Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 378.98 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Сторінка1/2
Дата29.06.2012
Розмір378.98 Kb.
ТипДокументи
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджую”

В.о. проректора з навчальної роботи,

професор ________ Ю.Т.Ахтемійчук

“____“ ______________2009 р.







довідник ДЛЯ СТУДЕНТА З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА

(модуль 2. Основи внутрішньої медицини (кардіологія, пульмонологія, гематологія, загальні питання внутрішньої медицини))

_________________________________________________________________

(структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання)


Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «внутрішня медицина» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2008).


Схвалено на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб 15 червня 2009 року (протокол №41) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 24 червня 2009 року (протокол № 16).


^ Завідувач кафедри внутрішньої

медицини, клінічної фармакології

та професійних хвороб, професор О.С.Хухліна


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор В.К. Тащук


Чернівці, 2009

Навчальна дисципліна

^ Внутрішня медицина

1. Вступ

Визначення дисципліни

Кількість навчальних годин: 225 (7,5 кредитів ЕСТS), з них: лекції - 30 годин.

Практичні заняття – 130 годин.

Самостійна робота студентів – 65 годин.

Зміст дисципліни структуровано на 4 модулі та 9 змістових модулів.


2. Структура дисципліни «Внутрішня медицина» (модуль 2. Основи внутрішньої медицини (кардіологія, пульмонологія, гематологія, загальні питання внутрішньої медицини)) та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).


Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ЕСТS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять (оцінюваних тем)

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів *

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

5

4

3

2

Модуль 2

225/7,5

4

№6-9

22

5

4

3

0

5

70


* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.


^ 3. Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП)*:

  • 3770 Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найпоширеніших терапевтичних захворювань згідно зі списком 1 ОКХ

  • 3771 Аналізувати типову клінічну картину найпоширеніших терапевтичних захворювань

  • 3774 Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найпоширеніших захворювань внутрішніх органів

  • 3775 Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і сформулювати попередній діагноз найпоширеніших захворювань внутрішніх органів

  • 3776, 3791 Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, медикаментозного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найпо­ширеніших захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях

  • 3798 (3805) Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень за умов типового перебігу найпо­ширеніших терапевтичних захворювань та їх ускладнень

  • 3801 Оцінювати прогноз життя та працездатності при найпоширеніших терапевтичних захворюваннях

  • 20153 (3803) Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб

  • 6106 (3791) Проводити первинну і вторинну профілактику найпоширеніших захворювань внутрішніх органів

  • Проводити медичні маніпуляції згідно зі списком 5 ОКХ

  • 20158 (20152) Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у терапії.


4.1. Тематичний план лекцій


з/п

Тема

Кількість годин



Гострі коронарні синдроми

2



Хронічні форми ішемічної хвороби серця

2



Артеріальна гіпертензія

2



Серцева недостатність

2



Міокардити та кардіоміопатії. НЦД

2



Порушення серцевого ритму та провідності

4



Хронічні обструктивні захворювання легень

2



Бронхіальна астма

4



Пневмонії

2



Анемії

2



Гемобластози

4



Геморагічні діатези

2

Всього

30


^ 4.2. Тематичний план практичних занять


з/п

Тема

Кількість годин



Основні симптоми кардіологічної патології та методи дослідження в кардіології (в т.ч. практикум з ЕКГ) – заняття проводиться на базі обласного кардіодиспансеру

5



Есенціальна артеріальна гіпертензія. Вторинні артеріальні гіпертензії. НЦД

6



Гострий коронарний синдром. Гострий інфаркт міокарда – заняття проводиться на базі обласного кардіодиспансеру

5



Хронічні форми ішемічної хвороби серця. Атеросклероз

6



Вроджені вади серця – заняття проводиться на базі обласного кардіодиспансеру

5



Набуті вади серця. Інфекційний ендокардит

6



Міокардити та кардіоміопатії. Перикардити – заняття проводиться на базі обласного кардіодиспансеру

5



Легеневе серце та тромбоемболія легеневої артерії. Серцева недостатність – заняття проводиться на базі обласного кардіодиспансеру

10



Аритмії та блокади серця – заняття проводиться на базі обласного кардіодиспансеру

5



Підсумкове з кардіології

6



Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології. Пневмонії

5



Хронічні обструктивні захворювання легень: хронічний бронхіт та емфізема легенів. Бронхіальна астма

10



Плеврити та плевральний випіт. Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева недостатність

5



Підсумкове з пульмонології

5



Основні симптоми гематологічної патології та методи дослідження в гематології. Гострі лейкемії

6



Хронічні лейкемії. Лімфоми та мієломна хвороба

5



Анемії

5



Гемофілії та тромбоцитопенічна пурпура

5



Підсумкове з гематології

5



Курація хворого

5



Захист навчальної історії хвороби

5



Особливості перебігу та лікування захворювань у людей похилого віку. Основні принципи медико-соціальної експертизи

5



Підсумковий модульний контроль

5

Всього

130


^ 4.3. Види самостійної роботи




Тема

Кількість годин

1.

Підготовка до практичних занять модуля. Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

55

1.1

Гіпертензивні кризи

5

1.2

Гостра судинна недостатність

2

1.3

Метаболічний синдром Х

5

1.4

Гіпертензія малого кола кровообігу

5

1.5

Муковісцидоз. Саркоїдоз

5

1.6

Рак легень

5

1.7

Бронхоектатична хвороба

3

1.8

Медикаментозна хвороба. Невідкладна допомога при анафілактичному шоці

5

1.9

ДВЗ-синдром

5

1.10

Агранулоцитоз

5

1.11

Лімфоаденопатії

5

1.12

Кровотечі, крововтрата. Гемотрансфузійна терапія.

5

2.

Написання навчальної історії хвороби

5

3.

Індивідуальна робота:

  • Доповідь реферату на практичному занятті

  • Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр

  • Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті

  • Написання тез, статей

3

4.

Самостійна курація хворих із заповненням карти обстеження пацієнта та складанням плану лікування.

2

Всього

65


^ 6.Оцінювання навчальної дисципліни студента*


Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті, засвоєння змістових модулів (проміжний контроль) – на останньому (підсумковому) занятті кожного змістового модулю. Для контролю рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, контроль виконання практичних навичок з методів обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, аналіз результатів інструментальних та лабораторних досліджень.

^ Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою і визначається кількістю тем в модулі.

Оцінка з дисципліни “Внутрішня медицина” (модуль 2) є рейтинговою та визначається з урахуванням поточної навчальної діяльності студента та оцінок засвоєння ним передбачених програмою модулів. Поточне оцінювання студентів по відповідних темах проводиться за традиційною 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка "відмінно " виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, іллюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

^ Оцінка "добре" виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання. відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

^ Оцінка "задовільно" ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

^ Оцінка "незадовільно" виставляється у випадках, коли знанння і вміння студента не відповідають вимогам "задовільної" оцінки.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється з урахуванням кількості практичних занять в кожному з модулів: в модулі 2 – 22 оцінювані теми (24 заняття).


^ Критерії оцінювання студентів при вивченні модуля 2.

Максимальні бали оцінювання студентів під при вивченні модуля 2.

^ Модуль 2. Основи внутрішньої медицини (кардіологія, пульмонологія, гематологія, загальні питання внутрішньої медицини)




Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

Змістовий модуль 4

Історія хвороби

ІРС*

№ теми

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

Макс. бал

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

*Примітка: ІРС – індивідуальна робота студентів.


Перерахунок поточної успішності студентів при вивченні модуля 2:

Оцінка “відмінно” – 5 балів

Оцінка “добре” – 4 бали

Оцінка “задовільно” – 3 бали

Оцінка “незадовільно” – 0 балів

Критерії оцінювання історії хвороби, написання якої передбачено при вивченні модуля 2:

Оцінка “відмінно” – 5 балів – написана методично вірно, без зауважень;

Оцінка “добре” – 4 бали – написана методично вірно, але окремі розділи недостатньо деталізовано;

Оцінка “задовільно” – 3 бали – мають місце окремі зауваження щодо деталізації та послідовності описання розділів, формулювання діагнозу, обгрун­тування кожного пункту діагнозу, призначеного лікування;

Оцінка “незадовільно” – 0 балів – порушено схему та правила написання історії хвороби (в цьому випадку студент має переписати історію хвороби з урахуванням зауважень викладача).

Критерії оцінювання індивідуальної самостійної роботи студента:

оцінка “відмінно” – 5 балів;

оцінка “добре” – 3 бали;

оцінка “задовільно” – 1 бал;

оцінка “незадовільно” – 0 балів.


За поточну навчальну діяльність студент може отримати максимально 120 балів. Ця оцінка обчислюється шляхом множення кількості тем, що підлягають оцінюванню, (22 теми) на бали, що відповідають оцінці “відмінно” (5 балів), з додаванням балів за написання історії хвороби на «відмінно» (5 балів) та максимальної кількості балів за індивідуальну самостійну роботу (5 балів).

^ 22 теми х 5 = 110 + 5 (за ІстХв) + 5 (ІСРС) = 120 балів.


Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості тем, що підлягають оцінюванню, (22 теми) на бали, що відповідають оцінці “задовільно”, (3 бали) з додаванням балів за написання історії хвороби на «задовільно» (3 бали) та мінімальної кількості балів за індивідуальну самостійну роботу (1 бал).

^ 22 теми х 3 = 66 + 3 (за ІстХв) + 1 (ІСРС) = 70 балів.


Підсумковий модульний контроль з модулю 2.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму даного модулю та отримали за поточну успішність не менше 70 балів.

Підсумковий модульний контроль з модулю 2 передбачає відповідь на 50 питань тестового контролю, демонстрацію виконання практичної навички (з переліку, вказаного наприкінці модулю – фізичне обстеження хворого, проведен­ня серцево-легеневої реанімації на муляжі), аналіз результатів інструментального обстеження хворого (ситуаційне завдання – розшифровка ЕКГ, рентгенограми, спірограми, аналіз крові в нормі та при патології) та усна співбесіда (4 питання та клінічна задача). Максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час модульного контролю, складає 80, при цьому максимальна оцінка за тестовий контроль – 5 балів, за вирішення ситуаційного завдання – 28 балів (ЕКГ – 20 балів, рентгенограми, спірограми, аналіз крові – 8 балів), за демонстрацію виконання практичної навички – 27 балів (обстеження хворого – 20 балів, проведення серцево-легеневої реанімації на муляжі – 7 балів) та за усну співбесіду – 30 балів (по 6 балів за кожне з 4-х питань та задачу).

Критерії оцінювання виконання практичної навички:

«відмінно» - виконано без помилок;

«добре» - виконано з несуттєвими недоліками, виправленими під час виконання самим студентом;

«задовільно» - виконано з недоліками, скоригованими викладачем;

«незадовільно» - не виконано.

Критерії оцінювання тестового контролю:

«відмінно» - вирішено 46-50 тестів – 5 балів;

«добре» - вирішено 41-45 тестів – 4 бали;

«задовільно» - вирішено 36-40 тестів – 3 бали;

«незадовільно» - вирішено 35 і менше тестів – 0 балів.

Підсумковий контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав мінімально 50 балів (не менше 3 балів за тестовий контроль, 12 балів за вирішення ситуаційного завдання (ЕКГ – 7 балів, рентгенограми, спірограми, аналіз крові – 5 балів), 15 балів за демонстрацію виконання практичної навички (обстеження хворого – 10 балів, проведення серцево-легеневої реанімації на муляжі – 5 балів) та 20 балів за усну співбесіду – по 4 бали за кожне з 4-х питань та задачу).

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряти­меться статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

^ Оцінювання дисципліни “Внутрішня медицина”

Оцінка з внутрішньої медицини виставляється студентам, яким зараховані усі 4 модулі з дисципліни, тобто на 6-му курсі.


^ Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною)


^ За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

D (добре)

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно

з можливістю повторного складання

70-119

F

незадовільно

з обовۥязковим повторним курсом

1-69


Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS наступним чином:

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.



^ Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

“5”

В, С

“4”

D, E

“3”

FX, F

“2”


Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершенні вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.


7. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю

засвоєння модулю 2:

Основи внутрішньої медицини (кардіологія, пульмонологія, гематологія, загальні питання внутрішньої медицини)


РОЗДІЛ І

^ ХВОРОБИ СЕРЦЯ І СУДИН

  1. Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору. Етіологія, патогенез. Гемодинаміка. Клінічна картина. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  2. Недостатність мітральних клапанів. Етіологія, патогенез. Гемодинаміка. Клінічна картина. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  3. Стеноз гирла аорти. Етіологія, патогенез. Гемодинаміка. Клінічна картина. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  4. Недостатність клапанів аорти. Етіологія, патогенез. Гемодинаміка. Клінічна картина. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  5. Стеноз гирла легеневої артерії. Етіологія, патогенез. Гемодинаміка. Клінічна картина. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  6. Недостатність трикуспідальних клапанів. Етіологія, патогенез. Гемодинаміка. Клінічна картина. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  7. Відкрита артеріальна протока. Гемодинаміка. Клінічна картина, діагностика. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  8. Дефект міжпередсердної та міжшлуночкової перетинок серця. Гемодинаміка. Клінічна картина, діагностика. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  9. Коарктація аорти. Гемодинаміка. Симптоматологія. Діагностика. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  10. Тетрада Фалло. Гемодинаміка. Симптоматологія. Діагностика. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  11. Інфекційні ендокардити. Етіологія, патогенез. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Диференційний діагноз. Прогноз. Лікування, профілактика.

  12. Міокардити. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

  13. Метаболічні кардіоміопатії (міокардіодистрофії). Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

  14. Кардіоміопатії. Класифікація. Патогенез порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки. Клінічна картина, перебіг та ускладнення. Можливості консервативної терапії.

  15. Перикардити. Етіологія, патогенез. Класифікація. Сухий перикардит. Клінічна картина, діагностика. Лікування.

  16. Гострий випітний перикардит. Етіологія, патогенез. Клінічна картина, діагностика. Значення рентгенівського, ЕКГ-дослідження і ехокардіографії. Лікування. Показання до пункції перикарда.

  17. Злипливий (констриктивний) перикардит. Етіологія. Механізм розвитку і особливості порушення кровообігу. “Псевдоцироз” печінки. Діагностика. Прогноз. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  18. Ішемічна хвороба серця. Поняття, фактори ризику. Класифікація. Діагностика. Первинна та вторинна профілактика.

  19. Ішемічна хвороба серця. Діагностичні критерії. Виявлення прихованої коронарної недостатності за допомогою ЕКГ-дослідження з фармакологічними пробами та пробами навантаження.

  20. Стенокардія. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Тактика терапевта. Лікування.

  21. Інфаркт міокарда. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні варіанти початку інфаркту міокарда. Діагностика. Зміни ЕКГ, картини крові, біохімічних показників. Перебіг. Інфаркт міокарда без патологічного зубця Q. Лікування.

  22. Інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q. Діагностика. Диференційний діагноз. Прогноз. Лікування, реабілітація, МСЕ. Диспансеризація.

  23. Не- Q інфаркт міокарда. Діагностика. Диференційний діагноз. Прогноз. Лікування, реабілітація, МСЕ. Диспансеризація.

  24. Ускладнення інфаркту міокарда: кардіогенний шок, порушення ритму та провідності серця, серцева недостатність, аневризма серця, тампонада серця. Постінфарктний синдром. Лікування.

  25. Кардіосклероз. Етіологія, патогенез. Клінічні синдроми. Перебіг. ЕКГ-зміни. Лікування, профілактика. Диспансеризація.

  26. Нейроциркуляторна астенія (дистонія). Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина. Основні синдроми. Діагностика. Диференційний діагноз. Лікування.

  27. Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба). Поняття, фактори ризику. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

  28. Вторинні артеріальні гіпертензії ниркового походження. Патогенез. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

  29. Вторинні артеріальні гіпертензії гемодинамічного походження. Патогенез. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Лікування.

  30. Вторинні артеріальні гіпертензії ендокринного походження. Патогенез. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Лікування.

  31. Диференційний діагноз гіпертонічної хвороби та симптоматичних артеріальних гіпертензій.

  32. Екстрасистолія. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Зміни ЕКГ. Лікування, профілактика.

  33. Аритмії, зумовлені порушенням функції автоматизму синоатріального вузла (синусова тахікардія, синусова брадикардія, синусова аритмія, синдром слабкості синусового вузла). Етіологія, патогенез. Клінічна картина. ЕКГ-зміни. Лікування.

  34. Порушення функції провідності серця. Етіологія, патогенез. Класифікація. ЕКГ-ознаки. Лікування.

  35. Синопередсердна, внутрішньопередсердна і передсердношлуночкова блокади. Етіологія, патогенез. ЕКГ-ознаки. Клінічна картина. Лікування.

  36. Серцева недостатність. Етіологія, патогенез. Характер змін гемодинаміки. Класифікація. Лікування.

  37. Серцева недостатність. Поняття про приховану серцеву недостатність. Клінічна характеристика гострої та хронічної ліво- і правошлуночкової серцевої недостатності. Діагностика. Значення додаткових методів дослідження. Лікування.

  38. Серцева недостатність. Лікування. Основні групи медикаментозних препаратів, механізми їх дії. Ускладнення медикаментозної терапії.

  39. Захворювання аорти. Сифілітичний аортит. Симптоматологія залежно від переважання локалізації процесу: аневризма аорти, недостатність аортального клапана, коронарна недостатність. Діагностика. Диференційний діагноз. Лікування. Показання до хірургічного лікування.


^ РОЗДІЛ ІІ

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ


  1. Хронічний бронхіт. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Методи дослідження функції зовнішнього дихання. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика, МСЕ.

  2. ХОЗЛ. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Методи дослідження функції зовнішнього дихання. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика, МСЕ.

  3. Пневмонія. Етіологія. Класифікація. Клінічна картина. Діагностичні критерії. Диференційний діагноз. Ускладнення.

  4. Плеврити. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Лікування. Показання до проведення плевральної пункції.

  5. Гострий ексудативний плеврит. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  6. Осумкований плеврит. Патогенез. Клінічна картина, діагностика. Лікування. Показання до плевральної пункції.

  7. Бронхоектатична хвороба. Етіологія, патогенез. Клінічна картина. Діагностичні критерії. Лікування. Показання до хірургічного лікування. Профілактика.

  8. Абсцес і гангрена легенів. Етіологія, патогенез. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

  9. Емфізема легенів. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Лікування, профілактика.

  10. Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез. Класифікація. Діагностичні критерії. Диференційний діагноз із захворюваннями, що супроводжуються синдромом бронхіальної обструкції.

  11. Контролююча терапія бронхіальної астми. Лікування залежно від ступеня важкості бронхіальної астми.

  12. Ускладнення бронхіальної астми. Астматичні стани, критерії діагнозу та стадії перебігу. Невідкладна допомога. Лікування бронхіальної астми в міжприступному періоді. Профілактика, МСЕ.

  13. Рак легені. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Лікування. Можливості хірургічного лікування.

  14. Легенева недостатність: обструктивна, рестриктивна, змішана. Патогенез гіпертензії малого кола кровообігу. Ступені тяжкості. Діагностика. Лікування.

  15. Хронічне легеневе серце. Механізм розвитку. Клінічна картина. Діагностичні критерії гострого та хронічного легеневого серця. Лікування, МСЕ.

  16. Медикаментозна хвороба. Етіологія, патогенез. Клінічні варіанти. Лікування, профілактика.

^ РОЗДІЛ ІІІ

ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВІ ТА ОРГАНІВ КРОВОТВОРЕННЯ


  1. Залізодефіцитні анемії. Етіологія, патогенез. Основні клінічні синдроми. Діагностика. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

  2. В12-(фолієво)-дефіцитні анемії. Етіологія, патогенез. Клінічні синдроми. Діагностика. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

  3. Гіпо- і апластичні анемії. Етіологія, патогенез. Основні клінічні синдроми. Лабораторна діагностика. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

  4. Гемолітичні анемії. Механізм гемолізу і основні причини розвитку. Класифікація. Клінічна картина. Діагностичні критерії. Лікування.

  5. Гемобластози. Сучасні погляди на етіологію та патогенез. Класифікація. Основні клініко-гематологічні синдроми.

  6. Гострі лейкемії. Класифікація. Клінічна картина. Лабораторно-морфологічна діагностика. Перебіг та ускладнення. Прогноз. Лікування.

  7. Еритремія. Основні клінічні синдроми. Стадії перебігу. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Прогноз. Лікування.

  8. Хронічний мієлолейкоз. Клінічна картина. Стадії перебігу. Лабораторно-морфологічна діагностика. Прогноз. Лікування.

  9. Хронічний лімфолейкоз. Клінічна картина. Основні синдроми. Стадії перебігу. Лабораторно-морфологічна діагностика. Прогноз. Лікування.

  10. Лімфома Ходжкіна (лімфогрануломатоз). Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Прогноз. Лікування.

  11. Мієломна хвороба. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Прогноз. Лікування.

  12. Агранулоцитози. Етіологія, патогенез. Клінічні варіанти. Діагностика. Перебіг та ускладнення. Лікування, профілактика.

  13. Гемофілія. Значення спадкового чинника в розвитку хвороби. Патогенез кровоточивості. Клінічна картина та перебіг хвороби. Діагностика. Диференційний діагноз. Прогноз. Лікування.

  14. Тромбоцитопенії. Основні етіологічні фактори. Патогенез кровоточивості. Клінічна картина. Діагностика. Диференційний діагноз. Лікування.

  15. Геморагічний васкуліт. Етіологія. Патогенез кровоточивості. Клінічна картина. Варіанти перебігу. Діагностичні критерії. Лікування.

  16. Кровотечі та крововтрата. Переливання крові. Методика. Післятрансфузійні реакції та ускладнення. Лікування, профілактика.

  17. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Диференційний діагноз. Перебіг. Прогноз.


^ РОЗДІЛ ІV

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ
ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ



  1. Серцева астма. Причини, патогенез. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  2. Набряк легенів. Причини, патогенез. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  3. Артеріальний гіпертензивний криз. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  4. Больові напади при стенокардії. Лікування, попередження.

  5. Кардіогенний шок. Причини, патогенез. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  6. Колапс. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  7. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія. Причини. Клінічна картина, ЕКГ-діагностика. Невідкладна допомога.

  8. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія. Причини. Клінічна картина, ЕКГ-діагностика. Невідкладна допомога.

  9. Синдром Морганьї-Адамса-Стокса. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  10. Тріпотіння та фібриляція шлуночків. Патогенез. Клінічна картина, ЕКГ-ознаки. Невідкладна допомога.

  11. Гостра правошлуночкова серцева недостатність. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  12. Гостра лівошлуночкова серцева недостатність. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  13. Пароксизм фібриляції передсердь (миготливої аритмії). Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  14. Тріпотіння передсердь. Причини. Клінічна картина, діагностика. Лікування.

  15. Інтоксикація серцевими глікозидами. Причини. Основні групи симптомів. Лікування.

  16. Гостра дихальна недостатність. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  17. Астматичні стани при бронхіальній астмі. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  18. Синдром бронхіальної обструкції. Причини, патогенез. Клінічна картина, діагностика. Диференційний діагноз. Невідкладна допомога при гострих формах.

  19. Легеневі кровотечі та кровохаркання. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  20. Тромбоемболія легеневої артерії. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  21. Спонтанний пневмоторакс. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  22. Інфаркт легені. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  23. Ателектаз легені. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  24. Гостра емпієма плеври. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  25. Гемолітичний шок. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  26. Геморагічні діатези. Невідкладна допомога при гострій кровотечі.

  27. Гостре отруєння алкоголем. Клінічна картина. Невідкладна допомога.

  28. Загальні принципи невідкладної допомоги при гострих отруєннях.

  29. Основні засоби антидотної терапії при гострих отруєннях.

  30. Методи активної детоксикації організму при гострих отруєннях.

  31. Хлоргідропенічна (хлоропривна, гіпохлоремічна) кома. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  32. Анафілактичний шок. Причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

  33. Шок. Класифікація. Етіологія, патогенез. Клінічна картина. Невідкладна допомога.

  34. Гострий ангіоневротичний набряк (набряк Квінке). Етіологія, патогенез. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога.

РОЗДІЛ V

РІЗНЕ

  1. Роль санаторно-курортного лікування в реабілітації хворих із захворюваннями внутрішніх органів. Протипоказання до направлення на курорти. Оформлення санаторно-курортної картки.

  2. Особливості перебігу захворювань серцево-судинної системи у осіб юнацького, похилого та старечого віку. Тактика терапевта.

  3. Особливості перебігу захворювань органів дихання у осіб похилого та старечого віку. Тактика терапевта.

  4. Особливості перебігу захворювань системи крові та органів кровотворення у осіб похилого та старечого віку. Тактика терапевта.

  5. Питання експертизи працездатності в практиці лікаря-терапевта поліклініки.


^ 8. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкого модульного контролю.

Модуль 2: «Основи внутрішньої медицини (кардіологія, пульмонологія, гематологія, загальні питання внутрішньої медицини)»


  1. Трактування даних променевих досліджень органів грудної порожнини.

  2. Трактування даних ендоскопічного дослідження бронхів.

  3. Трактування показників функції зовнішнього дихання.

  4. Аналіз даних лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, загальний білок та білкові фракції, коагулограму, загальне та мікробіологічне дослідження харкотиння, загальне та мікробіологічне дослідження плевральної рідини).

  5. Надання медичної допомоги при гострій дихальній недостатності.

  6. Надання медичної допомоги при зовнішній кровотечі.

  7. Визначення групи крові.

  8. Переливання компонентів крові та кровозамінників.

  9. Проведення та оцінки загального аналізу крові, пунктату кісткового мозку.

  10. Трактування даних ехокардіоскопічного дослідження (в т.ч. з доплерівським аналізом).

  11. Трактування стрес-тестів.

  12. Трактування актування електрокардіограми.

  13. Трактування даних рентгенконтрастної ангіографії.

  14. Трактування даних рентгенологічного дослідження органів грудної клітки.

  15. Аналіз даних лабораторних методів дослідження (мікробіологічне дослідження крові, гострофазові показники крові, загальний білок та білкові фракції, трансамінази крові, коагулограма, лабораторні маркери некрозу міокарду, ліпідний спектр крові, креатинін крові, кліренс креатиніну, електроліти крові, дані серологічних досліджень при аутоімунних процесах.

  16. Надання медичної допомоги при гострій серцевій недостатності, колапсі, шоках.

  17. Надання медичної допомоги при гіпертензивному кризі.

  18. Надання медичної допомоги при пароксизмальних порушеннях ритму, при синдромі Морган’ї-Адамса-Стокса.

  19. Надання медичної допомоги при зупинці кровообігу та дихання, проведення легенево-серцевої реанімації.

  20. Реєстрація та інтерпретування ЕКГ.

  21. Вимірювання артеріального тиску.



  1   2

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи