“затверджую” icon

“затверджую”




Скачати 283.41 Kb.
Назва“затверджую”
Дата29.06.2012
Розмір283.41 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА


ХІМІКО-БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


“ЗАТВЕРДЖУЮ”



Ректор


_____________ В.П.Кравець


1 лютого 2012 р.


ПРОГРАМА

фахового вступного випробування

зі спеціальності 7.04010201 «БІОЛОГІЯ»

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня


«спеціаліст»


ТЕРНОПІЛЬ-2012
^

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України принципів Болонського процесу.

Основним завданням підготовки спеціалістів  учителів біології є формування вміння орієнтуватися в потоці навчальної і наукової інформації, критично її осмислювати, узагальнювати, систематизувати і застосовувати у практичній діяльності; формування біологічного світогляду.

Фахове вступне випробування передбачає перевірку загальнотеоретичної підготовки випускників вищих педагогічних навчальних закладів основних біологічних дисциплін, передбачених програмами педагогічних університетів та інститутів України. Відповідно до цього, укладачі визначили за доцільне включити до програми найважливіші загальнотеоретичні питання з усіх біологічних дисциплін, передбачених навчальними планами зі спеціальності “біологія*” у поєднанні з іншими спеціальностями, які формують фундамент біологічних знань. При цьому враховано специфіку кожної дисципліни, міжпредметні зв’язки та регіональні особливості флори і фауни України, а також зміст інтегрованої шкільної програми з біології

Вступники під час фахового випробування повинні показати:

  • розуміння теоретичних положень біології;

  • вміння поєднувати загальні і спеціальні біологічні процеси, аналізувати фактичний матеріал;

  • вільне володіння науковою термінологією, знання таксономічних одиниць всіх царств біоти та фактичного матеріалу при поясненні будови і функції цілісного організму або його окремих складових.
^

1. ЦИТОЛОГІЯ, МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ



Основні положення клітинної теорії. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця організмів.

Порівняльна характеристика прокаріотичних і еукаріотичних клітин. Особливості будови клітин рослинних і тваринних організмів.

Хімічна організація клітини. Роль води та органічних сполук (білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів та жирів) у клітині.

Поверхневий апарат клітини. Мембранна організація цитоплазми. Будова, функції та основні властивості біологічних мембран. Клітинний транспорт речовин. Пасивний транспорт, активний транспорт та транспорт у мембранному упакуванні, їхня біологічна роль. Цитоплазма як метаболічний, робочий апарат клітини. Органели та включення. Клітинні компартменти.

Енергетичний обмін клітини. Ультраструктурна організація та функції мітохондрій. Основні типи клітинного дихання.

Опорно-рухова система клітини. Клітинний рух. Форми, органели руху. Цитоскелетні білки, білки-молекулярні мотори, білки-регулятори.

Білоксинтезуюча система клітини.. Просторова організація білкових молекул. Білки-ферменти та їх специфічні властивості. Нуклеїнові кислоти найважливіші складові генетичного апарату клітини. Рівні просторової організації нуклеїнових кислот. Редуплікація ДНК. Ферментативний апарат ДНК-залежного синтезу ДНК. Молекулярні механізми біосинтезу ДНК. Репарація і модифікація ДНК. РНК, їх структура, види та функції. Біосинтез РНК. Реалізація генетичної інформації клітини. Біосинтез білка, характеристика основних етапів. Структурна організація рибосом та їхня роль у біосинтезі білка. Молекулярні механізми регуляції експресії генів та біосинтезу білка.

Апарат внутрішньоклітинного перетравлювання. Послідовність процесів внутрішньоклітинного перетравлювання та взаємодія структур клітини у цьому процесі.

Життєвий шлях клітини. Клітинний цикл. Типи репродукції клітини та їхнє біологічне значення. Диференціація, регенерація і смерть клітини. Апоптоз.
^

2. МІКРОБІОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ВІРУСОЛОГІЇ


Роль мікроорганізмів у колообігу речовин у природі і сучасному житті людського суспільства.

Морфологія та ультраструктура клітини прокаріот. Форма і розміри бактерій. Будова, хімічний склад і функції компонентів прокаріотної клітини. Поверхневі структури: клітинна стінка, капсула, джгутики і ворсинки. Протопласт та внутрішньоклітинні структури (цитоплазматичні мембрани, цитоплазма, включення). Розмноження бактерій.

Генетичний апарат бактерій. Бактеріальні плазміди. Генетична карта. Фенотипова і генотипова мінливість.

Живлення мікроорганізмів. Механізми надходження поживних речовин у бактеріальну клітину. Пасивна, полегшена, активна дифузії. Типи живлення: автотрофне, хемотрофне (фотолітотрофи, хемолітотрофи). Бактеріальний фотосинтез. Гетеротрофія. Фотоорганотрофи, хемоорганотрофи. Міксотрофи.

Екологія мікроорганізмів. Вплив факторів оточуючого середовища на мікроорганізми.

Відношення мікроорганізмів до кисню. Облігатні аероби. Мікроаерофіли, факультативні та облігатні анаероби. Спиртове, молочнокисле, маслянокисле бродіння, їх збудники і значення.

Участь мікроорганізмів в амоніфікації органічних азотовмісних сполук, процесах нітрифікації та денітрифікації. Біологічна фіксація молекулярного азоту та її хімізм. Вільноживучі і симбіотичні азотфіксатори.

Віруси — неклітинна форма життя. Морфологія, розміри і ультраструктура вірусів. Хімічний склад вірусів та їх культивування. Репродукція вірусів. Бактеріофаги. Циркуляція вірусів у природі.

Найпоширеніші вірусні та бактеріальні хвороби рослин, тварин і людини, профілактика та заходи боротьби з ними.

^

3. БОТАНІКА, ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН ТА БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Пагін, як вегетативний орган рослини, зовнішня та внутрішня будова. Метаморфози пагона, їх біологічна роль.

Листок, як бічний елемент пагона. Морфологія та анатомія листків різних екологічних груп рослин.

Корінь, як основний орган поглинання води та мінеральних речовин. Морфологія та анатомія кореня в зв'язку з його функціями. Метаморфози кореня, їх біологічна роль.

Квітка, як генеративний орган рослин. Теорія походження квітки. Основні напрямки еволюції квітки. Мікро- та макроспорогенез, подвійне запліднення та його біологічна роль.

Суцвіття, їх класифікація та біологічна роль.

Насіння та плоди, їх будова, біологічне значення. Класифікація плодів за характером оплодня. Пристосування плодів до поширення.

Поняття про систематичні (таксономічні) одиниці та номенклатуру рослин. Бінарна номенклатура Карла Ліннея.

Відділ Ціанеї: особливості будови клітини, розмноження, поширення та значення.

Царство Гриби. Принципи виділення грибів у окреме царство. Особливості будови міцелію, живлення, будова та типи плодових тіл, розмноження, значення у природі та житті людини, принципи класифікації. Основні класи відділу Гриби та їх представники.

Відділ Зелені водорості: особливості будови клітини, розмноження, поширення та значення. Класифікація відділу, основні класи та їх представники.

Відділ Лишайники. Особливості будови талому, анатомічні та морфологічні типи таломів, розмноження, поширення, значення у природі та житті людини.

Підцарство вищі рослини: ознаки належності до підцарства, відділи та їх класифікаційні схеми.

Відділ Мохоподібні: особливості будови талому, цикл розвитку, значення та філогенія на прикладі зозулиного льону звичайного.

Відділ Папоротеподібні: особливості морфологічної будови, цикл розвитку, значення та філогенія на прикладі щитника чоловічого.

Відділ Голонасінні: цикл розвитку, значення та філогенія на прикладі сосни звичайної.

Відділ Покритонасінні (Квіткові) рослини: характерні ознаки, класифікація, риси відмінностей Однодольних та Дводольних рослин, характеристика основних родин (Розові, Бобові, Хрестоцвіті, Пасльонові, Айстрові, Лілійні, Злаки) та їх представників.

Рідкісні та зникаючі види рослин України. Червона книга України. Рослинний світ.

Значення води в житті рослини. Механізми поглинання води коренем, симпластний та апопластний шляхи транспорту води. Кореневий тиск - робота нижнього кінцевого двигуна, його механізм. "Плач" та гутація у рослин. Шляхи, рушійні сили та механізм висхідного шляху води по ксилемі.

Транспірація - випаровування води рослиною, біологічне значення. Характеристика основних параметрів: інтенсивність транспірації, відносна транспірація, продуктивність транспірації, транспіраційний коефіцієнт. Види транспірації: продихова, кутикулярна та лентикулярна, їх співвідношення в онтогенезі рослин.

Значення фотосинтезу у природі, його космічна роль. Основні органи фотосинтезу. Субмікроскопічна будова хлоропластів, їх хімічний склад та онтогенез. Пластидні пігменти: хлорофіли, каротиноїди, фікобіліни, їх фізичні, хімічні та оптичні властивості. Фотосинтез, як процес поєднання світлових і темнових реакцій. Світлова стадія фотосинтезу. Рівні збудження молекули хлорофілу. Поняття про фотосистеми, реакційні центри і фотосинтетичні одиниці. Циклічний транспорт електронів. Фотосинтетичне фосфорилювання, механізм утворення АТФ. Нециклічний транспорт електронів. Фотоліз води, утворення відновника НАДФ∙Н2 і виділення кисню. Продукти світлової стадії фотосинтезу та шляхи їх використання.

Темнова стадія фотосинтезу. С3- шлях фотосинтезу /цикл М.Кальвіна/. Фази карбоксилювання, відновлення, регенерації. С4 - шлях фотосинтезу. САМ -фотосинтез, його особливості та значення. 3алежність фотосинтезу від зовнішніх і внутрішніх факторів.

Поняття про дихання, його значення в житті рослини. Дихання як окисно-відновний процес. Субстрати дихання. Дихальний коефіцієнт. Шляхи окиснення дихальних субстратів. Анаеробна фаза дихання /гліколіз/. Субстратне фосфорилювання. Зв’язок дихання з бродінням за працями С.П.Костичева. Аеробна фаза дихання. Цикл трикарбонових кислот /цикл Кребса/. Будова електронно-транспортного ланцюга та особливості його функціонування. Окислювальне фосфорилювання. Пентозофосфатний шлях окиснення глюкози та його значення в обміні клітини. Гліоксилатний шлях дихання, локалізація, хімізм, значення. Залежність дихання від зовнішніх та внутрішніх факторів.

Мінеральне живлення - один з основних типів живлення рослин. Вміст мінеральних елементів в різних рослинах та їх органах. Макро-, мікро- і ультрамікроелементи, їх фізіологічна роль. Механізм поглинання йонів коренем і їх транспорт через біологічні мембрани. Роль азоту в житті рослини. Форми азотного живлення вищих рослин. Відновлення нітратів і нітритів у рослинах. Процеси амінування, дезамінування та переамінування в рослині. Праці Д.М.ІІрянишникова в галузі дослідження азотного обміну в рослинах. Особливості азотного живлення бобових, напівпаразитних, паразитних та комахоїдних рослин. Мікориза, мікрофлора грунту та їх роль у живленні рослин.

Ріст і розвиток рослин. Типи росту органів рослин. Інтенсивність росту. Велика крива росту /крива Сакса/. Фітогормони: ауксини, гібереліни, цитокініни, абсцизова кислота, етилен. Ростові рухи рослин.

Розвиток рослин. Етапи онтогенезу вищих рослин: ембріоналъний, ювенільний, зрілості і розмноження, старості і відмирання. Життєвий цикл різних форм рослин. Фенофази, етапи морфогенезу і органогенезу.

Загальна схема ґрунтоутворення. Вивітрювання гірських порід. Фактори ґрунтоутворення: кліматичний, біологічний, часовий, антропогенний, ґрунтотворна порода, рельєф. Склад і властивості ґрунту. Складові частини ґрунту: тверда, рідка і газоподібна фаза. Біологічна частина ґрунту. Утворення гумусу, роль живих організмів у цьому процесі. Основні групи гумусових речовин: гумінові кислоти, фульвокислоти, гуміни. Родючість   головна властивість ґрунту.

Фактори оточуючого середовища, які визначають ріст і розвиток с.-г. рослин. Основні закони землеробства. Вимоги рослин до факторів оточуючого середовища в онтогенезі. Види та системи обробітку ґрунту. Поняття про сівозміну. Необхідність чергування культур і пару у зв’язку з особливостями їх ґрунтового живлення, фізичним станом ґрунту, біологічними, економічними й іншими причинами.

Поняття про добрива та систему їх застосування. Прості азотні, фосфорні і калійні добрива: їх роль у живленні рослин, основні представники та особливості внесення у ґрунт. Роль гною у підвищенні родючості ґрунтів і урожаю с.-г. культур. Способи зберігання гною і особливості використання. Основні форми і застосування бактеріальних добрив. Поняття про пестициди як хімічні засоби захисту рослин: основні групи і представники.

Класифікація польових культур у рослинництві України. Основи методики польових досліджень у рослинництві. Фази росту і розвитку зернових культур. Стадії розвитку. Озимі і ярі форми рослин. Біологічні особливості озимої пшениці у зв’язку з умовами вирощування. Технологія вирощування озимої пшениці у Лісостепу України. Біологія і основи технології вирощування гороху посівного та картоплі у Лісостепу України.

Різноманітність овочевих рослин та різні підходи до їх класифікації. Розмноження овочевих рослин насінним матеріалом, вегетативно, розсадою. Регулювання факторів життя овочевих рослин у захищеному ґрунті. Біологічні особливості та агротехніка вирощування капусти білоголової в умовах відкритого ґрунту.

Видовий склад плодових культур. Класифікація плодових за типом плодів. Насіннєве і вегетативне розмноження плодових і ягідних культур. Догляд за плодовими деревами і ґрунтом у садках. Походження, біологія та особливості вирощування яблуні домашньої.

Біологічні властивості тварин: генетичний потенціал, плодючість, екстер’єр, інтер’єр, конституція, особливості травлення, продуктивність тощо. Бонітування тварин. Наукові основи організації годівлі с.-г. тварин. Господарське значення і біологічні особливості свиней. Основні породи свиней. Відгодівля свиней. Груповий метод досліджень у тваринництві, метод періодів, груп-періодів та груп-аналогів.

4. ЗООЛОГІЯ


Загальна характеристика підцарства Найпростіших - Protozoa.

Тип Найпростіші, або Саркомастигофори – Sarcomastigophora. Загальна характеристика підцарства Найпростіших. Характеристика типу Саркомастигофори – Sarcomastigophora

Підтип Саркордові – Sarcodina. Загальна характеристика підтипу Саркордові.

Клас Справжні амеби – Lobosea, клас Зернястостосітчасті – Granuloreticulosea. Надклас Промененіжки – Actinopoda. Радіолярії.

Підтип Джгутикові - Mastigophora. Загальна характеристика підтипу Джгутикових

Характеристика основних класів джгутикових тварин:

а) клас Рослинні джгутикові - Phytomastigophorea;

б) клас Тваринні джгутикові – Zoomastigophorea.

Тип Апікомплексні – Apicomplexa. Загальна характеристика типу Апікомплексні. Характеристика класу Споровики і підкласів Грегарини і Кокцидії

Тип Війчасті або Інфузорії – Ciliophora. Загальна характеристика типу Війчастих. Розмноження інфузорій. Характеристика основних класів інфузорій.

Підцарство Багатоклітинні - Metazoa. Тип Губки – Spongia

Походження Багатоклітинних. Загальна характеристика підцарстава Багатоклітинних. Характеристика типу Губки. Характеристика основних класiв губок.

Справжні Багатоклітинні – Eumetazoa. Тип Кишковопорожнинні – Cnidaria, або Coelenterata. Клас Гідроїдні – Hydrozoa.

Загальна характеристика справжніх багатоклітинних. Характеристика типу Кишковопорожнинних. Класифікація кишковопорожнинних. Клас Гідроїдні – Hydrozoa.

Клас Сцифоїдні – Scyphozoa. Клас Коралові поліпи – Anthozoa.

Тип Плоскі черви – Plathelminthes. Загальна характеристика типу Плоскі черви. Характеристика основних класів плоских червів. Клас Війчасті черви – Turbellaria. Клас Трематоди, або Дигенетичні сисуни – Trematoda, або Digenea. Клас Стьожкові черви – Cestoda.

Тип Первиннопорожнинні – Nemathelminthes. Загальна характеристика Типу Первиннопорожнинні. Характеристика класу Круглі Черви, або Нематоди – Nematoda та основних рядів нематод.

Тип Кільчасті черви – Annelida. Загальна характеристика типу Кільчасті черви. Характеристика класів кільчаків: багатощетинкові черви – Polychaeta; малощетинкові черви – Oligochaeta; п’явки – Hirudinea.

Тип Членистоногі – Arthropoda. Загальна характеристика типу Членистоногих. Характеристика підтипу Зябродишні, або Ракоподібні –Branchiata, або Crustacea.

Систематика Ракоподібних. Характеристика основних класів і підкласів.

Підтип Трахейнодишні – Tracheata. Загальна характеристика підтипу Трахейнодишні. Систематика трахейнодишних. Характеристика класу Губоногі – Chilopoda. Клас Двопарноногі – Diplopoda. Клас Комахи – Insecta. Загальна характеристика класу Комахи. Систематика комах. Ряди комах з повним і неповним перетворенням.

Підтип Хеліцерові – Chelicerata. Загальна характеристика підтипу Хеліцерові. Характеристика класу Павукоподібні – Arachnida. Характеристика основних підкласів і рядів павукоподібних.

Тип Молюски – Mollusca. Загальна характеристика типу Молюски. Класифікація молюсків, характеристика основних класів. Клас Двостулкові молюски – Bivalvia, Черевоногі – Gastropoda, Головоногі молюски – Cephalopoda.

Тип Голкошкірі – Echinodermata. Загальна характеристика Типу Голкошкірі.

Біологічна організація безчерепних. Морфоанатомічні особливості та фізіологічні системи.

Основні риси організації хребетних.

Анатомо-морфологічна і біологічна характеристика круглоротих.

Надклас риби – як первинні водні щелепнороті. Клас Хрящові риби. Морфологічна організація. Фізіологічні системи.

Систематичний огляд класу Хрящові риби. Клас Кісткові риби. Загальна характеристика. Надряд Багатопері і Костисті риби. Особливості морфоанатомії. Екологічні особливості риб. Біоценотичне значення риб. Особливості морфоанатомії мозкового і вісцерального відділів черепа та осьового скелету кісткових риб. Систематичний огляд класу Кісткові риби.

Загальна характеристика класу Амфібії. Основні риси морфоанатомії і фізіологічних систем. Еволюція земноводних. Особливості будови осьового скелету. Систематика сучасних земноводних.

Клас Плазуни. Загальна характеристика рептилій. Морфоанатомія, фізіологічні системи організму. Екологія плазунів. Походження і еволюція плазунів. Охорона плазунів, види, занесені до Червоної книги України. Систематика сучасних рептилій.

Загальна характеристика птахів, покривів і їх похідних. Відозміни у покривах пов’язані з літанням. Органи дихання, їх будова. Механізм дихання птахів. Органи кровообігу. Центральна нервова система. Органи виділення.

Біологія розмноження птахів. Будова органів травлення. Особливості будови скелету птахів. Видозміни у скелеті, пов’язані з польотом. Систематичний огляд класу Птахи.

Загальна характеристика класу Ссавці. Прогресивні риси організації. Походження і еволюція ссавців. Особливості внутрішньої морфоанатомії ссавців. Особливості морфоанатомії системи травлення і розмноження ссавців. Зубна система. Особливості життєвого циклу. Турбота про нащадків. Систематичний огляд класу Ссавці. Підклас першозвірі. Інфраклас Сумчасті. Інфраклас Вищі звірі або Плацентарні.

Основні періоди розвитку біогеографії. Зв”язок біогеографії іншими науками. Мета і завдання біогеографії Специфіка методів дослідження біогеографії. Життєві форми організмів. Трофічна роль тварин у екосистемах. Одиниці і принципи флористичного районування. Тваринний світ України. Ресурси тваринного світу. Рідкісні і зникаючі види рослин і тварин України.

^

5. МОРФОЛОГІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ГІГІЄНА ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ І ТВАРИН


Особливості ембріології людини. Загальні принципи організації тканин.

Класифікація тканин. Поняття про види і рівні регенерації.

Епітеліальні тканини. Тканини внутрішнього середовища. Кров і лімфа. Гемпоез і лімфопоез. Характеристика внутрішнього середовища організму. Класифікація сполучних тканин.

Власне сполучні і скелетні сполучні тканини. Волокнисті сполучні тканини та їх різновиди

М'язові тканини. Загальна морфофункціональна характеристика м'язових тканин, їх класифікація. Серцева м'язова тканина. Морфо-функціональні особливості міокарду.

Нервова тканина. Загальна морфо-фунціональна характеристика нервової тканини. Гістогенез.

Біоелектричні явища. Збудливі тканини. Біологічне значення процесів збудження. Збудливі тканини. Поняття про подразнення і подразники. Класифікація подразників. Потенціал дії. Проведення і передача збудження.

Значення нервової системи. Особливості структурно-функціональної організації нервової системи. Фізіологія нейронів і синапсів.

Ретикулярна формація і лімбічна система. Структурна організація і функціональне значення лімбічної системи.

Фізіологія вегетативної нервової системи. Функціональні особливості вегетативної нервової системи, її поділ на симпатичний і парасимпатичний відділи.

Кора великих півкуль головного мозку. Локалізація функцій у корі великих півкуль. Біоелектрична активність головного мозку. Електроенцефалографія.

Загальна характеристика сенсорних систем. Сенсорні системи як складні структури, що забезпечують аналіз подразнень. Класифікація рецепторів. Периферичний і центральний аналіз подразнень. Адаптація. Взаємодія аналізаторів.

Зоровий аналізатор. Слуховий аналізатор. Периферичний відділ слухового, зорового аналізаторів. Функції звукопровідного апарату. Внутрішнє вухо. Будова завитки. Мікроструктура спірального (кортієвого) органу. Механізм рецепції звуків різної частоти. Електричні явища у завитці. Теорії слуху. Провідні шляхи і кірковий відділ слухового аналізатора. Будова і функції вестибулярного апарата.

Фізіологія шкіри. Шкірний аналізатор. Класифікація і структура рецепторів шкіри. Провідні шляхи та кірковий кінець шкірного аналізатора. Функціональні властивості шкірних рецепторів. Механорецептори. Руховий аналізатора. Будова і функції рухового аналізатора.

Загальна характеристика ендокринної системи і принципи її роботи. Значення гормонів, їх структура, механізм дії. Взаємодія залоз внутрішньої секреції. Порушення секреторної активності. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Аденогіпофіз, нейрогіпофіз і проміжна частка гіпофізу, їх фізіологічне значення.

Фізіологічне значення гормонів щитоподібної залози. Гормони кори надниркових залоз: мінералкортикоїди і глюкокортикоїди. Роль мінералкортикоїдів у регуляції водно-сольового балансу. Глюкокортикоїди і їх значення у розвитку стресових реакцій організму. Поняття про загальний адаптаційний синдром, його стадії. Значення мозкового шару надниркової залози.

Фізіологічне значення вилочкової залози та епіфізу. Роль вилочкової залози як центрального органу імунної системи. Явище інволюції вилочкової залози. Ендокринна функція підшлункової залози.

Статеві залози. Чоловічі та жіночі статеві залози. Статеві гормони, їх фізіологічне значення в організмі, механізм дії.

Поняття про нижчу і вищу нервову діяльність.

Значення праць І.М. Сеченова і І.П. Павлова у розвитку вчення про вищу нервову діяльність. Утворення умовних рефлексів: умови, необхідні для формування умовних рефлексів та агенти, які можуть стати умовними подразниками. Умовні рефлекси різних порядків.

Утворення умовних зв’язків. Встановлення домінанти. Гальмування умовних рефлексів. Аналіз і синтез подразнень. Явище генералізації, ірадіації, концентрації та індукції. Динамічні стереотипи.

Фізіологія поведінкових реакцій організму.

Мотивації, емоції та поведінкові реакції організму. Роль лімбічної системи в їх здійсненні. Поняття про абстрактну діяльність.

Механізми сну і неспання. Вища нервова діяльність людини. Друга сигнальна система як система сприйняття інформації, узагальненої і абстрагованої від безпосередньої діяльності. Взаємозв’язок між першою і другою сигнальною системами. Пам’ять, її види. Структурна основа і механізми пам’яті.

Загальна характеристика крові. Підрахунок лейкоцитів.

Характеристика внутрішнього середовища організму. Поняття про гомеостаз. Функції крові. Фізико-хімічна характеристика плазми крові. Буферні властивості крові. Механізм зсідання крові. Види лейкоцитів, їх утворення і структурні особливості. Функції різних видів лейкоцитів. Участь лейкоцитів у реакціях запалення і фагоцитозу.

Лімфа, її утворення, склад і властивості.

Основи фізіології імунної системи. Поняття про специфічний і неспецифічний захист. Загальна характеристика імунітету, його значення для організму. Структурна організація імунної системи. Об’єднання і взаємодія елементів імунної системи. Види імунітету, механізми їх реалізації. Поняття про імунізацію. Основні гормони і медіатори імунної системи. Поняття про гістонесумісність. Трансплантаційний і протипухлинний імунітет. Класифікація трансплантатів. Характеристика антигенів і антитіл. Структурні основи антигенної специфічності.

Характеристика гемоглобіну. Групи крові. Морфо-функціональні особливості еритроцитів. Гемоглобін, його структура, кількість і властивості. Сполуки гемоглобіну. Міоглобін. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Природа поділу крові на групи. Поняття про резус-негативну і резус-позитивну кров.

Фізіологія серцево-судинної діяльності. Значення серцево-судинної системи. Морфо-функціональні особливості серцевого м’яза. Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза. Серцевий цикл і його аналіз. Проведення збудження у серцевому м’язі. Автоматія різних відділів серця. Природа і механізм автоматії. Електрокардіографія.

Основні закони гемодинаміки. Величина тиску крові в різних ділянках кров’яного русла. Систолічний, діастолічний і пульсовий тиск. Особливості руху крові по капілярах, значення артеріо-венозних анастамозів.

Нервово-гуморальна регуляція роботи серця і тонусу судин. Фізіологія процесу дихання.

Механізм вдиху і видиху. Негативний тиск у грудній порожнині, його значення. Життєва ємність легень. Дихальні об’єми. Легенева вентиляція та її показники. Дихальний центр довгастого мозку, його структура. Вуглекислий газ як подразник дихального центру. Коркова регуляція дихання. Особливості дихання за різних умов.

Фізіологічна процесів травлення.

Значення травлення. Внутрішньоклітинне і позаклітинне травлення. Секреторний процес. Функціональна характеристика органів травлення. Склад, властивості і регуляція секреції травних соків. Пристінкове (мембранне) травлення. Роль товстої кишки у травленні.

Всмоктування у травному тракті. Функції печінки, пов’язані з всмоктуванням.

Моторна функція травного тракту. Значення рухової активності травного тракту.

Фізіологія процесів обміну речовин і виділення.

Значення обміну речовин, його основні етапи. Поняття про проміжний орган. Обмін білків. Значення білків в організмі. Видова і органна специфічність білків. Обмін білків в організмі. Обмін жирів. Значення простих і складних ліпідів в організмі. Жирові депо. Значення вуглеводів і їх перетворення в організмі. Запаси вуглеводів в організмі. Вміст глюкози в крові. Гіпер- і гіпоглікемія. Енергетичний обмін речовин.

Нейро-гуморальна регуляція процесу обміну білків, жирів і вуглеводів. Вітаміни, їх загальна характеристика і значення для організму. Роль вітамінів у синтезі ферментів та інших речвин. Гіпо- і гіпервітамінози, авітамінози.

Водно-сольовий обмін. Значення макро- і мікроелементів в організмі.

. Залежність інтенсивності обміну речовин від різних фізіологічних умов. Фізіологічні основи харчування. Значення процесів виділення. Екстраренальні шляхи виділення продуктів обміну.

Процес сечоутворення. Морфо-функціональна характеристика нефрона.. Процеси секреції у канальцях нирок. Регуляція сечоутворення і сечовиділення.
^

6. ГЕНЕТИКА ТА ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ


Спадковість і мінливість. Молекулярні основи спадковості і мінливості. Генетична роль ДНК. Структура і функції гена. Концепція «один ген – один фермент». Сучасне уявлення про ген.

Закономірності моногенного успадкування. Метод генетичного аналізу. Закони одноманітності гібридів першого покоління і розщеплення гібридів другого покоління. Правила домінування і чистоти гамет. Цитологічні основи менделівських закономірностей та умови, що забезпечують їх прояв. Реципрокні схрещування та аналізуюче схрещування, їх значення.

Закономірності ди- і полігибридних схрещувань. Закон незалежного комбінування генів. Цитологічні основи дигібридного схрещування. Принцип дискретності генотипу основний принцип генетики.

Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю. Біологія статі. Зчеплене успадкування. Абсолютне та неповне зчеплення, кросинговер. Цитологічні докази кросинговеру. Локалізація генів у хромосомах, генетичні карти. Хромосомна теорія спадковості Т. Моргана.

Класифікація мінливості з позиції сучасної генетики. Модифікаційна мінливість, її адаптивне і еволюційне значення. Норма реакції генотипу. Мутаційна мінливість. Класифікація мутацій за зміною генотипу і впливом на життєдіяльність організму. Еволюційна роль мутаційної і комбінативної мінливості.

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості М.І. Вавілова, його значення. Генетика популяцій. Популяція – одиниця еволюційного процесу. Закон Харді-Вайнберга. Фактори генетичної динаміки популяцій. Популяційні хвилі. Дрейф генів.

Генетичні основи селекції. Вихідний матеріал та методи добору в селекції. Добір чистих ліній та клонів. Інбридинг та аутбридинг. Методи схрещування в селекції. Внутрішньовидова та віддалена гібридизація. Генетично-модифіковані організми їх особливості та значення. Стерильність віддалених гібридів. Методи переборювання несхрещуваності. Перспективи віддаленої гібридизації. Поліплоїдія. Подвійне число хромосом. Триплоїди і тетраплоїди, їх особливості, значення. Гаплоїди та їх роль у селекції. Основні центри селекційно-генетичної роботи в Україні. Досягнення українських селекціонерів у рослинництві.

^

7. СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ



Рівні організації біотичних систем. Особливості індивідуальної та системної реакції на зовнішній вплив. Екологічні фактори, умови і ресурси. Основні середовища життя. Адаптація: рівні, механізми, значення (екологічне, еволюційне). Роль організмів у формуванні мікро- і макросередовища. Біологічні ритми. Фотоперіодизм. Дисинхронози. Життєві форми. Біотичні взаємовідносини.

Популяція як екологічна, генетична та географічна система. Стратегії популяцій у середовищі існування. Структура і функціонування біоценозів. Біорізноманіття. Екосистеми як функціональні екологічні структури природи: вироблення (продукція) і передача речовини і енергії в трофічних ланцюгах. Охорона природи і заповідна справа.

Біосфера та її межі. В.І.Вернадський про біосферу. Жива речовина та її роль в макроеволюції.. Колообіг речовин як основна властивість біосфери. Сучасний стан і екологічні проблеми біосфери. Вчення про ноосферу.

Місце людини в системі органічного світу. Основні етапи і рушійні сили антропогенезу. Еволюція відносин людини і природи (антропо-, біо- і екоцентризм). Екологія людини та концепція здоров’я людини в сучасних екологічних умовах. Вплив метеоумов на здоров’я людини. Принципи загартовування. Соціо- і технологічні аспекти екологічної діяльності людини. Екологічний моніторинг. Економіка природокористування як засіб регуляції стану довкілля.

^

8. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ


Загальні закономірності та принципи навчання біології.

Структурні компоненти процесу навчання біології.

Об’єктивні закономірності процесу навчання біології: виховуючий і розвивальний характер навчання; зумовленість навчання суспільними потребами; залежність ефективності навчального процесу від вікових і реальних навчальних можливостей учнів, рівня активності учня, цілеспрямованої взаємодії учителя і учня.

Основні принципи навчання біології: науковість, доступність, наочність, зв’язок теорії з практикою, систематичність, системність, індивідуальний підхід, оптимізація навчального процесу.

Цілі та завдання шкільної біологічної освіти.

Реформування школи і біологічна освіта. Цілі шкільної біологічної освіти.

Стратегічна ціль шкільної біологічної освіти – формування природничо-наукової картини світу та стратегії поведінки людини у природі.

Реалізація світоглядних, методологічних, теоретичних та практичних завдань шкільної біологічної освіти.

Зміст шкільної біологічної освіти.

Біологія як навчальний предмет. Види знань та їх характеристика.

Провідні ідеї шкільного курсу біології та їх реалізація в змісті розділів „Рослини”, „Різноманітність рослин”, „Гриби та лишайники”, „Бактерії”, „Організми і середовище існування” (7 кл.); „Тварини”, „Різноманітність тварин”, „Організми і середовище існування” (8 кл.); „Людина”, Біологічні основи поведінки людини” (9 кл.); „Молекулярний рівень організації життя”, Клітинний рівень організації життя”, ”Організмений рівень організації життя” (10 кл.), „Надорганізмені рівні організації життя”, „Історичний розвиток органічного світу” (11 кл.). Дидактичні принципи побудови шкільного курсу біології.

Формування і розвиток біологічних знань, умінь і навичок.

Шкільний курс біології як система загальнобіологічних і спеціальних біологічних понять.

Формування умінь та навичок учнів у процесі навчання шкільної біології. Методика формування методологічних, загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок.

Формування в учнів умінь спостерігати. Види спостережень. Форми організації спостережень.

Формування в учнів практичних умінь.

Експеримент як метод наукового пізнання. Методика формування експериментальних умінь.

Виховання учнів засобами навчального предмета біології.

Формування наукового світогляду учнів у процесі пізнання живої природи.

Громадянське виховання у процесі вивчення біології. Виховання любові до природи та рідного краю, поваги до людей, науки і праці. Екологічне виховання в процесі вивчення біології. Формування в учнів екологічної свідомості та екологічної культури. Естетичне виховання у процесі вивчення біології. Біотичне виховання. Санітарно-гігієнічне та фізичне виховання. Трудове виховання. Комплексне розв’язання завдань виховання учнів у процесі вивчення біології.

Методи навчання біології.

Проблема методів навчання у дидактиці та методиці навчання біології. Класифікація методів навчання біології за джерелом знань (словесні, наочні, практичні) та за ступенем пізнавальної самостійності (ілюстративно-репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі).

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Словесні методи навчання біології: пояснення, розповідь, бесіда, лекція, робота з підручником, робота з науково-популярною літературою.

Наочні методи навчання біології: ілюстрування, демонстрування, спостереження.

Практичні методи навчання біології: лабораторні роботи, практичні роботи, досліди.

Методи контролю і самоконтролю у навчанні: усний контроль, письмовий контроль, тестовий контроль, методи самоконтролю та самооцінки.

Інноваційні методи навчання.

Взаємозв’язок різних груп методів у процесі навчання біології.

Методичні прийоми як складова частина методу. Класифікація прийомів навчання.

Засоби навчання біології.

Взаємозв’язок методів та засобів навчання.

Структура системи засобів навчання біології.

Комплексне використання засобів навчання біології. Педагогічні вміння вчителя біології для роботи із засобами навчання.

Форми навчання біології.

Поняття „форми навчальних занять” та „форми навчальної діяльності учнів”. Різноманітність організаційних форм навчання в сучасній школі.

Урок – основна форма навчання біології. Основні вимоги до сучасного уроку біології.

Типологія уроків. Структура уроку.

Підготовка вчителя до уроку. Шляхи підвищення ефективності уроку.

Практичні заняття з біології. Особливості методики проведення практичних занять.

Лекції і семінари як форми навчання біології. Особливості організації та проведення лекцій та семінарів з біології.

Дидактичні ігри (рольові, ділові) з біології, їх місце в системі форм навчальних занять.

Екскурсія як форма навчання біології. Значення екскурсії у системі навчання біології. Зміст, організація і методика проведення екскурсій.

Особливості нових технологій навчання (проблемне, модульне, розвивальне, особистісно-орієнтоване, інтерактивне) при вивченні біології.

Вибір вчителем біології форм навчальних занять та їх оптимальне поєднання.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Контроль (перевірка, оцінка і облік) навчальних досягнень учнів - складові діагностування процесу навчання біології.

Педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з біології.

Рівні навчальних досягнень учнів з біології, їх характеристика. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення.

Позаурочна та позакласна робота з біології.

Позаурочна робота. Зміст і форми позаурочної роботи з біології.

Організація позаурочної роботи в куточку живої природи, на навчально-дослідній земельній ділянці, в природі.

Позакласна робота. Система форм і видів позакласної роботи з біології. Дослідницька робота юннатів у куточку живої природи, на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, у природі, вдома.

Факультативні заняття з біології.

Завдання і зміст факультативних курсів з біології у середній загальноосвітній школі. Особливості проведення факультативних занять у школі. Значення поглибленого вивчення біології для всебічного розвитку особистості та профорієнтаційної спрямованості школярів.

Матеріальна база навчання біології.

Значення і загальна характеристика матеріальної бази навчання біології. Кабінет біології. Вимоги до приміщення біологічного кабінету і до окремих видів навчального обладнання.

Обладнання кабінету біології та санітарно-гігієнічні вимоги до нього.

Навчально-дослідна земельна ділянка. Педагогічні вимоги до організації навчально-дослідної земельної ділянки та роботи на ній. Структура навчально-дослідної земельної ділянки. Планування території відділів навчально-дослідної земельної ділянки; структура відділів. Основні напрямки діяльності учнів на навчально-дослідній земельній ділянці.

ЛІТЕРАТУРА





  1. Аносов І.П., Хоматов В.Х. Анатомія людини. – Київ. – Вища школа. – 1995. – 300с.

  2. Банников А.Г., Денисова М.Н. Очерки по биологии земноводных. – Учпедгиз, 1956. – 250с.

  3. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології. – К.: Либідь. – 1995. – 368 с.

  4. Біологія 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь, 2005. – 84 с.

  5. Біологія: Підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / М. М. Мусієнко, Ю. Г. Вервес, П. С. Славний, П. Г. Балан, М. Ф. Войцехівський. – К.: Генеза, 2002. – 208 с.

  6. Боєчко Ф.Ф. Біохімія. – Київ: Вища шк.. – 1995. – 380 с.

  7. Брайон О.В., Чикаленко В.П. Анатомія рослин. – К.: Вища школа. – 1992. – 270 с.

  8. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. — К.:Либідь, 2001. — 312 с.

  9. Вервес Ю. Г., Балан П. Г., Серебряков В. В. Зоологія: [Підручник для учнів 7-го класу середньої загальноосвітньої школи]. – К.: Генеза, 1996. – 296 с.

  10. Второв П.П., Дроздов Н.Н. Биогеография. – М.: Владс - Прес. – 2001.- 304 с.

  11. Гордієнко В. П. Землеробство : навч. посібник / В. П. Гордієнко, О. М. Геркіял, В. П. Опришко. – К. : Вища школа, 1991. – 268 с.

  12. Грищенко Ю.М. Основи заповідної справи. Навчальний посібник. – Рівне: РДТУ, 2000. – 239 с.

  13. Догель В.А.. Зоология безпозвоночных. – 1981.

  14. Загальна біологія: [Підруч. для учнів 10-11-х кл. серед. загальноосвіт. шк.] / М. Є. Кучеренко, Ю. Г. Вервес, П. Г. Балан та ін. – К.: Генеза, 1998. – 464 с.

  15. Загальна методика навчання біології: Навч. посібник / І. В. Мороз, А. В. Степанюк, О. Д. Гончар та ін.; За ред. І. В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.

  16. Ільєнко М.М. Теріологія. – Київ., 2003. – 166с.

  17. Кваша В.І., Пилявський Б.Р., Подобівський С.С. Зоологія безхребетних. Лабораторний практикум. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. 144 с.

  18. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми, 2003. – 592с.

  19. Конончук О. Б. Основи сільського господарства : навч. посібник / О. Б. Конончук. – 2-е вид., доп. – Тернопіль : ТДПУ, 2003. – 84 с.

  20. Коробков М. Нормальная физиология. – М.: Просвіта. – 1990. – 400с.

  21. Котик Т.С. Біологія 6 клас. Матеріали до уроків. – Харків: Торсінг, 2000. – 320 с.

  22. Котик Т.С. Уроки биологии 7 кл. (методическое пособие для учителей биологии). – Запорожье: Просвита, 1997. – 133 с.

  23. Кузнєцова В. І. Методика викладання біології. – Х., Торгсінг, 2001. – 176 с.

  24. Курс низших растений / Великанов Л.Л., Гарибова Л.В., Горбунова Н.П., Горленко М.В. и др.; под. Ред. М.В. Горленко. – М. Высш. шк., - 1982. – 504 с.

  25. Кучеров Фізіологія людини. – К.: Вища школа. – 1991.- 320с.

  26. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Видавництво “Світ”. – 2001. – 499 с.

  27. Лишенко Д. Генетика з основами селекції. – К.: Вища школа. – 1994. – 416 с.

  28. Лобашев М.Е. Генетика с основами селекции. – М.: Просвещение. – 1979. – 320с.

  29. Марисова І.В., Талпош В.С. Птахи України: польовий визначник. – К.: Вища школа., 1984. – 184 с.

  30. Матвеев Б.С. Зоология позвоночных. – М., 1966. – Т. ІІ. – С. 65-82.

  31. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. Человек и его здоровье: Кн. для учителя: Из опыта роботы. – М.: Просвещение, 1989. – 192 с.

  32. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: Вища школа. – 2005. – 808 с.

  33. Назаренко І. І. Ґрунтознавство : підруч. для студ. природн. спец. вузів / І. І. Назаренко, С. М. Польчина, В. А. Нікорич. – 3-є вид. – Чернівці : Книги - ХХІ, 2008. – 400 с.

  34. Натали В.Ф. Зоология безпозвоночных. – 1975.

  35. Наумов Н.П. Карташев Н.Н. Зоология позвоночных. – М.: Высшая Школа, 1979. в 2 ч.– 272с.

  36. Наумов С.П. Зоология позвоночных. – М., Просвещение, 1973. – С. 60-78.

  37. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр. – 2001. – 432 с.

  38. Ноздрачев А.Д. Общий курс физиологии человека и животных. – I, II ч. – М.: 1991. – 460с.

  39. Одум Ю. Экология. – М.: Мир. – 1986. – 680 с.

  40. Омельицька Л.Г. Курс лекцій з систематики нижчих рослин. — К.: Фітосоціоцентр, 1999. — 72 с.

  41. Основи сільського господарства : навч. посібник / Б. М. Польський, М. І. Стеблянко, Р. Д. Чмир, В. С. Яворський. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Вища школа, 1991. – 296 с.

  42. Подобівський С.С., Шевчик Л.О., Кузьмович М.Л. Зоологія безхребетних. Лекційний курс з тестовими завданнями ( у 2 частинах). Тернопіль. – 2009.

  43. Рейвн П. и др. Современная ботаника. – М.: Мир. – 1990. – т. 1-2. – 560с.

  44. Самарський Л.О. Зоологія хребетних. – К.: Вища школа., 1976. – 456 с.

  45. Стеблянко М.І., Гончаренко К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа. – 1995. – 384 с.

  46. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу України. – Львів: Вид-во при Львівському університеті, 1973. – 256 с.

  47. Токин Б.П. Общая эмбриология. – М.: Высшая школа. – 1987. – 360с.

  48. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України (польовий визначник). – Київ, 2002. – 416с.

  49. Хадорн Э. Венер Р. Общая зоология. – М.: Мир, 1989. – 528 с.

  50. Ходорн Э., Веньр Р. Общая зоология. – М.: Мир. – 1989. – 440 с.

  51. Хэм А., Кормак Д. Гістологія. – М.: Мир. – 1982. – 240с.

  52. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха / — . – К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с.

  53. Червона книга України. Тваринний світ. – К.: Українська енциклопедія, 1994. – 456 с.

  54. Чернова Н.М., Былова А.М. Екологія. – М.: Просвещение. – 1988. – 320с.

  55. Шевчик Л.О. Основи класифікації хордових. Птахи. Ссавці. – Тернопіль, 2001. – 76с.

  56. Щербак Г.Й. Зоологія безхребетних. Кн. 1-3. – 1995-1997



Схожі:

“затверджую” icon«затверджую» «затверджую» Проректор з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка»

“затверджую” icon«затверджую» «затверджую» Проректор з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка»

“затверджую” iconФорма навчання навч
Дисципліна Загальна гідрологія „затверджую” „затверджую”
“затверджую” iconФорма навчання навч
Дисципліна Меліорація птк „затверджую” „затверджую”
“затверджую” iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
“затверджую” iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
“затверджую” iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
“затверджую” iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
“затверджую” iconЗатверджую» Декан медичного ф-ту №1 Проф. Івнєв Б. Б. «Затверджую»
Графік консультацій викладачами кафедри дерматовенерології у (8) семестрі 2011-2012 н р
“затверджую” iconЗатверджую Директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Г.І. Білянін Затверджую
Розробка методичних рекомендацій щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін
“затверджую” iconЗатверджую затверджую
Б. Б. Івнєв проф. А. Г. Джоджуа 2011 р. 2011 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи