Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти icon

Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти




Скачати 201.5 Kb.
НазваПсихологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти
Дата30.06.2012
Розмір201.5 Kb.
ТипДокументи

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДИТИНИ ДО ПРИРОДИ


Ригун Тетяна

магістр педагогічної освіти


Людське сприймання краси не існує поза почуттями, ідеалами, оцінками, які значною мірою залежать від розвиненості людської особистості, від рівня задоволення її життєвих потреб, від особливостей її поглядів та настроїв. Відомі психологи Л.Виготський, С.Рубінштейн, А.Леонтьєв наголошували на тому, що розвиток особистості відбувається шляхом присвоєння елементів матеріальної та духовної культури, актуалізуючи таким чином ідею поєднання естетики та психології. Формуючи естетичне ставлення людини до дійсності, естетичне виховання впливає на формування як почуттів, так і думок людини; воно виховує чутливість до краси в усіх сферах людської діяльності, у всіх її зв’язках з об’єктивним світом. Таким чином, формування естетичного ставлення людини до дійсності є предметом естетичного виховання та виступає результатом співдружності думки та почуття. Внаслідок формування естетичного ставлення до оточуючої дійсності у цілому і природи зокрема, у дитини виникає система нових якостей, що відсутні у кожному із окремих елементів даного утворення, та забезпечують становлення нової якості, яка визнається суспільством як виникнення нового, певного рівня розвитку особистості (емерджентність). Завдання естетичного виховання – розвивати смаки, які мають спиратися не на звички, а на естетичні погляди та естетичні ідеали, на дійсне правдиве естетичне почуття (М.Колесник).

Пізнання особистістю оточуючого світу базується на механізмах ідентифікації та є єдиним процесом, що відбувається у двох планах, у двох формах: у формі науково-теоретичного та художньо-образного пізнання світу. І наукове і художнє мислення мають спільну основу – чуттєве пізнання дійсності, їм однаковою мірою властивий і другий етап пізнання, на якому процес пізнання світу особистістю відбувається у двох формах: логічній та образній. Наука, проникаючи у сутність речей та розкриваючи закономірності їх співіснування та розвитку, узагальнює наші уявлення про навколишнє у поняттях, судженнях, висновках, логічних законах. Оскільки основа цих знань закладається у дитинстві, для ефективності процесу пробудження у дітей естетичних переживань та суджень, формування естетичних почуттів, а відтак і естетичного ставлення, педагогу необхідно володіти не лише методикою, але й знаннями особливостей розвитку естетичних переживань, суджень, почуттів, ставлення; психологічними механізмами впливу на їх утворення; знати, за яких умов та якими засобами можна успішніше розвивати дані якості. З цією метою у даному параграфі, на основі аналізу психологічної літератури а також висвітлених у ряді педагогічних досліджень окремих психологічних механізмів розвитку естетичного ставлення, розкриваються психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи та надається характеристика його складових елементів.

Дослідження Ю.Приходько містять трактування психологічного змісту категорії “ставлення”, що містить в собі не стільки всі багатогранні зв'язки особистості з навколишнім світом, скільки її суб’єктивну позицію відносно всього, що її оточує. Категорія ставлення є однією із основних в психологічній науці та виконує гносеологічну функцію при розробці проблем характеру, мотивів, установок, ціннісних орієнтацій, диспозицій особистості, соціально-психологічного клімату та багатьох інших, що пов'язані із виявленням суб’єктивних якостей особистості (Б.Ананьєв, Г.Андрєєва, В.Бойко, А.Ковальов, Я.Коломінський, Б.Ломов, В.Мясищев, М.Обозов, С.Рубінштейн, В.Ядов). Проблеми формування ставлення особистості до об’єктів та явищ дійсності, розвитку почуттів, потреб досліджувались у працях О.Лазурського, О.Леонтьєва, В.Мясищева, С.Рубінштейна, П.Якобсона, А.Маслоу. Розробка категорії “ставлення” у вітчизняній психології пов’язана в першу чергу з ім’ям В.Мясищева, який через цю категорію пояснює природу суб’єктивного, розкриває соціально-психологічний зміст зв’язків особистості із середовищем, простежує взаємодію мотиваційних компонентів психіки у їх внутрішній єдності, пояснює походження характеру та соціопатій. Зокрема, В.Мясищеву належить визначення поняття “ставлення” як об’єктивованого принципу активності особистості, у якому суб’єктивні ставлення є концентрацією мотиваційних утворень особистості та впливів середовища, суспільної дійсності. Аналіз досліджень В.Мясищева засвідчив, що у ставленнях втілюються емотивні (емоційно-чуттєві) та конативні (установочно-вольові) функції психічної діяльності особистості. Психологом були дослідженні психофізіологічні механізми ставлення, а також розкрита специфіка понять психічне та психологічне ставлення. У працях В.Мясищева відзначено, що психофізіологічні механізми емотивних та конативних функцій визначають реакцію на зовнішню дію спочатку у вигляді елементарного психічного ставлення, сутність якого полягає у переживанні приємного-неприємного та відповідних до цього переживання аффектних реакціях. Це ставлення відзначається мимовільністю реагування на якості об’єкта та супроводжує будь-який акт пізнавальної діяльності на конкретно-чуттєвому рівні відображення, визначаючи її емоційну забарвленість. У порівнянні з психічним ставленням, психологічне ставлення довільне, воно спрямовує поведінку та діяльність особистості у певне русло, включаючи у цей процес потреби, почуття, інтереси, переконання, оцінку, волю, увагу, мотив. У відповідності до тверджень В.Мясищева психологія ставлення особистості в розвинутому вигляді розглядається як цілісна система індивідуальних, вибіркових, свідомих зв’язків особистості з різними сторонами об’єктивної дійсності. Схематично це можна відтворити таким чином (рис. 1.2):



Рис 1.2. Структурні елементи поняття “ставлення”

В.Мясищев вважав, що роль основного ставлення належить потребам, пояснюючи це тим, що компонентами потреб є: “а) суб’єкт, що відчуває потребу, б) об’єкт потреби, в) зв'язок між суб’єктом та об’єктом, що проявляється у переживанні прагнення до об’єкту”. Аналіз психологічної літератури дав змогу констатувати, що у психології терміном «потреби» визначають три феномени:

  • Потреби людей у певних умовах, які забезпечують їх життя та розвиток.

  • Якості особистості, що визначають її ставлення до дійсності та власних обов’язків, визначення її життя та діяльності.

  • Певні стани психіки людини, що відображають її потребу у джерелах енергії та інших факторах, що необхідні для функціонування живого організму.

Ці феномени та їх класифікація вивчались А.Маслоу, який запропонував так звану “піраміду потреб”, у якій естетична потреба віднесена до вищих потреб, тобто до тих, які задовольняють духовність. Цей факт виступає на користь сучасних тенденцій у вихованні підростаючого покоління щодо пріоритетності виховання духовно багатої особистості та дає змогу нам ще раз переконатися у актуальності обраної нами теми дослідження: формування естетичного ставлення до природи. Що до останньої, то вона, у контексті вище сказаного, характеризує повноту задоволення потреб особистості на різних рівнях (біогенному, психофізіологічному, соціальному, вищому). Міру задоволення потреб визначає напруженість психологічного ставлення, яка виявляється у переживаннях та почуттях. Потреби пов'язані із інтересами особистості, що передбачають позитивне емоційне ставлення до об’єкта та концентрацію уваги на ньому і формуються під впливом діяльності, оточення та виховання.

За даними дослідження В.Бажанової естетична потреба є суб’єктивним фактором, який спонукає людину до естетичного освоєння дійсності, вона є синтетичною та має складну структуру (зміст): включає у себе потребу у певній інформації, власне естетичну потребу, потребу знайти вирішення життєвих питань, потребу у естетичній насолоді, потребу у відпочинку тощо. Всі компоненти естетичної потреби поєднані та взаємопов’язані. Естетична потреба охоплює всі сфери життя та особистісних відношень та не може бути принципово обмеженою від інших потреб, проте її розвиток збагачує всі інші потреби особистості. Тому формування естетичної потреби передбачає різносторонній, гармонійний розвиток особистості. Оскільки естетична потреба обумовлює процес пізнання навколишнього, а спонукаючою силою пізнання, крім потреби, на думку В.Мясищева є інтерес, саме він розкриває духовну сторону взаємодії з оточуючим світом людей та явищ. У структурі психологічного ставлення В.Мясищев вказував на присутність емоційного компонента та оцінки – форми виявлення відношення, його свідомої об’єктивації.

Таким чином, аналіз досліджень В.Мясищева показав, що естетичне ставлення – це вироблена людством у процесі історичного розвитку суспільна форма оцінки і взаємодії з об’єктами та явищами навколишньої дійсності, яка має суб’єктно-індивідуальні характеристики прояву та в її основі лежить сукупність певних складових компонентів, що представлені у рис. 1.3.





Рис. 1.3. Компоненти естетичного ставлення


Б.Теплов підкреслював, що під час естетичного сприймання думки і почуття людини перебувають у єдності: адже незрозумілий об'єкт не може дати повноцінної естетичної насолоди (наприклад, страх дитини, який вона відчуває в процесі спостереження за морською стихією під час шторму, розгубленість малюка в горах, не сприймання краси нічного неба тощо не дають дитині повною мірою насолоджуватись естетичною привабливістю вказаних об’єктів та явищ природи). Вивчення досліджень Б.Теплова дозволило констатувати, що естетичне сприймання завжди повинно мати емоційно безпосередній характер, адже втрачаючи цю безпосередність почуттів, людина втрачає своє емоційне ставлення до об’єктів та явищ, проте безпосередність почуттів неможлива без попередньої підготовки.

В матеріалах А.Сорокіної, які дозволяють нам констатувати, що естетичні уявлення дітей багаті, різноманітні та реалістичні за своїм змістом. У них проявляється безпосередність естетичних переживань, залежність цих уявлень від суджень дорослих людей, що оточують дитину, детермінованість їх умовами життя, вихованням та досвідом дитини. На думку автора, зв'язок естетичних уявлень з етичними свідчить про духовне багатство і моральну спрямованість думок та почуттів дітей, які з ранніх років прагнуть відрізняти елементи прекрасного від потворного у предметах та явищах навколишньої дійсності, у взаєминах людей.

Здійснення впливу на формування естетичного ставлення, основним компонентом якого є естетичні почуття, неможливе без фізіологічного обґрунтування даного психічного процесу. Фундаментальні дослідження у цій галузі були проведені І.Сєченовим. Аналіз досліджень науковця дозволив відзначити, що естетичні почуття виникають як реакція на предмет у цілому та мають спільні з іншими видами почуттів властивості: предметність, полярність, вибірковість, якість, інтенсивність, тривалість, вплив на діяльність. Предметність естетичних почуттів полягає у тому, що вони спричинені предметами і явищами об’єктивної дійсності, які наділені естетичними якостями. І.Сєченов проілюстрував цю рису емоційної реакції у дитини, відзначаючи що 3 – 4-річну дитину уже не бавить будь-який предмет червоного кольору, їй подобається яскраво розфарбована картинка, гарна лялька, вона жадібно слухає розповіді про всякий блиск тощо. Дитина зазнає насолоди уже від усього образу, форми, ряду звуків (мелодій).

Наступна властивість виділена І.Сєченовим є якісна характеристика почуттів, що відрізняє одне почуття від інших. В якості почуттів і виявляються особливості ставлення людини до предметів та явищ дійсності, до інших людей, до себе самої: характеризуючи свої почуття, люди класифікують їх на приємні, неприємні, радість, образу, горе, любов, страх, здивування тощо. Розглядаючи якість почуттів, потрібно відзначити яскраво виявлений позитивний чи негативний відтінок цих почуттів або їх полярність. Ця властивість почуттів залежить від того, приймає чи відкидає людина об’єкт, який збудив у неї відповідне почуття. Тому можна говорити про протилежні за якістю пари почуттів (приємне – неприємне, задоволення – незадоволення, радість – смуток, захоплення – розчарування, повага – презирство, любов – ненависть). Так при сприйманні прекрасного людина переживає позитивні почуття захоплення, радості, проте існують і потворні якості об’єктів дійсності, які пробуджують у людини негативні почуття, огиди, обурення.

В дослідженнях О.Сисоєвої ми знаходимо пояснення окремих психологічних механізмів виникнення почуттів. Дослідниця вважає, що основні емоційні стани людини, на базі яких формуються всі відтінки почуттів – це задоволення та незадоволення. О.Сисоєва припускає, що, їх виникнення пов'язане із збудженням центрів приємного і неприємного в проміжному мозку. Приблизно 40% усієї маси мозку має здатність породжувати при подразненні приємні або неприємні почуття, які і є анатомо-фізіологічною основою почуттів; решта 60% мозкової тканини – чуттєво нейтральна речовина або “зони мовчання”. Подальший аналіз дослідження О.Сисоєвої дозволив відмітити, що поведінка людини та її ставлення визначається взаємодією багатьох прагнень: задоволення одних може співіснувати з незадоволенням інших (переплетення позитивних та негативних почуттів). Таким чином у єдності полярних протилежностей протікає все емоційне життя людини, у якому рівень почуттів є основним критерієм соціально-етичної оцінки особистості.

Аналізуючи філософські погляди на естетичне ставлення М.Чернишевського, ми відзначили описане автором фізіологічне обґрунтування тривалості естетичних почуттів, що зумовлене фізіологічним станом організму. На думку вченого, перевтомлена людина не має бажання милуватися прекрасним, у неї зникає потреба у естетичній насолоді від прекрасного, натомість виникає апатія до всього. Детальне пояснення цього явища ми знаходимо у працях І.Павлова, який пояснює стан перенасичення виникненням у корі великих півкуль головного мозку активного гальмування: “... кожна клітина, якщо вона перебуває під впливом одноманітних та постійних подразників, неодмінно переходить у гальмівний стан”.

Повертаючись до аналізу досліджень М.Чернишевського, ми відзначаємо, що автор теж розглядав психологічні механізми естетичних почуттів. Дослідник підкреслює, що сила та тривалість естетичних почуттів залежить від знань, від рівня інтелектуального розвитку особистості: наприклад, захоплення музикою, живописом, літературою будуть зміцнюватися та зростати у міру розширення художньої освіти людини. Естетичні почуття активізують творчу енергію на виконання добрих справ, адже прекрасне пробуджує добре. Цілком справедливо автор вважає, що ті естетичні почуття, які людина переживає як приємні, радісні, активізують її діяльність, збільшують енергію – це активні стенічні почуття, і навпаки, почуття, які знижують життєдіяльність людини, послаблюють її енергію, називаються пасивними або астенічними. Найчастіше це неприємні почуття, проте іноді зустрічається зворотній процес: почуття страху, пов'язане із трагічною ситуацією, може гальмувати діяльність людини, знизити її енергію, а може примусити її зосередити всі зусилля; почуття радості породжує творче піднесення, проте іноді стан радісного збудження розсіює увагу, волю, відвертає від мети.

Доповнення теоретичних знань про естетичні почуття, зокрема аналіз їх якісних властивостей, відображені у дослідженнях В.Артемова. Автор зазначає, що естетичні почуття тісно пов'язані з естетичним смаком, судженнями та уявленнями людини, а також розрізняє такі естетичні почуття: прекрасного, красивого, величного, героїчного, драматичного, комічного. Найхарактернішою властивістю почуття прекрасного автор вважає те, що воно возвеличує людину.

Визначення поняття естетичні почуття дає П.Рудик, який естетичними називає такі вищі почуття, що породжуються в нас красою або потворністю об’єктів, які ми сприймаємо. Естетичну насолоду дають гармонійні поєднання елементів, а дисгармонійне поєднання зумовлює почуття незадоволення. На думку П.Рудика, почуття красивого має оцінний характер; воно розвивається; відображає естетичні смаки, уявлення, почуття, які властиві даному суспільству; досягає досконалої форми через естетичне виховання.

У дослідженнях Б.Кубланова ми знаходимо характеристику почуттів, що зумовлюються не тільки прекрасним і не зводяться лише до насолоди. Автор підкреслює, що естетичне почуття полярне, обумовлюється протилежними властивостями предметів і явищ, які породжують оцінку “прекрасне” або “потворне”. Крім цього, дослідник наголошує на взаємозв’язку естетичних почуттів з естетичною оцінкою об’єктивних властивостей предметів та явищ.

У педагогічному дослідженні Н.Зубарєвої описано психологічний механізм виникнення естетичного почуття, на основі аналізу якого ми відзначаємо, що естетичні почуття виникають у процесі естетичного ставлення людини до дійсності, з іншого боку в естетичному почутті проявляється ставлення особистості до дійсності. Початок естетичного почуття лежить у естетичному сприйманні, яке, у свою чергу, завершується почуттям, думкою, ідеєю, мисленням, спогляданням. Естетичні почуття тісно пов'язані із пізнавальною стороною естетичного ставлення особистості до дійсності, з процесами художнього мислення, з думками, які існують у формі естетичних суджень. Естетичні судження – це обґрунтована естетична оцінка предметів і явищ об’єктивного світу, яка виявляється або у формі простого твердження, або у формі теоретично аргументованого доведення; їх особливість полягає у тому, що вони торкаються оцінки людських переживань. Специфічність естетичної оцінки полягає у тому, що це найбільш узагальнена оцінка об’єкта чи явища. Естетичні судження, як одна із форм мислення, мають свою специфіку, що визначається естетичними властивостями дійсності та естетичними почуттями суб’єкта, його ідеалами, естетичним смаком.

Враховуючи психологічні особливості та закономірності розвитку старших дошкільників, ми вважаємо, що естетичний ідеал не може бути сформованим у дітей цього віку. Проте психологічні дослідження підтверджують здатність дітей дошкільного віку до естетичного сприймання, до естетичних почуттів. Зокрема, П.Блонський вказував на естетичну сприйнятливість дошкільника та відстоював його права та можливості сприймати і цінити красиве: “...Потрібно признати невірним досить розповсюджену думку, що дитина дошкільного віку у естетичному відношенні не сприйнятлива. Звичайно, зрілих естетичних суджень у неї немає, але оцінка “гарно” та прагнення до краси у цьому віці, особливо у старшому дошкільному віці, далеко не рідкість”. Цю думку поділяв С.Рубінштейн, який у своїх дослідженнях підкреслював, що у дошкільному віці можна спостерігати виявлення естетичних почуттів. Результати досліджень Н.Аксаріної переконують нас у тому, що навіть дітям раннього віку (3 рік життя) доступне елементарне розуміння красивого, в основі якого лежить своєчасний розвиток зорових диференціацій, здатність спостерігати та емоційність. В дослідженнях Н.Менчинської ми знаходимо підтвердження раннього виявлення естетичного почуття при сприйманні краси природи. Свідченням цього був приклад поведінки дитини (хлопчик 2р.4міс. сплескував руками, видавав звуки та слова захоплення).

За твердженням Л.Божович, Д.Ельконіна, В.Котирло, М.Лісіної, С.Новосьолової та ін. авторів суттєвою особливістю дитячого мислення є його емоційність. Саме ця особливість дитячого мислення пояснює аналогії та порівняння, які з задоволенням використовує дитина. Природа дитячих порівнянь досліджувалася Є.Аркіним, який стверджував, що, порівнюючи, дитина мовби накладає на предмети більш густі фарби, робить їх для себе більш наочними, конкретними, яскравими, надає звичайному незвичайний вигляд і таким чином задовольняє свою емоційність. Автор зазначає, що на зрілість естетичного переживання вказує використання дошкільниками образного мовлення, адже для того, щоб використовувати у мові образ, потрібно його відчути, а для цього його необхідно певною мірою осмислити.

Схематично процес емоційно-чуттєвого розвитку дитини представлений у рис. 1.4.

Емоційно-чуттєвий відгук на естетичне в природі
5

^

Емоційний контакт



4


Проникнення у сутність відображення художньої дійсності у творах мистецтва
Початкове сприймання природи

^ Керівництво процесом сприймання з боку дорослого


3


2


1


Рис. 1.4. Механізм емоційно-чуттєвого розвитку дитини

Початковою школою формування естетичних почуттів є сама природа, її безпосереднє сприймання виробляє здатність особистості розуміти та переживати прекрасне у мистецтві. Формування естетичного ставлення до природи передбачає вплив багатьох факторів та чинників, зокрема, культура сприймання природи визначається розвитком органів почуттів та інтелектуальних здібностей. Важливими є засоби впливу на розвиток естетичного сприймання природи: реальні явища та об’єкти природи, література, пейзажний та анімалістичний живопис, кінематограф. Дослідження А.Адаскіної довели, що характерною рисою дошкільників є висока емоційність сприймання, яка виявляється не лише у прямому використанні оціночних суджень, але й у використанні емоційно нейтральних прикметників (“пластмассовенький”). Таким чином, виходячи із результатів досліджень А.Адаскіної, ми пересвідчуємося, що дошкільникам характерна сприйнятливість до чуттєвих якостей, вони помічають найдрібніші деталі, використовують порівняння, об’єднуючи предмети за комплексом характерних особливостей, виявляють зацікавленість до вигляду предмета, наводять образні порівняння.

Отже, до психологічних особливостей формування естетичного ставлення дітей до природи, на нашу думку, можна віднести:

1. Емоційно безпосередній характер та високу емоційність естетичного сприймання.

2. Залежність сили та тривалості естетичних почуттів від рівня інтелектуального розвитку дитини.

3. Асоціативність механізмів, що лежать в основі утворення естетичних уявлень дитини під час сприймання об’єктів та явищ природи а також художніх картин.

4. Завершеність естетичного сприймання почуттям, думкою, ідеєю, мисленням: естетичні почуття тісно пов'язані із пізнавальною стороною естетичного ставлення особистості до дійсності.

Таким чином, проаналізовані психологічні дослідження підтверджують здатність дітей дошкільного віку до естетичного сприймання, до естетичних почуттів. Проте, враховуючи їх психологічні особливості та закономірності розвитку, ми вважаємо, що естетичний ідеал ще не може бути сформованим у дітей цього віку.


Список використаних джерел


  1. Адаскина А.А. Особенности проявления эстетического отношения при восприятии действительности //Вопросы психологии. – 1999. – № 6. – С. 100-109.

  2. Адорно Теодор. Теорія естетики: Пер. з нім. /П.Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 518 с.

  3. Аркин Е.А. Дошкольный возраст. М., Учпедгиз, 1948. – 61 с.

  4. Артеменко Н.М. Природа і естетичне виховання учнів: Навчально-метод. посібник. – К.: Рад. шк., 1984. – 80 с.

  5. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 1999. – 60 с.

  6. Баленок В.С. Естетичне і природа. Питання естетичного відношення до дійсності. – К., 1973. – 194 с.

  7. Балл Г.В. Гуманістичні засади педагогічної діяльності //Педагогіка і психологія. – 1994. – № 2(3). – С. 3-11.

  8. Барышева Т.А. Диагностика эстетического развития личности: Учебно-методическое пособие. – С.-Петербург: Изд-во РГПУ имени А.И. Герцена. – 1999. – 140 с.

  9. Бєлєнька Г., Богініч О., Вільчковський Е. та інш. Експериментальна базова програма розвитку дитини дошкільного віку /Наук. кер. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2004. – 149 с.

  10. Бєлєнька Г.В. Весна прийшла, радіймо (у співавторстві) // Дошкільне виховання. – 1997. – № 3. – С. 20-22.

  11. Бєлєнька Г.В. Змалку ближче до природи. //Дошкільне виховання. – 2004 – № 6. – С. 7-10.

  12. Бєлєнька Г.В. Навчання через казку //Дошкільне виховання /Палітра педагога. – 2004. – № 1. – С. 14-17.

  13. Бєлєнька Г.В. Підготовка вихователів до роботи з дітьми шостого року життя. //Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2004. – С. 7-9.

  14. Бєлкіна Е.В. Естетичне виховання дітей шестирічного віку засобами образотворчого мистецтва (на матеріалі живопису): Дис… канд. пед. наук: 13.00.01 /Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1996. – 190 с.

  15. Білан О.О. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. – Львів, 1996.

  16. Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. Природа і рух. Посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів. /За загальною редакцією С. Чередниченко. – К.: Кобза, 2003. – 192 с.

  17. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. – М.: Педагогика, 1968. – 128 с.

  18. Державна національна програма «Освіта»: Україна ХХІ століття. – К.: Радуга, 1994. – 61 с.

  19. Дитина в дошкільні роки. Част. І, ІІ. – Запоріжжя, 1991. – 374 с.

  20. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. /Наук. керів. О.В. Проскура. – К.: Освіта, 1993. – 272 с.

  21. Закон України «Про дошкільну освіту»: За станом на 25 листопада 2005 року /Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське видавництво, 2005. – 31 с.

  22. Закон України «Про дошкільну освіту»; Закон України «Про охорону дитинства». – К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2001. – 56 с.

  23. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. /Наук. ред. О.Л. Кононко. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003. – 243 с.

  24. Концепція дошкільного вихованння в Україні (проект). – К.: Освіта, 1993. – 16 с.

  25. Кот Н. Прогулянки у природу: Спільна робота дошкільного закладу та сім’ї. //Дитячий садок. – 2006. – Січ. /Чис. 3/. – С. 5-7.

  26. Кот Н.М. Екологічне виховання дошкільників спільно з родиною. – К., 1999. – 30 с.

  27. Кузурманова Т.М. Виховання дітей на засадах краси і гармонії: естетичне вихованняу ДНЗ засобами зображувальної діяльності, музики, природи за системою В.О. Сухомлинського. //Джерело педагогічної майстерності. – 2003. – № 1. – С. 58-59.

  28. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку: Навчальний посібник для студ. пед. навчальних закладів, що вивчають дисципліну «основи природознавства і методика ознайомлення дітей з природою». – Львів: Світ, 1994. – 143 с.

  29. Лопатина А., Скребцова М. Сказки о цветах и деревьях. – М.: Издательство Духовной Литературы; Сфера, 2000. – 576 с. – (Серия «Книга для занятий по духовному воспитанию», Книга VІІ).

  30. Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. – М.: Искусство, 1965. – 374 с.

  31. «Малятко» програма виховання дітей дошкільного віку. /АПН України: Інституту проблем виховання /З.П.Плохій (підгот.). – К., 1991. – 200 с.

  32. «Малятко» програма виховання дітей дошкільного віку. /АПН України: Інституту проблем виховання /З.П.Плохій (підгот.). – 2. вид., допрац. і доп. – К., 1999. – 288 с.

  33. Маршицька В.В. Виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку: Дис… канд. пед. наук: 13.00.08 /Інститут проблем виховання АПН України – К., 2003. – 186 арк.: рис., табл.

  34. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко». /Відп. ред. З.П.Плохій. – К.: Вид-во СП «СВЕНАС», 1993. – 256 с.

  35. Національна доктрина розвитку освіти України: Затверджену Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. № 374 /2002 //Дошкільне виховання. – 2002. – № 7. – С. 4-9.

  36. Неменский Б.М. Мудрость красоты: О проблеме эстетического воспитания: Кн. для учителя. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение,1987. – 255 с., 32 л. ил.: ил.

  37. Никитина Э.В. Формирование эстетического восприятия пейзажа у детей старшего дошкольного возраста в процессе наблюдения //Содержание обучения и воспитания в детском саду. Зборник научных трудов. – Ленинград, 1978. – С. 104-113.

  38. Ніколенко Д.Ф. Формування естетичних почуттів у дітей дошкільного віку. – К.: Рад. шк., 1967. – 95 с.

  39. Половіна О.А. Психологічні особливості формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи //Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Пед. науки). – 1 – Бердянськ: БДПУ, 2005. – С.45-51.

  40. Половіна О.А. Сприймання природи розумом і серцем //Дошкільне виховання. – 2006. – № 11. – С.10-13.

  41. Половіна О.А. До проблеми формування у дошкільників естетичних почуттів до природи // Проблеми наступної освіти та розвитку особистості в контексті взаємодії освітніх закладів. Збірник матеріалів межрегіональної науково-практичної конференції. – Житомир, 2003. – С.69-71.

  42. Половіна О.А. Навчання через казку: підготовка педагогів дошкільного фаху до використання нестандартних освітніх технологій //Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Миколаїв: МДУ, 2003.– С.119-122.

  43. Рослякова Е.Е. Эстетическое воспитание и знакомство ребенка дошкольного возраста с искусством. //начальная школа плюс до и после. – 2004. – № 4. – С. 62-64.

  44. Сергеев К.А., Слинин Я.А. Природа и разум: античная парадигма. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1991. – 240 с.

  45. Смольянинов И.Ф. Природа в системе эстетического воспитания: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1984. – 207 с., ил.

  46. Сухомлинский В.А. О воспитании. – М.: Политиздат, 1973. – 272 с.; 1 л.  портр.

  47. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям; Рождение гражданина. – Кишинев: Лумина, 1979. – 622 с., портр.

  48. Сухорукова Г.В. Уроки мислення серед природи: естетичні комплекси за В.О. Сухомлинським //Дошкільне виховання. – 2003. – № 9. – С. 7-9.

  49. Титаренко В. Природа як засіб естетичного виховання. //Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 7. – С. 70-71.

  50. Українське дошкілля. Програма навчання і виховання дітей. /За ред. Соколовської Г.П. – Л., 1991.

  51. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. /Под ред. А.И. Пискунова (отв. ред.). – Т. 1. Теоретические проблемы педагогики. – М.: Педагогика, 1974. – 584 с. (Академия пед. наук СССР. Пед. библиотека. Ред. коллегия: В.М.Столетов (пред.) и др.).

  52. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. /Под ред. А.И. Пискунова (отв. ред.). – Т. 2.Проблемы русской школы.. – М.: Педагогика, 1974. – 438 с. (Академия пед. наук СССР. Пед. библиотека. Ред. коллегия: В.М.Столетов (пред.) и др.).

  53. Филипчук Г. Знаете ли вы своего ребенка? Книга для родителей: Пер. с польск. – 4-е изд., доп. – М.: Прогресс, 1989. – 400 с., ил.

  54. Чарівний промінь : казки про природу для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку /За заг. ред. Бєлєнької Г.В., упорядник Конюхова Т.С. – Сімферополь: Таврія, 2005. – 408 с.

  55. Шестаков В.П. Очерки по истории естетики: От Сократа до Гегеля. – М.: Мысль, 1979. – 372 с.

  56. Эстетика: словарь. /Под общ. ред. А.А. Беляева и др. – М.: Политиздат, 1989. – 447 с.

  57. Эстетическое воспитание в детском саду: Пособие для воспитателей дет. сада /Под ред. Н.А. Ветлугиной. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1985. – 207 с., ил.

  58. Якубенко В.В. Учити, пізнавати, любити, берегти природу //Дошк. вих. – 1998. – № 7. – С.

  59. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 255 с.: іл.

  60. Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 335 с.: іл.

Схожі:

Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconПсихологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти
Завдання естетичного виховання – розвивати смаки, які мають спиратися не на звички, а на естетичні погляди та естетичні ідеали, на...
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconСередовища на особистість дитини
У статті розкриваються деякі психологічні аспекти, фактори впливу формування естетичного середовища на внутрішній стан дитини
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconКраєзнавчий потенціал дитячого туризму як основа формування естетичного світосприйняття
Лоціннісного компонентів світогляду дитини. У цьому контексті особливої актуальності набувають дослідження, які сприяють ефективному...
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconВ. О. Сухомлинський про виховання дітей засобами природи пугачук Ольга магістр педагогічної освіти
move to 0-16367196
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconУплив естетичного сприймання творів мистецтва з патріотичної тематики на формування естетичного середовища
Розглядається вплив естетичного сприймання творів мистецтва з військово-патріотичної тематики у контексті можливості формування на...
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconНазва Модуля: Психологія управління та конфліктологія
Знати соціально-психологічні особливості управління та основні підходи до вивчення конфліктів їх типологію, психологічні основи управлінської...
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Установах. Психологічні та психогігієнічні умови догляду та лікування хворої дитини. Психологія взаємостосунків мама-дитина-лікар....
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconСірик О.І. Формування особистості через мистецтво в естетичному середовищі
У статті проаналізовано особливості впливу мистецтва на дитину, її свідомість, світогляд, мораль. Про важливість створення естетичного...
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconТехнологія формування творчого ставлення до професійних знань студентів інженерно-педагогічної академії у процесі вивчення педагогічних дисциплін постановка проблеми
Технологія формування творчого ставлення до професійних знань студентів інженерно-педагогічної академії у процесі вивчення педагогічних...
Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи ригун Тетяна магістр педагогічної освіти iconОрганізація формування естетичного середовища в комунальній установі сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №17
У статті розглядаються організаційні аспекти формування естетичного середовища учнів основної та старшої школи експериментального...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи