М.І. Волков методичні вказівки icon

М.І. Волков методичні вказівки




Скачати 360.26 Kb.
НазваМ.І. Волков методичні вказівки
Дата29.06.2012
Розмір360.26 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


До друку та в світ

дозволяю на підставі

"Єдиних правил",

п.2.6.14

Перший проректор М.І. Волков


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи

з курсу "Охорона праці в галузі"

для студентів усіх спеціальностей

заочної форми навчання


Усі цитати, цифровий,

фактичний матеріал,

бібліографічні

дані перевірені,

написання одиниць

відповідає стандартам


Укладачі: А.Ф. Денисенко,

В.О. Соляник

Відповідальний за випуск Л.Д. Пляцук

Декан заочного факультету В.Я. Стороженко


Суми Вид-во СумДУ 2005

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи

з курсу "Охорона праці в галузі"

для студентів усіх спеціальностей

заочної форми навчання


Суми Вид-во СумДУ 2005


Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу „Охорона праці в галузі” для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання / Укладачі: А.Ф. Денисенко, В.О. Соляник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2005. – 24 с.


Кафедра „Прикладна екологія”


Навчальне видання


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи

з курсу "Охорона праці в галузі"

для студентів усіх спеціальностей

заочної форми навчання


Укладачі: А.Ф. Денисенко,

В.О. Соляник

Редактор С.М. Симоненко

Відповідальний за випуск Л.Д. Пляцук


План 2005 р., поз. Обл.-вид. арк. Ум. друк. арк.

Підп. до друку 02.12.05р. Формат 60х84/16. Замовлення №

Наклад 300 прим. Собівартість вид.


Вид-во СумДУ. Р.с. №34 від 11.04.2000 р.

40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова, 2

Друкарня СумДУ. 40007, м. Суми,

вул. Р.-Корсакова, 2



Зміст


1 Місце і значення навчальної дисципліни 4

2 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи 4

3 Програма курсу 4

4 Контрольні питання з програми курсу 7

5 Контрольні задачі 9

6 Вимоги до оформлення контрольної роботи 22

7 Список літератури 23

^ 1 Місце і значення навчальної дисципліни

„Охорона праці в галузі” – нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих навчальних закладах з метою формування у майбутніх фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі відповідно до напрямку їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативними актами.

Дисципліна „Охорона праці в галузі” базується на вивчених на попередніх курсах загальних питаннях безпеки людини в умовах її життя і діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві тощо, на курсах нормативних навчальних дисциплін „Безпека життєдіяльності” та „Основи охорони праці”.


^ 2 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

Контрольна робота складається з відповідей на чотири запитання і розв’язання десяти задач. Кожне запитання і задача мають десять варіантів (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). відповідь на контрольне запитання дається згідно з варіантом, номер якого збігається з передостанньою цифрою шифру студента.

Контрольна задача розв’язується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою шифру.

Вивчення курсу „Охорона праці в галузі” здійснюється за рекомендованими підручниками та нормативними документами, матеріалами оглядових лекцій та даних методичних вказівок.

При вивченні курсу рекомендується коротко конспектувати основні положення.

Послідовність вивчення дисципліни викладена у програмі.


^ 3 Програма курсу

Курс „Охорона праці в галузі” складається з 5 розділів:

1 Економічні і законодавчі питання охорони праці.

2 Охорона праці в машинобудуванні.

3 Охорона праці в хімічній промисловості.

4 Охорона праці в будівництві.

5 Охорона праці в адміністративних будівлях і спорудах.


^ Розділ 1 Економічні і законодавчі питання охорони праці

Питання 1.1 Соціально-економічне значення заходів з охорони праці. Підвищення продуктивності праці внаслідок поліпшення умов праці. Зниження захворюваності працюючих. Оцінка економічної ефективності заходів з охорони праці.

Питання 1.2 Заходи з охорони праці як найголовніша складова плану економічного та соціального розвитку підприємства. Колективна угода як основний документ, що визначає взаємовідносини власника і трудового колективу. Номенклатурні заходи з охорони праці.

Питання 1.3 Фінансування та врахування витрат на заходи з охорони праці. Фонди соціального страхування, їх формування. Штрафні санкції органів держнагляду за охороною праці.

Питання 1.4 Основні законодавчі акти та документи в галузі охорони праці. Конституція України, Закон України „Про охорону праці”, Закон України „Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності”, Кодекс законів про працю України. Трудовий договір. Робочий час. Час відпочинку. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.


^ Розділ 2 Охорона праці в машинобудуванні

Питання 2.1 Характеристика основних виробничих процесів у машинобудуванні. Безпека праці в ливарному виробництві.

Питання 2.2 Безпека ковальсько-пресових робіт, термічної обробки, в гальванічних цехах.

Питання 2.3 Безпека праці під час зварювання, паяння, механічної обробки матеріалів.

Питання 2.4 Безпека праці під час складальних робіт та фарбування.

Питання 2.5 Автоматизація та механізація праці у виробничих процесах.


Розділ 3 Охорона праці в хімічній промисловості

Питання 3.1 Гігієна праці та виробнича санітарія в хімічній промисловості. Токсичність хімічних речовин, промислова отрута. Хімічні опіки та їх попередження.

Питання 3.2 Засоби індивідуального захисту. Спецодяг, спецвзуття, запобіжні пристрої.

Питання 3.3 Фізико-хімічні основи процесів горіння та вибуху. Небезпека газо- та пароповітряних сумішей. Самозаймання пірофорних речовин. Джерела запалювання. Статична електрика.

Питання 3.4 Водозабезпечення і каналізація. Захист повітряного басейну і водойм.

Питання 3.5 Організація і здійснення безпечних технологічних процесів. Безпека в хімічних лабораторіях та дослідних установках. Безпека експлуатації ємностей, що працюють під тиском. Безпека ремонтних робіт.


Розділ 4 Охорона праці в будівництві

Питання 4.1 Вимоги безпеки під час організації будівництва і здійснення робіт. Безпечна організація будівельного майданчика. Роботи нульового циклу.

Питання 4.2 Безпека основних видів будівельно-складальних робіт: цегляні, складальні, штукатурні, малярні, облицьовувальні, склярські, покрівельні, зварювальні.

Питання 4.3 Безпечна робота при застосуванні будівельних машин та механізмів. Ємності, що працюють під тиском. Експлуатація технологічного оснащення.

Питання 4.4 Санітарно-побутове забезпечення працюючих на будівельному майданчику. Перша допомога при травмах.


Розділ 5 Охорона праці в адміністративних будівлях і спорудах

Питання 5.1 Характеристика адміністративних будівель та споруд. Нормативні вимоги.

Питання 5.2 Аналіз охорони праці (техніка безпеки, промсанітарія, пожежна безпека) в адміністративних будівлях і спорудах.

Питання 5.3 Небезпека вибуху та пожежі, падіння з висоти. Захисні прилади та пристрої.


^ 4 Контрольні питання з програми курсу


Питання 1

1 Причини виробничого травматизму та професійних захворювань. Заходи щодо їх усунення.

2 Соціально-економічне значення заходів з охорони праці.

3 Колективний договір. Номенклатурні заходи з охорони праці.

4 Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

5 Штрафні санкції органів держнагляду за порушення вимог охорони праці.

6 Закон України „Про охорону праці”.

7 Кодекс законів про працю України.

8 Трудовий договір.

9 Робочий час.

0 Час відпочинку.


Питання 2

1 Безпека праці в ливарному виробництві.

2 Безпека праці в ковальсько-пресовому виробництві.

3 Безпека праці під час термічної обробки.

4 Безпека праці під час гальванічної обробки.

5 Безпека праці під час зварювання та паяння.

6 Безпека праці під час механічної обробки.

7 Безпека праці під час складальних робіт.

8 Безпека праці під час малярних робіт.

9 Безпека праці на робототехнічних комплексах та автоматизованих лініях.

0 Характеристика основних виробничих процесів у машинобудуванні з точки зору охорони праці.


Питання 3

1 Гігієна праці та виробнича санітарія в хімічній промисловості.

2 Токсичність хімічних речовин, промислова отрута.

3 Хімічні опіки та їх попередження.

4 Засоби індивідуального захисту в хімічній промисловості.

5 Фізико-хімічні основи процесів горіння та вибуху. Вибухопожежонебезпечність газу та пароповітряних сумішей.

6 Захист повітряного середовища та водойм від шкідливих викидів хімічної промисловості.

7 Безпека праці в хімічних лабораторіях та дослідних установках.

8 Технологічний регламент як основа безпечних та здорових умов праці.

9 Безпека експлуатації ємностей, що працюють під тиском.

0 Забезпечення безпеки під час проведення ремонту хімічного обладнання.


Питання 4

1 Вимоги безпеки в організації будівництва та виконання робіт.

2 Безпечна організація будівельного майданчика.

3 Безпека робіт нульового циклу.

4 Безпека будівельно-складальних робіт.

5 Безпечні умови праці при експлуатації будівельних машин і механізмів.

6 Безпека використання будівельного оснащення.

7 Санітарно-побутове забезпечення працюючих на будівельному майданчику.

8 Надання першої допомоги травмованим на будівельному майданчику.

9 Нормативні вимоги до адміністративних будівель та споруд.

0 Пожежна безпека в адміністративних будівлях та спорудах.


^ 5 Контрольні задачі


Задача 1

У момент часу t=0 концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничого приміщення об’ємом V0, м3, дорівнює g0t, мг/м3. У цей момент у приміщенні починає діяти джерело виділення шкідливих речовин постійної продуктивності М, мг/год.

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно включити вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше N годин (див. табл. 1).


Таблиця 1

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Об’єм приміщення V, м3

480

500

540

520

530

600

580

570

590

510

Продуктив-ність джерела виділень

М, мг/год

10,6

110

29,7

572

291

66

63,8

2,8

649

0,51

Продовження табл. 1

Шкідлива речовина

Акролеїн

Алюміній

Бром

Дихлоретан

Капрон

Сірчана кислота

Мідь

Нікель

Поліетилен

Ртуть

Початкова концентрація g0, мг/м3

0,022

0,22

0,055

1,1

0,55

0,11

0,11

0,005

1,1

0,005

Час, що залишився до кінця зміни, N, год

8

7

7

6

7

6

7

8

5

4


^ Вказівки до розв’язання задачі 1

Для відповіді на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію шкідливих речовин в робочому приміщенні, які утворяться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) цієї речовини у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися природним повітрообміном.

Фактичну концентрацію, мг/м3, можна знайти за формулою

,

де М – продуктивність джерела шкідливих речовин, мг/год;

N – час, що залишився до кінця зміни, годин;

V – об’єм робочого приміщення, м3;

g0 – початкова концентрація шкідливих речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м3.


Задача 2

На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено N однакових джерел шуму з рівнем P дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні. Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо в приміщенні демонтують М джерел шуму і додатково встановлять L джерел шуму з рівнем D дБА (див. табл. 2).


Таблиця 2

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Кількість встановлених джерел N, шт.

12

11

10

8

13

12

8

10

8

7

Їх звуковий рівень P, дБА

90

80

50

60

65

65

87

90

77

80

Кількість демонтованих джерел М, шт.

4

2

1

3

4

2

3

2

4

3

Кількість додаткових джерел L, шт.

2

3

4

2

1

1

2

1

3

2

Їх звуковий рівень D, дБА

95

85

60

80

70

90

93

95

80

85


^ Вказівки до розв’язання задачі 2

Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р – рівень шуму від одного джерела, дБА;

N – кількість однакових джерел шуму, шт.

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р – рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М – кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D – рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L – додатково встановлені джерела шуму, шт.

Задача 3


Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – l, м, сила світла в напрямку розрахункової точки – J, кандел, кут падіння світлового променя – 0. Коефіцієнт запасу Кз (див. табл. 3).


Таблиця 3

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Відстань від лампи до розрахункової точки l, м

0,3

0,35

0,7

0,4

0,45

0,55

0,5

0,65

0,8

0,7

Сила світла J, Кд

490

500

470

480

475

485

500

550

540

500

Кут падіння світлового променя 0

60

50

45

30

55

40

35

45

60

55

Коефіцієнт запасу Кз

1,3

1,5

1,6

1,5

1,4

1,7

1,75

2

1,8

1,6


^ Вказівки до розв’язання задачі 3

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою

,

де I – сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

? – кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;

l – відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

КЗ – коефіцієнт запасу.

Задача 4


Аналіз запилення повітряного середовища дільниці хімічного комбінату дав такі результати: при проходженні через фільтр Q, м3/год, запиленого повітря на фільтрі за К хвилин аспірації нагромадилося n міліграм пилу. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції (див. табл. 4).

Таблиця 4

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Швидкість відбору проби Q, м3/год

0,5

0,4

0,45

0,5

0,49

0,47

0,46

0,41

0,51

0,55

Час відбору проби К, хв.

12

10

11

9

13

14

12

10

12

15

Кількість накопиченого пилу n, мг

1

0,5

0,9

0,1

0,8

1,5

1,4

2

1,3

1,2

Вид пилу

Чавун

Алюміній

Боксити

Аспірин

Доломіт

Магнезит

Табак

Борна кислота

Чай

Вапно


^ Вказівки до розв’язання задачі 4

Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.

Фактичну концентрацію пилу, мг/м3, можна визначити за формулою

,

де n – кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;

К – час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;

Q – швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м3/ч.

Задача 5


У виробничому приміщенні планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін – Sстін, площа стелі - Sстелі, площа підлоги – Sпідл. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання – 0,9.

Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні підрозділів зазначеного призначення (див. табл. 5).


Таблиця 5

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Площа стін Sстін, м2

300

300

280

400

400

300

330

320

310

340

Площа стелі Sстелі, м2

250

240

250

300

280

280

260

250

240

280

Площа підлоги Sпідл, м2

250

240

250

300

280

280

260

250

240

280

Призначення приміщення

Конструкторське бюро

Пункт охорони здоров’я

Управління

Кабіна дистанційного керування

Дільниці точного зварювання

Обчислювальний центр

Кабіна дистанційного керування

Лабораторія

Конструкторське бюро

Пункт охорони здоров’я


^ Вказівки до розв’язання задачі 5

Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою

,

де В1 та В2 – сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку

,

де А – еквівалентна площа звукопоглинання, ;

?ср – середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею Sпов;

Sпов = Sпол + Sст + Sпотол,

Sпідл – площа підлоги, м2;

Sст – площа стін, м2;

Sстелі – площа стелі, м2.

За таких означень стала приміщення до облицювання складає

.

При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі ?сер1 = 0,1. Після облицювання підлога залишилась з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання (?сер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати ?2 = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:

.


Рівень шуму в приміщенні після облицювання, дБА, визначається за формулою

.

Порівнюючи рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимим за ГОСТом 12.1.003-83*, можна відповісти на запитання задачі.


Задача 6

На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала М чоловік. За цей же період сталося N випадків виробничого травматизму, у тому числі К випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала D робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму (див. табл. 6).


Таблиця 6

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Середня кількість працівників у даному році М, чол.

600

400

500

650

570

590

490

580

550

600

Сталося випадків Nвип.

25

20

15

24

21

17

19

25

30

27

Кількість випадків, що не пов’язані з виробництвом Квип.

5

4

3

5

6

5

4

1

3

4

Втрата робочого часу Dднів

125

90

130

130

110

100

115

125

100

130


^ Вказівки до розв’язання задачі 6

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою

,

де n – число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

М – середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.

При розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов’язані з виробництвом, а також на випадки, які не закінчилися у звітному періоді. Названі випадки не враховуються при розрахунках коефіцієнтів травматизму.

Задача 7


Визначити необхідну кількість світильників загального призначення для створення в приміщенні розміром LC м нормованого освітлення Е, лк. Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює F, лм, коефіцієнт запасу – К, коефіцієнт нерівномірності освітлення 1,15, коефіцієнт використання світлового потоку – . Система освітлення комбінована (див. табл. 7).


Таблиця 7

Вихідні

дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Розмір приміщення LC, м

2448

1218

1824

2430

612

1248

3648

2436

1830

1224

Норма освітлення Е, лк

200

300

1000

2000

2500

1500

4000

3000

200

400

Світловий потік лампи F, лм

2300

1100

1380

1500

1740

1960

2250

3440

3840

4320

Коеф. використ. світлового потоку 

0,65

0,5

0,48

0,5

0,62

0,7

0,65

0,68

0,55

0,59


^ Вказівки до розв’язання задачі 7

Основна розрахункова формула за методом використання світлового потоку, лм, має вигляд

,

де F – необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні нормованого освітлення, лм;

Е – нормована освітленість, лк;

S – площа приміщення, м2;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення;

К – коефіцієнт запасу;

? – коефіцієнт використання світлового потоку;

N – кількість світильників, шт.;

n – кількість ламп у світильнику, як правило, n = 2.

Звідки

.

При розв’язанні задачі необхідно пам’ятати, що при комбінованій системі освітлення освітленість приміщення є сумою освітленості від загального освітлення і місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати 10% норми від комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп та не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.

Задача 8


Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром ab та висотою С, якщо в ній перебуває N студентів, кожен з яких видихає М г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО2 дорівнює 1,5 г/м3. Концентрація СО2 в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м3 (див. табл. 8).


Таблиця 8

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Розміри аудиторії ab, м

106

135

126

115

125,5

105

10,56

126

136

116

Висота аудиторії С, м

3,0

2,7

2,8

3,2

3,4

3,8

3,0

2,6

2,9

2,8

Продовження табл. 8

Кількість студентів N

25

30

28

31

27

26

18

20

21

17

Кількість СО2 від дихання людини М, г/год

30

27

29

28

35

33

34

30

29

27


^ Вказівки до розв’язання задачі 8

Кратність повітрообміну в приміщенні, 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою

,

де L – необхідний повітрообмін в приміщенні, м3/год;

V – об’єм приміщення, м3.

Необхідний повітрообмін, м3/год, можна визначити за формулою

,

де G – кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;

q1 – концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м3.

q2 – концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м3.

Задача 9


Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи компресора з рівнем звукової потужності N, дБ, що встановлений на території підприємства на відстані L, м, від житлового будинку. Фактор спрямованості звучання компресора – Ф, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає 40 дБА (див. табл. 9).


Таблиця 9

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Рівень звукової потужності компресора N, дБ

100

98

96

97

100

102

104

100

97

98

Відстань від джерела шуму до будинку L, м

100

97

98

104

102

100

97

96

98

100

Фактор спрямованості Ф

2,0

1,8

1,9

1

2,3

2,1

1,5

1,7

1,9

2,4


^ Вказівки до розв’язання задачі 9

Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБ, можна визначити за формулою акустичного розрахунку

,

де N – рівень звукової потужності джерела, дБ;

Ф – фактор спрямування звуку джерела;

S – площа поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа умовної півсфери з центром у джерелі шуму та радіусом r, що дорівнює відстані від джерела до розрахункової точки;

– втрати звукової потужності на шляху поширення звуку від джерела до розрахункової точки. За відсутності перешкод для шуму на невеликих (до 50 м) відстанях =0. При відстанях більше ніж 50 м при поширенні звукових хвиль в повітрі спостерігається їх затухання через густину повітря та молекулярне затухання орієнтовно за такою залежністю: при збільшенні відстані від джерела шуму до розрахункової точки в два рази рівень шуму зменшиться на 6 дБ. Тобто, якщо припустити, що при відстані 50 м = 0, то при відстані 100 м = 6 дБ, при відстані 200 м =12 дБ.

Якщо порівняти очікуваний рівень звукового тиску з допустимим, можна визначити, на яку величину необхідно знизити шум у районі житлового будинку.


Задача 10

Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір приміщення за планом ab) при вихідних даних: площа віконних прорізів складає 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт світлопроникності – 0; коефіцієнт врахування відбитого світла – z1; коефіцієнт затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти – К; коефіцієнт запасу – Кз; світлова характеристика вікон – в (див. табл. 10).


Таблиця 10

Вихідні дані

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Розміри приміщення ab, м

106

135

126

115

125,5

105

10,56

126

136

116

Коеф. світлопроникності 0

0,45

0,46

0,48

0,47

0,45

0,5

0,49

0,45

0,47

0,51

Коеф. урахування відбитого світла r1

4,0

3,1

4,2

6,5

5,1

7,2

4,2

4,7

4,5

4,0

Коеф. затемнення К

1,2

1,1

1,2

1,4

1,7

1,6

1,5

1,1

1,3

1,2

Коеф. запасу Кз

1,3

1,2

1,25

1,35

1,4

1,45

1,5

1,2

1,27

1,5

Світлова характеристика вікон в

15

10

12

13

19

20

17

19

20

15


^ Вказівки до розв’язання задачі 10

У відповідності до СніП ІІ-4-79 значення коефіцієнта природного освітлення, %, можна знайти за формулою

,

де Sв – площа вікон в приміщенні, м2;

?0 – загальний коефіцієнт світлопроникності;

r1 – коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

Sп – площа підлоги в приміщенні, м2;

?0 – світлова характеристика вікон;

Кз – коефіцієнт запасу;

Кбуд – коефіцієнт, який враховує затінення вікон об’єктами, що стоять навпроти.


^ 6 Вимоги до оформлення контрольної роботи


Після вивчення матеріалів курсу виконується контрольна робота, яка повинна бути надіслана на адресу університету не пізніше ніж за один місяць до початку екзаменаційної сесії.

Контрольна робота виконується на стандартних аркушах формату А4 або у зошиті з обов’язковим зазначенням прізвища, імені та по батькові студента, номера навчальної групи та навчального шифру студента.

Відповіді на запитання і розв’язання задач повинні починатися з умов задачі згідно з варіантом, а також супроводжуватися посиланням на літературні джерела, а також, за необхідності, схемами та рисунками.

На кожній сторінці роботи залишаються поля для зауважень рецензента.

У кінці роботи наводиться список використаної літератури, ставляться дата і підпис студента.

При позитивній оцінці за контрольну роботу за умови виконання та здавання лабораторних робіт студент допускається до екзамену (заліку).


Список літератури


1. Закон України „Про охорону праці”. – К., 1993. – 40 с.

2. Науково-практичний коментар до Закону України „Про охорону праці”. – К.: Основа, 1996.

3. Кодекс законів про працю України.

4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості виробничого процесу
// Охорона праці. - №6. – 1998.

5. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чебакова О.В. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К., 1997.

6. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под ред. Г.М. Кнорринга. – Л.: Энергия, 1976.

7. Борьба с шумом на производстве: Справочник / Под общей ред. Е.Я. Юдина. – М.: Машиностроение, 1985.

8. Справочник по охране труда на промышленных предприятиях / К.Н. Ткачук и др. – К.: Техника, 1991.

9. Державні стандарти України (ДСТУ) з питань охорони праці.

10. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности.

11. СниП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания и сооружения.

12. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование: Справочник / Под общей ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1989.

13. Безопасность производственных процессов. Справочник / Под общей ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1985.

14. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М.: Высшая школа, 1985.

15. Борисполец Ю.В., Геращенко В.Е. Охрана труда в строительстве: Вопросы и ответы. – К.: Будівельник, 1985.

16. Макаров Г.В. и др. Охрана труда в химической промышленности. – М.: Химия, 1977.




Схожі:

М.І. Волков методичні вказівки iconМ.І. Волков методичні вказівки
Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок” для студентів 4-го курсу спеціальності 070801 „Екологія та охорона...
М.І. Волков методичні вказівки iconГ. В. Стадник методичні вказівки
«Імітаційне моделювання інвестиційних ризиків» з дисципліни «Інформаційні системи в менеджменті» (для студентів 4 курсу усіх форм...
М.І. Волков методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
М.І. Волков методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
М.І. Волков методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
М.І. Волков методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
М.І. Волков методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
М.І. Волков методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
М.І. Волков методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
М.І. Волков методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи