Вульвовагініт icon

Вульвовагініт




Скачати 25.67 Kb.
НазваВульвовагініт
Дата01.07.2012
Розмір25.67 Kb.
ТипДокументи

Вульвіт - запалення зовнішніх жіночих органів. Розрізняють первинні та вторинні вуль віти. Первинний виникає в дитячому віці. Його розвитку сприяють недотримання норм особистої гігієни. У дорослих жінок звичайно виникає вторинний вуль віт на фоні запалення внутрішніх статевих органів. У цьому випадку патологічні виділення з вище розташованих відділів статевих шляхів порушують епітеліальний покрив вульви, що створює умови для проникнення мікроорганізмів. Виникненню як первинних, та і вторинних вульвітів сприяє гіпофункція яєчників.

Вульвовагініт — запалення слизової оболонки піхви і вульви. Виникненню цього захворювання сприяють гіпофункція яєчників, механічні або хімічні пошкодження цілості епітеліального покриву, гострі інфекційні захворювання. Частіше всього хворобу зумовлюють такі збудники, як стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, клебсієла, протей, ентеробактерії, трихомонади та ін. Основним симптомом вульвовагініту є білі, характер яких залежить від виду збудника. Нерідко хворі скаржаться на свербіж і відчуття печії при сечовиділенні. В окремих випадках відмічається ниючий біль понизу черева. При встановлені діагнозу основну увагу слід звернути на визначення етіології вульвовагініту, так як цього в значній мірі залежить ефективність проведеного лікування.

Лікування повинно проводитись з урахуванням основної причини захворювання. При наданні першої допомоги не завжди вдається її визначити, тому терапія на перших етапах, як правило, симптоматична. Дл яліквідації набряка, гіперемії вульви, зменшення свербіжу, печії в ділянці піхви і зовнішніх статевих органів використовують різноманітні дезінфікуючі розчини, які застосовують у вигляді примочок, сидячих ваночок. В теперішній час використовують, крім загальноприйнятих (розчини перекису водня, ромашки, шалфею, евкаліпту, фурациліну), наступні препарати:

мікроцид;

поліміксину М сульфат у вигляді розчину, який готують
безпосередньо перед вживанням з розрахунку 10-20 тис. ОД на 1 мл
ізотонічного розчину натрію хлориду, і мазі (20 тис. ОД на 1 г
вазеліну);

граміцидін (водний розчин готують з вмісту ампули 2% спиртового
розчину шляхом розведення на 100-200 мл дистильованої води);

хлоргексидин 1% розчин, який готують з вихідного 20% розчину;

сангвіритин застосовується зовнішньо у вигляді 1% лініменту;

хлорфіліпт (2% масляний розчин)

Місцеве застосування мазей, які містять антибіотики, поєднують з вживанням антибіотиків всередину (тетрациклінова, еритроміцинова, олететринова та ін.).

Одночасно з антибактеріальною терапіє необхідно проводити лікування основного або супутнього захворювання. Велике значення повинно приділятись підвищенню опору організму (вітамінізація, УФО, закалювання, лікувальна гімнастика, адаптогени).

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи