2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” icon

2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”




Назва2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”
Сторінка2/9
Дата29.06.2012
Розмір1.94 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9
^

Лабораторна робота 16


Тема. Царство Гриби

Мета: ознайомитися з представниками основних класів нижчих та вищих грибів.

Обладнання: мікропрепарати будови нижчих грибів, мікроскоп, живі міцелії цвільових грибів, плодові тіла вищих грибів.

Хід роботи

Загальні відомості. Гриби - особлива група організмів. Вони об`єднують ознаки рослинних і тваринних організмів. З рослинами їх зближує необмежений ріст, прикріплений спосіб життя, характерний для них спосіб живлення шляхом всмоктування поживних речовин. У деяких у складі клітинної стінки є целюлоза, що властиве рослинній клітині. Безстатеве розмноження відбувається за допомогою зооспор. З тваринами їх об`єднує таке: гриби не мають хлорофілу, тому живляться вони гетеротрофно; запасною речовиною у них є не крохмаль, а глікоген, який притаманний лише тваринам; метаболітом є сечовина; у більшості грибів до складу клітинної оболонки входить хітин, що властиве тваринним організмам. Походять гриби від різних форм одноклітинних джгутикових еукаріот.

До грибів відносять чисельні цвілі, що поселяються на мертвих тілах, а також майже всім відомі шапинкові гриби і велика кількість інших. Гриби разом з бактеріями виконують роль редуцентів в екосисТема. х, забезпечуючи кругообіг основних речовин - вуглецю, азоту, фосфору та інших. У наш час описано близько 100 000 видів грибів.

Царство гриби поділяють на два підцарства: нижчі гриби та вищі гриби.

За сучасною класифікацією гриби поділяють на шість класів: хітрідіоміцети, ооміцети, зигоміцети, аскоміцети, базидіоміцети, дейтероміцети. Перші три класи відносять до нижчих грибів, а три останні - до вищих.

1 ^ Клас зигоміцети - порівняно невелика група організмів (близько 600 видів) мешкає в ґрунті на залишках рослин та тварин, що розкладаються. Звичайним та повсякденним для нас

є цвільовий гриб ризоп чорніючий, що розмножується на харчових продуктах (див. рисунок 1.). Звичайним цвільовим грибом, що псує харчові продукти і часто селиться на хлібові, є також мукор. Сапрофітні зигоміцети утворюють схожу на вату чорну цвіль на харчових продуктах, спричиняючи тим самим суттєву шкоду.

Приготуйте тимчасовий препарат цвілі. Нанесіть краплину води на предметне скельце, покладіть у неї частинку міцелію і накрийте накривним скельцем. Розгляньте препарат під мікроскопом на малому та великому збільшеннях. Замалюйте будову гриба та зробіть відповідні позначення.





Рисунок 1 - Міцелій ризопу із зрілими спорангіями:

1 - _______; 2 - ________; 3 - _______; 4 - _______; 5 -________


2 ^ Клас аскоміцети налічує близько 30 000 видів. Це сизозелені, червоні, бурі цвілі, що викликають псування продуктів. Деякі гриби цього класу викликають серйозні захворювання рослин, наприклад, борошнисту росу, каштанову гниль, голландську хворобу дерев в`яза. До цього ж самого класу відносяться дріжджі, трюфелі та зморшки (рисунки 2,3).

Приготуйте тимчасовий препарат цвілі, розгляньте під

мікроскопом і замалюйте будову аскоміцетів. зробіть відповідні позначення:


1, 2 - _________; 3 - __________; 4 - _________



Рисунок 2 – Аскоміцети: А - пеніцил - конідії розміщуються у вигляді китиці; Б - аспергіл - ланцюжки конідій, що радіально розходяться





Рисунок 3 Аскоміцети: А - монілія на яблуці; Б - зморшок


3 ^ Клас базидіоміцети включає близько 25 000 видів добре відомих нам грибів. Статеве розмноження в них відбувається за допомогою базидіоспор. До цього класу відносять майже всі шапинкові гриби - їстівні та отруйні, а також багато паразитних грибів.

Замалюйте схематичну будову шапинкового гриба та його гіменофору.

Зробіть відповідні позначення (рисунок 4).







Рисунок 4 - Будова шапинкового гриба: 1 -_______; 2 -_______; 3 -_______; 4 -______; 5 -______; 6 -______; 7 -_____; 8 -_______


Розгляньте будову плодового тіла шапинкового гриба. Відпрепаруйте частину гіменофору і розгляньте під мікроскопом. Замалюйте побачене.


4 Зробіть висновки по роботі.


Лабораторна робота 17

Тема. Нижчі рослини. Водорості. Відділи зелені, діатомові, харові, бурі, червоні водорості.

Мета: вивчити будову та замалювати представників зелених водоростей з порядків хпамідомонадових та вольвоксових: а)хламідомонаду; б) пандорину; в) вольвокс;

представників відділів діатомових та харових: а) навікулу; б) пінулярію; в)хару ламку; представників відділу бурих водоростей: а) фукус; б)ламінарію цукрову;

представників відділу червоних водоростей: а) церамію червону; б) кароліну.

Обладнання: мікроскоп, вологі препарати водоростей.

Хід роботи

1 Пропоновані для вивчення представники відділу зелених водоростей є характерними представниками наших водойм. Найчастіше їх можна зустріти в тимчасових калюжах, ставках, озерах. У водоймах з проточною водою вони майже не зустрічаються. У водних екосисТема. х ці представники відіграють не останню роль, включаючись у харчові ланцюги та збагачуючи воду киснем. На рисунку 1 зображені представники двох порядків -хламідомонадових та вольвоксових.




Рисунок 1 – Водорості відділу зелених:1,2,3 – представники порядку хламідомонадових; 4 – пандорина; 5 – вольвокс

2 Діатомові водорості цікаві тим, що утворюють навколо клітини жорсткий скелет. Під мікроскопом ці водорості добре відрізняються саме за наявністю такого скелета (рисунок 2).

Розгляньте під мікроскопом та замалюйте характерну будову клітини навікули та пінулярії.



Рисунок 2 - Навікула (зліва) та пінулярія (справа)


Інший представник відділу харових - хара ламка - звичайний мешканець наших водойм, має кущисту форму, жорстка на дотик, тому що клітинні стінки просичені сполуками кальцію та кремнію (рисунок 3).




Рисунок 3 - Хара ламка: 1 - ризоїди; 2 - жіночі статеві органи (архегонії); 3 - чоловічі статеві органи (антеридії)


3 Представники відділу бурих водоростей - мешканці моря. Відіграють суттєву роль в екосисТема. х як джерело їжі, в хащах цих водоростей ховаються риби тощо. У господарській діяльності людини використовуються як джерело йоду, сировину для отримання альгінової кислоти, речовин, що використовуються в медицині тощо (рисунок 4)





Рисунок 4 - Бурі водорості:1 - фукус пухирчастий;

2- ламінарія


4. Водорості з відділу червоні також мешканці морів та океанів. На рисунку 5 зображений мешканець Чорного моря, що зустрічаються там всюди – кароліна.





Рисунок 5 - Гілочка кароліни


Лабораторна робота 18

Тема. Відділи - мохоподібні, папоротеподібні, хвощеподібні, плауноподібні

Мета: вивчити характерні ознаки рослин вищезазначених відділів, ознайомитися з деякими конкретними представниками.

Обладнання: гербарні зразки, мікропрепарати внутрішньої будови рослин, спори вищих спорових.

Хід роботи

1 Розгляньте гербарні зразки мохоподібних.

Визначте надземні структури, підземну частину рослини (рисунок 1).

Замалюйте зовнішню будову зозулиного льону, позначте морфологічні структури.





Рисунок 1 - Зовнішній вигляд зозулиного льону - чоловічого гаметофіту (зліва) та жіночого (справа):

1 - ризоїди; 2 -"стебло"; 3 - "листя"; 4,5 - антеридій; 6,7 – жіночий гаметофіт, на якому розвивається спорофіт


2 Розгляньте гербарні зразки папоротеподібних. Визначте надземні структури орляка, підземну частину рослини (рисунок 2).

Замалюйте зовнішню будову папороті, позначте морфологічні структури.




Рисунок 2 - Папороть – зовнішня будова:

1-________; 2-________; 3 -________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________


3 На нижньому боці вайї знайдіть соруси, розкрийте їх. Розгляньте спори під мікроскопом.

Замалюйте фрагмент вайї з сорусами, спори та спорангії (рисунок 3).






Рисунок 3 - Соруси та спорангії орляка


4 Розгляньте життєвий цикл чоловічої папороті (рисунок 4). Зробіть відповідні позначення.





Рисунок 4 - Життєвий цикл чоловічої папороті:

1-________; 2-________; 3 -_________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________; 8-_________; 9-_________; 10 -_______; 11-_______


5 Розгляньте гербарні зразки хвоща польового.

.

Рисунок 5 - Хвощ польовий

Визначте морфологічні структури хвоща польового, замалюйте, як на рисунку 5, зробіть відповідні позначення:

1-________; 2-________; 3 -_________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________; 8-_________; 9-_________;


6 Розгляньте гербарні зразки плауна булавовидного. Визначте його морфологічні структури.

Замалюйте, як на рисунку 6, зробіть відповідні позначення.





Рисунок 6 - На поперечних зрізах показані тканини кореня, стебла та листка плауна булавовидного:

1 - епідерма; 2 - кора; 3 - ксилема; 4 - флоема; 5 - жилка;

6 - мезофіл; 7 - продихи.


Лабораторна робота 19

Тема. Відділи голонасінні та покритонасінні

Мета: вивчити особливості зовнішньої та внутрішньої будови органів представників двох відділів вищих насінних рослин.

Обладнання та матеріали: мікроскоп, постійні мікропрепарати, гербарні зразки, розпили стовбура сосни.

Хід роботи

Голонасінні та покритонасінні - перші наземні насінні рослини. Характерні умови формування голонасінних наклали певні відбитки на їх будову та розмноження.

Перш за все - це вторинний ріст, що зумовив перехід наземних рослин до багаторічності. Холодний та посушливий клімат пермського періоду палеозою сприяв змінам, що відбулися в будові листової пластинки. Вона вкривається потужним шаром воскової кутикули, утворивши хвою.

Відбуваються зміни і в розмноженні. З'являється пилок та насінні зачатки, що в цілому забезпечило надійність запліднення за відсутності води.

Наприкінці мезозою (нижня крейда) виникає і бурхливо еволюціонує відділ Покритонасінні. Це стало можливим завдяки трьом ароморфозам: квітці, подвійному заплідненню, плоду. Виконуючи дану лабораторну роботи зверніть увагу на вторинну будову стебла, специфічність будови хвої, шишок голонасінних та характерні риси будови квітки, пилку, маточки квіткових рослин.

1 Розгляньте під мікроскопом будову кінчика кореня.



Рисунок 1 - Схематична будова кінчика кореня

Позначте основні зони та структури кінчика кореня:

1-________; 2-________; 3 -_________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________; 8-_________

2 Розгляньте поперечний розпил багаторічного стебла сосни, відшукайте річні кільця, визначте за ними вік рослини. Випишіть назви структур, що позначені цифрами.




Рисунок 2 - Поперечний розпил стебла сосни

Цифрами позначені основні структури:

1- _____; 2- ______; 3 - ______; 4- ______; 5 -______; 6 -______


3 Розгляньте під мікроскопом будову хвої сосни.




Рисунок 3 - Поперечний розріз листка голонасінних - хвої


Позначте основні структури хвої:

1-_________; 2-________; 3 -________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________


4 - Розгляньте під мікроскопом будову мікростробіла сосни. Замалюйте та позначте основні елементи пилку.





Рисунок 4 - Мікростробіл сосни (зліва) та схематична будова пилку (справа)


5 Розгляньте під мікроскопом будову насінного зачатку сосни. Позначте її основні елементи (рисунок 5):

1- _____; 2- ______; 3 - ______; 4- ______; 5 -______;




Рисунок 5 - Продольний розріз насінного зачатка сосни


6 В межах відділу покритонасінних зустрічаються декілька варіантів будови стебла.

З одним з них ви вже ознайомі - це вторинна будова, що

притаманна і голонасінним. Другий варіант - це первинна будова стебла однорічних трав'янистих рослин (наприклад, люцерни). Третій - частковий вторинний ріст у вигляді пучкового камбію з судинно-волокнистими пучками (наприклад, кукурудзи).

Замалюйте характерну будову стебла кукурудзи (рисунок 6).



Рисунок 6 - Поперечний розріз стебла кукурудзи

В темному секторі добре видно судинно-волокнисті пучки.


7 Розгляньте морфологічну будову пагону та листків квіткових рослин. Більшість листків дводольних складаються з плоскої розширеної частини - пластинки, а також черешка і основи. При основі деяких листків утворюються дрібні лусковидні структури - прилистки. Частина рослин має листки без черешків, тоді їх називають сидячими. У частини рослин листки біля своєї основи розширені і охоплюють стебло, утворюючи піхву (рисунок 7).

Замалюйте та підпишіть всі позначені структури:




Рисунок 7 - Морфологічна будова листків квіткових рослин

8 Розгляньте під мікроскопом препарат анатомічної будови листка і позначте основні структури. На препараті добре видно шари клітин мезофіла: у більшості покритонасінних верхній шар клітин мезофілу утворює стовбчасту або палісадну тканину, а нижній – губчасту. Повітря проникає в міжклітинний простір крізь продихи, забезпечуючи швидкий газообмін, що необхідний для процесу фотосинтеза. Захисну функцію виконують клітини епідерми.

Крупні жилки, які добре помітні з нижньої сторони, виконують тільки транспортну функцію. Епідерма, кутикула, а також волокна, що оточують судинну систему листка, надають міцності листковій пластинці. Окрім цього, крупні жилки часто оточені коленхімою - групами клітин, що мають потовщені клітинні стінки, які також збільшують механічну стійкість листка.

Замалюйте побачене і позначте основні тканини листка.



Рисунок 8 – Анатомічна будова листка квіткової рослини


9 Використовуючи модель квітки, розгляньте будову її елементів, замалюйте та позначте їх (рисунок 9):





Рисунок 9 - Схема будови квітки


Лабораторна робота 20

Тема. Розмноження рослин

Мета: вивчити особливості розмноження у представників основних відділів рослин.

Обладнання та матеріали: мікроскоп, постійні мікропрепарати.

Хід роботи

Розмноження рослин відбувається двома основними шляхами: безстатевим та статевим. Безстатеве розмноження властиве всім рослинам. У вищих рослин частіше воно носить назву вегетативного. Таке розмноження відбувається шляхом мітотичного поділу клітин з відповідним ростом тканин та їх подальшої диференціації. Складніше протікає статевий процес. Для цього необхідно утворити гамети, здійснити запліднення, забезпечити розселення та проростання зародка. Розглянемо послідовно різні варіанти статевого розмноження, починаючи з найпримітивніших рослин - водоростей і закінчуючи квітковими рослинами.

1 У одноклітинних водоростей чітко виражено чергування безстатевого та статевого розмноження. Безстатеве протікає шляхом простого поділу клітини навпіл, а статеве через запліднення. Гаметами слугують ті ж клітини, які скинули жорстку клітинну оболонку (пелікулу). На рисунку 1 зображено безстатеве розмноження евглени зеленої, а на рисунку 2 статевий процес хламідомонади. Замалюйте ці схеми і позначте основні етапи розмноження.




Рисунок 1 - Безстатеве розмноження евглени зеленої




Рисунок 2 - Статевий процес у хламідомонади

1. _______; 2. ______; 3. _______; 4. _________;5. ______;

6._______;7._________


2 Рослини з відділу мохоподібні також розмножуються з чергуванням поколінь. Як і у водоростей статеве покоління має гаплоїдний набір хромосом і носить назву гаметофіта. Безстатеве покоління - спорофіт - представлене спорогоном, який за допомогою ніжки прикріплюється до гаметофіта (рисунок 3).



Рисунок 3 - Гаметофіт зозулиного льону


Гамети формуються у спеціальних органах: яйцеклітини у архегоніях, а сперматозоїди у антеридіях (рисунок 4).

Замалюйте антеридії та архегонії мохоподібних, позначивши основні структури.




Рисунок 4 - Архегоній - зліва та антеридій - справа:

1 - яйцеклітина; 2 - канал, по якому сперматозоїди проникають до яйцеклітини


3 Спорофіт папоротеподібних переважає в життєвому циклі. Спори дозрівають у спорангіях, що зібрані у соруси (див.рис. 3 - лаб.роб.18). Гаметофіт представлений заростком, на якому визрівають архегонії та антеридії. Нижче на рисунку 5 зображений життєвий цикл папоротей. Згадайте схему життєвого циклу папороті, замалюйте та підпишіть основні структури.




Рисунок 5 - Життєвий цикл папороті:

1 - ____ ; 2 - ____ ; 3 - ____ ;4-___;5-____;6-____;7-_____;

8-_____; 9-____; 10 -_____ ; 11 -______

4 У голонасінних з'являється пилок, що забезпечує запліднення без участі води.

Гаметогенез відбувається на мікро- та макростробілах, де відповідно формуються чоловічі і жіночі гамети. Після запилення відбувається запліднення і з зиготи формується зародок. Насіння сосни має запас поживних речовин – гаплоїдний ендосперм, що зумовило його проростання в посушливих умовах. На рисунку 6 зображений життєвий цикл голонасінних.




Рисунок 6 – Життєвий цикл голонасінних


Згадайте схему життєвого циклу сосни, замалюйте та підпишіть основні структури:

1 - ____ ; 2 - ____ ; 3 - ____ ;4-___;5-____;6-____;7-_____;

8-_____; 9-____; 10 -____ ; 11 -_____; 12 - _____; 13 - ___

5 Квіткові рослини мають схожу будову чоловічого гаметофіта, але пилок набагато різноманітніший за формою та розмірами. Розгляньте під мікроскопом на великому збільшенні пилок на приймочці маточки і замалюйте побачене.

Запліднення теж суттєво відрізняється і носить назву подвійного (рисунок 7). Замалюйте схему запліднення покритонасінних, як показано на малюнку.





Рисунок 7 - Запліднення у квіткових рослин

А - ріст пилкової трубки: 1 - приймочка; 2 - пилкове зерно; 3 - стовпчик; 4 - зав'язь; 5 - насінний зачаток;

Б - входження пилкової трубки в насінний зачаток:

6 - центральна клітина; 7 - яйцеклітина; 8 - мікропіле;

9 -інтегументи; 10 –спермії;

В - запліднення


8 Насіння квіткових теж має складнішу будову. Тут формується вторинний ендосперм з триплоїдним набором хромосом та сім'ядолі, які мають додатковий запас поживних речовин.

Розгляньте під мікроскопом будову зернівки пшениці та зробіть відповідний малюнок.



Рисунок 8 - Поздовжній розріз зародка пшениці (клас однодольні): 1 - стебельце; 2 - брунечка; 3 - листочок; 4 - корінець; 5 - сім'ядоля, що має назву щиток; 6 – ендосперм


9 Зробіть висновки по роботі.


Лабораторна робота 21

Тема. Основні родини квіткових рослин

Мета: ознайомитися з основними представниками різних родин рослин класу дводольні.

Обладнання: малюнки, фотографії рослин та гербарні матеріали.

^ Хід роботи

1 Ознайомтесь з основними ознаками одно- та дводольних рослин, складіть таблицю основних відмінностей між цими двома класами.

Покритонасінні панують у рослинному покриві на всіх континентах. Квіткових нараховується понад 250 тисяч видів і ця цифра дуже приблизна, вважають, що їх значно більше - до 300 тисяч. Відділ покритонасінних рослин поділяється на два

класи – дводольні та однодольні.

Класи дводольних і однодольних поділяють на підкласи, які об`єднують в порядки, родини, роди та види. Ці групи організмів в сисТема. тиці називають таксонами. Розрізняють також проміжні таксони. Клас дводольні охоплює близько 325 родин, 10 000 родів та до 180 000 видів. Однодольні значно поступаються дводольним за цими показниками: 65 родин, близько 3 000 родів і не менш 60 000 видів.

Основні відмінності між дводольними та однодольними рослинами


Дводольні

Однодольні

Зародок звичайно з двома сім`ядолями, іноді з однією, зрідка 3 - 4 сім`ядолі

Зародок з однією сім`ядолею

Листки із сітчастим жилкуванням, рідше з дуговим

Листки звичайно з паралельним жилкуванням, зрідка дугове і дуже рідко сітчасте

Первинний (зародковий) корінець розвивається в головний корінь, від якого відходять бічні корені і формується стрижнева коренева сисТема. , але у багатьох трав`янистих форм коренева сисТема. мичкувата

Первинний корінець рано відмирає, замінюючись системою додаткових коренів, що утворюють мичкувату кореневу систему

Квітки 5 - або рідше 4 - членні, лише у примітивних 3 - членні

Квітки звичайно 3 - членні, іноді 4 - або 2 - членні, але ніколи не бувають 5 - членні

Трав`янисті рослини, кущі та дерева (дуби, клени, бобові, троянди, м`ята, гарбуз, горіх, кактуси, фіалки, жовтеці, маки та інші)

В основному трав`янисті рослини, деякі дерева (пальми, лілеї, орхідеї, злакові, іриси, крокуси, цибуля, нарциси та інші)


2. Ознайомтесь з нижчевикладеним матеріалом та заповніть таблицю:

Основні родини квіткових рослин

Назва родини,

виду

Чисельність родини, виду

Особли-

вості будови

Поши-рення

Практич-

не зна-

чення

Інше (най-

цікавіше)



















1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”/Укладачі: С. М. Шевченко, О. М. Яхненко....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт, та практичних занять з дисципліни «Гігієна праці»
Методичні вказівки до лабораторних робіт, та практичних занять з дисципліни «Гігієна праці» для студентів 3,4 курсів денної форми...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни “Управління фінансовою санацією підприємств” / Укладач І. Й. Плікус....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять на тему «Кредитування» з дисципліни "Фінанси підприємств" / укладачі: В. Г. Боронос,...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни "Основи менеджменту" / Укладачі: О. Ф. Балацький, Ю. В. Тараненко....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМіністерство освіти І науки україни херсонський економічно-правовий інститут кафедра загальноюридичних дисциплін методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з дисципліни «Банківське право»”/ Укл. Башинський А. А. – Херсон:...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять, самостійної роботи, виконання контрольних робіт із дисципліни...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки для проведення практичних занять
Методичні вказівки для проведення практичних занять та організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Менеджмент персоналу"/Укладач:...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення курсу практичних занять
Методичні вказівки до проведення курсу практичних занять з дисципліни «Гроші та кредит» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи