Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект icon

Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект




НазваГ. Г. Фесенко філософія господарювання конспект
Сторінка1/5
Г.Г. ФЕСЕНКО <> <><><><>ФІЛОСОФІЯ ГОСПОДАРЮВАННЯ<><><><><>Конспе
Дата29.06.2012
Розмір0.93 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5


Г.Г. ФЕСЕНКО


ФІЛОСОФІЯ ГОСПОДАРЮВАННЯ


Конспект лекцій та методичні вказівки до практичних занять

з навчальної дисципліни





Харків – 2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ





ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА




Фесенко Г.Г.


Конспект лекцій

та методичні вказівки до практичних занять

з навчальної дисципліни


^ ФІЛОСОФІЯ ГОСПОДАРЮВАННЯ


(для студентів заочної форми навчання напрямів підготовки

0501 „Економіка і підприємництво“, 6.030504 - „Економіка підприємства“ і 6.030509 – „Облік і аудит“)


Харків - 2008




Конспект лекцій та методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни «Філософія господарювання» (для студентів заочної форми навчання напрямів підготовки 0501 „Економіка і підприємництво“, 6.030504 - „Економіка підприємства“ і 6.030509 – „Облік і аудит“). – Фесенко Г.Г. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 79 с.


Рецензент: зав.кафедри історії та культурології к.і.н., доц. Рябченко О.Л.


Рекомендовано кафедрою історії та культурології, протокол засідання

№ 10 від 25 червня 2008 р.


© Фесенко Г.Г., ХНАМГ, 2008




ВСТУП


^ Філософське дослідження загальних передумов

економічної діяльності й економічного мислення

є безпосереднім завданням філософії господарства.

С.М. Булгаков


Дослідження сучасного господарського життя залишає актуальним питання, підняте у свій час С.М. Булгаковим у трактаті «Філософія господарства»: «чи є господарство функцією людини або ж людина є функцією господарства?» Сьогодні осмисленню і переосмисленню піддаються самі основи господарювання: цілі і можливості виробництва, його цілі та цінності господарства в цілому, результати і наслідки господарювання.

У пошуку нових концептуальних рішень теоретична економія звертається до філософії господарства, що намагається дослідити те смислове поле господарської реальності, яке знаходиться за межами дослідницьких інтересів економічної науки, а саме: хто така людина? в чому сенс її життя? чому, навіщо і куди спрямована діяльність людини, яка господарює? яку мету має людське господарство? якими будуть його наслідки? який результат має бути?

Філософія господарства не дає практичних порад, а надає світогляд, тим самим формує людину, яка господарює. Філософія господарства ні на чому не наполягає, хоча й виступає за мудрість. Філософія, спираючись на точні і перевірені знання, здобуті наукою, формує і направляє процес розуміння світу, результатом якого стає певна цілісна «картина світу». Отже, філософсько-господарське знання, по-перше, є світоглядним, узагальнюючим, трансцендентним (а не функціональним, технологічним), по-друге, діалогічним (з економічною та іншими науками).

Конспект лекцій та методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни «Філософія господарювання» відповідає навчальному плану студентів заочної форми навчання напряму підготовки 0501 „Економіка і підприємництво“ (лекції 8 год., практичні заняття – 2).


Аудиторні заняття

Кількість годин

Лекції




1. Господарство як предмет філософського аналізу

1

2. Історія філософсько-господарської думки

3

3. Епістемологія господарства: проблеми й підходи

2

4. Аксіологія господарства

2

^ Практичні заняття




Онтологія господарства та господарювання

2

Всього

10



Лекція 1.

^ ГОСПОДАРСТВО ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ


1.1. Феномен господарства в системі сучасного соціогуманітарного знання.

1.2. Концептуальні витоки філософії господарства.

1.3. Раціональна реконструкція функціонування господарства (від архаїки до

Нового часу).


Опорні поняття: філософія господарства, онтологія, аксіологія, епістемологія, антропологія, спосіб господарського буття


1.1. Феномен господарства в системі сучасного соціогуманітарного знання.

Господарство як загальне філософське поняття розкриває об’єктивний, цілеспрямований зв’язок людини зі світом природи й культури.

Господарство є об’єктом вивчення багатьох наук: політекономії (вивчає закони, що керують виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах еволюції соціального буття людей); історичної науки (досліджує історичні закономірності розвитку господарської діяльності; економічної науки (вивчає суспільний процес господарювання; шукає відповіді на запитання: що, скільки, яким чином і для кого виробляти; досліджує альтернативне використання обмежених засобів). Філософія – сфера загальних міркувань на тему суті і структури буття, джерел і правомірності людського пізнання, сенсу життя, способів гідного його існування тощо, які торкаються погляду на світ і місце людини в ньому. Філософія також звертається до граничних проблем і основ різних наук. Філософія господарства виходить за межі політичної економії і науки, з'єднує філософію і наукові знання про господарство.

Філософія господарювання співвідносить знання про господарство з моральними проблемами. Економіка часто буває байдужою до морального. Філософія господарства націлює людину на господарювання з любов’ю. (Адже господарювати можна по-різному. Господарство може не допомагати ствердженню життя, а навпаки може бути спрямоване на руйнування, смерть. Війна – це теж господарство?).

Господарство – ємкісне за змістом слово. У ньому можна почути далеко не одне тільки виробництво й споживання благ, їхній розподіл й оцінку, а дещо більше й значуще – життя, облаштоване людиною.

Господарство як загальне філософське поняття розкриває об’єктивний, цілеспрямований зв’язок людини зі світом природи і культури. Філософія господарювання розглядає господарство як цілеспрямований та ціннісно організований спосіб відтворення буття, що функціонує і розвивається в єдності способу виробництва економічних, соціальних та духовно-світоглядних зв’язків певного суспільства.

У професійному дискурсі поняття «господарство» було або відсутнім, або ототожнювалося з категорією «виробництво». У цілому економіка розглядалася через категорії праці та виробництва. У нашій країні наголос тривалий час робився на економічних реформах. У Німеччині, наприклад, економіка у широкому розумінні визначається як «Wirtschaft» - народне господарство.

Проте господарювати – означає не тільки виробляти, а й багатоманітно спілкуватися із світом. Якщо виробництво функціонує заради самого себе, то про виробництво як господарювання не має сенсу говорити.

Тому філософія господарювання співвідносить знання про господарство з моральними проблемами. Економіка дуже часто буває байдужою до морального, бо головним для неї є прибуток, його максимізація.

У філософії «господарство» розглядається як цілеспрямований та ціннісно організований спосіб відтворення буття, що функціонує і розвивається в єдності способу виробництва економічних, соціальних та духовно-світоглядних зв’язків даного суспільства.


1.2. Концептуальні витоки філософії господарства

Основні питання філософії господарювання:

  1. У чому полягає суть господарського буття?

  2. У чому смисл діяльності людини, яка господарює у світі?

Актуальними також є:

Що є благо? Що є багатство? Що є виробництво? Що є власність? Як працюють гроші? Яке ставлення повинна виробити людина до власності? Що важливіше - захист виробника чи споживача?


^ Функції філософії господарювання:

  • Онтологічна – осмислюється господарство з точки зору його виявлення у бутті.

*Буття – поняття, яке означає все те, що існує; головний предмет досліджень метафізики (як теорії буття існуючого) і онтології (як теорії буття можливого).


  • Антропологічна – осмислює діяльність людини як суб’єкта господарювання.

  • Епістемологічна – розробляє шляхи пізнання господарства, тобто методологію.

*Філософія господарства намагається показати значення методологічної проблематики, здатність надати евристичності сучасним економічним дослідженням.

(Евристика – спроба методологічним шляхом знаходити нове).

  • Аксіологічна – намагається визначити основні цілі й цінності господарювання.

Господарство (буття, життя, виробництво; продуктивна організація життя, буття) – філософське поняття, що розкриває об’єктивний, цілеспрямований (телеономний) зв’язок людини зі світом природи і культури. Отже об’єктом філософського аналізу господарства є цілеспрямована діяльність людини та її результати щодо перетворення природного світу, а потім і світу культури. Мета взаємодії людини із світом культури й природи обумовлена збереженням самого життя як “граничного підґрунтя Буття”.

1.3. Раціональна реконструкція функціонування господарства

(від архаїки до Нового часу)

Господарство є цілераціональним способом відтворення буття (способом господарювання). Філософському осмисленню тепер піддані три фундаментальні відношення буття, поза якими господарство не існує: “людина – виробництво - природа”, “людина – виробництво – культура”, “людина – культура – природа”. Буття людини – різноманітне. Цілі, результати реалізації – різні. Багатоманітність господарств відображає і різноманітність самої людини, її внутрішнього космосу.

  • Людина – це родове поняття, що вказує на належність до людського роду, вищого ступеня розвитку живої природи на планеті. Відрізняються люди від тварин виробництвом необхідних їм життєвих засобів і потреб. Виробляючи необхідні їм життєві засоби, люди побічно виробляють і своє матеріальне життя. Тільки там, де існує виробництво (постійно відновлюваний процес праці), може мати місце суспільство (соціокультурне об’єднання людей). Виробництво і відрізняє людину від тварини. Виробництво – творчість, де втілюються різноманітні фізичні й духовні здібності людини.

Людина з’являється на Землі як істота, яка господарює, і здатна не лише до забезпечення свого життя, але і виробництва свого життя ( і навіть до його зміни). Людина хоче вона того чи ні, змушена бути господарем (заради виживання, заради повноти життя, заради облаштування буття).

Німецький філософ М.Вебер запропонував розглядати господарство через чотири типи: домашнє, мінове, натуральне, грошове. Основні типи – домашнє й мінове - відрізняються метою виробництва. Домашнє господарство, незалежно від розмірів, здійснюється для безпосереднього задоволення потреб, чи то потреби держави, особистості або союзу споживачів. Домашнє господарство може функціонувати у межах цілої імперії. Мета мінового господарства – виробництво для обміну, а в підсумку – отримання прибутку.

Натуральне й грошове господарства відрізняються наявністю або відсутністю грошей в господарському обороті. Господарство без використання грошей називається натуральним, господарство із використанням грошей – грошовим. Зрозуміло, що мінове господарство може бути натуральним, якщо обмін товарами здійснюється без посередництва грошей. Так було в ранні епохи розвитку суспільства, так буває і тепер, коли грошовий обіг з якихось причин порушено (бартерний обмін). Домашнє господарство може бути грошовим, коли гроші використовуються для взаєморозрахунків між окремими виробничими організаціями. Ринкове господарство є міновим грошовим господарством. Його мета – отримання прибутку, що виражається у грошах, за допомогою обміну товарів на ринку. Воно набагато зручніше й ефективніше натурального мінового господарства тому, що дозволяє зіставити витрати й прибутки в однакових розрахункових одиницях.

Історична типологія господарства представляє розвиток господарської діяльності наступним чином.

1. Привласнююче господарство.

2. Виробляюче господарство

    • Доіндустріальне,

    • Індустріальне,

    • Післяіндустріальне (інформаційне).



Привласнююче господарство.

Розселяючись по Землі, людина проникає практично в усі райони сучасної ойкумени. Цей процес завершується в епоху верхнього палеоліту. Чим далі вглиб століть проникає дослідник, тим більш очевидною стає залежність господарської діяльності людей від фізико-географічних умов середовища їх проживання.

Сформований у ті часи тип господарювання ґрунтується на привласненні готового природного продукту. Щоб добути природний продукт, люди займалися виготовленням знарядь праці, спеціальних пристосувань, створювали специфічні організаційні форми для ведення полювання і рибальства.

Виробництво найпростіших знарядь почалося за мільйон-півтора років раніше, аніж виникли мова і мислення; мало своїм найбільшим наслідком послаблення інстинктивної основи поведінки людини на ранній її стадії. Праця, що виникає, потребувала для свого розвитку і соціального вдосконалення всередині стада. Виробництво знарядь диктувало необхідність уже надбіологічного об’єднання, що відповідало виробничо-господарській кооперації індивідуумів.

Характерною ознакою першого господарського типу є його низька продуктивність, що практично повністю залежить від випадкових факторів.

Перший історичний тип господарювання містить у собі такі види діяльності, як полювання, збирання і рибальство, характерні для первісної людини. Поступовий перехід від напівтваринного існування людини до людського способу життя, добування засобів життя, збереження певної кількості добутих продуктів харчування – характерні риси, що відрізняють людину від тварини.

^ Виробляюче господарство.

  • Доіндустріальне (сільське господарство):

1) ручне землеробство і скотарство; 2) орне землеробство.

Поступово із збирача дарів природи людина стала землеробом і скотарем. На цій основі виник другий господарсько-історичний тип - ручне землеробство і скотарство. До нього входять заняття, пов'язані з обробкою землі за допомогою ще примітивних ручних знарядь, і скотарство як відносно самостійна галузь, що дає стабільний прибавочний продукт. Також характерними були осілі групи мисливців і рибалок. На цій ступені виявляється майнова нерівність, що веде до соціального розшарування і державотворення.

Третій історичний господарський тип — орне землеробство — з'являється, коли люди навчилися з'єднувати вже удосконалені знаряддя сільськогосподарської праці з тягловою силою одомашнених тварин. Приблизно в один і той самий історичний час народи, що належать до одного господарського типу (наприклад, землеробські народи), створюють свої унікальні й своєрідні культури (виникають Єгипет, Дворіччя, Індія, Китай, Греція).

Подальший поділ праці приводить до спеціалізації діяльності людини, обумовлює формування соціальної структури, виникнення приватної власності та ін., виникає соціальна нерівність, перетворення захоплених у боях і війнах між племенами і народами полонених в підневільних робітних людей та ін. Основну масу становили землероби, об’єднані в общини, громади.


Така господарсько-історична типологія дозволяє вирішити тільки деякі дослідницькі завдання і не є вичерпною класифікацією господарства. Проте дана класифікація не втрачає своєї актуальності і в теперішній час, оскільки всі три господарсько-культурних типи існують у сучасній соціокультурній дійсності: перший господарсько-культурний тип розповсюджений у долині ріки Конго, Амазонки, на півдні Індії, Шри Ланку, Індонезії, Філіппінах; другий – у Південній і Південно-Східній Азії, на островах Океанії, у Південній Америці, Африці; третій – в Європі, Північній Америці, в деяких країнах Азії.

  • Індустріальне господарство

За часів переходу до машинного виробництва розвиток людства йшов під знаком безумовного пріоритету процесу індустріалізації. Благо пов’язувалось з високим темпом економічного зростання і створенням великої машинної індустрії. Життя доводить, що безмежне збільшення матеріальних засобів, прийнятих за благо, позначене для людини згубними наслідками.


    • ^ Післяіндустріальне (інформаційне) господарство

У ХХ ст. ейфорія індустріально-технократичного оптимізму спадає. Індустріальний розвиток не тільки створив загрозу соціальним і культурним цінностям, а й підірвав власну основу (виснаження природних ресурсів тощо).

Тип цивілізаційного устрою суспільства з товарообмінною основою - економічне господарство, його характерні риси – соціальність, конкурентність, динамічність. Економіку характеризують як „беспокійне господарство”, яке не має чітких цілей, крім однієї - стремління до зміни.

Для економіки властивою характеристикою є трансформації, перехід від однієї історичної форми свого буття до іншої. З часів наукової, буржуазної революцій економічне господарство пройшло складний шлях становлення, для якого характерним є:

  • розвиток капіталізму (від первісного накопичення капіталу до формування в ХХ ст. високоорганізованої системи світового капіталу),

  • високі темпи розвитку виробничих сил від парової машини і ткацького верстата до ЕОМ тощо),

  • потрясіння відбуваються з певною періодичністю (економічні, соціальні, політичні, військові).

Вивчаючи економіку, управлінські системи, можна переконатися, що основою стабільної господарської діяльності й розвитку економіки є виробництво. На початку історії людства це було сільськогосподарське виробництво, потім – промислове. У 60-х роках ХХ ст. науково-технічна революція зробила рушійною силою економічного прогресу науку. Якщо символом доіндустріальної цивілізації була мотига, індустріальної – конвеєр, то символом сучасної цивілізації є комп’ютер.

У традиційних суспільствах люди майже повністю повторюють життя своїх предків. Обсяг знань, необхідний людині для життя у циклічному світі, невеликий. Вже у ранньому віці людина осягає практично все, що треба, і надалі особливо не має потреби в нових знаннях.

Сьогодні аналітики говорять про „другу НТР”, головною складовою якої стає стрімкий розвиток високих технологій (хай-тек). Отже, основним ресурсом сучасної економіки є інтелектуальний капітал. Широкі верстви населення Північної Америки, Західної Європи та Японії зайняті науковими розробками, або у наукоємних виробництвах.


Підсумовуючи усе вище викладене, можна стверджувати:

  • Філософія господарювання – світоглядне знання, що надає цілісності уявлення про господарство.

  • Філософія «окультурює» господарство, співставляє господарство з моральними основами, загальнолюдськими та загальносвітовими цінностями. Господарське знання пов’язане із загальнокультурним і загальноприродним знанням.

  • Господарювати – це не тільки виробляти, але й “багатоманітно” спілкуватися із світом. Господарське знання пов’язане із загальнокультурним і загальноприродним знанням.



Питання для самоконтролю



  1. Визначить основну мету й завдання філософії господарювання як навчальної дисципліни.

  2. Відомо, що господарська політика має забезпечувати розумність життєдіяльності людини та суспільства. Проте в історичній практиці панує протилежне. Наведіть з історії і сучасності приклади «негосподарської економіки».

  3. Доведіть, що філософія господарювання має міждисциплінарний характер.

  4. У чому Ви вбачаєте відмінність дослідницьких стратегій економічної науки і філософії господарювання?

  5. Охарактеризуйте функцію філософії господарювання, що пов’язана з розробкою методології економічного дослідження?

  6. Спробуйте провести історичні паралелі (виділити етапи становлення господарства) у становленні господарства в Україні.

Лекція 2.

^ ІСТОРІЯ ФІЛОСОФСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДУМКИ


2.1. Історична ґенеза предмета філософії господарювання в античну добу.

2.2. Господарське богослов’я західноєвропейського середньовіччя.

2.3. Філософсько-антропологічні принципи господарювання за доби

Відродження та Реформації.

2.4. Філософсько-господарська думка ХVІІІ – початку ХХ ст.

2.5. Новітня філософія господарювання.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства філософія господарювання
Філософія господарювання: Завдання І методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 2 курсу заочної форми...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconМіністерство освіти І науки україни
Фесенко Г. Г. Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Філософія господарювання» для студентів 2, 3 курсу денної форми навчання напрямів...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconХарківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу
Філософія господарювання. Програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу для студентів всіх форм...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconМіністерство освіти І науки україни
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Філософія господарювання (для студентів спеціальностей 030504 «Економіка підприємства“,...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconХарківська національна академія міського господарства методичнівказівк и до проведення практичних занять з дисципліни
«Філософія господарювання» (для студентів 3 курсу денної форми навчання напрямів підготовки 030504 – «Економіка підприємства», 030509...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту україни харківська національна академія міського господарства г. Г. Фесенко Конспект лекцій з навчальної дисципліни «психологія управління та конфліктологія»
Фесенко Г. Г. Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Психологія управління та конфліктологія» (для студентів 5 курсу денної форми...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconХарківська національна академія міського господарства г. Г. Фесенко Програма навчальної дисципліни І робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни І робоча програма навчальної дисципліни «Філософія господарювання» для студентів 2 курсу заочної форми...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconК. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект
Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання : конспект лекцій / укладачі: Н. В. Котенко, Н. А. Антонюк, К. В. Савченко. – Суми :...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconКонспект лекції з курсу «Філософія» для поглибленого вивчення теми «Філософія ХХ ст.» для студентів усіх форм навчання
Карівець І. В. Феноменологічно-екзистенціальне розуміння філософії: Конспект лекції з курсу «Філософія» для поглибленого вивчення...
Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект iconГ. В. Фесенко конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни «Основи пожежної безпеки» (для студентів 3-го курсу денної форми навчання напряму підготовки 170202...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи