В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології icon

В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології




Скачати 147.86 Kb.
НазваВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології
Дата29.06.2012
Розмір147.86 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка


Географічний факультет


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Ректор Тернопільського національного

педагогічного університету

імені Володимира Гнатюка

_________________ В.П.Кравець

«____» ______________ 2012 р.


ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ЕКОЛОГІЇ


при вступі на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів

«Спеціаліст» та «Магістр» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»


Спеціальність:

7.04010601 «Екологія та охорона

навколишнього середовища*»

8.04010601 «Екологія та охорона

навколишнього середовища*»


Тернопіль – 2012

Програма фахового вступного випробування з екології для вступників за напрямами підготовки 7.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища*», 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища*» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр – Тернопіль, 2012. – 11 с.


Укладачі програми: Царик Л.П.

Янковська Л.В.

Заблоцький Б.В.


^ Пояснювальна записка


Програма вступного випробування з екології при вступі на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» та «магістр» охоплює базову інформацію, яку дає комплекс дисциплін освітнього стандарту із підготовки бакалавра за спеціальністю «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування».

Вступне випробовування повинно констатувати професійно-кваліфікаційний рівень підготовки бакалаврів, здатність до професійної та соціальної мобільності, формування творчої, соціально активної, духовно багатої особистості. Вступне випробування спрямовано на визначення рівня здобутих студентами теоретичних та практичних знань, одержаних в процесі вивчення навчальних дисциплін та проходження навчально-виробничих практик.

Абітурієнти повинні знати:

  • особливість Землі як складної системи; взаємопов’язаність природних і соціально-екологічних факторів у глобальній екологічній кризі та її окремих проявів; мати уявлення про шляхи виходу з глобальної екологічної кризи;

  • взаємозв’язок абіотичних факторів із біотичними компонентами екосистеми, мати уявлення про межі толерантності організмів і популяцій, їх екологічній ніші як узагальненому виразу екологічної індивідуальності виду;

  • основні принципи, закономірності та закони просторово-часової організації геосистем локального та регіонального рівнів; динаміку та функціонування ландшафту; основи типології та класифікації ландшафтів; мати уявлення про природно-антропогенні геосистеми; володіти базовими навичками ландшафтно-картографічного аналізу;

  • геохімічне значення живої речовини як біотичної складової біосфери, глобальний масштаб біогеохімічних процесів у біосферних циклах найважливіших хімічних елементів; біогенну міграцію хімічних елементів у ландшафтах; розуміти особливості впливу хімічних забруднень різного походження на окремі організми та на суспільство в цілому;

  • основи біологічної продуктивності біосфери, процесів відтворення харчових ресурсів людства, знати регіональні етнічні та демографічні особливості населення та специфіку його взаємодії з природним та соціальним середовищем;

  • фізіологічні основи здоров’я людини, фактори екологічного ризику, можливості екологічних адаптацій;

  • давати оцінку природно-ресурсному потенціалу території та окремим видам природних ресурсів, їх енергетичні характеристики; методичні та економічні основи оцінки впливу на навколишнє середовище; основи планування культурного ландшафту;

  • мати уявлення про основи природоохоронного законодавства України та інших промислово розвинутих країн;

  • мати уявлення про вплив різних техногенних систем на природне середовище та про методи оцінки екологічного ризику, що виникає; про заходи попередження та ліквідації екологічно небезпечних явищ чи катастроф;

  • призначення та класифікацію моніторингу природного середовища та його окремих підрозділів, методи спостережень і наземного забезпечення; аналогічні та синтетичні напрямки в моніторингу навколишнього середовища.

Абітурієнти повинні вміти застосовувати набуті знання в науково-дослідній, виробничій, контрольно-ревізійній, педагогічній роботі, користуватися та створювати геоінформаційні системи, володіти методами сучасних досліджень, робити наукові висновки про стан довкілля, здійснювати пропаганду екологічних знань.

Фахове вступне випробування проводиться у вигляді екзамену. Кожний білет містить теоретичні питання з дисциплін та прикладні комплексні завдання. Для охоплення всього програмного матеріалу екзаменаційні питання представлені з кожного з основних 4-х основних розділів фахових екологічних дисциплін: біоекології, геоекології, техноекології, соціоекології, а також з економіки природокористування та методики вивчення екології.


^ Структура проведення випробування


Загальна екологія (та неоекологія).

Вступ до загальної екології та факторіальна екологія. Найбільш важливі абіотичні фактори та адаптації до них живих організмів. Біотичні фактори. Середовища проживання живих організмів. Адаптивні біологічні ритми та життєві форми організмів.

Біотичні взаємовідносини. Адаптивні біологічні ритми.

Загальні уявлення та поняття про популяцію та її структури. Гомеостаз та динаміка популяцій. Біоценоз та принципи його функціонування. Біогеоценози та екосистеми. Біосфера: основні положення.

Поняття про ноосферу як сферу розуму. Глобальні екологічні проблеми.


Заповідна справа.

З історії заповідної справи. Методологічні основи заповідання. Нормативно-правове забезпечення заповідної справи.

Біосферні та природні заповідники. Національні природні парки. Регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища. Антропічні заповідні об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва. Наукові дослідження і рекреаційна діяльність в межах заповідних територій.

Перспективна національна екомережа України Перспективна регіональна екомережа Поділля. Соціально-екологічна значимість екомереж.


Екологія людини.

Екологія людини як інтегральна дисципліна. Поняття про гомеостаз та шляхи його підтримання.

Вплив фізичних факторів середовища на здоров’я людини. Вплив біотичних факторів на здоров’я людини. Вплив антропогенного забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери на здоров’я людини. Вплив радіаційного випромінювання на здоров’я людини. Екологічні проблеми харчування людини

Шляхи покращення стану здоров’я.


Організація управління в екологічній діяльності.

Предмет «Управління природоохоронною діяльністю». Класифікація систем і механізмів екологічного управління. Теоретико – методологічні основи системного екологічного управління.

Система державного екологічного управління. Система корпоративного екологічного управління. Система місцевого екологічного управління. Головні напрямки екологічної політики України в сучасних умовах. Досвід розвинутих країн у сфері управління природоохоронною діяльністю.

Державне управління у сфері використання та охорони мінеральних ресурсів. Державне управління природоохоронною діяльністю у сільському господарстві. Управління у сфері збереження біологічного різноманіття України. Державне управління у сфері охорони здоров'я. Державне управління у сфері охорони повітря. Державне управління у сфері охорони води. Державне управління у сфері використання та охорони природно – заповідного фонду України. Державне управління у сфері використання та охорони лісового фонду України.


Нормування антропогенного навантаження на природні ресурси.

Екологічна безпека України та проблема нормування. Правове регулювання екологічного нормування.

Теоретичні основи нормування антропогенного навантаження на природне середовище. Екологічні нормативи антропогенного навантаження на природне середовище. Нормування якості природних сфер.

Нормування впливу техногенних об’єктів на природне середовище. ^ Нормування екологічної безпеки. Нормування антропогенних навантажень (за М.Д. Гродзинським)


Екологія міських систем.

Урбоекологія – наука про екологічні проблеми міст. Суть урбанізації.

Історія урбанізації.

Структура природного каркасу міст. Значення біоти в урбосистемі. Фітоценози міста і приміських зон. Фітомеліорація міського середовища. Комплексні зелені зони міст. Міські зооценози. Мікробіоценози міста. Біоіндикація міського середовища. Геологічне середовище міста. Небезпечні геологічні процеси у межах міст.

Системи водовідведення і очистки стічних вод. Самоочищення водних об’єктів. Методи захисту і відновлення поверхневих водних об’єктів. Повітряне середовище міста. Заходи із захисту повітряного басейну

Вплив техносфери на функціонування урбогеосоціосистеми. Утилізація промислових відходів. Тверді побутові відходи: проблеми збору та утилізації. Утилізація твердих промислових відходів на сміттєспалювальних та сміттєпереробних заводах.

Здоров’я людини в умовах міського середовища. Управління екологічною безпекою міст.


Ландшафтна екологія.

З історії ландшафтно-екологічних досліджень. Предмет ландшафтної екології. Методологічні основи ландшафтної екології.

Потоки енергії в геосистемі. Вологообіг в геосистемі. Біогенний обіг та абіогенна міграція речовин.

Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. Природно-антропогенні ландшафти (геосистеми). Ландшафтно-екологічні підходи до оптимізації регіональних геосистем.


Моделювання і прогнозування стану довкілля.

Моделювання в екології. Предметне моделювання. Фізичне моделювання.

Аналогове моделювання. Знакове моделювання. Статистичні моделі. Блокові моделі. Математичне моделювання. Моделі динаміки популяцій. Графічне моделювання. Аналіз і розв’язання багатокомпонентних задач. Двокомпонентні моделі. Комп’ютерне моделювання. Геоінформаційні системи. ГІС-технології.

Глобальні моделі розвитку соціоекосистеми. Прогнозування стану навколишнього середовища. Оптимізація природних екосередовищ.


Екологічна безпека.

Предмет і завдання дисципліни. Релігійні та класово–економічні аспекти екологічної кризи. Сутність і джерела екологічних ризиків.

Особливості життєвого потенціалу населення в контексті екологічної безпеки. Екологічна безпека атмосфери, гідросфери та літосфери.

Екологічна безпека радіо- та електротехнічних засобів. Екологічна безпека сучасного промислового виробництва. Безпека продовольчої сировини і харчових продуктів.


Техноекологія.

Теоретичні засади екологічної технології (інженерної екології). Основи конструктивної енвайронменталістики.

Використання екотехнологій з метою захисту атмосфери. Екологічні технології по захисту водного басейну. Використання екотехнологій з метою захисту ґрунтів.

Використання екотехнологій в промисловості. Використання екотехнологій в сільському господарстві. Екологічні технології в транспорті.

Використання альтернативних природозберігаючих технологій. Науково-технічний прогрес і розвиток природозберігаючих технологій.


Економіка природокористування.

Предмет, мета, завдання й структура курсу «Економіка природокористування». Загальна характеристика методів регулювання ресурсовикористання.

Економічна оцінка природних ресурсів. Економічні механізми регулювання природокористування. Економіко-правові важелі боротьби з забрудненням та іншими порушеннями природного середовища. Оцінка збитків від забруднення та інших дій на навколишнє середовище. Оцінка економічної і соціальної ефективності раціонального природокористування і охорони природи.

Еколого-економічна безпека господарських систем. Економічні аспекти проведення екологічної політики.


Моніторинг довкілля.

Моніторинг як система спостереження і контролю, оцінки та прогнозу стану навколишнього середовища. Історичні аспекти розвитку моніторингу довкілля.

Системні рівні моніторингу довкілля. Екологічний моніторинг у системі моніторингу довкілля. Кліматичний моніторинг. Біологічний моніторинг як початкова ланка комплексного моніторингу довкілля. Методика організації структури системи спостережень моніторингу довкілля. Оцінка екологічного стану природно-антропогенного комплексу. Моніторинг антропогенних змін довкілля. Радіоактивне забруднення довкілля і його моніторинг.

Поняття про глобальний рівень фонового біосферного моніторингу. Глобальний моніторинг довкілля. Державна система моніторингу довкілля в Україні. Правові аспекти охорони довкілля. Регіональний моніторинг довкілля. Організація елементарних моніторингових спостережень за станом довкілля у середній школі.

Основні джерела забруднень і забруднювачі атмосферного повітря. Гідросфера та наслідки від її забруднення. Напрямки досліджень моніторингу водної оболонки. Моніторинг вод Світового океану. Державний моніторинг земель. Моніторинг меліорованих земель. Геоекологічний моніторинг як проміжна ланка комплексного моніторингу довкілля. Ландшафтний моніторинг.


Екологічна експертиза.

Екологічна експертиза як інструмент попередження негативного впливу на довкілля. Порядок проведення екологічної експертизи. Методичні засади оцінки впливу на навколишнє середовище. Поетапна підготовка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище.

Екологічний аудит. Правові та організаційні особливості проведення екологічного аудиту. Місце і роль екологічного аудиту в управлінні природокористуванням.


Екологічне право.

Наукові засади формування екологічного права. Система екологічного законодавства України. Екологічні права та обов’язки громадян.

Права природокористування. Право екологічної безпеки. Природоохоронне право. Правове регулювання здійснення екологічної експертизи.

Правові засади управління в галузі екології. Економіко-правовий механізм в галузі екології. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства. Міжнародне екологічне право та співробітництво України в екологічній сфері.


Соціоекологія.

Предмет соціальної екології. Методологічні засади соціальної екології.

Людина і атмосфера. Людина і гідросфера. Людина і педосфера. Людина і літосфера. Людина і біосфера.

Юридичні аспекти соціоекології. Економічні оспекти соціоекології. Технологічні аспекти соціоекології. Освітні аспекти соціоекології.


Шкільний курс екології та методика його навчання.

Концепція екологічної освіти України. Предмет дослідження та завдання методики навчання екології як науки. Програми з курсів екологічних дисциплін (профільний рівень «Екологія» 10-11 класи та рівні стандарт і академічний - «Екологія» 11 кл.).

Принципи навчання екології. Методи навчання екологічних дисциплін. Засоби навчання.

Розвиток екологічних понять, уявлень, вмінь та навичок.

Система форм викладання екологічних дисциплін. Методика викладання окремих тем курсів «Екологія» (профільний рівень «Екологія» 10-11 класи та рівні стандарт і академічний - «Екологія» 11 кл.).

Інтерактивні методи навчання, їх застосування на уроках для стійкого розвитку. Методика викладання окремих тем курсу «Уроки для стійкого розвитку».

Позакласна робота з екології.


^ Критерії оцінювання відповідей абітурієнтів

на вступному фаховому випробуванні з «Екології».


Основою для визначення оцінки служить рівень знань навчально-програмного матеріалу, умінь та навичок при виконанні практичних задач, які перевіряються при складанні державного екзамену.

Для отримання позитивної оцінки студент повинен розуміти сутність процесів, що протікають в екологічних системах.

При визначенні вимог до екзаменаційних оцінок пропонується керуватися наступними критеріями відповідності знань, умінь та навичок балам державної оцінки та рівням компетенції.


Рівень

Оцінка

Характеристика відповіді абітурієнта



Незадовільно



2

Студент виявляє серйозні недоліки в знаннях основного матеріалу, допускає серйозні помилки при виконанні завдань, передбачених програмою. Володіє навчальним матеріалом на рівні нижче репродуктивного відтворення.



Задовільно



3

Відповіді на питання білету носять фрагментарний характер, характеризуються відтворенням знань на рівні запам’ятовування. Відповіді супроводжуються другорядними міркуваннями, які інколи не мають безпосереднього відношення до змісту запитання.



Добре



4

У відповідях на питання білету допускаються деякі неточності або помилки непринципового характеру. Абітурієнт демонструє розуміння навчального матеріалу на рівні аналізу властивостей. Помітне прагнення абітурієнта логічно розмірковувати при відповіді на питання білета.

Студент здатний самостійно виправити допущені помилки, добирати підтверджуючі аргументи.



Відмінно



5

Абітурієнт дає повну і розгорнуту відповідь на питання білету. Його відповіді свідчать про розуміння навчального матеріалу на рівні аналізу закономірностей, характеризуються логічністю і послідовністю суджень, без включення випадкових і випадання істотних з них.

Кожне висвітлене питання супроводжується ґрунтовним поясненням. Студент орієнтується у нестандартних ситуаціях, здатний аргументувати власні думки.

Примітка.

Перелік питань фахового вступного випробування з екології (додаток 1).

Перелік основних джерел інформації для підготовки (додаток 2).


Програма розглянута та схвалена на засіданні Ради географічного факультету (Протокол № ____ від « ____ » _________ 2012 р.).


Голова ради географічного факультету Б.В. Заблоцький


Схожі:

В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2013 р. Програма фахового вступного випробування з екології
Програма фахового вступного випробування з екології для вступників за напрямом підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього...
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології
move to 0-16287259
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2013 р. Програма фахового вступного випробування з екології
Програма фахового вступного випробування з екології для вступників за напрямами підготовки 04010601 «Екологія та охорона навколишнього...
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з туризмознавства
Програма фахового вступного випробування з туризмознавства для вступників за напрямом підготовки 140103 «Туризм», на базі освітньо-кваліфікаційного...
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з туризмознавства
Програма фахового вступного випробування з туризмознавства для вступників за напрямами підготовки 14010301 «Туризмознавство», 04010401...
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з географії
Програма фахового вступного випробування з географії для вступників за напрямами підготовки 04010401 «Географія*», 04010401 «Географія*»...
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з географії
Програма фахового вступного випробування з географії для вступників за напрямами підготовки 04010401 «Географія*», 04010401 «Географія*»...
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з туризмознавства
move to 0-16287260
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з туризмознавства
move to 0-16287254
В. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з екології iconВ. П. Кравець 2013 р. Програма фахового вступного випробування з туризмознавства
Програма фахового вступного випробування з туризмознавства для вступників за напрямом підготовки 140103 «Туризм», на базі освітньо-кваліфікаційного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи