Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” icon

Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)”




Скачати 241.16 Kb.
НазваРобоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)”
Дата29.06.2012
Розмір241.16 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ
Кафедра германської філології



РОБОЧА ПРОГРАМА


з вступного іспиту

для здобуття ОКР “Спеціаліст”

зі спеціальності “Мова та література (німецька)”

7.030502


Затверджено на засіданні Вченої Ради


факультету іноземних мов

Протокол № від ............. 2012


Голова Вченої Ради В.Д. Каліущенко




Зміст



1.

Загальні положення

3

2.

Вимоги до кандидатів

4

3.

Структура іспиту

5

4.

Критерії оцінювання та співвідношення балів та оцінок з чотирьох видів завдань екзаменаційного білету

5

5.

Зміст теоретичних курсів, що передбачені навчальним планом підготовки фахівців з німецької філології освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр"

8

6.

Використана література

20




  1. ^ Загальні положення

Для вступу на спеціальність “Мова та література (німецька)” факультету іноземних мов Донецького національного університету здобувачам освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” необхідно скласти іспит зі спеціальності. Іспитом передбачено оцінювання спеціальних знань здобувача, мовного і мовленнєвого рівнів, що мають відповідати C1.2 за загальноєвропейською шкалою.

Робоча програма вступного іспиту на спеціальність “Мова та література (німецька)” (освітньо-кваліфікаційний рівень 7.030502 “Спеціаліст”) містить питання, які охоплюють основні проблеми з теоретичних курсів професійно орієнтованих дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки фахівців з німецької філології освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, а саме: історії мови, лексикології, стилістики, теоретичної фонетики, теоретичної граматики та країнознавства.

Робочу програму складено у відповідності до типових програм Міністерства науки і освіти України й робочих програм кафедри германської філології й структуровано таким чином:

  1. Загальні положення.

  2. Вимоги до кандидатів.

  3. Структура іспитів.

  4. Критерії оцінювання.

  5. Зміст теоретичних курсів, передбачених навчальним планом підготовки фахівців з германської філології освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.

    1. Перелік теоретичних питань з розгорнутим планом основних положень і фактів, які повинен знати здобувач з головних розділів дисциплін, що вивчаються німецькою мовою:

  • історії мови,

  • лексикології,

  • стилістики,

  • теоретичної фонетики,

  • теоретичної граматики,

  • країнознавства.

5.2. Перелік ключових понять з кожного розділу зазначених дисциплін, якими повинен володіти здобувач.

3. Список рекомендованої літератури.

6. Використана література.


2. Вимоги до кандидатів


Від вступника вимагається володіння німецькою мовою на рівні С1 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. На рівні С1 вступник може розуміти широкий спектр досить складних та об’ємних текстів і розпізнавати імпліцитне значення. Може висловлюватись швидко і спонтанно без помітних утруднень, пов’язаних з пошуком засобів вираження. Може ефективно і гнучко користуватись мовою у суспільному житті, навчанні та з професійними цілями. Може чітко, логічно, детально висловлюватись на складні теми, демонструючи свідоме володіння граматичними структурами, конекторами та зв’язними програмами висловлювання.



Вид мовленнєвої діяльності

Характеристика рівня С1

Читання

Може розуміти довгі та складні документальні й літературні тексти, оцінюючи особливості їх стилю. Може розуміти спеціалізовані статті та довгі технічні інструкції, навіть якщо вони не стосуються сфери діяльності користувача мови.

Аудіювання

Може розуміти довготривале мовлення, навіть якщо воно не досить чітко структуроване або коли його зв’язність прихована і не виражена експліцитно. Може розуміти програми телебачення і фільми без надмірних зусиль.

Говоріння

Діалогічне мовлення:

Може швидко й спонтанно висловлюватись без очевидних утруднень у доборі виразів. Може гнучко й ефективно користуватись мовою із соціальними та професійними цілями. Може чітко формулювати думки й точки зору та донести свої погляди у повному обсязі до інших співрозмовників.

^ Монологічне мовлення:

Може представити чіткі, детальні висловлювання на складні теми, розвиваючи окремі точки зору та доходячи логічного висновку.

Письмо

Може виражати думки у формі чіткого, добре структурованого тексту, висловлюючись досить поширено. Може писати листи, твори або доповіді на складні теми, підкреслюючи те, що здається найважливішим. Може обрати стиль відповідно до уявного читача.

^ 3. Структура іспиту

Іспит складається з письмової частини.

Письмова частина

1. Тестові завдання з теорії німецької мови

2. Лексико-граматичний тест

3. Реферування суспільно-політичного тексту



3.1. Письмова частина:



Структура письмової частини

Зміст письмової частини

Кількість питань

Максимальна кількість балів

Час виконання

Тестові завдання з теорії німецької мови

Тестові завдання множинного вибору з теоретичних дисциплін: історії мови, лексикології, стилістики, теоретичної фонетики, теоретичної граматики та країнознавства

10

200



1 година

Лексико-граматичний тест

Тестові завдання різних типів з практики німецької мови

20

200

Реферування суспільно-політичного тексту

Реферування суспільно-політичного тексту обсягом 2000 знаків з української на німецьку мову.

-

200



^ 4. Критерії оцінювання та співвідношення балів та оцінок з трьох видів завдань екзаменаційного білету


1. Тест з теоретичних дисциплін – максимально 200 балів:



Оцінка

Кількість правильних відповідей

Кількість питань, на які надано правильну відповідь

відмінно” – 200-190 б.

100% - 90%

10 – 9

добре” – 180-170 б.

89% - 70%

8 – 7

задовільно” – 160-130 б.

69% - 50%

6 – 5

незадовільно” – 120-100 б.

49% - 0%

4 – 0



^ 2. Лексико-граматичний тест – максимально 200 балів:



Оцінка

Кількість правильних відповідей

Кількість питань, на які надано правильну відповідь

відмінно” – 200-189 б.

100% - 90%

20-18

добре” – 185-170 б.

89% - 70%

17-14

задовільно” – 165-125 б.

69% - 50%

13-5

незадовільно” –124-100 б.

49% - 0%

4-0



^ 3. Реферування суспільно-політичного тексту з української на німецьку мову:



Оцінка

Критерії оцінювання

відмінно”

200-190 балів

  • вилучення та відтворення ключових аспектів змісту суспільно-політичного тексту;

  • деталізоване висвітлення подій або аргументів, що представлені у тексті оригіналу, а також їх викладення в логічній послідовності;

  • правильне використання відповідних зв’язуючих слів і словосполучень, правильне застосування складних граматичних структур та стилістично адекватне використання лексичних засобів при відсутності граматичних і лексичних помилок. Допускаються одна – дві орфографічні помилки.

добре”

189-170 балів

  • вилучення та відтворення теми суспільно-політичного тексту;

  • деталізоване висвітлення подій або аргументів, які представлені у тексті;

  • подання останніх у логічній послідовності;

  • доречне використання зв’язуючих слів і словосполучень, правильне та стилістично адекватне застосування граматичних структур і лексичних засобів. Допускається три – чотири орфографічні, одна – дві граматичні або лексичні помилки.

задовільно”

169-124 балів

  • правильне зазначення теми суспільно-політичного тексту;

  • висвітлення деяких деталей подій або аргументів, які представлені у тексті;

  • доречне використання зв’язуючих слів і словосполучень, правильне застосування граматичних структур і лексичних засобів. Допускається до 5 орфографічних і 5 граматичних або лексичних помилок.

незадовільно”

123-100 балів

  • невірне зазначення теми суспільно-політичного тексту або вірне зазначення основної теми при відсутності висвітлення деталей подій або аргументів, що представлені у тексті;

  • відсутність в роботі здобувача зв’язуючих слів і словосполучень; наявність більш п’яти орфографічних та п’яти граматичних або лексичних помилок. Робота містить більше 5 орфографічних та 5 граматичних або лексичних помилок.


Підсумкова оцінка з вступного іспиту до магістратури визначається як середньозважена результатів виконання зі всіх видів завдань екзаменаційного білету та перераховується згідно шкали оцінювання:

^ Загальна кількість балів за вступний іспит зі спеціальності

«Мова та література (німецька)»



^ Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ДонНУ

Оцінка за національною шкалою

200 - 190

5 (відмінно)

189 - 170

4 (добре)

169 - 124

3 (задовільно)

123 - 100

2 (незадовільно)




^ 5. Зміст теоретичних курсів, передбачених навчальним планом підготовки фахівців з німецької філології освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”


Історія німецької мови

Питання

  1. Das phonologische System der ahd Territorialdialekte.

Die Hauptcharakterzьge des ahd phonologischen Systems. Die wichtigsten Neuerungen im Konsonantismus und Vokalismus. Die althochdeutsche (zweite) Lautverschiebung. Der Umlaut. Ahd Diphtongierung. Die Vokalharmonie (Brechung).

^ 2. Der Wortschatz im Ahd.

3. Die Bereicherung des Wortschatzes in der ahd Zeit Die lateinischen Entlehnungen. Wortbildung der Substantive, der Adjektive, der Verben (Prдfigierung, Suffigierung, Konversion, Zusammensetzung, Bedeutungswandel).

4. Die morphologische Struktur des Ahd.

Die Hauptcharakteristika (Hauptcharakterzьge) des morphologischen Systems. Die Wortklassen und ihre grammatischen Kategorien (das Verb, das Substantiv, das Adjektiv, das Pronomen, das Numerale).

^ 5. Der Satzbau im Ahd.

Die Wortstellung im einfachen Satz. Die Stellung des Prдdikats. Die Infinitiv - und Partizipialgruppen im einfachen Satz. Der komplexe Satz. Die Satzverbindung. Das Satzgefьge.

6. Die Erweiterung des deutschen Sprachraums durch Ostexpansion.

Die Entwicklungstendenzen der mhd Territorialdialekte. Die Erweiterung des Geltungsbereiches der geschriebenen deutschen Sprache. Die ritterliche Dichtung. Die Existenzformen der Sprache in der mhd. Zeit.

^ 7. Das phonologische System des Mhd.

8. Die Abschwдchung der unbetonten Vokale.

Die weitere Entwicklung des Umlauts. Neue Vokalphoneme. Die Entwicklung des Phonems [?]. Die weitere Ausdehnung der zweiten Lautverschiebung.

9. Die morphologische Struktur des Mhd.

Die Vereinfachung der Vokalflexion. Die Verbreitung des Umlauts in den Formen der starken Verben. Umlaut und Brechung als innere Flexion. Die Entwicklung der grammatischen Kategorien des Verbs. Die Deklination der Substantive. Die Kategorie der Bestimmtheit und Unbestimmtheit. Die Flexion der Adjektive.

^ 10. Sprachliche Einigungstendenzen in der fnhd Zeit.

Die landschaftlichen Literatursprachen. Der deutsche Bauernkrieg und die Reformation. Martin Luther. Die Existenzformen der Sprache im Frnhd.

11. Die wichtigsten Neuerungen im Vokalismus.

Positionsbedingte Dehnung und Kьrzung der Vokale. Die Wandlungen der konsonantischen Phoneme. Weitere Ausdehnung der zweiten Lautverschiebung.

^ 12. Die Entwicklung der syntaktischen Struktur der deutschen Sprache in der frnhd Sprachperiode.

Die Wortstellung im einfachen Satz. Die Entwicklung der verbalen Klammer. Der Ьbergang von der doppelten Negation zur Gesamtnegation. Der komplexe Satz. Das Satzgefьge. Die Wortstellung im Satzgefьge. Die Satzverbindung.

^ 13. Die morphologische Struktur im Frhd.

Wandlungen im System des Ablauts bei den starken Verben. Die Entwicklung des Futurs. Die Entwicklung der Deklination der Substantive. Neue Formmittel zur Pluralbildung der Substantive.

14. Die zeitlichen Grenzen der ahd. Periode.

Die Entwicklung des Schrifttums. Der ahd. Sprachraum und die ahd. Territorialdialekte. Die Sprachdenkmдler des Ahd. Die Existenzformen der Sprache in der ahd. Zeit.


^ Ключові поняття


- Die Existenzformen der Sprache

- der Sprachraum, die Mundarten

- das Althochdeutsch

- der Vokalwandel

- der Vokalismus

- der Konsonantismus

- die ahd Lautverschiebung

- der Umlaut

- die Monophthongierung

- die Diphtnongierung

- der Primдrumlaut

- der Sekundдrumlaut

- die Entlehnung

- die Ableitung

- die Zusammensetzung

- Bedeutungswandel

- die Lehnьbersetzung

- die flektierende Sprache

- die grammatischen Kategorien

- der Flextionstyp

- der Deklinationstyp

- vokalische Stдmme

- konsonantische Stдmme

- die Wurzelnomina

- Themavokal

- der Ablaut

- die Ablautreihen,

- grammatischer Wechsel

- die athematischen Verben

- das Mittelhochdeutsch

- die Abschwдchung

- der unbetonten Endsilbenvokale

- die Dichtersprache

- die Phonologisierung des Umlauts

- innere Flexion,

- die Vereinfachung und Vereinheitlichung der Formenbildung

- die deutsche nationale Literatursprache

- das Frьhneuhochdeutsch,

- positionsbedingte Dehnung und Kьrzung der Vokale.


Список рекомендованої літератури:


1. Гухман М.М., Семенюк Н.Н. История немецкого литературного языка IX-XVвв. – М.: Наука, 1983.

2. Жирмунский В.М. История немецкого языка. – Изд. 3, испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1965.

3. Москальская О.И. История немецкого языка (на немецком языке). – Л.: Просвещение, 1969.

4. Die deutsche Sprache: in 2 Bd-n // Kleine Enzyklopдdie - Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1969.

5. Penzl H. Althochdeutsch. Eine Einfьhrung in die Dialekte und Vorgeschichte. – Bern, Frankfurt-am-Main, New York, Paris: Peter Lang, 1986.

6. Penzl H. Mittelhochdeutsch. Eine Einfьhrung in die Dialekte. - Bern, Frankfurt-am-Main, New York, Paris: Peter Lang, 1984.

7. Penzl H. Frьhneuhochdeutsch. – Band 9. - Bern, Frankfurt-am-Main, New York, Paris: Peter Lang, 1984.

8. Schmidt W. Geschichte der deutschen Sprache. Mit Texten und Ьbersetzungshilfen. – Berlin: Volk und Wissen Volksegener Verlag, 1970.

9. Strojewa T.V., Sinder L.R. Einfьhrung in das Studium der deutschen Sprachgeschichte. – Л.: Просвещение, 1977.


Лексикологія


Питання


^ 1. Das Wort als linguistische Grundeinheit: Definition des Wortes; Wesensmerkmale des Wortes; Die phonetische Gestaltung des deutschen Wortes; Die morphologische Struktur des deutschen Wortes

2. Wortbedeutung: Das Wesen der lexikalischen Bedeutung; Struktur der Wortbedeutung; Die Motiviertheit der Wortbedeutung; Volksetymologie; Typen der Wortbedeutungen

^ 3. Vieldeutigkeit und Homonymie: Die Definition der Vieldeutigkeit; Das Problem der Polysemie in der linguistischen Literatur; Das Problem der Definition der Homonyme; Das Problem der Abgrenzung der Homonymie von der Vieldeutigkeit; Das Problem der Klassifikation der Homonyme

4. Bedeutungsbeziehungen im lexikalisch-semantischen System (Paradigmatik): Paradigmatik und Syntagmatik; Synonyme (Definition und Klassifikation von Synonymen); Bedeutungsьberordnung/-unterordnung; Antonyme (Definition und Klassifikation von Antonymen); Semantische Felder, lexikalisch-semantische Gruppen, Wortnischen, Wortstдnde; Syntagmatische Beziehungen

^ 5. Wortschatzerweiterung durch Bedeutungswandel (semantische Derivation): Definition des Begriffs; die Wege der Bedeutungsverдnderung; die Ursachen des Bedeutungswandels; die Arten des Bedeutungswandels

6. Wortschatzerweiterung durch Ьbernahme fremden Wortgutes aus anderen Sprachsystemen (Entlehnung): Der Begriff der Entlehnung; Arten und Formen der Entlehnung; Wege der Ьbernahme; linguistische Ursachen der Entlehnung; die Klassifikation des entlehnten Wortgutes; die Assimilation der Entlehnungen

^ 7. Wortschatzerweiterung durch Wortbildung: Allgemeine Charakteristik der wichtigsten Begriffe der Wortbildungslehre (der primдre und der sekundдre Stamm, die Wortbildungsmittel, das Wortbildungsmodell, die Wortmotivation, die Wortbildungsbedeutung, das Wortbildungsnest); die Wortbildungsarten im Deutschen; die Wortbildungsregeln im Deutschen; die semantische Modellierung in der Wortbildung; lexikographische Probleme der deutschen Wortbildung

^ 8. Das neue und alte Wortgut im Deutschen: Neologismen in der deutschen Sprache (Definition der Neologismen, die Grьnde der Neologismen); Klassifikation der Neologismen; Archaismen in der deutschen Sprache (Definition der Archaismen, die Grьnde der Archaismen); Funktionen der Archaismen

^ 9. Die soziolinguistischen Aspekte der Stratifikation des deutschen Wortbestandes: Allgemeine Bemerkungen zum Terminus „Soziolinguistik“; die Erscheinungsformen der deutschen Sprache (die horizontale Schichtung der deutschen Sprache); die sprachliche Situation in den deutschsprachigen Lдndern; Allgemeines ьber die Verbreitung der deutschen Sprache in der Welt; die nationalen Varianten der deutschen Sprache; Sonderwortschдtze (die vertikale Sprachschichtung); terminologische Lexik; Berufslexik, Fachjargonismen; soziale Sonderwortschдtze; Genderforschung als Teilbereich der Sozio- und Psycholinguistik; Wechselbeziehungen zwischen Sonderlexik und Allgemeinwortschatz

^ 10. Die Behandlung der Phraseologismen in der deutschen Sprache: die Abgrenzung der Phraseologismen von den benachbarten sprachlichen Einheiten; Klassifikationen der Phraseologismen; Phraseologische Derivation; semantische Kategorien der Phraseologismen; national-kulturelle Spezifik der deutschen Phraseologie;


Entwicklungstendenzen des deutschen Wortschatzes und der Wortbildung: Allgemeines zum Begriff „Tendenzen der Sprachentwicklung“; innere, дuЯere und subjektive Faktoren sprachlicher Verдnderungen; Integrationsprozesse; Differenzierung, Spezialisierung und Generalisierung; Internationalisierung; Tendenzen im Bereich der Wortbildung; Univerbierung als Ausdruck der Sprachцkonomie und Rationalisierung; VerschleiЯ von Suffixen und das Ersetzen solcher Suffixe durch jьngere und mehr ausdrucksvolle; die Entwicklung der neuen Affixe durch Halbaffigierung; die Entwicklung der neuen Affixe durch Morphematisierung; die Entwicklung der neuen Suffixe durch Umstrukturierung des Wortes; die Entwicklung von neuen Wortbildungstypen


Ключові поняття


- nationale Variante der Sprache

- Existenzformen der Sprache, Literatursprache, Umgangssprache

  • Mundart,

  • der primдre Stamm,

  • der sekundдre Stamm des Wortes,

  • Wortbildungsmittel, Wortbildungsmodell, Wortbildungsbedeutung

  • Wortmotivation, Wortnest, Wortbildungsarten

  • Zusammensetzung, Zusammenrьckung

  • Ableitung (Derivation)

  • Kurzwortbildung, Reduplikation, Wortkreuzung

  • Rьckbildung, Wortbildungsregeln

  • innere Valenz des Wortes, semantische Modellierung

  • der Bedeutungswandel, die Metapher, die Metonymie

  • die Bedeutungsverschlechterung, die Bedeutungsverbesserung

  • die Entlehnung, die Lehnьbersetzung

  • die Lehnьbertragung, die Lehnbedeutung, die Assimilation

  • die Lehnwцrter, die Fremdwцrter, die Internationalismen

  • die Exotismen, das Synonym

  • ideographische, stilistische, territoriale Synonyme,

  • das Antonym, die Dominante, semantische Felder, lexikalisch-semantische Gruppen


Список рекомендованої літератури:


1. Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. – 2., durchgesehene Auflage. – Tьbingen: Niemeyer, 1995.

2. Iskos A.: Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. – L., 1970.

3. Lewkowskaja X.A. Lexikologie der deutschen Gegenwartsprache. – M., 1968. .

4. Rцmer Ch., Matzke Br. Lexikologie des Deutschen. Eine Einfьhrung. - 2., aktualisierte und ergдnzte Auflage. – Tьbingen: Gьnter Narr, 2005.

5. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – 2., dдrgesehene Auflage. – Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1987.

6. Stepanova M.D., Tschernyscheva I.I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – 2., verbesserte Auflage. - M.: „Vytschtschaja schkola“, 2004.

Stepanova M.D., Tschernyscheva I.I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – M., 1986.

7. Домашнев А.И. Современный немецкий язык в его национальных вариантах.- Л. – Наука, 1983.

8. Огуй О.Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache. – Вінниця: Нова книга, 2003.

9. Ольшанский И.Г. Лексикология: Современный немецкий язык = Lexikologie: Die deutsche Gegenwartssprache. Ьbungsbuch. – М., 2006.

10. Ольшанский И.Г. Лексикология: Современный немецкий язык = Lexikologie: Die deutsche Gegenwartssprache. – М., 2005.

11. Розен Е.В. На пороге XXI века. Новые слова и словосочетания в немецком языке. – М.: Менеджер, 2000.

12. Шевелёва Л.В. Лексикология современного немецкого языка: Курс лекций. – М., 2004.


Стилістика

Питання



^ 1. Hauptbegriffe der Stilistik

Stildefinitionen. Linguistische und extralinguistische Faktoren in der Stillehre. Stilistische Bedeutung. Stilschichten.. Stilfдrbung. Stilistische Mittel

2. Funktionale Stiltypen

Klassifikationsprinzip (Grundlagen einer funktionalen Stilklassifikation). Gebrauchssphдren der funktionalen Stiltypen. Hauptmerkmale der Funktionalstile. Stil des Amtsverkehrs. Stil der Wissenschaft. Stil der Presse und Publizistik. Stil des Alltagsverkehrs

^ 3. Stilfiguren. Allgemeine Charakteristik: Wesensbestimmung. Allgemeine und besondere Funktionen. Klassifikation (Allgemeines)

4. Stilfiguren. Figuren der Umschreibung: Emphase, Periphrase, Euphemismus, Hyperbel, Litotes, Ironie

5. Stilfiguren. Figuren der Ьbertragung

Metapher und ihre Abarten (Personifikation: Apostrophe, Synдsthesie).Metonymie und Synekdoche. Abarten der Synekdoche (pars pro toto, totum pro parte)

^ 6. Figuren der Hinzufьgung (Additionsfiguren): Figuren der Wiederholung (Anapher, Epipher, Anadiplose, Kyklos, Epizeuxis, Parallelismus)

7. Figuren der Hinzufьgung (Additionsfiguren): Figuren der Hдufung (nach dem syntaktischen Prinzip: Asyndeton, Monosyndeton, Polysyndeton, Amplifikation, Hдufung mit Voranstellung des zusammenfassenden Aufzдhlungsgliedes; nach dem inhaltlichen Prinzip: Klimax, Antiklimax, Akkumulation

^ 8. Stilistische Werte der Zeitformen im Deutschen und Ukrainischen

Synonymie im Bereich der Zeitformen. Gebrauch des Prдsens im Deutschen und der prдsentischen Form im Ukrainischen. Gebrauch des Futurs im Deutschen und Ukrainischen.. Gebrauch des Prдteritums im Deutschen und der Vergangenheitsform im Ukrainischen

^ 9. Stilistische Aspekte der Wortbildung. Expressive Wortbildung

Verletzung der semantischen Kongruenz.. Verletzung der Distributionsregeln von Suffixen oder Prдfixen.Kontaminationen (Wortkreuzungen). Abweichungen im Gebrauch fester bzw. unfester Prдfixe. Ausbau gelдufiger Bildungsmodelle durch lexikalische Elemente, die in diesen Konstruktionen neu und ungewцhnlich sind.Verbindung zwischen fremdem Grundmorphem und fremdem Affix, zwischen heimischem Grundmorphem und fremdem Affix und umgekehrt.Verwendung von usuell expressiv gefдrbten Wortbildungstypen. Reim- und Ablautdoppelungen

^ 10. Stilistische Aspekte der Wortbildung. Reihung und Variation

Hдufung von Wцrtern mit gleichem Prдfix. Hдufung von Wцrtern mit gleichem Suffix.Variation durch Wiederholung des gleichen Grundwortes oder Grundmorphems mit verschiedenen Zusдtzen (als Prдfix, Suffix oder anderes). Wiederholung eines Wortes als Grundwortes eines Kompositums. Reimkombinationen

^

Ключові поняття



- Stil, stilistische Bedeutung, Stilschicht, Stilfдrbung, stilistisches Mittel

- Funktionalstil, Stil des Amtsverkehrs, Stil der Wissenschaft, Stil der Presse und Publizistik, Stil des Alltagsverkehrs

- Stilfigur, allgemeine Funktionen, besondere Funktionen, Klassifikationsprinzip

- Emphase, Periphrase, Euphemismus, Hyperbel, Litotes, Ironie

- Metapher, Personifikation, Metonymie, Synekdoche

- Figuren der Wiederholung , Anapher, Epipher, Anadiplose, Kyklos, Epizeuxis, Parallelismus

- Figuren der Hдufung, syntaktisches Prinzip, inhaltliches Prinzip, Asyndeton, Klimax

- Ersatzformen, historisches Prдsens, Futur; futurisches Prдsens, Prдteritum, Futur; generelles oder temporales Prдsens, Futur, Prдteritum; imperativisches Prдsens, Futur; prдsentisches, aktuales Futur

- expressive Wortbildung, Verletzung der semantischen Kongruenz, Kontamination, Variation, Reim- und Ablautdoppelungen

- Wцrter mit gleichem Prдfix, Wцrter mit gleichem Suffix, Variation, Reimkombinationen


Список рекомендованої літератури:


1. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка: Учеб. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1990. – 320 с.

2. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс: Учеб. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Прогресс-Традиция; ИНФРА-М, 2004. – 416 с.

4. Ризель Э., Шендельс Е.И. Стилистика немецкого языка: Учеб. – М.: Высшая школа, 1975. – 316 с.

5. Michel G. Stilfiguren // Kleine Enzyklopдdie Deutsche Sprache / Hrsg. von W. Fleischer u.a. – Leipzig: Bibl. Institut, 1983 (oder eine spдtere Ausgabe). – S. 464-478.

6. Sowinski B. Stilistik: Stiltheorien und Stilanalysen. – 2., ьberarb. u. akt. Aufl. – Stuttgart: Metzler, 1999. – 248 S.


^

Теоретична граматика

Питання





  1. Genetische Charakteristik der deutschen Sprache. Hauptzьge des deutschen Sprachbaus: Morphologie und Syntax.

  2. Grammatische Grundbegriffe (sprachliches Zeichen, grammatische Bedeutung, grammatische Form, grammatische Kategorien und ihre Einteilung).

  3. Morphemstruktur des Wortes im Deutschen (das Wort als sprachliche Grundeinheit, Mittel der Formbildung, Stamm und Affixen).

  4. Theorie der Wortarten in der deutschen Gegenwartssprache (Begriff der Wortarten und Ausgliederungskriterien, Taxonoimieverfahren im Bereich der Wortarten, Diskutables in der Theorie der Wortarten).

  5. Die Kategorie der Zeit und das Tempussystem des Deutschen (die Kategorie der Temporalitдt in der Sprachwissenschaft, die Tempora in der Paradigmatik und in der Syntagmatik).

  6. Das Paradigma des Substantivs im Vergleich mit dem des Verbs (morphologische Kategorien des Substantivs und ihre Wechselbeziehungen).

  7. Der nominative Aspekt des Satzes (Beschreibungsmodelle der Syntax, formbezogene Satzmodellierung, inhalt-bezogene Modelle, logisch-grammatische Modelle und kognitiv-semantische Modellierung).

  8. Der kommunikative Aspekt des Satzes (pragmatische Syntax und Satzpragmatik, der Sprechakt als Einheit der kommunikativen Syntax, Mitteilungsperspektive und „Verpackungsarten“ des propositionalen Gehalts).

  9. Methoden der Satzanalyse (Analyse nach den Sartgliedern, generative Methoden, UK-Methodik, Transformationsmethode, andere Methoden).

  10. Text als Teilbereich der Grammatik (allgemeine Charakteristik, Textverflechtung, die Textsortenlehre, Text und Discourse)



^

Ключові поняття





  • analytisch/synthetisch,

  • die Wortform, die Idiomatik,

  • die Taxonomie,

  • die Komponentenanalyse,

  • der Tiefenkasus,

  • die Proposition,

  • der Argument,

  • die Lokution,

  • die Illokution,

  • die Perlokution,

  • die Textsorte,

  • die Kohдsion



^

Список рекомендованої літератури:





  1. Абрамов В.А. Теоретическая грамматика немецкого языка. Сопоставительная типология немецкого и русского языков.- М.: Владос, 2001. –288с.

  2. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл.- М.: Наука, 1976.- 383 с.

  3. Адмони В.Т. Синтаксис современного немецкого языка. – Л.: Наука, 1973.- 366 с.

  4. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения Л.: ЛГУ, 1977.- 204 с.

  5. Бондарко А.В. Основы фундаментальной грамматики. Языковая интерпретация идеи времени. – СПб: С.-Петерб. ун-т, 1999. – 260 с.

  6. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. – М.: Высшая школа, 1969. 184 с.

  7. Загнитко А.Г. Теоретична граматика української мови.: Синтаксис.- Донецьк: ДонНУ, 2001 – 662 с.

  8. Admoni W.G. Der deutschen Sprachbau. – М.: Просвещение, 1986. – 336 S.

  9. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik.- Stuttgart/Weimar, Metzler, 1994.- 581S.

  10. Engel U. Deutsche Grammatik.- Heidelberg, 1988.- 881 S.

  11. Grundzьge einer deutschen Grammatik//Autorenkollektiv unter der Leitung von K.E. Heidolph, TW.Flдmig, W.V. Molsch.-Berlin: Akademie, 1984.-1028 S.

  12. Moskalskaja O.I. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – M.: Hochschule, 2004.- 368 S.

  13. Motsch W., Pasch R. Illokutive Handlungen // Studia germanica.- Bd. 25 Berlin: Akademie, 1987.- S. 11-74

  14. Searle J.R. Sprechakte. Ein sprachphilosophischer Essay. – Frankfurt/M. Suhrkamp, 1971.- 305 S.

  15. Werweich H. Textgrammatik der deutschen Sprache.- Mannheim, Leipzig: Dudenverlag.- 1993.- 1111 S.

  16. Zifonun G., Hoffmann L. u.a. Grammatik der deutschen Sprache (in 3 Bдnden) – Berlin, New York: N.G. de Gruyter 1997.- 2565 S.



Країнознавство

Питання


^ 1. Wendepunkte in der deutschen Geschichte.

  • Von den Anfдngen bis zum Eintritt Deutschlands in die Neuzeit.

  • Grьndung des deutschen Nationalstaates im 19. Jh.

  • Deutsche Geschichte im 20. Jh.

2. Geographische Lage der Bundesrepublik, Staatsgrenzen, Landschaften.

3. Staatlicher Aufbau der BRD, Verfassung, Rechtsordnung.

^ 4. Fцderalismus und Selbstverwaltung in der BRD: Einheit in Vielfalt.

  • Das Bundesstaatsprinzip als der unantastbare Verfassungsgrundsatz.

  • Zustдndigkeiten der Lдnder. Legislative und Exekutive auf der Landesebene

  • Die kommunale Selbstverwaltung. Untere Verwaltungseinheiten.

  • Kutzer Ьberblick ьber die Bundeslдnder der BRD.

^ 5. Wirtschaftsstandort Deutschland - eine Kernregion in der EU.

  • Wirtschaftsordnung und Wirtschaftspolitik

  • Wirtschaftssektoren, die grцЯten Firmen der BRD

  • Handwerk, Land-und Forstwirtschaft, Fischerei

6. Kultur in Deutschland

  • Kurzer Exkurs ьber die deutsche Kulturgeschichte

  • Entwicklungstendenzen der Kultur im heutigen Deutschland

^ 7. Bildung und Ausbildung in Deutschland

  • Vorschulische Erziehung und Schulen in Deutschland

  • Berufliche Bildung

  • Hochschulen in Deutschland. Bachelor – und Masterstudiengдnge an den deutschen Hochschulen

8. Massenmedien in Deutschland

  • Nachrichtenagenturen

  • Presse

  • Hцrfunk und Fernsehen

^ 9. Wissenschaft und Forschung in Deutschland

  • Forschungseinrichtungen

  • Trдger der Forschung

  • Internationale Zusammenarbeit

10. Deutschland in der EU: Motor der Vereinigung Europas

  • Entwicklungsetappen der EU

  • Deutschland – die wirtschaftliche Kernregion in der EU



^

Ключові поняття





  • das Frankenreich, die Reformation, das Deutsche Kaiserreich, die Weimarer Republik, das Nationalsozialistische Deutschland, die Spaltung Deutschlands, die Berliner Mauer, die Vereinigung von zwei deutschen Staaten

  • der Nachbarstaat, das Staatsgebiet, die Landschaftsrдume

  • Grundlagen der Staatsordnung, die Gewaltenteilung, das Staatsoberhaupt, der Bundesprдsident, der Bundeskanzler, der Bundestag, der Bundesrat, der Bundestagsprдsident, die Bundesversammlung, die Bundesregierung, das Bundesverfassungsgericht.

  • der Teilstaat, die fцderalistische Staatlichkeit, die Bundesebene, die Landesebene, die Gemeinde, die Kommune, der (Ober)bьrgermeister, der (Ober)stadtdirektor, der Rat, das Abgeordnetenhaus, der Senat, der Landtag.

  • soziale Marktwirtschaft, das Bruttoinlandsprodukt (BIP); Arbeitnehmer und Arbeitgeber als Sozialpartner; der Arbeitsmarkt, der Wirtschaftszweig, Dienstleistungen, das Handwerk

  • die Romanik, die Gotik, die Renaissance, der Barock, die Romantik, der Humanismus, die Aufklдrung, die Klassik, die Malerei

  • die Schulpflicht, die Grundschule, die Hauptschule, die Realschule, das Gymnasium, die Gesamtschule, die Orientierungsstufe, tertiдrer Bereich, die Fachhochschule, der DAAD

  • der Verlag, die Tageszeitung, lokale und regionale Presse, die Wochenschrift, das Nachrichtenmagazin, der Zeitschriftenmarkt, die ARD, das ZDF, privates Fernsehen

  • der Nobelpreistrдger, die Deutsche Forschungsgemeinschaft (DFG), die Max-Planck-Gesellschaft (MPG), das Frauenhoferinstitut, die Leibnitz-Gemeinschaft

  • Europas, die EWG, die EGKS, der Binnenmarkt, die EZB (Europдische Zentralbank), der deutsche AuЯenhandel, der Handelspartner.

Список рекомендованої літератури:


1. Borisenko M., Klussmann P.G. u.a. Deutschland: Streifzьge durch die Kultur. – Donezk: EAI-Press, 2001. – 412 S.

2. Datenreport. – Bonn: Bundeszentrale fьr politische Bildung, 2005.- 420 с.

3. Gцssmann W. Deutsche Kulturgeschichte im Grundriss.- Ismaning: Max Hueber Verlag, 1996.- 203 S.

4. Kisljakova L. Deutschland: Wandel durch Zeiten. - Donezk: EAI-Press, 1999. – 375 S.

5. Kudina O. Die Lдnder, wo man deutsch spricht.- Вінниця: Нова книга, 2002.- 341 S.

6. Tatsachen ьber Deutschland / Hrsg. Auswдrtiges Amt. – Berlin: societiesverlag, 2006.-148 S.

7. Wehling H.-W., Sattler D. Der Fischer Atlas. Deutschland. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 2001. –

8. Interkultureller Dialog/Hrsg. Kulturpolitische Gesellschaft e. v. Bonn: Klartext Verlag, 1997.- 372 S.

9. Luscher R. Deutschland nach der Wende. Ismaning/Mьnchen: Verlag fьr Deutsch, 1997.- 175 S.

10. Zeitschrift „Deutschland“. Aktuelle Presse-materialien


6. Використана література

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. редактор укр. видання С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

Схожі:

Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconРобоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Магістр” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” 030502
Критерії оцінювання та співвідношення балів та оцінок з чотирьох видів завдань екзаменаційного білету
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconРобоча програма вступного іспиту для здобуття окр “Магістр” зі спеціальності “Мова та література (французька)” 030502
Критерії оцінювання та співвідношення балів та оцінок з чотирьох видів завдань екзаменаційного білету
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconАнглійська, німецька, французька, іспанська Вступ Програма вступного іспиту за програмою окр «Спеціаліст»
Спеціальність 02030302 "Мова і література (англійська, німецька, французька, іспанська)"
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconПрограма вступного іспиту до магістратури основна мова спеціальність 02030302 „Іноземна мова (німецька) та література”
Програма вступного іспиту в магістратуру (напрям 020303 філологія, спеціальність 02030302 іноземна мова і література) складена на...
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 0305 Філологія Спеціалізація Мова та література (німецька)
Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної вищої освіти за спеціалізацією «Мова та література (німецька)» вступають до магістратури...
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 0305 Філологія Спеціалізація Мова та література (німецька)
Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної вищої освіти за спеціалізацією «Мова та література (німецька)» вступають до магістратури...
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconПрограма вступного іспиту з іноземної мови (польська мова) для вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «магістр», «спеціаліст» Вступ
Програма вступного іспиту для спеціалістів (напрям 0203 – філологія, спеціальність 030501 – українська мова І література; польська...
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни криворізький державний педагогічний університет програма вcтупного іспиту з іноземної мови на навчання
Українська мова та література, додаткова спеціальність: мова І література (англійська)"; ’’Мова та література (англійська), додаткова...
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconПрограма комплексного фахового екзамену з англійської мови І зарубіжної літератури та методики їх викладання для вступу на навчання для здобуття окр «Спеціаліст» Спеціальність «Мова та література (англійська)»
Програма завершується списком рекомендованої для опрацювання при підготовці до іспиту основної літератури
Робоча програма з вступного іспиту для здобуття окр “Спеціаліст” зі спеціальності “Мова та література (німецька)” iconПрограма вступного іспиту до магістратури Основна мова Спеціальність 020303 "Іноземна мова ( французька ) та література"
Програма вступного іспиту до магістратури (напрям 020303 – філологія, спеціальність 02030302 іноземна мова і література) складена...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи