Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології




Скачати 356.11 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології
Сторінка1/3
Дата29.06.2012
Розмір356.11 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Кафедра германської філології


РОБОЧА ПРОГРАМА

з фахового вступного іспиту з основної іноземної мови


спеціальність „Переклад (німецька, англійська мови)”

ОКР «МАГІСТР»

8.02030304






Затверджено на засіданні Вченої Ради факультету іноземних мов

Протокол № ___від ______



Голова Вченої Ради В.Д.Каліущенко



^ Загальні положення


Для вступу до магістратури на спеціальність „Переклад (німецька, англійська мови)” факультету іноземних мов Донецького національного університету здобувачам освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” необхідно скласти іспити з основної та другої іноземних мов. Вимоги до кандидатів та структура іспиту з основної іноземної мови регулюються положеннями даної програми.

Робочу програму складено відповідно до наказу (про впровадження вступних іспитів до магістратури),типової програми з практики усного та писемного мовлення німецькою мовою для університетів і педагогічних інститутів, до типових робочих програм Міністерства освіти і науки, молоді та спорта України та робочих програм кафедр теорії і практики перекладу та германської філології й структуровано таким чином:


  1. Вимоги до кандидатів

  2. Структура іспиту з основної іноземної мови (німецька) та критерії оцінювання

  3. Рекомендована література для підготовки до іспиту з основної іноземної мови (німецька)




  1. Вимоги до кандидатів


Від вступника до магістратури вимагається володіння основною іноземною мовою (німецької) на рівні C 1.2 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Рівень С 1.2 забезпечує академічну і професійну мобільність студентів магістратури, дозволяє їм компетентно функціонувати в академічному просторі і вести самостійну науково-дослідницьку діяльність. Кандидат, який володіє мовою рівні C1.2,:

  • повинен продемонструвати, що він може розуміти широкий спектр досить складних та об'ємних текстів і розпізнавати імпліцитне значення;

  • може висловлюватись швидко і спонтанно без помітних утруднень, пов'язаних з пошуком засобів вираження;

  • може ефективно і гнучко користуватись мовою у суспільному житті, навчанні та з професійними цілями;

  • може чітко, логічно, детально висловлюватись на складні теми, демонструючи свідоме володіння граматичними структурами, конекторами та зв'язними програмами висловлювання («Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання», стор.24).


Якісні аспекти мовлення, що відповідають рівню комунікативної компетенції С 1.2., представлені у Додатку 1.



  1. Структура іспиту з основної іноземної мови (німецька) та критерії оцінювання


2.1. Структура іспиту з основної іноземної мови (німецька)


Іспит складається з таких частин:


  1. Тестові завдання, що передбачають відповіді на питання з історії німецької мови, лінгвокраїнознавства країн німецької мови та порівняльних дисциплін (порівняльна лексикологія німецької та української мов, порівняльна граматика німецької та української мов, порівняльна стилістика німецької та української мов), з перекладознавчих дисциплін (вступ до перекладознавства, лексичні та граматичні проблеми перекладу) та основ теорії мовної комунікації. Теоретичний тест містить 10 завдань. Час виконання – 30 хвилин.




  1. Лексико-граматичний тест з іноземної мови, що містить 20 позицій. Час виконання – 30 хвилин.




  1. Переклад тексту з німецької мови на рідну. Обсяг тексту – 900-1000 знаків. Час виконання – 1 година.




  1. Представлення наукового дослідження, що виконано здобувачем у рамках бакалаврату. Відповідь надається німецькою мовою. Час виконання – 30 хвилин.




    1. Критерії оцінювання




  1. Тест з теоретичних дисциплін (10 питань) передбачає вміння знаходити вірну відповідь з-поміж варіантів множинного вибору на основі володіння інформацією з основних проблем теоретичних дисциплін.

  2. Оцінювання - максимально 200 балів:

  • відмінно” – 200-190 балів (10-9 правильних відповідей)

  • добре” – 180-170 балів (8-7 правильних відповідей)

  • задовільно” – 160-130 балів (6-3 правильних відповідей)

  • незадовільно” – 120-100 балів (2-0 правильних відповідей)




  1. Лексико-граматичний тест (20 питань) передбачає вміння коректного вибору відповідних граматичних і лексичних одиниць:

Оцінювання - максимально 200 балів:

  • відмінно” – 200-190 балів (20-18 правильних відповідей)

  • добре” – 185-170 балів (17-14 правильних відповідей)

  • задовільно” – 165-125 балів (13-5 правильних відповідей)

  • незадовільно” – 120-100 балів (4-0 правильних відповідей)




  1. Переклад тексту передбачає адекватний переклад тексту, виконаний у повному обсязі з коректним застосуванням граматичних і лексичних відповідників. При оцінюванні адекватності перекладу потрібно приймати до уваги наступні помилки:

    1. пропуск важливої інформації при перекладі та перекручування інформації – мінус 10 балів;

    2. лексичні помилки та похибки при перекладі – мінус 5 балів;

    3. морфологічні, синтаксичні, орфографічні, пунктуаційні та стилістичні помилки – мінус 1 бал.

Оцінювання - максимально 200 балів:

  • відмінно”– 200-190 балів

  • добре” – 189-170 балів

  • задовільно” – 169-124 балів

  • незадовільно” – 123-100 балів




  1. Усне представлення результатів наукового дослідження, що виконано здобувачем в межах бакалаврату (подається німецькою мовою).

При усному висловлюванні здобувач має продемонструвати правильне та стилістично адекватне використання різноманітних граматичних форм і лексичних одиниць, вміння порівнювати й протиставляти, логічно структурувати свою відповідь із використанням одиниць мови професійного спілкування. Вимова має бути коректною для забезпечення успішної комунікації, що передбачає володіння фонетичними, інтонаційними та ритмічними моделями німецької мови з логічним наголосом і емфазою.

Повний виклад основних положень наукового дослідження здобувача має містити такі аспекти:

  • актуальність роботи;

  • мета й завдання дослідження;

  • матеріал дослідження, критерії його відбору; теоретичні, лексикографічні та текстові джерела.

  • методологічна база;

  • загальні висновки.

Оцінювання - максимально 200 балів:

На оцінку “відмінно” (200-190 балів) здобувач має представити повний виклад основних положень свого наукового дослідження, в якому припускаються 1-2 граматичні або 1-2 лексичні помилки.

Оцінка “добре” (189-170 балів) виставляється, якщо здобувач не зовсім точно формулює загальну мету дослідження, а також припускається 1-2 граматичних або лексичних помилок.

Оцінка “задовільно” (169-124 балів) передбачає не зовсім докладне і повне формулювання актуальності проведеного дослідження, його теоретичної і методологічної бази. В усному мовленні припускається до 5 фонетичних та граматичних або лексичних помилок.

Оцінка “незадовільно” (123-100 балів) виставляється за умови, якщо здобувач невірно сформулював актуальність і мету дослідження, неточно і не досить докладно представив матеріал дослідження, погано розбирається в методологічній базі дослідження, неспроможний повно і чітко представити загальні висновки, а також у мовленні припускається більш 5 фонетичних та граматичних або лексичних помилок.

  1. ^ Загальна кількість балів за комплексний іспит з основної іноземної мови (німецька)

Підсумкова оцінка з вступного іспиту до магістратури визначається як середньозважена результатів виконання з трьох видів завдань екзаменаційного білету та перераховується згідно шкали оцінювання, прийнятої у ДонНУ:



^ Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ДонНУ

Оцінка за національною шкалою

200 - 190

5 (відмінно)

189 - 170

4 (добре)

169 - 124

3 (задовільно)

123 - 100

2 (незадовільно)




3. Рекомендована література для підготовки до іспиту з основної іноземної мови (німецька)


    1. Література з теоретичних дисциплін


Історія німецької мови


  1. Жирмунский В.М. История немецкого языка. – Изд. 3, испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1965.

  2. Москальская О.И. История немецкого языка (на немецком языке). – Л.: Просвещение, 1969.

  3. Penzl H. Althochdeutsch. Eine Einfьhrung in die Dialekte und Vorgeschichte. – Bern, Frankfurt-am-Main, New York, Paris: Peter Lang, 1986.

  4. Penzl H. Mittelhochdeutsch. Eine Einfьhrung in die Dialekte. - Bern, Frankfurt-am-Main, New York, Paris: Peter Lang, 1984.

  5. Penzl H. Frьhneuhochdeutsch. – Band 9. - Bern, Frankfurt-am-Main, New York, Paris: Peter Lang, 1984.

  6. Schmidt W. Geschichte der deutschen Sprache. Mit Texten und Ьbersetzungshilfen. – Berlin: Volk und Wissen Volksegener Verlag, 1970.

  7. Strojewa T.V., Sinder L.R. Einfьhrung in das Studium der deutschen Sprachgeschichte. – Л.: Просвещение, 1977.


Лінгвокраїнознавство країн німецької мови


        1. Borisenko M., Klussmann P.G. u.a. Deutschland: Streifzьge durch die Kultur. – Donezk: EAI-Press, 2001. – 412 S.

        2. Datenreport. – Bonn: Bundeszentrale fьr politische Bildung, 2005.- 420 с.

        3. Gцssmann W. Deutsche Kulturgeschichte im Grundriss.- Ismaning: Max Hueber Verlag, 1996.- 203 S.

        4. Kisljakova L. Deutschland: Wandel durch Zeiten. - Donezk: EAI-Press, 1999. – 375 S.

        5. Kudina O. Die Lдnder, wo man deutsch spricht.- Вінниця: Нова книга, 2002.- 341 S.

        6. Tatsachen ьber Deutschland / Hrsg. Auswдrtiges Amt. – Berlin: societiesverlag, 2006.-148 S.

        7. Wehling H.-W., Sattler D. Der Fischer Atlas. Deutschland. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 2001. –

        8. Interkultureller Dialog/Hrsg. Kulturpolitische Gesellschaft e. v. Bonn: Klartext Verlag, 1997.- 372 S.

        9. Luscher R. Deutschland nach der Wende. Ismaning/Mьnchen: Verlag fьr Deutsch, 1997.- 175 S.

        10. Zeitschrift „Deutschland“. Aktuelle Presse-materialien


Порівняльна лексикологія німецької та української мов


  1. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфемика української мови. – К.: Наукова думка, 1987.

  2. Домашнев А.И. Современный немецкий язык в его национальных вариантах. – Л., 1983.

  3. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти: проблеми інтерлінгвістики. – Київ, 1966.

  4. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К.: Наукова думка, 1971.

  5. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. – Leipzig: Verlag Enzyklopedie, 1987.

  6. Lewkowskaja X.A. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – М.: Высш. шк., 1986.

  7. Ohnheiser I. Wortbildung im Sprachvergleich: Russisch-Deutsch. – Leipzig: Verlag Enzyklopдdie, 1987.

  8. Stepanova M.D., Černyљeva I.I. Lexilogie der deutsche Gegenwartssprache. – М.: Высшая шк., 1986.


Порівняльна граматика німецької та української мов


  1. Абрамов Б.А. Теоретическая грамматика немецкого языка. Сопоставительная типология немецкого и русского языков. – М.: Владос, 2001. – 286 с.

  2. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков (под. ред. М.Д.Резвецовой). – М.: Физматлит, 2000.

  3. Жлуктенко Ю.О. Порівняльні дослідження з граматики української, російської та англійської мов. – К., 1960.

  4. Жлуктенко Ю.О., Бублик В.Н. Контрастивна лінгвістика: Проблеми і перспективи // Мовознавство. - № 4. – 1976.

  5. Жлуктенко Ю.О. Нариси з контрастивної лінгвістики. – К., 1979.

  6. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К., 1984.

  7. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов. – К.: Либідь, 1995. – 234 с.

  8. Німецько-українські мовні паралелі (Порівняльно-типологічна граматика) / За ред. Ю.О.Жлуктенка. – К.: Вища школа, 1977. – 261 с.

  9. Gladrow W. Russisch im Spiegel des Deutschen (Berliner Slawische Arbeiten). – Frankfurt am Main: Peter Lang Verl. – Bd. 4. – 313 S.

  10. Moskalskaja O.I. Theoretische Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – M., 1979.


Порівняльна стилістика німецької та української мов


  1. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка: Учеб. пособ. – М.: Высш.шк., 1990. – 320 с.

  2. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс. – М.: Прогресс-Традиция; ИНФРА-М, 2004. – 416 с.

  3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2005. – 488 с.

  4. Ризель Э., Шендельс Е.И. Стилистика немецкого языка. – М.: Высш. шк., 1975. – 316 с.

  5. Тимченко Є.П. Порівняльна стилістика німецької та української мов. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 240 с.

  6. Heusinger S. Pragmalinguistik: Texterzeugung, Textanalyse; Stilgestaltung und Stilwirkungen: ein Lehr- und Ьbungsbuch. – Frankfurt am Main: Haag/Herchen, 1995. – 159 S.

  7. Michel G. Stilfiguren // Kleine Enzyklopдdie Deutsche Sprache / Hrsg. von W. Fleischer u.a. – Leipzig: Bibl. Institut, 1983. – S. 464-478.

  8. Sowinski B. Stilistik: Stiltheorien und Stilanalysen. – Stuttgart: Metzler, 1999. – 248 S.


Вступ до перекладознавства


  1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение. – СПб., 2003.

  2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: МО, 1975.

  3. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу (німецька мова). – Вінниця: Нова книга, 2006.

  4. Комиссаров В.Н. Теория перевода. – М.: Высш. школа, 1990.

  5. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. – Вінниця: Нова книга, 2001.

  6. Латышев Л.К., Семенов А.Л. Перевод: теория, практика и методика преподавания. – М.: Издательский центр «Академия», 2003.

  7. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. - Москва: Высш. школа, 1983.

  8. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – Москва: Воениздат, 1973.

  9. Koller W. Einfьhrung in die Ьbersetzungswissenschaft. – Wiesbaden: Quelle und Meyer, 1997.

  10. Nord Ch. Textanalyse und Ьbersetzen. – Heidelberg: Julius Groos Verl., 1995.


Лексичні і граматичні проблеми перекладу (німецька мова)


  1. Алексеева И.С. Письменный перевод. Немецкий язик: Учебник. – СПб.: Союз, 2006. – 368 с.

  2. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). – М.: Международные отношения, 1975. – 240 с.

  3. Брандес М.П., Провоторов В. И. Предпереводческий анализ текста. – М: НВИ-тезаурум, 2001. – 224 с.

  4. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак-тов ин.яз. – М.: Высшая школа, 1990. – 253 с.

  5. Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику: Учеб. Пособие по нем. яз. Для вузов. – М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2002. - 317 с.

  6. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. М: Международные отношения, 1974.

  7. Слепович В.С. Курс перевода. – Мн.: «ТетраСистемс», 2002. – 272 с.

  8. Gladrow W. Russisch im Spiegel des Deutschen: eine Einfьhrung in den russisch-deutschen und deutsch-russischen Sprachvergleich. - Frankfurt am Main.: Lang, 1998. – 313 S.

  9. Hцnig H.G. Konstruktives Ьbersetzen. - Tьbingen: Stauffenburg Verlag, 1995. – 195 S.

  10. Hцnig H.G., KuЯmaul P. Strategien des Ьbersetzens.- Tьbingen: Narr, 1996. – 172 S.


Основи теорії мовної комунікації


  1. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології. – К.: Вид. Центр “Академія”, 2006. – 248 с.

  2. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М., 1996. –416 с.

  3. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – 312с.

  4. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М.: Просвешение, 1969. –212 с.

  5. Остин Дж. Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. - М.: Прогресс, 1986. – С.22-129.

  6. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. – К.: Спілка рекламістів України, Українська асоціація публік рілейшнз, 1996. – 175 с.

  7. Ballmer, Thomas T. Probleme Klassifikation von Sprechakten. In: Grewendorf Gьnter: Sprechakttheorie und Semantik. Frankfurt am Main 1979. S. 247 – 274.

  8. H.Paul Grice. Sprecher-Bedeutung, Satz-Bedeutung und Wort-Bedeutung. Handlung, Kommunikation, Bedeutung. Hrsg. G. Moggle – Ffm: Suhrkampf, 1993. S. 85 –111.

  9. Leech G.N. Principles of Pragmatics. L., N. Y. Longman Inc., 5th Impr.,1983.

  10. Wunderlich D. Studien zur Sprechakttheorie. – Frankfurt/M.: Suhrkampf, 1976a. – 416 S.




    1. Література з основної іноземної мови (німецька) і практики перекладу

Фонетіка


  1. Козьмин О.Г., Сулемова Г.А. Практическая фонетика немецкого языка. – М.: Просвещение, 1990.

  2. Gerhard J.S. Bunk Phonetik aktuell. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2005.
^

Розмовна практика


  1. Berliner Platz 2. Lehr- und Arbeitsbuch. - Mьnchen: Langenscheidt, 2003.

  2. Berliner Platz 2. Intensivtrainer. - Mьnchen: Langenscheidt, 2003.

  3. Berliner Platz 3. Lehr- und Arbeitsbuch. - Mьnchen: Langenscheidt, 2004.

  4. Berliner Platz 3. Intensivtrainer. - Mьnchen: Langenscheidt, 2004.

  5. Dimensionen. Lernstationen 11-18. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2006.

  6. Dimensionen. Magazin 3.Lernstationen 11-18. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2006.

  7. Memo. Lehrwerk fьr DaF. – Mьnchen: Langenscheidt, 2000.

  8. Unterwegs. – Mьnchen: Langenscheidt, 1998.

  9. Wдhlen Sie das richtige Wort. – Moskau, 1967.

  10. Zertifikatstraining Deutsch. Lesen. Hцren. Schreiben. - Ismaning: Max Hueber Verlag, 1998.

Граматика


  1. Admoni W. Der deutsche Sprachbau. – M.: Proswetschenije, 1986. – 336 S.

  2. Buscha A., Linthout G. Das Oberstufenbuch. Deutsch als Fremdsprache: Ein Lehr- und Ьbungsbuch fьr fortgeschrittene Lerner / 2.Aufl. – Leipzig: Schukerl, 2002. - 212 S.

  3. Buscha J. u.a. Grammatik in Feldern: Ein Lehr- und Ьbungsbuch fьr Fortgeschrittene. –

  4. Dreyer, Schmitt. Lehr- und Ьbungsbuch der deutschen Grammatik. - Ismaning: Max Hueber Verlag, 1996.

  5. Duden. Band 4. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. und bearb. von

  6. Engel U., Tertel R. Kommunikative Grammatik. Deutsch als Fremdsprache. – Mьnchen: Indicium GmbH, 1993. – 346 S.

  7. Gulyga E., Natanson M. Syntax der deutschen Gegenwartssprache. – M., Л: Просвещение, 1966. – 225c.

  8. Moltschanowa I. Schwerpunkte der deutschen Grammatik. – M.: Высш. шк., 1983. – 168c.

  9. Prychodko A. Syntax des komplexen Satzes fьr Germanisten. - Запоріжжя: Запорізький держуніверситет, 1998. – 295с.

  10. Schendels E. Deutsche Grammatik. Morphologie. Syntax. Text. – M.: Высш. шк., 1979. – 397c.

  11. Zifonun G., Hoffmann L., Strecker G. u. a. Grammatik der deutschen Sprache (in 3 Bдnden). – Berlin / New York: Walter de Gruyter, 1997. – 2569 S.
^

Практика перекладу


  1. Алексеева И.С. Письменный перевод. Немецкий язик: Учебник. – СПб.: Союз, 2006. – 368 с.

  2. Алексеева И.С. Устный перевод. Немецкий язик. Учебник. - СПб.: Союз, 2002.

  3. Артемюк Н.Д. Пособие по экономическому переводу (нем. яз.). Часть 2. – М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2000.

  4. Архипов А.Ф. Самоучитель перевода с немецкого языка на русский. – М.: Высш. школа, 1991. – 255 с.

  5. Брандес М.П., Провоторов В. И. Предпереводческий анализ текста. – М: НВИ-тезаурум, 2001. – 224 с.

  6. Гильченок Н.Л. Практикум по переводу с немецкого на русский. – СПб.: КАРО, 2005. – 368 с.

  7. Гильченок Н.Л. Практикум по переводу с научных и публицистических текстов немецкого на русский. – СПб.: КАРО, 2008. – 352 с.

  8. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу (німецька мова). – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

  9. Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику: Учеб. Пособие по нем. яз. Для вузов. – М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2002. - 317 с.

  10. Латышев Л.К. Технология перевода. – М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2000. – 279 с.

  11. Мелихова Н.В. Пособие по экономическому переводу (нем. яз.). Часть 1. – М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2000.

  12. Роганова З.Е. Пособие по переводу с немецкого языка на русский. – М.: Изд-во литер. на иностр. языках, 1961. – 303 с.

  13. Сальникова В.Е. Пособие по переводу экономических текстов с немецкого языка. – М.: Филоматис, 2004


Додаток 1

Якісні аспекти мовлення, які відповідають рівню комунікативної компетенції С 1.2:

1. У продуктивних видах мовленнєвої діяльності:

А. Усне мовлення

1. Загальне усне мовлення /монологічне («РРЄ», стор.28):

Діапазон

Правильність

Швидкість

Взаємодія

З'вязність

Має добрий набір різноманітних мовленнєвих засобів, який дозволяє йому/їй обирати формулювання для чітких висловлювань у певному стилі на широке коло загальних, академічних, професійних або побутових тем, не обмежуючись предметом висловлювання.

Постійно підтримує високий ступінь граматичної правильності; помилки зустрічаються рідко, їх важко помітити; вони головним чином відразу виправляються.

Може висловлюватись швидко і спонтанно, майже без утруднень. Лише концептуально складний предмет висловлювання може уповільнити природну легкість мовного потоку.

Може вибрати потрібну фразу з наявних мовленнєвих функцій для власної репліки з метою підтримати розмову і вправно донести смисл свого висловлювання на рівні з іншими співрозмовниками.

Може продукувати чітке, вільне, швидке, добре структуроване мовлення, показуючи контрольоване вживання граматичних структур, конекторів та засобів зв'язку.

2. В усних текстах («РРЄ», стор.58-60):

Опис, розповідь


Може робити чіткі, детальні описи складних об'єктів.

Може робити продумані описи та розповіді, інтегруючи підтеми, розвиваючи окремі положення та завершуючи логічним висновком.

Публічні виступи


Може виступати швидко, майже без утруднень, застосовуючи наголос та інтонацію з метою точної передачі більш тонких відтінків смислу.

Звернення до аудиторії


Може зробити чітку, добре структуровану презентацію складного предмета, досить поширено викладаючи і пояснюючи певні точки зору з додатковими положеннями, причинами та відповідними прикладами. Може добре реагувати на звертання, відповідаючи спонтанно і майже невимушене.


^ Б. Писемне мовлення

1. Загальне письмове мовлення («РРЄ», стор.61):

Може писати зрозумілі, добре структуровані тексти на складні теми, підкреслюючи відповідні вихідні положення, викладаючи і доводячи точки зору досить докладно, з допоміжними пунктами, причинами й відповідними прикладами, та завершуючи логічним висновком.

2. В письмових текстах («РРЄ», стор.62):

Творче письмо


Може писати чіткі, детальні, зв'язні та розгорнуті описи і вигадані тексти впевненим, особистим, природним стилем, що відповідає рівню уявного читача.

Доповіді, ессе


Може писати чіткі, добре структуровані твори на складні теми, підкреслюючи відповідні основні положення.

Може доситьдокладносформулговатиідовеститочкизору/погляпиздопоміжними аргументами, доказами та відповідними прикладами.


2. У рецептивних видах мовленнєвої діяльності:

1. Аудіювання («РРЄ», стор.66):

Загальне розуміння


Розуміє достатньо, щоб стежити за розгорнутим мовленням на абстрактні або складні теми поза його/її сферою інтересів, хоча їй/йому може знадобитись уточнення окремих деталей, особливо коли акцент незнайомий.

Може впізнавати широке коло ідіоматичних виразів та колоквіалізмів, виділяючи зміни реєстрів мовлення.

Може розуміти розгорнуте мовлення, навіть коли воно не зовсім зв'язне і коли смислові зв'язки в ньому є імпліцитними і не виражені експліцитно.

Розуміння розмови

Може легко розуміти складні діалоги між іншими учасниками групової дискусії або дебатів, навіть на абстрактні, складні незнайомі теми.

2.Читання («РРЄ», стор.69-70):

Читання з метою орієнтації


Може швидко переглянути довгий і складний текст, знаходячи потрібні йому деталі.

Може швидко ідентифікувати зміст і відповідність новин, статей, повідомлень на професійні теми широкого діапазону, вирішуючи, чи потрібне більш уважне їх вивчення.

Читання для отримання інформації і аргументації

Може розуміти в деталях широкий діапазон довгих/розгорнутих, складних текстів, які звичайно зустрічаються в суспільному, професійному та академічному житті, розуміючи найдрібніші деталі, у тому числі ставлення і погляди.

3. У інтерактивних видах мовленнєвої діяльності («РРЄ», стор.74-77):

Загальне усне спілкування


Може висловлюватись вільно і спонтанно; майже без зусиль. Вільно використовує широкий лексичний репертуар залежно від потреб у заповненні прогалин за допомогою інакомовлення. Спостерігаються ледь помітні утруднення при пошуках засобів вираження або альтернативних стратегій; лише концептуально складний предмет обговорення може перешкодити природному, плавному мовленнєвому потоку.

Розуміння співрозмовника


Може детально розуміти мовлення на абстрактні та складні спеціальні теми поза його/її компетенцією, хоча він/вона може відчути потребу у підтвердженні окремих деталей, особливо якщо вимова незвична.

Дискусія


Може легко справитись з дебатами, навіть на абстрактні, комплексні, незнайомі теми.

Може переконливо аргументувати свою позицію, відповідаючи на запитання та коментарі. Швидко, спонтанно й адекватно реагує на складні лінії аргументації.

ІІ. Комунікативні компетенції

1. Лінгвістичні компетенції («РРЄ», стор 110-117):

Загальний лінгвістичний діапазон

Лексична компетенція

Граматична компетенція

Фонологічна компетенція

Може підібрати адекватне формулювання мовленнєвих засобів широкого діапазону, щоб висловитись чітко, не обмежуючи того, що він/вона хоче сказати.

Вільно володіє широким лексичним репертуаром, що дозволяє долати важкі місця шляхом перефразування; пошуки виразів або альтернативних стратегій ледь помітні; вільно вживає ідіоматичні вирази та колоквіалізми.

Постійно підтримує високий рівень граматичної правильності; помилки трапляються рідко і вони майже непомітні.

Може варіювати інтонацію і правильно вживати фразовий наголос для вираження найтонших відтінків значення.

2. Соціолінгвістична («РРЄ», стор.121):

Може впізнавати широкий спектр ідіоматичних виразів та колоквіалізмів, усвідомлюючи реєстрові відмінності; проте може відчувати потребу в уточненні окремих деталей, особливо коли акцент незнайомий.

Може розуміти фільми, в яких вживається значна кількість сленгового словника та ідіоматичних виразів і зворотів.

Може гнучко і ефективно користуватись мовленням з соціальними цілями, у тому числі в емоційному, алюзивному та жартівливому аспектах.

3. Прагматична компетенція («РРЄ», стор.124-125):



Дискурсивна

Компетенція

Гнучкість

Розгортання теми

Зв’язність і злитність

Може привести зміст і форму власного висловлювання у відповідність до ситуації та реципієнта, а також враховувати рівень формальності залежно від обставин. Може пристосовуватись до змін напряму, стилю та поставлених акцентів, які звичайно відбуваються в розмові.

Може варіювати формулювання того, що він/вона хоче сказати.

Може робити продумані описи та розповіді, інтегруючи підтеми, розвиваючи окремі положення та завершуючи відповідним висновком.



Може продукувати чітке, плавне, логічне мовлення, виявляючи контрольоване використання граматичних структур, конекторів та схем зв'язку.




Функціональна компетенція

Швидкість мовлення

Точність висловлюванн

Може висловлюватись швидко і спонтанно, майже невимушене. Лише концептуально важкий предмет мовлення може загальмувати плавний мовленнєвий потік.

Може точно кваліфікувати точки зору і твердження відповідно до ступенів, напр., напевно/можливо, впевненість/сумнів, ймовірність тощо.


Додаток 2


Зміст теоретичних курсів, передбачених навчальним планом підготовки фахівців з перекладу освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”


Дисципліни, що вивчаються німецькою мовою

Історія німецької мови

Питання:

  1. Das phonologische System der althochdeutschen Territirialdialekte. Die Hauptcharakterzьge des ahd phonologischen Systems. Die wichtigsten Neuerungen im Konsonantismus und Vokalismus. Die althochdeutsche (zweite) Lautverschiebung. Der Umlaut. Ahd Diphtongierung. Die Vokalharmonie (Brechung).




  1. Der Wortschatz im Althochdeutschen. Die Bereicherung des Wortschatzes in der ahd Zeit Die lateinischen Entlehnungen. Wortbildung der Substantive, der Adjektive, der Verben (Prдfigierung, Suffigierung, Konversion, Zusammensetzung, Bedeutungswandel).




  1. Die morphologische Struktur des Althochdeutschen. Die Hauptcharakteristika (Hauptcharakterzьge) des morphologischen Systems. Die Wortklassen und ihre grammatischen Kategorien (das Verb, das Substantiv, das Adjektiv, das Pronomen, das Numerale).




  1. Der Satzbau im Althochdeutschen. Die Wortstellung im einfachen Satz. Die Stellung des Prдdikats. Die Infinitiv - und Partizipialgruppen im einfachen Satz. Der komplexe Satz. Die Satzverbindung. Das Satzgefьge.




  1. Die Erweiterung des deutschen Sprachraums durch Ostexponsion. Die Entwicklungstendenzen der mhd Territirialdialekte. Die Erweiterung des Geltungsbereiches des geschriebenen deutschen Sprache. Die ritterliche Dichtung. Die Existenzformen der Sprache in der mhd. Zeit.




  1. Das phonologische System des Mittelhochdeutschen. Die Abschwдchung der unbetonten Vokale. Die weitere Entwicklung des Umlauts. Neue Vokalphoneme. Die Entwicklung des Phonems [?]. Die weitere Ausdehnung der zweiten Lautverschiebung.




  1. ^ Die morphologische Struktur des Mittelhochdeutschen. Die Vereinfachung der Vokalflexion. Die Verbreitung des Umlauts in den Formen der starken Verben. Umlaut und Brechung als innere Flexion. Die Entwicklung der grammatischen Kategorien des Verbs. Die Deklination der Substantive. Die Kategorie der Bestimmtheit und Unbestimmtheit. Die Flexion der Adjektive.




  1. ^ Sprachliche Einigungstendenzen in der frьhneuhochdeutschen Zeit. Die landschaftlichen Literatursprachen. Der deutsche Bauernkrieg und die Reformation. Martin Luther. Die Existenzformen der Sprache im Frnhd.




  1. Das phonologische System des Frьhneuhochdeutschen. Die wichtigsten Neuerungen im Vokalismus. Positionsbedingte Dehnung und Kьrzung der Vokale. Die Wandlungen der konsonantischen Phoneme. Weitere Ausdehnung der zweiten Lautverschiebung.




  1. Die Entwicklung der syntaktischen Struktur der deutschen Sprache in der frьhneuhochdeutschen Sprachperiode. Die Wortstellung im einfachen Satz. Die Entwicklung der verbalen Klammer. Der Ьbergang von der doppelten Negation zur Gesamtnegation. Der komplexe Satz. Das Satzgefьge. Die Wortstellung im Satzgefьge. Die Satzverbindung.




  1. ^ Die morphologische Struktur im Frьhneuhochdeutschen. Wandlungen im System des Ablauts bei den starken Verben. Die Entwicklung des Futurs. Die Entwicklung der Deklinatuion der Substantive. Neue Formmittel zur Pluralbildung der Substantive.




  1. ^ Die zeitlichen Grenzen der althochdeutschen Periode. Die Entwicklung des Schrifttums. Der ahd. Sprachraum und die ahd Territorialdialekte. Die Sprachdenkmдler des Ahd. Die Existenzformen der Sprache in der ahd. Zeit.


Ключові поняття:


der Sprachraum; die Mundarten; das Althochdeutsch; der Vokalwandel; die ahd Lautverschiebung; der Umlaut; die Monophthongierung; die Diphtnongierung; der Primдrumlaut; der Sekundдrumlaut; die flektierende Sprache; die grammatischen Kategorien; der Flextionstyp; der Deklinationatyp; vokalische Stдmme; konsonantische Stдmme; die Wurzelnomina; Themavokal; der Ablaut; die Ablautreihen; grammatischer Wechsel; die athematischen Verben; die Abschwдchung; der unbetonten Endsilbenvokale; die Phonologisierung des Umlauts; innere Flexion; die Vereinfachung und Vereinheitlichung der Formenbildung; die deutsche nationale Literatursprache; positionsbedingte Dehnung und Kьrzung der Vokale.


Лінгвокраїнознавство країн німецької мови


Питання:


    1. Wendepunkte in der deutschen Geschichte. Von den Anfдngen bis zum Eintritt Deutschlands in die Neuzeit. Grьndung des deutschen Nationalstaates im 19. Jh. Deutsche Geschichte im 20. Jh.

    2. Geographische Lage der Bundesrepublik, Staatsgrenzen, Landschaften.

    3. Staatlicher Aufbau der BRD, Verfassung, Rechtsordnung.

    4. Fцderalismus und Selbstverwaltung in der BRD: Einheit in Vielfalt. Das Bundesstaatsprinzip als der unantastbare Verfassungsgrundsatz; Zustдndigkeiten der Lдnder; Legislative und Exekutive auf der Lдnderebene; die kommunale Selbstverwaltung. Untere Verwaltungseinheiten; kurzer Ьberblick ьber die Bundeslдnder der BRD.

    5. Wirtschaftsstandort Deutschland - eine Kernregion in der EU: Wirtschaftsordnung und Wirtschaftspolitik; Wirtschaftssektoren, die grцЯten Firmen der BRD; Handwerk, Land-und Forstwirtschaft, Fischerei

    6. Kultur in Deutschland: Kurzer Exkurs ьber die deutsche Kulturgeschichte; Entwicklungstendenzen der Kultur im heutigen Deutschland

    7. Bildung und Ausbildung in Deutschland: Vorschulische Erziehung und Schulen in Deutschland; Berufliche Bildung; Hochschulen in Deutschland. Bachelor – und Masterstudiengдnge an den deutschen Hochschulen

    8. Massenmedien in Deutschland: Nachrichtenagenturen; Presse; Hцrfunk und Fernsehen

    9. Wissenschaft und Forschung in Deutschland: Forschungseinrichtungen; Trдger der Forschung; Internationale Zusammenarbeit.

    10. Deutschland in der EU: Motor der Vereinigung Europas: Entwicklungsetappen der EU; Deutschland – die wirtschaftliche Kernregion in der EU



  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології
Переклад (англійська, німецька мови)” факультету іноземних мов Донецького національного університету необхідно скласти іспити з основної...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології
Переклад (англійська, німецька мови)” факультету іноземних мов Донецького національного університету необхідно скласти іспити з основної...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології
Для вступу на окр «Магістр» на спеціальність „Англійська мова І літератуара” факультету іноземних мов Донецького національного університету....
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології
Для вступу на окр «Магістр» на спеціальність „Англійська мова І література” факультету іноземних мов Донецького національного університету....
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології
Донецького національного університету здобувачам освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” необхідно скласти іспити з основної та...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра німецької філології
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра німецької філології
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра французької філології
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра французької філології
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра німецької філології
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи