2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” icon

2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”




Назва2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”
Сторінка7/9
Дата29.06.2012
Розмір1.94 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

^ Надряд скати. Загальна кількість видів цих хрящових риб - до 340. Скати мають своєрідну форму тіла. Вони зжаті в спинно-черевному напрямку. Така форма тіла свідчить про придонний спосіб життя. Лише деякі з них живляться в товщі води планктоном. На відміну від акул. у скатів зяброві щілини розташовані на черевному боці, а не по боках. Зуби шипоподібні, а не гострі як леза. Довжина тіла коливається від кількох сантиметрів до 6 - 7 м. Скати зустрічаються як в теплих, так і в холодних водах. Багато з них мешкають переважно біля берега на невеликих глибинах. Але є і глибоководні - до 2500 - 2700 м. Окремі види живуть навіть у прісній воді.

Цікавим є ряд електричні скати. Електричні органи розташовані по боках тіла між головою та грудними плавцями. Побудований орган за принципом електричної батарейки. Поодинокий розряд триває 0,03 сек. Найчастіше скат проводить серію ударів - від 12 до100. Напруга струму складає 8 - 220 вольт. Ряд нараховує близько 30 видів. Звичайний електричний скат, який мешкає у східних водах Атлантики та Середземному морі. Це малорухлива риба, що полює за допомогою електричних розрядів. Коли на ската наступити або взяти до рук, то сила удару звичайно не смертельна, але відчутна.

Інші цікаві скати належать до ряду хвостоколоподібних. В першу чергу це найкрупніші в наш час скати - велетенський морський диявол або манта та мобул. У мант ширина тіла досягає 6,6 м, а вага до 2 т. мешкають в тропічних водах всіх океанів. М‘ясо досить смачне, але полювання на них небезпечне. Загарпунені скати довго ведуть боротьбу і здатні тягти моторні човни навіть разом з якорем. Мобули мають дещо менші розміри. Ширина їх тіла досягає 5,2 м і важать вони близько тони.

В Чорному морі мешкає скат морська лисиця, де зустрічається навіть на глибині до 100 м. Морські лисиці відносяться до ряду скатоподібних, або ромботілих скатів. Самки можуть досягати 125 см, а самці 70-85 см довжини.

Інший скат, який мешкає також у Чорному морі, морський кіт або хвостокол. Він належить також до ряду хвостоколоподібних. Назва ряду походить від потужного виросту на хвості. Це небезпечна зброя. Різкими ударами хвоста скат може наносити страшні рани. У тропічних видів цей шип також і отруйний. Відомі смертельні випадки при пораненні цими шипами людей.

^ Надряд суцільноголові або химерові. Це нечисельна група, яка ззовні мало схожа на хрящових риб. Але встановлено їх походження від давніх акул. Вони зберігають хорду з ледь помітними зачатковими хребцями. Луска майже відсутня. Їх розміри коливаються від 60 см до 2 м. Мешкають на великих глибинах Тихого та Індійського океанах і відсутні в помірних та холодних водах. Ведуть придонний спосіб життя. Відомо близько 30 видів.

Поблизу берегів Західної Європи мешкає химера європейська, яка тримається на глибині 1000 м. В Новій Зеландії зустрічається каллоринх. Його м‘ясо смачне, але тільки в свіжому вигляді, як і в багатьох акул, через деякий час воно починає тхнути аміаком.

^ Клас кісткові риби

Клас кісткові риби включає два підкласи: лопастепері і променепері. Підклас лопастепері більш давня за походженням група риб. Їм притаманні риси примітивної будови. Частково зберігається хорда, є спіральний клапан. Серед них є хижаки, такі, як надряд кистепері риби і молюскоїди - надряд дводишні риби.

Серед кистеперих риб до наших часів дожив лише один вид - латимерія. Назва цих риб походить від видовжених парних плавців, які дуже скидаються на парні кінцівки наземних хребетних. Ще в палеозої одна з груп кистеперих перейшла на дихання атмосферним повітрям за допомогою парних ніздрів та легень. Саме ця група дала початок наземним хребетним близько 300 млн. років тому в карбоновому періоді. Сучасна латимерія мешкає у водах Коморських островів між Мадагаскаром та Африкою на глибинах до 390 м.

Інша група - дводишні риби - це залишки чисельної в палеозої групи, які в наш час представлені 6 видами рогозубоподібних. Розповсюджені вони в Південній Америці, тропічній Африці та Австралії. Це прісноводні риби, які мешкають у пересихаючих сезонних водоймах. Назва походить від здатності дводишних використовувати для дихання і зябра і справжні легені. Цікавим є мешканець австралійських річок рогозуб. Під час посухи, коли водойми пересихають, рогозуби почувають себе відмінно, переходячи на легеневе дихання. Зарившись у мул, вони чекають сезону дощів. Інші риби з родини лусковиків, наприклад, африканський лусковик - під час посухи із слизу будує захисний кокон. Ще один африканський вид цієї родини великий протоптер досягає 2 м в довжину. Протоптери також під час посухи зариваються у грунт і використовують легені для дихання.

Підклас променепері складає 95% всіх риб, які існують в наш час. Поділ цієї групи риб на ряди ще остаточно не встановлено, тому розглянемо найбільш відомі з них з короткими характеристиками окремих видів.

^ Ряд осетроподібні. Це досить давня група риб, яка відома ще з юрського періоду. Хорда в них зовсім не костеніє, хребці слабо розвинені. Череп хрящовий, уздовж тіла тягнуться ряди кісткових пластинок. Передня частина голови витягнута у рострум. Тому часто осетрових називають ще хрящокостними рибами. Ззовні вони схожі на акулових риб, але звичайно не споріднені з ними. Поширені осетрові виключно в Північній півкулі.

Найбільших розмірів серед всіх представників ряду досягають білуги та калуги. Білуга є мешканцем Каспійського, Чорного та Азовського морів. При довжині тіла 4 - 5 м вона досягає 1 т ваги у віці в 65 - 70 років. Звичайно середня промислова вага самців та самок складає відповідно 70 та 125 кг. Калуга розповсюджена на Далекому Сході. За розмірами та вагою дещо поступається білузі.

Найдрібнішою серед осетрів є стерлядь. Вона широко розповсюджена в річках Півдня України. Окремі екземпляри виловлювалися навіть в середній течії Сейму (Північно-Східна Україна). Севрюга відрізняється від усіх осетрових видовженим рилом, яке складає 60% довжини голови. Нерест відбувається в річках, а молодь скатується в моря на нагул.

^ Атлантичний осетер - одна з крупних річкових риб, яка досягає 3 м і ваги більш як 200 кг. Цей осетер є трагічним прикладом негативного впливу людини на природу. Ще в ХІХ столітті він зустрічався в річках Європи та Північної Америки і був промисловою рибою. До середини ХХ століття ця риба практично зникла. Залишилося, як вважають, не більше 1000 особин у басейнах річок Чорного моря.

^ Російський осетер - мешканець басейнів Каспійського, Чорного та Азовського морів. В Україні цей осетер на нерест піднімається по Дніпру, Дністру, Південному Бугу.

Осетрові є промисловими рибами. Їх м’ясо якісне і смачне, а ікру подають до столу як делікатесну і надзвичайно поживну страву. Найбільш цінних осетрових розмножують штучно.

^ Ряд оселедцеподібні Риби цього ряду у більшості мають здавлене з боків сріблясте тіло, яке вкрите циклоїдною лускою. Цікаво те, що на боках не видно бічної лінії, бо в лусці немає відповідних отворів. Живляться оселедці планктоном. Ряд поділяють на три родини, серед яких найбільше практичне значення мають родини оселедцевих та анчоусових.

Оселедцеві - це зграйні риби і широко розповсюджені аж до Арктики. Ці риби дають близько 20% світового вилову риби. З основних видів можна відмітити оселедець океанічний, оселедець тихоокеанський, сардина, або івасі, оселедець -чорноспинка, сординела, оселедець чорноморський, оселедець керченський (азовський), кілька, або тюлька, шпрот чорноморський. З родини анчоусових слід відмітити найпоширенішого анчоуса європейського. Крім того анчоус чорноморський, або хамса - найбільш чисельна морська риба. Хамса азовська, наприклад, має найбільшу жирність - до 23-28%. Згадані види анчоусів мають промислове значення.

^ Ряд лососеподібні. Риби з цього ряду схожі з оселедцевими, але на тілі помітна бічна лінія. Скелет голови має хрящову тканину, а у деяких ще зберігається хорда. До ряду включають чотири підряди: лососевидні, харіусовидні, корюшковидні та щуковидні. Коротко розглянемо основні родини.

^ Родина лососеві. Це прохідні та прісноводні риби північної півкулі. Одним з найпоширенішим видом є кета. Звичайно мешкає в далекосхідних морях, а на нерест піднімається в річки Колиму, Індигірку, Лєну, Амур. Здійснює далекі міграції на відстань до 2000 км.

Горбуша - до 70 см довжини. Мешкає в районах Командорських, Курильських островів та о. Сахалін. Її міграції менш протяжні, ніж у кети і піднімається вона в річки недалеко.

^ Сьомга, або лосось благородний є мешканцем північних морів Атлантичного океану. Досягає довжини до 1,5 м і ваги 39 кг. Це цінна промислова риба, запаси якої постійно зменшуються.

^ Лосось чорноморський - до 110 см і вагою 24 кг. Прохідна риба і охоче селиться в озерах та струмках. На початку травня йде на нерест у річки. Кумжа дуже схожа із сьомгою. Має кілька різновидів. Її карликову форму називають форель, яка мешкає в гірських озерах, річках, струмках. Має велике промислове значення і тому її розводять також штучно. Форель озерна поширена в північних холодних озерах. Форель струмкова є різновидом чорноморського лосося і мешкає в гірських озерах та струмках України. Форель райдужна походить з Північної Америки. Слід відмітити також цінні види лососевих такі, як сиги, лосось каспійський, омуль байкальський.

Частина видів є осілими і прісноводними, як, наприклад, лосось дунайський, або таймень дунайський.

Родина харіусові включає риб річок із швидкою течією та холодних озер Європи, наприклад харіус європейський. До родини корюшкових відносяться невеличкі зграйні риби. Це корюшка звичайна, яку розводять також штучно та промисловий вид мойва.

До родини щукових відносять невелику кількість хижих риб - всього 5 видів. Основним представником є щука звичайна, спіймати яку кожний рибалка і малий, і великий вважають за честь. Це швидкоростуча риба, м‘ясо якої дієтичне, бо містить всього 2 - 3% жиру. Існує багато легенд про вік, розміри та агресивність щук. Звичайно вік щук не перевищує 20 років, і її розміри - близько 1,5 м з масою 35 кг.

^ Ряд коропоподібні До цього ряду відносять риб з циклоїдною лускою, а у деяких тіло голе. Серед цікавих представників слід відзначити харациновидних риб, які населяють прісні водойми тропічної Африки та Америки. За красиве забарвлення та відносно малі розміри деякі види тримають в акваріумах. Це сумнозвісні піраньї та тетри вогняні, неонові рибки, тернеції тощо.

До цього ряду відносять електричних вугрів, який мешкає у водах Амазонки та її притоках. Вони досягають 1 - 3 м довжини. На головному кінці міститься позитивний полюс, а на хвості негативний. Найбільша напруга сягає 650 в, а сила струму близько 0,5 - 0,75 а. При такій потужності електричних ударів людина може втратити навіть свідомість.

Риби з родини короповидних широко представлені в наших водоймах. Це піскар, плітка, сазан, або дикий короп, краснопірка, лящ, лин, густера, в‘юн, щипівка, карась золотий, карась сріблястий тощо. Часто для зариблення водойм використовують гібридну форму короп-карась. З карася сріблястого близько 2000 років тому у Китаї була отримана селекційна форма - золота рибка, яка є однією із найулюбленіших акваріумних риб. Зараз відомо понад 15 порід цієї рибки, тривалість життя яких 35 - 40 років. З інших мешканців наших акваріумів можна відмітити расбори, даніо реріо, брахіданіо та малабарський даніо, а також африканський лабео.

У ставках та інших водоймах України з‘явилися акліматизовані види. Це амур білий - виходець з Далекого Сходу, товстолобик - «житель» Східної Азії. З інших риб можна відзначити підвид плітки - тараню та рибця чорноморського, які мешкають на опріснених ділянках морів та в річках.

^ Ряд сомоподібні. У риб з цього ряду відсутня луска. Рот озброєний кількома парами вусиків. Їх розміри коливаються від кількасантиметрових карликів до трьохсоткілограмових особин 4 - 5 м довжини. Більша частина видів є мешканцями субтропічних та тропічних вод всіх континентів. Сом звичайний, або європейський може досягати довжини 5 м і ваги 300 кг. Є відомості, що у Дніпрі в 30-х роках був спійманий екземпляр вагою 420 кг. Сом є типовим хижаком і поїдає все, що здатний проковтнути - рибу, птахів, водяних щурів тощо. М‘ясо жирне і смачне і вживається у різному вигляді. Живе 80 - 100 років. В акваріумах розводять невеличких сомиків з родини каліхтових - корідораси та каліхти.

^ Ряд окунеподібні. Найкрупніший ряд, який містить близько 150 родин з 6 000 видів. До родини окуневих відноситься наш окунь звичайний. Це типовий хижак, який полює наздоганяючи жертву. Ктеноїдна луска зменшує тертя об воду, надаючи переваги у швидкості. Може досягати ваги 3 кг. Окунь небажаний гість у ставках із штучним риборозведенням, бо з‘їдає майже всю ікру та мальків.

^ Судак звичайний поширений по всій Україні і є цінною промисловою рибою. Йорж частенько є об‘єктом підлідного лову. Серед морських мешканців слід відзначити ставридових і серед них ставриду середземноморську та її підвид ставриду чорноморську. Інший вид - султанка звичайна, або барабулька - є також мешканцем Чорного моря. Бризкуни водойм Бірми, Індії, Індонезії, Філіппінських островів оригінально полюють на комах, збиваючи їх краплями води, які вибризкують з рота.

До окуневих відносяться і риби-причепи. Їх спинний плавець видозмінився у присосок. За його допомогою причепи прилипають до акул, китоподібних, черепах і подорожують на значні відстані. Також відомі бички, які є об‘єктом найпоширенішого аматорського рибальства, скумбрії, пеламіди, тунці, меч-риби, які досягають ваги 400 - 500 кг та інші.

Найбільш зацікавлені можуть додатково ознайомитися з рибами з рядів камбалоподібних, скорнеподібних, вудильникоподібних, голотілоподібних, карпозубоподібних, вугреподібних та інших.


^ Екологія риб

Риби - первинноводні мешканці, тому ті, чи інші властивості та показники води зумовлюють придатність середовища існування. До таких властивостей відносять: 1) прозорість; 2) температура; 3) наявність газів та солей; 4) тиск; 5) течії та їх напрямок тощо.

Так, прозорість впливає на успішність пошуку їжі за допомогою органів зору. Світло також впливає на статеве дозрівання риб та їх готовність до нересту. При недостатньому освітленні у риб виникають авітамінози (недостатність вітамінів в організмі). Температура впливає практично на всі боки метаболізму риб. Це живлення, розмноження, ріст, розвиток, травлення, кровообіг, активність рухів та інші фізіологічні процеси. Граничні температури, при яких живуть риби, становлять 31 - 45ОС для тропічних видів. Арктичні види риб живуть при досить низьких температурах. Так, наприклад, нерест щуки, в‘язя, окуня проходить при 4 - 5ОС.

Одним із важливих показників води є розчинений кисень. Найбільше кисню у верхніх шарах водойм. Температура види також впливає на його кількість. Так у холодній воді кисню більше, ніж в теплій.

З прісноводних риб найбільше кисню потребують форель, кумжа. Риби стоячих водойм - сазан, плітка, йорж, окунь - задовольняються втричі нижчою його кількістю. А карась та лин взагалі потребують мінімум кисню. Часто при зимівлях риб кисню у водоймі стає недостатньо. Тоді виникає задуха. В цей відповідальний період необхідно допомогти рибам, прорубуючи ополонки для надходження кисню до води.

Риби дуже негативно реагують на підкислення води і намагаються уникнути кислої ділянки водойми. Важливого значення набуває солоність, яка зумовлює щільність води. Різниця осмотичного тиску прісної та солоної води не дозволяє багатьом рибам змінювати водойми з прісної на морську і навпаки.

За відношенням до солоності води риб поділяють на такі екологічні групи: морські, прохідні, напівпрохідні та прісноводні. Морські все життя проводять у солоній воді. Це, наприклад, акули, скати, химерові, сардини, камбали, макрелі тощо. Прохідні риби основну частину життя проводять у морі, а на нерест йдуть у річки, або навпаки (річкові вугри) - лососі, кета, горбуша тощо. Напівпрохідні живуть у гирлах річок, де морська вода частково опріснена, а зимують і розмножуються в річках - лящ, сазан, сом, судак тощо. Ці риби також можуть жити осіло в прісних водоймах. Прісноводні риби живуть виключно в прісній воді, не виходячи в моря.

Певні види риб по-різному розташовуються у товщі води. За цією ознакою їх також поділяють на групи. Так пелагічні риби надають переваги відкритим водним просторам, а прибережні, або літоральні живуть на мілководдях з багатою харчовою базою. Окрему групу складають глибоководні, або абісальні риби, які мешкають у вічному мороці на глибинах до 10 000 м. Звичайно, зовнішність, форми, забарвлення цих груп риб суттєво відрізняється. Так, пелагічні риби мають торпедоподібне тіло і є чемпіонами в швидкостях пересування. Меч-риба при нанесенні удару - 90 км/год, летючі риби при виході з води - 65 км/год, блакитні акули - 42 км/год Їх забарвлення неяскраве. Навпаки, прибережні риби мають різноманітну форму тіла. У камбали та скатів воно сплюснуте, у морської голки - витягнуте, у інших має форму диску тощо. Забарвлення буває яскравим та строкатим. Плавають літоральні риби порівняльно погано. Глибоководні риби або сліпі, або навпаки мають телескопічні очі, величезну пащу з потужними гострими зубами та цілий ряд пристосувань для витримування величезного тиску. В прісних водоймах поділ риб за розміщенням у товщі води досить умовний. В прибережній зоні частіше зустрічаються окунь, щука, лин, плітка, густера, карась, в‘язь. Донними рибами є лящ, йорж, сом, піскар, стерлядь тощо.

За способом добування їжі риб також умовно можна поділити на хижих та мирних. З наших хижих риб можна назвати щуку, судака, окуня, голованя, сома тощо. В морях їх перелік більш широкий. Це акули, окуні, лососеві, тріска тощо. Полювання може відбуватися із засідки, як, наприклад, це роблять щуки. Або, маючи переваги в швидкості, наздоганяючи жертву - окуні, тріска, акули. Інші хижаки намагаються «обдурити» легковірних риб. Лежачи на дні, вони рухають вусиками, імітуючи червів, або як риби-вудильники, смикаючи видозміненим плавцем, який схожий на маленьку рибку.

Мирні риби звичайно не чисті вегетаріанці. Крім рослинної їжі в їх раціоні багато безхребетних. Живляться ці риби планктоном або на дні. Деякі риби полюють на комах, як це, наприклад, робить форель.

У водних екосисТема. х риби займають провідні трофічні рівні, складаючи велику групу консументів.




Рисунок 1 - Схема кругообігу речовин та харчових ланок в екосисТема. х водойм.

Значення риб у житті людей важко переоцінити. На першому місці звичайно стоїть їх господарська цінність, як джерела харчового білка. Риболовний промисел відомий ще з доісторичних часів. На археологічних розкопках селищ людей кам‘яної доби знаходять кісткові гарпуни, грузили для сіток, залишки риб. Навіть в наші часи для народів, які живуть по берегах холодних морів риба є майже єдиним джерелом їжі. Серед всієї продукції солоних та прісних водойм чільне місце належить саме рибам. М‘ясо цих тварин містить 20 - 40% білків та жирів. Високий ступінь їх перетравлення - жирів 91%, а білків - 97%. Крім цього у риб‘ячому м‘ясі багатий набір вітамінів А,В, D та мікроелементів - йоду, марганцю, сірки, заліза, фосфору, кальцію тощо.

З метою масового вилову риби застосовують промислове риболовство у місцях її скупчення. Так, в Україні основними промисловими видами риб є морські риби - ставрида, скумбрія, хамса, оселедці азовські, бички, білуга, севрюга, осетер.

Але рибна промисловість нашої країни не обмежується лише виловом, а і здійснює риборозведення та акліматизацію нових видів риб. У більшості районів побудовані спеціальні ставкові господарства, де вирощують окремі види риб. Це штучно отримані породи сазана - короп та різновид кумжі - форель. Успішно акліматизовані в наших ставках азіатські види - товстолоб, білий амур.

Провадиться наукова робота з отримання продуктивних гібридів. Так, гібрид білуги та стерляді - бестер - вдало поєднав смакові якості стерляді та великі розміри білуги. Схрещування коропа та карася дало гібридну форму короп-карась, названий золотим гібридом. Також були проведені досліди по гібридизації сазана і коропа, сазана і лина, лина і карася. Гібриди швидко ростуть і більш стійкі до несприятливих умов. Деякі з них стали промисловими.

Певне місце в житті людини займає спортивне рибальство. Рибалки отримують справжнє задоволення від бажаних результатів, милуються красою природи. Можливо в певних ситуаціях у них не підніметься рука на каліцтво та знищення цієї краси.

Не можна не згадати естетичного значення акваріумного рибоводства. Утримання та розведення риб у наших домівках потребує неабияких знань біології та вмінь у розведенні риб. Звичайно. початківці починають з утримання та розведення живородних риб, як більш невибагливих. Потім поступово переходять до більш складних методик розведення, отримуючи непідробну насолоду від результатів своєї праці. Крім того, акваріум допомагає підтримувати мікроклімат в квартирі, регулюючи вологість повітря, надає оригінальності інтер‘єра житла.


Лабораторна робота 30

Тема. П/т хребетні, клас амфібії – будова, розвиток та різноманітність

Мета: розглянути особливості будови та розвитку представників класу Земноводні.

Обладнання: вологі препарати тварин, скелети жаб, натурні об‘єкти, обладнання для розтину.

Хід роботи

В карбоновому періоді палеозойської ери на суші буяли вищі спорові рослини. Атмосфера нашої планети швидко насичувалася киснем. За цих умов великі харчові ресурси суші були дуже заманливими, але недосяжними для водних хребетних. Безхребетні ж на цей час досить успішно просувалися вглиб заростей - кільчаки, молюски, багатоніжки, хеліцерові, комахи. Тому при вдалій спробі переключитися на наземну рослинну або тваринну їжу, ці перші хребетні отримали б значні переваги в конкурентній боротьбі за місця існування. В цьому разі практично ніякої конкуренції і не було б, а тварини отримали би необмежений доступ до різноманітної їжі.

Закінчуючи знайомство з рибами, ми відзначали, що кистепері риби, які були здатні до легеневого дихання, могли деякий час існувати в умовах атмосферного повітря. Звичайно, навіть для деяких видів сучасних кісткових риб дихання повітрям не є особливою проблемою. Вугри, наприклад, можуть тривалий час повзти серед вологої від роси трави від водойми до водойми. Така азіатська риба, як анабас, здатна спираючись на парні плавці, долати по суходолу великі відстані. Головною ж проблемою - є підсихання зябер на відкритому повітрі. Тому легеневе дихання було одним із необхідних пристосувань для мешкання на суші.

Іншим важливим пристосуванням було виникнення, або перебудування ходильних кінцівок. В умовах суші при малій, порівняно з водою щільністю повітря, тіло майже в шість разів важче. Тому необхідно було перебудувати опорну систему. Дві пари грудних та черевних плавців риб стали прототипами різноманітних варіантів таких кінцівок. Одним із найдосконаліших варіантів стала рука людини, яка створила шедеври мистецтва. Разом з цим саме людська рука сіяла навколо смерть та вогонь, знищуючи як природу, так і самих людей.

Ще однією проблемою для перших наземних хребетних було швидке випаровування води з поверхні голої шкіри. Тому амфібії не мали змоги далеко відходити від водойми, періодично змочуючи шкіру і поновлюючи запас води в організмі.

Відхід від водойми також одразу ж викликав проблеми в розмноженні. Навіть при умові внутрішнього запліднення, яйця залишалися незахищеними від випаровування. Амфібії, якби далеко не відходили у нетрі сухопутних лісів, повинні були повернутися до водойми для розмноження.

В сучасній фауні налічується близько 4 000 видів амфібій. Їх поділяють на три ряди: хвостаті, безногі та безхвості амфібії. Розглянемо морфологію, анатомію та фізіологію сучасних земноводних.

1 Замалюйте скелет жаби та позначте його структури відповідно нумерації на малюнку.

1. - ________________

2. - ________________

3. - ________________

4. - ________________

5. - ________________

6. - ________________

7. - ________________

8. - ___-____________

9. - ________________

10. - _______________

11. - _______________

12. - _______________

13. - _______________

14.________________

15_________________

16.________________

Рисунок 1 - Будова скелету жаби:

2
Внутрішня будова амфібій носить відбиток сухопутного життя. На рисунку 2 показано загальний план внутрішньої будови жаби. Уважно розгляньте структури та впишіть назви позначених структур.

Рисунок 2 - Внутрішня будова жаби:

1. - ________________; 10. - _____________; 19. - ____________;

2. - ________________; 11. - _____________; 20. - ____________;

3. - ________________; 12. - _____________; 21. - ____________;

4. - ________________; 13. - _____________; 22. - ____________;

5. - ________________; 14. - _____________; 23. - ____________;

6. - ________________; 15. - _____________; 24. - ____________;

7. - ________________; 16. - _____________; 25. - ____________;

8. - ________________; 17. - _____________; 26. - ____________;

9. - ________________; 18. - _____________; 27. - _____________

3 Розмноження та розвиток амфібій відбувається з метаморфозом. На рисунку 3 показано послідовні етапи розвитку ставкової жаби від запліднення до дорослої форми. Замалюйте основні стадії постембріонального розвитку амфібії та позначте їх.




Рисунок 3 - Послідовні етапи розвитку безхвостих амфібій: 1 - запліднена ікра; 2 - пуголовок із зовнішніми зябрами; 2а - зовнішні зябра; 3 - 6 - пуголовки з внутрішніми зябрами та ротом; 7 - 8 - метаморфоз у дорослу форму

4 Складіть список видів амфібій представників місцевої фауни:

1._________________

2._________________

3._________________

4._________________

5._________________

6._________________

7._________________

8._________________

9._________________

5 Зробіть висновки по роботі.

Лабораторна робота 31

Тема. Різноманітність та класифікація амфібій

Мета: ознайомитися з основними представниками класу амфібії.

Обладнання: малюнки та фотографії представників класу амфібії.

Хід роботи

В ході роботи ознайомтесь з нижченаведеним матеріалом та заповніть наступну таблицю.


Ряд, родина

Предс-

тавник (вид)

Де меш-

кає

Чим живить-

ся

Чисель-

ність ряду

Прак-

тичне значення

Інше (най-

більш цікаве)























Земноводні нечисельний клас - всього 3 400 видів. Вони об‘єднані в три ряди: безногі, хвостаті та безхвості. За характером місць існування їх поділяють на наземних та водних. Однією з екологічних особливостей є те, що земноводні за рідким виключенням впадають у сплячку. Для них притаманне відчуття дому - хомінг. Так, більшість жаб повертаються “додому”, навіть віддалившись на сотні метрів. Живлення амфібій досить одноманітне. Це комахи та їх личинки, молюски, пуголовки, мальки риб тощо. Захисні пристосування, в основному, обмежуються захисним або пристосувальним забарвленням та формою тіла. У деяких видів шкірні залози виділяють отруту. Тепер розглянемо окремі сисТема. тичні групи земноводних.

Ряд безногі земноводні включає близько 165 тропічних видів, більшість яких веде підземний спосіб життя. Вважається, що це найдавніша група амфібій. За зовнішністю вони нагадують червів. Тіло червоподібне з кільцевими перехватами, без кінцівок та хвоста. Очі зачаткові, рот розташований знизу, барабанна перетинка відсутня. Живляться комахами та їх личинками, червами, риючи ходи у вологому ґрунті і рослинній

підстилці. Запліднення переважно внутрішнє, яйця розвиваються поза водою і лише останні личинкові стадії проходять у воді. З представників слід відзначити рибозмія цейлонського (Азія), червугу кільчасту (Північна Бразилія, Еквадор та Перу).

Ряд хвостаті амфібії. За кількістю видів їх дещо більше - близько 340. У всіх хвостатих видовжений тулуб з добре розвиненим хвостом. Більшість цих амфібій повзає або плаває і тому кінцівки недорозвинуті або майже відсутні. Лише типово наземні види швидко бігають і навіть можуть стрибати завдяки добре розвинутим кінцівкам. Загалом хвостаті зберігають ряд примітивних ознак, притаманних їх рибоподібним предкам. Це велика кількість хребців, наявність ребер подібних до ребер кісткових риб. В скелеті залишається багато хрящової тканини, відсутні ключиці тощо. У деяких хвостатих дихання залишається зябровим, або легені зовсім зникають і газообмін відбувається через шкіру. Їх розміри коливаються від кількох сантиметрів до 1,5 м.

Хвостаті амфібії майже всі мешкають в північній півкулі. Лише окремі види проникають в Африку, Південну Азію та Північну Америку. Ряд включає 8 родин різноманітних за біологією представників.

Найбільша кількість видів належить до родини справжніх саламандр. З мешканців України це тритон карпатський, тритон гірський (Карпати), тритон звичайний та тритон гребінчастий (Лісостеп, Полісся). Літом тритони живуть в стоячій або з повільною течією воді, де добре плавають. Розмножуються також у воді.

Звичайним мешканцем Європи, Малої Азії та Північної Африки є саламандра плямиста, або вогняна. В Україні живе в лісах Карпат та Західної України. Полює вночі, а вдень тримається у схованці. З водою пов‘язана менш, ніж тритони. Слиз отруйний і відповідно забарвлення попереджуюче. Для цієї саламандри притаманне живородіння. Після народження личинка потрапляє у воду, де і завершує метаморфоз. Рідка тварина занесена до Червоної книги України.

Амфібії з родини безлегеневих саламандр втратили легені у зв‘язку з мешканням у гірських струмках. Але частина субтропічних та тропічних видів знов повернулася до сухопутного способу життя. Більшість поширена в Північній Америці і частина проникла до Південної Америки.

Родина амбістомові з 35 видами мешкає тільки в Північній та Центральній Америці. Більшість видів цієї родини мають личинки, які здатні самостійно розмножуватися. Місцева назва цієї личинки аксолотль. Аксолотлів часто тримають в акваріумах, спостерігаючи за їх поведінкою та способом життя.

Родина сиренові об‘єднує всього 3 види. Ці амфібії мають лише передні кінцівки і поряд з легенями зовнішні пірчасті зябра. Мешкають в озерах, дрібних канавах США і досягають 90 см довжини. Спосіб життя їх майже невідомий.

Родина протеї має 6 видів. Вважають, що ці амфібії є личинковими формами типу аксолотлів, які втратили здатність до метаморфозу. Європейський протей мешкає в підземних водах Югославії. За середньовічними легендами це є чудовисько, яке з‘являється з надр землі, віщуючи біду. Таке незвичайне місце існування наклало свій відбиток на зовнішність протея. Це тіло довжиною 25 - 30 см м‘ясо-червоного кольору з зовнішніми зябрами і слабенькими кінцівками. Очі зовсім сховані під шкірою. Цікаво, що ця амфібія сприймає світло всією поверхнею тіла. Живиться дрібними ракоподібними, червами.

Родина амфіуми з 3-ма видами більш близька до саламандр. Найбільший представник амфіума досягає 80 - 100 см. Живуть у прісних водоймах південно-східної частини США, де живляться тритонами, пуголовками, молюсками, червами, водяними комахами, іноді рибою.

Ряд безхвості амфібії. Це найбільш високоорганізований та чисельний ряд серед земноводних. Для всіх них притаманне пересування за допомогою стрибків. Такий спосіб пересування сформував відповідну форму тіла. Це вкорочений клиноподібний тулуб з видовженими задніми кінцівками, видовження клубових кісток та витягнення кісток стопи -

передплюсни та плюсни.

Налічують близько 2 900 видів тварин з цього ряду. Їх об‘єднують в 19 родин. Безхвості переважно сухопутні форми і лише 15% вторинно перейшли до мешкання у воді. Тому у них редукується барабанна перетинка та язик, а, наприклад, у африканської шпорцевої жаби з‘являється бічна лінія і редукуються повіки.

Частина видів безхвостих є деревними формами – наприклад, квакші. Інші є риючими тваринами, закопуючись задньою частиною тулуба при допомозі задніх кінцівок. Це такі амфібії, як жаби та часничниці. Ноги в них вкорочуються і вони пересуваються скоріш кроком, а не стрибками.

Поширені представники цього ряду скрізь, крім Антарктиди. Найбільша кількість їх в Південній Америці. Розглянемо найбільш цікавих представників різних родин.

З родини круглоязикових в Україні мешкає два види. Це кумка звичайна і кумка гірська, або їх ще називають джерлянками. Відома кожному за характерним кумканням в період нересту, де влаштовує голосні “концерти”. Їх шкірні виділення отруйні, про що попереджують червоні полями на черевці. До цієї родини належить і цікава жаба-повитуха, самець якої прикріплює ікру до задніх кінцівок і виношує її до появи пуголовків. Мешкають ці амфібії у Західній Європі.

Окрему родину складають ропухи. З виду це незграбні тварини, кінцівки яких майже однакової довжини. Як вже згадувалося, ці земноводні риючі, ведуть нічний спосіб життя і у воду йдуть лише для розмноження. Слиз отруйний. На Україні мешкає три види: ропуха звичайна, або сіра, ропуха зелена, ропуха очеретяна. Найкрупніша з них ропуха звичайна, довжина якої досягає 20 см. Ропуха очеретяна мешкає на Поліссі, а інші дві зустрічаються по всій країні.

Родина часникові, або земляні жаби. Це дрібні жаби, з яких в Україні відомо 3 види і один з них жаба земляна. Може закопуватися у грунт до 1 м. Живиться комахами, слимаками, павуками тощо. Земноводні з ряду безхвостих.


Д
осить поширені амфібії з родини квакшевих. Представник цієї родини - квакша звичайна - поширена по всій Україні. На кінцях пальців цих жаб є подушечки з присосками, за допомогою яких вони спритно лазять по деревах. Інша, ще дрібніша жаба - квакша болотяна американська – поширена на Поліссі та в Лісостепу. Її розміри не перевищують 1,5 см.

Родина справжні жаби - одна з найбільших родин, яка включає близько 555 видів. Вони поширені по всьому світу, окрім холодних районів Австралії та Південної Америки. Серед справжніх жаб найдрібніші представники - до 30 мм і найкрупніші тварини цього ряду - жаба-голіаф - до 326 мм.

Одна з найкрупніших наших жаб - жаба озерна - досягає 17 см. Дещо менша за розмірами жаба ставкова - до 10 см. Самці цього виду в період розмноження мають добре розвинуті резонатори. Досить агресивний хижак. Відомі випадки заковтування нею пташенят, не кажучи вже про рибу. На зволожених луках часто трапляється жаба трав‘яна. У соснових лісах, на сухих піщаних ділянках зустрічається жаба гостроморда.

До родини піпові відносять типово водних мешканців, які втратили язик та барабанну перетинку. Ці жаби цікаві тим, що виношують ікру у комірчинах на власній спині. Зокрема так відбувається турбота про потомство у сурінамської піпи.

Шпорцевих жаб легко розводять в умовах акваріумів.

^ Значення земноводних.

В наземних та водних екосисТема. х земноводні відіграють суттєву роль. Вони є харчовими ланками в складних трофічних зв‘язках. Так, пуголовки, поїдаючи діатомові та зелені водорості, переводять їх у власну біомасу. Тепер ця їжа стає доступною хижакам вищих трофічних рівнів. Більша частина амфібій є нічними мисливцями, коли комахоїдні птахи сплять. Необхідно відмітити неабияку користь земноводних у знищенні різних шкідників. Вони значно більше поїдають комах з неприємним запахом та попереджувальним забарвленням.

Садівники Західної Європи завозили жаб та ропух з інших країн і випускали в сади та оранжереї. Так ропуха-ага була завезена з Антильських островів на Гавайські і випущена на плантації батата та цукрової тростини. Звичайно, не меншу користь приносять наші ропухи, селячись на присадибних ділянках, городах, садах. На жаль більшість населення упереджено ставиться до цих насправді беззахисних тварин. Слід ще додати користь амфібій в поїданні великої кількості як личинок комарів, так і імаго.

Здавна жаби є об‘єктом наукових досліджень. Так, видатний фізик Гальвані відкрив біоструми, саме працюючи над препаратами жаби. В наукових закладах йдуть інтенсивні дослідження по розведенню жаб у неволі. Але досліди з масового штучного розведення амфібій закінчилися невдало через високу вартість живих кормів.

Деякі країни досить вигідно торгують земноводними як продуктами харчування, як лабораторними тваринами, для утримання в акваріумах та тераріумах.

Частина земноводних занесена в список рідких та зникаючих видів. В Україні це тритон карпатський та тритон альпійський, саламандра плямиста.

Лабораторна робота 32

Тема. П/т хребетні, клас рептилії – будова, розвиток та різноманітність

Мета: розглянути особливості будови та розвитку представників класу рептілії.

Обладнання: вологі преперати, скелети ящірок, схеми та малюнки.

Хід роботи

У другій половині пермського періоду палеозойської ери серед амфібій з‘являються істоти, тіло яких вкривається рогоподібною лускою. Шкіра стає тонкою і сухою, але захищеною від випаровування води. Зовні ці хребетні були схожі на давніх амфібій. Але значно рухливіша стала голова, більш потужними були кінцівки.

Дихання плазунів повністю стало легеневим. Ребра утворили грудну клітку, а міжреберні м‘язи забезпечили, як і у всіх наступних груп хребетних, всисний тип газообміну.

Більш складної будови набувають нирки. Вони більш ретельно фільтрують кров, економлячи воду. Основним продуктом виділення стає сечова кислота, на відміну від амфібій, де основним метаболітом є розчинна у воді сечовина.

Головним стало те, що тепер цим сухопутним хребетним не потрібно було шукати воду для розмноження. Їх яйця були вкриті захисними оболонками, які надійно захищала їх вміст від висихання.

По мірі просування цих створінь вглиб суші, умови існування ставали все різноманітнішими. Відповідно ускладнювалася поведінка, виникали різноманітні форми. Частина цих хребетних переключилася на рослинну їжу, а частина залишилася страхітливими хижаками. Вони опанували сухопутне, водне та повітряне середовище і тому мезозойська ера насить назву ери плазунів.

Наприкінці крейдяного періоду більшість плазунів, і особливо крупних видів, швидко вимирає. Висунуто багато гіпотез, які намагаються пояснити причини такого швидкого кінця велетнів мезозою. Але ні одна з них не дає вичерпного пояснення таких раптових змін у фауні Землі.

На наш час з бувалої фауни цих хребетних залишилося більш як 7 000 видів. Всі вони розподілені по 4-х рядах: 1) дзьобоголові; 2) лускаті; 3) черепахи; 4) крокодили. В межах України поширено 20 видів.

1 Випишіть з вищезазначеного тексту у вигляді простого переліку найважливіші особливості будови та функціонування плазунів у зв’язку з виходом на сушу.

2 Замалюйте схему кровоносної системи рептилій та позначте її.


1.___________________

2.____________________

3.____________________

4.____________________

5.____________________

6.____________________

7.____________________

8.____________________

9.____________________


Рисунок 1 - Схема кровообігу рептилій:


3 Замалюйте будову головного мозку рептилій та зазначте характерні особливості його розвитку.





Рисунок 2 - Головний мозок алігатора: 1 - передній мозок; 2 - проміжний мозок; 3 - середній мозок; 4 - мозочок; 5 - довгастий мозок; 6 - нюхова доля.

4 Замалюйте схему будови яйця плазунів та визначте особливості, що пов’язані із мешканням на суші.



Рисунок 3 - Формування зародкових оболонок у амніот:

1 - амніон (амніотична порожнина заповнена рідиною, в якій розташовується зародок); 2 - алантоїс; 3 - жовток; 4 - зародок


5 Плазуни нашої фауни.

Розгляньте відповідні малюнки та випишіть їх видові назви:

Ряд Лускаті:

1. _______________

2.________________

3.________________

Ряд Черепахи:

1._________________________

2._________________________





Рисунок 4 - Різні види змій Північного Сходу України

Лабораторна робота 33

Тема. Різноманітність та класифікація плазунів

Мета: розглянути основних представників класу плазуни.

Обладнання: Малюнки та фотографії представників даного класу.

Хід роботи

В ході ознайомлення з нижче викладеним матеріалом заповніть наступну таблицю:


Ряд, роди

на

Предс-

тавник (вид)

Де меш-

кає

Чим живить-

ся

Чисель-

ність ряду

Практичне значення

Інше (найбільш цікаве)























Сучасна класифікація плазунів включає як існуючі види, так і вимерлі, при чому вимерлих груп значно більше. Загальна кількість рядів 17, а 13 є вимерлими.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія”/Укладачі: С. М. Шевченко, О. М. Яхненко....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт, та практичних занять з дисципліни «Гігієна праці»
Методичні вказівки до лабораторних робіт, та практичних занять з дисципліни «Гігієна праці» для студентів 3,4 курсів денної форми...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни “Управління фінансовою санацією підприємств” / Укладач І. Й. Плікус....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять на тему «Кредитування» з дисципліни "Фінанси підприємств" / укладачі: В. Г. Боронос,...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни "Основи менеджменту" / Укладачі: О. Ф. Балацький, Ю. В. Тараненко....
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМіністерство освіти І науки україни херсонський економічно-правовий інститут кафедра загальноюридичних дисциплін методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з дисципліни «Банківське право»”/ Укл. Башинський А. А. – Херсон:...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять, самостійної роботи, виконання контрольних робіт із дисципліни...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки для проведення практичних занять
Методичні вказівки для проведення практичних занять та організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Менеджмент персоналу"/Укладач:...
2759 Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять з дисципліни „Біологія” iconМетодичні вказівки до проведення курсу практичних занять
Методичні вказівки до проведення курсу практичних занять з дисципліни «Гроші та кредит» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи