Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" icon

Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів "Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями"




НазваМетодичні вказівки практичного заняття №1 для студентів "Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями"
Сторінка1/8
Дата29.06.2012
Розмір1.25 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8

"Затверджено"

на засіданні кафедри

акушерства i гінекології з курсом дитячої та

підліткової гінекології

“___ ”______________________200__р.

Протокол №____

Зав. кафедри

д.мед.н., проф.______________О.М.Юзько


Методичні вказівки

практичного заняття №1

для студентів

"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями"


Навчальний предмет: дитяча та підліткова гінекологія, 6 курс медичного факультету, 2 години

Чернівці-2004

I. Тема: "Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з
гінекологічними захворюваннями"


Без знання сучасних методів дослідження в дитячій та підлітковій гінекології, без вмінь застосовувати їх на практиці неможливо поставити діагноз, провести диференційну діагностику і відповідне лікування гінекологічної хворої. Зниження гінекологічних захворювань в дитячому та підлітковому віці - основа збереження репродуктивного потенціалу в майбутньому.

^ II. Тривалість заняття - 2 години

III. Навчальна мета:
Студент повинен знати і вміти:


1)спеціальні методи дослідження в дитячій та підлітковій гінекології;

2)додаткові методи дослідження;

3)деонтологію спілкування з гінекологічними хворими ювенільного віку;

4)систему дослідження гінекологічної хворої;

5)оцінити дані загальноклінічного, спеціального гінекологічного і

додаткового обстеження хворої.

Опанувати практичні навички:

  • провівши спеціальне гінекологічне та додаткове обстеження дівчаток та
    підлітків;

  • правильно оцінити результати цих досліджень;

  • скласти план подальшого обстеження, лікування та профілактичних
    заходів до виникнення рецидивів захворювання.

^ IV. Поради студенту:

Ступінь статевого розвитку визначається формулою Ма, Ах, Р, Me, де Ма - молочні залози, Ах - ....оволосіння, Р - лобкове оволосіння, ме - вік менархе.

Спеціальне обстеження дівчинки проводиться в такій послідовності:

  1. огляд та оцінка ступеню розвитку вторинних статевих органів;

  2. огляд, пальпація та перкусія живота;

  1. огляд зовнішніх статевих органів (ЗСО), дівочої перетинки з врахуванням
    вікових змін та задньопрохідного отвору;

  1. ректо-абдомінальне дослідження.

При обстеженні дівчаток в поліклінічних умовах, а також при первинному огляді в стаціонарі необхідно, щоб була присутня мати або хтось з близьких родичів.

При огляді ЗСО оцінюють характер оволосіння (по жіночому типу -горизонтальна лінія росту волос, по чоловічому - у вигляді трикутника з переходом на білу лінію животу та внутрішню поверхню стегна , анатомічну будову клітора, великих та малих статевих губ, гімену, колір слизової входу в піхву, виділення з статевих шляхів.

Вагіноскопія - обстеження стінок піхви та шийки матки за допомогою оптичного пристрою. Вагіноскопія проводиться дівчаткам будь-якого віку та дозволяє визначити: стан слизової оболонки піхви, її величину, форму шийки маткита зовнішнього вічка, наявність та вираженістьсимптому "зіниці", патологічні зміни в ділянці шийки матки та піхви, наявність Інородного тіла, вади розвитку.

Ректо-абдомінальне обстеження - проводиться всім дівчаткам з гінекологічними захворюваннями під час якого поточнюють стан піхви: наявність Інородного тіла, пухлини, скопичення крові; визначають стан матки, додатків, клітковини та суміжних органів. При пальпації матки досліджують положення, рухомість, болючість її, співвідношеня між розмірами шийки матки та тіла, звертають увагу на вираженість кута між тілом та шийкою матки.

Крім того використовуються, в залежності від характеру захворювання слідуючі додаткові методи дослідження:

^ Ендоскопічні методи дослідження включають гістероскопію та лапароскопію.

Гістероскопія є високоінформативним методом для виявлення внутрішньоматкової патології: гіперплазії та поліпозу ендометрію, аденоміозу, аномалій розвитку матки.

Покази та протипокази для лапароскопії загальнорийняті. В процесі лапароскопічного дослідження при необхідності можна проводити біопсію гонад, електрокаугуляцію ендометріоідних гетеротопій, розсічення злук. Лапароскопія проводиться для виключення вад розвитку внутрішніх статевих органів, пухлин, пухлиноподібних утворень органів малого тазу, склерокістозних яєчників.

Широко використовується ультразвукове дослідження (УЗД) в зв'язку з його безпечністю, безболісним проведенням та можливістю динамічного спостереження. УЗД дозволяє діагностувати вади розвитку геніталій, пухлини яєчників та інші гінекологічні захворювання.

^ Розміри матки та яєчників у дівчаток та підлітків



Вік, роки

Довжина матки, см

Ширина матки

Передньо-задній розмір матки, см

Об'єм яєчника, см3

тіла шийки

2-7

3,19+0,06

1,5+0,05

0,9+0,7

1,7+0,25

8-9

3,5+0,06

1,7+0,07

1,1+0,04

2,5+0,3

10-11

4,9+0,2

2,0+0,1

1,5+0,1

3,3+0,2

14-16

4,25+0,1 2,57+0,03

3,8+0.,8

2,82+0,1

6,9+0,3

17-19

4,8+0,11 2,6+0,1

4,1+0,1

3,3+0,04

8,8+0,4

^ Зондування піхви та порожнини матки використовується для діагностики вад розвитку, наявності інородного тіла, при підозрі на гемато-чи піометру.

Аспіраційна біопсія проводиться дівчаткам з матковими кровотечами в ювенільному періоді з метою уточнення причини кровотечі (новоутворення, гіперпластичний процес ендометрію).

^ Вишкрібання слизової тіла матки (з попередньою та послідуючою гістероскопією) є показом, як для зупинки маткової кровотечі, так і з діагностичною метою при тривалих незначних кров'яних виділеннях у хворих з тривалістю захворювання більше 2-х років та при відсутності ефекту від симптоматичної та гормональної терапії.

^ Ренгенографічні та ренгеноконтрастні методи обстеження ( пневмопельвіографія, гістеросальпінгографія, вагінографія) дозволяють виявити аномалію розвитку статевих органів, пухлиноподібні утворення малого тазу, склерокістозні яєчники.

Велике значення для діагностики гінекологічних захворювань має ренгенологічне дослідження кісток рук, яке проводиться для визначення "кісткового" віку з послідуючим співставленням його з паспортними даними. Є спеціально розроблені таблиці, в яких вказано терміни та послідовність визначення окостеніння та синостозів між метафізами та епіфізами довгих трубчастих кісток в залежності вік віку.

Надзвичайно важливим методом дослідження є ренгенографія черепу та турецького сідла. Вона дозволяє мати уяву про будову кісток склепіння черепа, а також про форму та величину турецького сідла, тобто приблизно величину гіпофіза.

З інших ренгенологічних методів обстеження використовують ренгенографію наднирників (при підозрі на пухлину наднирників).

Гістеросальпінгографія (ГСГ) проводиться по суворим показам: підозра на туберкульоз геніталій, аденоміоз, аномалію розвитку внутрішніх статевих органів у дівчат старше 14-15 років. Протипокази загальноприйняті.

Крім перерахованих методів дослідження для діагностики цілого ряду гінекологічних захворювань широко використовують цитогенетичне дослідження (визначення статевого хроматину, за показами - каріотипу).

Воно особливо показано при різних порушеннях сомато-статевого розвитку (при порушені статевого диференціювання, затримці статевого розвитку та ін.).

^ Лабораторні методи дослідження включають бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень із статевих шляхів проводиться після огляду статевих органів. Забір виділень необхідно брати ложкою Фолькмана чи резиновим катетером. Інструменти для взяття виділень вводяться в уретру на глибину близько 0,5 см, в пряму кишку - на глибину близько 2 см, а в піхву по можливості до заднього склепіння.

Тести функціональної діагностики використовують у хворих з ювенільними кровотечами, при патології періоду статевого дозрівання та при підозрі на гормональноактивні пухлини яєчників. До цитологічних методів діагностики відносяться: цитологічне дослідження виділень з піхви з підрахунком вагінальної формули та каріопікнотичного індексу, симптом"зіниці", "симптом папороті", вимірювання ректальної температури, визначення рівня гормонів в крові.

^ V. Контрольні питання:

1 .За якими ознаками оцінюється ступінь статевого розвитку дівчини?

9. Як проводиться огляд ЗСО?

  1. Що таке вагіноскопія?

  2. Як проводиться ректо-абдомінальне дослідження?

  1. Які покази для виконання зондування піхви та порожнини матки,
    аспіраційна біопсія, вишкрібання слизової тіла матки?

13.3 якою метою і які проводяться рентгенологічні дослідження в

підлітковій гінекології? 14. Які ендоскопічні методи використовуються в ювенільній гінекології?

15. Правила забору матеріалу із статевих шляхів для бактеріоскопічного та бактеріологічного досліджень?

VI. Література

  1. 1 .Гінекологія дитячого та підліткового віку. За редакцією проф. Голоти
    В.Я.-Київ, 1998.-382с.

  2. Коколина В.Ф. Гинекологическая эндокринология детей и подростков.-
    М.:МИА, 1998.-287с.

  3. Лабораторная диагностика и функциональные пробы в детской
    эндокринологии. Под ред.Н.П.Шабалова.-СПб.: Специальная
    литература, 1996,-136с.

  4. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология:
    Руководство для врачей.-М.: МИА, 1999.-592с.

  5. Яковлева Э.Б. Акушерство и гинекология подросткового возраста.-
    Донецк: Семья и здоровье, 1997.-381с.








Зав. курсом дитячої та підліткової гінекології,

доцент О.А.Андрієць



"Затверджено"

на засіданні кафедри

акушерства i гінекології з курсом дитячої та

підліткової гінекології

“___ ”______________________200__р.

Протокол №____

Зав. кафедри

д.мед.н., проф.______________О.М.Юзько




^ Методичні вказівки

практичного заняття №2

для студентів

"Анатомо-фізіологічні особливості розвитку геніталій

та ендокринних залоз до статевої зрілості.

^ Вікові етапи розвитку дівчинки"


Навчальний предмет: дитяча та підліткова гінекологія, 6 курс медичного факультету, 4 години

Чернівці-2004

^ I. Тема: Анатомо-фізіологічні особливості розвитку геніталій та
ендокринних залоз до статевої зрілості. Вікові етапи розвитку дівчинки.


Без знання анатомо-фізіологічних особливостей в дитячій та
підлітковій гінекології, без вмінь застосовувати їх на практиці неможливо
поставити діагноз, провести диференційну діагностику і відповідне лікування
гінекологічної хворої. Зниження гінекологічних захворювань в дитячому та
підлітковому віці - основа збереження репродуктивного потенціалу в
майбутньому.

^ II. Тривалість заняття - 4 години

III. Навчальна мета:
Студент повинен знати і вміти:


1 )анатомо-фізіологічні особливості розвитку геніталій;

  1. анатомо-фізіологічні ососбливості розвитку ендокринних залоз до статевої
    зрілості;

  2. знати класифікацію періодів життя дівчини та вміти клінічно їх оцінювати.
    Опанувати практичні навички:




  • вміти правильно скласти формулу статевого розвитку підлітків;

  • правильно оцінити розвиток дівчаток та підлітків в різні вікові періоди.

^ IV. Поради студенту.

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять студенти під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти.

Дівчинка народжується з чітко диференційованими по жіночому типу звичаними статевими органами. Клітор відносно великий, соромні губи нерідко при народженні набряклі, гіперемовані, легко злипаються, малі соромні губи лише частково закриті великими статевими губами. Шкіра тонка, злегка пігментоваіїа і нерідко прикрита змазкою. Вестибулярні залози не функціонують. Дівоча перетинка (hymen) розташована глибше в піхві, ніж у наступні роки. Піхва розташована паралельно вертикальній осі, довжина її від 25 до 35 мм, склепіння не виражені.

Мазок з піхви характеризується високими еозинофільним і каріопікнотичним індексами. Реакція вмісту кисла, виявляються палички Додерлейна. Мікрофлора представлена коками.

Матка у новонаролдженої розташовується в черевній порожнині,
довжина матки ЗО мм, тіло має сочевицеподібну форму, дно - "сідловидне".
Співвідношення шийки та тіла матки - 3:1. Положення матки - anteversio.
Міометрій добре розвинений, ендометрій утворює велику складчастість.
Внутрішнє вічко не сформоване, зовнішнє - щілинне. Цервікальний канал
заповнений густим слизом. В ендометрії - найчастіше секреторні зміни, іноді
спостерігаєтьтся фаза десквамації. Маткові труби довгі (в середньому 35 мм),
спіралеподібні, м'язеві шари стінки добре розвинені. Маткові труби прохідні
на всьому протязі.

Яєчники новонародженої дівчинки розташовані в черевній порожнині, мають циліндричну або призматичну форму. Довжина яєчників коливається від 15 до 22 мм. Фолікулярні кісти відсутні. Гістологічна будова яєчників нагадує картину дорослої жінки. Але присутні деякі відмінності: наявність примордіальних фолікулів, наявність сильно вираженого процесу атрезії, відсутність овуляції, незрілість оваріальної структури, добре розвинені інтерстиціальні клітини і їх висока ендокринна активність.

У "нейтральний" період зовнішні геніталії розвиваються повільно: великі соромні губи не повністю закривають малі, вестибулярні залози з'являються в 3-4 роки, дозрівання цих залоз до 6 років. У віці 3-х років відмічається опускання внутрішніх статевих і деяких сусідніх органів у малий таз. Довжина піхви не змінюється епітеліальний шар зменшується до 4-5 шарів, реакція піхви основна або нейтральна, флора піхви не стабільна, можуть бути виявлені диплококи, стрептококи, стафілококи.

Перечислені особливості відіграють велику роль у виникненні вульвовагінітів.

В перші роки життя матка зменшується в розмірах. Співвідношення
шийки і тіла матки мають таку динаміку: у 1 рік - 2:1, у 4 роки - 1,7:1, у 7-8
років-1,4:1.

До 3-х років дно матки опускається до рівня входу в малий таз. Маткові труби змінюються мало, перистальтика їх відсутня. Яєчники раніше від усіх внутрішніх органів починають опускаттися в порожнину малого тазу, але й в 5 років зустрічається їх високе розташування. Розміри і форма яєчників зовсім не змінюється. Однак, завжди є деяка кількість зріючих, а також атретичнйх фолікулів. Дозрівання фолікулів не має циклічного характеру.

У нейтральному періоді відмічається невисокий рівень статевих гормонів, чим пояснюється відсутність різких скачків у розвитку статевих органів.

До особливостей статевих органів у цьому періоді відноситься їх збільшення за рахунок накопичення жирової тканини. До проміжку цього часу відноситься початок функціонування великих вестибулярних залоз. Довжина піхви становить 63 мм, складчатість стає вираженою. Повільно зникає складчатість ендометрію, ендометріальні залози гіпертрофуються, розгалуджуються. Змінюється співвідношення довжини шийки та тіла матки - 1:3. Яєчники помітно збільшуються (маса - 4-5 г, довжина - 3-3,5 см). Процес дозрівання фолікулів стає інтенсивнішим, але хаотичним, інколи проходить овуляція. Таким чином, пребуртатний період характеризується початком інтенсивного росту і дозрівання всіх відділів статевого тракту, котрі до кінця цього строку готові функціонувати.

У пубертатному періоді статеві органи стають подібними до статевих органів дорослої жінки. Так, до кінця цього строку довжина піхви досягає 80-100мм, склепіння виражені. Кольпоцитологічна картина відображає характерну циклічність змін у піхвовому вмісті. Матка швидко збільшується у розмірі, асиметрія яєчників і маткових труб з віком не зменшується, з'являється перистальтика труб. Зміни в яєчнику та ендометрії приймають

циклічний характер. У кінці періоду можна говорити про завершене інтегрування статевої системи і засвоєння нею правильного ритму. Статева зрілість звичайно наступає після 18 років.

~ -;: Таблиця 1

Розміри матки та яєчників у дівчаток та підлітків ^



Вік,

роки

Довжина матки, см

Ширина матки

Передньо-задній розмір матки, см

Об'єм яєчника, см3

тіла шийки

2-7

3,19+0,06

1,5+0,05

0,9+0,7

1,7+0,25

8-9

3,5+0,06

1,7+0,07

1,1+0,04

2,5+0,3

10-11

4,9+0,2

2,0+0,1

1,5+0,1

3,3+0,2

14-16

4,25+0,1 2,57+0,03

3,8+0.,8

2,82+0,1

6,9+0,3

17-19

4,8+0,11 2,6+0,1

4,1+0,1

3,3+0,04

8,8+0,4

Класифікація періодів життя дівчинки за Ю.О.Крупко-Большовою

  1. Препубертатний період - етап до появи вторинних статевих ознак.

  2. Пубертатний період - від появи вторинних статевих ознак до повної
    біологічної зрілості (18-19 років).

^ 2.А.Ранній пубертатний період від появи вторинних статевих ознак до

менархе (10-14 років).

2.Б. Власне пубертатний період - перші 3 роки після появи менархе,

протягом яких встановлюється цикл, завершується фізичний розвиток і

формування вторинних статевих ознак (14-16 років).

2.В. ^ Пізній пубертатний період - час, протягом якого формується

овуляторний цикл, гормонопродукуюча функція яєчників наближається за

своїми основними характеристиками до жінок репродуктивного віку (16-19

років).

^ Перший період - препубертатний - характеризується "стрибком" росту, розвитком кісток тазу, появою вторинних статевих ознак, подальшим розвитком статевих органів, збільшується число шарів епітелію в піхві, де

з'являються клітини проміжного типу. Гормональна діяльність яєчників
активується, з'являються ^періодичні піки естрогенів^ середній рівень їх не
високий. Ця стадія закінчується появою менархе, зменшується рівень
гормону росту, підвищується - гонадотропінів і естрогенів, активізується
щитовидна залоза. ~

^ Другий період - ранній пубертатний - характеризується подальшим фізичним розвитком, особливо збільшенням маси тіла, ростом тазу, починається збільшенням молочних залоз - телархе, в клітинах епітелію піхви починається пікноз ядер, змінюється флора піхви, з'являються лактобацили; починається оволосіння лобка (11-12 років) - пубархе; поява першої менструації - менархе, становленням їх ритму, які в цьому періоді ановуляторні. Рівень гормону росту зменшується, щитовидна залоза функціонує активно. Кількість естрогенів не наростає, прогестерону мало. До кінця цієї стадії, на другому році після менархе, кількість естрогенів наростає.

- власне пубертатний - молочні залози та статеве оволосіння
завершують розвиток, останнім закінчується оволосіння аксілярних впадин,
яке розпочинається в 13 років. Менструальний цикл набуває овуляторного
характеру. ^

^ Виділення вказаних періодів базується на даних про ступінь зрілості гіпоталамічних структур, які визначають:

  • у препубертатному періоді - ациклічний викид гонадотропінів, в
    гіпоталамусі має місце незначне утворення РГ ЛГ, виділення його
    епізодичне; виділення естрадіолу зовсім незначне, однак механізм
    зворотного зв'язку функціонує;

  • в ранньому пубертатному періоді - формування ритму виділення
    гонадотропінів. Процес'дозрівання гіпоталамічних структур підсилюється,
    утворюються тісний синаптичний зв'язок між клітинами, які секретують
    нейротрансміттери та ліберини (РГ ЛГ, соматоліберин, кортіколіберин,
    тіроліберин). Секреція РГ ЛГ набуває ритмічного характеру,

встановлюється циркадний (добовий) ритм виділення РГ ЛГ, спочатку тільки під час нічного сну. Під впливом посиленого виділення РГ ЛГ підсилюється синтез гонадотропінів, викиди яких також набувають ритмічного характеру. Збільшення викиду ЛГ та ФСГ стимулює синтез естрогенів в яєчниках. Збільшується число рецепторів до статевих стероїдів в клітинах всіх органів репродуктивної системи, в тому числі гіпоталамусі та гіпофізі. Чутливість їх до естрадіолу в зв'язку з цим змінюється. Досягнення високого рівня естрадіолу в крові є сигналом до сильного викиду гонадотропінів, який завершує дозрівання фолікулу та викид яйцеклітини. Перша менструація завершує ранній пубертатний період.

• у власне пубертатному періоді - кількісне збільшення викиду гонадотропінів та формування циклічного ритму їх виділення. В цей період встановлюється стабільний ритм секреції РГ ЛГ - в середньому один раз на годину - завдяки цьому збільшується виділення ЛГ та ФСГ, що призводить до підсилення синтезу естрогенів в яєчниках. Формується механізм позитивного зворотного зв'язку: досягнення певного рівня Е2 в крові є сигналом овуляторного викиду ЛГ та ФСГ на фоні постійного цирхорального ритму їх виділення.

^ V. Контрольні питання:

  1. Класифікація періодів життя дівчини.

  2. Охарактеризувати перший період життя дівчинки.

  3. Охарактеризувати другий період життя дівчинки.

  4. АФО періоду новонародженості.

  5. АФО "нейтрального" періоду.

  6. АФО препубертатного періоду.

  7. АФО пубертатного періоду.

  8. Фізіологія періоду статевого дозрівання.

VI. Література

  1. 1 .Гінекологія дитячого та підліткового віку. За редакцією проф. Голоти
    В.Я.-Київ, 1998.-382с.

  2. Коколина В.Ф. Гинекологическая эндокринология детей и подростков.-
    М.:МИА, 1998.-287с.

  3. Лабораторная диагностика и функциональные пробы в детской
    эндокринологии. Под ред.Н.П.Шабалова.-СПб.: Специальная
    литература, 1996.- 13 6с.

  4. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология:
    Руководство для врачей.-М.: МИА, 1999. -592с.

  5. Яковлева Э.Б. Акушерство и гинекология подросткового возраста,-
    Донецк: Семья и здоровье, 1997.-3 8 1с.



Зав. курсом дитячої та підліткової гінекології,

доцент /*% О.А.Андрієць

"Затверджено"

на засіданні кафедри

акушерства i гінекології з курсом дитячої та

підліткової гінекології

“___ ”______________________200__р.

Протокол №____

Зав. кафедри

д.мед.н., проф.______________О.М.Юзько

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Кір для студентів 5-го курсу з дисципліни
Методичні вказівки до практичного заняття „Кір” для студентів 5-го курсу з дисципліни „Дитячі інфекції” згідно з умовами Болонського...
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Кір для студентів 5-го курсу з дисципліни
Методичні вказівки до практичного заняття „Кір” для студентів 5-го курсу з дисципліни „Дитячі інфекції” згідно з умовами Болонського...
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconМетодичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни "Системи та методи прийняття рішень"
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” на тему “Формування вхідного...
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а до практичного заняття
Афо та методи клінічного обстеження органiв травлення у дiтей. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconМетодичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни " Системи та методи прийняття рішень" на тему "
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” на тему “Оцінка функціональної...
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconМетодичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни "Системи та методи прийняття рішень" на тему "
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” на тему “Оцінка функціональної...
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconМетодичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни " Системи та методи прийняття рішень" на тему "
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” на тему “Розроблення алгоритму...
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Методичні вказівки практичного заняття №1 для студентів \"Сучасні методи обстеження дівчаток та підлітків з гінекологічними захворюваннями\" iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи