Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”




Скачати 453.3 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Сторінка1/4
Дата01.07.2012
Розмір453.3 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

Педіатрії та медичної генетики

”____” _______ 2008 р. (Протокол № ____)

Зав. кафедри

д.мед.н., професор Т.В. Сорокман


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


ТЕМА ЗАНЯТТЯ: РАХІТ. ГІПЕРВІТАМІНОЗ Д. БІЛКОВО- ЕНЕРГЕТИЧНА НЕДОСТАТНІСТЬ

МОДУЛЬ 1. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ СОМАТИЧНІ ТА ЕНДОКРИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ

^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ЗАХВОРЮВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ


Навчальний дисципліна

ПЕДІАТРІЯ

Курс 4

Факультет: медичний №1 та №2

Спеціальність: лікувальна справа

К-сть годин - 6


Методичну розробку склав:

Доц. Гінгуляк М.Г.


ЧЕРНІВЦІ-2008




І. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ: Рахіт є досить поширеною патологією серед дітей раннього віку. Він створює негативний фон для перебігу інтеркурентних захворювань, а тому своєчасна діагностика та лікування рахіту мають велике медико-соціальне значення. Білково-енергетична недостатність є поширеною патологією, зустрічається в нашій державі від 7 до 30% в залежності від економічного розвитку регіону, загальної культури населення, професіоналізму медичних працівників. Хоча існує чітка тенденція до зниження важких форм гіпотрофії, темпи зниження її поширеності далеко не оптимістичні, а збільшення питомої ваги пренатальних форм ускладнює прогноз.


ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

2.1. Студент повинен знати:

- етіологію, патогенез рахіту;

- методи діагностики і диференціальної діагностики;

- основні клінічні прояви рахіту;

- особливості рахіту у недоношених дітей;

- біохімічні маркери рахіту;

- рентгенологічні дані при гіповітамінозі Д2.

- особливості збирання анамнезу у дітей раннього віку;

- провести огляд хворої дитини за системами: вирахувати необхідну масу,

- дефіцит маси та індекс вгодованості та пропорційності Чулицької;

- інтерпретувати дані анамнезу, об'єктивні дані;

- виписати рецепти.


2.2. Студент повинен вміти:

  • зібрати анамнез та провести фізикальне обстеження хворого на рахіт;

  • оцінити результати параклінічних досліджень;

  • поставити та сформулювати діагноз рахіту відповідно до сучасної класифікації;

  • оцінити важкість захворювання;

  1. встановити час виникнення гіпотрофії, паратрофії, гіпостатури;

  1. оглянути дитину з метою виявлення характерних ознак гіпотрофії;

  • вирахувати необхідну масу, дефіцит маси, індекс вгодованості та пропорційності Чулицької

2.3. Студент повинен опанувати практичними навичками:

- фізикального обстеження кісткової системи у дітей раннього віку;

  • виявити характерні для рахіту зміни на рентгенограмі;

  • провести пробу Сулковича;

  • оцінити результати іонограми, рентгенограми.

- фізичного обстеження дітей з хронічними розладами харчування

- записати дані анамнезу та огляду до історії хвороби;

- на підставі скарг, анамнезу, об'єктивних даних поставити діагноз;

- призначити лікування хворому з урахуванням віку, ступеня важкості гіпотрофії та періоду захворювання.


ІІІ. ВИХОВНА МЕТА:

- сформувати у студентів основні уявлення про важливість дотримування принципів деонтології та лікарської етики при обстеженні хворої дитини, проведенні лікувально- діагностичних маніпуляцій ( з урахуванням характеру захворювання, індивідуальних особливостей пацієнта, ступеня його інтелектуального розвитку, рівня культури, вікових особливостей та ін.)

- протягом заняття викладач зобов’язаний виховувати студентів своїм зовнішнім виглядом, культурою мови та спілкування з хворими та їх родичами, медперсоналом, підтверджуючи на власному прикладі, що деонтологія є невід’ємною частиною морально-етичних норм професії лікаря.


^ IV. Міжпредметна інтеграція:

Назва попередніх дисципліни


Отримані навики

  1. Нормальна анатомія

  2. Біохімія

  3. Нормальна фізіологія

  4. Патфізіологія

  5. Загальна гігієни

  6. Фармакологія і медична рецептура

  7. Пропедевтики дитячих хвороб

Знати анатомо-фізіологічні особливості кістково-м'язової системи у дітей. Метаболізм кальціферолів в організмі, біохімічні функції вітаміну Д. Обмін ергокальциферолу. Добову потребу у вітаміні Д для дітей. Роль паращитовидної залози в обміні кальцію. Екзогенна та ендогенна Д2-вітамінна недостатність у дітей Екзогенні чинники гіповітамінозу Д2. Значення харчування в одержанні вітаміну Д.

Фармакологічну дію необхідних препаратів. Препарати-антагоністи ергокальциферолу.

Знати чинники, механзім розвитку гіповітамінозу Д, особливості анамнезу, скарги при рахіті. Призначити раціональне харчування при гіповітамінозі Д2 .

Аналізувати нормальну та патологічно змінену слизову оболонку ШКТ, шкіри, п/ж клітковини

Зібрати скарги, анамнез життя та захворювання, побудувати родовід, володіти фізичними та допоміжними методами дослідження

Виписати рецептии необхідних медикаментозних препаратів

Оцінити на якому етапі патогенезу знаходиться хворий

Оцінити результати імунологічних досліджень, провести корекцію

Правильно оцінити наявні патологічні зміни зі сторони ШКТ, провести диф. д-ку


^ V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

Nп/п

Основні етапи та їх зміст

^ Розподіл часу та рівні засвоєння

Види контролю

Навчально-методичне забезпечення

1.

^ Підготовчий етап:

15%

L=ІІ-ІІІ

Фронтальне опиту-вання, , тести ІІ-ІІІ рівня, задачі ІІ-ІІІ рівня, результати аналізів 3–4 хворих Текстові ситуаційні задачі, матеріали загально-клінічних та параклінічних методів обстежен-ня, лікарські засоби.

Індивідуальний контроль практич-них навичок та результатів курації хворих. Вирішення клінічних тексто-вих завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей.

Обладнання, підручники, посібники, методичні рекомендації,

препарати, результати загально-клінічних та параклінічних методів обстеження

1.1

Організаційніпитання

1.2

Формування мотивації

1.3

-контроль початкового рівня підготовки (стартизовані методи контролю)

2.

Основний етап:

Формування професійних вмінь та навичок:

а)вірно зібрати анамнез захворювання та життя, провести курацію хворих, скласти план обстеження та лікування;

б)обговорення та оцінка результатів курації;

в)вирішення ситуаційних клінічних задач

65%

L=ІІІ

3.

Заключний етап:

20%

L= ІІ-ІІІ

3.1

Контроль кінцевого рівня підготовки

3.2

Мотивована загальна оцінка навчальної діяльності студента

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття



5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з постановкою діагнозу – можна використати ситуаційні клінічні задачі.


5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитування хворих увага студентів звертається на етіологічні фактори хвороби, відмічаються основні ланки патогенезу, класифікація, клінічні прояви в залежності від важкості та варіанту хвороби, її перебігу.

РЕФЕРАТ


Рахіт- захворювання дітей раннього віку, в основі якого лежать недостатність вітамінів

групи Д в організмі, порушення мінерального та інших видів обміну речовин внаслідок чого

мають місце розлади формування скелета, функцій внутрішніх органів та систем.


Класифікація (робоча класифікація рахіту за О.М. Лук’яновою, Л.І. Омельченко,

Ю.Г. Антипкіним, 1991)



^ Клінічні форми хвороби

Перебіг хвороби

Ступінь важкості

Клінічні варіанти

1. Легка.

  1. Гострий

1.легкий

1 кальційпенічний

2. Середньоважка

  1. Підгострий

2.середньої важкості

2 фосфоропенічний

3. Важка

  1. Рецидивуючий

3.важкий

3 без значних відхилень вмісту кальцію і фосфору в крові.



Діагностичні критерії

1. Клінічні –залежать від ступкеня важкості та перебігу звахворювання.



^ Перший ступінь важкості- легкий.

Середній ступінь важкості-сереньоважкий

Важкий рахіт

1

2

3

-зміни з боку вегетативної нервовоі системи – слабковиражені:

підвищена пітливість, погіршення сну, подразливість, неспокій, зниження апетиту, можливі диспептичні явища.

-зміни з боку кісткової системи – слабковиражені: податливість та болісність при пальпації кісток черепа, ділянки розм”якшення кісток черепа- краніотабес, деформація кісток черепа- плоска, асиметрична потилиця, лобні та тім’яні горби.

-зміни з боку вегетативної системи - помірно виражені

-зміни з боку кісткової системи-помірно виражені: потовщення на ребрах, у місцях з”єднання кісткової та хрящевої частин ребер-“ чотки”, пом’якшення ребер “Гарісонова борозда”, деформація грудини, розширення нижньої апертури, викривленя хребта – кіфоз сколіоз, “О”, “Х” – образні деформації нижніх кінцівок, зниження рухової активності,

наявність помірних змін – з боку м”язової,

-значні порушення з боку нервової, кісткової та інших систем: загальна рухова загальмованість, затримка розвитку статичних функцій виражені кісткові деформації, зниження м”язового тонусу, розхитність суглобів, збільшення печінки, селезінки, функціональні порушення з боку серцево-судинної, дихальної, травної, кровоносної систем


Для встановлення діагнозу рахіту легкого ступеня важкості обов’язкова наявність змін з боку кісткової системи.

кровоносної , серцево-судинної, травної систем:

-помірне збільшення печінки, селезінки, гіпотонія м’язів зв’язкового оапарату, розхитність суглобів, збільшення розмірів живота,наявність анемії

Для рахіту другого ступеня харатерним є ураження кісток у двох або й у трьох відділах скелету.






^ Кальційпенічний варіант рахіту характеризується наявністю деформацій кісток, зумовлених остеомаляцією, вираженою підвищеною нервово-м’язовою збудливістю, підвищеною пітливістю, тахікардією, порушенням сну, функцій травного каналу, тобто перебіг рахіту відбувається гостріще, зі значним зниженням вмісту іонізованого кальцію в сироватці та еритроцитах венозної крові.

^ Фосфоропенічний варіант рахіту відбувається з більш вираженним зниженням вмісту неорганічного фосфору в сироватці та еритроцитах крові. Він супроводжується стійкою млявістю хворих дітей, їх загальмованістю, м’язовою гіпотонією, деформаціями скелета, зумовленими остеоїдною гіперплазією.

^ Варіант рахіту з незначними змінами рівня кальцію та фосфору в крові відбувається в легшій формі, він має підгострий характер, деформації кісток незначні, майже відсутні прояви ураження нервової та м’язової систем.

^ Характеристика гострого періоду.

-швидке прогресування хвороби

-переважання розм”якшання кісток

-виражені зміни вегетативної нервової системи

^ Характеристика підгострого перебігу

-переважання остеоідної гіперплазії

-помірні ознаки ураження інших органів і систем.

Характеристика рецидивного перебігу

-чередування періодів загострення і періодів його вщухання.


ІІ. Параклінічні

Обов”язкові лабораторні:

Загальний аналіз крові ( зниження рівня гемоглобіну)

Зниження вмісту загального кальцію , неорганічного фосфору, підвищення активності лужної фосфатази у сироватці крові.

Нормальні показники для дітей віком до 3-х років :

- рівень загального кальцію в сироватці крові - 2,25 – 2, 5 ммоль/л,

- рівень неорганічного фосфору в сироватці крові 1,45- 2,1 ммоль/л,

- активність лужної фосфатази 140-220 од. - для дітей віком до 3-х років.

Проба Сулковича ( виведення кальцію з сечею)

- від”ємна ( - )

- слабопозитивна ( + )

- позитивна( ++ )

- різко позитивна ( +++ )

^ Додаткові лабораторні:

Підвищення рівня паратгормону, зниження рівня кальцитоніну та вмісту транспортної форми вітаміну Дз ( 25-ОН Дз )в сироватці крові

Інструментальні методи - рентгенологічне обстеження кісток кінцівок, грудної клітини.

^ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ.

Мета лікування-усунення головних симптомів захворювання з боку кісткової, нервової та інших систем організму дитини, нормалізація показників фосфорно-кальцієвого обміну.




^ Методи лікування







Медикаментозні

Додаткові







Препарати вітаміну Дз

Препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карнітину хлориду, АТФ, полівітаміни( Е, гр. В, С )- в вікових дозах.

Дотримання режиму дня та санітарно-гігієнічного режиму

Природне вигодовування, при неможливості-адаптовані замінники грудного молока

Через 2 тижні від початку медикаментозного лікування- призначити ванни:

сольові ( для дітей малорухомих,пастозних) , хвойні (переважно збудженим дітям), травяні (дітям з ексудативно-катаральним діатезом),загальний массаж, ЛФК




^ Лікувальне призначення вітаміну D3




Добова доза вітаміну D3

Тривалість прийому вітаміну D3

Діти хворі на рахіт різного ступеня тяжкості процесу

Легкий ступінь – 2000 МО

Середньої важкості-4000 МО

Важкий – 5000 МО

Протягом 30-45 днів. У подальшому для попередження загострень та рецидивів хвороби по 2000 МО протягом 30 днів 2-3 рази на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці до 3-5 річного віку.

^ Профілактичне призначення вітаміну D3 дітям раннього віку та вагітним жінкам



Групи жінок та дітей

Термін початку специфічної профілактики

Добова доза вітаміну D3

Тривалість прийому вітаміну D3

Антенатальна профілактика рахіту

Здорові вагітні

З 28-32 тижня вагітності

500 МО

Щоденно протягом 6-8 тижнів

Вагітні з груп ризику (гестози, цукровий діабет, ревматизм, гіпертонічна хвороба, хронічні хвороби печінки, нирок, клінічні ознаки гіпокальціємії і порушень мінералізації кісткової тканини)

З 28-32 тижня вагітності

1000-2000 МО

Щоденно протягом 8 тижнів

Постнатальна профілактика рахіту

Доношені здорові діти

на 2-му місяці життя

500 МО

Щоденно протягом 3-х років за виключенням 3-х літніх місяців (курсова доза на рік – 180000 МО )

або

на 2-му, 6-му, 10-му місяцях життя

2000 МО

Щоденно протягом 30 днів

У подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними у 3 місяці (курсова доза на рік – 180 000 МО)

Доношені діти з груп ризику по рахіту: діти, які народились у жінок з акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією; діти, що страждають синдромом мальабсорбації

на 2-3 тижнях життя

або

Залежно від стану дитини та умов життя

500-1000 МО

або

Щоденно до досягнення 3-х річного віку за виключенням літніх місяців


природженою патологією гепатобіліарної системи, з двійні та від повторних пологів з малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні



на 2-3 тижнях життя і на 6-му, 10-му місяцях життя



1000- 2000 МО


2000 МО



Щоденно протягом 30 днів.


У подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці .

Діти раннього віку, що часто хворіють




4000 МО

Щоденно протягом 30 днів. У подальшому 2-3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів

Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію (фенобарбітал, седуксен, дифенін) або кортикостероїди, гепарин




4000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Доношені діти з груп ризику по рахіту, які народились з клінічними симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини

З 10-го дня життя

2000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 3 курси на рік (30 днів кожний) з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Недоношені діти І ступеня

З 10-14-го дня життя

500-1000 МО

Щоденно протягом першого півріччя життя. У подальшому по 2000 МО на добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці.

Недоношені діти ІІ та ІІІ ступеня

З 10-20-го дня життя (після установлен-ня ентерально-го харчування)

1000-2000 МО

Див. Попередній пункт



^ Критерії ефективності лікування

-зменьшення та усунення основних клінічних проявів хвороби

-нормалізація рівня кальцію та фосфору, зниження активності лужної фосфатази у сироватці крові

При відсутності ефекту лікування необхідно уточнення діагнозу і виключення рахітоподібних захворювань.

Примітка

Вміст кальцію в деяких продуктах харчування ( в мг /100 г )

молоко цільне 3,3% - 116, йогурт – 120, сухофрукти – 100, тверді сири – 600-1000, сирок плавлений- 300, яйце куряче – 54, молочний шоколад –200.


лікування дітей З НедостатністЮ харчування

(Гіпотрофія : пренатальна, постнатальна)
  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Змістовий модуль 16. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Змістовий модуль 16. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Змістовий модуль 16. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Перебіг хвороби відрізняється поліморфізмом, може бути латентним І малосимптомним, тяжким І рецидивуючим, відзначається схильність...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Отже, тяжкий перебіг захворювання, виникнення незворотних ускладнень, що інвалідизують дитину, висока смертність визначають актуальність...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Серед ендокринних захворювань в дитячому віці захворювання щитової залози займають за частотою друге місце після цукрового діабету....
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Тому знання фізіології та патології у функціонуванні цієї життєво важливої системи є вельми актуальним та необхідним для лікаря загальної...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет «Затверджено»
«лікувальна справа» для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено” iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи