Міністерство освіти І науки україни тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка «Затверджую»
Скачати 240.54 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО освіти і науки україни тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка «Затверджую» Ректор ТНПУ ім. В.Гнатюка проф. Кравець В.П. «___» лютого 2012 р. ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБОВУВАННЯ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ для вступників в магістратуру на немовні спеціальності Тернопіль – 2012 Програма вступного випробовування з іноземної мови професійного спрямування для вступників в магістратуру на немовні спеціальності. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. – 23 с. Розробники: доц. Роман Р. М., викл. Остапів Н.Є. (англійська мова) доц. Турчин А.І., доц. Маньковська Т.О. (німецька мова) викл. Бубняк Г.М., доц. Бубняк Р.А.(французька мова) доц. Роман Р.М (загальне редагування) ^ Євроінтеграційні процеси в Україні та Болонський процес передбачають створення єдиної Єврозони вищої освіти задля забезпечення конкурентоспроможності українських фахівців у світі. Це вимагає від майбутніх магістрів певного рівня володіння іноземною мовою, яка повинна стати важливим елементом їх професійної підготовки. Згідно з положенням про магістратуру, затвердженим Міністерством освіти і науки України, прийом до магістратури відбувається на конкурсній основі. До складу вступних екзаменів до магістратури внесено екзамен з іноземної мови, який відбувається за поданням рекомендацій випускових кафедр та заяв студентів, які отримали ступінь бакалавра і мають намір продовжувати свою освіту у магістратурі. Вступний іспит до магістратури з іноземної мови професійного спрямування базується на відповідних навчальних програмах бакалаврату, призначених для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців з різних спеціальностей. Укладачами програм враховані Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти щодо рівнів володіння мовою, компетенцій користувача, можливих контекстів користування мовою, процедур складання програм та контролю результатів навчання. Програми є загальними за характером і можуть використовуватись для різних спеціальностей та спеціалізацій професійної підготовки студентів. Програми складені у відповідності до вимог апробованої кредитно-модульної системи. Вступний іспит до магістратури з іноземної мови професійного спрямування визначає рівень знань іноземної мови (від початкового до професійно-спрямованого) та перевіряє комунікативну компетенцію, володіння словниковим запасом та граматичними структурами. Вступне оцінювання ставить за мету визначити рівень комунікативної мовної компетенції студентів відповідно до вимог програми (В2 для бакалаврів). «Критерії» для цього рівня Типової програми ІМПС базуються на:
Тематика розділів програми розроблена з урахуванням специфіки педагогічного університету і є уніфікованою програмою, що дає можливість здійснити моніторинг студентів різних фахових напрямків. ^ зі вступного випробовування з іноземної мови професійного спрямування Формат вступного випробовування з іноземної мови професійного спрямування (далі — ІМПС) базується на вимогах рівня володіння мовою В2 Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти (2001р.). Іспит складається в усній та формі комп’ютерного тестування. ^ Усне вступне випробовування вступників в магістратуру на немовні спеціальності ставить за мету перевірити й оцінити вміння і навички абітурієнтів із мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письма). Виходячи з цього, вступник повинен володіти таким рівнем мовленнєвої компетентності: Аудіювання
Говоріння Діалогічне мовлення
Монологічне мовлення
Читання
Письмо
^ Комп’ютерне тестування вступників у магістратуру на немовні спеціальності має на меті перевірити й оцінити знання ІМПС як системи (граматики, лексики, орфографії). Виходячи з цього, вступник повинен мати такий рівень сформованої мовної компетентності:
^ Лексичний матеріал. 2000 лексичних одиниць, які містять 1000 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників -er, -ing, -ment, -tion (sion), -ness, -ity; прикметників -less, -ful, -able, -y; числівників: -teen, -ty, th; прислівників: -lу; префіксів дієслів re-; прикметників: un-, dis-. Граматичний матеріал. Синтаксис. Вживання простого (поширеного, непоширеного) речення з дієслівним, іменним і складеним присудком. Вживання питальних речень різних типів. Вживання складносурядних та складнопідрядних речень. Вживання безособових речень типу it is warm, it is raining, it is late. Умовні речення, що виражають нереальні, неможливі дії, об’єктно-інфінітивні, об’єктно-дієприкметникові та суб’єктно-інфінітивні конструкції. Морфологія. Іменник. Вживання іменників у множині, присвійному відмінку. Власні та загальні іменники. Артикль. Основні випадки вживання неозначеного, означеного, нульового артиклів. Прикметник. Вживання прикметників у вищому і найвищому ступенях, утворених за допомогою суфіксів і допоміжних слів. Числівник. Кількісні й порядкові числівники. Займенник. Особові, присвійні, вказівні, зворотні та неозначені займенники. Прийменник. Типи прийменників. Прислівник. Вживання прислівників у вищому і найвищому ступенях порівняння за допомогою суфіксів і допоміжних слів. Дієслово. Вживання ^ для вираження звичайних дій, що відбуваються постійно, регулярно, а також для вираження дій, що відбуваються одна за одною. Вживання Past Simple для вираження дій, які відбулися у закінчений період часу в минулому; Future Simple – для вираження майбутніх дій; Present Continuous – для вираження дій, що відбуваються у момент мовлення, а також запланованих дій; Present Perfect – для вираження дій, завершених у минулому, результат яких відчувається тепер. Вживання Present Simple для позначення майбутньої дії після сполучників when, if. Вживання Past Perfect для позначення позаминулої дії. Вживання Present, Past, Future Simple Passive. Модальні дієслова та їх еквіваленти. Дієслівні форми непрямих способів. Perfect Continuous Tenses, форми на -ing (герундій, дієприкметник теперішнього часу), конструкції із інфінітивом. ^ Лексичний матеріал. 2000 лексичних одиниць, які містять 1000 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників -er, -1er, -chen, -lein, -ung, -heil; -keit; прикметників -ig, -isch, -los, -lich, -haft, -bar; порядкових числівників -te, -ste; префіксів прикметників un-, префіксів дієслів zurück-, auf-, mit-. Дієслова з невідокремлюваними префіксами be-, ge-, er-, ver-, zer-, ent-, emp-, miss-, іменники, утворені шляхом словосполучення. ^ Синтаксис. Вживання стверджувальних речень, заперечних речень з nicht і kein, наказових (спонукальних), питальних речень з питальними словами та без них. Вживання речень з присудком, вираженим зв’язкою з іменником чи прикметником у короткій формі (складний іменний присудок), з простим дієслівним присудком, з простим присудком, вираженим дієсловами з відокремлюваним префіксом у простих і складних часових формах активного та пасивного стану. Вживання речень із складним дієслівним присудком, вираженим модальним дієсловом з інфінітивом, дієсловом, дієсловом з zu. Інфінітивні групи, основні випадки вживання інфінітива з часткою zu. Вживання інфінітивних зворотів з um+zu +Infinituv, ohne+zu + Infinitiv, (an)statt+zu +Infinitiv. Речення з пасивною конструкцією. Речення з конструкцією haben або sein+zu+Infinitiv. Речення з конструкцією: модальне дієслово + Infinitiv Passiv. Вживання складнопідрядних речень з підрядним додатковим із сполучниками dass, ob, з питальними словами та займенниковими прислівниками; з підрядним часу із сполучниками wenn, als, nachdem, während, bevor, seitdem; Складнопідрядні речення з підрядним часу і сполучниками als, nachdem, в яких попередня дія виражена дієсловом в Plusquamperfekt, а наступна – дієсловом в Imperfekt. Складнопідрядні речення з підрядним причини із сполучниками weil, da; з підрядним означальним з відносними займенниками die, der, das, die в усіх відмінках, з прийменниками та без них; з підрядним мети з сполучником damit; з умовним підрядним з сполучником wenn та безсполучниковими; та допустовим підрядним з сполучником obwohl. Вживання складносурядних речень зі сполучниками und, aber, denn, deshalb. Вживання речень з підметом, вираженим займенниками man, es. Partizip I, Partizip II у ролі означення. Поширене речення, що містить дієприкметникові звороти з ^ . Морфологія. Відмінювання і вживання іменників у різних відмінках. Артикль. Вживання означеного артикля. Вживання неозначеного артикля. Вживання нульового артикля. Дієслово. Утворення і вживання часових форм сильних та слабких дієслів у ^ та Plusquamperfekt активного та пасивного стану. Вживання Präsens у значенні теперішнього і майбутнього часу. Вживання Perfekt у бесіді і короткому повідомленні про те, що відбулося. Вживання Imperfekt у розповіді. Вживання Plusquamperfekt в підрядних реченнях часу. Прикметник. Вживання короткої форми прикметників. Утворення, відмінювання і вживання ступенів порівняння прикметників у різних відмінках. Прислівник. Вживання прислівників у різних ступенях порівняння Займенникові прислівники. Числівник. Утворення кількісних, дробових, порядкових числівників. Займенник. Вживання особових займенників у називному, давальному і знахідному відмінках. Відмінювання і вживання вказівних займенників jener, dieser, присвійних займенників, займенників wer і was. Прийменник. Вживання прийменників з подвійним керуванням, прийменників, що вимагають давального відмінка: mit, nach, aus, zu, von, bei, gegenüber, außer, seit; прийменників з родовим відмінком während, wegen, (an)statt, trotz; із знахідним відмінком für, durch, ohne, um, gegen, entlang. ^ Лексичний матеріал: 2000 лексичних одиниць, які містять 1000 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників -ment, -eur (euse), -ier (ière), -ie, -isme, -tion, -esse, суфіксів прикметників -eux (euse), -able, -al, префіксів дієслова re-, суфіксів числівників -ième. Слова з префіксом in-. Граматичний матеріал: Синтаксис. Вживання простого речення з дієслівним та іменним присудком. Вживання дієслова être як зв'язки (Nous sommes dans la cour). Вживання питального речення з est-ce que, з питальними словами (Où va-t-il?). Вживання заперечної форми речення з ne...pas, ne...rien, ne...jamais. Інфінітивний зворот з підсилювальними частками c'est...qui, c'est...que, складнопідрядні речення, в тому числі з підрядними умови (Si j’ai/j’avais le temps, j’irai/irais au cinéma). Морфологія. Іменник. Вживання іменників у множині. Артикль. Вживання означеного і неозначеного артикля в їх основному значенні. Вживання скороченої форми означеного артикля, злитих форм артикля du, des, au, aux. Вживання партитивного артикля з іменниками, які означають речовини та якість (du pain, du courage). Найбільш поширені випадки вживання нульового артикля. Вживання вказівних та присвійних займенникових прикметників з іменниками. Прикметник. Вживання жіночого роду, форм числа, вживання ступенів порівняння. Дієслово. Вживання часових форм ^ дієслів І, II та III груп, Plus-que-parfait, Futur dans le passé, що вивчаються відповідно до потреб усного мовлення та читання. Вживання зворотних дієслів у часових формах. ^ , безособові форми дієслова Gérondif, Participe Présent. Вживання Impératif (2-а особа однини і множини та 1-а особа множини) Conditionnel et Subjonctif (présent, passé). Займенник. Вживання особових займенників у (функції підмета і додатка (те, te, il, les, lui, vous, leur), вживання неозначено-особового займенника on, вживання займенника у, en. Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників. Займенники та частки. Відносні займенники qui, que, обмежувальна частка ne...que. ^ у магістратуру з ІМПС 2.1. Структура та зміст усного випробовування Усне випробовування вступників у магістратуру проводиться у формі усного екзамену (співбесіди), який охоплює два аспекти:
^ — перевірка і оцінка знань з ІМПС як системи, тобто знань з фонетики, лексики, граматики й орфографії. ^ — перевірка вмінь вступника володіти мовленнєвими навичками в межах зазначеної розмовної тематики. Мета контролю граматичного аспекту — перевірка рівня сформованості граматичної компетенції вступника і його вміння пояснювати граматичні явища. ^ обсягом 2500 друкованих знаків (1 сторінка) включає:
Навички вимови, техніка читання, володіння лексичним мінімумом перевіряються в процесі читання і усної співбесіди. При перекладі абітурієнту дозволяється користуватися двомовним словником. Питання з граматики на екзамен окремо не виносяться. Якщо вступник у відповіді допустив помилку, то знання того чи іншого граматичного явища перевіряється шляхом вибіркового перекладу тексту або усно сформульованого правила та ілюстрації його на прикладах. Знання граматики перевіряється також під час усної співбесіди. Мета контролю граматичного аспекту — перевірка рівня сформованості граматичної компетенції вступника і його вміння як пояснювати граматичні явища. ^ відповідно до запропонованої комунікативної ситуації в межах зазначеної розмовної теми проводиться без попередньої підготовки. Після відповіді за екзаменаційним білетом абітурієнту можуть бути поставлені додаткові запитання, які носять уточнюючий характер і зміст яких не виходитиме за межі програми з іноземних мов. Орієнтовний перелік розмовних тем а) Англійська мова
б) Німецька мова
в) Французька мова
^ Письмове вступне випробовування проводиться у формі комп’ютерного тестування шляхом виконання лексико-граматичних тестів. Пропоновані тести з ІМПС для вступників в магістратуру на немовні спеціальності побудовані за принципом множинного вибору (вибір єдино можливої правильної відповіді із чотирьох запропонованих, двозначність відповіді виключається) і містять завдання, спрямовані на перевірку рівня володіння бакалаврами програмним обсягом матеріалу. ^ полягає у визначенні рівня знань абітурієнтів із основних лексичних та граматичних тем іноземної мови. Під час виконання лексико-граматичних тестів не дозволяється користуватися словником, мобільним телефоном та іншими електронними пристроями. ^ Пропоновані тести з англійської мови професійного спрямування для вступників в магістратуру на немовні спеціальності укладені на основі вимог чинної навчальної програми з ІМПС. Вони містять завдання, спрямовані на перевірку і оцінку рівня володіння бакалаврами таких аспектів програми: а) граматичних явищ:
б) лексичного (фразеологічного) та країнознавчого матеріалу в) перекладу англійською мовою україномовних речень, що передбачає комплексну перевірку вміння адекватно інтерпретувати іншомовне висловлювання. До першого типу належать завдання на підстановку граматичних форм для перевірки знань граматичного матеріалу. Завдання другого типу передбачають комплексну перевірку знань лексичного (фразеологічного) і країнознавчого матеріалу в обсязі чинної програми. Завдання третього типу — це речення на переклад, мета яких — встановити рівень уміння абітурієнта адекватно відобразити зміст українського речення засобами німецької мови. Виконання тестових завдань третього рівня передбачає синтезоване продуктивне володіння усіма знаннями, навичками й уміннями, набутими під час вивчення німецької мови професійного спрямування. Тести виключають двозначність відповіді, тобто правильною із чотирьох запропонованих варіантів відповідей є лише одна. Весь тест включає 15 завдань першого типу, 20 завдань другого типу і 15 завдань третього типу, загальна кількість завдань становить 50. Така кількість тестів для кожного вступника укладається комп’ютерною програмою, яка відбирає їх серед загальної кількості підготовлених завдань за принципом довільності та рівної кількості тестів однакової складності. Максимальна кількість балів, які вступник може отримати за виконання тестових завдань, становить 100 балів. Загальний час виконання тестових завдань – 60 хвилин. ^ Пропоновані тести з німецької мови професійного спрямування для вступників в магістратуру на немовні спеціальності укладені на основі вимог чинної навчальної програми з ІМПС. Вони містять завдання, спрямовані на перевірку і оцінку рівня володіння бакалаврами таких аспектів програми: а) граматичних явищ за темами:
б) лексичного (фразеологічного) та країнознавчого матеріалу в) перекладу німецькою мовою україномовних речень, що передбачає комплексну перевірку вміння адекватно інтерпретувати іншомовне висловлювання. Відповідно до цього розроблено три типи тестових завдань. До першого типу належать завдання на підстановку граматичних форм для перевірки знань граматичного матеріалу. Завдання другого типу передбачають комплексну перевірку знань лексичного (фразеологічного) і країнознавчого матеріалу в обсязі чинної програми. Завдання третього типу — це речення на переклад, мета яких — встановити рівень уміння абітурієнта адекватно відобразити зміст українського речення засобами німецької мови. Виконання тестових завдань третього рівня передбачає синтезоване продуктивне володіння усіма знаннями, навичками й уміннями, набутими під час вивчення німецької мови професійного спрямування. Тести виключають двозначність відповіді, тобто правильною із чотирьох запропонованих варіантів відповідей є лише одна. Весь тест включає 15 завдань першого типу, 20 завдань другого типу і 15 завдань третього типу, загальна кількість завдань становить 50. Така кількість тестів для кожного вступника укладається комп’ютерною програмою, яка відбирає їх серед загальної кількості підготовлених завдань за принципом довільності та рівної кількості тестів однакової складності. Максимальна кількість балів, які вступник може отримати за виконання тестових завдань, становить 100 балів. Загальний час виконання тестових завдань – 60 хвилин. ^ Вступнику в магістратуру на немовні спеціальності пропонується виконати завдання, з можливістю вибору одного із чотирьох запропонованих варіантів відповіді. Завдання спрямовані на перевірку і оцінку рівня володіння бакалаврами таких аспектів програми: а) оперування граматичними категоріями іменника, прикметника, займенника, дієслова; виконання певних вправ для перевірки знань граматичного матеріалу. б) репродуктивно творчі завдання; це завдання, які містять запитання до підкресленого члена речення, підсилювальний зворот (mise en relief), сталі вирази, умовний спосіб, знаходження граматичних і лексичних помилок. в) переклад речень французькою мовою з метою комплексно перевірити знання граматичного і лексичного матеріалу. Весь тест включає 15 завдань першого типу, 20 завдань другого типу і 15 завдань третього типу, загальна кількість завдань –50. Така кількість тестів для кожного вступника укладається спеціально розробленою комп’ютерною програмою, яка відбирає їх серед загальної кількості підготовлених завдань за принципом довільності та рівної кількості тестів однакової складності. Тестові завдання ^ типу оцінюються 1 балом, 2-го типу — 2 балами і 3-го типу — 3 балами. Максимальна кількість балів, які вступник може отримати за виконання тестових завдань, становить 100 балів. Загальний час виконання тестових завдань – 60 хвилин. ^ 3.1. Критерії оцінювання усних відповідей вступників з ІМПС Оцінювання усних відповідей здійснюється за п’ятибальною шкалою. За усний екзамен вступник отримує дві оцінки, які враховуються однаково:
Оцінка „5” ставиться тоді, коли вступник:
^
Оцінка „3” ставиться тоді, коли вступник:
^
^ Максимальна кількість балів, яку може набрати вступник за виконання тестових завдань, складає 100 балів. Схема переведення балів, отриманих за виконання комп’ютерних тестів з ІМПС мови, у стобальну шкалу, має такий вигляд:
^ Загальна оцінка за екзамен виставляється за п’ятибальною шкалою оцінювання і визначається як середній бал з трьох оцінок, отриманих за кожен аспект випробування, а саме за:
Якщо один із трьох аспектів оцінюється незадовільно, то загальна оцінка не може бути позитивною!!! 4. Рекомендована література для підготовки до вступного випробування у магістратуру з ІМПС ^
^
^
14. Larousse Difficultés grammaticales 1995. – 160 p | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
