Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» icon

Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія»




НазваМетодичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія»
Сторінка1/7
Дата30.06.2012
Розмір0.73 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство освіти і науки України


Харківська національна академія міського господарства


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до практичних занять та самостійної роботи

з дисципліни


«ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ»


(для студентів 4 курсу спец. 6.092100 – «Охорона праці в будівництві»

і 5 курсу спец. 7.092202 – «Охорона праці на електротранспорті»)


Харків – ХНАМГ – 2008

Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Виробнича санітарія» (для студентів 4 курсу спец. 6.092100 – «Охорона праці в будівництві» і 5 курсу спец. 7.092202 – «Охорона праці на електротранспорті») / Укл.: Будянська Е.М., Жигло Ю.І., Нестеренко С.В., Дмитрієв С.Л. - Харків: ХНАМГ, 2008. - 27с.


Укладачі: Е.М. Будянська, Ю.І. Жигло, С.В. Нестеренко, С.Л. Дмитрієв


Рецензент: Б.М. Коржик


Рекомендовано кафедрою безпеки життєдіяльності,

протокол № 9 від 23 січня 2008 р.





1. Загальні положення


1.1. Практичні заняття проводять з метою закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок студентів щодо вимірів, розрахунків основних показників виробничого середовища і трудового процесу, а також заповнення протоколів вимірів рівнів електромагнітного поля, шуму, мікроклімату, концентрацій шкідливих та небезпечних хімічних речовин в повітрі робочої зони, важкості й напруженості праці на робочих місцях (форми №№ 333/0, 297/0, 330/0, 336-1/0, 401/0) з метою атестації робочих місць за умовами праці, а також карт умов праці.

Завдання: вивчення організації роботи з атестації робочих місць за умовами праці:

- основні нормативні документи, за якими проводиться атестація робочих місць за умовами праці;

- мета атестації робочих місць за умовами праці;

- основні завдання при проведенні атестації робочих місць за умовами праці;

- порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці:

організація роботи з атестації робочих місць за умовами праці;

наказ про проведення атестації робочих місць за умовами праці склад атестаційної комісії;

функціональні обов’язки членів атестаційної комісії:

- виявлення шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретному робочому місці.

- гігієнічна оцінка умов праці на прикладі конкретної професії.

- комплексна оцінка умов праці на прикладі конкретної професії

^ Після вивчення дисципліни студенти повинні:

  • знати основні нормативні документи, за якими проводиться атестація робочих місць за умовами праці;

- вміти підготувати наказ про проведення атестації робочих місць за умовами праці, в якому вказати склад атестаційної комісії з функціональними обов’язками членів атестаційної комісії;

  • вміти складати перелік робочих місць, що підлягають атестації за умовами праці;

  • вміти організовувати роботи з проведення атестації робочих місць за умовами праці;

  • навчитися виконувати виміри, розрахунки основних показників виробничого середовища і трудового процесу;

  • вміти заповнювати протоколи вимірів рівнів електромагнітного поля, шуму, мікроклімату, важкості та напруженості праці на робочих місцях (форми №№ 333/0, 297/0, 336-1/0, 401/0) з метою атестації робочих місць за умовами праці;

  • вміти складати карти умов праці.

На практичних заняттях паралельно з вивченням дисципліни, що сприяє глибокому засвоєнню матеріалу, студенти виконують запропоновані їм завдання під керівництвом викладача, користуючись літературними джерелами й конспектом лекцій.

1.2. Метою самостійної роботи студентів є:

- навчити застосовувати отримані теоретичні знання до вирішення конкретних інженерних завдань;

- навчити користуватися технічною літературою, довідниками, нормативно-технічною проектною документацією;

- навчити обґрунтовувати прийняті технічні рішення;

- підготувати до самостійної роботи над дипломним проектом.

На практичних заняттях відповідно до розділу з виробничої санітарії студенти здійснюють вибір конкретного робочого місця; виміри і розрахунки основних показників виробничого середовища і трудового процесу; розробляють рекомендації з поліпшення умов праці; обґрунтовують пільги і компенсації працюючим відповідно до Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003р. за №36).


^ 1.2.Послідовність виконання роботи

Студенту видають завдання на виконання вимірів, розрахунків основних показників виробничого середовища і трудового процесу на конкретному робочому місці і коротку санітарно-гігієнічну характеристику професії. Студент самостійно розробляє рекомендації з поліпшення параметрів виробничого середовища і трудового процесу, що дозволяють створити здорові й безпечні умови праці; за допомогою розрахунків обґрунтовує пільги й компенсації працюючому за конкретною професією.

Проводиться практичне заняття, на якому викладаються зміст і обсяг роботи, послідовність її виконання, вимоги до оформлення, перелік літератури, довідкових матеріалів та інші питання.

Відповідно до навчального розкладу проводять також практичні заняття з виконання окремих розділів роботи.

Не пізніше 14-го тижня навчального семестру роботу здають викладачеві для резензування. Захист роботи здійснюється за два тижні до сесії.

Без виконаної і позитивно оціненої при захисті роботи студент не допускається до складання екзамену з курсу „Виробнича санітарія”.


^ 1.3.Оформлення роботи

Робота складається з пояснювальної записки і протоколів (таблиць), оформлених відповідно до вимог ДСТ. Аркуші роботи з обкладинкою повинні бути акуратно й надійно скріплені. Пояснювальна записка містить завдання з вихідними даними, постановкою завдання роботи, перелік показників з основних факторів виробничого середовища і виробничого процесу відповідно до вимог виробничої санітарії; розрахункові дані, таблиці, висновки і список використаної літератури. Пояснювальну записку пишуть на стандартних аркушах паперу. Записка повинна мати заголовний аркуш [додаток 1] і зміст.

На кресленнях наводять прийняті технічні рішення відповідно до визначених ЕСКД умовних позначень, наносять необхідні розміри й технічні вимоги. Креслення виконують на ватмані або міліметровому папері стандартних розмірів.


^ 2. Вказівки до виконання роботи


З урахуванням специфіки роботи рекомендується такий її зміст (укрупнено):

  1. Завдання роботи в галузі виробничої санітарії.

  2. Аналіз умов праці на конкретному робочому місці, виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

  3. Розробка рекомендацій з поліпшення параметрів виробничого середовища і трудового процесу, що дозволяють створити здорові й безпечні умови праці; розрахункове обґрунтування пільг і компенсацій працюючим за конкретною професією.

  4. Висновки.



Структура пояснювальної записки:


Вступ

  1. Основні нормативні документи, за якими проводитися атестація робочих місць за умовами праці.

  2. Мета атестації робочих місць.

  3. Основні завдання при проведенні атестації робочих місць.

  4. Порядок проведення атестації робочих місць.

    1. Організація роботи з атестації робочих місць.

    2. Наказ про проведення атестації робочих.

    3. Склад атестаційної комісії.

    4. Функціональні обов’язки членів атестаційної комісії.

  5. Виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочому місці інженера - програміста.

  6. Гігієнічна оцінка умов праці інженера - програміста.

  7. Комплексна оцінка умов праці інженера - програміста.


Висновок

Список літератури

Додаток


Студент отримує індивідуальне завдання згідно з табл.1.

Таблиця 1 – Перелік професій для отримання індивідуального завдання



п/п

Найменування професії

1

2

1

Оператор ПЕОМ

2

Інженер - програміст

3

Інженер - електронік

4

Економіст з планування, працюючий з ПЕОМ

5

Головний бухгалтер, працюючий з ПЕОМ

6

Інженер, працюючий з ПЕОМ

7

Економіст з планування, працюючий з ПЕОМ

8

Інженер 1 категорії, працюючий з ПЕОМ

9

Оператор електрозв’язку, працюючий з ПЕОМ

10

Старший інспектор з кадрів, працюючий з ПЕОМ

11

Бухгалтер, працюючий з ПЕОМ

12

Оператор електрозв’язку, працюючий з ПЕОМ

13

Економіст з праці, працюючий з ПЕОМ

14

Лаборант з в/о, працюючий з ПЕОМ

15

Інженер – енергетик, працюючий з ПЕОМ

16

Оператор АЗС, працюючий з ПЕОМ

17

Оператор АЗС, працюючий з ПЕОМ

18

Оператор електрозв’язку, працюючий з ПЕОМ

19

Телефоніст довідкової служби МТМ, працюючий з ПЕОМ

20

Медична сестра - анестезист, працююча з ПЕОМ

21

Лікар - ендоскопист, працюючий з ПЕОМ

22

Лікар – анестезіолог, працюючий з ПЕОМ

23

Лікар з УЗД, працюючий з ПЕОМ

24

Медична сестра, працююча з ПЕОМ

25

Оператор ПЕОМ

26

Інженер - програміст


При розробці ПЕРШОГО розділу студент орієнтується на використання діючих керівних нормативних документів, ДСТУ, рекомендацій, довідників [1-11,14,15], тому в цьому підрозділі необхідно відобразити:

  • основні керівні нормативні документи, за якими проводитися атестація робо- чих місць;

  • основні положення Закону України „Про охорону праці”, що стосуються створення здорових і безпечних умов праці;

  • основну спрямованість, послідовність і організацію роботи з атестації робочих місць за умовами праці на конкретному робочому місці , обраному в роботі;

- мету атестації робочих місць;

- основні завдання при проведенні атестації робочих місць;

- порядок проведення атестації робочих місць;

- організацію роботи з атестації робочих місць;

- наказ про проведення атестації робочих місць;

- склад атестаційної комісії;

- функціональні обов’язки членів атестаційної комісії;

- обґрунтувати конкретне робоче місце, на якому будуть виконані виміри, розрахунки основних показників виробничого середовища і трудового процесу, за якими буде дана санітарно – гігієнічна характеристика ;

- порядок розробки рекомендацій щодо поліпшення параметрів виробничого середовища і трудового процесу, які дозволяють створити здорові й безпечні умови праці;

- за допомогою розрахунків обґрунтувати пільги і компенсації працюючим за конкретною професією.

При розробці ДРУГОГО розділу вибір конкретного робочого місця обумовлюється індивідуальним завданням; наводять аналіз технологічного процесу та детальну оцінку факторів виробничого середовища і трудового процесу.

На основі аналізу технологічного процесу і гігієнічної оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу відповідно до [13] виявляють шкідливі й небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу ( додаток 2-5).

Загальноприйнятими методиками з використанням серійно виготовлених і метрологічно повірених приладів на конкретному робочому місці виконують санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу: виміри та фізіолого-гігієнічна оцінка параметрів шуму; мікроклімату; визначають шкідливі і небезпечні хімічні речовини в повітрі робочої зони, важкість та напруженість праці, заповнюють протоколи вимірів рівнів шуму, мікроклімату, важкості й напруженості праці на конкретному робочому місці (форми №№ 297/0, 336-1/0, 401/0, 333/0) з метою атестації робочих місць за умовами праці. Відомості про результати атестації робочих місць студенти заносять до карти умов праці, форма якої затверджена Мінпраці і МОЗ України.

Студенту видаєть інструкцію для заповнення карти умов праці при проведенні атестації робочих місць відповідно до рекомендацій [12] і додатку (6), що заповнюється на конкретне робоче місце.

При заповненні загальних відомостей карти студент указує:

- повне найменування підприємства, організації, установи;

- виробництво – відповідно до діючого класифікатора;

- номер і найменування цеху (ділянки, відділу) - за діючою структурою;

  • номер робочого місця (робочої зони) – за планом їхнього розміщення;

  • професію (посаду), код – відповідно до характеру виконуваних робіт і Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій (ЕТКД);

  • номер аналогічних робочих місць – за наростаючою величиною.

При заповненні розділу I «Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу» студенту необхідно звернути увагу на такі графи:

графа 2 - виконують оцінку виявлених на даному робочому місці (групі робочих місць, робочі зони) характерних для даної професії (посади) небезпечних і шкідливих виробничих факторів (далі – НШВФ),

графа 3 - проставляють дату проведення вимірів згідно з протоколом,

графа 4 - заносять нормативні значення виявлених НШВФ відповідно до діючих на період проведення атестації санітарних нормам, затверджених Мінздравом і ДСТУ.

графа 5 (пункти 1-11) - заносять фактичні значення НШВФ за результатами лабораторних і інструментальних досліджень, виконаних відповідно до діючих методик, затверджених Мінздравом і оформлених протоколами. Перелік протоколів додається (додаток 2-5).

За пунктами 12-15 заносять результати проведених досліджень, дані з технологічних, технічних документів, хронометражних спостережень, документів з охороні праці та ін., що підтверджують наявність НШВФ і їхню величину,

графи 6, 7, 8 - проставляють величину відхилення від нормованих значень НШВФ, згідно з додатком 3 цих вказівок,

графа 9 - визначають дані на підставі аналізу технологічного процесу, хронометражних спостережень, інших облікових документів підприємства. Якщо тривалість дії фактора врахована в методиках (вібрація, шум), то в графі 9 проставляють прочерк.

При наявності шкідливих речовин односпрямованої дії, що впливають одночасно або послідовно, тривалість впливу цих речовин підсумовують, але приймають не більше 100%.

При наявності в повітрі речовин різноспрямованої дії для кожного з них указується фактичний відсоток тривалості робочої зміни (пункт 1).

При заповненні карти студенту необхідно виконувати такі вимоги:

пункт 1- записують виявлені шкідливі речовини за класами небезпеки.

Шкідливі речовини різноспрямованої дії оцінюють і враховують як окремі фактори. Шкідливі речовини односпрямованої дії враховують як один фактор і фактичне їхнє значення визначають як суму відношень фактичних концентрацій кожного з них до встановленого для них ПДК. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначають за величиною цього перевищення з урахуванням класу небезпеки найбільш токсичної речовини цієї групи.

Односпрямована дія шкідливих речовин на організм – це вплив двох або декількох речовин, як правило, близьких за хімічною будовою і характером біологічної дії на організм (фтористий водень і солі фтористоводневої кислоти і тетрафторату кремнію, формальдегід і хлористоводородна кислота, сірчистий і сірчаний андігрид, хлоровані і бромовані вуглеводні (граничні й неграничні), спирти, кислоти, луги, ароматичні вуглеводні (толуол і ксилол, бензол і толуол), аміносполуки, нітросполуки та ін.).

Висновок про односпрямованість дії шкідливих речовин видають органи державного санітарного нагляду;

пункт 2 - вказують конкретні види пилу, переважно фіброгенної дії (зазначені в ГОСТ 12.1.005-88 у графі «Особливості дії на організм» умовною позначкою «Ф» );

пункт 3 - рівні загальної і локальної вібрації вносяться роздільно за їх еквівалентними значеннями через дріб: чисельник – загальна вібрація, знаменник – локальна. При відсутності одного з видів вібрації ставлять прочерк (у чисельнику або знаменнику);

пункт 4 - вносять еквівалентний рівень звуку;

пункт 5,6 - вносять загальний рівень звуку;

пункт 7 - вносять фактори значення рівнів електромагнітної енергії, а для лазерного - напруженість оптичного випромінювання;

пункт 8 - мікроклімат у виробничих приміщеннях враховують як один фактор і визначають по найбільш вираженим показником. Якщо різні параметри мікроклімату (температура, швидкість руху повітря, відносна вологість, інфрачервоне випромінювання) відносяться на конкретному робочому місці до різних ступенів шкідливості (1, 2, 3), то мікроклімат оцінюють за найбільш високим ступенем;

пункт 9 - при розміщенні робочих місць на відкритому повітрі п. 8 і 9 оцінюють як один фактор. При вітрі нижні границі температур повітря повинні бути зміщені у бік більш високих температур з розрахунку 2° С на 1 м/с збільшення швидкості руху повітря;

пункт 10 - враховують тільки по тих робочих місцях, де підвищення або зниження його обумовлене виробництвом або професією (водолаз, гірничорятувальник, т.п.);

пункт 11 - заносять різновиди мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму. При наявності у повітрі робочої зони одночасно двох і більше біологічних факторів умови праці слід оцінювати за найбільш високим класом і ступенем.

пункт 12 - дають інтегральну оцінку всіх показників важкості праці за найбільш високим класом і ступенем. Наприклад, на працюючого впливають різні фактори важкості, потужності зовнішньої роботи (для чоловіків) більше 90 Вт - Ш клас 1 ступінь, маса переміщуваного вантажу більше 35 кг - Ш клас 2 ступінь, дрібні стереотипні рухи по 20 тис. - I клас, статичне навантаження двома руками по 50 тис. - ІІ клас, інтегральний показник важкості - Ш клас 2 ступінь, тобто за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично визначених показників.

Потужність зовнішньої роботи (Вт) визначають за формулою


,


де Н – висота підняття вантажу, м;

Н1 – висота опускання вантажу, м;

Р – маса вантажу, кг;

L – відстань, м;

Т – час, с;

К =10  коефіцієнт, що враховує швидкість технологічного процесу;


пункт 13 - оцінюють аналогічно пункту 12. Оцінку ведуть через дріб:

чисельник – нахили тулуба, знаменник - переміщення у просторі;

пункт 14 - оцінюють аналогічно пункту 12. Під високоточними зоровими роботами мається на увазі робота 1-3 розряду за ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.

Розбірливість слів визначають подачею мовних сигналів (як мінімум 10 слів) на відстані одного метра, які голосом без напруги повинні бути відтворені обстежуваним робітником;

пункт 15 - заповнюють на підставі облікових даних підприємства;

У підсумковому рядку «Кількість факторів» по графах 6, 7, 8 записують сумарну кількість факторів за кожним ступенем відхилення.

На наступному етапі роботи студент виконує «Гігієнічну оцінку умов праці».

Студент орієнтується на використання діючих керівних нормативних документів (18-21).

Гігієнічну оцінку умов праці дають за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично обмірюваних рівнів цих факторів. Наприклад, на працюючого одночасно впливають кілька факторів (мікроклімат, важкість роботи, шкідливі речовини і т. ін.), і параметри мікроклімату відносяться до ІІІ класу 1 ступеня, по шкідливих речовинах – до П класу, важкості праці – ІІІ класу 2 ступеня, напруженості праці – Ш класу 1 ступеня, інтегральну оцінку необхідно записати так: умови праці відносяться до Ш класу 2 ступеня.

Якщо на робочому місці відсутні шкідливі виробничі фактори й фактори трудового процесу, або вони не перевищують допустимих норм і не віднесені до 1 ступеня ІІІ класу шкідливості і небезпеки, то умови праці слід визнати відповідними гігієнічним вимогам.

Наявність хоча б одного фактора виробничого середовища і трудового процесу I ступеня Ш класу шкідливості вказує на невідповідність робочого місця вимогам гігієнічної класифікації.

^ Розділ ІІ. «Оцінка технічного й організаційного рівня» заповнюється студентом за результатами аналізу, виконаного відповідно до розділу 5 цих вказівок.

^ Розділ ІІІ. «Атестація робочого місця» заповнюється студентом на підставі комплексної оцінки, при цьому робоче місце має бути віднесене до одного з трьох видів умов праці згідно з п. 6.1 і 6.2 цих вказівок. Для цього беруть по всіх врахованих підсумкових рядках «Кількість факторів» ступені відхилення параметрів факторів виробничого середовища і трудового процесу (розділ І Карти) і зіставляють з показниками, наведеними в додатку 4 цих вказівок. Для атестації робочого місця з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, а також шкідливими і важкими умовами праці в розрахунок приймають фактори, що впливають на робітника в процесі праці не менше 80% робочого часу. При цьому виконання підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення своїх трудових функцій не позбавляє працівника права на пільгове пенсійне забезпечення.

Зі шкідливими умовами праці оцінюють робочі місця при наявності НШВФ, тривалість дії яких складає менше 80% робочого часу. У цьому разі пільгове пенсійне забезпечення може здійснюватися за рахунок коштів підприємства.

^ Розділ V. «Пільги і компенсації» заповнюється студентом з урахуванням наступних вимог:

пропозиції на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах визначаються тільки за показниками, наведеними в додатку 4 цих вказівок , інші пільги і рекомендації – відповідно до діючого законодавства ( додаток 4 – «Показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення»);

При розробці ТРЕТЬОГО розділу на підставі гігієнічної оцінки умов праці, а також комплексної оцінки умов праці на конкретному робочому місці студент розробляє заходи, технічні рішення, що забезпечують безпечні й здорові умови праці, обґрунтовані необхідними нормативними документами.

Відповідно до нормованих [5] параметрів мікроклімату робочої зони, розробляють заходи щодо їхнього забезпечення. Наводять заходи щодо захисту від впливу шкідливих хімічних речовин, зниження шуму і вібрації до нормованих [ 8,9 ] значень, заходи щодо захисту від електромагнітних і іонізуючих випромінювань, наводять розрахунок і проектування освітлювальних установок (ОУ) відповідно до [ 4,10 ].

У ЧЕТВЕРТОМУ розділі за розробленими конкретними організаційними і технічними заходами, досягнутим рівнем розробок роблять короткий висновок, який повинен відбивати мету і завдання роботи.

Список літератури

1.Закон України. „ Про охорону праці”. - К, 2002.

  1. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". - К,1994.

3. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Клас-сификация.

4 ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.

5. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

6. ГОСТ 12.1.003-83.ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

7. ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах.

8. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99.

9. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.

10.ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот.

11.ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».

12. Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. - Затверджено Міністерством праці України 01.09.92 р. постанова № 41.

13. Гигиеническая классификация труда № 4137-86.

14. СНиП П-12-77. Защита от шума.

15. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

16. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99.

17. СНиП 2.1.01-82. Строительная климатология и геофізика.

18. «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» ДСанПіН 3.3.2.007-98.

19. «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009 – 98.

20. «Правила охраны труда при эксплуатации ЭВМ» Утв.приказом Госнадзорохрантруда от 10.02.99, № 21, Зарегистрированы в МинЮсте Украины от 17.06.99. № 382/3675.

Додаток 1

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


Самостійна робота

з дисципліни "Виробнича санітарія"


^ АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ.

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ

ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ

(на прикладі робочого місця інженера - програміста)



Виконав





Перевірив

доц. кафедри БЖД

Будянська Е.М.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconВ.І. Заіченко Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни «Виробнича санітарія»
Для студентів 4 курсу денної форми навчання напряму підготовки 170202 «Охорона праці»
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconХарківська національна академія міського господарства г. В. Гамалєй методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни «Теоретичні І методичні основи архітектурного проектування»...
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconХарківська національна академія міського господарства манохін В. П., Мирончик П. В. Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Рисунок, живопис, скульптура» (Художній цикл для студентів...
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconМ. В. Кадничанський методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Економіко-математичні моделі в управлінні та економіці»...
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи та практичних занять
Методичні вказівки до самостійної роботи та практичних занять з дисципліни «Екологія» / укладач О. Ю. Мараховська. – Суми : Сумський...
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconВ. А. Воскобойніков методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Ділова іноземна мова» для студентів 3 курсу денної форми...
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconД. В. Сисоєв методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Методика викладання економіки» (для студентів 3 курсу...
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconД. В. Сисоєв методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Фінансова діяльність підприємств» (для студентів 5 курсу...
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconХарківська національна академія міського господарства І. В. Древаль методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни «Ландшафтна архітектура» (для студентів 4 курсу напряму...
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія» iconХарківська національна академія міського госопдарства c. Ю. Юр’єва Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни „Фінанси будівельного підприємства” для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи