Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти icon

Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти




Скачати 177.69 Kb.
НазваРозвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти
Дата30.06.2012
Розмір177.69 Kb.
ТипДокументи

РОЗВИТОК ОБРАЗНОГО МОВЛЕННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ДОШКІЛЬНОЇ ЛІНГВОДИДАКТИКИ


Орищенко Алла

магістр педагогічної освіти


Слово — це основна одиниця мови, її будівельний матеріал. У словникових джерелах воно тлумачиться як здатність людини виражати свої думки і почуття. Слово — це вираження (його звукова оболонка) та зміст (значення). З фізіологічної точки зору слово — це умовний рефлекс. За словами Л.С.Виготського смислове значення — це поняття, з психологічної точки зору. Також Л.С.Виготський підкреслює, що в основі оволодіння словом лежить вроджена реакція, безумовний рефлекс, який проявляється протягом першого року життя у вигляді крику, гукання, гуління, лепету. Ці безумовно-рефлекторні голосові реакції пов’язані з емоціями і відбивають емоційний стан дитини (позитивний чи негативний). До восьми-десяти місяців слово залишається лише звуковим сигналом.[8] М.М.Кольцова дослідила, що у кінці першого року життя слово із звукового подразника перетворюється у мовний сигнал. На віковому відрізку 8-12 місяців з’являються перші усвідомлені слова.

Особливості становлення перших слів у дітей досліджували: М.І.Красногорський, Г.М.Ляміна, А.К.Моркова. Серед зарубіжних учених: В.Штерн, Ш.Бюлер, Д.Селлі. [24]

Провідною умовою свідомої будови мовлення Н.Гавриш називає формування в дитини розуміння семантичного значення, смислової структури слів, тобто якісне засвоєння лексики. Зміст цієї роботи полягає у формуванні вміння добирати найбільш доцільні для конкретного висловлювання слова, ознайомлення дітей з поняттями полісемії антонімічних та синонімічних відношень, переносним значенням слів та словосполучень (метафори, фразеологізми, прислів’я ). А.К. Маркова дослідила, що дитина спочатку ніби-то виділяє один склад.

Ряд учених відмічають цікавий факт, що велика кількість слів дитиною засвоююється як “складовий контур”, як ”схема-контур” слова. Складовий склад діти засвоюють раніше, ніж звуковий. У процесі засвоєння перших слів спостерігається перехідний етап “малим мовленням”,”автономним мовленням”.

Німецькі вчені В.Штерн і Ш.Бюлер відмітили такі дві особливості: між словами дорослих і дітей існують різкі фонетичні відмінності — багатозначність перших дитячих слів. Для виникнення перших усвідомлених слів вирішального значення набуває потреба дитини в спілкуванні (Ф.І.Фрадкіна). Перші слова дітей не мають конкретного значення. Словом дитина називає не предмет, а загальний характер ситуації. Поступово в ході предметної діяльності,та спілкування з дорослими діти засвоюють значення слів.

Однак протягом дошкільного віку у дітей спостерігається цілий ряд труднощів у засвоєнні прямого значення слова. Діти не використовують таких частин мови у своєму мовленні:

  • наявність дієслів-замінників у великій кількості;

  • неточність у засвоєнні дієслів, прикметників, дієприкметників, дієприслівників;

  • засвоєння просторових і часових понять;

  • абстрактних понять;

  • прислівників і прикметників з префіксами;

  • близьких за значенням слів;

  • переносних значень слів;

  • фразеологічних зворотів,

  • переносного значення.

До чотирьох років у словнику дітей нараховується 1500-1600 слів. Переважають іменники, прикметників 12%, прислівників 6%, числівників 1.5%, дієслів 28%. За даними І.В.Коник 33% помилок – це неточне вживання різних частин мови. Пасивний словник значно перевищує активний.[24]

У дітей п’ятого року життя характерною особливістю словника дітей є

неточність у вживанні окремих слів (просторових, часових, абстрактних). Рідко користуються прислівниками, дієприслівниками, числівниками. Хоча словник вже налічує 2.5 тис. слів.

Особливості розвитку словника дітей старшого віку досліджували

Ю.Ляховська, В.Логінова, Г.Бавикіна. Автори відмічають, що серед іменників переважають слова, що позначають назви предметів, мало використовуються ступені прикметників, а також прикметники з суфіксами, префіксами. Замість окремих предметів використовують родові поняття, неточність у вживанні дієслів. За даними Г.М. Бавикіної до 30% помилок. Бідний словник на образні вислови, приказки, прислів’я. Зустрічаються випадки невдалого словотворення. Сучасна методика наголошує на необхідності спеціального вивчення слів і проведенні словникової роботи на всіх її рівнях — фонетичному, словотворчому, морфологічному, лексичному, синтаксичному. Словникова робота має спрямовуватись на оволодіння дітьми “незнайомими і малознайомими словами”. Завдання словника визначають виходячи з особливостей словника дітей. Виділяють загальні і спеціальні завдання. В нашому дослідженні розвитку образного мовлення заучування словникової роботи буде спеціальним, а саме: збагачення словника дітей народними образними виразами, прислів’ями, приказками, антонімами, синонімами, метафорами, епітетами, переносного значення слова, формування навичок словотворення.[24]

Для того, щоб засвоїти значення слова, дитина повинна відчути

якості, властивості, ознаки побачити їх, “покуштувати”, ”доторкнутися”. Основним принципом словникової роботи є встановлення в свідомості дитини зв’язку між фактом дійсності і словом, що означає цей факт. Необхідною умовою відчуття і сприймання є безпосередня дія об’єктивного подразника (предмета чи явища) на аналізатори дитини.

Виходячи з основного принципу дитина повинна засвоїти нове слове в такій послідовності:

а) відчуття окремих властивостей;

б) сприймання цілісного образу;

в) формування уявлення про предмет (образи пам’яті);

г) відображення цього уявлення в слові.

Розвиток сприймання художнього образу дітьми дошкільного віку у процесі образотворчої діяльності досліджували педагоги: Н.Ветлугіна, О.Савушкіна, Н.Пакуліна, Є.Фльоріна, досліджуючи розвиток образного мовлення у процесі сприймання творів образного мистецтва відзначає. Що якщо людина “не оволоділа зв’язним образним мовленням, то неможливо виразити свої думки і почуття на тему творів живопису”.[104]

У дітей виникає потреба розповісти про те, що вони побачили, показати це іншим. Саме в результаті творчої діяльності відбувається закріплення отриманого образу. Дитина створює образи для оточуючих, щоб отримати оцінку своїх творчих зусиль,а тому “саме таку творчість, пов’язану з бажанням спілкування й оцінки доцільно розвивати”.[9] Також питання розвитку образного мовлення стало об’єктом дослідження сучасної дошкільної лінгводидактики.

Л.Панкратова вказує на те, що, образне мовлення дітей розвивається і

збагачується як під час слухання художніх творів, заучування їх напам’ять, так і в процесі використання спеціальних творчих завдань: пригадати синоніми для певних слів, знайти антоніми (день-ніч, добро-зло); дібрати порівняння. Виконуючи такі завдання, діти замислюються над значенням слів, прагнуть вживати їх так, щоб точно охарактеризувати ту чи іншу ознаку, предмет, явище. Вони набувають початкових знань про образність слова, розвивається також розуміння ними різних його відтінків. [87] Н.Гавриш показано, що у дітей дошкільного віку спостерігаються невідповідності між сприйманням образного мовлення в художніх текстах та вміння самостійно образно виражати свої думки у власних розповідях. [28]

Усвідомлення дошкільниками переносного значення слова обумовлено

загальними закономірностями засвоєння дітьми значення слів. Труднощі засвоєння фразеологічних зворотів пояснюється тим, що в мовленнєвому досвіді старшого дошкільника переважна більшість слів засвоюється у прямому номінативному значенні, що відображає його основний предметно-логічний зміст. Н.Гавриш зазначає, що існує “зв’язок між усвідомлення значення фразеологізмів і оволодіння іншими засобами художньої виразності: порівнянням, метафорою, іронією, гіперболою.”

Н.Карпинська підкреслювала значення розуміння художнього образу, що сприяє швидкому виникненню в читача асоціативних зв’язків з реальним світом. Цей вид мистецтва в силу своєї образності, яскравості, виразності мови “володіє властивостями наочності”. Література, за визначенням Н.Карпинської, виступає засобом образного пізнання дійсності, оскільки ідея художнього твору виражається за допомогою художніх образів. Діти вслуховуються у виразне читання, вчаться сприймати не тільки зміст, але й форму художнього твору: його образну мову, співучість, ритм. Розуміння образності, виразності художнього тексту в свою чергу обумовлене емоційністю його сприймання. Досліджуючи проблему розвитку виразного мовлення дошкільників Н.Карпинська відзначила, що образність мовлення залежить від рівня естетичного сприймання та розвитку емоційної сфери дитини. Виразні засоби здатні за допомогою своїх естетичних властивостей ( незвичне сполучення слів, метафоричність) впливати на емоційно-чуттєву сферу. Автор зазначає, що одним з дидактичних принципів, на основі якого будується ознайомлення з літературою, є поєднання наочності і слова у даному випадку ілюстрацїї художнього тексту. [52]

О.Ушакова дослідила взаємозв’язок між сприйманням дітьми художніх творів літератури і словесною творчістю. Їх взаємодія відбувається на основі розвитку поетичного слуху й образного мовлення. На її думку розвиток поетичного слуху є важливим фактором формування образного мовлення і словесної творчості, яка може бути розвинена тільки ву процесі спеціальної роботи, спрямованої на створення умов для творчих проявів дітей, тобто в художньо-мовленнєвій діяльності.[100] Художньо-мовленнєва діяльність, за С.Чемортан, повинна здійснюватися з опорою на вирішення єдиних завдань виховання дітей різними видами мистецтва, оскільки їх основою виступає художній образ. [106]

О.Струніна підкреслює необхідність систематичного ознайомлення дітей з багатозначністю слова, розвитку семантичної точності використання в мовленні синонімів і антонімів, що підводить дошкільнят до елементарного усвідомлення смислового боку слова і доцільного використання його у зв’язному мовленні. [96]

Предметом дослідження О.Аматьєвої виступив процес навчання

виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку. Вчена дійшла висновку, що мовлення старших дошкільників може вважатися виразним, якщо вони володіють доступними їхньому розумінню мовними та немовними засобами виразності і використовують їх у мовленні задля вираження чи передачі емоцій, свого ставлення до інформації співрозмовника. Стрижнем експериментальної методики виступила дидактична модель, що обіймала три взаємопов’язані етапи: інформаційно-експресивний, діяльнісний та комунікативний. Провідними засобами навчання були: імітаційно-ігрові та творчі вправи, емоційно мовленнєві етюди, емоційно-насичена мовленнєва та рухова наочність, піктограми, емоційно-забарвлене виразне мовлення вихователя у спілкуванні з дітьми на заняттях та в повсякденному житті. Оптимальним у формуванні виразності мовлення дітей виявилися такі педагогічні умови: залучення дітей до різноманітних емоційно насичених видів діяльності, що взаємодоповнювали один одного (навчально-мовленнєва, художньо-мовленнєва, театрально-ігрова); комплексне розв’язання завдань у процесі навчання дітей та поетапне засвоєння виразності мовлення; наявність позитивних стимулів навчання (мовленнєва та рухова наочність, піктограми тощо); максимальна мовленнєва активність дітей, створення емоційно-комунікативних мовленнєвих ситуацій; підвищення рівня спеціальної підготовки вихователів шляхом удосконалення навичок володіння засобами виразності мовлення.

Н.Cакуліна вбачає прямий зв'язок малювання з розвитком

образного мовлення. Особливо важливо, зауважує вчена, активізувати мовлення у процесі розглядання предмета, сприйняття його художнього образу, тобто у процесі огляду предмета очима, розглядання його, розуміння того, для чого його слід розглядати, що помічати, оскільки в результаті сприймання виникає уявлення, яке розглядається як відтворення побаченого в образній формі.[95] Для виникнення образу предмета необхідна організація цілеспрямованого сприйняття предмета з його найважливішими властивостями. Внаслідок, у дитини утворюється єдиний образ предмета, який важливо закріпити у мовленні. Образи яскравих предметів, їх кольорове зображення у предметах мистецтва дитина позначає відношення словами, використовуючи емоційно-експресивну лексику. За допомогою мовлення дитина отримує можливість виділяти й узагальнювати й узагальнювати ознаки предметів.

Проблема розвитку образного мовлення дітей засобами художнього слова розглядались у роботах таких педагогів: Є.Лукіна, Н.Сардинська, Є.Фльоріна, О.Ушакова та ін. Так, Є.Фльоріна вважає, що розмова, бесіда, розповідання і художнє читання є складовою частиною художнього виховання. Художнє слово допомогає встановленню зв’язку з досвідом, не відриває дитину від дійсності, а літературний твір дає дитині готові образні мовні форми, якими вона оперує. [104] Є.Лукіна вивчала особливості розуміння старшими дошкільниками мови літературного твору. Вона підкреслює, що один із джерел, звідки діти запозичують нові слова, звороти, є образна, багата на яскраві виражальні засоби, мова творів художньої літератури. Старші дошкільники сприймають художню мову як взірець, прагнуть запозтчити її. За даними вченої, особливо старші дошкільники реагуюють на метафоричні вирази. Вони прагнуть точно або приблизно відтворити їх у бесідах чи на малюнку, пояснити спосіб їх творення, але досить обмежено вживають у своїх висловлюваннях.

У процесі дослідження було виявлено стадії засвоєння дітьми виразності мовлення:

1) збагачення знань щодо засобів виразності та їх функцій у мовленні як у процесі розширення емоційного досвіду дітей, так і шляхом спеціального навчання;

2) формування у дітей дифузних уявлень про засоби виразності мовлення, оволодіння вмінням використовувати одержані знання шляхом наслідування виразного мовлення вихователя;

3) усвідомлення дітьми місця та ролі засобів виразності в мовленні, формування навичок самостійного використання одержаних знань. умінь в емоційно-забарвленій театрально-ігровій діяльності.

4) актуалізація сформованих уявлень, умінь та навичок в емоційно-мовленнєвих етюдах;

5) реалізація й закріплення комплексу засобів виразності в активній мовленнєвій практиці. [5]

Ці стадії було покладено в основу формувального експерименту розвитку образного мовлення в процесі ознайомлення з поетичними творами.

Список використаних джерел

1. Конституція України { Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.44 }


2. Про дошкільну освіту: Закон України — К., 2001.
^

3.Закон України "Про освіту"№1060-XII, із змінами від 19 грудня 2006 р.


4.Закон України “Про державну мову” України від із змінами від 19 грудня 2006 р.

5.Аматьєва О.П. Методика навчання виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку.: Автореф. Дис. Кан. Пед. Наук.-Одеса, 1997-24с.

6.Аматьєва О.П.До проблеми розвитку мовленнєвої активності та виразності мовлення старших дошкільників. Економіко-екологіні і соціально-культурні проблеми України в сучасних умовах. Матеріали науково-практ. конф.-Краматорськ, 1996.-ст.25-26

7.Аматьєва О.П. Можливості використання театрально-ігрової діяльності в екологічному вихованні дошкільників.Виховання екологічної культури. Зб.мат.міжнарод.наук.конф.-Одеса, 1995.-ст.40-41

8. Аматьєва О.П. Використання ідей С.Русової у формуванні виразності мовлення старших дошкільників.Ідея національної школи в педагогічній спадщині С.Русової та С.Сірополка.Матеріали всеукр.науково-практ.конф.-Івано-Франківськ,1996—ст.18-19

9.Аматьєва О.П Можливості розвитку творчих здібностей дошкільників у процесі використання різних видів театру. Актуальні проблеми економіко-екологічного та соціально-культурного розвитку суспільства. Методичні рекомендації.-Краматорськ,1995.ч3.ст.31-33

10.Аматьєва О.П До проблеми навчання старших дошкільників виразності мовлення. Освіта в сучасному суспільстві: проблеми,теорія,практика.Доповіді і повідомлення на між народ.наук.практ.конф.Рос.мовою.-Одеса,1996.-ст111-112

11.Аматьєва О.П Деякі питання формування мовленнєвої компетенції дітей. У руслі розробки базисного компонента дош.освіти. Миротворча діяльність школи й вузу. зб.наук.пр.-Рівне, 1997.-ст 2-4

12.Аматьєва О.П Вплив засобів виразності мовлення на продуктивність спілкування. Вісник Одеського інститутту внутрішніх справ.-1997.-№2 ст28-33

13.Аматьєва О.П До проблеми формування виразності мовлення дошкільників. Лінгвістичний аспект. Збірка науково-метод.статей. рос.мовою.-Слов’янськ : СДПІ, 1997.-ст.61-71

14.Гавриш Н.В. Про розвиток мово-творчої діяльності дошкільників. Наша школа -1999№2-3

15. Гавриш Н.В. проблема розвитку здібностей дітей у словесній творчості. Науковий вісник Півд. держ.пед.університету Зб. наук.пр.-1999.-вип.8-9

16.Аскарина Н.М. Важнейшие факторы развития речи детей раннего возраста.Вопросы педагогики раннего возраста. Под. ред. Н.Аскариной и Е.Радиной.-М.: Просвещение 1964

17.Антонович-Давиденко Б. Як ми говоримо.-К:Либідь, 1991

18.Бабич Н.Д. Основи культури мовлення.-Львів: Світ, 1990-232с.

19.Богуш А.М., Гавриш. Н.В. Котик Т.І. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти.-К.:Слово, 2006-304с.

20.Богуш А.М. Мовленнєвий компонет дошкільної освіти.-Одеса: Ярослав,2004,-176с.

21.Богуш А.М. “Витоки мовленнєвого розвитку”-Одеса.(Маяк)1999.

22.Богуш А.М. Дошкільна лінгво-дидактика (Хрестоматія). Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.Ч І та ІІ.-К.”Слово”, 2005-720с.

23.Богуш А.М. Лінгво-дидактика в сучасних закладах освіти. Навчально-методичний посібник для студентів. Одеса, 2001

24.Богуш А.М. “Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім світом” Київ “Вища школа”. 1992-317с.

25.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Київ. 1999-62с.

26.Виноградов В.В. Стилістика Теорія поетичної мови.-Поетика.М.: Изд-во АН СССР, 1963-254с.

27.Выготский Л.С. Мышление и речь. Изб. Псих. Исслед.-М.: наука 1956-45-380с.

28.Гавриш Н.В. Художнє слово і дитяче мовлення.-К.: «Редакція загально-педагогічних газет”.-2005-128с.

29.Гавриш Н.В. Художньому слову-гідне місце в освітньому процесі.

30.Дошкільне виховання.-2006№3,с.15

31.Гавриш Н.В. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят. Навчально-методичний посібник. К.: “Шкільний дім”, 2006-119с.

32.Гавриш Н.В. Особенности осознания старшими дошкольниками переносного значения слова (на материале фразеологизмов) // Наука і освіта.

33.Гавриш.Н.В. Типологія мовленнє-творчої діяльності дошкільнят. Теоретичні питання освіти та виховання6Зб.наук.пр. Київського державного лінгвістичного університету. –Випуск№12.-К2000.-ст.96-100

34.Гавриш Н.В. Розвиток словесної творчості як педагогічна проблема. Накові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Зб.наук.пр.-вип.12.-Рівне2000.-ст.130-135

35.Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України 1998-№1,2,с. 116-120

36.Гавриш Н.В. Розвиток мовленнєво-творчої діяльності в дошкільному дитинстві. Автореф. Дис. Доктора пед. наук. Київ 2002

37.Гавриш Н.В. Словесна творчість як чинник особиснісно-орієнтованого навчання. Гуманістична спрямованість виховного процесу і становлення особистості. Зб. Наук. Праць. К.-КнІІ-2001., С.19-27

38.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. Підручник за ред. О.Галича,-К.Либідь.,2001.-488с.

39.Гальперин И.Р. Текст як обьект лингвистического исследования.-М.: Наука, 1981.-159с.

40.Глібов Л. Байки. Київ. Вид-во дит. літ. “ Веселка” 1970

41.Дитина. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. К.: Богдан. 2003.-372с.

42.Дзюбишина-Мельник Н. “Золотий колосок”. Київ “Освіта”. 1994

43.Дзюбишина-Мельник Н. Розвиток українського мовлення у дошкільників.-К:Освіта, 1991

44.Дьяченко О.М. Розвитие воображения в дошкольном детстве. Автореф.

Дис. Д-ра психол. Наук. М. 1990-31с.

45.Забіла Н. “Ясоччин садок” Київ “Веселка” 1993р.

46.Зимняя И.А, Речевая деятельность и психология речи// Основы теории речевой деятельности. М.:Наука 1974-64-72с.

47.Зінкевичи Н. І О. “Українське дошкілля” Київ. “Смолоскип”.2006

48.Забіла Н. “ Дванадцять місяців”. “Аверс”.1999

50.Забіла Н. “Про малят і про звірят”. Видавн. Дім “Школа”. 2004

51.Эстетическое воспитание в детском саду. — М., 1985.

52.Карпинская Н.С. Художественное слово в воспитании детей.-М.:Педагогика.1972-150с.

53.Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови.-К.: Вища школа. 1978-378с.

54.Кирста Н. Методика використання поетичної спадщини М.Підгірянки в лексичній роботі з дітьми дошкільниками. Автореф. Дис. Кан. Пед. Наук. Одеса. 1997

55.Кирста Н. Методика лексичної роботи з дітьми старшого дошкільного віку за поетичними творами М.Підгірянки. Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України,-1997.-№1.-81-81

56. Кирста Н. Поетичний дивосвіт М.Підгірянки. Наша школа.-1996.-№5-6-18-21

57.Кирста Н. До питання про використання поетичної спадщини М.Підгірянки в сучасному дошкільному закладі.Актуальні проблеми українського національного довкілля. За ред. М.Г. Стельмаховича.- Івано-Франківськ, 1995.-ст.191-19 7

58.Кирста Н. Народознавчий аспект лесичної роботи за творами М.Підгірянки. Матеріали Всеукраїнської науково-практ. коф.»Українське народознавство і проблеми виховання учнів».-Івано-Франківськ 1995-ст.125-128

59.Кирста Н. Стосовно питання національного виховання за поетичними творами М.Підгірянки. Тези доповідей та повідомлень наук конф. «Українська духовна культура в системі національної освіти». –Харків,1995.-ст,72-73

60.Козлов А.В., Козлов Р.А. Азбука літературо-знавства. Навчально-методичний посібник. Тернопіль.”Астон”. 1997-122с.

61. Козлова С. А., Куликова Т. А. Дошкольная педагогика. — М., 2002.

62.Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова.-К. 1995-504с.

63.Кочерган М.П. Вступ до мовознавства К.: “Академія”. 2004-368с.

65.Кулибчук Л.М. До проблеми розвитку образного мовлення учнів. Наука і освіта. Науково-практичний ж-л Південного наукового центру АПН України.-1997 квітень 81-84с.

66.Лайзеров Н.Л. Оразность в исскустве. М.: Наука 1974.-205с.

67.Леонтьєв А.А. Речевая деятельность. Основы теории речевой деятельности. М.: Наука 1974.-21-23с.

68.Луценко І.О. “Моя Країна-Україна”. Київ. “Аконіт”. 2008

69.Луценко І.О. Дитина і дорослий: вчимося спілкуватись. Київ.“Світич”. 2008

70.Луценко І.О. Готуємось до мовленнєвого спілкування з дошкільниками. Київ 2001-92с.

71.Лозко Г. Українське народознавство. Київ.: 1998

72.Ломов Б.Ф. Вопросы общей педагогической психологии. М.: Педагогика 1991-296с.

73.Лукіна Е.Ф. Деякі особливості сприймання мови художніх творів дітьми старшого дошкільного віку. Дошкільна педагогіка і психологія. Зб. К. Рад. школа. 1966-Вип.2-с. 60-70.

74.Лурия А.Р. Язык и сознания. Под ред. Э.Д. Хомской. М.: Изд-во МГУ, 1979-320с.

75.Леся Українка. Поезії Київ. Ви-во. худ. літ. “Дніпро” 1974

76.Монке О.С. Формування оцінно-єтичних суджень у дітей старшого дощкільного віку. Автореф. Дис. Канд. Пед. Наук. Одеса. 2002.

77.Монке О.С Діяльнисний підхід до навчання дітей рідної мови. Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім..К.Д. Ушинського. Зб.наук. пр.-Вип. 9-10.-Одесса,2000.-С59-64

78.Монке О.С. Особливості сприймання дітьми змісту художніх творів. Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім..К.Д. Ушинського. Зб.наук.пр. вип.12.-Одеса 2000.-ст.26-30

79.Монке О.С. Художньо-мовленнєва діяльність як лінгво-дидактична проблема.Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім..К.Д. Ушинського. Зб.наук.пр. вип.5.-Одеса,2001-ст.95-100

80.Монке О.С. Підготовка студентів до формування оцінного компонента в художньо-мовленнєвій діяльності дітей дошкільного віку/Психолого-педагогические основы, личностно-ориентированого образования в МДЦ «Артек».сб.науч.тр.-вып.2.-Артек,2001

81.Малятко. Програма виховання дітей дощкільного віку.-Київ.: Педагогічна думка. 1999-286с.

82.Мишанич С.В. Система жанрів в українському фолькльорі. Українознавство. Посібник. К.: 1994-263-276с.

83.Мельник Т. В. Розвиток образного мовлення учнів 5-9 класів шкіл з російською мовою викладання. Автореф. Дис. Кан. Пед. Наук.-Херсон. 2004-20с.

84.Никифорова А.И. Психология восприятия художественной литературы. М.: Наука, 1972-152с.

85.Нитченко Д.М. Елементи теорії літератури. Полтава.: “Криниця” 1993-112с.

86.Олійник Г.А. Виразне читання. Тернопіль.: Навчальна книга-Богдан. 2001

87.Панкратова Л.Я. Сприймання художніх творів у процесі ознайомлення з ними. Ситема есттетичного виховання в дитячому садку. К.: Рад.Школа. 1977-257с.

88.Пентилюк М.І. Культура мовлення і стилістика. К.: “Вежа” 1994-240с.

89.Психологический словарь. Под ред. А.В.Запорожца, Б.Ф. Ломова.-М.: педагогика, 1983-448с.

90.Піроженко Т. Психологічний інструментарій. Мовлення дитини. Київ. Главник 2005

91.Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку. — К., 2001.

92.Рубинштейн С.Л. Проблемы оющей психологии.-М.: Просвещение, 1973-433с.

93.Рудяков Н.Л. Стилистический анализ художественного произведения- К. Высш. Школа-1977-135с.

94.Русова С. Про вплив художньої літератури на розвиток мови дітей. Матеріали всеук.наково-практ. конф. «Ідея національної школи у педагогічній спадщині С.Русової та С.Сірополка.» Івано-Франківськ,1996.-ст.69-70

95.Саккулина Н.П. Рисование в дошкольном детстве.-М.: Просвещение. 1965-212с.

96.Струнина Е.М. Работа над смысловой стороной слова в процессе развития речи старших дошкольников в детском саду. Автореф дис. Канн. Пед. Наук. М. 1984

97.Тарнавська О.М. “ Українські народні вірші”. “Аконіт”. Київ. 2008

98.Українська мова. Енциклопедія-К.2000-950с.

99.Урунтаева Т.А. Практикум по детской психологии. М.: Просвещение. 1995-291с.

100.Ушакова О.С. Речевое воспитание в дошкольном детстве. Развитие связной речь. Автореф. Дис.канд.пед.наук. М.1996-71с.

101.Українські народні прслів’я і приказки. Київ . Ви-во. Худ. Літ. 1963

102.Ушинський К.Д. Рідне слово. Вибр.пед.твори: У2т.-К,1983.-Т.1

103.Фёдоров А.И. Образная речь. Новосибирск.-Наука 1985-119с.

104.Флерина Е.А. Эстетическое воспитание дошкольника/Под. Ред. В.Н. Шацкой-М. 1961-334с.

105.Франко І. Я. Поезія. Київ. Ви-во худ. Літ. “Дніпро” 1981

106.Чемортан С. М. Способы формирования художественно-речевой деятельности дошкольников. Автореф. Дис. Канн. Пед. Наук. М. 1982-24с.

Схожі:

Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconРозвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти
move to 0-16367180
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconРозвиток зв’язного описового мовлення дітей як проблема дошкільної лінгводидактики панакова Наталія магістр педагогічної освіти
move to 0-16367188
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconРозвиток зв’язного описового мовлення дітей як проблема дошкільної лінгводидактики панакова Наталія магістр педагогічної освіти 
Без мовленнєвого спілкування неможливий повноцінний розвиток дитини. Тому завдання навчання рідної мови, розвитку мовлення постає...
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconVІ. завдання для самостійної роботи змістовий модуль 1 Теоретико-методологічні засади та історичний огляд становлення І розвитку дошкільної лінгводидактики як науки Тема 1 Дошкільна лінгводидактика як наука – 1 год
Опрацювавши методологічні засади дошкільної лінгводидактики, визначити який взаємозв’язок має мова і історія народу, мова і поезія;...
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconЗатверджую Проректор з навчальної та науково-педагогічної роботи, голова науково-методичної ради Н. Тюхтенко Програма комплексного державного екзамену з Методики викладання фахових дисциплін у внз
Внз (дошкільної лінгводидактики) містить у собі основні проблеми лінгводидактичної галузі знань, які дозволяють уявити цілісність...
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти
В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено...
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconV. плани семінарських І практичних занять
Теоретико-методологічні засади та історичний огляд становлення і розвитку дошкільної лінгводидактики як науки
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconПояснювальна записка в умовах оновлення та реформування освітнього простору в Україні постає проблема вдосконалення професійної підготовки педагогічних кадрів. Розвиток системи освіти вимагає
Ом, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знання – педагогічна інноватика....
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconПоложення Закону „Про дошкільну освіту", „ Базовий компонент дошкільної освіти в Україні про музичний розвиток дітей дошкільного віку", планування педагогічної роботи музичних керівників днз. План
Діагностичне обстеження музичного виховання й розвитку дітей молодшого дошкільного віку
Розвиток образного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики орищенко Алла магістр педагогічної освіти iconРезолюція І всеукраїнського з'їзду педагогічних працівників дошкільної освіти 5 листопада 2010 р
Й період у становленні І розвитку людини та будучи впевненими в необхідності перегляду ролі І місця дошкільної освіти в суспільстві,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи