“Затверджено”
Скачати 72.56 Kb.
|
| МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Буковинський державний медичний університет “Затверджено”на методичній нараді кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії “____” ____________2007 р. (Протокол № __) Завідувач кафедри професор_________________Ю.Т.Ахтемійчук МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИстудентам І курсу І медичного та стоматологічного факультету(спеціальність “стоматологія”) ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИПід час ПІДГОТОВки ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ^ Навчальна дисципліна: анатомія людини кількість годин: 2 Методичні вказівки склав: доц. Цигикало О.В. Чернівці, 2007 1. Актуальність: До вивчення анатомії людини на стоматологічному факультеті так як, і на інших факультетах медичного профілю, необхідно підходити комплексно. Лише в такому разі відбувається формування уявлення про організм людини, як цілісну систему. Тема заняття присвячена будові м’язів і фасцій голови. Вивчення цієї теми, як і інших необхідні для розуміння взаємозв'язків, взаємодії м’язів, які забезпечують жувальну функцію та міміку. Знання з міології можуть бути використані при вивченні нормальної та патологічної фізіології, неврології, хірургії, топографічної анатомії і оперативної хірургії, ортопедії, травматології. ^ 3. Навчальна мета: - Знати: українську та латинську термінологію стосовно всіх складових м’язового апарату; будову м’язів та фасцій; класифікацію м’язів (за будовою та розвитком). - Вміти: на анатомічних препаратах м’язів показувати: місця прикріплення м’язів голови; будову фасцій голови. - Опановувати практичні навички: препарування м’язів і фасцій тіла людини. ^
^ 5.1. Зміст теми Підпотиличні м’язи. До групи підпотиличних м’язів відносяться: - задні великий і малий прямі м’язи; - передній і бічний прямі м’язи голови: - верхній і нижній косі м’язи голови. Усі вони починаються від поперечних та остистих відростків шийних хребців і прикріплюються до потиличної кістки. Іннервація: задні гілки спино-мозкових нервів. Функція: нахиляють голову вбік, вперед і назад. М’язи голови поділяються на жувальні і мімічні. Жувальні м’язи: - жувальний м’яз починається від виличної кістки і кріпиться до кута нижньої щелепи; - скроневий м’яз починається від скроневої кістки і кріпиться до вінцевого відростка нижньої щелепи; - бічний та присередній крилоподібні м’язи беруть початок від однойменних відростків клиноподібної кістки і кріпляться до нижньої щелепи. Іннервація жувальних м’язів здійснюється третьою гілкою трійчастого нерва – нижньощелепним нервом. Мімічні м’язи, їх особливості:
До мімічних м’язів відносяться такі м’язи: надчерепний, гордіїв, опускач перегородки носа, колові м’язи ока та рота, зморщувач та стискач брови, вушні м’язи, м’яз-опускач кута рота, поперечний м’яз підборіддя, м’яз сміху, виличні м’язи, м’язи підіймачі губ і кута рота та опускач нижньої губа, а також щічний м’яз. Усі мімічні м’язи іннервує VI пара черепно-мозкових нервів, а саме - лицевий нерв. ^
^ Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач засвідчує їх своїм підписом. Тема наступного заняття: «Жувальні м’язи: будова, індивідуальні відмінності форми, функціональна анатомія». ^ 6.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тестові завдання. 6.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: орієнтовні карти для формування практичних умінь і навичок, навчальні задачі. 6.3. Матеріали контролю для заключного етапу: задачі, завдання, тести. 1. При обстеженні міміки хворого виявлено, що він не може скласти губи трубочкою, не може свистіти, під час сміху кутки рота не піднімаються догори, а ротова щілина розтягується в боки (поперечна посмішка). Пацієнт страждає на міопатію - спадкове захворювання із дистрофічним ураженням м’язів. На атрофію якого м’язу вказують дані симптоми? Відповідь: колового м’яза рота. 2. Пацієнт поступив в клініку для лікування деформації шиї. При клінічному обстеженні виявлено такі симптоми: виражений нахил голови вліво, поворот обличчя вправо, пасивні рухи голови вправо обмежені. Діагноз: м’язова кривошия. Ураження якого м’язу має місце? Відповідь: вкорочення грудино-ключично-соскоподібного м’яза. 3. Для склепіння черепа характерні скальповані рани: при пошкодженні в ділянці лоба шкіри і m. occipitofrontalis всі три шари - шкіра, підшкірна клітковина, сухожильний шолом - переміщуються назад, при пошкодженні шкіри і потиличного черевця м’яза тканини зсуваються вперед. Які анатомічні передумови такого характеру ран? Відповідь: шкіра, підшкірна клітковина і сухожилковий шолом тісно пов’язані між собою вертикальними сполучнотканинними перетинками, а під сухожилковим шоломом знаходиться пухка клітковина, яка не має перетинок. 4. У хворого нагнійний процес локалізується під сухожилковим шоломом. Чому при пальпації не визначаються чіткі межі патологічного ексудату? Відповідь: пухка клітковина, що знаходиться під сухожилковим шоломом, не має сполучнотканинних перетинок і нагнійні процеси носять розлитий характер. 5. У хворого при відкриванні рота нижня щелепа відхиляється вправо. Які м’язи уражені? Відповідь: жувальні м’язи справа. 6. У хворого повікова щілина справа помітно більша, ніж ліва. Функція якого з мімічних м'язів порушена? A. М. orbicularis oculi. B. М. procerus. C. М. corrugator supercilii. D. M. occipitofrontalis (venter frontalis). E. M. zygomaticus major. 6.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовні карти для організації самостійної роботи студентів із навчальною літературою. ^ 7.1. Основна. 1. Сапин М.Р. Анатомия человека. - М.: Медицина, 2000. - Т. 1,2. 2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. -М.: Медицина, 2002. 3. Тонков В.Н. Учебник анатомии человека. - М., 1963. 4. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - М., Медицина, 1996.-Т. 1-4. 7.2. Додаткова: 1. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Ковешниюва. - К.: Здоров'я, 2001. - 328 с. 2. Заклюжний М.М., Андрейчин М.А. Посібник з анатомічної і клінічної термінології. -К.: Здоров'я, 1993. 3. Нетлюх М.А. Латинсько-український анатомічний словник. - К.: Наукова думка, 1972. 4. Бобрик И.И., Милько В.И., Круцяк В.Н., Синицкая А.Н., Топчий Т.В. Учебное пособие по рентгенанатомии. - К. - Черновцы, 1989. 5. Матешук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. - Львів, 1997. Методичні вказівки склав доц. Цигикало О.В. Рецензія позитивна доц. Слободян О.М. |
