Шановне товариство! icon

Шановне товариство!




Скачати 105.21 Kb.
НазваШановне товариство!
Дата30.06.2012
Розмір105.21 Kb.
ТипДокументи

Доповідь до засідання Колегії Держкомінформнауки «Про державну підтримку інноваційної діяльності» 18.11.2010 р.


Шановне товариство!

Відповідно до моїх посадових зобов’язань я маю безпосереднє відношення до проблем впровадження інновацій, і маю можливість запропонувати конкретні пропозиції щодо створення окремих елементів інноваційної інфраструктури.

Оскільки обсяг цих пропозицій виходить за межі регламенту даної наради, бажаючі можуть з ними ознайомитись на сайті СНУ ім. В. Даля.

На даний момент я маю можливість визначити найбільш важливі, на мій погляд, проблеми і пропозиції, а також привести ті аргументи і послатись на ті фактори, на яких вони базуються.

На даний час науково-технічний потенціал і накопичений світовий досвід дозволяє вирішувати будь які питання економічного, соціального чи іншого напряму, у тому числі і інноваційного розвитку, але хочу акцентувати увагу на необхідність системного підходу до створення інноваційної інфраструктури і сформувати її таким чином, щоб забезпечити саме системність її функціонування як базового елементу економічного розвитку держави. Сьогоднішня ситуація надає підстави ще раз звернути на це увагу, не зважаючи на те, що це ні для кого не є новим.

Ми маємо значну кількість різних фондів, агентств, установ та інших структур, які мають пряме чи посереднє відношення до інноваційної діяльності, але всі вони функціонують не залежно один від одного і практично не задіяні в єдину систему.

Відомо, що будь-яка інноваційна інфраструктура має базуватися на трьох основних елементах:

- науково-технічному потенціалі;

- дослідно-експериментальному виробництві;

- підготовці науково-технічних і виробничих кадрів.

Все це має бути забезпечене сучасними інформаційними комунікаціями і відповідною законодавчою базою.

Досить проблематично створювати сучасну інноваційну інфраструктуру на базі напівзруйнованого науково-технічного й промислового потенціалу. Але з іншого боку, як показує світовий досвід, нереально підняти економіку країни без інноваційного розвитку.

Для того щоб зрушити дане питання з місця, необхідно глибоко проникнути в суть проблеми й розробити програму поетапних дій щодо її вирішення.

^ На яких вихідних позиціях перебуваємо ми в даному напрямку?

Стосовно промислового виробництва

На даний час кожний приватний підприємець, підприємство, заклад чи навіть галузь здебільшого вирішують свої проблеми самотужки завдяки власному інтелектуальному потенціалу, спритності, фінансовим можливостям та політичним важелям. Іноді інтереси одного підприємства чи закладу вирішуються за рахунок іншого і, як правило, прийняття рішень науково-технічного характеру тягне за собою великий ризик, оскільки відсутній механізм для їхнього комплексного, глибокого і всебічного обґрунтування. У більшості промислових підприємств виникає ціла низка проблем, які самостійно вирішувати економічно недоцільно, а іноді і неможливо.

Загальновідомо, що для підтримки технічних засобів у відповідному стані потрібна сучасна ремонтна база та інструментальне виробництво. На жаль, в сучасних умовах не кожне підприємство має можливість утримувати його відповідно до вимог міжнародних стандартів. Потужні підприємства мають такі виробництва, виходячи із внутрішніх потреб та специфіки застосованих технологій, але й у них є певні обмеження. Малий та середній бізнес взагалі залишаються наодинці зі своїми проблемами. До того ж сформувалось нове покоління підприємців, які не мають необхідного досвіду у промисловому виробництві і потребують певної підтримки держави.

^ Стосовно науково-технічної сфери

Навчально-наукові заклади, науково-дослідні інститути, лабораторії та інші суб’єкти наукової діяльності, відповідно до затверджених ліцензій мають відповідні пріоритетні напрямки у своїй діяльності. При формуванні інноваційних взаємовідносин доцільно визначати наскільки є пріоритетними для того чи іншого закладу ті завдання, які перед ними ставляться і наскільки ці завдання забезпечені необхідними умовами для їх виконання.

Науковий потенціал пропонує до впровадження певну кількість наукових розробок. Однак багато з них потребують виготовлення дослідних зразків, випробування, сертифікації та інше. Для визначення найбільш раціональних науково-технічних рішень, а також відпрацювання окремих технологічних елементів під конкретні виробничі умови замовника необхідне проведення додаткових дослідно-експериментальних робіт і доведення технології до промислового зразка, оскільки виробник готовий впроваджувати у виробництво вже випробувану техніку і відпрацьовану технологію. Той хто займається впровадженням інновацій у виробництво, знає, що якщо наукова розробка попадає на добре налагоджене експериментальне виробництво, вона буде доведена до логічного кінця, навіть якщо є деякі вади. І навпаки, гарна ідея на поганій експериментальній базі може бути загублена. Більшість галузевих експериментальних баз зруйновані або перепрофільовані, а які лишились, не задовольняють сучасним потребам.

До того ж слід зазначити, що навіть для впровадження найсучасніших закордонних технологій, на місцях для супроводження, необхідно залучати науковців, фахівців і мати, або створювати відповідне технічне забезпечення.

Державне фінансування початкових стадій інноваційного процесу, а також проведення дослідно-експериментальних робіт вкрай обмежене, а приватні інвестиції спрямовані здебільшого на впровадження готових технологій і промислових виробів. На жаль, вітчизняні інвестори не готові до фінансування дослідно-експериментальних робіт, а без них впровадження інноваційних технологій несе за собою значні ризики.

^ Стосовно підготовки кадрів

Оскільки навчально-виробничій процес перетинається з науково-виробничим, і господарською діяльністю, то їх доцільно розглядати як окремий елемент в системі заходів по створенню інноваційної інфраструктури.

Підготувати кваліфікованого фахівця без тісного контакту з виробництвом неможливо. Кожному навчальному закладу мати власну добре оснащену сучасну виробничу базу нереально й економічно недоцільно. У більшості діючих підприємств немає бажання і можливостей займатися адаптацією студентів до виробничих умов, усі хочуть мати готових фахівців. У той же час багато навчальних закладів (особливо із професійної підготовки) мають фахівців і студентів, які здатні виконувати певні роботи і могли б приймати участь у виробничо-інноваційної діяльності, однак позбавлені такої можливості внаслідок відсутності організаційної структури, яка могла б надавати можливість і забезпечувати умови для виконання робіт відповідно до фахових вимог та встановлених норм і правил.


^ Вважаю за доцільне розглянути наступний варіант формування науково-виробничих центрів:

1. На базі існуючих навчальних закладів професійно-технічної освіти, або за їх участю, створити самостійні виробничі господарства як високотехнологічні центри для виконання дослідно-експериментальних робіт і підготовки кадрів для виробництва у системі інноваційної інфраструктури із забезпеченням їх сучасними засобами виробництва та інженерно-технічним супроводженням.

2. ^ Запровадити науково-технічне супроводження науково-виробничих центрів у напрямі координаційно-методичного забезпечення планово-виробничими, науково-технічними та соціально-виховними плановими завданнями з позиції комплексного підходу до вирішення проблем науково-технічної, кадрової, промислової і господарської діяльності області.


3. ^ Науково-методичне та інженерно-технічне забезпечення діяльності науково-виробничих центрів

Оскільки сучасне виробництво базується на постійно прогресуючому науково-технічному потенціалі, то і якість підготовки кадрів для виробництва знаходиться у прямій залежності від її науково-технічного забезпечення. Пропонується залучати вищі навчальні заклади до науково-методичного та інженерно-технічного забезпечення і супроводження діяльності центрів.

Залучити вищі та середні навчальні заклади до участі у роботі центрів по наступним напрямкам:

1) маркетингове супроводження діяльності центрів;

2) конструкторсько-технологічне забезпечення;

3) ведення менеджменту виробництва;

4) економічне та бухгалтерське супроводження;

5) забезпечення соціальними та духовно-виховними заходами.


4. ^ Координацію діяльності між центрами, виробничими підприємствами, та вищими і середніми навчальними закладами у напрямі забезпечення виробничими завданнями, науково-технічними, методичними та іншими матеріалами пропонується покласти на спеціалізовані відділи науково-методичного забезпечення технічних центрів з впровадження інновацій.

Пропозиції від ВНЗ щодо науково-методичного та інженерно-технічного забезпечення і супроводження діяльності науково-виробничих центрів мають відповідати світовим стандартам. Їх пропонується направляти до відділів науково-методичного забезпечення і запроваджувати на конкурсній основі.

5. Запропонована схема створення науково-виробничих центрів дозволить:

1) створити сучасні дослідно-експериментальні виробництва для впровадження інноваційних технологій і виробів;

2) виготовляти дослідно-експериментальні та не стандартні вироби;

3) отримати можливість на одних і тих же виробничих базах залучати до інноваційної діяльності та набувати виробничого досвіду як учням робочих професій, так і студентам вищих і середніх навчальних закладів;

4) заощадити значні кошти на створення і підтримку індивідуальних виробничих баз навчальних та наукових закладів, малих та середніх підприємств;

5) створити цілісну систему підготовки виробничих і інженерних кадрів в умовах реального виробництва за участю наукових і навчальних закладів і виробничих підприємств;

6) впроваджувати науково-технічні розробки за безпосередньою участю учнів професійно-технічних закладів, студентів вищих і середніх навчальних закладів і представників виробничих підприємств;

7) надавати послуги організаціям і закладам бюджетної сфери за значно нижчими розцінками;

8) надавати послуги малому і середньому бізнесу у напрямі впровадження інноваційних технологій, виготовлення нестандартних виробів, споруд, устаткування.


^ Щодо розробки та впровадження програм і проектів

Традиційні форми розробки програм не відповідають вимогам сучасного розвитку суспільства. Складання програм на даний час здійснюється під існуючі поточні ситуації із традиційними заходами та урахуванням корпоративних інтересів. Державні програми не об’єднують регіональні в єдину систему взаємодій. Відсутність науково обґрунтованих взаємопов’язаних заходів і механізму реалізації заводять ситуацію у глухий кут.

Якщо розвиток економіки має бути інноваційним, то і регіональні та державні програми мають опиратись на інноваційну складову, яка в свою чергу повинна формуватись на відповідній інноваційній інфраструктурі.

Не зважаючи на те, що ми вже багато років працюємо із світовим співтовариством, ми маємо значні проблеми із розробкою бізнес-планів відповідно до міжнародних норм і правил. І це не є привід для критики, оскільки хто безпосередньо має до цього відношення, то знає наскільки це є складна і важлива складова у системі взаємовідносин науки і бізнесу. Створення механізму допомоги як для виробників, так і для науковців у формуванні бізнес-планів, із залученням студентів ВУЗів, має також стати однією із складових інноваційної інфраструктури.


^ Які негативні тенденції ми маємо здолати:

Бізнес не має довіри ні до влади, ні до науки. Наука на має довіри ні до бізнесу, ні до влади, але влада намагається повернути до себе довіру (позитивна тенденція). Отже ми маємо створити механізм, який би забезпечив належні взаємовідносини між усіма учасниками інноваційного процесу.

Якщо детально розглядати шлях від наукової розробки до впровадження у виробництво, включаючи маркетингові дослідження, пошук замовника та інше, то одержимо досить значний список. Дуже часто розроблювач не може знайти замовника, а бізнес-структури не знають, у яку ідею краще вкласти гроші і хто може бути арбітром між розроблювачем і замовником, хто готовий взяти на себе хоча б частину можливих ризиків. Ми маємо створити механізм для комплексного вирішення цих проблем


^ Виходячи з цього, можна зробити наступні висновоки:

- державна інноваційна система має базуватись на регіональних (обласних) науково-виробничих формуваннях, які б мали об'єднувати і координувати дії державного, наукового (навчального) секторів з одного боку та виробництва і приватного бізнесу - з іншого.

- структура цих формувань має створюватись відповідно до специфіки діяльності і потреб регіону і працювати на конкретний результат відповідно до затверджених завдань і програм.


^ Першочерговими заходами при створенні такого механізму можуть бути наступні дії.

1. Створення обласних (регіональних) структур як технічних центрів з впровадження інновацій (Техноцентрів).

2. ^ Створення при Техноцентрах спеціальних сайтів (як приклад - сайт www.lg.tcvin.snu.edu.ua) із подальшим формуванням спеціалізованої державної інформаційної мережі. Це надасть можливість плідної співпраці самому широкому колу фахівців ще до впровадження подальших заходів.

3. У складі Техноцентрів створити відділи науково-технічних (форсайтних) досліджень і моніторингу інноваційної діяльності, які на підставі відповідних досліджень у напрямі визначення проблем і можливостей науково-промислового потенціалу області мають надати відповідні рекомендації щодо подальшого формування структурних підрозділів Техноцентру.

4. ^ На підставі науково-технічних напрацювань відділу науково-технічних (форсайтних) досліджень, спираючись на спеціальні інформаційні мережі створювати відповідні кластери, центри трансферу технологій, бізнес-інкубатори та інші форми інноваційної кооперації відповідно до потреб області за принципом: замовник – виконавець


Окремо хочу зупинитись на одній із самих важливих проблем, це підготовка фахівців для самої інноваційної інфраструктури. Якщо проблема кваліфікованих кадрів у державі взагалі є великою проблемою, то від рівня кваліфікації фахівців у інноваційній системі взагалі залежить доля існування самої системи. І ніяка досконалість створеної інфраструктури не забезпечить її життєздатність без кваліфікованих фахівців. Але це вже напевно окрема тема.


Внаслідок процесів світової інтеграції і глобалізації, іншими словами, процесу створення міждержавної інфраструктури, розвиток науково-технічних та суспільних інновації має бути пріоритетним і набувати адекватних тенденції, оскільки зростання науково-технічного та соціального рівня суспільства знаходиться в прямій залежності від інноваційного розвитку. Тобто, процес створення міждержавної економічної інфраструктури має опиратись на міжнародну інноваційну інфраструктуру.

Але ці процеси мають відбуватись у двосторонньому напрямі і бути прогнозованими і скоординованими. Створення обласних інноваційних інфраструктур слід здійснювати із врахуванням їх подальшої інтеграції як у державну і світову інноваційну інфраструктуру, так і органічне входження в міждержавні промислово-економічні і соціальні процеси.


Дякую за увагу.


В.Г. Мазніченко



Схожі:

Шановне товариство! iconШановне товариство!
move to 0-16365125
Шановне товариство! iconТематика курсових робіт з дисципліни «Господарське право України»
Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
Шановне товариство! iconДо заліку з дисципліни «Господарське право України»
Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
Шановне товариство! icon1. 10. 2010 рік положення про студентське наукове товариство кафедри "Економічна теорія"
Пложення про Студентське наукове товариство відповідно до Статуту Донецького Національного Університету І снт факультету. 
Шановне товариство! iconІнформаційний лист Шановне студентство і наукова громада України! Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Шановне товариство! iconПоложення про Наукове товариство студентів та аспірантів у вищому навчальному закладі Загальні положення
Це Типове положення регламентує порядок створення І функціонування наукових товариств студентів та аспірантів (далі – Наукове товариство)...
Шановне товариство! icon1. 10. 2010 р. Положення про студентське наукове товариство кафедри "Економічна статистика"
Положення про Студентське наукове товариство складено відповідно до Статуту Донецького Національного Університету І положення про...
Шановне товариство! iconПрес-реліз ІІІ міжнародна українсько-польська Вейглівська конференція «miкробіологія служить людині»
Польське товариство мікробіологів; Польське товариство експериментальної та клінічної імунології. У конференції беруть участь понад...
Шановне товариство! iconШановне зібрання, дорогі колеги, друзі!
Григорій Кочур − великий Майстер слова І водночас − видатна особистість. Тож рівнятися маємо не лише на високого Митця, а й на людину,...
Шановне товариство! iconІнформаційний лист Шановне студентство і наукова громада України! Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Партнерами конкурсу є Національна спілка краєзнавців України і Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи