Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства icon

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства




НазваМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Сторінка1/4
Дата30.06.2012
Розмір0.78 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до курсового проекту, практичних занять і самостійної роботи

(для студентів спеціальності

7.092103 – “МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО І ГОСПОДАРСТВО”,

з дисципліни Реконструкція житлових територій


Харків – хнамг - 2007

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до курсового проекту «Реконструкція житлового кварталу», практичних занять і самостійної роботи з дисципліни «Реконструкція житлових територій» (для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.0921 ”Міське будівництво і господарство”). Укл.: Жидкова Т.В.-Харків: ХНАМГ, 2006. – с. 38


Рецензент О.С.Безлюбченко


Відповідальний за випуск


Рекомендовано кафедрою містобудування,

протокол №2 від 07.12.2006 р.,

Розділ 1. Практичні заняття

На практичних заняттях студенти одержують навички щодо збирання інформації про стан забудови і будинок, складання технічних висновків, урахування факторів, що впливають на вибір методів модернізації, а також розробки планувальної структури житла й підприємств громадського призначення.

1. Видача завдань на курсове проектування. Розробка плану виконання курсового проекту.

Мета заняття: Ознайомлення зі змістом курсового проекту. Видача завдань на курсове проектування.

Зміст заняття: Розробка плану виконання курсового проекту. Ознайомлення з нормативними вимогами і будівельними обмеженнями щодо проектування реконструкції житлової забудови. Видача завдань на курсовий проект, ознайомлення з прикладами виконання проекту.

Послідовність роботи над курсовим проектом:

а) копіювання схеми генплану території;

б) збирання інформації за програмою загального обстеження території;

в) складання схем забудови і технічних висновків;

г) вибір і узгодження з викладачем методу реконструкції житлового кварталу;

д) розрахунки, щодо вибраного методу реконструкції;

е) розробка ескізів генерального плану та їх узгодження з викладачем;

ж) креслення генерального плану;

з) розробка ескізів фасаду;

і) оформлення графічної частини;

к) написання пояснювальної записки;

з) захист виконаної роботи.

Література: [1-5]


2. методи перед проектних досліджень житлової забудови.

Мета заняття: Ознайомлення з методами перед проектного дослідження забудови.

Зміст заняття: Вивчення складу і методів перед проектного дослідження забудови.

Загальні відомості. Метою загального обстеження є одержання інформації про містобудівні умови і експлуатаційні якості існуючої забудови, якість благоустрою території, історико-архітектурну цінність забудови, стан будинків та інженерних систем, і т.ін.

Розрізняють два види таких досліджень: загальне й детальне.

У програму загального обстеження входить збір інформації про територію в цілому і кожний будинок окремо; обробка цієї інформації; висновок про доцільність тих чи інших заходів; видача завдання на проектування реконструкції кварталу чи мікрорайону і завдання на детальне обстеження будинків.

Відправними документами є:

  • матеріали генерального плану міста, концепції розвитку його планувальних структур,

  • топографічна схема ділянки проектування;

  • план існуючої забудови;

  • відомості про нове будівництво;

  • відомості про функціональне призначення і форму власності прилеглих ділянок;

  • технічні паспорти будинків з інвентаризаційними планами поверхів;

  • історичні документи про еволюцію планування території і будинків;

  • інформація про структуру й кількість населення на зазначеній території.

Відомості про ділянку.

1

Правові

місцеположення

форма власності, власник (користувач), його юридична адреса.

2

Метричні

площа ділянки, га.

площа забудови, м2.

загальна площа будівель і споруд, м2.

Відомості про нове будівництво

3

Історичні

Ретроспекція еволюції планування,

Наявності пам'ятників архітектури, історії й культури,

Види будинків

4

Функціональні

Цільове призначення.

Функціональне використання.

Зонування і баланс території

5

Технічні

Стан забудови (поверховість, матеріал стін, капітальність, фізичне зношення).

обладнання та стан інженерних мереж (водопровід, каналізація, газопровід, тощо).

6

Соціальна інфраструктура


Соціально-духовна (освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, культура, фізкультура і спорт).

Соціально-побутова (торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлове господарство, комунальне господарство, зв'язок, міський транспорт, зелене господарство; благоустрій та санітарне очищення території..

7

Гігієнічні

Інсоляція. Аерація. Шумовий режим.

8

Соціально-економічні

демографія населення. міграція населення,

професійний склад населення,

показники житлової забезпеченості,

Показники благоустрою території

9

Вартісні

Оцінна вартість, млн. Крб.. Ціна продажу

Література: [2,5,6]

3. Обмеження щодо реконструкції забудови з боку історико-містобудівних досліджень.

Мета заняття: Ознайомлення зі складом історико-містобудівних досліджень.

Загальні відомості:

При розробці проектів планування та забудови історичних населених місць необхідне проведення спеціальних історико-містобудівних досліджень.

На основі історико-культурних та історико-архітектурних досліджень встановлюються:

  • історико-містобудівна цінність планування й забудови,

  • межі територій історичної частини міста;

  • композиційна роль історико-культурних об'єктів спадщини і зони їх впливу для збереження активної композиційної ролі;

  • зони цінного ландшафту;

  • комплексні межі цінного міського середовища з урахуванням усіх чинників, а також ви­моги щодо охорони, режиму використання та перетво­рення різних зон та типів цього середовища.

Вищезазначені наукові дослідження є базою для розробки проектів зон охорони пам'яток історії та культури, історико-архітектурного плану, які повинні регламентувати режими реконструкції планування, усталеної й нової забудови в межах історичного середовища. Ці документи як обов'язкові входять до складу генеральних планів і концепцій розвитку населених місць.

При розробці проекту реконструкції локальної території історико-архітектурну цінність забудови досліджують на двох рівнях. Вивчають планувальну структуру території й обстежують будинки-пам'ятники. Обстеження починають з аналізу архівних документів установ міського управління, історичних і крайових музеїв і бібліотек. Саме тут концентрується інформація, що стосується забудови територій, зберігаються плани міста, складені в різні епохи. У випадку проведення реконструкції на території Харкова використовують матеріали бібліотеки ім. Короленка. Еволюцію планувальної структури територій вивчають, аналізуючи зазначені документи.

Аналіз еволюції планування сполучають з дослідженнями історико-архітектурної цінності окремих будинків. Архівні дані зіставляють з уточненим ситуаційним планом.

При обстеженні вивчають первісне оточення пам'ятників і подальший розвиток забудови. Установлюють, як можна забезпечити його огляд. Вводять обмеження на розташування й висоту будинків нового будівництва.

На основі одержаних даних забудову ранжирують за такими ознаками:

  • пам'ятники архітектури, історії і культури державного, територіального і місцевого значення, охоронювані державою;

  • будинки історичної чи архітектурної цінності, запропоновані до охорони;

  • будинки, які є елементом архітектурно-історичного середовища міста (цінна фонова забудова);

  • елементи містобудівного середовища, фасади яких додають кварталу індивідуальність.

  • будинки, які мають важливе містобудівне значення (фонова забудова)

^ Рис.1 –Схема історико-архітектурної цінності забудови

Одночасно відокремлюють рядову забудову і малоцінні будинки. Їхня кардинальна реконструкція і навіть знос не суперечать цілісності сприйняття ансамблю вулиць і площ. У результаті аналізу складають історико-архітектурну довідку, де приводять дані про якість просторової структури території і її частин, наявності пам'ятників архітектури і місцях втрачених історичних будинків. Визначають історію забудови в цілому й окремих будинках. Виявляють особливості виникнення і перекладки вулиць, змін у плануванні території і причинах цих змін. Довідку супроводжують графічним матеріалом — схемою історико-архітектурної цінності забудови (рис.1) де позначають пам'ятники архітектури, історії й культури, їхні охоронні зони, будинки з різним ступенем містобудівної цінності. Історико-архітектурну характеристику будинків заносять у відповідний стовпчик таблиці, що характеризує стан забудови.

Для унікальних пам’ятників архітектури, що розташовані серед житлової забудови показують оптимальні сектори огляду (рис.2). Під час реконструкції забудови слід враховувати ці сектори при проектуванні нового будівництва, а також розглядаючи питання про знесення малоцінних будівель, які заважають огляду пам’ятника.

^ Рис.2 – Оптимальні сектори огляду пам’ятки архітектури

Література: [1,2,5,6,7]

4. Складання картограм забудови.

Мета заняття: Ознайомлення зі складом і методами складання картограм забудови.

Загальні відомості: Інформацію про ситуацію на місцевості одержують на основі польових обстежень. Під час обходів ретельно перевіряють відповідність схеми забудови реальній ситуації на місцевості, виявляють фактичну наявність будинків, їх функ-ціональне призначення, поверховість, матеріал стін, відомості про нове будівництво. Одночасно одержують інформацію про функцію будинків.

Після проведення обстеження виконують креслення опорного плану, складають картограми забудови в масштабі 1:1000. Обстеження ситуації сполучають з одержанням інформації про будинки.


^ Рис.3 - Опорний план

На опорному плані умовними позначками відокремлюють житлову забудову від нежитлової. Наносять нумерацію будинків і інших будівель. Указують поверховість і матеріал стін. На додаток до опорного плану, складають схему поверховості будинків (рис.4).

^ Рис.4 - Схема поверховості будинків.

Технічний стан основних фондів (рис.5). У цьому розділі визначають технічний стан будинків на ділянці, що підлягає реконструкції, а також обладнання й стан інженерних мереж (водопровід, каналізація, газопровід, тощо. Ступінь фізичного зношення будинків у першому припущенні оцінюють за візуальними спостереженнями, порівнюючи отримані характеристики з даними додатку 8.

^ Рис.5 - Схема технічного стану забудови

Результати розрахунків інтерпретують графічно у вигляді картограми При цьому приймають наступну стратифікацію житлового фонду по фізичному зносу: від 0 до 20 % —гарний стан об'єкта, від 21 до 40 % —задовільний, від 41 до 60 % —незадовільний, 60-80%— старий, і більш 81 % - непридатний.

Обладнання території інженерними мережами визначають за даними містобудівної документації. Виявляють наявність і стан таких інженерних мереж: водогін, каналізація фекальна, каналізація дощова, газопровід, тепломережа, телефонна мережа, кабельні слабкострумові мережі.

^ Схема функціонального зонування території (рис.6). Функціональне зонування території здійснюють за планом земельно-господарського устрою міста, де встановлено функціональне призначення території, відповідної до провідної функції. В центральних районах міста території характеризуються підвищеною інтенсивністю громадського життя, тому функціональні зони тут тісно переплітаються як у горизонтальному, так і у вертикальному рівнях простору. Функціональне використання ділянок просліджують, встановлюючи в натурі границі ділянок різного призначення. Поряд із зонуванням виявляють ділянки, вільні від забудови, чи зайняті малоцінними, підлягаючими знесенню, будівлями, де згодом можна розмістити нове будівництво.


^ Рис.6 – Схема функціонального зонування території

Виявляють до якої форми власності (державної, колективної, приватної) належить ділянка взагалі і, окремі її частини. Уточнюють межі домоволодінь і територій, підвідомчих експлуатаційним організаціям, ремонтно-експлуатаційним підприємствам, кондомініумам, іншим товариствам і фірмам. У результаті обстеження складають схему функціонального зонування території.

Схема транспортного обслуговування і пішохідного руху (рис.7). Міський транспорт — елемент соціально-побутової інфраструктури міста, який надає транспортні послуги населенню міста. До нього належать трамвай, тролейбус, автобус, легковий автотранспорт (в частині обслуговування населення), а також метрополітен.

Про транспортні потоки інформацію черпають у відділі головного архітектора міста. У випадку їхньої відсутності відомості про інтенсивність руху транспорту й склад потоків одержують у результаті натурних обстежень.


^ Рис.7 - Схема транспортного обслуговування

і пішохідного руху

Спочатку вивчають особливості обслуговування території громадським транспортом. Установлюють місце розташування зупинок автобусів, тролейбусів і трамваїв, а також зв'язок території зі станціями поза вуличного транспорту (метро) — основного засобу пересування населення до місць тяжіння у великому місті.

Далі визначають реальні шляхи переміщення людей в межах житлових територій

до місць тяжіння населення: зупинкам міського транспорту, підприємствам торгівлі й обслуговування, школам і дитячим установам. У складних умовах хаотичної забудови центра міста таке обстеження доцільно проводити узимку, коли пішохідні шляхи легко просліджувати по доріжках на снігу.

Отримані дані про реальні відстані пішохідних маршрутів перевіряють на відповідність діючим нормативним обмеженням. Аналізують оптимальність місць зупинок із погляду їхньої приступності для жителів. Вивчають структуру транспортно-пішохідної системи в межах обстежуваної території. Встановлюють чи немає кільцевих і наскрізних проїздів, конфліктних точок перетинання транспортних і пішохідних потоків.

Результати обстеження вносять у схему кварталу і складають довідку, де, крім іншого, ранжирують пішохідні шляхи на головні і другорядні. Відзначають позитивні й негативні сторони сформованої транспортно-пішохідної системи. Виявляють необхідність і можливості її зміни.

Література: [6,7]


5. Визначення й розрахунок системи обслуговування.

Мета заняття: Вивчення системи обслуговування території.

Зміст заняття: Ознайомлення зі станом і рівенем розвитку міської соціальної інфраструктури

Загальні відомості: Стан і рівень розвитку міської соціальної інфраструктури як підрозділ міського господарства, ланкою якого є комплекс об'єктів обслуговування, відображає зручність життя населення в даному районі міста.

Функціональне призначення соціальної інфраструктури — надання населенню матеріальних та нематеріальних послуг щодо задоволення різноманітних його потреб, створення якісних умов його мешкання.

За складом об'єктів та їх функціональним призначенням, соціальну інфраструктуру міста можна розподілити на соціально-побутову та соціально-духовну.

Об'єкти соціально-духовної інфраструктури задовольняють потреби людини в підтриманні та розвитку фізичних здібностей, в інтелектуальному, моральному розвитку.

Соціально-духовна інфраструктура міста складається з таких підрозділів:

  • освіта,

  • охорона здоров'я,

  • соціальне забезпечення,

  • культура, фізкультура і спорт.

Об'єкти соціально-побутової інфраструктури створюють повсякденно-побутові умови життєдіяльності людини, надають здебільшого ма­теріальні послуги.

Об'єкти соціально-духовної інфраструктури задовольняють потреби людини в підтриманні й розвитку фізичних здібностей, в інтелектуальному, моральному розвитку.

До соціально-побутової інфраструктури міста належать такі підрозділи:

  • торгівля;

  • громадське харчування;

  • побутове обслуговування населення;

  • житлове господарство;

  • комунальне господарство;

  • зв'язок;

  • міський транспорт.

При обстеженні системи обслуговування уточнюють відповідність складу і параметрів установ, їх радіусів досяжності діючим нормативним вимогам (додатки 10-11).

Виявляють не тільки місце розташування, місткість і технічний стан об'єктів, але й ступінь впливу на оточення шуму і забруднення, викликаних, наприклад, розвантаженням чи складуванням товарів, рухом транспорту в середині кварталу.

Результати обстеження відображають в вигляді схем (рис.8-9) і заносять у таблицю (додаток 11). В цій же таблиці розраховують необхідну кількість об’єктів обслуговування. При розрахунках необхідної кількості об’єктів обслуговування слід враховувати район реконструкції. Основний склад об’єктів соціальної інфраструктури центральної частини великих міст доповнюється рядом підрозділів, пов'язаних з обслуговуванням не тільки постійних мешканців даного району, а й періодичним та епізодичним обслуговуванням жителів усього міста, які приїздять до центру міста за побутовими й трудовими потребами і численних гостей

Кількість місць в дитячих дошкільних установах визначають залежно від демографічної структури району, приймаючи розрахунковий рівень забезпеченості дітей дошкільними установами в межах 85%; у т.ч. загального типу-70%, спеціалізованого-3%, оздоровчого 12%.

Для шкіл I-II ступенів - 100% - рівень забезпеченості дітей до 15 років.




^ Рис.8 - Схема розміщення об'єктів соціально-духовної інфраструктури

необхідну кількість шкіл, дитсадків-ясел, установ торгівлі, побуту й інших необхідних установ культурно-побутового обслуговування (з урахуванням існуючих), автостоянок і гаражів розраховують на проектну чисельність населення, враховуючи місце розташування території. При цьому тимчасові торговельні точки – кіоски враховують в систему торговельних закладів, що склалась. Недостатню кількість підприємств обслуговування розміщують як на відокремлених ділянках, так і в приміщеннях перших поверхів будинків, які не придатні для житла за санітарно-гігієнічними умовами.

Відповідно даних генерального плану м. Харків, затвердженого в 2004р. році на розрахунковий період на тис. жителів в дитячих дошкільних закладах приймають 22,6 місць, в загальноосвітніх школах 78, в лікарнях – 14.




Рис.9 - Схема розміщення об'єктів соціально-побутової інфраструктури

Для визначення приблизної кількості жителів в районі реконструкції визначають площу території обслуговування. Виявлення меж цієї території проводять в кілька етапів. З кутів кварталів реконструкції проводять радіуси в 500м (пішохідна досяжність до основних об’єктів обслуговування); виявляють реальні межі територію обслуговування – магістральні вулиці і дороги, природні перепони; визначають площу території (рис.10).


^ Рис.10 - Визначення меж території обслуговування.

Щільність населення на території реконструкції слід приймати в межах 110-200 чол./га. Відповідно даних генерального плану м. Харків, затвердженого в 2004р. році Середня щільність населення в місті складає 47,9чол. на га.

Література: [1,2,5-7]


6.Методи інвентаризації зелених насаджень. Складання схеми озеленення території

Мета заняття: Ознайомлення з методами інвентаризації зелених насаджень.

Загальні відомості: При реконструкції необхідно враховувати існуючі насадження, що стихійно з'явилися, пішохідні доріжки, галявини. .При розробці проекту реконструкції цінні породи існуючих насаджень треба зберегти, такі території використовують для відпочинку населення.

Оцінку стану існуючих рослин називають таксацією або інвентаризацією. Основні задачі таксації насаджень:

  • визначення кількості дерев, чагарників, установлення розмірів газонів, квітників;

  • оцінка стану насаджень;

  • складання плану необхідних заходів (лікування, санація, ремонт окремих ділянок і т.п.).

Для проведення таксації необхідно мати план кварталу (М 1:1000) з геодезичною підосновою на якій повинні бути всі наявні надземні і підземні споруди, будинки, існуючі дерева, чагарники.

Таксацію здійснюють в два етапи: перший — польовий, другий — камеральна обробка матеріалу. На першому етапі проводять роботи зі складання плану з відповідними записами в робочому журналі. Залежності від розміру об'єкта, інвентаризацію можна вести груповим чи індивідуальним способами.

Груповий спосіб застосовують для великих об'єктів лісопаркового характеру, насадження наносять на план шляхом таксаційної зйомки.

При інвентаризації невеликих об'єктів (житловий квартал, прибудинкові смуги і т.п.) застосовують індивідуальний спосіб, коли насадження наносять на план шляхом подеревної зйомки.

Індивідуальна (подеревна) інвентаризація. При рідкому і нерівномірному стоянні дерев роблять подеревну інвентаризацію. Одночасно роблять групову інвентаризацію цінних чагарників і багаторічних квіткових рослин. Дерева зображують маленькими кружками або точками, а поруч праворуч у вигляді дробі пишуть формулу характеристики дерева. У чисельнику формули початковою буквою слова пишуть назву породи, поруч - товщину стовбура в сантиметрах на висоті 1,3м; у знаменнику - якісний стан дерева з оцінками добрий (д), задовільний (з) і поганий (п). Характеристика дерева: береза у доброму стані з діаметром 20 см на висоті 1,3 м - буде записана у вигляді : .

Креслять план, по якому намічають лінії-візири. Візири можуть бути рівнобіжним, розбіжним віялом з однією крапкою, можуть збігатися з дорогами, проїздами, стінами будинків, але обов'язково проходити по всіх ділянках, що вимагають обстеження й опису. При усіх випадках кінці візирів повинні бути прив'язані до ліній окружної границі ділянки. Опис ділянок, пересічених візирами, ведуть так само як і з граничних ліній

Прив'язку роблять способом зарубок. Візири прокладають з таким розрахунком, щоб проміри між візирами і деревами, що прив'язуються, не перевищували довжини мірної сталевої рулетки, тобто 20 м.

На абрисі на правій стороні сторінки записують вимірювані відстані, породи, розміри і якість дерев короткими формулами: і т.і.(Рис.11)

На лівій стороні журналу, щоб уникнути пропусків, проміри дублюють записами: . Формула означає: дерево № I, Береза, діаметр 20см. стан добрий, проміри від візира до дерева — з 0.0м- 7,70м; з 6.0м -м,80 л; з 10,0м —6,20м. Відстань записують від центра стовбура дерева.

Рис.11 – Схема індивідуальної інвентаризації зелених насаджень

Групи чагарників і багаторічників прив'язують по контурах їхніх границь, нумерують і описують у прикладеній до плану відомості з вказівкою кількості рослин за видами (Рис.12).

У результаті таксації повинні одержати: загальну площу об'єкта: площі доріжок, площадок, газонів, квітників, що складаються з багаторічних і літних квітів, під деревами і чагарниками кількість дерев і чагарників за породами; протяг живоплотів.

Первинна камеральна обробка отриманих у натурі матеріалів відбувається в кресленні плану, нанесенні візирів, дерев і т.д.

Спочатку на плані геопідоснови точно наносять межі (червоні лінії) об'єкта. У робочому журналі інвентаризації показують назву, призначення і площу об'єкта, його відомчу приналежність, а також наводять дані про навколишню територію і характеристику її озеленення.

Усі дерева і чагарники наносять на план за допомогою координатної сітки або прив'язують до зовнішніх граней стін будівель, споруд, «червоних» ліній, автомобільних шляхів або залізничних колій. У кожного знака чи дерева групи однопородних дерев і чагарників указують їхній порядковий номер. На плані приводять таблицю умовних позначок.

^ Рис.12 – Схема групової інвентаризації зелених насаджень

Для рядової посадки дерев і чагарників наводять розмірну прив'язку ряду.

При складній конфігурації доріжок, при розташуванні дерев і чагарників вільними групами допускають замість розмірної прив'язки наносити на ділянках їх розташування допоміжну сітку квадратів зі сторонами, що дорівнюють 5-10 м, з прив'язкою її до будівельної геодезичної сітки, базису розпла­нування, будівель, споруд, автомобільних шляхів і залізничних колій.

Опис роблять у робочому журналі і містять на кожне дерево або групу однопородних дерев наступне:

  • номер за планом,

  • найменування породи,

  • вік,

  • діаметр стовбура на висоті 1,3 м,

  • діаметр крони,

  • висоту дерева,

  • санітарний стан,

  • декоративні якості.

Наприкінці роблять висновки і рекомендації. Чагарники враховують в групових посадках і живоплотах. По живоплотах визначають їхню довжину в метрах.

Дані таксації зводять в спеціальну картку (паспорт), названу інвентаризаційною. Інвентаризаційні картки складають окремо по насадженням, квітникам і включають наступні розділи:

  • загальна площа об'єкта з балансом території;

  • призначення об'єкта;

  • кількість дерев і чагарників з їхньою характеристикою (порода, вік, стан);

  • ількість квітників з їхньою характеристикою (однорічники, багаторічники, за сортами, культурами);

  • перелік спорудь і устаткування з вказівкою їхнього технічного стану (додаток 6).

На підставі інвентаризації проводить оцінку насаджень об'єкта озеленення і визначення відсотка їхнього зносу за станом на момент обліку.

Література: [1,5]

7. розрахунки території кварталів.

Мета заняття: Вивчення методів розрахунків території.

Зміст заняття: Розрахунки площі земельних ділянок, існуючої і проектної кількості населення, кількості показників ефективності планувальних рішень

Загальні відомості: Площу земельної ділянки визначають відповідно до існуючих документів на відведення ділянки в кв.м. Якщо це територія окремого містобудівного утворення: кварталу або житлової групи її площа може бути виражена в га.

У нормативних документах усі розрахункові дані приведені до площі території брутто. Тому при аналізі в територію кварталу включають площу прилягаючих вулиць і провулків до осі проїзої частини.

Основа оцінки метричних показників будинків —це відомості, закладені в плани поверхів і технічні паспорти. Користуючись одержаними метричними даними, розраховують площу забудови, кількість житлової і загальної площі в існуючих житлових будинках. Дані по кожному будинку заносять в таблицю (додаток 7).

За даними таблиці «Стан забудови» визначають існуючу кількість житлового фонду (загальна площа в існуючих житлових будинках) на території кварталу, кількість жителів, що мешкають в кварталі, використовуючи середній показник житлової забезпеченості по місту.. Середній показник житлової забезпеченості в Харкові, згідно генерального плану 2004 р. - 20 м2 на людину.

В примітках відображають прийняті рішення відносно кожного будинку (знесення, зміна функціонального призначення, надбудова, влаштування мансардного поверху).

Окремо розраховують загальну житлову площу в малоцінних будинках, що втратили експлуатаційні якості і мають бути знесені, загальну житлову площу приміщень, які мають бути вилучені з житла за нормативними вимогами, наприклад у перших поверхах будинків за умовами незадовільної інсоляції або в будинках розташованих вздовж магістралей.

За формулою 1 розрахувати площу житлового фонду в існуючих житлових будинках, яка може бути використана після модернізації.

Sж = Sі – Sз – Sв; (1)

де: Sж – площа модернізованого житлового фонду, м2;

Sі – площа існуючого житлового фонду , м2;

Sз- загальна площа існуючих житлових будинків, які підлягають знесенню, м2;

Sз- загальна площа вилучених житлових приміщень в існуючих житлових будинках, м2;

Для попереднього визначення проектної кількості населення в кварталах житлової забудови необхідно визначити сельбищну ємність території реконструкції з дотриманням показників території на 1 жителя (залежно від проектної поверховості забудови). Дані для розрахунків наведені в табл. .2.

Таблиця 1


Громадські території, м2/чол.

Поверховість

Житлові території,

м2/чол..

Дитячі заклади

Заклади та підприємства обслуговування

Гаражі індиві­дуальних автомобілів

Фізкультурні та спортивні споруди

2-3

26,7-33,9

3,0-3,1

1,2

0,6*

1,0

4-5

20,1-24,8

2,7-2,9

0,9

0,3

1,0

6-8

14,2-14,8

2,4-2,6

0,7

0,3

1,0

9-12

16,3-16,8

2,0-2,3

0,5

0,3

1,0

16-20

16,0-16,4

0,5-1,8

0,3

0,3

1,1

* 3 урахуванням підземних і багатоповерхових гаражів
  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом профілізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом спеціалізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства Білянський Олександр Максимович
Робота виконана в Харківської національної академії міського господарства Міністерства освіти І науки України, м. Харків
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
З дисципліни «обстеження, ремонт І реконструкція будинків міського господарства»
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства прасоленко Олексій Володимирович
Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства, Міністерство освіти І науки України
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства сазонова людмила іванівна удк 69. 003. 658. 012 Порівняльний аналіз розвитку будівельного комплексу І суміжних галузей
Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
...
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМетодичні вказівки
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства проблеми розвитку туризму І готельного господарства: регіональний аспект харків, хнамг
Затверджено на засіданні вченої ради Харківської національної академії міського господарства (протокол № від січня 2009 р.)
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства тенденції та напрямки розвитку туріндустрії україни харків, хнамг
Затверджено на засіданні вченої ради Харківської національної академії міського господарства (протокол № від січня 2012 р.)
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства туризм як національний пріоритет харків, хнамг
Затверджено на засіданні вченої ради Харківської національної академії міського господарства (протокол № від січня 2009 р.)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи