Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”




НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Сторінка1/4
Дата29.06.2012
Розмір0.72 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

Педіатрії та медичної генетики

”____” _______ 2008 р. (Протокол № ____)

Зав. кафедри

д.мед.н., професор Т.В. Сорокман







МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Найбільш поширені уроджені вади серця у дітей



МОДУЛЬ 1. Найбільш поширені соматичні та ендокринні захворювання в дітей


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. Кардіоревматологія дитячого віку


^ Навчальний дисципліна

ПЕДІАТРІЯ

Курс 4

Факультет: медичний №1 та №2

Спеціальність: лікувальна справа

К-сть годин - 5


Методичну розробку склав:

Ас. Швигар Л.В..


ЧЕРНІВЦІ-2008




І. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ: Вроджені вади серця є однією з поширених ано­малій розвитку, вони становлять 30 % від числа всіх вад. За даними ВООЗ, серед новонароджених кількість дітей з вродженими вадами серця становить близько 1 %. В Україні щорічно народжується 4,5 - 6 тис. дітей з патологією серця. Надзвичайно важливими є своєчасна діагностика цієї патології і проведення відповідної хірургічної корекції. Якщо остання не проводиться, то на 1-му році життя помирає близько 55 % дітей з вродженими вадами серця, а до 5-річного віку - 85 %. Отже, тяжкий перебіг захворювання, виникнення незворотних ускладнень, що інвалідизують дитину, висока смертність визначають актуальність раннього виявлення уроджених вад серця, точної топічної діагностики й своєчасного хірургічного лікування.


^ 2. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

2.1. Студент повинен знати:

- етіологію, патогенез уроджених вад серця;

- методи діагностики і диференціальної діагностики уроджених вад серця;

- основні клінічні прояви уроджених вад серця;

- рентгенологічні зміни при уроджених вад серця;

- ЕКГ зміни прі уроджених вадах серця;

- фонокардіологічні зміни при уроджених вадах серця;

- УЗД зміни при уроджених вадах серця;

- особливості збирання анамнезу у дітей раннього віку;

- провести огляд хворої дитини за системами: вирахувати необхідну масу,

- дефіцит маси та індекс вгодованості та пропорційності Чулицької;

- інтерпретувати дані анамнезу, об'єктивні дані;

- виписати рецепти.


2.2. Студент повинен вміти:

  • зібрати анамнез та провести фізикальне обстеження хворого на рахіт;

  • оцінити результати параклінічних досліджень;

  • поставити та сформулювати діагноз рахіту відповідно до сучасної класифікації;

  • оцінити важкість захворювання;

  1. встановити час виникнення гіпотрофії, паратрофії, гіпостатури;

  1. оглянути дитину з метою виявлення характерних ознак гіпотрофії;

  • вирахувати необхідну масу, дефіцит маси, індекс вгодованості та пропорційності Чулицької

2.3. Студент повинен опанувати практичними навичками:

- фізикального обстеження кісткової системи у дітей раннього віку;

  • виявити характерні для рахіту зміни на рентгенограмі;

  • провести пробу Сулковича;

  • оцінити результати іонограми, рентгенограми.

- фізичного обстеження дітей з хронічними розладами харчування

- записати дані анамнезу та огляду до історії хвороби;

- на підставі скарг, анамнезу, об'єктивних даних поставити діагноз;

- призначити лікування хворому з урахуванням віку, ступеня важкості гіпотрофії та періоду захворювання.


ІІІ. ВИХОВНА МЕТА:

- сформувати у студентів основні уявлення про важливість дотримування принципів деонтології та лікарської етики при обстеженні хворої дитини, проведенні лікувально- діагностичних маніпуляцій ( з урахуванням характеру захворювання, індивідуальних особливостей пацієнта, ступеня його інтелектуального розвитку, рівня культури, вікових особливостей та ін.)

- протягом заняття викладач зобов’язаний виховувати студентів своїм зовнішнім виглядом, культурою мови та спілкування з хворими та їх родичами, медперсоналом, підтверджуючи на власному прикладі, що деонтологія є невід’ємною частиною морально-етичних норм професії лікаря.


^ 4. Міжпредметна інтеграція:

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Нормальна анатомія

Знання анатомічних особливостей серцево-судинної системи

2. Нормальна фізіологія

Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) іннервація, функціональна здатність;

б) внутрішньоутробний і постнатальний кровообіг.

3. Біологія та генетика

Значення генетичних факторів для формування і функціонування серцево-судинної системи дитини

4. Основи догляду за дітьми

Догляд за серцево-судинною системою хворої дитини

5. Гістологія

Знання гістологічної будови серця та судин

6. Пропедевтика

Вміння обстежувати дітей з пвтологією ССС



^ 5. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

Nп/п

Основні етапи та їх зміст

^ Розподіл часу та рівні засвоєння

Види контролю

Навчально-методичне забезпечення

1.

^ Підготовчий етап:

15%

L=ІІ-ІІІ

Фронтальне опиту-вання, , тести ІІ-ІІІ рівня, задачі ІІ-ІІІ рівня, результати аналізів 3–4 хворих Текстові ситуаційні задачі, матеріали загально-клінічних та параклінічних методів обстежен-ня, лікарські засоби.

Індивідуальний контроль практич-них навичок та результатів курації хворих. Вирішення клінічних тексто-вих завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей.

Обладнання, підручники, посібники, методичні рекомендації,

препарати, результати загально-клінічних та параклінічних методів обстеження

1.1

Організаційніпитання

1.2

Формування мотивації

1.3

-контроль початкового рівня підготовки (стартизовані методи контролю)

2.

Основний етап:

Формування професійних вмінь та навичок:

а)вірно зібрати анамнез захворювання та життя, провести курацію хворих, скласти план обстеження та лікування;

б)обговорення та оцінка результатів курації;

в)вирішення ситуаційних клінічних задач

65%

L=ІІІ

3.

Заключний етап:

20%

L= ІІ-ІІІ

3.1

Контроль кінцевого рівня підготовки

3.2

Мотивована загальна оцінка навчальної діяльності студента

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття



5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з постановкою діагнозу – можна використати ситуаційні клінічні задачі.


5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитування хворих увага студентів звертається на етіологічні фактори хвороби, відмічаються основні ланки патогенезу, класифікація, клінічні прояви в залежності від важкості та варіанту хвороби, її перебігу.
  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Змістовий модуль 16. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Змістовий модуль 16. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Змістовий модуль 16. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Перебіг хвороби відрізняється поліморфізмом, може бути латентним І малосимптомним, тяжким І рецидивуючим, відзначається схильність...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Хоча існує чітка тенденція до зниження важких форм гіпотрофії, темпи зниження її поширеності далеко не оптимістичні, а збільшення...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Серед ендокринних захворювань в дитячому віці захворювання щитової залози займають за частотою друге місце після цукрового діабету....
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Тому знання фізіології та патології у функціонуванні цієї життєво важливої системи є вельми актуальним та необхідним для лікаря загальної...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет «Затверджено»
«лікувальна справа» для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи