Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії icon

Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії




Скачати 98.76 Kb.
НазваВплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії
Дата01.07.2012
Розмір98.76 Kb.
ТипДокументи

Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії

Боротьба за владу є однією з основних тем та рушійним мотивом комунікації у сучасному демократичному суспільстві. Разом з тим, чим більш відкритим та демократичним стає життя, тим більше уваги приділяється мові політики та політиків. Політичний дискурс – це явище, з яким стикався кожен, і на сьогоднішній день він цікавить як професіоналів із сфери політології, журналістики, лінгвістики, так і самі широкі маси загалу.

Суспільне завдання політичного дискурсу полягає в тому, щоб на мотиваційно-прагматичному рівні переконати адресата (представника певної суспільної групи) в необхідності політично правильних дій та оцінок, тобто дати когнітивне та емоційне підгрунття, заохотити до бажаних для адресанта дій. Головним провідником політичного впливу на громадський загал є політичний дискурс. Його вивченням займались як закордонні так і вітчизняні вчені-лінгвісти: Водак Р., Шафнер С., Чилтон П., Шейгал О.І., Баранов А.Н., Почепцов Г.Г., Чудинов А.П., Дем’янков В.З., Аміров В.М. та ін..

У даній статті поставлено за мету дослідити основні формально-семіотичні та когнітивно-інтерпретаційні властивості текстів передвиборчих кампаній як однієї з форм реалізації політичного дискурсу. У зв’язку з достатньо високим рівнем зацікавленості сучасних лінгвістів даною тематикою, стаття носить не лише характер узагальнюючого вивчення текстів передвиборчих кампаній, а й включає елемент порівняльного аналізу текстів передвиборчої кампанії 2010 року лідера партії консерваторів Девіда Кемерона, які розділені у темпоральному проміжку в аспекті віддаленість/наближеність до дати виборів, що представляє елемент новизни наукового дослідження. Даний факт вказує на актуальність дослідження, адже дозволяє прослідити за жанрово-стилістичними, структурно-композиційними, інтенційно-прагматичними трансформаціями текстів, які зумовлено зростанням емоційної напруги кандидатів з наближенням дати виборів.

Предметом дослідження виступають тексти передвиборчої кампанії та формально-семіотичні і когнітивно-інтерпретаційні особливості тактик адресанта.

Об’єкт дослідження – прогресія чи рецесія стилістичного навантаження тексту передвиборчої кампанії в рамках темпорального наближення/віддалення дати виборів.

Не зважаючи на широкий спектр визначень терміну, у даній статті “дискурс” розглядається як комунікативна подія, ситуація, що включає текст та такі складові як: 1) контекстуальність (умови, що супроводжують подію; фон, що пояснює події; оцінка учасника подій та ін.), 2) особистісність (з одного боку – це конкретна взаємодія адресанта та адресата, з іншого боку – це висловлення себе, своєї індивідуальної свідомості в комунікативній ситуації), 3) процесуальність (адже дискурс – це не завершений продукт, а процес, що протікає за наявності як мінімум двох учасників, які у непідготованому спілкуванні інтерпретують виловлювання один одного, тобто іде чергування фаз породження та рецепції тексту), 4) ситуативність, 5) замкненість [Селіванова 2004, 39–40]. Приймаючи до уваги той факт, що дискурс з’являється в певній ситуації спілкування, де учасники володіють різними соціальними ролями та установками, та зважаючи на зазначені складові, вважається доцільним тлумачення політичного дискурсу запропоноване Шейгал О.І., який вона характеризує “как текущую речевую деятельность с ее результатом (текстами) и как семиотическое пространство, включающее в себя знаки разной природы (слова, политическую афористику, флаги, эмблемы, гимны и др.)” [Шейгал 2000, 15]. Більше того, авторка зазначає, що в політичному дискурсі відзначається “примат ценностей над фактами, преобладание воздействия и оценки над информированием, эмоционального над рациональным” [Шейгал 2000, 46]. Адже мова політиків у більшості випадків оперує символами, а її успіх зумовлено тим, на скільки ці символи співзвучні з масовою свідомістю. Політик повинен вміти зачепити необхідні емоції, переконати адресата у правильності свого міркування та бачення ситуації, сформувати певне ставлення до тих чи інших політичних подій у спосіб, що є вигідним для нього, що зрештою спрямовано на формування світогляду та впливу на поведінку людей.

Саме тому до числа системоутворюючих характеристик політичного дискурсу відносять: а) дистанційність та наявність здебільшого масового адресата, що зумовлено сьогоденним потужним розвитком засобів масової інформації; б) домінуючу роль фактора емоційності та значну питому вагу фатичного спілкування; в) смислову невизначеність, пов’язану з фантомністю ряду денотатів, адже політики переважно висловлюють думку в узагальненому плані, коли певні знаки політичної мови не мають реального денотата; г) езотеричність як результат використання маніпулятивних стратегій, проявом яких є навмисне ухиляння, натяки, посилання, коли сенс розмови буде зрозумілим лише певному адрасату; д) театральність, необхідність політиків працювати на публіку, привертаючи до себе увагу за допомогою створеного іміджу; є) динамічність мови політики, що зумовлено відбиттям напруженої реальності та зміною політичної ситуації [Дем’янков 2002, 34–42].

Названі характеристики спостерігаємо в текстах передвиборчих кампаній, оскільки дискурс як такий знаходить своє втілення в текстах, він виникає і виявляється в тексті і через текст [Шейгал 2000, 15]. А передвиборча кампанія – це проміжок часу, протягом якого політичні суб’єкти (особи, партії, суспільні організації) повинні постати перед виборцем, привернути до себе увагу електората (об’єкта свого впливу) і заохотити людей проголосувати за кандидата тієї чи іншої політичної орієнтації, який обіцяє своєму електорату певні соціальні переваги [Аміров 2002, 17]. Тому організаторам передвиборчих кампаній доводиться розробляти різні тактики впливу на адресата, освоювати нові для даного періоду жанри і вдаватись до перелічених характеристик політичного дискурсу. Для аналізу пропонуються фрази узяті з передвиборчого виступу лідера партії консерваторів, що в Великобританії, Девіда Кемерона:

"It is an election we have to win because our country is a complete mess and it is our patriotic duty to turn it around and give it a better future" [7].

У даному реченні Девід Кемерон, вдаючись до численних стилістичних засобів та реалізуючі комунікативну стратегію співпраці, вдається до тактики кооперації та заохочення. На формально-семіотичному рівні це втілюється за допомогою займенника we та словосполучення our country, він презентує себе як пересічного громадянина Великобританії, представляє ідею спільної праці, акцентує увагу адресата на наявності спільних проблем, які потрібно вирішувати спільними зусиллями (we have to win). Заразом, вживаючи подібні займенники, автоматично відбувається звернення до численного електорату, що наголошує наявність масового слухача. На когнітивно-інтерпретаційному рівні спостерігаємо вживання високих книжкових фраз (our patriotic duty, a better future), гіпербол, що реалізуються вже на синтаксичному рівні (our country is a complete mess) – все це надає даному реченню театральності, емоційності, фантомності. Далеко не завжди для досягнення переконливості у виступі політику необхідна аргументованість. Іноді достатньо просто дати зрозуміти, що позиція, на користь якої виступає адресант, знаходиться в межах зацікавлення адресата [Дем’янков 2002, 39–40].

"I think the British people know that we are right … they know with their own debts [that] the longer you leave it the worse it gets" [7].

Межі зацікавлення адресата у даному прикладі демонструються досить езотерично, за допомогою натяку (they know with their own debts), який, тим не менш, є зрозумілим для всього британського населення. Крім того, у запропонованому реченні Кемерон вживає уже займенник I, що позиціонує його як сильну особистість і політика, який здатен впоратись з державними проблемами і вивести країну на новий рівень.

Інтенційну базу політичного дискурсу складає боротьба за владу, тому зміст політичної комунікації можна звести до трьох складових: формулювання та роз’яснення політичної позиції (орієнтація), пошук та згуртування прибічників (інтеграція), боротьба з супротивником (агресія як прояв атональності). Спеціалізованими знаками агресії є маркери відчуженості (показники віддаленості, замовчуваність, приниження значущості), а також політичні інвективи-ярлики, неполітичні пейоративи, етноніми, антропоніми і т.д.[ Шейгал 2000].

"They don't hand general election victories and governments on a plate to people in this country," Cameron told the conference. "This election was always going to be close" [7].

Езотиричність та негативна оцінка опонентів під час передвиборчої кампанії у запропонованому прикладі реалізується шляхом замовчування, уникнення назви партії опонента, використовуючи формально-семіотичне – they. У наступному прикладі:

"Labour will say that if you do anything, literally anything to cut any piece of government spending immediately you will somehow tip the country back into recession," he said.

"We say that is nonsense – we say that if you don't do anything, you will see interest rates go up, you will see mortgage rates go up and you will see confidence drained away from our economy and the country will go back into a deeper and darker recession" [7].

Кемерон на когнітивно-інтерпретаційному рівні вдається до більш хитрого кроку, коли висловлює власне заперечення процитованій репліці опонента. При цьому він знову керується фантомністю висловлювання, адже не називає конкретних кроків для розв’язання поставленої задачі, а лише намагається від протилежного переконати адресата в марності дій опонента.

Досліджуючи характеристики текстів передвиборчих кампаній, варто звернути увагу на їх прогресію в темпоральному плані. Адже будь-яке висловлювання є особистісно зумовленим і зорієнтованим, відповідно, воно є емоційним, оскільки не буває емоційно-нейтрального мовлення [Фр. Данеш 1987, 274]. Передвиборча кампанія триває певний проміжок часу, відповідно, не зважаючи на наявність політичного дискурсу як такого, в текстах передвиборчих кампаній будуть змінюватись (прогресувати чи рецесувати) певні складові, що підкреслює ситуативність та замкнутість політичного дискурсу, про які зазначає Шейгал О.І..

До аналізу пропонується ілюстративний матеріал узятий з британських ЗМІ від 28 лютого та 30 квітня 2010 року. Дані дати в часовому плані є досить віддаленими, що уможливлює порівняння жанрово-стилістичних, структурно-композиційних, інтенційно-прагматичних складових.

1) David Cameron today issued a rallying cry to the Conservatives and said it was the party's "patriotic duty" to win the general election.

2) Stressing the value of enterprise in economic recovery, Cameron promised that, if elected, he would "sell Britain to the world", attracting more businesses and jobs to the country.

^ 3) "We're not going to get a recovery from government, we need to get a recovery from the private sector," he said.

4) He said the Tories had "a fight to make sure we serve the country we love, and that's the fight we're going to have" [7].

Перші три із запропонованих прикладів діють на рівні комунікативної стратегії співпраці, четвертий реалізує комунікативне суперництво, але всі вони демонструють тактику обіцянки, хоча її мовленнєва реалізація у кожному разі відбувається у різний спосіб. У першому прикладі відчувається наказова тактика, що здійснюється за рахунок крилатого виразу "patriotic duty" . Більше того, якщо розрізняють “заклики до дії ” та “риторичні заповіді ”, відмінність яких полягає в з’ясуванні того, яким чином мовець може за допомогою певного висловлення виражати не тільки те, що безпосередньо має на увазі, а й щось дещо більше [Дж. Серль 1986, 197–204], то в даному прикладі іде поєднання як прямого заклику до дії спрямованого до представників власної партії (to win the general election), так і своєрідна «риторична заповідь», що спрямована вже до масового адресата, адже не слід забувати про фонову частину даної репліки (йдеться про уривок із виступу Девіда Кемерона по телебаченню, спрямований до масової аудиторії). У другому прикладі обіцянка висловлюється крізь призму модальність, за допомогою вживання умовного способу англійського дієслова (if…would). Третій приклад демонструє ефект процесуальності (We're not going, we need), а у четвертому – реалізується агресія (the fight we're going to have), що несе вже негативну оцінку ситуації, але дана агресія має надзвичайно м’яку форму через вживання процесуальності та залучення емфатичної конструкції (we serve the country we love). В усіх чотирьох прикладах іде сплетіння формально-семіотичного (вживання певних граматичних форм англійського дієслова) та когнітивно-інтерпретаційного рівнів (залучення певних стилістичних засобів для вираження власного емоційного стану).

На противагу даним прикладам пропонуються репліки Девіда Кемерона та його опонентів, які у часовому плані є більш наближеними до дня виборів (від 30 квітня 2010р.).

1) "I want to set out our side of the bargain in a contract with you. This contract - as you can see below - is a no-frills, no-nonsense commitment to do some very specific things if you vote for us," Cameron said in a mass email. "With trust in politics at an all time low and people tired of politicians breaking their promises, this contract couldn't be clearer. If we don't do the things it sets out, if we don't deliver our side of the bargain: vote us out in five years time."

2) The pledges are under three headings: "We will change politics", "we will change the economy" and "we will change society". "For too long, you've been lied to by politicians saying they can sort out all your problems. But it doesn't work like that. Real change is not just about what the government does. Real change only comes when we understand that we are all in this together; that we all have a responsibility to help make our country better. That's why I'm sending you this document. It sets out my side of the bargain: the things I want to do to change Britain. But it also makes clear that I cannot do it on my own. We will only get our economy moving, mend our broken society and reform our rotten political system if we all get involved, take responsibility, and work together."

^ 3) Cameron could have set out his economic policies like gangster Stringer Bell: "We've got the best product. Everybody making money, sharing the real estate. We're going to handle this shit like businessmen. Sell the shit, make the profit ..." [8]

Через емоційне загострення з наближенням до дня виборів кандидати та їх команди вдаються до досить рішучих кроків аби вразити свій і зацікавити новий електорат. Такою новизною в кампанії Кемерона є оприлюднена ним угода з його виборцями, що саме по собі є новим, неочікуваним і з мотиваційно-прагматичної точки зору приваблюючим кроком. Сам факт наявності контракту з народом Британії позитивно налаштовує виборців. Що ж до структурного аналізу даної угоди (приклади 1,2), то тут знову спостерігаємо тактику обіцянки, яка реалізується за допомогою прономінальних мовних одиниць we, I як дейктичних засобів маніпулятивного “включення-виключення” адресата до власних дій, як засобу представлення себе сильною особистістю. Сама ідея угоди з народом і її стилістичне, лексичне наповнення реалізують тактику кооперації. Процесуальність у даному разі практично відсутня. В даних прикладах на формально-семіотичному рівні іде домінація доконаного виду англійського дієслова (broken society, our rotten political system), що несе негативну оцінку діючої влади з боку мовця, а його впевненість у собі, своїх силах та своїй команді постулюється вже без будь-якого сумніву (порівняйте з наявністю 2-го типу умовного способу в прикладах від 28 лютого): If we don't do the things it sets out, if we don't deliver our side of the bargain: vote us out in five years time.

Третій приклад у даному блоці демонструє варіант вираження агресії в текстах передвиборчих кампаній. І якщо раніше ця агресія була прихована, реалізовувалась шляхом натяків, замовчувань, гіперболізації чи іронії, що носять езотеричний характер, то в даному разі мовець вдається до відвертих неполітичних пейоративів (shit), влучних порівнянь (Cameron … like gangster Stringer Bell), які будуть зрозумілі всім, оскільки автор їх супроводжує подальшим поясненням.

Підсумовуючи дослідження варто зазначити, що політична комунікація пов’язана з різноманітними формами лінгвістичної маніпуляції та мовленнєвої тактики, які уможливлюють управління свідомістю і контроль над менталітетом широкого загалу. Тексти передвиборчих кампаній носять характер реклами і в даному аспекті вони представляють інтерес для лінгвістів не лише в рамках іллокуції, локуції та перлокуції, а й на рівні перлокутивного ефекту, адже мають зацікавити, мотивувати і привести до певних дій адресата. Аналіз складних процесів актуалізації когнітивних та прагматичних аспектів в рамках текстів передвиборчих кампаній вимагає подальшого детального вивчення соціальних, когнітивних та дискурсивних елементів структур, стратегій та процесів створення ментальних репрезентацій.

Література

  1. Амиров В.М. Агитационный предвыборный сверхтекст: организация содержания и стратегии реализации: дис. … канд. филол. наук: 10.02.01 / Валерий Михайлович Амиров. – Екатеринбург, 2002. – 228с.

  2. Демьянков В.З. Политический дискурс как предмет политологической филологии / В.З. Демьянков // Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования. – М., 2002. –№ 3. – С. 32 – 43.

  3. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации / Е.А. Селиванова. – К.: Брама, 2004. – 336с.

  4. Серль, Дж.Р. Косвенные речевые акты / Дж.Р. Серль // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1986. – Вып. 17. – С. 195-222.

  5. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса: Монография / Е.И. Шейгал. – Волгоград: Перемена, 2000. – 368 с.

  6. Danes Fr. Cognition and Emotion in the Discourse Interaction: A Preliminary Survey of the Field / Danes Fr. – Berlin: XIV International Congress of Linguists Organized under Auspices of CIPL, 1987. – 448 p. – (Preprints / the Plenary Seasion Papers, XIV International Congress of Linguists Organized under Auspices of CIPL; Berlin, 10-15 August 1987).

Ілюстративний матеріал

  1. The Guardian [Електронний ресурс. – Дата перегляду: 03.12.2010] – Режим доступу до газети:

http://www.guardian.co.uk/politics/2010/feb/28/david-cameron-election-patriotic-duty

  1. The Guardian [Електронний ресурс. – Дата перегляду: 10.12.2010] – Режим доступу до газети:

http://www.guardian.co.uk/politics/blog/2010/apr/30/leaders-debates-general-election-2010

Схожі:

Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconЗавдання до контрольної роботи
Планування у ході виборчої кампанії (розробка плану-графіка виборчої кампанії, рекламної кампанії, медіа-плану, бюджету)
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconМетодическое пособие по организации избирательных кампаний. Кн. 1 М., 1991
До теми «Виборча кампанія її суть та складові. Підготовка виборчої кампанії. Ресурси виборчої кампанії»
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconНейролінгвістичні засоби впливу у виборній кампанії
Одною з передумов ефективної виборчої кампаній полягає у використанні сучасних теоретичниих підходів психологічної науки з тим, щоб...
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconНавчально-контролююча комп’ютерна програма
Лю засвоєння текстів Біблії англійською мовою. Програма складається з трьох частин: введення І контроль засвоєння лексики, вивчення...
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconРішення колегії міністерства освіти І науки, молоді та спорту україни
Заслухавши та обговоривши інформацію директора Департаменту вищої освіти Коровайченка Ю. М. “Про підсумки вступної кампанії 2012...
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconГ. А. Максименко, кандидат філол наук, дз «Луганський державний медичний університет»
Автор обґрунтовує доцільність застосування текстів, що містять лінгвокраїнознавчу інформацію, окреслює критерії відбору лінгвокраїнознавчих...
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconБричок О. В. Національний авіаційний університет м. Київ Вплив стратегії економічної безпеки на діяльність підприємства
Натомість, питання, що стосуються забезпечення безпосередньо економічної безпеки підприємства, актуальні в країнах, які докорінно...
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconНаказ №636 Про створення в Міністерстві освіти і науки оперативного штабу з питань вступної кампанії 2013 року у вищих і професійно-технічних навчальних закладах
З метою забезпечення контролю за проведенням вступної кампанії у вищих і професійно-технічних навчальних закладах та вжиття необхідних...
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії icon«Інституційні трансформації економічних систем» Шановні колеги! Кафедра економічної теорії Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки І торгівлі»
«Інституційні трансформації економічних систем», яка відбудеться 4-5 квітня 2012 року. Матеріали конференції будуть розміщені за...
Вплив темпорального аспекту на інтенційно-прагматичні трансформації текстів передвиборчої кампанії iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Переклад текстів з перекладознавства» для магістрів інституту мов світу зі спеціальності "Переклад" (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Предметом курсу є загальні питання теорії та практики перекладу текстів з перекладознавства
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи