2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” icon

2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”




Назва2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”
Сторінка1/9
Дата29.06.2012
Розмір1.94 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять

з дисципліни „Біологія”

для студентів спеціальності 070801

„Екологія та охорона навколишнього середовища”

усіх форм навчання


Суми

Видавництво СумДУ

2010


Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”/Укладачі: С.М. Шевченко, О.М. Яхненко. – Суми: Видавництво СумДУ, 2010. – 213 с.


Кафедра „Прикладна екологія”

Вступ

Біологія (від грец. bіоs - життя і 1оgоs - вчення, наука) – це сукупність наук про явище життя на нашій планеті.

Термін "біологія" у 1802 р. запропонували незалежно один від одного два вчені - французький Ж. Б. Ламарк і німецький Г. Тревіранус для визначення науки про життя як особливого явища природи.

Основними завданнями біології є пізнання процесів виникнення життя, вивчення історії розвитку живих організмів, їх онтогенезу та філогенезу. До біології належить велика кількість природничих наук, кожна з яких має свої завдання та властиві їй методи дослідження.

Біологічні науки вивчають зовнішню (морфологія) та внутрішню (анатомія) будову живих організмів, процеси їх життєдіяльності (фізіологія), механізми еволюції (теорія еволюції), взаємозв’язок живого з навколишнім середовищем (екологія), будову та функціонування клітини (цитологія), закономірності спадковості та мінливості (генетика), прояви живого на молекулярному рівні (молекулярна біологія). Звичайно кількість біологічних наук не обмежується вище - наведеними. Так, вивченням тканин займається гістологія, а вивченням окремих груп організмів, наприклад, відповідно ентомологія (вивчає біологію комах), орнітологія (біологія птахів), іхтіологія (біологія риб), мікологія (біологія грибів) тощо.

Останнім часом виникли й успішно розвиваються нові розділи біології: біофізика, біохімія, радіобіологія, молекулярна біологія, космічна біологія та ін.

При вивченні даної дисципліни студенти – екологи очної та заочної форм навчання повинні ознайомитися з основними поняттями та категоріями біології, біологічними теоріями та проблемами, навчитися працювати з мікроскопом, умінню виготовлення мікропрепаратів, навчитися розпізнавати певні біологічні об‘єкти.

^ Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних робіт


Лабораторна робота 1

Тема. Будова світлового мікроскопа

Мета: ознайомитися з будовою світлового мікроскопа та набути елементарних навичок в роботі з ним.

Обладнання: мікроскоп, предметні та накривні скельця, живі тканини рослин, препарувальні голки, скляні трубочки, пінцет.

Хід роботи

1 Розгляньте та вивчіть будову мікроскопа:




Рисунок 1 - Біологічний мікроскоп серії "БІОЛАМ":

1 - основа; 2 - коробка з механізмом мікрометричного фокусування; 3 - мікрогвинт; 4 - предметний столик; 5 - гвинт для фокусування диска предметного столика; 6 - регулювальні гвинти; 7 - тубусотримач; 8 - макрогвинт; 9 - головка; 10 - тубус; 11 - гвинт для закріплення насадки; 12 - револьвер; 13 - гвинт фіксації револьвера; 14 – кронштейн конденсора; 15 - рукоятка конденсора; 16 - циліндрична гільза конденсора; 17 - гвинт; 18 - додаткова лінза (відкидна); 19-дзеркало. Оптична частина - об'єктив(и), окуляр(и), конденсор, дзеркало, діафрагма

2 Виготовлення тимчасового препарату

Мікроскопування об'єктів відбувається в променях, що проходять крізь препарат, тому він повинен бути оптично проникним. Для виготовлення найпростішого препарату використовують шкірочку цибулі. Обережно препарувальною голкою необхідно відокремити тоненьку шкірочку, що знаходиться між двома м'ясистими листками цибулини. На предметне скельце нанести краплю води. Потім обережно розмістити в ній невеличкий шматочок шкірочки цибулі і ретельно розправити. Накрити препарат накривним скельцем і він готовий до мікроскопування.

3 Техніка мікроскопування

3.1. Налагодіть освітлення вашого мікроскопа: направте за допомогою дзеркальця промінь світла через конденсор до об'єктива (для цього зніміть окуляр і візуально визначте промінчик від дзеркала в об'єктиві), поставте окуляр на місце і в полі мікроскопа повинне бути світле коло. Вставте окуляр.

3.2. Розмістіть препарат на предметному столику мікроскопа і зафіксуйте його фіксаторами. Поставте за допомогою револьверної голівки об'єктив з найменшим збільшенням і, використовуючи макрогвинт, наблизьте його приблизно на 1см до препарату. Спостерігаючи за об'єктом через окуляр, досягніть чіткого його зображення. Замалюйте фрагмент препарату шкірочки цибулі на малому збільшенні.

3.3. Розгляньте препарат на більшому збільшенні. Не зрушуючи тубус макрогвинтом, переведіть револьверну голівку з об'єктивом "40" на місце об'єктива "8". Використовуючи тільки мікрогвинт, добийтеся чіткого зображення. Замалюйте препарат на більшому збільшенні.


Лабораторна робота 2

Тема. Хімічний склад клітини

Мета: за допомогою якісних реакцій виявити основні органічні речовини живих клітин.

Обладнання: мікроскоп, предметні та накривні скельця, цибулина, бульба картоплі, ланцет, пінцет, розчин йоду в KI, рідина Фелінга, 10% розчин NaOН, конц. HNОз.

Хід роботи

1 Виявлення крохмалю. Для визначення крохмалю зручно використовувати зернівки злакових і бульби картоплі. З ендосперму сухих зернівок, а також з бульби картоплі препарувальною голкою беруть небагато їх вмісту і кладуть у краплину води на предметному склі. Виготовлений мікропрепарат розглядають під мікроскопом на великому збільшенні і замальовують крохмальні зерна. Препарат можна забарвити розчином І в КІ. Характерною властивістю крохмалю є здатність його забарвлюватися в синій колір при додаванні цього реактиву. Замалюйте незабарвлені крохмальні зерна.

Якісну реакцію на крохмаль можна провести, капнувши розчином І в КІ на зріз бульби картоплі. Відбудеться характерна реакція, яка супроводжується посинінням цієї ділянки зрізу.

2 Моноцукри (глюкозу і фруктозу) виявляють рідиною Фелінга. Зрізи моркви товщиною три - чотири шари не пошкоджених клітин сполоснути у воді, покласти на предметне скло у краплину рідини Фелінга і обережно нагріти. Якщо в моркві є глюкоза і фруктоза, то в краплі рідини утвориться червоноцегляний осад міді. Це пояснюється тим, що двовалентна мідь, яка входить до складу реактиву, відновлюється до одновалентної.

3 ^ Виявлення клітковини. Зріз виготовляють з черешка листка капусти, кладуть у краплину води на предметному склі, стрічкою фільтрувального паперу всмоктують воду і наносять на зріз одну-дві краплі реактиву хлор-цинк-йод. Препарат накривають накривним скельцем і спостерігають під мікроскопом за появою забарвлення. Оболонки клітин, що складаються з клітковини, забарвлюються в бузковий (ліловий) колір. Замалюйте результати спостереження.

4 Жир виявляється досить просто. На фільтрувальному папері роздавити насінину соняшника. Можна спостерігати появу на папері жирної плями. Також жир можна виявити на зрізі насіння, розглянувши його під мікроскопом. Краплі жиру спостерігають у вигляді блискучих кульок блакитно-сірого кольору, оточених тонкою темною каймою. Від пухирців повітря, що є у воді, вони відрізняються кольором і вужчою та світлішою каймою. Результати спостереження замалюйте.

5 ^ Виявлення білка. Для досліду можна використати білок курячого яйця або білкову витяжку горохового борошна. Вона готується таким чином: 3-5 г горохового борошна висипають в колбу місткістю 100 мл, доливають 20-30 мл 10% розчину (NH4)2SO4, закривають колбу пробкою і збовтують протягом трьох хвилин. Далі вміст колби фільтрують крізь фільтр, змочений розчином сульфату амонію. У добутому розчині міститься білок глобулін (лигумін).

Біуретова реакція. До розчину курячого білка додають 10% розчину NaOН. Далі краплинами додають слабкого розчину СиSО4. Осад гідроксиду міді (II), що при цьому утворюється, за наявності білка розчиняється і забарвлює розчин у фіолетовий колір, бо в молекулі білка є пептидний зв'язок. Біуретову реакцію дають усі білки.

Ксантопротеїнава реакція. До розчину білка в пробірці доливають кілька крапель міцної HNОз. Відбувається коагуляція білка. Осад і розчин при цьому забарвлюються в жовтий колір. Якщо забарвлення не відбувається, суміш підігріти. Ця реакція залежить від наявності в молекулі білка угруповань, що містять бензольні кільця.

Сформулюйте висновки по даній лабораторній роботі.


Лабораторна робота 3

Тема. Вивчення рослинних клітин. Явища плазмолізу і деплазмолізу

Мета: ознайомитися з будовою рослинної клітини на готових фіксованих препаратах, навчитися фарбувати приготовані тимчасові препарати; поставити експеримент щодо спостереження за явищами плазмолізу та деплазмолізу.

Обладнання: мікроскоп, рослинні тканини, предметні та накривні скельця, барвники, кристали NaCl, фільтрувальний папір, піпетка, скляна паличка, пінцет.

Хід роботи

1 Приготуйте тимчасовий препарат листка елодеї. Розгляньте препарат на малому збільшенні, відмітьте наявність органоїдів клітин (клітинної стінки, хлоропластів, ядра). Переведіть об’єктив на велике збільшення ("40"). Розгляньте препарат і замалюйте видимі структури рослинної клітини.

2 Фіксування препарату за допомогою барвників. Приготуйте тимчасовий препарат шкірочки цибулі. Обережно, за допомогою піпетки або скляної палички, нанесіть краплину спиртового розчину йоду під накривне скельце. Через кілька хвилин розгляньте препарат під мікроскопом з об'єктивом "40". Замалюйте забарвлений препарат, позначте видимі структури клітин.

3 Вивчення явища плазмолізу та деплазмолізу. Приготуйте тимчасовий препарат шкірочки цибулі. Розмістіть його на предметному столику мікроскопа і розгляньте його на малому збільшенні. Пінцетом нанесіть кристалики солі в краплину води препарату. Весь час спостерігайте за конфігурацією цитоплазми клітин. Через деякий час цитоплазма почне втрачати воду і вміст клітини відставати від клітинної стінки. Замалюйте деплазмоліз у клітинах шкірочки цибулі.

Добре промийте препарат від солі водою. Спостерігайте за процесом засмоктування води в цитоплазму і відновленням попередньої форми клітини.

Зробіть висновки: поясніть механізми плазмолізу і деплазмолізу.


Лабораторна робота 4

Тема. Виготовлення штучної «клітини» Траубе

Мета: навчитися виготовляти штучну «клітину» Траубе та спостерігати осмотичні явища в розчині.

Обладнання: мікроскопи, предметні скельця, пробірки, піпетки, О,5н розчин СиSО4, 1н розчин К4[Fе(СN)6] і його кристали.

Хід роботи

1 У пробірку наливають 3/4 об'єму О,5н розчину СиSО4 і піпеткою обережно по стінках пробірки опускають одну - дві краплі 1н розчину жовтої кров'яної солі. На поверхні краплі цієї солі при попаданні її в розчин мідного купоросу утворюється напівпроникна плівка гексаціаноферату міді. При цьому утворюється замкнутий міхурець, який дістав назву штучної "клітини". Плівка міхурця проникна для води і непроникна для солей. Оскільки концентрація розчину жовтої кров'яної солі у цій клітині більша, ніж концентрація розчину мідного купоросу, що оточує її, то вода з розчину надходитиме в середину штучної клітини. При цьому клітина збільшуватиметься в об'ємі доти, поки концентрація в середині міхурця і біля нього не зрівняється. Під час збільшення об'єму штучної "клітини" плівка часто не витримує тиску і розривається.

2 Штучну "клітину" ще краще виготовляти під мікроскопом. Для цього на предметне скло кладуть маленький кристалик жовтої кров'яної солі і наносять на нього краплину розчину мідного купоросу. Препарат швидко розглядають під мікроскопом при малому збільшенні. У полі зору добре видно, як навколо кристалика утворюється міхурець рожевого кольору, який весь час збільшується в об'ємі. Замалюйте штучну "клітину" Траубе.

Зробіть висновки про осмотичні явища.


Лабораторна робота 5

Тема. Вивчення ультрамікроскопічної будови клітини

Мета: ознайомлення з будовою та функціями основних компонентів тваринної та рослинної клітин.

Обладнання та матеріали: фотографії мікроскопічної будови клітин.

Хід роботи

1 Розгляньте загальну схему будови клітини та фотографії, зроблені під електронним мікроскопом.

Зробіть малюнок схеми клітини, позначте основні компартменти клітини (див. рисунки 1, 2)




Рисунок 1 - Схема будови клітини




Рисунок 2 - Фотографія клітини, зроблена під електронним мікроскопом

2 На рисунку 3 зображена електронна мікрофотографія фрагмента клітини.





Рисунок 3 - Фрагмент електронної мікрофотографії клітини


Добре видно мітохондрії, ядро, комплекс Гольджі, лізосоми, ЕПР. Розгляньте фотографію і знайдіть зазначені органоїди. Випишіть номери, якими позначені органоїди і підпишіть їх.

1-________; 2-________; 3-________;4-_______;5 - _______

3 Розгляньте рисунки 4 та 5.





Рисунок 4 - Гранулярний ЕПР





Рисунок 5 - На фотографії зображені полірибосоми, що розміщені на гранулярному ЕПР. Частина рибосом знаходиться вільно в цитоплазмі і на них проходить синтез білка


Замалюйте рисунок 4, де зображений гранулярний ретикулум. Його гранулярність зумовлена рибосомами, що прикріплюються до нього.

Під час синтезу білка рибосоми об’єднуються у так звані полірибосоми, схема якої наведена нижче на рисунку 6.

Замалюйте цю схему.



Рисунок 6 - Схема полірибосоми


Показано і-РНК (м-РНК), термінуючий кодон (УАГ), субодиниці рибосоми, початок та кінець синтезу молекул білка.


4 До складу клітини обов’язково входить комплекс Гольджі.

Його функції полягають у підготовці речовин до транспортування, складування їх, а також з пухирців комплексу відокремлюють первинні лізосоми.

На рисунку 7 зображений фрагмент клітини, який вміщує комплекс Гольджі. Замалюйте його з відповідними позначеннями.




Рисунок 7 - Комплекс Гольджі

Добре видно систему канальців (1) та пухирців (2), а також відокремлені пухирці первинних лізосом (3).


5 Складовою частиною всіх еукаріотичних клітин є мітохондрії. На рисунку 8 зображена фотографія мітохондрії під електронним мікроскопом. Замалюйте схему будови мітохондріїї і позначте її структури (мембрани, кристи, матрикс).





Рисунок 8 - Мітохондрія в цитоплазмі клітини

Добре видно кристи та зовнішню мембрану.

5 Обов’язковими органоїдами всіх рослинних клітин, які мають подвійну мембрану, є хлоропласти. На рисунках 9 та 10 показано електронно-мікроскопічну будову цього органоїда. Замалюйте один із малюнків, знайдіть структурні компоненти хлоропласта і підпишіть їх.




Рисунок 9 - Фотографія хлоропласта в рослинній клітині




Рисунок 10 - Фрагмент хлоропласта на якому добре видно грани та тилакоїди


6 Зробіть відповідні висновки по роботі.

У висновках складіть таблицю, де покажіть всі функції, що притаманні замальованим органоїдам, складіть схему взаємозв'язку функцій органоїдів, яка б віддзеркалювала метаболізм клітини.

Лабораторна робота 6

Тема. Екстракція пластидних пігментів з листків

Мета: дослідити, що хлорофіли та каротиноїди не екстрагуються з фотосинтезуючих тканин водою і неполярними ліпофільними розчинниками, а їх повністю екстрагують етиловим спиртом або ацетоном за винятком тих листків, для яких характерна висока активність ферменту хлорофілази.

Обладнання: листки рослин (гібіскус, пеларгонія); ацетон, етиловий спирт, порцелянові ступки, скляні пластинки для подрібнення матеріалу, скляні палички, ножиці

Хід роботи

Пігменти з фотосинтезуючих тканин екстрагують полярними розчинниками (етиловим спиртом, ацетоном), які руйнують їхній зв’язок з мембранами хлоропластів. При розтиранні матеріалу з неполярними розчинниками, які не здатні денатурувати білки, в екстракт переходить незначна кількість пігментів. Розтертий матеріал в спирті залишається зеленим і тоді, коли в ньому спостерігається висока активність ферменту хлорофілази, яка відщеплює від хлорофілу спирт фітол. Тоді утворюється хлорофілін зеленого кольору з такими самими спектральними характеристиками, що і хлорофіли, але з гідрофільними властивостями. Тому хлорофілін не розчиняється в полярних розчинниках, а осад на фільтрі після екстракції фотосинтетичних пігментів залишається зеленим.

Листки різних рослин подрібнюють ножицями або скальпелем. Подрібнену наважку (0,2 -0,5 г) розтирають у ступці, додаючи на кінчику скальпеля трохи СаСОз для нейтралізації кислот клітинного соку. Зволожують матеріал невеликою кількістю розчинника, розтирають до гомогенної маси і переносять на фільтр, змиваючи багаторазово ступку невеликими порціями спирту. Об'єм розчину доводять до 10 мл.


Лабораторна робота 7

Тема. Розподіл пігментів за Краусом. Одержання хлорофілінів

Мета: дослідити, що 96 % етиловий спирт екстрагує із зелених

фотосинтезуючих тканин зелені та жовті пігменти, які характеризуються різними властивостями, у тому числі розчинністю в водних полярних і безводних неполярних розчинниках. Крім того, метою досліду є ознайомлення з реакцією одержання продуктів омилення хлорофілу.

Обладнання: спиртовий екстракт пігментів, бензин, 20 % розчин гідроксиду калію, пробірки в штативах, вода.

Хід роботи

У розчинах, одержаних шляхом екстракції розтертих зелених тканин рослин полярними розчинниками, міститься суміш пластидних пігментів, які беруть участь у фотосинтезі. Хлорофіли, яких у листках значно більше, маскують при цьому каротиноїди. Пігменти можна розділити з одного екстракту за методом Крауса.

У пробірку наливають 3 мл концентрованого екстракту пігментів, добавляють у неї 6 мл бензину і 2-3 краплини води. Пробірку закривають скляною пробкою і добре збовтують її вміст. Спостерігають розшарування розчину на зелений (верхній) і жовтий (нижній) шари. У верхньому бензиновому шарі розчинені хлорофіли і каротин (сильно гідрофобні речовини), в нижньому водноспиртовому - ксантофіл.

Щоб виявити каротин, у пробірку добавляють 15 краплин 20 % розчину КОН і сильно збовтують її вміст. Спостерігають перерозподіл забарвлених шарів внаслідок утворення солі хлорофілінової кислоти (реакція омилення хлорофілу). Жовте забарвлення верхнього шару в пробірці зумовлене каротином. Солі хлорофілінової кислоти, як і хлорофіл, зелені, але характеризуються гідрофільністю і тому перерозподіляються в нижньому водноспиртовому шарі.


Лабораторна робота 8

Тема. Спостереження за флуоресценцією хлорофілу

Мета: спостерігаючи за флуоресценцією, переконатися у фотохімічній активності хлорофілу; констатувати інтенсивну флуоресценцію розчину пігменту і видиму відсутність її у живих листках. Пояснити, чому в живих листках без

застосування високочутливих приладів не можна виявити флуоресценцію.

Обладнання: спиртові екстракти пігментів, живі листки, пробірки, ультрафіолетовий освітлювач.

^ Хід роботи

Поглинаючи світло, молекула хлорофілу переходить в електронно-збуджений стан. У полярних розчинниках вона віддає частину поглинутої енергії у вигляді тепла, а частину випромінює у вигляді флуоресценції. Квант її має меншу енергію і більшу довжину хвилі, ніж збуджувальне світло. Внаслідок флуоресценції розсіюється дуже мало енергії (3-5 %), тоді як в розчинах - близько 30 %. З такого стану молекула може перейти в триплетний, а з останнього - в основний. У цьому випадку випромінюється ще більш довгохвильовий, ніж при флуоресценції, квант світла. Таке порівняно слабше випромінювання називають фосфоресценцією. Для збудження молекул хлорофілу часто застосовують синє світло, оскільки його легко відділити від піка флуоресценції.

Вмикають освітлювач з синім світлофільтром в електричну мережу. Підносять до випромінюваного світла пробірку з екстрактом пігментів. Констатують, що у відбитому світлі зелений розчин стає малиново-рожевим. У живих листків за таких умов флуоресценція не спостерігається. Перевіряють на наявність флуоресценції розчини каротину, ксантофілу, хлорофіліну (добутих при проведенні реакції Крауса) і феофітину.

Спостереження записують у висновках.


Лабораторна робота 9

Тема. Розмноження організмів. Поділ клітин. Мітоз

Мета: розглянути основні фази проходження мітотичного поділу ядра на прикладі фіксованих мікропрепаратів корінців цибулі.

Обладнання: фіксовані препарати корінців цибулі, мікроскоп.

Хід роботи

Поділ еукаріотичних клітин пов'язаний з перебудовою

хромосомного матеріалу. Цей процес досить складний і повинен гарантувати, що дочірні клітини отримають повний набір хромосом. Мітоз - це поділ ядра, що приводить до утворення двох дочірніх ядер з таким же хромосомним набором, як і у батьківського ядра. На рисунку 1 показані клітини на різних фазах мітозу під мікроскопом.



Рисунок 1 - Схема мітозу


Розгляньте препарат кінчика корінця цибулі під мікроскопом. Замалюйте клітини на різних фазах мітозу та коротко опишіть кожну фазу.

Лабораторна робота 10

Тема. Розмноження організмів. Статеве розмноження

Мета: розглянути особливості утворення статевих клітин та запліднення

Обладнання: фіксовані препарати, мікроскоп.

Хід роботи

1 Статеве розмноження організмів відбувається через запліднення. Цьому передує утворення гамет або гаметогенез. У людини це спермато- та овогенез.

П
ри овогенезі з одного овогонію утворюється одна жіноча гамета, яка має необхідний для розвитку ембріона запас поживних речовин та весь набір клітинних структур, при сперматогенезі з кожного сперматогонія утворюється 16 сперматид, з яких шляхом сперматогенезу утворюються сперматозоїди.

Рисунок 1 - Порівняльна схема спермато- та овогенезу

Розгляньте особливості спермато- та овогенезу та замалюйте схему в зошитах.

2 Сперматозоїди та яйцеклітини мають характерну будову. На рисунку 2 зображена загальна схема будови сперматозоїду. Розгляньте препарати сперматозоїдів півня та морської свинки, зробіть малюнки.




Рисунок 2 - Схема будови сперматозоїду людини





Рисунок 3 - Мікрофотографія Граафова пухирця. У центрі видно овоцит

3 Запліднення. На рисунку 4 показано схему запліднення яйця морської зірки.





Рисунок 4 - Послідовні етапи запліднення яйця морської зірки

Замалюйте зиготу та позначте оболонку запліднення.


Лабораторна робота 11

Тема. Ембріогенез

Мета: розглянути особливості дроблення зиготи, утворення основних зародкових листків та закладання осьових структур.

Обладнання: мікропрепарати, мікроскоп.

Хід роботи

1 Розгляньте дроблення зиготи і замалюйте його різні етапи, як показано на рисунку 1.




Рисунок 1 - Послідовні етапи дроблення зиготи з утворенням бластули


2. Нижче на рисунку 2 показано процес гаструляції з утворенням зародкових листків. Замалюйте та позначте зародкові листки.




Рисунок 2 - Послідовні етапи гаструляції з утворенням зародкових листків


3 На рисунку 3 показано утворення осьового комплексу. На препаратах зародка курки знайдіть нервову трубку та хорду. Замалюйте та позначте структури.




Рисунок 3 - Закладання осьових органів у хордових.


4 Зробіть загальні висновки по роботі.

Лабораторна робота 12

Тема. Будова хромосом

Мета: розглянути особливості будови хромосом.

Обладнання: постійні препарати політенних хромосом, мікроскоп.

Хід роботи

1 Спадкова інформація живих організмів локалізована у ДНК. ДНК в свою чергу організована у вигляді хромосом. За нормою кількість хромосом клітин еукаріот парна і складає диплоїдний набір (2п). Статеві клітини мають вдвічі зменшений хромосомний набір - гаплоїдний. Деякі клітини мають більше ніж удвічі більший гаплоїдний набір - це поліплоїди. Хромосоми складаються з двох половинок, що носять назву хроматид. Хроматиди мають у своєму складі тонкі нитки - хромонеми (40% ДНК та 60% білка). Хроматиди з'єднані маленькими тільцями - центромерами (рисунок 1а та 1б).

Замалюйте зовнішню та тонку будову хромосом. Малюнки позначте.




Рисунок 1а – Зовнішня будова хромосом:

1- метацентрична; 2 - субметацентрична; 3 - акроцентрична; 4 -хромосома із супутником (сателітом)




Рисунок 1б – Тонка будова хромосом: а - центромера;

б - плечі хромосом; в - супутник

2 У слинних залозах личинок деяких комах (дрозофіли, комара-дергуна та ін.) були відкриті велетенські хромосоми, які можна добре розрізнити під світловим мікроскопом. При їх вивченні помітна поперечна смугастість, що утворена чергуванням світлих та темних ділянок - хромомерів. Формування таких хромосом має назву політенії, тобто редуплікації хромосом без їх подальшого розходження.

Завдяки цьому довжина хромонем збільшується у 150-200 разів (рисунок 2).




Рисунок 2 - Політенна хромосома із слинної залози личинки мушки дрозофіли


Розгляньте фрагменти таких хромосом під мікроскопом і замалюйте побачене. Позначте малюнок.


Лабораторна робота 13

Тема. Мутаційна мінливість

Мета: ознайомитися з проявами мутаційної мінливості на прикладах морфологічних змін тіла у дрозофіли.

Обладнання: препарати дрозофіли, мікроскоп.

Хід роботи

1 Мутації - спонтанна зміна генотипу. Розрізняють точкові, хромосомні та геномні мутації. Найбільш цінними для еволюційного процесу є точкові мутації, тому що вони, як правило, рецесивні. Нагромаджуючись у популяціях в гетерозиготному стані, вони складають певний резерв мінливості. Вперше на мутації вказав Г. Де-Фріз, спостерігаючи

протягом 17 років за мутаціями енотери (іван-чаю). Пізніше мутації почали спостерігати і на тваринних організмах. На рисунку 1 зображено дві мутації дрозофіли: редуковані крила (ген vestigel) та закручені крила (ген саrled).





Рисунок 1 - Мутаціїй дрозофіли: 1 - vestigel; 2 – саrled


2 Вивчаючи політенні хромосоми вчені, порівнюючи будову їх окремих ділянок з характерними мутаціями дрозофіл, помітили різницю в будові (рисунок 2).




Рисунок 2 - Зміна ділянки політенної хромосоми слинної залози і будова ока дрозофіли: 1 - нормальне око; 2 - смугове око; 3 - сильно редуковане око


3 Розгляньте постійні препарати мутацій дрозофіли, замалюйте побачене, підпишіть малюнки.

^ Лабораторна робота 14

Тема. Царство Дроб'янки. Будова та морфологія бактерій

Мета: вивчити будову бактеріальної клітини та ознайомитися з їх різними морфологічними формами.

Обладнання: мікроскоп, тимчасові мікропрепарати.

Хід роботи

1 Уважно розгляньте схематичну будову бактеріальної клітини (рисунок 1), визначте її структуру, замалюйте схему та зробіть написи.



Рисунок 1 - Будова бактеріальної клітини


2 Підготуйте мікроскоп до роботи. Розгляньте запропоновані препарати спочатку на малому збільшенні (об'єктив 8), а потім на більшому (об'єктив 20 або 40). Об'єктив 90 можна використовувати лише з імерсійною олією. Ця процедура виконується таким чином. Препарат накривається накрівельним скельцем, на яке наноситься краплина імерсійної олії. Послідовність дій звичайна - спочатку об'єкт розглядають на малому збільшенні, а потім переводять на велике, занурюючи об'єктив в олію. Категорично забороняється користуватися макрогвинтом, користуються лише мікрогвинтом.

У полі мікроскопа можна побачити різні форми

бактеріальних клітин. Користуйтеся конденсором, зменшуючи або збільшуючи інтенсивність освітлення. Це необхідно робити тому, що, як правило, різні бактерії забарвлюються барвником з різною інтенсивністю. Зверніть також увагу на відносно різні розміри бактерій (рисунок 2).

Замалюйте побачене та зробіть надписи.




Рисунок 2 - Різні форми бактеріальних клітин:

1______; 2______; 3_______; 4_____; 5______; 6________; 7__________; 8_______; 9_______; 10_______


Лабораторна робота 15

Тема. Дослідження мікрофлори ротової порожнини

Мета: ознайомитися з деякими формами бактеріальних клітин ротової порожнини.

Обладнання: мікроскоп, предметні скельця, накривні скельця, барвники, спиртівка, сірники.

Хід роботи

У ротовій порожнині людини можна виявити багато різних видів мікроорганізмів, оскільки вона є сприятливим середовищем для їхнього розвитку. Тут є достатня кількість поживних речовин, оптимальна температура і слабколужна реакція. З природної мікрофлори порожнини рота можна назвати мікрококи, диплококи, стрептококи, ацидофільну паличку тощо. Багато мікробів заносяться в ротову порожнину ззовні, разом з їжею, водою і повітрям. Особливо велику кількість бактерій можна виявити у порожнині рота біля шийок зубів і в проміжках між зубами. Наявність каріозних зубів є

причиною появи дуже великої кількості бактерій у ротовій порожнині. Наприклад, на препаратах із зубного нальоту можна знайти майже всі основні форми бактерій.

Для дослідження мікрофлори ротової порожнини на стерильне предметно скло наносять краплину води. Потім за допомогою зубочистки або сірника беруть трохи зубного нальоту, змішують з водою і рівномірно розтирають краплю по склу. Дають мазку висохнути, фіксують його над полум'ям (тричі проводять предметне скло над полум'ям спиртівки) і обливають мазок фарбою. Як фарбу можна використати фіолетове чорнило, розведене водою в співвідношенні 1:2, 1:5. Тривалість фарбування - 3-5 хв. Після цього препарат промивають водою, висушують і розглядають під мікроскопом з об'єктивом 90х або 40х.

У ротовій порожнині найчастіше трапляються кулясті і паличкоподібні форми бактерій, але іноді в препаратах можна побачити звивисті форми (частіше це буває, коли зіпсовані зуби) і дріжджі (рисунок 1).

Замалюйте побачене під мікроскопом.





Рисунок 1 - Бактерії ротової порожнини людини
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”/Укладачі: С. М. Шевченко, О. М. Яхненко....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт, та практичних занять з дисципліни «Гігієна праці»
Методичні вказівки до лабораторних робіт, та практичних занять з дисципліни «Гігієна праці» для студентів 3,4 курсів денної форми...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни “Управління фінансовою санацією підприємств” / Укладач І. Й. Плікус....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять на тему «Кредитування» з дисципліни "Фінанси підприємств" / укладачі: В. Г. Боронос,...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни "Основи менеджменту" / Укладачі: О. Ф. Балацький, Ю. В. Тараненко....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМіністерство освіти І науки україни херсонський економічно-правовий інститут кафедра загальноюридичних дисциплін методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з дисципліни «Банківське право»”/ Укл. Башинський А. А. – Херсон:...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять, самостійної роботи, виконання контрольних робіт із дисципліни...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки для проведення практичних занять
Методичні вказівки для проведення практичних занять та організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Менеджмент персоналу"/Укладач:...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення курсу практичних занять
Методичні вказівки до проведення курсу практичних занять з дисципліни «Гроші та кредит» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи