Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 310.73 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата29.06.2012
Розмір310.73 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджую”

В.о. проректора з навчальної роботи, професор ________ Ю.Т.Ахтемійчук

_____“ ________________2009 р.







довідник ДЛЯ СТУДЕНТА З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


ПРОФЕСІЙНІ ХВОРОБИ” _______________________________________________________________

(структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання)


Довідник для студента складений на основі програми навчальної дисципліни “Професійні хвороби” для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації, ухваленої на засіданні Комісії з медицини Наукою-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол №2 від 15.06.2007 р.).


Схвалено на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб 15 червня 2009 року (протокол №41) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 24 червня 2009 року (протокол №16).


^ Завідувач кафедри внутрішньої медицини,

клінічної фармакології та професійних хвороб,

професор О.С.Хухліна


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор В.К. Тащук


Чернівці, 2009

Навчальна дисципліна
^

“Професійні хвороби”



1. Вступ

Визначення дисципліни

Кількість навчальних годин: 90 (3 кредити ЕСТS), з них: лекції – 10 годин.

Практичні заняття – 40 годин.

Самостійна робота студентів – 40 години.

Зміст дисципліни структуровано на 1 модуль та 9 змістових модулів.


^ 2. Структура дисципліни «Професійні хвороби» та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).


Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ЕСТS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів *

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

5

4

3

2

Модуль 1

90/3

9

9

12

9

7

0

12

70

* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.


^ 3. Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП)*: студент повинен вміти:

  • Проводити обстеження хворого, встановлювати попередній діагноз, визначати тактику обстеження та ведення хворих на найбільш розповсюджені професійні захворювання.

  • Оцінювати дані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці хворого.

  • Інтерпретувати дані клінічного, інструментального та лабораторного обстеження хворих на професійну патологію (клінічного аналізу крові та сечі, біохімічного аналізу крові, мієлограми, імунограми, аналізу мокротиння та промовних вод бронхів (у т.ч. макроскопія, мікроскопія, аналіз посіву на мікрофлору, БК та чутливість мікрофлори до антибіотиків), оглядової рентгенограми органів грудної клітки в 3-х проекціях, ренгенографії кісток та суглобів, електрокардіограми, спірограми, аудіограми, бронхографії, бронхоскопії, ультрасонографічного дослідження органів черевної порожнини, палестезіометрії, альгезиметрії, калориметрії, динамометрії, капіляроскопії).

  • Складати план лікувальних заходів при гострих та хронічних професійних захворюваннях.

  • Надавати невідкладну допомогу при гострих професійних отруєннях та інших невідкладних станах у клініці професійних хвороб.

  • Проводити диференціальну діагностику професійних та ускладнених випадків синдромосхідних загальносоматичних захворювань.

  • Формулювати попередній діагноз професійного захворювання згідно з „Переліком професійних захворювань” (Постанова Кабінету міністрів України за №1662).

  • Володіти принципами проведення профвідбору.

  • Складати план диспансеризації хворих залежно від групи ризику.

  • Складати план організаційних заходів щодо профілактики профзахворювань.

  • Проводити медико-соціальну експертизу працездатності при професійних захворюваннях.


4.1. Тематичний план лекцій

п.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Особливості та принципи діагностики, профілактики та класифікації професійних захворювань.

2

2.

Пневмоконіози. Силікоз. Силікатози.

2

3.

Вібраційна хвороба.

2

4.

Інтоксикація свинцем

2

5.

Токсичний гепатит

2




РАЗОМ

10



^ 4.2. Тематичний план практичних занять

з.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Особливості та принципи діагностики, класифікація професійних захворювань. Організація та проведення медичних оглядів працівників промислових підприємств та сільського господарства. Медико-соціальна експертиза працездатності при професійних захворюваннях, медична, соціальна та трудова реабілітація.

4

2.

Пневмоконіози: класифікація, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності. Силікоз. Силікатози. Бериліоз.

4

3.

Пиловий бронхіт, професійна бронхіальна астма: діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності. Гострі та хронічні ураження органів дихання токсико-хімічної етіології. Гострий токсичний набряк легень.

4

4.

Вібраційна хвороба. Нейросенсорна приглухуватість. Професійні захворювання, зумовлені впливом електромагнітного випромінювання та змін атмосферного тиску (висотна та кесонна хвороби).

4

5.

Професійні нейротоксикози: інтоксикації свинцем, ртуттю, марганцем, тетраетилсвинцем: діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

4

6.

Інтоксикація ароматичними вуглеводнями (бензолом та його гомологами): діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності. Інтоксикації нітро- та аміносполуками бензолу, арсином: діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності. Гостре отруєння чадним газом (оксидом карбону).

4

7.

Інтоксикація свинцем: діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності. Гематологічні синдроми в клініці професійних хвороб: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

4

8.

Інтоксикації пестицидами: класифікація, діагностика отруєнь хлорорганічними, фосфорорганічними, ртутьорганічними, миш’яковмісними сполуками, похідними карбамінової кислоти, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

4

9.

Токсичний гепатит: етіологія, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності. Токсична нефропатія, гемолітична нирка, гостра ниркова недостатність: етіологія, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

4

10.

Підсумковий модульний контроль:

4

Практичної підготовки

2

Теоретичної підготовки

2




РАЗОМ

40



^ 4.3. Види самостійної роботи

№ п.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять (теоретична, опрацювання практичних навичок, вмінь), № тем: 2, 3, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14.

21

Поточний і підсумковий

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять, теми: 1, 4, 7, 8, 9, 15.

17

Підсумковий контроль

2.1

Профпатологія як клінічна дисципліна. Основні етапи розвитку профпатології.

2

Підсумковий контроль

2.2

Карбоконіози. Металоконіози. Гіперчутливий пневмоніт. Екзогенний алергічний альвеоліт

3

Підсумковий контроль

2.3.

Професійні хвороби, зумовлені впливом ультразвуку та іонізуючого випромінювання.

3

Підсумковий контроль

2.4

Захворювання, спричинені дією несприятливих факторів виробничого мікроклімату.

2

Підсумковий контроль

2.5

Професійні дискінезії. Захворювання кістково-м'язової системи та сполучної тканини. Хвороби периферичної нервової системи

3

Підсумковий контроль

2.6

Професійні новоутворення органів дихання, шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи та системи кровотворення

4

Підсумковий контроль

4.6.

Індивідуальна дослідницька самостійна робота: підготувати реферативний огляд літератури за темами: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6.

2

Поточний контроль




РАЗОМ

40





^ 5.Оцінювання навчальної дисципліни студента*

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті. Для контролю рекомендується застосовувати наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, контроль виконання практичних навичок, аналіз результатів інструментальних та лабораторних досліджень.

^ Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля однакова і визначається кількістю тем в модулі.

Оцінка з дисципліни „Професійні хвороби” є рейтинговою та визначається з урахуванням поточної навчальної діяльності студента. Поточне оцінювання студентів з відповідних тем проводиться за традиційною 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка "відмінно " виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

^ Оцінка "добре" виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання. відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

^ Оцінка "задовільно" ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

^ Оцінка "незадовільно" виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам "задовільної" оцінки.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється з урахуванням кількості практичних занять.

^ Критерії оцінювання студентів при вивченні дисципліни
“Професійні хвороби”


Максимальні і мінімальні бали оцінювання студентів при вивченні модуля.


Зм. м. 1-8

Поточний контроль 120 балів

^ Підсумк. контроль 80 балів

Всього

Зн.1

Зн.2,3

Зн.4

Зн.5

Зн.6,7

Зн.8,9

Зм.м. разом

ІДСР

Теор. зн.

Проф. вміння та навички

200

12*

24

12

12

24

24

108*

12*

30*

50*

7**

14

7

7

14

14

63**

7**

20**

30**

50**

Примітка: * - максимальна кількість балів; ** - мінімальна кількість балів.


Перерахунок поточної успішності студентів при вивченні модуля:

Оцінка “відмінно” – 12 балів

Оцінка “добре” – 9 бали

Оцінка “задовільно” – 7 балів

Оцінка “незадовільно” – 0 балів

За поточну навчальну діяльність студент може отримати максимум 120 балів. Ця оцінка вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “відмінно”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу (максимум 12).

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “задовільно”, на кількість тем у модулі плюс мінімальна кількість балів (7), яку студент може отримати за індивідуальну роботу: 7х9=63+7=70.

Підсумковий модульний контроль.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму даного модулю та отримали за поточну успішність та за виконання індивідуальної роботи не менше 70 балів.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів, причому 30 балів – за теоретичну підготовку, 50 балів – за практичну.

Контроль теоретичного рівня знань здійснюється шляхом:

усного опитування (або письмового теоретичного опитування)- 3 питання,

вирішення типових клінічних ситуаційних задач – 1 задача,

програмованого тестового контролю (тести ІІ-ІІІ рівня) – 10 тестів.

Контроль рівня практичної підготовки здійснюється шляхом:

індивідуального контролю викладачем володіння студентом практичними навичками;

вирішення системи нетипових клінічних ситуаційних задач – 3 задачі,

програмованого тестового контролю (тести ІІІ рівня) – 10 тестів.

Критерії оцінювання виконання практичної навички: виконано без помилок – 10 балів; виконано з несуттєвими недоліками, виправленими під час виконання самим студентом – 80 балів; виконано з недоліками, скоригованими викладачем – 6 балів; не виконано – 0 балів.

Конвертаційна шкала підсумкової оцінки знань студентів за модулем

Теоретична підготовка (30 балів)

Практична підготовка (50 балів)

питання (усно чи письмово)

задача

тести (10)

практичні навички

задача

тести (10)

„5” - 6

„5” - 6

„5” - 6

(91-100%)

„5” - 10

„5” - 10

„5”- 10

(91-100%)

„4” - 5

„4” - 5

„4” - 5

(81-90%)

„4” - 8

„4” - 8

„4” - 8

(81-90%)

„3” - 4

„3” - 4

„3” - 4

(71-80%)

„3” - 6

„3” - 6

„3” - 6

(71-80%)

„2” - 0

„2” - 0

„2” - 0 (<70%)

„2” - 0

„2” - 0

„2” - 0 (<70%)


Таким чином, максимальну кількість балів за теоретичну підготовку студент отримує: 6х3 (питання)+6 (задача)+6 (тести)=30 балів.

Мінімальна кількість балів за теоретичну підготовку становить: 4х3+4+4=20 балів.

Максимальна кількість балів за практичну підготовку становить: 10+10х3+10=50.

Мінімальна кількість балів за практичну підготовку становить: 6+6х3+6=30 балів.

Таким чином,

Мінімальний бал підсумкового модульного контролю становить: 50 балів.

Критерій допуску: 50+63+7=120 балів.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

^ Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS
та 4-ри бальною (традиційною)


^ За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

D (добре)

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно

з можливістю повторного складання

70-119

F

незадовільно

з обов’язковим повторним курсом

1-69

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS наступним чином:

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

^ Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

“5”

В, С

“4”

D, E

“3”

FX, F

“2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершенні вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.


6. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю

  1. Профпатологія як клінічна дисципліна. Класифікація професійних захворювань. Принципи профілактики професійних отруєнь і захворювань.

  2. Організація профпатологічної служби і структура професійної захворюваності в Україні.

  3. Історичні відомості щодо розвитку професійної патології.

  4. Особливості клінічного обстеження і діагностики професійних захворювань.

  5. Принципи діагностики гострих та хронічних професійних захворювань.

  6. Організація та проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих.

  7. Медико-соціальна експертиза працездатності при професійних захворюваннях, медична та трудова реабілітація.

  8. Пневмоконіоз: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  9. Силікоз. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Експертиза працездатності.

  10. Силікатози (азбестоз, цементний пневмоконіоз). Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Експертиза працездатності.

  11. Металоконіози (сидероз, алюміноз). Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Експертиза працездатності.

  12. Бериліоз. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  13. Карбоконіози (антракоз, графітоз). Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Експертиза працездатності.

  14. Пневмоконіоз електрозварювальників. Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  15. Бісиноз. Особливості клінічної картини. Діагностика. Лікування. Експертиза працездатності.

  16. Коніотуберкульоз. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  17. Пиловий бронхіт. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  18. Професійна бронхіальна астма. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  19. Екзогенний алергічний альвеоліт. Етіологія. Патогенез. Клінічні прояви. Діагностика. Профілактика. Питання лікарсько-трудової експертизи і трудової реабілітації.

  20. Гострі ураження органів дихання токсико-хімічної етіології. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  21. Гострий токсичний набряк легень. Етіологія. Патогенез. Класифікація за формами, стадіями, типами гіпоксії. Клініка. Диференціальна діагностика. Невідкладна допомога. Профілактика.

  22. Хронічні ураження органів дихання токсико-хімічної етіології. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  23. Нейросенсорна приглухуватість. Патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності, профілактика.

  24. Вібраційна хвороба внаслідок дії локальної вібрації. Патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, експертиза працездатності, профілактика.

  25. Вібраційна хвороба внаслідок дії загальної вібрації. Патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, експертиза працездатності, профілактика.

  26. Вплив електромагнітних хвиль радіочастот на організм людини. Механізм дії. Основні клінічні синдроми. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  27. Вплив лазерного випромінювання на організм людини. Механізм дії. Клінічна картина. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  28. Хронічна променева хвороба. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  29. Перегрівання в умовах виробничого середовища. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  30. Переохолодження в умовах виробничого середовища. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працез-датності.

  31. Кесонна хвороба. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  32. Висотна хвороба. Механізм дії зниження парціального тиску кисню у повітрі, що вдихається. Клініка. Лікування. Профілактика.

  33. Бурсит. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  34. Координаторний невроз. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  35. Периартрит плечового суглоба. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  36. Хвороби периферичної нервової системи: професійний неврит, поліневрит, поліневропатія, невралгія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  37. Нейросатурнізм: клініка, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  38. Гостра та хронічна інтоксикація ртуттю. Патогенез. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  39. Хронічна інтоксикація марганцем. Патогенез. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  40. Гостра та хронічна інтоксикація тетраетилсвинцем. Патогенез. Класифікація за стадіями. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  41. Хронічна інтоксикація ароматичними вуглеводнями (бензолом та його гомологами): діагностика типової та атипової форм, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  42. Гостра та хронічна інтоксикації нітро- та аміносполуками бензолу: патогенез метгемоглобінутоврення, гемолізу, клініка, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  43. Гостра та хронічна інтоксикації чадним газом (оксидом карбону). Патогенез карбоксигемоглобінутворення, клініка, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  44. Гостра та хронічна інтоксикації арсином. Діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  45. Інтоксикація свинцем: клініка, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  46. Диференційна діагностика анемічного синдрому в клініці професійних хвороб.

  47. Диференційоване лікування анемічного синдрому в клініці професійних хвороб.

  48. Диференційна діагностика професійних інтоксикацій, що супроводжуються гемічною гіпоксемією (інтоксикації метгемоглобінутворювачами та карбоксигемоглобінтуворювачами).

  49. Інтоксикації пестицидами: визначення, класифікації отрутохімікатів за призначенням, хімічною структурою, ступенем токсичності.

  50. Інтоксикація хлорорганічними пестицидами. Патогенез. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  51. Інтоксикація фосфорорганічними пестицидами. Патогенез. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  52. Інтоксикація ртутьорганічними пестицидами. Патогенез. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  53. Інтоксикація миш’яковмісними сполуками. Патогенез. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  54. Інтоксикація похідними карбамінової кислоти. Патогенез. Клініка. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Експертиза працездатності.

  55. Токсичний гепатит: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  56. Токсична нефропатія: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  57. Гемолітична нирка в клініці професійних хвороб: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  58. Гостра ниркова недостатність в клініці професійних хвороб: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  59. Професійні новоутворення органів дихання: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  60. Професійні новоутворення органів шлунково-кишкового тракту: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  61. Професійні новоутворення органів сечовидільної системи: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.

  62. Професійні новоутворення системи крові: етіологія, патогенез, діагностика, профілактика, лікування, МСЕ працездатності.



^ 7. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю.

  1. Аналізувати та оцінювати дані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці і використовувати їх у діагностиці професійного захворювання.

  2. Складати плани проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих.

  3. Проводити аналіз результатів періодичного медичного огляду і на його підставі складати план профілактичних заходів щодо покращання умов праці та зниження загальної і професійної захворюваності.

  4. Складати план санітарно-просвітницької роботи на підприємстві.

  5. Проводити опитування хворих, аналізувати дані професійного анамнезу.

  6. Проводити клінічне обстеження хворого з підозрою на професійне захворювання, викликаного впливом промислових аерозолів, речовин сенсибілізуючої та подразнюючої дії.

  7. Складати план обстеження хворого з використанням лабораторних та інструметальних методів дослідження з метою верифікації діагнозу пневмоконіоз, пиловий бронхіт.

  8. Описати оглядову рентгенограму органів грудної клітки в 3-х проекціях хворого на пневмоконіози, пиловий бронхіт.

  9. Проводити аналіз мокротиння та промивних вод бронхів (макроскопія, мікроскопія (азбестові тільця, форменні елементи крові, спіралі, кристали, атипові клітини), аналіз посіву на мікрофлору, БК та чутливість мікрофлори до антибіотиків).

  10. Інтерпритувати результати лабораторних (клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз мокротиння) та інструментальних досліджень (спірографії, пневмотахометрії, пікфлоуметрії, бронхоскопії).

  11. Проводити дифенціальний діагноз професійного захворювання, що виникло внаслідок впливу виробничого пилу, та синдромосхідних непрофесійних захворювань бронхо-легеневого апарату.

  12. Обгрунтувати та сформулювати діагноз пневмоконіозу, пилового бронхіту, професійної бронхіальної астми, екзогенного алергічного альвеоліту, гострих та хронічних уражень легень токсико-хімічної етіології згідно з сучасною класифікацією (Постанова кабінету міністрів України №1662 „Перелік професійних захворювань”).

  13. Призначати диференційоване лікування та складати план реабілітації хворих на пневмоконіоз, пиловий бронхіт, професійну бронхіальну астму залежно від виду аерозолів, що діяли, варіанту перебігу та стадії процесу.

  14. Надавати невідкладну медичну допомогу при приступі бронхіальної астми, тяжкому загостренні бронхіальної астми (астматичному статусі), гострому токсичному набряку легень.

  15. Складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних захворюваннях, викликаних впливом промислових аерозолів, речовин сенсибілізуючої та подразнюючої дії, проводити МСЕ працездатності.

  16. Проводити клінічне обстеження хворого з підозрою на професійне захворювання, викликане дією фізичних факторів.

  17. Складати план обстеження хворого з використанням лабораторних та інструметальних методів дослідження з метою верифікації діагнозу: нейросенсорна приглухуватість, вібраційна хвороба, кесонна хвороба, висотна хвороба, прегрівання, переохолодження, хронічний вплив елекромагнітного, лазерного випромінювання, хронічна променева хвороба.

  18. Аналізувати та інтерпритувати результати динамометрії, палестезіометрії, альгезиметрії, капіляроскопії, аудіометрії.

  19. Проводити дифенціальний діагноз професійного захворювання, що виникло внаслідок впливу фізичних факторів виробничого середовища, та синдромосхідних непрофесійних захворювань нервової, серцево-судинної систем та опорно-рухового апарату.

  20. Обгрунтувати та сформулювати діагноз: нейросенсорна приглухуватість, вібраційна хвороба, кесонна хвороба, висотна хвороба, прегрівання, переохолодження, хронічний вплив елекромагнітного, лазерного випромінювання, хронічна променева хвороба згідно з сучасною класифікацією професійних хвороб (Постанова кабінету міністрів України №1662 „Перелік професійних захворювань”).

  21. Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних захворюваннях, викликаних дією фізичних факторів, проводити МСЕ працездатності.

  22. Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом фізичного навантаження та перенапруження окремих органів і систем,

  23. Складати план обстеження хворого з використанням лабораторних та інструметальних методів дослідження з метою верифікації діагнозу координаторний невроз, бурсит, периартрит плечового суглоба.

  24. Проводити дифенціальний діагноз професійного захворювання, що виникло внаслідок впливу фізичного навантаження та перенапруження окремих органів і систем, та синдромосхідних непрофесійних захворювань опорно-рухового апарату.

  25. Обгрунтувати та сформулювати діагноз: координаторний невроз, бурсит, периартрит плечового суглоба.

  26. Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних захворюваннях, викликаних впливом фізичного навантаження та перенапруження окремих органів і систем, проводити МСЕ працездатності.

  27. Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом отрут нейротропної дії.

  28. Складати план обстеження хворого з використанням лабораторних та інструметальних методів дослідження з метою верифікації діагнозу нейросатурнізм, меркуріалізм, манганотоксикоз, інтоксикація тетраетилсвинцем.

  29. Проводити дифенціальний діагноз професійного захворювання, що виникло внаслідок впливу орут нейротропної дії, та синдромосхідних непрофесійних захворювань нервової системи.

  30. Обгрунтувати та сформулювати діагноз: сатурнізм, меркуріалізм, інтоксикація марганцем та тетраетилсвинцем.

  31. Призначати лікування, надавати невідкладну допомогу, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних інтоксикаціях отрутами нейротропної дії, проводити МСЕ працездатності.

  32. Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом хімічних сполук з переважним ураженням системи крові.

  33. Складати план обстеження хворого з використанням лабораторних та інструметальних методів дослідження з метою верифікації діагнозу сатурнізм, інтоксикації бензолом та його гомологами, нітро- та аміносполуками бензолу, арсином, карбону оксидом.

  34. Проводити дифенціальний діагноз токсичних анемій, отруєнь метгемоглобінутоврювачами, чадним газом та синдромосхідних непрофесійних захворювань системи крові.

  35. Обгрунтувати та сформулювати діагноз: сатурнізм, інтоксикації бензолом та його гомологами, нітро- та аміносполуками бензолу, арсином, карбону оксидом.

  36. Призначати лікування, надавати невідкладну допомогу, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних інтоксикаціях хімічними сполуками з ураженням системи крові та кровотворення.

  37. Складати план диспансерного спостереження за хворим на професійне захворювання, викликане впливом хімічних сполук з ураженням системи крові, проводити МСЕ працездатності.

  38. Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом пестицидів.

  39. Складати план обстеження хворого з використанням лабораторних та інструметальних методів дослідження з метою верифікації діагнозу інтоксикації хлорорганічними, фосфорорганічними, ртутьорганічними, миш’яковмісними сполуками, похідними карбамінової кислоти.

  40. Проводити дифенціальний діагноз інтоксикацій хлорорганічними, фосфорорганічними, ртутьорганічними, миш’яковмісними сполуками, похідними карбамінової кислоти та синдромосхідних непрофесійних захворювань.

  41. Обгрунтувати та сформулювати діагноз: інтоксикацій хлорорганічними, фосфорорганічними, ртутьорганічними, миш’яковмісними сполуками, похідними карбамінової кислоти.

  42. Призначати лікування, надавати невідкладну допомогу, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних інтоксикаціях пестицидами.

  43. Складати план диспансерного спостереження за хворим на професійне захворювання, викликане впливом пестицидів, проводити МСЕ працездатності.

  44. Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом гепато- та нефротоксичних отрут.

  45. Складати план обстеження хворого з використанням лабораторних та інструметальних методів дослідження з метою верифікації діагнозу токсичний гепатит, токсична нефропатія, гемолітична нирка.

  46. Проводити дифенціальний діагноз токсичного гепатиту, нефропатії та синдромосхідних непрофесійних захворювань печінки та нирок.

  47. Обгрунтувати та сформулювати діагноз: токсичний гепатит, токсична нефропатія, гемолітична нирка.

  48. Призначати лікування, надавати невідкладну допомогу, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при токсичному гепатиті, токсичній нефропатії, гемолітичній нирці, гострій нирковій недостатності професійного генезу.

  49. Складати план диспансерного спостереження за хворим на професійне захворювання, викликане впливом гепато- та нефротоксичних отрут, проводити МСЕ працездатності.

  50. Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом виробничих канцерогенів.

  51. Складати план обстеження хворого з метою верифікації діагнозу професійне новоутворення різної локалізації.

  52. Проводити дифенціальний діагноз професійних новоутворень.

  53. Обгрунтувати та сформулювати діагноз: професійне новоутворення.

  54. Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при новоутвореннях професійного генезу, проводити МСЕ працездатності.



^

8. Перелік навчально-методичної літератури


Основна:

  1. Артамонова В.Г. Профессиональные болезни: Учебник / І.Г.Артамонова, Н.А.Мухин [4-е изд., перераб. и доп.]. - М.: Медицина, 2006. – 480 с.

  2. Внутрішні хвороби: [посібник у 10 ч.] [упоряд. О.О. Абрагамович]. – Т. 2, Ч. 9: Професійні хвороби.- Львів: ВАТ “Львівська книжкова фабрика “Атлас”, 2004. - С. 461-521.

  3. Коломоєць М.Ю. Професійні хвороби: [підручник] / М.Ю.Коломоєць О.С.Хухліна.- К.: Здоров'я, 2004. – 628 с.

  4. Костюк І.Ф., Капустник В.А. Професійні хвороби: [підручник] / І.Ф.Костюк, В.А.Капустник. – [2-ге вид., перероб. і доп.] – К.: Здоров'я, 2003. – 636 с.

  5. Хухліна О.С. Внутрішні та професійні хвороби: діагностика та лікування: [навч. посібник] / О.С.Хухліна.- Чернівці: БДМУ, 2009.- 210с.

Додаткова:

  1. Маленький В.П. Професійні хвороби: [підручник] / В.П.Маленький. – К.: Нова книга, 2005. – 336 с.

  2. Костюк І.Ф. Occupational diseases. професійні хвороби: [підручник англ. мовою] / І.Ф.Костюк, В.А.Капустник. - Х: Факт, 2005. – 416 с.

  3. McCunney R.J. A Practical Approach to Occupational and Environmental Medicine / R.J.McCunney, P.P.Rountree, C.S.Barbanel et al. [3rd edition]. - Lippincott Williams & Wilkins, 2003. – 912 p.

  4. Rosenstock L. Textbook of Clinical Occupational and Environmental Medicine / L.Rosenstock, M.R.Cullen, C.Brodkin et al. – [2nd edition]. - Saunders, 2004. – 1328 p.



Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи