Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 icon

Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010




Скачати 367.29 Kb.
НазваЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010
Сторінка1/2
Дата29.06.2012
Розмір367.29 Kb.
ТипДокументи
  1   2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Основи біогеохімії»

для студентів напряму 6.040106 – екологія,

охорона навколишнього середовища

та збалансоване природокористування


ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № 10 від 18.12.09


Дніпропетровськ НМетАУ 2010

УДК 37.015.2 : 550.47 (07)


Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи біогеохімії» для студентів напряму 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / Укл.: В.П. Бобилєв, І.І. Іванов, Т.М. Пустоварова, М.В. Сухарева. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2010. – 25 с.


Викладена мета та завдання вивчення дисципліни, її зміст, перелік теоретичних питань та типових тестів для самопідготовки до підсумкового контролю, критерії оцінювання знань студента. Наведено варіанти індивідуальних завдань, перелік рекомендованої літератури, методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання окремих розділів програми та виконання індивідуальних завдань.

Призначена для студентів напряму 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування заочної форми навчання.


Укладачі: В.П. Бобилєв, канд. техн. наук, проф.

І.І. Іванов, канд. техн. наук, доц.

Т.М. Пустоварова, канд. біол. наук, доц.

М.В. Сухарева, асистент


Відповідальний за випуск В.П. Бобилєв, канд. техн. наук, проф.


Рецензент Б.І. Мельников, канд. техн. наук, проф. (ДХТУ)


Підписано до друку 27.04.2010. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид. арк.1,47. Умов. друк. арк. 1,45. Тираж 50 пр. Замовлення №


Національна металургійна академія України

49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

_______________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ


1. Загальні положення

^

Робоча програма складена на підставі типової програми для вищих навчальних закладів.

З дисципліни «Основи біогеохімії» студентам читаються настановні та оглядові лекції. Студенти одержують індивідуальні та групові консультації, виконують практичні завдання. Основна форма навчальної роботи студентів – самостійне вивчення матеріалу дисципліни за підручниками і учбовими посібниками у послідовності, наведеній у робочій програмі. Практичних навичок з біогеохімії студент-еколог набуває в процесі роботи за спеціальністю.


При вивченні матеріалу рекомендується вести конспект для систематизації і закріплення знань. Конспект є універсальною формою запису накопичених знань, він сприяє їх розумінню та засвоєнню, допомагає виробити навички змістовного викладення найважливіших питань з різних джерел, умінню лаконічно й чітко викласти зміст власними словами та швидко відновити зміст опрацьованого раніше матеріалу. Конспект може утримувати як вже відомі пояснення із різних джерел, так і власні думки щодо розглянутих питань. Він не повинен бути об’ємним, але повинен бути змістовним; конспектування – це не тиражування джерел, а їх творче осмислення.

Згідно з навчальним планом дисципліни передбачається виконання індивідуального завдання, практичних занять та іспит. Після захисту індивідуальних завдань і практичних робіт студент складає письмово іспит з дисципліни. Кожен екзаменаційний білет має 2 теоретичні питання у відповідності з робочою програмою та 20 тестів (додаток А). Студент отримує до 1 бала за відповідь на кожне теоретичне питання (в залежності від повноти та точності відповіді) і 0,5 бала за правильну відповідь на кожне тестове питання. Оцінка визначається округленням до найближчого цілого, наприклад, «4,5» ? «5»; «3,2» ? «3». При цьому для отримання позитивної оцінки вичерпна відповідь принаймні на одне з теоретичних питань є обов’язковою.


^ 2. Робоча програма дисципліни


2.1. Мета та завдання


Навчальна дисципліна «Основи біогеохімії» є нормативною і входить до циклу природно-наукової та професійної підготовки фахівців – екологів. У поєднанні з іншими дисциплінами цього циклу вона забезпечує базову підготовку бакалаврів напряму «Екологія». В ній використовуються знання з фізики, хімії, біології, географії, астрономії та інших наук, що вивчаються майбутніми студентами у середній школі. Набуті знання і вміння використовуються при подальшому вивченні дисциплін «Грунтознавство», «Гідрологія», «Геологія».

Мета вивчення дисципліни – отримання знань для розуміння процесів, які відбуваються у надрах Землі, а також використання їх для подальшої господарської діяльності людини без завдання збитків оточуючому середовищу, правильного використання мінеральних ресурсів, їх переробку, а також можливості відновлення балансів природних елементів у їх циклічності.

В результаті вивчення дисципліни «Основи біогеохімії» студент повинен мати знання про:

- природну міграцію елементів;

- утворення і формування бар’єрів;

- цикли біогенних елементів;

- цикли техногенних елементів.

Після вивчення дисципліни і виконання практичних занять студент повинен вміти:

- проводити аналіз і давати оцінку процесам, які відбуваються з біогенними циклами;

- попереджати формування техногенних бар’єрів важких металів у промислових зонах;

- моделювати та прогнозувати техногенні зміни в атмосфері, літосфері та гідросфері.

Критерієм успішності є отримання позитивної оцінки при складанні іспиту у тестовій формі, а засобом діагностики успішності навчання є комплект тестових завдань щодо складання іспиту.


^ 2.2. Розподіл навчальних годин





Усього

Семестри

ІІ

Усього годин за навчальним планом

108

108

У тому числі:

Аудиторні заняття


16


16

- лекції

8

8

- практичні заняття

8

8

Самостійна робота

92

92

У тому числі при:

- опрацюванні лекційного матеріалу


4


4

- підготовці до практичних занять

4

4

- виконанні індивідуальних завдань

12

12

- опрацюванні розділів програми, які не викладаються на лекціях

72

72

Підсумковий контроль

іспит

іспит



2.3. Зміст


Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ БІОГЕОХІМІЇ


Тема 1. Поняття біогеохімії


Кларки елементів.

Класифікація елементів по їх розповсюдженню у літосфері, гідросфері, атмосфері.

Накопичення і концентрації елементів у різних компонентах біосфери, живої та неживої природи.


^ Тема 2. Типи міграцій: механічні, фізико-хімічні, біогенні


Умови міграції елементів. Перенесення з поверхневими водами.

Аерозольне перенесення. Дифузія. Особливості еволюції процесів міграції хімічних елементів.

2-ге правило Перельмана.


^ Тема 3. Біохімічні функції живих речовин


Роль редуцентів у регуляції біогенних елементів.

Продуценти і консументи та їх безпосередня участь у біогеохімічному циклі елементів у біосфері.

Поняття кругообігів (великих та малих).


^ Тема 4. Поняття бар’єрів, види


Бар’єри сірководневі, кисневі, гелієві, лужні, кислі, сорбціонні, механічні (водні, повітряні), біохімічні, геохімічні.


Тема 5. Цикли елементів


Біохімічні цикли: натрію, калію, магнію. Особливості цих циклів.


Розділ 2. БІОГЕОХІМІЧНІ ЦИКЛИ ЕЛЕМЕНТІВ


Тема 6. Біохімічні цикли біогенних елементів


Водню, води, кисню.

Сірки, фосфору.


Тема 7. Особливості кругообігів важких металів


Кругообіг цинку, міді, кадмію, свинцю, ртуті.

Біогеохімічний кругообіг заліза, алюмінію, марганцю.


Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ КРУГООБІГІВ ЕЛЕМЕНТІВ У ПОЧВАХ


Тема 8. Особливості кругообігу кремнію, кальцію, азоту


Еволюційні зміни в живих організмах.


Тема 9. Кругообіг елементів у літосфері


Кругообіг елементів у грунті.

Кругообіг у лісових та степових зонах.


Тема 10. Роль деструкторів (гетеротрофів) у кругообігу елементів (вуглекислотні, вуглеводневі, сірководневі, водневі, окислювально-відновні)


Тема 11. Кругообіг вуглецю


Вуглець – як елемент живих систем. Вуглець у водних об’єктах, у літосфері.

Тепловий ефект – як результат накопичення СО2 в атмосфері і порушення циклічності вуглецю.

Фотосинтез – як фіксатор вуглецевих сполук.

Умови утворення карбонатних порід.


^ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ


1. Поняття біогеохімії. Біогеохімічна класифікація елементів з накопичення їх у літосфері, гідросфері, атмосфері.

2. Кларки речовин.

3. Типи міграцій елементів: механічна, фізико-хімічна, біогенна.

4. Умови і фактори міграцій.

5. Особливості механічної міграції (аерозольне перенесення).

6. Дифузія.

7. Особливості еволюції процесів міграції хімічних елементів.

8. Біогеохімічні цикли. Натрій, калій магній.

9. Поняття кругообігів.

10. Поняття «геохімічних бар’єрів», їх кількісні характеристики.

11. Сірководневі бар’єри (види).

12. Кисневі бар’єри (приклади).

13. Гелієві бар’єри.

14. Лужні бар’єри.

15. Кислотні бар’єри.

16. Сорбціонні бар’єри.

17. Механічні бар’єри (у водних потоках).

18. Бар’єри речовин, які переміщуються у повітряних потоках.

19. Біогеохімічні бар’єри (фактори утворення).

20. Поняття о соціальних геохімічних бар’єрах.

21. Нові геохімічні бар’єри.

22. Техногенні механічні бар’єри.

23. Поняття о техногенних біогеохімічних бар’єрах (комплексні).

24. Біогеохімічні цикли. Натрій, калій.

25. Біогеохімічні цикли. Магній.

26. Загальна характеристика та особливості кругообігів важких металів.

27. Біогеохімічні цикли. Водень, вода, кисень.

28. Кругообіг сірки.

29. Кругообіг фосфору.

30. Кругообіг важких металів. Цинк.

31. Кругообіг важких металів. Мідь.

32. Кругообіг важких металів. Кадмій.

33. Цикли свинцю.

34. Цикли ртуті.

35. Біогеохімічний кругообіг. Залізо.

36. Біогеохімічний кругообіг. Алюміній.

37. Біогеохімічний кругообіг. Марганець.

38. Особливості кругообігу азоту.

39. Біогеохімічний цикл вуглецю.

40. Кругообіг кремнію, кальцію.

41. Кругообіг сушеутворюючих ґрунтів.

42. Особливості кругообігу у лісовій та степовій зонах.

43. Роль деструкторів у кругообігу елементів.

44. Кругообіг вуглецю.

45. Специфіка живої речовини у кругообігу.

46. Роль бактерій у кругообігу біогенних елементів (хемосинтез).

47. Автотрофи у процесі фотосинтезу.

48. Роль деструкторів (гетеоротрофів) у кругообігу речовин (вуглекислотні, вуглеводневі).

49. Сірководневі і водневі бактерії.

50. Міграція хімічних елементів у процесі фотосинтезу – як фіксація вуглецю.

51. Хімічні елементи рослин.

52. Міграція хімічних елементів у водних об’єктах.

53. Міграція елементів у грунтах.

54. Повітряні мігранти.

55. Утворення техногенних елементів і їх міграції.

56. Міграції важких металів у водних об’єктах.

57. Особливості міграції пестицидів.

58. Розповсюдження сполук, яки містять галоген.

59. Синтетичні полімери.

60.Техногенні сполуки, які не мають природних аналогів: миючі засоби.

61. Накопичення важких металів у фітомасі зелених рослин.

62. Макро- і мікроелементи у живій речовині. Їх роль, умови накопичення.

63.Геохімічні класифікації елементів (Вернадський В. І.,
Перельман О.І.).

64. Поняття кристалохімії. (Принципи – І, ІІ. Розрахунок енергії кришталевих решіток. Поляризація).

65. Поняття окислення, гідролізу, гідратації, карбонатизації, відновлення, діалізу.


^ 4. ТИПОВІ ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ


1.До природних комплексів першого рангу відносяться:

1) водний; 2) суходільний; 3) континентальний; 4) всі названі; 5) жоден з названих.

2.Кларки мікроелементів менші, ніж:

1) 1; 2) 0,2; 3) 0,1; 4) 0,01; 5) 0,001.

3.До органогенних елементів відносяться:

1) Al; 2) Zn; 3) К; 4) Fe; 5) Н.

4.Іонний потенціал Картледжа 3 ч 12 має:

  1. Fe; 2) С; 3) N; 4) S; 5) Na.

5.Кларк водних мігрантів у живій речовині складає:

1) 1,2; 2) 8,5; 3) 20,98; 4) 78,08; 5) 98,8.


6.Показником геохімічного бар’єру є його:

1) висота; 2) перепад; 3) градієнт; 4) опір; 5) ширина.

7.Рослини, у золі яких вміст хімічного елемента зростає пропорційно вмісту його у грунті, називають:

1) безбар’єрними;2) низькобар’єрними; 3) середньобар’єрними;
4) високобар’єрними; 5) помірнобар’єрними.

8.Важкі метали мають атомну масу вище:

1) 30; 2) 40; 3) 50; 4) 60; 5) 70.

9.У полярному термічному поясі середньорічна температура складає:

1) – 5; 2) – 15; 3) – 25; 4) – 35; 5) – 450С.

10.Вміст вуглецю у земній корі складає біля:

1) 18; 2)70; 3) 0,35; 4) 2Ч10-3; 5) 6Ч10-6 %.

11.Біля 80 % запасів азоту зосереджено у:

1) земній корі; 2) океані; 3) живій речовині; 4) атмосфері; 5) мантії.

12.Більше всього біолітів кремнезему утримують:

1) листя фруктових дерев; 2) хвоя сосни; 3) кора берези; 4) плоди цитрусових; 5) гілля калини.

13.До елементів з дуже високим потенціалом забруднення відноситься:

1) Сd; 2) Мn; 3) Al; 4) Sr; 5) Zr.

14.Концентратором міді є:

1) клен; 2) кедр; 3) лимон; 4) сосна; 5) чайний кущ.

15.До природних комплексів першого рангу відносяться:

1) водний; 2) суходільний; 3) океанічний; 4) всі названі; 5) жоден з названих.

16.Іонний потенціал Картледжа більше 12 має:

1) Fe; 2) Са; 3) N; 4) К; 5) Na.

17.Кларк повітряних мігрантів у живій речовині складає:

1) 1,2; 2) 8,5; 3) 20,98; 4) 78,08; 5) 98,8.

18.Світовий океан займає:

1) 29,2; 2) 36,6; 3) 50,3; 4) 70,8; 5) 89,7% поверхні земної кулі.

19.Вміст мікроелементів у грунті, воді, рослинах звичайно не перевищує:

1) 10-7 ч 10-8; 2) 10-3 ч 10-4; 3) 0,01; 4) 0,1; 5) 0,5%.

20.До органогенних елементів відносяться:

1) Al; 2) Zn; 3) К; 4) Fe; 5) N.

21.Показником геохімічного бар’єру є його:

1) висота; 2) перепад; 3) контрастність; 4) опір; 5) ширина.

22.Блакитний колір крові у деяких видів безхребетних обумовлений наявністю у її складі:

1) Рb; 2) Zn; 3) Cu; 4) Mn; 5) Cd.

23.Механізмів регуляції надходження хімічних елементів із грунту не мають організми:

1) безбар’єрні; 2) низькобар’єрні; 3) середньобар’єрні; 4) високобар’єрні; 5) помірнобар’єрні.

24.Вміст вуглецю у живій речовині складає біля:

1) 18; 2)70; 3) 0,35; 4) 2Ч10-3; 5) 6Ч10-6 %.

25.У тропічному термічному поясі середньорічна температура складає:

1) + 15; 2) + 25; 3) + 32; 4) + 45; 5) + 560С.

26.Акумуляція азоту у молекулярній формі здійснюється у:

1) земній корі; 2) океані; 3) живій речовині; 4) атмосфері; 5) мантії.

27.Більше всього біолітів кремнезему утримують:

1) листя фруктових дерев; 2) злаки; 3) кора берези; 4) плоди цитрусових; 5) гілля калини.

28.До елементів з високим потенціалом забруднення відноситься:

1) Сd; 2) Мn; 3) Al; 4) Sr; 5) Zr.

29.Льодові комплекси є природними комплексами:

1) першого; 2) другого; 3) третього; 4) четвертого; 5) п’ятого рангу.

30.У океанічній воді найбільший вміст має аніон:

1) сірки; 2) йоду; 3) фтору; 4) хлору; 5) брому.

31.Найбільшою абразивною міцністю володіє:

1) золото; 2) платина; 3) апатит; 4) пірит; 5) корунд.

32.До зовнішніх факторів фізико-хімічної міграції елементів відносяться:

1) водний режим; 2) температура; 3) тиск; 4) всі зазначені фактори;
5) жоден з названих.

33.Найбільш високий ступінь біогенності має:

1) Na; 2) Mg; 3) Cl; 4) Al; 5) С.

34.Накопичення торфу здійснюється унаслідок наявності:

1) механічного; 2) фізико-хімічного; 3) біогеохімічного; 4) гідравлічного; 5) фітоцидного бар’єру.

35.Концентрація, вище якої рослина припиняє поглинати елемент, незважаючи на підвищення його вмісту у грунті, називається:

1) біохімічним бар’єром; 2) межею насичення; 3) порогом концентрації; 4) критичним вмістом; 5) біогеохімічним обмеженням.

36.Ендемічний зоб звичайно викликає недостатня кількість споживаного людиною:

1) Cu; 2) Zn; 3) Со; 4) J; 5) F.

37.Середньорічну температуру + 150С має планетарний термічний пояс:

1) помірний; 2) помірно теплий; 3) субтропічний; 4) тропічний;
5) екваторіальний.

38.Вміст кисню у живій речовині складає біля:

1) 18; 2)70; 3) 0,35; 4) 2Ч10-3; 5) 6Ч10-6 %.

39.Найбільш високий індекс концентрації у біомасі має:

1) С; 2) Н; 3) О; 4) Р; 5) S.

40.Діатомові водорості накопичують у собі:

1) SiO2; 2) СаСО3; 3) MnO2; 4) S; 5) Р.

41.До елементів з середнім потенціалом забруднення відноситься:

1) Сd; 2) Мn; 3) Al; 4) Sr; 5) Zr.

42.Найбільш міцно закріплюється у гумусі грунту:

1) Рb; 2) К; 3) Cu; 4) Zn; 5) Cd.

43.Захворювання «ітаї – ітаї» викликано потраплянням у організм:

1) Рb; 2) Zn; 3) Cu; 4) Mn; 5) Cd.

44.Суходільні комплекси є природними комплексами:

1) першого; 2) другого; 3) третього; 4) четвертого; 5) п’ятого рангу.

45.У океанічній воді найбільший вміст має катіон:

1) калію; 2) кальцію; 3) заліза; 4) натрію; 5) алюмінію.

46.Найменшою абразивною міцністю володіє:

1) золото; 2) платина; 3) апатит; 4) пірит; 5) корунд.

47.До внутрішніх факторів фізико-хімічної міграції елементів відносяться:

1) електростатичні властивості іонів; 2) хімічні властивості елементу;
3) форма, у якій перебуває елемент; 4) всі зазначені фактори; 5) жоден з названих.

48.Найбільш низьку ступінь біогенності має:

1) Na; 2) Mg; 3) Cl; 4) Al; 5) С.

49.Захоплення із довкілля живою речовиною таких елементів, як Н, С, N, О, відноситься до її концентраційної функції:

1) І; 2) ІІ; 3) ІІІ; 4) ІV; 5) V-го роду.

50.Дефіцитною для нормального розвитку рослин найбільш часто є рухома форма:

1) Р; 2) S; 3) Na; 4) Cl; 5) Al.

51.Базедове захворювання може викликати надлишок споживаного людиною:

1) Cu; 2) Zn; 3) Со; 4) J; 5) F.

52.Найменшою кількістю атмосферних опадів характеризуються області:

1) супераридні; 2) аридні; 3) семіаридні; 4) гумідні; 5) екстрагумідні.

53.Найбільший вміст кисню у:

1) земній корі; 2) океані; 3) живій речовині; 4) атмосфері; 5) мантії.

54.Найбільш високий індекс концентрації у біомасі має:

1) С; 2) Н; 3) О; 4) N; 5) S.

55.Радіолярії накопичують у собі:

1) SiO2; 2) СаСО3; 3) MnO2; 4) S; 5) Р.

56.До елементів зі слабким потенціалом забруднення відноситься:

1) Сd; 2) Мn; 3) Al; 4) Sr; 5) Hg.

57.Найбільш слабко закріплюється у гумусі грунту:

1) Рb; 2) К; 3) Cu; 4) Zn; 5) Hg.

58.Озера є представниками природних комплексів:

1) суходільних; 2) земноводних; 3) водних; 4) зі змінним режимом; 5) зі сталим режимом.

59.Накопичення живими організмами окремих хімічних елементів, які у других організмах можуть не зустрічатися, відноситься до концентраційної функції:

1) І; 2) ІІ; 3) ІІІ; 4) ІV; 5) V-го роду.

60.Надлишковим елементом для нормального розвитку рослин найбільш часто є:

1) Р; 2) N; 3) K; 4) J; 5) Al.


61.Флюороз у людини може викликати надлишок у їжі та воді:

1) Cu; 2) Zn; 3) Со; 4) J; 5) F.

62.Найбільшою кількістю атмосферних опадів характеризуються області суходолу:

1) супераридні; 2) аридні; 3) семіаридні; 4) гумідні; 5) екстрагумідні.

63.Нижньою межею земної кори прийнято вважати границю:

1) Можино; 2) Манергейма; 3) Мохо; 4) Ферсмана; 5) Кларка.

64.Еолові процеси є фактором міграції:

1) механічної; 2) фізико-хімічної; 3) біогенної; 4) техногенної;
5) гідродинамічної.

65.До внутрішніх факторів фізико-хімічної міграції елементів відносяться:

1) водний режим; 2) хімічні властивості елементів; 3) температура; 4) тиск;
5) життєдіяльність живих організмів.

66.Відношення середнього вмісту елементу у даній системі до його середнього вмісту у земній корі називають:

1) геохімічним показником; 2) бар’єрною функцією; 3) кларком концентрації; 4) коефіцієнтом розсіювання; 5) поглинальною здатністю.

67.Перша біохімічна функція у межах живої речовини пов’язана з:

1) кругообігом води; 2) окисленням; 3) відновленням; 4) живленням;
5) постмортальним руйнуванням тіл живих організмів.

68.Підвищення врожайності рослин звичайно можна досягти за рахунок збільшення у грунті рухомих форм:

1) Р; 2) S; 3) Na; 4) Cl; 5) Al.

69.Стоками вуглецю з його біологічного кругообігу є:

1) вулканічні виверження СО2 у атмосферу; 2) розчин СО2 у океані;
3) розклад органічних речовин; 4) фотосинтез рослин; 5) відкладення сапропелів.

70.Фіксаторами фосфору у грунті є:

1) гідрооксиди заліза; 2) корені рослин; 3) бактерії; 4) кварцит;
5) карбонатні мінерали.

71.Хлороз рослин викликає нестача:

1) Р; 2) Fe; 3) N; 4) Cl; 5) K.

72.Найбільш токсичні сполуки дає:

1) Рb; 2) Hg; 3) Cr; 4) всі вказані елементи; 5) жоден з вказаних елементів.

73.Карієс у людини може викликати недостатня кількість споживаного:

1) Cu; 2) Zn; 3) Со; 4) J; 5) F.

74.Середньорічна кількість атмосферних опадів 3000 ч 5000 мм характерна для областей суходолу:

1) супераридних; 2) аридних; 3) семіаридних; 4) гумідних; 5) екстра гумідних.

75.Роботою річок та течій обумовлена міграція:

1) механічна; 2) фізико-хімічна; 3) біогенна; 4) техногенна; 5) гідродинамічна.


76.Відношення середнього вмісту елементу у живому організмі до його середнього вмісту у земній корі називають:

1) геохімічним показником; 2) біофільністю; 3) коефіцієнтом концентрації; 4) показником накопичення; 5) поглинальною здатністю.

77.Друга біохімічна функція у межах живої речовини пов’язана з:

1) кругообігом води; 2) окисленням; 3) відновленням; 4) живленням;
5) постмортальним руйнуванням тіл живих організмів.

78.Фіксаторами фосфору у грунті є:

1) каолініти; 2) корені рослин; 3) бактерії; 4) кварцит; 5) карбонатні мінерали.

79.Відношення щорічного видобування елемента до його кларку у земній корі називають:

1) техногенною інтенсивністю експлуатації надр; 2) геохімічною продуктивністю земної кори; 3) деструктивною активністю елемента;
4) технофільністю; 5) техногенним геохімічним тиском.

80.Найбільш токсичні сполуки дає:

1) Al; 2) W; 3) Cr; 4) всі вказані елементи; 5) жоден з вказаних елементів.

81.Одна з областей існування живої речовини:

1) екзосфера; 2) термосфера; 3) мезосфера; 4) стратосфера; 5) тропосфера.

82.У середньому кожен самостійний вид живих організмів живе біля:

1) 3 ч 5 тис. років; 2) 200 тис. років; 3) 2,5 млн років 4) 30 млн років;
5) 120 млн років.

83.За іонним потенціалом Картледжа хімічні елементи поділяються на:

1) 2; 2) 3; 3) 4; 4) 5; 5) 6 груп.

84.Міграційна здатність елементів зростає зі:

1) зростанням валентності іонів; 2) зростанням енергетичного коефіцієнта іонів; 3) підвищенням температури; 4) зниженням температури; 5) зменшенням радіуса іона.

85.Визначити біофільність хімічного елемента, середній вміст якого у живих організмах складає 18%, а у земній корі – 0,023%:

1) 0,001 ч 0,002; 2) 0,4 ч 0,5; 3) 9 ч 9,1; 4) 0,2 ч 0,21; 5) 780 ч 790.

86.Якщо у живому організмі середній ваговий вміст якогось елемента перевищує його вміст у довкіллі більш, ніж на 10%, то такий організм вважається:

1) концентратором цього елемента; 2) багатим на цей елемент;
3) накопичувачем елемента; 4) поглиначем елемента; 5) споживачем елемента.

87.Різновиди рослин, що мають дуже вузький ареал розповсюдження, називають:

1) гетеротрофи; 2) автотрофи; 3) редуценти; 4) ендемікі; 5) консументи.

88.Маса багаторічних відкладень рослинних залишків різного ступеня мінералізації – це:

1) опадання; 3) підстилка.

89.Найбільший коефіцієнт акумуляції органічної речовини має грунт:

1) тундри; 2) південної тайги; 3) широколистових лісів помірного клімату; 4) пустель; 5) вологих тропічних лісів.

90.Цикл кругообігу вуглецю у гумосфері складає:

1) 3 ч 4; 2) 30 ч 40; 3) 300 ч 400; 4) 3000 ч 4000; 5) 30000 ч 40000 років.

91.Підсиленню міграції фосфорних сполук у грунті сприяє:

1) його підвищена кислотність; 2) водна ерозія; 3) вітрова ерозія; 4) всі зазначені фактори; 5) жоден із зазначених факторів.

92.Якщо показник забруднення грунту металами складає 134, то це:

1) надзвичайно небезпечна; 2) високонебезпечна; 3) небезпечна;
4) помірно небезпечна; 5) припустима категорія забруднення.

93.Яку технофільність має залізо, якщо щорічний обсяг його видобутку 3,1Ч108 т, а кларк у земній корі – 4,65?

1) (1,4 ч 1,5)Ч10-8; 2) (1,4 ч 1,5)Ч10-6; 3) (14 ч 15)Ч108; 4) (6 ч 7)Ч107;
5) (6 ч 7)Ч109;

94.Найбільш токсичні сполуки дає:

1) Al; 2) W; 3) Zr; 4) всі вказані елементи; 5) жоден з вказаних елементів.

95.Кількість елемента, що виводиться щорічно з техногенного потоку у природний, називають:

1) інтенсивністю природного стоку; 2) технофобністю; 3) деструктивною активністю елемента;4) технофільністю; 5) техногенним геохімічним тиском.

96.Взаємообумовлений комплекс живих та біокосних компонентів, що пов’язані між собою обміном речовини і енергії, називають:

1) симбіозом; 2) фотосинтезом; 3) біогеоценозом; 4) гомеостазом;
5) трофічним ланцюгом.

97.Зміна типів рослинних та тваринних ценозів охоплює період:

1) 3 ч 5 тис. років; 2) 200 тис. років; 3) 2,5 млн років 4) 30 млн років;
5) 120 млн років.

98.Визначити середній вміст хімічного елемента у живих організмах, якщо його середній вміст у земній корі складає 0,5%, а біофільність – 0,2:

1) 0,1; 2) 0,4; 3) 2,5; 4) 0,33; 5) 0,49.

99.Якщо кількість якогось елемента перевищує 10% ваги організму, то такий організм вважається:

1) концентратором цього елемента; 2) багатим на цей елемент;
3) накопичувачем елемента; 4) поглиначем елемента; 5) споживачем елемента.

100.Найменший коефіцієнт акумуляції органічної речовини має грунт:

1) тундри; 2) південної тайги; 3) широколистових лісів помірного клімату; 4) північної тайги; 5) вологих тропічних лісів.

101.Підсиленню міграції фосфорних сполук у грунті сприяє:

1) наявність глинистих мінералів у ньому; 2) водна ерозія; 3) підвищений вміст у грунті гідрооксидів марганцю; 4) всі зазначені фактори; 5) жоден із зазначених факторів.

102.Якщо показник забруднення грунту металами складає 85, то це:

1) надзвичайно небезпечна; 2) високонебезпечна; 3) небезпечна;
4) помірно небезпечна; 5) припустима категорія забруднення.

103.Найбільш технофільним елементом є:

1) С; 2) Mn; 3) Fe; 4) Ga; 5) Cu.

104.Меркуриалізм – це хронічне отруєння:

1) Pb; 2) Cd; 3) Mn; 4) Mo; 5) Hg.

105.Найбільший вміст у земній корі має:

1) кисень; 2) залізо; 3) кальцій; 4) алюміній; 5) кремній.

106.Найбільше відносне значення з хімічних факторів на формування біомаси має:

1) мінеральне харчування; 2) азотне харчування; 3) вуглецеве харчування; 4) фосфорне харчування; 5) водний режим.

107.Елементи, що легко переходять у природні води із твердої фази у вигляді іонів та не утворюють комплексних сполук, мають іонний потенціал Картледжа:

1) –3 ч - 12; 2) 0 ч - 3; 3) менш, ніж 3; 4) 3 ч 12; 5) більше 12.

108.Кристалічні гірські породи у середньому на 59,09% складаються з:

1) SiO2; 2) Al2O3; 3) Fe2O3; 4) СаСО3; 5) MgSO4.

109.Відношення вмісту елемента у золі рослини до його вмісту у літосфері називають:

1) коефіцієнтом біологічного поглинання; 2) біофільністю; 3) коефіцієнтом концентрації; 4) показником накопичення; 5) біоакумуляційною здатністю.

110.У безепітельних рослин найбільший вміст хімічних елементів спостерігається у:

1) корені; 2) стовбурі; 3) листях; 4) плодах; 5) квітках.

111.Біохімічні ендемії викликає:

1) ультрафіолетове опромінення; 2) промерзання грунту; 3) посуха;
4) дефіцит мікроелементів; 5) зростання вологості повітря.

112.Область на поверхні Землі, що є відмінною за вмістом хімічних елементів у грунті, воді і інших середовищах, називають біогеохімічною:

1) конгломерацією; 2) провінцією; 3) комплексом; 4) державою;
5) ландшафтом.

113.Первинну продукцію у біологічному кругообігу створюють:

1) редуценти; 2) біотопи; 3) гетеротрофи; 4) консументи; 5) автотрофи.

114.Суходол у цілому по відношенню до океану являє собою:

1) диз’юнктивну; 2) плікативну; 3) горстову; 4) елювіальну;
5) акумуляційну систему.

115.У процесі фотосинтезу зелених рослин виділяється:

1) СО2; 2) Н2О; 3) О2; 4) О3; 5) NO2.

116.Епіфітні лишайники можуть служити індикаторами щодо підвищення вмісту у повітрі:

1) оксидів азоту; 2) оксидів сірки; 3) оксидів вуглецю; 4) бенз(а)пірену;
5) ціанідів.

117.Найбільш приходною статтею балансу кругообігу сірки є:

1) дегазація земної кори; 2) антропогенні викиди у вигляді SO2;3) вивітрювання опадових порід; 4) виділення H2S бактеріями; 5) рух сульфатно-содових вод до поверхні грунту.

118.Кларк кремнезему у земній корі становить біля:

1) 0,0035; 2) 0,043; 3) 0,58; 4) 29,5; 5) 63,4.

119.Якщо показник забруднення грунту металами складає 26, то це:

1) надзвичайно небезпечна; 2) високонебезпечна; 3) небезпечна;
4) помірно небезпечна; 5) припустима категорія забруднення.

120.Найменшим модулем техногенного тиску володіє:

1) Na; 2) Cl; 3) Ca; 4) Fe; 5) Hg.

121.Найбільш токсична органічна сполука ртуті:

1) кіновар; 2) сулема; 3) метилртуть; 4) каломель; 5) амідохлорід ртуті.

122.Кларк кисню у земній корі складає біля:

1) 0,5; 2) 8,2; 3) 24; 4) 47; 5) 68%.

123.Червоний колір грунту пов’язаний із накопиченням у ньому оксидів:

1) Al; 2) Zn; 3) К; 4) Fe; 5) Cd.

124.Елементи, що після з’єднання з киснем утворюють комплексні розчинні сполуки, мають іонний потенціал Картледжа:

1) –3 ч - 12; 2) 0 ч - 3; 3) менш, ніж 3; 4) 3 ч 12; 5) більше 12.

125.У содозасоленому грунті значення рН може сягати:

1) 1 ч 2; 2) 4 ч 5; 3) 7 ч 8; 4) 10 ч 11; 5) 15 ч 16.

126.Визначити коефіцієнт біологічного поглинання хімічного елемента, вміст якого у золі рослин і у літосфері становлять відповідно 0,04% і 0,25%:

1) 0,01; 2) 0,16; 3) 6,25; 4) 0,1; 5) 2,5.

127.У акропетальних рослин найбільший вміст хімічних елементів спостерігається у:

1) корені; 2) стовбурі; 3) листях; 4) плодах; 5) квітках.

128.Вторинну продукцію у біологічному колообігу створюють:

1) редуценти; 2) біотопи; 3) гетеротрофи; 4) консументи; 5) автотрофи.

129.Океан у цілому по відношенню до суходолу являє собою:

1) диз’юнктивну; 2) плікативну; 3) горстову; 4) елювіальну;
5) акумуляційну систему.

130.Найбільшу кількість кисню виділяють:

1) мікроорганізми грунту; 2) рослини суходолу; 3) фітопланктон;
4) зоопланктон; 5) аеропланктон.

131.Якщо показник забруднення грунту металами складає 14, то це:

1) надзвичайно небезпечна; 2) високонебезпечна; 3) небезпечна;
4) помірно небезпечна; 5) припустима категорія забруднення.

132.Елементи, що утворюють важкорозчинні гідролізовані сполуки, мають іонний потенціал Картледжа:

1) –3 ч - 12; 2) 0 ч - 3; 3) менш, ніж 3; 4) 3 ч 12; 5) більше 12.

133.Ділянки земної кори, в яких на коротких відстанях відбувається різке зменшення інтенсивності міграції хімічних елементів та їх накопичення, називають геохімічними:

1) провінціями; 2) бар’єрами; 3) зонами; 4) концентраторами;
5) акумуляторами.

134.Процес біологічної трансформації неорганічної ртуті у метилртуть здійснюється у:

1) нижньому горизонті грунту; 2) донних опадах водойм; 3) покладах кіноварі; 4) шарі гумусу; 5) газоносному пласті.


135.Кларки рідких елементів у земній корі складають:

1) 10-8 ч 10-6; 2) 10-6 ч 10-4; 3) 10-4 ч 10-2; 4) 0,01 ч 0,1; 5) 0,1 ч 1.

136.Прикладом елемента, що має іонний потенціал Картледжа менш, ніж 3, є:

1) Fe; 2) С; 3) N; 4) S; 5) Na.

137.У кристалічних гірських породах найбільший вміст має:

1) SiO2; 2) Al2O3; 3) Fe2O3; 4) СаСО3; 5) MgSO4.

138.Проміжок часу, на протязі якого елемент проходить шлях від поглинання його живою речовиною до виходу з її складу, називають:

1) періодом; 2) інтервалом; 3) інтенсивністю; 4) швидкістю; 5) циклом біологічного кругообігу.

139.Найбільший вміст азоту у:

1) земній корі; 2) океані; 3) живій речовині; 4) атмосфері; 5) мантії.

140.Чому дорівнює показник забруднення грунту металами Zn, Cu та Mn, якщо відповідні коефіцієнти концентрації цих металів становлять 32, 24 та 48?

1) 100; 2) 101; 3) 102; 4) 103; 5) 104.


^ 5. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ИНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ


5.1.Загальні вимоги


Індивідуальне завдання має два питання з різних розділів дисципліни, що підлягають проробці, i виконується у формі реферату.

Варіант індивідуального завдання вибирають за останніми двома цифрами залікової книжки, які визначають учбовий шифр студента.

До структури індивідуального завдання входить титульний аркуш та зміст, приклади оформлення яких наведені у додатках Б i В, змістовні відповіді на питання, перелік використаної літератури, інших джерел інформації. На титульному аркуші слід обов'язково вказати учбовий шифр виконавця; у разі його відсутності завдання повертається рецензентом без перевірки.

Рекомендований обсяг висвітлення кожного питання 8 – 12 сторінок при загальному обсязі виконаного індивідуального завдання 20 – 24 сторінки. При цьому якісною слід вважати проробку кожного питання на основі аналізу не менше, ніж 4 – 6 джерел.

Індивідуальне завдання виконують, як правило, у друкованому вигляді на аркушах формату А-4, пронумерованих i скріплених належним чином. Можливо також виконання завдання чорнилом, чітким i розбірливим почерком в учнівському зошиті або на аркушах формату А-4. На кожній сторінці залишають поля для зауважень рецензента.

Відповіді на питання повинні бути чіткими, повними, з посиланням на джерела інформації, за необхідності пояснюватися рисунками, схемами, ескізами, графіками.

В кінці індивідуального завдання, після переліку використаної літератури, слід поставити дату виконання і підпис. Зараховане індивідуальне завдання подається викладачеві під час складання іспиту.


^ 5.2. Варіанти індивідуальних завдань



№ вар.

№№ питань

1

2

01

Поняття біогеохімії. Біогеохімічна класифікація елементів з накопиченням їх у літосфері, гідросфері, атмосфері.

Біогеохімічний кругообіг заліза.

02

Кларки речовин.

Біогеохімічний кругообіг алюмінію.

03

Типи міграцій елементів: механічна, фізико-хімічна, біогенна.

Біогеохімічний кругообіг марганцю.

04

Умови і фактори міграцій.

Особливості кругообігу азоту.

05

Особливості механічної міграції (аерозольне перенесення).

Біогеохімічний цикл вуглецю.

06

Дифузія.

Кругообіг кремнію, кальцію.

07

Особливості еволюції процесів міграції хімічних елементів.

Кругообіг сушеутворюючих ґрунтів.

08

Біогеохімічні цикли: натрій, калій магній.

Особливості кругообігу у лісовій та степовій зонах.

09

Поняття кругообігів.

Роль деструкторів у кругообігу елементів.

10

Поняття «геохімічних бар’єрів», їх кількісні характеристики.

Кругообіг вуглецю.

11

Сірководневі бар’єри (види).

Специфіка живої речовини у кругообігу.

12

Кисневі бар’єри (приклади).

Роль бактерій у кругообігу біогенних елементів (хемосинтез).

13

Гелієві бар’єри.

Автотрофи у процесі фотосинтезу.

14

Лужні бар’єри.

Роль деструкторів (гетеоротрофів) у кругообігу речовин (вуглекислотні, вуглеводневі).

15

Кислотні бар’єри.

Сірководневі і водневі бактерії.

16

Сорбціонні бар’єри.

Міграція хімічних елементів у процесі фотосинтезу – як фіксація вуглецю.

17

Механічні бар’єри (у водних потоках).

Хімічні елементи рослин.

18

Бар’єри речовин, які переміщуються у повітряних потоках.

Міграція хімічних елементів у водних об’єктах.

19

Біогеохімічні бар’єри (фактори утворення).

Міграція елементів у грунтах.

20

Поняття соціальних геохімічних бар’єрів.

Повітряні мігранти.

21

Нові геохімічні бар’єри.

Утворення техногенних елементів і їх міграції.

22

Техногенні механічні бар’єри.

Міграції важких металів у водних об’єктах.

23

Поняття техногенних біогеохімічних бар’єрів (комплексні).

Особливості міграції пестицидів.

24

Біогеохімічні цикли: натрій та калій.

Розповсюдження сполук, які містять галоген.

25

Біогеохімічний цикли магнію.

Синтетичні полімери.

26

Загальна характеристика та особливості кругообігів важких металів.

Техногенні сполуки, які не мають природних аналогів: миючі засоби.

27

Біогеохімічні цикли: водень, вода, кисень.

Накопичення важких металів у фітомасі зелених рослин.

28

Кругообіг сірки.

Макро- і мікроелементи у живій речовині. Їх роль, умови накопичення.

29

Кругообіг фосфору.

Геохімічні класифікації елементів (Вернадський В.І., Перельман О.І.).

30

Кругообіг важких металів: цинк.

Поняття кристалохімії (Принципи – І, ІІ. Розрахунок енергії кришталевих решіток. Поляризація).

31

Кругообіг важких металів: мідь.

Поняття окислення, гідролізу, гідратації, карбонатизації, відновлення, діалізу.

32

Кругообіг важких металів: кадмій.

Поняття біогеохімії. Біогеохімічна класифікація елементів з накопичення їх у літосфері, гідросфері, атмосфері.

33

Цикли свинцю.

Кларки речовин.

34

Цикли ртуті.

Типи міграцій елементів: механічна, фізико-хімічна, біогенна.

35

Біогеохімічний кругообіг заліза.

Умови і фактори міграцій.

36

Біогеохімічний кругообіг алюмінію.

Особливості механічної міграції (аерозольне перенесення).

37

Біогеохімічний кругообіг

марганцю.

Дифузія.

38

Особливості кругообігу азоту.

Особливості еволюції процесів міграції хімічних елементів.

39

Біогеохімічний цикл вуглецю.

Біогеохімічні цикли: натрій, калій магній.

40

Кругообіг кремнію, кальцію.

Поняття кругообігів.

41

Кругообіг сушеутворюючих ґрунтів.

Поняття «геохімічних бар’єрів», їх кількісні характеристики.

42

Особливості кругообігу у лісовій та степовій зонах.

Сірководневі бар’єри (види).

43

Роль деструкторів у кругообігу елементів.

Кисневі бар’єри (приклади).

44

Кругообіг вуглецю.

Гелієві бар’єри.

45

Специфіка живої речовини у кругообігу.

Лужні бар’єри.

46

Роль бактерій у кругообігу біогенних елементів (хемосинтез).

Кислотні бар’єри.

47

Автотрофи у процесі фотосинтезу.

Сорбціонні бар’єри.

48

Роль деструкторів (гетеоротрофів) у кругообігу речовин (вуглекислотні, вуглеводневі).

Механічні бар’єри (у водних потоках).

49

Сірководневі і водневі бактерії.

Бар’єри речовин, які переміщуються у повітряних потоках.

50

Міграція хімічних елементів у процесі фотосинтезу – як фіксація вуглецю.

Біогеохімічні бар’єри (фактори утворення).

51

Хімічні елементи рослин.

Поняття соціальних геохімічних бар’єрів.

52

Міграція хімічних елементів у водних об’єктах.

Нові геохімічні бар’єри.

53

Міграція елементів у грунтах.

Техногенні механічні бар’єри.

54

Повітряні мігранти.

Поняття техногенних біогеохімічних бар’єрів (комплексні).

55

Утворення техногенних елементів і їх міграції.

Біогеохімічні цикли: натрій, калій.

56

Міграції важких металів у водних об’єктах.

Біогеохімічний цикл магнію.

57

Особливості міграції пестицидів.

Загальна характеристика та особливості кругообігів важких металів.

58

Розповсюдження сполук, які містять галоген.

Біогеохімічні цикли: водень, вода, кисень.

59

Синтетичні полімери.

Кругообіг сірки.

60

Техногенні сполуки, які не мають природних аналогів: миючі засоби.

Кругообіг фосфору.

61

Накопичення важких металів у фітомасі зелених рослин.

Кругообіг важких металів: цинк.

62

Макро- і мікроелементи у живій речовині. Їх роль, умови накопичення.

Кругообіг важких металів: мідь.

63

Геохімічні класифікації елементів (Вернадський В.І., Перельман О.І.).

Кругообіг важких металів: кадмій.

64

Поняття кристалохімії (Принципи – І, ІІ. Розрахунок енергії кришталевих решіток. Поляризація).

Цикли свинцю.

65

Поняття окислення, гідролізу, гідратації, карбонатизації, відновлення, діалізу.

Цикли ртуті.


Рекомендована література


  1. Безуглова О.С., Орлов Д.С. Биогеохимия: Учебник. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. - 306 с.

  2. Алексеенко В.А. Экологическая геохимия: Учебник. – Москва: Логос, 2000. – 619 с.

  3. Вернадский В.И. Живое вещество. М.: Наука, 1978. - 358 с.

  4. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения. М.: Наука, 1987. - 339 с.

  5. Вернадский В.И. Проблемы биогеохимии. Труды биоге­охимической лаборатории. Т. 16. М.: Наука, 1980. - 320 с.

  6. Ковальский В.В. Геохимическая среда и жизнь. XXI чтения им. В. И. Вернадского. М.: Наука, 1982. - 78 с.

  7. Ковальский В.В., Андрианова Г.А. Микроэлементы в почвах СССР. М.: Наука, 1970. - 180 с.

  8. Ковда В.А. Основы учения о почвах. Книга 1. М: На­ука, 1973. - 446 с.

  9. Ковда В.А. Основы учения о почвах. Книга 2. М.: На­ука, 1973. - 467 с.

  10. Ковда В.А. Биогеохимия почвенного покрова. М.: На­ука, 1985. - 263 с

  11. Перельман А.И. Геохимия. М.: Высшая школа, 1989. - 527 с.

  12. Орлов Д.С. Химия почв. М.: Изд-во МГУ, 1992. - 400 с.

  13. Шипунов Ф.Я. Организованность биосферы. М.: На­ука, 1980. - 291 с.

  14. Биогеохимические циклы в биосфере. Материалы VII пленума СКОПЕ. М.: Наука, 1976. - 356 с.

  15. Ивлев А.М. Биогеохимия. М.: Высшая школа, 1986. - 126 с.

  16. Дедю И.И. Экологический энциклопедический сло­варь. Кишинев, 1989. - 408 с.

  17. Добровольский В.В. Основы биогеохимии. М.: Выс­шая школа, 1998. - 413 с.

  18. Ковда В.А. Почвенный покров. Его улучшение, ис­пользование и охрана. М.: Наука, 1981. - 183 с.

  19. Почвенно-экологический мониторинг. М.: Изд-во МГУ, 1994. - 272 с.

  20. Приваленко В.В. Геохимическая оценка экологичес­кой ситуации в Ростове-на-Дону. Ростов-на-Дону, 1993. - 167 с.

  21. Реймерс Н.Ф. Природопользование (словарь-спра­вочник). М.: Мысль, 1990. - 639 с.

  22. Родин Л.Е., Базилевич Н.И. Динамика органическо­го вещества и биологический круговорот в основных типах растительности. М.-Л.: Наука, 1965. – 150 с.

  23. Орлов А.С., Безуглова О.С. Биогеохимия. Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.- 310 с.



^

ДОДАТКИ

Додаток А

  1   2

Схожі:

Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010
«Основи біогеохімії» для студентів напряму 040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Теорія електропривода» для студентів напряму...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010
«Соціальна екологія» для студентів напряму 040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №15 від 27. 12. 2010. Дніпропетровськ нметау 2011
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Організація та управління діяльністю інформаційних...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №15 від 27. 12. 2010. Дніпропетровськ нметау 2011
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Організація та управління діяльністю інформаційних...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої Ради академії Протокол №15 від 27. 12. 2010 Дніпропетровськ нметау 2011
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Підприємницьке право» для студентів напряму...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої Ради академії Протокол №15 від 27. 12. 2010 Дніпропетровськ нметау 2011
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Підприємницьке право» для студентів напряму...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої Ради академії Протокол №15 від 27. 12. 2010 Дніпропетровськ нметау 2011
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Підприємницьке право» для студентів напряму...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи технічної творчості» для студентів напряму...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи технічної творчості» для студентів напряму...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи