1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» icon

1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі»




Назва1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі»
Сторінка1/4
Дата29.06.2012
Розмір0.81 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

1 Вступ


Місце і значення навчальної дисципліни

«Охорона праці в галузі» - нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих навчальних закладах з метою формування у майбутніх фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі відповідно до напрямку їх підготовки, складових і функціонування систем управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Дисципліна «Охорона праці в галузі» базується на вивчених та попередніх курсах, загальних питаннях безпеки людини в умовах її життя і діяльності в побуті, громадських місцях на виробництві тощо, в курсах нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Основи охорони праці».


^ Методичні вказівки до виконання

контрольної роботи

Контрольна робота складається з відповідей на чотири питання і розв`язання шістьох задач, має десять варіантів. Контрольне питання виконується за варіантом, номер якого збігається з передостанньою цифрою шифру студента.

Контрольна задача розв`язується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою шифру. Вивчення курсу «Охорона праці в галузі» здійснюється за рекомендованими підручниками та нормативними документами, матеріалами оглядових лекцій та даних методичних вказівок.

^ 2 Теоретична частина.


Розрахунок захисного заземлення


Принцип роботи захисного заземлення електроустановок

Металеві неструмопровідні частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмопровідними частинами можуть опинитися під напругою. У таких аварійних умовах доторкання до неструмопровідних частин установок рівнозначний дотику до струмопровідних частин.

Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок у мережах з ізольованою нейтраллю здійснюється за допомогою захисного заземлення (рис.1).

Під захисним заземленням розуміють з'єднання металевих неструмопровідних частин електроустановок із землею через заземлювальні провідники і заземлювачі для створення між цими частинами і землею малого опору.

При виникненні замикання на корпус електроспоживача із фаз мережі через заземлюючий пристрій починає проходити струм І (струм замикання на землю), викликаний наявністю опорів ізоляції фаз мережі R і ємностей фаз відносно землі С.

Частина цього струму Ih відгалужується на тіло людини, яка торкається металевих неструмопровідних частин електроустановки. Величина цього струму залежить від величини струму замикання на землю ІЗ, опору розходженню струму в землі заземлюючого пристрою RЗ, повного опору в колі «людина - земля» RCh, взаємного розміщення електрообладнання, заземлюючого пристрою, яке враховується коефіцієнтом напруги дотику а  1 і визначається за формулою:

. (1)

Повний опір у колі «людина - земля» складається із опору людини Rh, опору взуття Rb3 і опору розходженню струму від підошви взуття в землю Rn3 і визначається за формулою

(2)





^ Рисунок 1 - Захисне заземлення


Якщо людина не має спеціального діелектричного взуття і стоїть на струмопровідній підлозі або землі, то можна вважати, що Rb3 = 0, Rn3 = 0 і RCh = Rh

Коефіцієнт напруги дотику =0, якщо людина стоїть на заземлюючому провіднику або безпосередньо на поверхні землі над заземлювачем (електрообладнання і заземлюючий пристрій розміщені на одній площині - сумісне заземлення);  = 1, якщо людина стоїть за зоною розходження струму в землі заземлюючого пристрою, тобто на відстані більше 20 метрів від крайнього заземлювача заземлюючого пристрою (електрообладнання розміщене за зоною розходження заземлюючого пристрою - виносне заземлення).

При всіх інших однакових умовах величина струму Ih буде меншою при меншій величині R3.

^ Розрахунок заземлюючих пристроїв

Вихідними для розрахунку є:

- допустимий опір розходження струму землі заземлюючого пристрою (вимоги ПУЕ) Rз.норм (табл. 1);

- питомий опір ґрунту в місці спорудження заземлювача (?3, Ом. м; тип заземлювача і його конструктивні розміри (труба, кутикова сталь, угвинчувана кругла сталь), м;

- конструкція заземлюючого пристрою (заземлювачі розміщені в ряд чи по контуру).

Розрахунок захисного заземлення здійснюється методом коефіцієнтів використання електродів при однорідній структурі ґрунту для розрахунку простих заземлюючих пристроїв; у випадку складної двошарової структури ґрунту та складних заземлювачів застосовують спосіб наведених потенціалів

Нижче наведено порядок розрахунку заземлюючих пристроїв в однорідній землі за методом коефіцієнтів використання.


Таблиця 1 - Допустимі значення опору захисного заземлення в електротехнічних установках


^ Характеристика установок

Найбільший допустимий опір заземлення

Установки з напругою вище 1000 В

Захисне заземлення в установках з великими струмами замикання на землю (Із >500 A)

0,5

Захисне заземлення в установках з малими струмами замикання на землю (Із <=500 A)

0,5

-заземлюючий пристрій одночасно використовується для установок з напругою до 1000 В

125/Із<=10

-заземлюючий пристрій одночасно використовується для установок з напругою вище 1000 В

125/Із<=10

Установки з напругою до 1000 В

Захисне заземлення всіх установок

4

Мета розрахунку захисного заземлення - визначення кількості електродів заземлення і заземлюючих провідників, їх розмірів і схем розміщення в ґрунті, при яких опір заземлюючого пристрою розходженню струму або напруга дотику при замиканні фази на заземлені частини електроустановок не перевищує допустимих значень.

^ Послідовність розрахунку

1 Визначають розрахунковий питомий опір землі ?р.з= ф ?з, де ф - коефіцієнт сезонності, який враховує можливі коливання питомого опору землі при зміні вологості ґрунту протягом року. Значення ф визначається за табл. 2.


Таблиця 2 - Характеристики кліматичних районів, наближені значення коефіцієнтів сезонності ф до величини ?з


^ Характеристика районів і види заземлювачів, які застосовуються

Район

Середня багаторічна нижча температура (січень), 0С

-20:15 -14:10 -10:0 0:5

Середня багаторічна вища температура (липень), 0С

15-18 18-22 22-24 24-26

Тривалість замерзання вод, днів

190-170 -150 -100 0
^ Види заземлювачів і коефіцієнт сезонності ф до величини ?з

Стрижневі заземлювачі (кутикова сталь,труби) довжиною 2-3 м при глибині закладання від вершини 0,5-0,8 м

1,65 1,45 1,3 1,1

Заземлювачі великої довжини (штабова кругла сталь ) завдовжки 10 м при глибині закладання 0,8 м

5,5 3,5 2,5 1,5


2 Визначають опір розходження струму в землі одного вертикального заземлювача, заглибленого h (рис.2) від поверхні землі, за формулою


, (3)


де RB - опір розходження струму в землі вертикального заземлювача; ?р.з - розрахунковий питомий опір землі, Ом. м; l - довжина заземлювача, м; d - діаметр заземлювача (для кутикової сталі) d = О,95b, де b - ширина полиці кутика, м; t - відстань від поверхні землі до середини заземлювача, м.

3 Визначаємо орієнтовну кількість вертикальних заземлювачів


п* = RВ/Rз.норм , (4)

4 З табл. 3 або 4 визначають коефіцієнт використання заземлювачів ?в, який враховує ефект екранування при вибраному значенні К=а/l, де а- відстань між заземлювачами, м; l – довжина заземлювача, м. (К може бути вибране 1, 2 або 3).





Рисунок 2 - Схема розміщення вертикального заземлювача в ґрунті: h - глибина розміщення заземлювача в ґрунті, м; І - довжина заземлювача, м; d - діаметр заземлювача, м; t - відстань від поверхні ґрунту до середини заземлювача, м


5 Визначають кількість заземлювачів n з урахуванням ?в за формулою


, (5)


6 Визначають довжину горизонтального заземлювача ^ L, яка з’єднує вертикальні заземлювачі, за формулами:

L = a (n - 1) – розміщених у ряд, м;

L = a*n – розміщених по контуру, м.

7 Визначають опір горизонтального заземлювача, прокладеного на глибині h від поверхні землі, за формулою


, (6)


де Rг,- опір розходження струму, Ом; L - довжина горизонтального заземлювача, м; b1 - ширина штабової сталі, з якої виготовлено горизонтальний заземлювач; h - глибина розміщення горизонтального заземлювача, м.

8 Обчислюють загальний опір заземлюючого пристрою за формулою


, (7)


де R3 - загальний опір заземлюючого пристрою, Ом; ?г - коефіцієнт використання горизонтального заземлювача, який визначають з табл. 5 або 6.

Отримане значення опору штучного заземлення не повинне перевищувати допустимого значення опору захисного заземлення за ПУЕ (Rз<=Rз.норм.).



^ Кількість електродів

Відношення відстані між електродами до довжини електрода, К= а/l

1

2

3

2

0,84-0,87

0,9-0,92

0,93-0,95

3

0,76-0,8

0,85-0,88

0,9-0,92

5

0,67-0,72

0,79-0,83

0,85-0,88

10

0,56-0,62

0,72-0,77

0,79-0,83

15

0,51-0,56

0,66-0,73

0,76-0,8

20

0,47-0,5

0,65-0,7

0,74-0,79
Таблиця 3 - Коефіцієнт використання вертикальних електродів ?в з кутикової сталі або труб, розміщених в ряд (без врахування впливу полоси з'єднання)


Таблиця 4 - Коефіцієнт використання вертикальних електродів ?в з кутикової сталі або труб, розміщених по контуру (без врахування впливу полоси з'єднання)



^ Кількість електродів

Відношення відстані між електродами до довжини електрода, К= а/l

1

2

3

2

0,84-0,87

0,9-0,92

0,93-0,95

3

0,76-0,8

0,85-0,88

0,9-0,92

5

0,67-0,72

0,79-0,83

0,85-0,88

10

0,56-0,62

0,72-0,77

0,79-0,83

15

0,51-0,56

0,66-0,73

0,76-0,8

20

0,47-0,5

0,65-0,7

0,74-0,79



Таблиця 5 - Коефіцієнт використання горизонтального заземлювача ?г, який з'єднує вертикальні заземлювачі при їх розміщенні в ряд


^ Відношення відстані між електродами до довжини електрода, К= а/l

Кількість електродів у ряді

4

10

20

30

1

0,77

0,62

0,42

0,31

2

0,89

0,75

0,56

0,46

3

0,92

0,92

0,68

0,58



Таблиця 6 - Коефіцієнти використання горизонтального заземлювача ?г., який з'єднує вертикальні заземлювачі при їх розміщенні по контуру

^ Відношення відстані між електродами до довжини електрода,

К= а/l

Кількість електродів у контурі

4

10

20

30

50

70

1

0,45

0,34

0,27

0,24

0,21

0,20

2

0,55

0,40

0,32

0,30

0,28

0,26

3

0,70

0,56

0,45

0,41

0,37

0,35


^ Контрольні питання

1 Наведіть сферу застосування захисного заземлення.

2 У чому полягає захисна дія заземлення?

3 Що таке коефіцієнт сезонності? Коефіцієнт використання.

4 У чому полягає розрахунок захисного заземлення?

5 Яка вимога безпеки щодо заземлення передбачена ПУЕ?


^ Штучне освітлення приміщень та його розрахунок.


Штучне освітлення приміщень буває загальним і комбінованим.

Загальне освітлення може бути з рівномірним розподілом світлового потоку без урахування розташування обладнання і локалізованим з урахуванням розташування робочих місць.

Комбіноване – це загальне освітлення в поєднанні з місцевим. Система загального освітлення дає рівномірне світло у всьому приміщенні. При комбінованому освітленні на частку загального освітлення припадає близько 10%, а найбільше світла дають лампи місцевого освітлення. Система комбінованого освітлення дозволяє спрямовувати світловий потік безпосередньо на робочу поверхню деталей, крім цього, економиться електроенергія за рахунок вимкнення світильників на незадіяних робочих місцях.

^ Штучне освітлення буває також робоче, аварійне, охоронне та спеціальне. Влаштування робочого освітлення обов’язкове в усіх приміщеннях і на освітлювальних територіях, вулицях і площах для забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспортних засобів за відсутності або нестачі природного освітлення.

Аварійне освітлення влаштовують у місцях небезпеки травматизму і великого скупчення людей (понад 50 чоловік), на електростанціях, диспетчерських пунктах, пунктах керування водопостачанням та сантехнічним обладнанням, в котельнях, на чергових пожежних постах, у пологових відділеннях та інших місцях

Для охоронного освітлення майданчиків підприємств і чергового освітлення приміщень слід виділяти частину світильників робочого або аварійного освітлення.

Спеціальне освітлення використовується в спеціальних приміщеннях, наприклад, червоне світло у фотоцеху, освітлення стереоприладів, підсвічування копіювальних столів тощо.

Світлотехнічні розрахунки є основою при проектуванні освітлювальних установок. Метою розрахунку є визначення потрібного світлового потоку світильників, за яким у додаткових таблицях знаходять найбільш близьке значення потужності стандартної лампи потрібного типу. Вважається допустимим, якщо світловий потік вибраної стандартної лампи відрізняється від розрахункового не більш ніж -10 або +20%.

Розпочинаючи робити розрахунок, потрібно мати такі параметри освітлювальної установки: нормування освітленості, види та системи освітлення, джерело світла, тип світильників та їх розміщення.

На практиці для розрахунків використовують метод коефіцієнта використання світлового потоку, точковий метод, а в деяких найпростіших випадках користуються методом питомої потужності.

^ Метод коефіцієнта використання світлового потоку доцільно застосовувати при розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь з урахуванням відбитих від стін і стелі світлових потоків. Метод не можна застосовувати при розрахунках локалізованого освітлення, освітлення похилих поверхонь, місцевого освітлення (у цих випадках треба користуватися точковим методом).

За методом коефіцієнта використання світлового потоку можна:

- визначити потужність ламп, які використовуються, якщо задана їх кількість;

- визначити кількість ламп, якщо завчасно відома їх потужність.

Послідовність розрахунку методом коефіцієнта використання світлового потоку така:

1 Перевіряють допустимість застосування методу.

2 Вибирають тип джерела світла і тип світильників, визначають їх розміщення і кількість.

3 Визначають рівень нормованої освітленості.

4 Визначають коефіцієнт відбиття стелі і стін.

5 Визначають індекс приміщення.

6 Визначають за довідковою таблицею коефіцієнт використання світлового потоку.

7 Визначають коефіцієнт запасу і мінімальної освітленості.

8 Розраховують потрібний світловий потік джерел світла у світильнику.

9 Підбирають за таблицею ламп вибраного типу ближню за світловим потоком.

Якщо ближні стандартні лампи мають світловий потік, що відрізняється більш ніж на -10...+ 20 % , то вибирають лампу з більшим, підставляють це значення в розрахунковий вираз і визначають його відносно кількості світильників. При цьому початковий варіант кількості і розміщення світильників може дещо змінюватися.

10 Визначають сумарну потужність світильників освітлювальної установки.

Розрахункова формула методу коефіцієнта використання світлового потоку має вигляд


, (8)


де ^ Ф – світловий потік, що освітлює поверхню, лм; Е - мінімальна освітленість даного робочого місця за нормами, лк (табл. 10); S - площа приміщення, м2; К - коефіцієнт запасу; Z - коефіцієнт мінімального освітлення; п - кількість світильників,

береться довільно залежно від конфігурації і специфіки освітлення даного приміщення; ? - коефіцієнт використання

світлового потоку.

Таблиця 7 Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях


Характе-ристика

зорової

роботи

за ступенем

точності

Най-

менуван-

ня і розмір об’єкта, що

розгляда-

ється

Розряд

зорової

роботи

Підроз-

ряд

зорової

роботи

Контраст

об’єкта з

фоном

Характе-ристика

фону

Освітлення, лк

Система комбінованого освітлення при

Система загального освітлення при

люміне-

сцент-

них

лампах

лампах

розжа-

рюван-

ня

люміне-

сцент-

них

лампах

лампах

розжа-

рюван-

ня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Найвищої

точності

Менший 0,15



1

а

в


в


г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

5000

4000


1500


1500

4000

3000


2000


1250

1500

1250


1000


400

300

300


300


300

Найвищої

якості

Від 0,15 до 0,3



2

а

в


в


г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

4000

3000


2000


1000

3000

2500


1500


750

1250

750


500


300

300

300


300


200

Високої

точності

Від 0,3 до 0,5



3

а

в


в


г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

2000

1000


750


400

1500

750


600


400

500

300


300


200

300

200


200


150

Середньої

точності

Від 0,5 до 1,0



4

а

в


в


г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

7500

500


400


300

600

500


400


300

300

200


150


150

200

150


100


100



Продовження табл. 7



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Малої

точності

Від 1,0 – 5,0



5

а

в


в


г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий


Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

300

200


-


-

300

200


-


-

200

150


100


100

150

100


50


50



Груба

Бі-

льше

5,0

6

-

Незалежно від

характеру фону і

контрасту об’єкта

з фоном

-

-

100

50

Робота з матеріала-ми і виробами, які випроміню-ють світло, в гарячих цехах

-

7

-

Те саме

-

-

200

150



2

0,9 - 0,92

0,85 - 0,88 0,79 - 0,83 0,72 - 0,77 0,66 - 0,73

0,65 - 0,7



Загальне спостереже-ння за ходом виробничого процесу:

постійне спостереже-ння;

періодичне спостереже-ння за станом обладнання і комунікацій при постійному перебуванні у приміще-нні людей; спостереже-ння за станом обладнання і комунікацій при періоди-чному пере-буванні людей у приміщенні



-



8



а


б


в



Те саме


Те саме


Те саме



-


-


-



-


-


-



75


50


50



30


20


5

Продовження табл. 7

1

2

3

4

5-6

7

8

9

10

Робота на складах громіздких предметів і сипучих матеріалів

-

9

а


б

Те саме


Те саме

-


-

-


-

50


50

20


5


Таблиця 8 - Освітленість для основних функціональних приміщень адміністративних споруд

Приміщення

Площа (Г – горизонтальна, В- вертикальна) нормування освітленості

^ Найменша освітленість

робочих поверхонь, лк

Люмінесцентні

лампи

Лампи

розжарювання

1

2

3

4

Робочі кімнати і кабінети, прий-мальні при кабі-нетах

Г

300

150

Машинописні і розрахункові бюро

Г

400

200

Конференц-зали, зали для зборів, засідань

Г

200

100

Кулуари, фойє

Підлога

150

75

Кіноапаратні і звукоапаратні

Г

150

75

Приймальні для відвідувачів, кім-нати громадських організацій і екс-педицій,приміщення обслуговуючого персоналу

Г

200

100

Читальні зали

Г

200

150

Книгосховища і архіви із зберіган-ням на стелажах

В(на стелажах)

75

30

Палітурне відділення

Г

200

100


Продовження табл. 8

1

2

3

4

Приміщення оф-сетного друку:

відділення редак-ційного оформ-лення, відділення підготовки і виго-товлення друкар-ських форм, дру-карське відділення


Г

Г

Г


500

200

300


300

100

150



Приміщення для електрофотогра-фування та мікро-фотографування

Г

200

100

Вестибюлі і гар-дероби для вулич-ного одягу

Підлога

100

50

Ліфтові холи

Підлога

75

30

Сходові площадки:

головні і решта

Підлога

(площадки, сходи)

100

50

50

20

Коридори, проходи і переходи:

головні і решта

Підлога



75

50



30

20

Санітарно-побутові примі-щення:умивальні,

туалети,

приміщення для паління

Кімната особистої гігієни

Комори для обла-днання,канцеля-рських приладів, тари, інвентарні

Підлога



75

75

75



30

30

30

Зали для споживання їжі,буфети

Г

200

100

Роздягальні, кондитерські цехи і приміщення для виробів з муки

Г

300

150

Гарячі цехи, хо-лодні цехи, цехи заготовок

Г

200

100

Продовження табл. 8

1

2

3

4

Мийки кухонного і столового посуду, приміщення для різання хліба, приміщення завіду-вача виробництва, їдалень

Г

200

100

Мийки тари напів-фабрикатів,примі-щення для персо-налу

Г

150

75

Оздоровчий пункт:

кабінет лікарів,

перев’язочні, процедурні кабінети


Г


300

150


150

75

Вузли керування інженерним обла-днанням будівель

Г

200

100

Машинні відділення ліфтів, камери вентилю-вання повітря

Г

75

30

Шурф ліфтів

В (на стіні шахти)

30

5

Горище

Підлога

30

5

Електрощитова

В

100

50

Приміщення для вентиляційного обладнання

Г

50

20

Приміщення для кондиціонерів, насосів,теплові пункти

Г

75

30

Приміщення для інженерних мереж

Підлога

50

20

Примітки 1 Для місцевого освітлення необхідно передбачувати електричні з'єднувачі.

2 Висота площини Г над підлогою становить 0,8 м; площини В на стелажах - 1 м, в електрощитовій - 1,5 м

Якщо перед нами стоїть завдання визначити потужність ламп, то, знайшовши значення світлового потоку за формулою (1), із таблиці 7 або 8 вибираємо найближчу за потужністю лампу з напругою 220 В.

Таблиця 9 – Світлові та електротехнічні характеристики ламп розжарювання загального призначення з напругою 220 В

^ Тип лампи

Номінальні величини

Потужність, Вт

Світловий потік ,лк

В 220-15

В 220-235-15

В 220-25

В 220-235-25

В 220-40

В 220-235-40

БК 220-40

Б 220-60

Б 220-235-60

БК 220-60

Б 220-100

Б 220-235-100

БК 220-100

Б 220-150

Г 220-150

В 220-235-150

Б 220-200

Б 220-235-200

Г 220-200

Г 220-235-300

Г 220-500

Г 220-235-500

Г 220-750

Г 220-1000

Г 220-1500

15

15

25

25

40

40

40

60

60

60

100

100

100

150

150

150

200

200

300

300

500

500

750

1000

1500

105

85

210

190

380

300

430

650

550

730

1320

1000

1400

2000

2000

1650

2920

2350

4500

3750

8200

6800

13100

18500

18000


Таблиця 10 - Електричні і світлові характеристики люмінесцентних ламп

^ Тип лампи

Номінальна потужність, Втх

Номінальна напруга на лампі, В

Струм, Ахх

^ Номіналь-ний світловий потік, лк

ЛДЦ 15-4

ЛД 15-4

ЛХБ 15-4

ЛТБ 15-4

ЛБ 15-4

15

54

0,33

500

590

675

700

760

ЛДЦ 20-4

ЛД 20-4

ЛХБ 20-4

ЛТБ 20-4

ЛБ 20-4

20

57

0,37

820

920

935

975

1180

ЛДЦ 30-4

ЛД 30-4

ЛХБ 30-4

ЛТБ 30-4

ЛБ 30-4

30

104

0,36

1450

1640

1720

1720

2100

ЛДЦ 65-4

ЛД 65-4

ЛХБ 65-4

ЛТБ 65-4

ЛБ 65-4

65

110

0,67

3050

3570

3820

3980

4550

ЛДЦ 80-4

ЛД 80-4

ЛХБ 80-4

ЛТБ 80-4

ЛБ 80-4

80

102

0,865

3560

4070

4440

4440

5220

Примітка. х - після 100 годин світіння; хх - наведені дані є довідковими


У формулі (8), яку ми використовуємо при розрахунку, невідомі ^ K,Z,?.

Коефіцієнт запасу К вводиться для врахування зменшення світлового потоку лампи через забруднення колби. Беремо його з таблиці 11.

Таблиця 11 - Значення коефіцієнта запасу

^ Характеристика об’єкта

Коефіцієнт запасу при люмінесцентних лампах

Коефіцієнт запасу при лампах розжарювання

Строк очищення світильників, не рідше

Приміщення з виділенням великої кількості пилу, диму, ,кіптяви

2,0

1,7

4 рази на місяць

Приміщення з середнім виділенням пилу, диму, кіптяви

1,8

1,5

3 рази на місяць

Приміщення з виділенням малої кількості пилу, диму, кіптяви

1,5

1,3

2 рази на місяць

Відкриті простори

1,5

1,3

3 рази на місяць


Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення.


Z=Eсер/Emin, (9)


де Eсер – середня освітленість поверхні, лк; Emin - мінімальна освітленість,лк.

Для добре спроектованого приміщення його можна брати таким, що дорівнює ^ Z = 1,15 - для ламп розжарювання; Z= 1,1 - для люмінесцентних ламп.

Коефіцієнт використання світлового потоку показує, яка частина світлового потоку світильника припадає на робоче місце. Він є складною функцією світлорозподілення лампи і властивостей приміщення.

Коефіцієнт використання світлового потоку визначаємо із таблиці 12 або 13 за індексом приміщення і знаходимо за формулою (10):


(10)

де ^ А - довжина приміщення, м; В - ширина приміщення, м; h – висота приміщення, м.

Спрощене визначення для ά=A/B3 можна проводити за таблицею 13, для ά=А/В>3 (видовжені приміщення) - за таблицею 15.

  1   2   3   4

Схожі:

1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconБ. М. Коржик програма І робоча програма навчальної дисципліни «вступ до охорони праці»
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Вступ до охорони праці» (для студентів 1 курсу денної форми навчання галузі знань...
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconПрограма І робоча програма навчальної дисципліни „охорона праці в галузі”|вимірів|
В. Е. Абракітов. Програма І робоча програма навчальної дисципліни „ Охорона праці в галузі”( для студентів 5-го курсу денної форми...
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconЯ. О. Сєріков, І. О. Мікуліна програма І робоча програма навчальної дисципліни „охорона праці в галузі”
Програма І робоча програма навчальної дисципліни “Охорона праці в галузі” (для студентів 5-6 курсів усіх форм навчання спеціальності...
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconЯ. О. Сєріков, І. О. Мікуліна програма І робоча програма навчальної дисципліни „охорона праці в галузі”
Програма І робоча програма навчальної дисципліни “Охорона праці в галузі” (для студентів 5-6 курсів усіх форм навчання спеціальності...
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconЯ. О. Сєріков, І. О. Мікуліна програма І робоча програма навчальної дисципліни „охорона праці в галузі”
Програма І робоча програма навчальної дисципліни “Охорона праці в галузі” (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності...
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconПрограма І робоча програма навчальної дисципліни Охорона праці в галузі та цивільна оборона
Програма І робоча програма навчальної дисципліни Охорона праці в галузі та цивільна оборона " (для студентів 5 курсу спеціальності...
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки та завдання до контрольних робіт з дисципліни «Охорона праці в галузі»
Охорона праці в галузі” на основі раніше отриманих знань повинна передбачати вивчення питань охорони праці стосовно конкретної галузі...
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconДо практичних занять з дисципліни “охорона праці в галузі”
В. Е. Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни “Охорона праці в галузі” (для студентів 5 курсу заочної форми...
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconБ. М. Коржик Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Вступ до охорони праці» (для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки 170202 «Охорона праці») Харків хнамг 2010 р. Конспект
«Вступ до охорони праці» (для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки 170202 «Охорона праці»)
1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» iconВ. М. Іванов програма І робоча програма навчальної дисципліни
Програма І робоча програма навчальної дисципліни “Управління охороною праці” (для студентів 3 курсу денної форми навчання галузі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи