- демографічні;

- політико-правові;

- технологічні;

- екологічні.

Внутрішні фактори – це ключові явища і тенденції, що виявляються безпосередньо в його сфері. До них відносять матеріально-технічні фактори, пов'язані з розвитком засобів розміщення, транспорту, ресторанного господарства, торгівлі, засобів розваги.

Туристське підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи, здійснює комерційну та науково-дослідну діяльність з метою отримання прибутку.

Основною метою функціонування туристських підприємств є задоволення потреб споживачів у туристських послугах. Основним видом їх діяльності є комплектування та реалізація туристського продукту - комплексу туристських послуг, що задовольняють потреби туриста під час його подорожі.

Класифікацію підприємств туристської індустрії можна здійснити залежно від мети діяльності, форми власності, розміру, ступеня домінування на ринку конкурентної стратегії тощо.

Туристським оператором є туристське підприємство, яке займається організацією внутрішніх та міжнародних подорожей з різноманітним асортиментом послуг. Вони комбінують пакети послуг безпосередніх виробників у комплексний туристський продукт, який реалізується за єдиною ціною.

Туристське агентство - роздрібне підприємство, яке займається реалізацією турів, організованих туроператорами, та окремих туристських послуг (транспортних, екскурсійних та інших). Основними функціями турагентств є надання туристських послуг, інформування клієнта, надання консультацій щодо мети подорожі та організації подорожі.

Туристські послуги — це послуги суб'єктів туристської діяльності з розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг і т. п., направлені на задоволення потреб туристів.


^ Рекомендована література: 1,2,5,12,16,17,20,31-34,40,41


Питання для самоконтролю

    1. Дайте визначення «туризму» згідно із Законом України „Про туризм”.

    2. Наведіть основні зовнішні фактори, що впливають на розвиток туризму.

    3. Наведіть основні внутрішні фактори, які впливають на розвиток туризму.

    4. За якими ознаками класифікують туризм?

    5. Які види туристських підприємств Ви знаєте?

    6. Що таке туристський продукт?

    7. Що таке туристська послуга?


^ ТЕМА 2. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ


2.1. Організаційні вимоги, що висуваються перед суб`єктами туристської діяльності.

2.2. Вимоги до службових приміщень.

2.3. Вимоги до кадрового складу.

2.4. Формування пакету туристських послуг.

2.5. Ціноутворення в туризмі.


Всі вимоги, що ставляться до турфірм, можна класифікувати на три групи, відносини яких направлені на:

  1. виконання зобов'язань перед туристами;

  2. легалізацію туристської діяльності (зокрема, придбання ліцензії і інших дозвільних документів);

  3. дотримання трудового законодавства.

При формуванні туру і туристського пакету можливі два варіанти роботи з туристами:

  • реалізація замовлених турів;

  • реалізація інклюзивних турів.

Формування програми замовленого туру і комплектування послуг проводяться за бажанням і при безпосередній участі туриста, пропонуються на вибір різні варіанти обслуговування по кожному з видів послуг.

Інклюзивний тур - з жорстким, наперед спланованим набором послуг. Зорієнтований на певний вид відпочинку, а також соціальний клас туристів.

Інклюзивні тури бувають, наприклад, такими: маршрутні тури (на автобусі), круїзні тури, хобі-тури і т. ін.

Туристський маршрут - географічно визначена, прив'язана до даної місцевості, описана з різним ступенем деталізації траса подорожі. Туристські маршрути комплектуються картами, схемами, текстовими описами об'єктів.

Відносно географічної прив'язки туру до місцевості маршрути бувають: лінійні, радіальні, кільцеві, кросинг-тури.

Туристська віза — це відмітка в паспорті дипломатичними представництвами іноземних держав, яка дає право його власнику на тимчасовий в'їзд на територію держави, що видала йому візу, з метою туризму і відпочинку.

^ Статтею 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-ХІІ в Україні встановлені вільні ціни на товари, роботи і послуги, за винятком випадків державного регулювання цін. Туристська діяльність не підпадає під державне регулювання цін, а отже суб'єкти господарювання самостійно визначають рівень цін на свої послуги.


^ Рекомендована література: 5-9,17-19,21,27,28,36,38,41,42


Питання для самоконтролю

    1. Які вимоги висуваються перед суб’єктами туристської діяльності?

    2. Дайте характеристику вимогам до службових приміщень.

    3. Проаналізуйте вимоги до кадрового складу.

    4. На основі яких даних складаються показники фінансово-економічної діяльності туристського підприємства?

    5. Назвіть етапи процесу ціноутворення туристських послуг.

    6. Яким може бути результат діяльності туристського підприємства залежно від принципу ціноутворення?

    7. Які основні статті включає вартість туристської подорожі?

    8. За якими складовими визначається собівартість послуг туристських підприємств?

    9. Якими загальноприйнятими методами регулюється встановлення ціни на туристські послуги?


^ ТЕМА 3. ДОГОВОРНІ ВІДНОСИНИ В ТУРИСТСЬКОМУ БІЗНЕСІ


3.1. Правові основи договірних відносин. Агентський договір.

3.2. Договори з постачальниками й підрядчиками.

3.3. Договори із страховими компаніями.

3.4. Договори з клієнтами (договори на туристське обслуговування).

3.5. Договори між туристом й окремими суб`єктами туристської індустрії.


Правова основа договірних відносин в області туризму полягає у взаємодії всіх суб'єктів туристської діяльності, направленій на реалізацію туристського продукту і комплексу супутніх туристських послуг (рис. 3.1).

Всі договірні відносини в туристському бізнесі необхідно розглядати в наступних напрямах:





Рис. 3.1 - Схема договірних відносин суб’єктів туристської діяльності


  • посередницький договір (агентський договір) між туроператором і турагентом про надання туристських послуг кінцевому споживачу (туристу);

  • посередницький договір (агентський договір) між турагентом і суб'єктом господарювання, який надає одиничні послуги (мешкання, харчування) з продажу одиничних послуг кінцевому споживачу (туристу);

  • прямий договір між туристом і страховою компанією на страхування життя і здоров'я туриста, який також може бути укладений за посередництвом туроператора або турагента (агентський договір).

Одним з варіантів укладання договору туристського обслуговування є придбання ваучера.

Ваучер - форма письмового договору на туристське або екскурсійне обслуговування, яка може застосовуватися на рівні з простою письмовою формою договору.

Статус ваучера визначали:

  • Методичні рекомендації щодо використання туристського ваучера, схвалені наказом Держкомтуризма України від 16.08.96 р. № 40;

  • Положення про туристський ваучер, затверджене ухвалою колегії Держкомтуризма від 23.02.94 р. № 7.

Статтею 20 Закону про туризм встановлений перелік інформації, яку турист повинен і може отримати до укладення договору туристського обслуговування.

Слід також приділити увагу порядку й правилам укладання договору готельного обслуговування, договору екскурсійного обслуговування, договору на здійснення пасажирських перевезень, договору на медичне обслуговування туристів.


^ Рекомендована література: 1,2,7,9,15,22,30,33,42


Питання для самоконтролю

1. Що являє собою агентський договір? Які він містить реквізити?

2. Який порядок укладання договорів з постачальниками й підрядчиками?

3. У чому особливість договору страхування туристів?

4. Дайте характеристику договорам між туристом й окремими суб`єктами туристської індустрії.


^ ТЕМА 4. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ В ТУРИЗМІ


4.1. Правила оформлення візових документів для в'їзду в Україну.

4.2. Закон України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” (21 січня 1994 року N 3857-XII).

4.3. Міжнародні туристські організації.

4.4. Міжнародне регулювання туристської діяльності. Роль та значення всесвітньої туристської організації (ВТО).


ПРАВИЛА оформлення візових документів для в'їзду в Україну регулюють процедуру оформлення іноземцям і особам без громадянства віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, зберігання та надсилання бланків візових документів до дипломатичних представництв та консульських установ України, а також знищення бланків візових етикеток.

Віза - позначення у паспортному документі, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в'їзд в Україну і транзитний проїзд через її територію.

Візи залежно від мети поїздки поділяються на типи, що позначаються літерним і цифровим кодом (літерами латинського алфавіту - в машинозчитуваній зоні):

1) дипломатична віза (позначається літерою Д, у машинозчитуваній зоні - VD);

2) службова віза (позначається літерою С та цифрами 1, 2 і 3);

3) ділова віза (позначається літерою Б, у машинозчитуваній зоні - VB);

4) віза для працівників рятувальних служб (позначається літерою Л, у машинозчитуваній зоні - VL);

5) студентська віза (позначається літерою О, у машинозчитуваній зоні - VO);

6) віза для науковців (позначається літерою Н, у машинозчитуваній зоні - VH);

7) віза для працівників засобів масової інформації (позначається літерою М, у машинозчитуваній зоні - VM);

8) віза для представників релігійних місій (позначається літерою Р, у машинозчитуваній зоні - VR);

9) віза для представників гуманітарних місій (позначається літерою Г, у машинозчитуваній зоні - VG);

10) віза для в'їзду з метою культурного та спортивного обміну (позначається літерою К, у машинозчитуваній зоні - VK);

11) віза для в'їзду з метою туризму (позначається літерою Т, у машинозчитуваній зоні - VT);

12) приватна віза (позначається літерою П та цифрами 1 і 2):

13) імміграційна віза (позначається літерами ІМ та цифрами 1, 2 і 3);

14) віза для обслуговуючого персоналу транспортних засобів міжнародного сполучення (позначається літерами ОП, у машинозчитуваній зоні - VZ);

15) транзитна віза (позначається літерами ТР та цифрами 1 і 2);

Залежно від періоду дії візи поділяються на короткотермінові й довготермінові. Короткотермінові візи видаються на період до 6 місяців. Довготермінові візи видаються на період від 6 місяців до п'яти років, якщо інше не передбачено законодавством.

Візи оформляються як разові, дво- та багаторазові, колективні.

^ Закон України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” (21 січня 1994 року N 3857-XII) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Міжнародний туризм бере свій початок в середині XIX ст., а з другої половини XX ст. він придбав всеосяжний характер. Багато в чому таке бурхливе зростання міжнародного туризму пов'язано з появою в жовтні 1945 року Організації Об’єднаних Націй (ООН) і її органу - ЮНЕСКО (Організації З'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури). ЮНЕСКО в 50-х роках розробила програму розвитку туризму, яка сприяла перетворенню туризму в галузь, що найбільш швидко розвивається.

У 1963 р. в Римі відбулася конференція ООН з міжнародного туризму і подорожей, на якій був створений ^ Міжнародний союз офіційних туристських організацій (МСОТО), який потім в 1968 р. був перетворений в міжнародну Всесвітню туристську організацію (ВТО). Головною метою діяльності ВТО було проголошено здійснення міжнародної співпраці держав у сфері туризму.

До всесвітніх організацій відносяться також ^ Всесвітня федерація асоціацій туристських агентств (ФУААВ), створена в 1966 р., Всесвітня асоціація туристських агентств (ВАТА).

Значний вплив на розвиток туризму мають всесвітні транспортні й готельні організації, які беруть участь в різних видах обслуговування туристів: Міжнародна асоціація з повітряних перевезеннях (ІАТА), що об'єднує близько 130 найбільших авіакомпаній, Міжнародна готельна асоціації (МГА), яка включає більше 3000 міжнародних готелів в 130 країнах світу і 77 національних готельних асоціацій.

Крім них існують різні міжнародні некомерційні організації сприяння туризму. Основні з них:

  • Міжнародний туристський альянс (АІТ);

  • Міжнародна академія туризму;

  • Міжнародна асоціація наукових експертів по туризму (АІЕСТ);

  • Міжнародна федерація журналістів і письменників (ФІЖЕТ).


Рекомендована література: 3,4,13,14,26,27,31,37,39


Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні правила оформлення візових документів для в'їзду в Україну.

2. Який порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України?

3. Назвіть основні Міжнародні туристські організації.

4. Які завдання висуває перед собою Всесвітня туристська організація (ВТО)?


Змістовий модуль 1.2. Функціонування технологічних процесів

виробництва, надання та споживання туристських послуг

туристського підприємства


^ ТЕМА 5. УНІФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ ТУРИСТСЬКИХ ПОСЛУГ

ТУРИСТСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА


5.1. Концепція уніфікованих технологій туристських послуг.

5.2. Чинники, що визначають появу нових технологій.

5.3. Організація туристського товарообігу і технологія партнерських відносин.

5.4. Абревіатура фахових термінів в індустрії гостинності.


Концепція передбачає розробку стратегічних напрямів підвищення ефективності готельних послуг за допомогою технологічних прогнозів:

  • технологічних розривів;

  • технологічних зрушень;

  • впровадження технологічних інновацій;

  • трансферту технологій.

Технологія - це інструменти, устаткування, процеси, дії, матеріали і знання, потрібні для перетворення ресурсів у товари й послуги, що випускаються. Поняття технології визначає різні сфери діяльності - від технології навчання (послуга утворення), технології складання і випуску промислового продукту до технології послуг.

Технології можуть бути простими й складними. Ступінь складності визначається різноманітністю способів впливу на предмет праці, кількістю технологічних складових, точністю їх виконання.

Основними технологічними складовими є технологічні процеси, що включають технологічні цикли, технологічні операції та технологічні елементи.

Усі технологічні процеси поділяють на основні, допоміжні й обслуговуючі.

Вимога уніфікації (однаковості) технологій готельних послуг визначається типологічним обмеженням засобів розміщення: готельного і не готельного типів.

Готель є найдосконалішим типом колективних засобів розміщення із замкнутою технологією виробництва і споживання готельних послуг (рис. 5.2).

Щоб забезпечити стабільний туристський товарообіг, потрібно відповісти на запитання:

  • що треба зробити, щоб досягнути цілей сталого розвитку туризму в регіоні?

  • які напрями туризму розвивати?

  • які туристські послуги виробляти і яким потенційним споживачам їх пропонувати?

  • як, коли і де виробляти цей туристський «продукт», щоб дати імпульс міжнародному й внутрішньому попиту?

• хто координуватиме, стимулюватиме, здійснюватиме контроль, моніторинг туристської діяльності в регіоні?




Рис. 5.2 - Просторова організація функціонального процесу


Створення продукту передбачається як процес вироблення комплексного (пакетного) туристського продукту різноманітними підприємствами туристської індустрії. Це: розміщення туристів, забезпечення їх різноманітними послугами, харчуванням, атракціями й зручностями.

До методів стимулювання збуту вдаються здебільшого у випадках, коли:

  • пропонується подорож-новинка;

  • продаж здійснюється переважно методом посилкової торгівлі;

  • туристська подорож переходить до стадії зрілості;

  • необхідне подальше збільшення збуту;

  • на засобах стимулювання наполягає вище керівництво фірми.


Рекомендована література: 5-7,21,24,25,36,43-47

Питання для самоконтролю

1. Що являють собою технології туристського підприємства?

2. Дайте характеристику поняттям технологія і технологічний процес.

3. У чому різниця між основними й допоміжними технологічними процесами.

4. Що таке технологічний цикл?

5. Що таке технологічні операції? Які існують технологічні операції?

6. У чому полягає уніфікація технологічних процесів розміщення?

7. Технологічні інновації. Еволюційні зміни технологій.

8. Як організується товарообіг у туризмі?

9. У чому полягає технологія партнерських відносин?


^ ТЕМА 6. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НАДАННЯ ТУРИСТСЬКИХ ПОСЛУГ


6.1. Організатори туризму.

6.2. Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів.

6.3. Заклади розміщення туристів. Види готелів.

6.4. Система ресторанного господарства.


На сучасному етапі розвитку в сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, які виконують туристську діяльність:

  • організатори туризму (туроператори і турагентства ),

  • перевізники,

  • готелі та інші підприємства системи розміщення,

  • заклади системи розваг,

  • інші туристські й суміжні з ними послуги, до яких слід віднести:

  • підприємства банківської сфери,

  • послуг страхування,

  • інформації та ін.

Транспортні подорожі розглядають як самостійний вид туризму. Транспортні подорожі – це подорожі організованих груп туристів за путівками (ваучерами) за розробленими маршрутами з використанням різноманітних транспортних засобів. Їх класифікують за такими ознаками:

  • способом пересування на маршруті (залізницею, автомобільний, авіаційний, морський, комбінований);

  • видом транспорту, яким користуються (поїзди, автобуси, літаки, теплоходи, пароми, яхти, човни);

  • побудовою маршруту (лінійна, кільцева, радіальна, комбінована);

  • сезонністю (цілорічно, сезонні, разові);

  • тривалістю подорожі (короткотермінові, багатоденні, типу „Уікенд”).

Основні види транспортного обслуговування туристів:

    1. Обслуговування залізничним транспортом.

    2. Обслуговування автомобільним транспортом.

    3. Перевезення туристів повітряним транспортом.

    4. Перевезення туристів водним транспортом.

Розміщення - один з найважливіших елементів туризму.

До закладів розміщення туристів належать: готелі, мотелі, кемпінги, ботелі, туристські бази, пансіонати, ротелі, флотелі, бунгало та ін. За міжнародними рекомендаціями (ВТО), заклади розміщення поділяють на чотири групи:

  • готелі й аналогічні заклади розміщення;

  • комерційні й соціальні заклади розміщення;

  • спеціалізовані заклади розміщення;

  • приватні туристські заклади розміщення.

Готелі й мотелі - основні заклади розміщення, а всі інші -додаткові.

Найпоширенішими класифікаціями готелів є:

  • система зірок (від * до *****), що застосовується у Франції, Австралії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Україні, Росії та інших країнах, які беруть участь в міжнародному туристському обміні;

  • система букв, що застосовується у Греції (А, В, C, D);

  • система „корон”, що характерна для Великобританії;

  • система балів (від 100 балів - категорія *) до 290 балів (категорія *****) - на основі індійської системи класифікації;

  • система розрядів та ін.

У туризмі харчування розглядають і як важливий елемент розваги та пізнання місцевої культури, зокрема гастрономії.

Класифікація підрозділів підприємства харчування буду­ється за трьома ознаками: належність до конкретного виду діяльності, форма участі в основній діяльності, роль у вироб­ництві кулінарної продукції.


Рекомендована література: 5,10,23,24,28,29,35,38,39


Питання для самоконтролю

1. Назвіть основних організаторів туризму?

2. У чому полягає основна функція туристського підприємства?

3. Дайте класифікацію транспортним подорожам за різними ознаками.

4. Дайте характеристику видам транспортних засобів.

5. Які види готелів Ви знаєте?

6. Назвіть правила надання послуг ресторанного господарства.


^ ТЕМА 7. ФУНКЦІОНУВАННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ІНДУСТРІЇ:

РЕГУЛЯТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ


7.1. Організаційно-правове забезпечення туристської індустрії в Україні.

7.2. Основи державної туристської політики.

7.3. Міжнародні відносини України у сфері туризму.


Розвиток туризму залежить від багатьох чинників політичного, соціально-економічного, демографічного та культурологічного характеру. Тому прогнозувати процесії в туристській галузі на віддалену перспективу надзвичайно важко. Найдоцільнішою є концепція дій у галузі туристського господарювання на період до 2010 року у вигляді офіційно визнаної та законодавчо затвердженої Державної програми розвитку туризму в Україні до 2010 року, що зумовлено актуалізацією організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян України.

^ Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010 року передбачає:

  • визнання туризму як пріоритетної галузі, що має посісти гідне місце в структурі економіки держави;

  • визначення основних напрямі її державної політики в питаннях туристського освоєння територій;

  • орієнтування на оптимізацію соціально-економічного розвитку територій, а не на форсоване забезпечення економічних інтересів її учасників;

  • спрямування на формування конкурентного середовища у туристській діяльності, зростання кількості її суб'єктів, підвищення якості туристського продукту, забезпечення його доступності для широких верств населення;

  • залучення різних форм вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток туризму.

В Указі Президента України «Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року» № 973/99 від 10 серпня 1999 р. зазначено: „Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в'їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць”.

За своїм туристсько-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристською державою світового рівня.

У рекомендаціях Гаазької міжпарламентської конференції з туризму (10-14 квітня І989 р.) - найавторитетнішого туристського форуму сучасності - зазначено: „Країни повинні визначити свої національні пріоритети та роль туризму в „ієрархії” таких пріоритетів, а також оптимальну стратегію розвитку туризму в рамках цих пріоритетів”.

У жовтні 1997 р. на 12-й сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації (ВТО), що відбулася у м. Стамбулі (Туреччина), Україна стала дійсним членом цієї організації. А вже через два роки, у вересні 1999 р., на 13-й сесії Генеральної асамблеї ВТО, що проходила у м. Сантьяго (Чилі), Україну було обрано до Виконавчої ради ВТО.

Співробітництво України з Центрально-Європейською ініціативою (ЦЄІ) в галузі туризму здійснюється відповідно до Комплексного плану співробітництва України з ЦЄІ 1996 р. (проекти ЦЄІ „Стратегічний туристський маркетинг”, „Мережа центрів туристської інформації у країнах ЦЄІ”, „Розвиток сільського туризму в країнах ЦЄІ”, „Розвиток культурного туризму в країнах ЦЄІ”).

Останніми роками відбувається розширення зв'язків з міжнародними, регіональними й національними туристськими асоціаціями, зокрема з РАТА (Російська асоціація туристських агентств), ТААТР (Туристська асоціація Азіатського та Тихоокеанського регіону), АSТА (Американська асоціація туристських агентств), НАТА (Грецька асоціація туристських агентств), БАТА (Болгарська асоціація туристських агентств), АБТА (Асоціація британських туристських агентств), FIJЕТ (Всесвітня асоціація журналістів і письменників, які працюють у галузі туризму), іншими.

Специфіка туристського потенціалу та ринків країн зумовила певну класифікацію рекламно-інформаційних заходів за масштабом і цілями:

  • всесвітні;

  • міжнародні;

  • національні;

  • регіональні.


Рекомендована література: 8,18-20,26,32-34,37


Питання для самоконтролю

1. Які законодавчо-правові акти регулюють туристську діяльність в Україні?

2. У чому полягає державна туристська політика?

3. На якому рівні здійснюються міжнародні відносини України в сфері туризму?

4. Які перспективи міжнародних відносин України в сфері туризму?

^ ТЕМА 8. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ОБСЯГІВ ТУРИСТСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ


8.1.Загальні положення „Методики”.

8.2. Джерела інформації „Методики”.

8.3. Алгоритм розрахунків „Методики”.


Методика розрахунку обсягів туристської діяльності розроблена відповідно до Закону України „Про туризм” (324/95-ВР).

Методика визначає систему показників, єдиних за змістом і порівняних на всіх рівнях державного управління в Україні й на міжнародному рівні, що характеризують обсяги туристської діяльності та вплив туризму на економіку країни (регіону).

Головні туристські витрати:

1. Комплексні тури (пакет послуг).

2. Послуги розміщення (короткотермінового проживання).

3. Харчування та напої.

4. Послуги пасажирського транспорту.

5. Екскурсійне обслуговування.

6. Послуги перекладача.

7. Організаційні послуги туроператора, турагента.

8. Рекреаційні, культурні, розважальні, спортивні заходи.

9. Придбання сувенірної продукції, фототоварів, відвідання магазинів.

10. Страхування.

11. Інші (у т.ч. фінансові послуги, оренда транспортних засобів тощо).

Критерії економічних вигод країни (регіону) від розвитку туристської діяльності:

- особисті доходи (заробітна плата працівників туристської та суміжних галузей, доходи власників);

- зайнятість (робочі місця в галузі туризму й суміжних галузях);

- комерційні доходи (валові надходження, що створюються завдяки витратам туристів, чистий прибуток підприємств туристської та суміжних галузей);

- державні доходи (податки, збори, доходи державних підприємств);

- частка туризму у формуванні Валового внутрішнього продукту;

- надходження іноземної валюти.

До характерних туристських товарів та послуг належать:

1. Послуги розміщення

1.1. Послуги готелів та аналогічних засобів розміщення

1.2. Послуги розміщення, що надаються безплатно (у родичів, на дачі тощо)

2. Громадське харчування та продаж напоїв

3. Послуги пасажирського транспорту

3.1. Послуги залізничного транспорту

3.2. Послуги автомобільного та іншого сухопутного транспорту

3.3. Послуги водного транспорту

3.4. Послуги повітряного транспорту

3.5. Послуги допоміжної пасажирської транспортної служби

3.6. Оренда пасажирських транспортних засобів

3.7. Технічне обслуговування та ремонт пасажирських транспортних засобів

4. Послуги турагентів, туроператорів, туристських гідів

5. Послуги у сфері культури

5.1. Сценічне мистецтво

5.2. Послуги музеїв та інші культурні послуги

6. Рекреація та інші види дозвілля

6.1. Спорт та інші види спортивного дозвілля

6.2. Санаторно-курортні послуги

7. Інші туристські послуги

7.1. Фінансові та страхові послуги

7.2. Інші види оренди

7.3. Інші послуги туристам

Процес розрахунку показників статистики туризму складається з таких головних етапів:

1. Визначення кількості відвідувачів певної категорії.

2. Визначення середньої тривалості перебування туристів певної категорії.

3. Розрахунок надходжень від туризму через застосування нормативних показників відповідного рівня витрат (туристського споживання).

4. Розрахунок інших показників.


Рекомендована література: 11,22,41,42


Питання для самоконтролю

1. З якою метою була розроблена Методика розрахунку обсягів туристської діяльності?

2. Про що йдеться у загальних положеннях даної Методики?

3. Які джерела інформації необхідні для того, щоб провести всі необхідні розрахунки згідно з Методикою?

4. Яка послідовність розрахунків?

5. Як розраховують кількість відвідувачів?

6. Як розраховують середню тривалість перебування?

7. Як розраховують кількість суб`єктів галузі туризму.

8. Як розраховують обсяг послуг, наданих підприємствами сфери туризму.

^ ТЕМА 9. КЛАСИФІКАЦІЯ ГРУП КЛІЄНТІВ. ШКАЛА ПОТРЕБ

КЛІЄНТІВ


9.1. Фактори, що впливають на поведінку покупця.

9.2. Класи обслуговування.

9.3. Шкала потреб клієнтів.

У наші дні ринок туристських послуг став ареною жорсткої конкурентної боротьби. У країні почали діяти сотні нових готелів і ресторанів.

Психологічна модель купівельної поведінки свідчить, що збутові зусилля фірм у взаємодії з основними умовами навколишнього потенційного покупця середовища, заломлюючись через особові характеристики покупця, роблять вплив на процес ухвалення рішення покупцем і, зрештою, визначають реакцію покупця на той або інший товар.

Основні фактори навколишнього середовища умовно підрозділяються на економічні, технологічні, політичні й культурні. Всі ці фактори діють на покупця (так званий «чорний ящик» покупця) на свідомому й несвідомому рівні, де вони перетворяться в певні рішення за вибором товару (країни подорожі, конкретного туру, туристської фірми, кількості й тривалості, що наповнює тур додаткових туристських послуг).

Що і як купує людина, багато в чому визначається його культурними, соціальними, особовими і психологічними характеристиками.

Нормативних стандартів з встановлення класності турів і програм обслуговування не існує як у нас в країні, так і за рубежем, проте загальноприйнято, що більш високий клас обслуговування відрізняється більш високою якістю туристських послуг, що надаються.

^ Клас «люкс». При організації туру за цією категорією звичайно привертають послуги найвищого класу. Це можуть бути готелі вищої категорії і навіть безкатегорійні, харчування в розкішних ресторанах з обов'язковим індивідуальним обслуговуванням, перельоти першим класом або літаками бізнес-авіації, індивідуальний трансфер на машинах класу «лімузин», індивідуальний гід-перекладач і т.д.

^ Перший клас. Достатньо високий рівень обслуговування. Передбачає розміщення в готелях категорій 4-5 зірок, переліт бізнес-класом, відмінну кухню і широкий вибір блюд, індивідуальний трансфер і куратора гіда.

^ Туристський клас. Наймасовіший варіант обслуговування. Передбачає розміщення в готелях категорій 2-3 зірки, переліт економічним класом регулярних авіарейсів, харчування за типом шведського столу, трансфер на замовленому автобусі у складі групи.

^ Економічний клас. Найдешевший варіант обслуговування. Звичайно цим класом користуються студенти і малозабезпечені люди. Розміщення в готелях 1-2 зірки, в хостелах, гуртожитках, в малих приватних готелях, що передбачають сервіс по типу самообслуговування; харчування може не надаватися або надаватися сніданок за типом шведського столу; переліт, як правило, чартерними рейсами; зустрічі і проводи можуть бути організовані на громадському транспорті.

Зразкові вимоги до обслуговування туристів в рекреаційному турі за класом «люкс» включають:

а) за складом послуг;

б) за умов розміщення;

в) за рекреаційних умов.

Зразкові вимоги до обслуговування туристів в аналогічному турі за економічним класом по тих же позиціях виглядають дещо нижче:

а) за складом послуг;

б) за умов розміщення;

в) за рекреаційних умов.

При організації інших турів вимоги до обслуговування туристів відповідно міняються.


Рекомендована література: 18,26,27,38,41


Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення покупцю.

2. Що таке поведінка покупця?

3. Які фактори впливають на поведінку покупця?

4. Які класи обслуговування Ви знаєте? Дайте характеристику кожному з них.

5. Наведіть аналіз шкали потреб клієнтів. У чому її сутність?

^ ТЕМА 10. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ РОБІТНИКІВ

СЕРВІСУ

10.1. Основні якості працівників служби сервісу.

10.2. Професійні стандарти працівників.

10.3. Основи етикету.


Співробітник, який працює у сфері туризму, повинен володіти багатьма потрібними навичками. Він повинен бути людиною високої культури, знати і виконувати правила етикету, засвоїти загальноприйняті норми міжнародного права, володіти високорозвинутим естетичним смаком, розбиратися в питаннях політики, економіки, культури, вміти на належному рівні прийняти того, що кожного приїжджає, створити затишок, забезпечити високу якість обслуговування. Кращим виявом емоційної культури сервісного працівника є уміння створити обстановку так званого максимального сприяння: привітність, усмішка, добросердя і доброзичливість знаходять відгук у кожного клієнта.

Важливими якостями співробітників сфери туризму є наступні.

  • ввічливість;

  • коректність;

  • скромність;

  • тактовність;

  • такт.

Крім загальних вимог до людських якостей обслуговуючого персоналу, існують вимоги до його професійних якостей. Ці вимоги виражаються в професійних стандартах для основних працівників сфери обслуговування туристів.

Професійні стандарти визначають основні вимоги для кожного професійного рівня: молодший персонал (рівень 1), кваліфікований персонал (рівень 2), управлінський персонал (рівень 3).

Зовнішній вигляд обслуговуючого персоналу. Особливості телефонного етикету. Правила ведення розмови (переговорів) по телефону.


Рекомендована література: 19,26,27,38,40

Питання для самоконтролю

1. Які якості повинні бути притаманні працівникам служби сервісу?

2. З якою метою діють професійні стандарти працівників?

3. Назвіть особливості спілкування.

4. Назвіть особливості спілкування по телефону.

^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Нормативно-правові акти


  1. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР.

  2. Закон України „ Про внесення змін до закону України „Про туризм” від 18.11.2003 р. №1282-IV.

  3. Закон України „Про державний кордон України” від 3 квітня 2003 р. N 662-IV

  4. Закон України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”  від 3 червня 2004 р. N 1742-IV

  5. ГОСТ Р 50690-2000 «Організація туристської діяльності. Туристські послуги. Загальні вимоги».

  6. ГОСТ Р 50644-94 „Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов”

  7. ГОСТ Р-50681-94 „Туристско-экскурсионное обслуживание. Проектирование туристских услуг”

  8. ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА розвитку туризму на 2002 - 2010 роки, Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. N 583. 

  9. Директива Совета Европы в области организации туристской деятельности.

  10. ДСТУ 4268:2003 „Засоби розміщення”.

  11. Методика розрахунку обсягів туристської діяльності від 8 грудня 2003 р. N 1128/8449.

  12. Перечень «Характерные туристические товары и услуги» в соответствии с ДК 016-97.

  13. ПРАВИЛА оформлення візових документів для в'їзду в Україну, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 1999 р. N 227. 

  14. Правила оформлення та видачі консульськими установами України паспортів громадян України для виїзду за кордон, посвідчень на повернення в Україну громадян України та проїзних документів дитини, затверджені наказом Міністерства закордонних справ України від 1 липня 1997 р. N 93-сд.

  15. Приказ Государственной туристической администрации Украины «Об утверждении порядка оформления ваучера на предоставление туристических услуг и его использования» от 06.06.2005 г. № 50.


Основна


  1. Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебник. – Издание 6-е, перераб. и доп. – СПб.: «Изд. дом Герда», 2004. – 448 с.

  2. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. Учебное пособие – М.: Нолидж – 1996. – 312 с.

  3. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги - XXI, 2003. – 300 с.

  4. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Начальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

  5. Организация туризма: Уч. пособие/А. П. Дурович, Н. И. Кабушкин, Т. М. Сергеева и др.; Под общ. ред. Н. И. Кабушкина и др. – Минск: Новое знание, 2003. – 632 с.

  6. Рудяк Ю., Кузнєцов В., Клименко А. Усе про облік та організацію туристичної діяльності. – 3 - тє вид., перероб. і доп. – Харьков: Фактор, 2006. – 278 с.

  7. Туристична діяльність. Нормативна база. / Роїна О.М. – К.: КНТ, 2005. – 448 с.

  8. Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М: ЮНИТИ, 1999. – 463 с.

  9. Уокер Дж. Р. Управление гостеприимством. Вводный курс: Учебник для студентов вузов / Джон Р. Уокер; Пер. с англ. [В.Н. Егорова]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 880 с.

  10. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посібник / За ред. проф. В.К. Федорченка; Л.Г. Лук’янова, Т.Т. Дорошенко, І.М. Мініч. – К.: Вища шк., 2001. – 237 с.

  11. Черных Н.Б. Технология путешествий и организация обслуживания клиентов: Уч. пособие. – М.: Советский спорт, 2002. – 320 с.

  12. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: Навч. посібник. – К.: Атака, 2006. – 264 с.


Додаткова


  1. Байлик С. И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. – К.: ВИРА-Р, 2001. – 208 с.

  2. Богушева В.И. Организация обслуживания посетителей ресторанов и баров. Серия «Учебники и учебные пособия». - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2004. – 416 с.

  3. Бойцова М., Піроженко О., Кузнєцов В. Усе про облік та організацію готельного бізнесу. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Харьков: Фактор, 2006. - 256 с.

  4. История туризма: Уч. пособие // Абрамов В.В., Тонкошкур М.В. - Харьков: ХНАГХ, 2005. – 312 с.

  5. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.

  6. Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика: Избр. труды. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 256 с.

  7. Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность: Учеб. пособие. – К.: Вища школа, 1989. – 342 с.

  8. Кузнєцов В., Маханько О. Усе про облік та організацію громадського харчування. – 2-ге вид., перероб. і доп. - Харьков: Фактор, 2006. - 307с.

  9. Л.І. Нечаюк, Н.О. Нечаюк. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2006. – 348 с.

  10. Окладникова Е. А.Международный туризм. География туристских ресурсов мира: Учеб. пособие. - М.,СПб.:ИФК Омега-Л; Учитель и ученик, 2002. - 384 с.

  11. Туризм и гостиничное хозяйство. Учебник / Под ред. проф., д.э.н. Чудновского А. Д. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Изд-во „ЭКМОС”, 2001. – 400 с.

  12. Устименко Л.М., Афанасьєв І.Ю. Історія туризму: Навчальний посібник. – К.: Альтер-прес, 2005. – 320 с.

  13. Этикет / Авт.-сост. Н.В. Белов. – М.: АСТ; МН.: Харвест, 2005. – 528 с.

  14. Экономика гостиничного хазяйства: Учеб. пособие. – М.: Изд-во РДЛ, 2006. – 224 с.

  15. Яновська Н., Філатов С. Туризм: організація і облік. – 3-тє вид., перероб. – Харьков: Фактор, 2002. – 220 с.


Ресурси мережі Internet


  1. www.world-tourism.org

  2. www.travel-web.com

  3. www.hotels.net

  4. www.tourism.gov.ua

  5. www/travel.com.ua

^ ДОДАТОК А

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ


Тематика курсових робіт пов’язана з галузевою особливістю спеціалізації студентів – туризм і готельне господарство.

  1. В’їзний туризм як основний елемент розвитку національної туристської індустрії.

  2. Договірні відносини в туристському бізнесі.

  3. Диверсифікація як напрям підвищення ефективності діяльності туристського підприємства.

  4. Економічні передумови розвитку туристської індустрії.

  5. Залучення інвестицій у туристську діяльність.

  6. Інновації в туристському бізнесі.

  7. Інформаційне забезпечення туристської діяльності.

  8. Інформаційні технології в туристській діяльності.

  9. Ліцензування та сертифікація туристської діяльності.

  10. Міжнародна співпраця та організації в туризмі.

  11. Міжнародне регулювання туристської діяльності.

  12. Міжнародний туризм як специфічна форма торгівлі послугами.

  13. Організаційно-правове забезпечення туристської індустрії в Україні.

  14. Особливості функціонування туристського ринку.

  15. Перспективи розвитку світового туристського ринку.

  16. Порядок виробництва туристського продукту.

  17. Проблеми і перспективи розвитку туризму в Україні в ХХІ столітті.

  18. Соціально-економічна сутність туризму і туристської діяльності.

  19. Сутність туризму і його основні соціально-економічні категорії.

  20. Технологія екскурсійного обслуговування.

  21. Технологія функціонування готельної індустрії.

  22. Технологія функціонування санаторно-курортної діяльності.

  23. Транспортне забезпечення в туризмі.

  24. Туристська діяльність як об’єкт управління.

  25. Уніфікація технологій туристських послуг туристського підприємства.

  26. Управління якістю надання туристських послуг.

  27. Формування, просування та реалізація турів.

  28. Формування професійної етики робітників сервісу.

  29. Функціонально-планувальна організація технологічних процесів надання туристських послуг.

  30. Функціонування економічних законів у туристській діяльності.

^ ДОДАТОК Б


ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ


      1. Абревіатура фахових термінів в індустрії гостинності

      2. Алгоритм розрахунків обсягів туристської діяльності

      3. Вимоги до кадрового складу

      4. Вимоги до службових приміщень

      5. Внутрішні й зовнішні фактори, які впливають на розвиток туризму

      6. Джерела інформації

      7. Договори з клієнтами (договори на туристське обслуговування)

      8. Договори з постачальниками і підрядчиками

      9. Договори із страховими компаніями

      10. Договори між туристом й окремими суб`єктами туристської індустрії

      11. Загальні положення Методики розрахунку обсягів туристської діяльності

      12. Заклади розміщення туристів. Види готелів

      13. Закон України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” (21 січня 1994 року N 3857-XII)

      14. Класи обслуговування

      15. Класифікації туризму

      16. Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів

      17. Класифікація туристських підприємств

      18. Концепція уніфікованих технологій туристських послуг

      19. Міжнародне регулювання туристської діяльності. Роль і значення всесвітньої туристської організації (ВТО)

      20. Міжнародні відносини України у сфері туризму

      21. Міжнародні туристські організації

      22. Організатори туризму

      23. Організаційні вимоги, що висуваються перед суб`єктами туристської діяльності

      24. Організаційно-правове забезпечення туристської індустрії в Україні

      25. Організація туристського товарообігу і технологія партнерських відносин

      26. Основи державної туристської політики

      27. Основи етикету

      28. Правила оформлення візових документів для в'їзду в Україну

      29. Правові основи договірних відносин. Агентський договір

      30. Професійні стандарти працівників

      31. Система ресторанного господарства

      32. Туристський продукт і туристська послуга

      33. Фактори, що впливають на поведінку покупця

      34. Формування пакету туристських послуг

      35. Ціноутворення в туризмі

      36. Чинники, що визначають появу нових технологій

      37. Шкала потреб клієнтів



Навчальне видання


Методичні вказівки до самостійного вивчення з дидактичним забезпеченням дисципліни «Технологія туристської діяльності» (для студентів 2 курсу усіх форм навчання напряму підготовки 6.020107 «Туризм»)


Укладачі: Станіслав Іванович Байлік,

Ірина Василівна Сегеда


Редактор: М.З. Аляб’єв


^

План 2007 (додатково)

Підп. до друку 12.10.2007

Друк на ризографі

Замовл. №

Формат 60 х 84 1/16

Умовн.-друк. арк. 1,5

Тираж 100 прим.

Папір офісний


Обл.-вид. арк. 2,0

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції,12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12




Схожі:

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту украіни харківська національна академія міського господарства василевська Н. Є., Левченко Н. А. Методичні вказівки

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМетодичні вказівки з української мови професійного спілкування
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Інвестиційний менеджмент”
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Поведінка споживача”
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом профілізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом спеціалізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу основ І виконання розрахунково – графічних робіт (для студентів 2 – 4 курсів усіх...
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Основи маркетингу” та виконання контрольних завдань
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки, практичні заняття, розрахунково графічні та самостійні роботи
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМетодичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи