Символ культурного відродження icon

Символ культурного відродження




Скачати 205.61 Kb.
НазваСимвол культурного відродження
Дата01.07.2012
Розмір205.61 Kb.
ТипКнига

Сумський державний університет

Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ

0-542-33-10-39 library.sumdu.edu.ua | library_ssu@ukr.net




Символ

культурного

відродження


До 450-річчя української Першокниги

(1556-1561)


Рекомендаційний список

Суми, 2011


016: 002

С37



С37


Символ культурного відродження: до 450-річчя української Першокниги: рекомендаційний список. - Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 2011. – 23 с.





Укладач: І.Є. Булига

Відповідальний за випуск: Т.В. Слабко


© Сумський державний

університет, 2011


«Пересопницьке Євангеліє є символом України.

І справа не лише в тому, що це один із перших сакральних текстів,

перекладених українською мовою.

Його фундаторка походила з Полісся, писалося воно на Волині,

головним писарем виступав виходець із Лемківщини – найзахіднішої української землі.

Мандрувала ця книга із Заходу на Схід, опинившись у Полтаві.

^ Безперечно, Пересопницьке Євангеліє наділене єднальною місією.

Книга в’яже між собою духовними узами людей, різних за національною,

географічною, політичною, фаховою належністю».

П. Кралюк





В історії кожного народу знайдеться небагато книг, які він через віки свого поступу відбирає й відносить до особливих, знакових, символічних, вважає їх своїми реліквіями та священною пам’яттю. Пересопницьке Євангеліє належить саме до таких книг. Перед нею з благоговінням схиляли голови чи ж про неї з пієтетом висловлювалися її першовідкривач, видатний вітчизняний славіст, історик та етнограф Осип Бодянський, один з перших дослідників, знаний байкар, поет й етнограф Павло Білецький-Носенко, перший ректор Київського університету, фольклорист та історик Михайло Максимович. 1846 року, під час свого перебування в Переяславі, цю книгу, що написана, кажучи словами її великого читача, на «пергаменті витонченими слов’янськими літерами – чорнилом та циноброю, з прекрасними різнокольоровими малюнками по золоту», тримав у власних руках, чудуючись її мистецькими оздобами та філігранною красою почерку, геніальний поет і художник Тарас Шевченко. Знаменитою пам’яткою захоплювались відомий мово- та літературознавець Омелян Огоновський й славнозвісний громадський діяч, учений та публіцист Михайло Драгоманов, великий поет, мислитель та дослідник Іван Франко й видатний сходознавець, письменник та історик літератури Агатангел Кримський. Реєстр найповажніших дослідників Пересопницької Євангелії прикрашають імена провідних фахівців у галузі мовознавства Павла Житецького й Олександра Соболевського, відомого ієрарха Православної Церкви, її історика та мовознавця митр. Іларіона (Івана Огієнка) та інших діячів науки й мистецтва.

Про що нам може розповісти стародавній рукопис? У православній рукописній традиції переписування книг Святого Письма, богослужбових книг завжди було особливою роботою, де авторство не вказувалося. Ця традиція анонімності є характерною особливістю нашої середньовічної християнської культури - скромність, відмова від індивідуальності особи, благоговіння і відповідальність за кожне написане слово. Унікальною є ситуація, коли автори, редактори або переписувачі залишали ім'я на сторінках фоліантів і указували, де і коли і за чим велінням було написано книгу.

Праця над Пересопницьким Євангелієм почалася у селі Двірці в монастирі Св. Трійці 1556-го р. на день Успіння Богородиці (15 серпня за старим стилем). Потім з якихось причин роботу було на певний час припинено і відновлено вже в Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці. Очевидно, перерва в роботі тривала кілька років, бо вже Євангеліє від Луки було завершено 1561-го р., як і весь рукопис.

Фундувала працю над рукописом дружина князя Кузьми Івановича Заславського (Жеславського) Настасія Юріївна, яка походила з роду Гольшанських (Ольшанських) і під ім’ям Параскеви була ігуменею Двірецького монастиря.

Над текстом Пересопницького Євангелія (перекладом і переписуванням) трудилося щонайменше двоє людей: пересопницький архимандрит Григорій та писець Михайло Василієвич із Сянока. Про це є свідчення в самому рукописові. Як правило, переписувачами таких текстів були освічені ченці, які мали досить старанності і часу для такого копіткого заняття. Вся староруська література свідчить про те, що такі переписувачі були і перекладачами, і редакторами, і тлумачами, а часом і "співавторами", особливо богословських текстів, володіли різними мовами, історичними і релігійно-філософськими знаннями, мали письменницький дар. Переписування книг в ту епоху відбувалося в спеціально обладнаних скрипторіях (лат. scripti - "написав"), розташованих при монастирях. Монастирський статут приписував при цьому обов'язкове регулярне читання Псалтирі. У передмові і післямові до Євангелія - молитовне звернення до Христа. Молитва передує і впорядковує процес творення. Адже починати і завершувати працю молитвою - органічно для християнина.

Писалися книги спеціальним ніби друкованим шрифтом - уставом, вивіреним до міліметра. Письмо набуває ознак мистецтва, кожна літера пишеться як прикраса, що заповнює поле тексту як вишивка, має неперевершені художні й естетичні якості. Таким витонченим є аркуш Пересопницького Євангелія. Така робота довірялася лише найпрофесійнішим писарям, майстрам книжкового аркуша, бо була плодом багаторічного досвіду.

Пересопницьке Євангеліє створювалося в епоху, коли Європі вже відоме було книгодрукування, що дозволяло уникати багатьох помилок при створенні тексту, неточних штрихів у його художньому оздобленні.

На слов'янській землі, куди книгодрукування прийде значно пізніше, вдосконаленій латинській книзі протиставили свою - досконалу в художньому відношенні. Вона була написана на дорогому пергаменті, тоді як матеріалом для безлічі книг служив папір. Її текст записано фарбами і золотом. Сторінки рукописного Пересопницького Євангелія прикрашені химерним орнаментом. У барвистих мініатюрах, що змальовують євангелістів, досягнута дивна гармонія між формою і вмістом. Поєднання ніжно-рожевих, сірих, блакитних, сріблястих, золотих, червоних і зелених тонів додає їм життєрадісності і урочистості. Щодо багатства орнаментальних мотивів «Пересопницьке євангеліє» займає перше місце серед українських і взагалі серед східнослов’янських рукописів.

Книгою користувалися впродовж століть. Палітурку (оправу) рукопису довелося міняти не менше трьох разів. У різних місцях рукопису є позначки кількома мовами, що належать до різних епох. На перших сторінках дарчий напис українською мовою про передачу Євангелія єпископові Переяславському українським гетьманом Іваном Мазепою, який зробив нову палітурку рукопису і прикрасив її коштовним камінням, розуміючи його історичну і художню цінність.

Доля фоліанту Пересопницького Євангелія була непростою, він зберігся, можна сказати, дивом. Після створення цей манускрипт залишався у Пересопницькому православному монастирі. І ціле століття - з 1600 по 1701 рік - його місцезнаходження була невідомим. Перша після столітнього мовчання згадка про Пересопницьке Євангеліє з'явилася 17 квітня 1701 року, коли гетьман Мазепа подарував його Переяславському кафедральному собору.

Через 98 років воно перекочувало до бібліотеки Переяславської, а потім Полтавської семінарій, пізніше було передано до Полтавського історико-краєзнавчого музею і, нарешті, осіло у Києво-Печерській Лаврі.

Пам’ятку було відкрито в 30-х рр. ХІХ ст. видатним українським і російським філологом-славістом і педагогом Осипом Бодянським, який працював у Московському університеті, а з 1837-го по 1842-й р. перебував у закордонному відрядженні у слов’янських країнах. По дорозі за кордон він заїхав до Переяслава і відвідав Переяславську духовну семінарію (яку свого часу закінчував). У семінарській бібліотеці він натрапив на дивної краси харатійний манускрипт, котрий одразу привернув увагу вченого своєю мовою.

Зараз рукопис зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки імені В. Вернадського НАН України в Києві.

Книга ще не скінчила розповідати свою історію. Її життя триває не лише в науковому середовищі. Роль Пересопницького Євангелія в житті незалежної України полягає ще й в тому, що саме на ньому приносить свою Присягу на вірність українському народові кожен новообраний Президент України. Таким чином, Пересопницьке Євангеліє, яке під час принесення Присяги лежить на трибуні поряд з Конституцією України та Актом проголошення Незалежності України, вже стало традиційним символічним атрибутом церемонії інаугурації Президента України, чим остаточно виокремилося з поміж усіх інших першодруків країни.

У 2001 році Інститутом української мови було видано транслітерацію книги. У 2008 році Київська митрополія Української православної Церкви спільно з Національною Академією наук України і видавничим домом "АДЕФ-Україна" (м. Київ) випустили факсимільний варіант (точна копія) Пересопницького Євангелія. Оправу виготовлено зі шкіри з елементами декору - реконструкція древнього окладу, що не зберігся. Для відтворення повнокольорових пергаментних сторінок Євангелія знайдено папір, що повністю відповідає пергаменту за своїми тактильними властивостями і фактурою.

При розробці технології електронної реставрації Пересопницького Євангелія було вирішено дотримуватися наступних основних принципів:

  • книга має бути максимально близька до оригінала за розміром, вагою, тактильними характеристиками (папір на дотик повинен нагадувати пергамент відповідної щільності);

  • всі дефекти історичного характеру, а саме: дефекти пергаменту, виправлення тексту, забруднення, що мають місце в оригіналові, - зберігаються;

  • колір фону сторінок, чорнил, ілюстрацій, історичних п'ятен, пошкоджень, поміток, автографів повинні також максимально відповідати оригіналу;

  • палітурка відновлюється на основі згадок і описів сучасників з урахуванням традицій оформлення подібних книг;

  • у зв'язку із зміною технологій виготовлення книг і втратою деяких істотних технологічних ланок важливим є кінцевий результат, а не спроба копіювання технологічного ланцюжка.

9 листопада 2010 року в редакційно–видавничому комплексі підприємства «Адеф-Україна» в м. Буча Київської обл. в урочистій обстановці надруковано перший аркуш нової редакції книги - «Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення». Оновлена книга представляє собою поєднання зменшених зображень оригінальних текстів, доповнених транслітерацією та редакцією сучасною українською мовою, що дає унікальну можливість прочитати Пересопницьке Євангеліє кожній людині.

28 травня 2011 року під час першого міжнародного книжкового фестивалю «Книжковий арсенал» відбулася презентація унікальної книги «Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення». 18 серпня 2011 року журі Національного конкурсу «Краща книга України», заснованого Держкомтелерадіо України, одноголосно присудило Гран-прі фоліанту «Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення», яке вийшло у Видавничому домі «АДЕФ-Україна».






  1. Україна. Президент. Про відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія: указ Президента України від 17 грудня 2009 року № 1069/2009 / Україна. Президент // Орієнтир. — 2009. — № 55. — 30 грудня. — С. 11.




  1. Україна. Верховна Рада. Про відзначення на державному рівні 450-ї річниці Пересопницького Євангелія: постанова Верховної Ради України від 12 травня 2010 року № 2175-VI / Україна. Верховна Рада // Урядовий кур'єр. — 2010. — № 90. — 20 травня. — С. 4.




  1. Україна. Кабінет Міністрів. Про підготовку та відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія: розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 1693-р / Україна. Кабінет Міністрів // Урядовий кур'єр. — 2010. — № 167. — 10 вересня. — С. 12.







  1. Пересопницьке Євангеліє: факсимільне видання 1556-1561 рр. / за благословенням Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви. — К., 2008. — 483 с. — (1020 років Хрещення Русі).




  1. Пересопницьке Євангеліє 1556-1561: Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Інститут української мови, Український мовно-інформаційний фонд. — К., 2001. — 700 с.




  1. Андріяшик, О. 2011 — рік української Первокниги: 450-літній ювілей Пересопницького Євангелія / О. Андріяшик // Літературна Україна. — 2011. — № 2. — 13 січня. — С. 1, 10.




  1. Археологи будут искать остатки монастыря, где было написано Пересопницкое Евангелие: по словам директора института археологии П.Толочко, в селе Пересопница Ровенского района будет построен музей Первокниги и планируется создание археологического центра // День. — 2010. — № 108. — 23 июня. — С. 6.




  1. Археологічні нотатки // Повне зібрання творів у шести томах / Т.Г. Шевченко; ред. М.К. Гудзій. — К.: Вид-во АН УРСР; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка, 1964. — Т.6: Листи. Нотатки. Фольклорні записи. — С. 303-312.




  1. Вертіль, О. А ви тримали Пересопницьке Євангеліє?: унікальне факсимільне видання презентовано в СумДУ / О. Вертіль // Урядовий кур'єр. — 2009. — № 28. — 17 лютого. — С. 16.




  1. Возняк, М.С. Святе Письмо українською мовою / М. С. Возняк // Історія української літератури. У 2 кн. Кн. 1 / М.С. Возняк. — Вид. 2-ге, випр. — Л.: Світ, 1992. — С. 295-302.




  1. Геренко, О. Четвертий символ України: у Сумському держуніверситеті презентовано унікальне факсимільне Пересопницьке Євангеліє / О. Геренко // Сумщина. — 2009. — № 19-20. — 20 лютого. — С. 1, 2.




  1. Глынчак, В. Книга присяги. Пересопницкое Евангелие - известное и неизвестное / В. Глынчак // Зеркало недели. — 2005. — № 5. — 12 февраля. — С. 23.




  1. Гоцуенко, Н. Новая жизнь фолианта: в Украинском доме произошла презентация факсимильного издания рукописи середины ХVІ века, одной из старейших духовных книг Украины - Пересопницкого Евангелия / Н. Гоцуенко // Зеркало недели. — 2008. — № 30. — 16-22 августа. — С. 14.




  1. Грузинский, А.С. Палеографические и критические заметки о Пересопницком евангелии / А.С. Грузинский. — СПб., 1912. — 37 с.




  1. Грушевський, М. Історія України-Руси: в 11 томах, 12 кн. Т.6: Житє економічне, культурне, національне 14-17 віків / М. Грушевський. — М. : Наукова думка, 1995. — 736 с.




  1. Дем'янчук, О. Батьківщина Пересопницького Євангелія: до дня слов'янської писемності й культури, 24 травня, кореспонденти "УМ" відвідали село, де було створено українську Першокнигу / О. Дем'янчук, Б. Дем'янчук // Україна молода. — 2009. — № 91.- 23 травня. — С. 1, 8.



  1. Дзюба, О. Лiтопис найважливiших подiй культурного життя в Українi Х-середина ХVII ст.: посiбник-довiдник / О. Дзюба, Г. Павленко. — К.: АртЕк, 1998. — 199 с. — (Трансформацiя гуманітарної освiти в Українi).




  1. Долгозвяга, В. Презентовали копию уникального издания: копия уникального факсимильного издания Пересопницкого Евангелия была представлена в библиотеке СумГУ / В. Долгозвяга // Данкор. — 2009. — № 7. — 18 февраля. — С. А18.




  1. Дубровіна, Л. 2001 рік: перше академічне видання Пересопницького Євангелія XVI ст. / Л. Дубровіна // Бібліотечний вісник. — 2001. — № 6. — С. 40-43.




  1. Думитрашко, Н. Замечательная рукопись Полтавской семинарии – Пересопницкое євангелие / Н. Думитрашко. — Полтава, 1874. — 29 с.




  1. Дунаєвська, О. Мовна пам'ятка українського народу: факсимільне видання Пересопницького Євангелія - першого відомого перекладу Святого Письма живою українською мовою - отримала Британська бібліотека в Лондоні / О. Дунаєвська // Обрій. — 2008. — № 18. — 22-28 травня. — С. 12.




  1. Євангелії з Пересопниці // Український історичний календар-96 / за ред. П.П.Толочка. — К., 1995. — Вип. 2. — С. 124.




  1. Жаботинський, П. Унікальне Євангеліє: сторінки життя Пересопницького Євангелія / П. Жаботинський // Освіта України. — 2010. — № 40. — 31 травня.




  1. Житецкий, П.И. Описание Пересопницкой рукописи XVI в. с приложением текста Евангелия от Луки, выдержек из других евангелистов и 4-х страниц снимков / П.И. Житецкий. — К., 1876. — 79 + 4 с.




  1. Запаско, Я. Мистецькі рукописні пам’ятки України / Я. Запаско.— Львів, 1997. — 80 с.




  1. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994.— Кн. 2. — С. 53-55.




  1. Казакевич, О. М. Павло Житецький. Життя та діяльність / О.М. Казакевич. — К.: Фітосоціоцентр, 2008. — 204 с.




  1. Квурт, К. 2011-й — рік української Першокниги / К. Квурт // Науковий світ. — 2011. — № 1. — С. 17.




  1. Князев, В. Священний символ: у Сумах представлено факсимільне видання "Пересопницького" Євангелія / В. Князев // В двух словах. — 2009. — № 7. — 18 февраля. — С. А1, А31.




  1. Кралюк, П. Евангелие княгини Жеславской: Пересопницкое Евангелие - один из первых сакральных текстов, переведенных на украинский язык. На этой "первокниге" приносят присягу президенты Украины / П. Кралюк // День. — 2010. — № 134-135. — 30-31 июля. — С. 8.



  1. Кривоший, О. Княгиня Анастасія Гольшанська-Заславська / О. Кривоший // Українки в історії / за ред. В. Борисенко. — К.: Либідь, 2004. — С. 43-46.




  1. Кушнирук, Т. Пересопницкое Евангелие возвращается: один из самых выдающихся рукописных памятников староукраинской литературы и искусства - Пересопницкое Евангелие - возвращается на землю, где оно было создано / Т. Кушнирук // День. — 2010. — № 4-5. — 15-16 января. — С. 2.




  1. Мельник, В. Пересопницьке Євангеліє отримав музей Волинської ікони / В. Мельник // Урядовий кур'єр. — 2010. — № 81. — 6 травня. — С. 16.

  2. Мирошниченко, М. Факсимиле доступно всем сумчанам: уникальное Пересопницкое Евангелие можно увидеть в библиотеке СумГУ / М. Мирошниченко // Ваш шанс. — 2009. — № 7. — 18 февраля. — С. 17-18 А.




  1. Мініатюра з Пересопницького Євангелію // Україна. Віхи історії / [голова ред. ради В.А. Смолій]. — К.: Мистецтво, 2001. — С. 107.




  1. Мыколюк, О. К юбилею Первокниги: на празднование 450-летия создания Пересопницкого Евангелия на Ровенщину приглашены президенты пяти стран / О. Мыколюк // День. — 2010. — № 176. — 30 сентября. — С. 1-2.




  1. Овчінніков, В. Пересопницьке Євангеліє / В. Овчінніков // Історія книги. Еволюція книжкової структури / В. Овчінніков. — Л.: Світ, 2005. — С. 155.




  1. Огієнко, І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. Репринт видання 1918 року / І. Огієнко. — К.: Абрис, 1991. — 272 с.




  1. Омелянчук, І. З неперспективного села — на туристичну Мекку: 450-річчя Пересопницького Євангелія відзначатимуть не в Києві, а в Пересопниці на Рівненщині / І. Омелянчук // Урядовий кур'єр. — 2011. — № 42. — 5 березня. — С. 9.




  1. Омелянчук, І. Книга, на якій присягають Президенти: Пересопницьке Євангеліє, 1556-1561 рр. / І. Омелянчук // Урядовий кур`єр. — 2005. — 5 лютого. — С. 5.




  1. Омелянчук, І. Пересопниця: на семи вітрах / І. Омелянчук // Урядовий кур'єр. — 2009. — № 192. — 17 жовтня. — С. 8-9.




  1. Перевидане "Пересопницьке Євангеліє" оцінили в 40 тисяч гривень: видавничий дім "Адеф-Україна" представив книгу "Пересопницьке Євангеліє" на V Міжнародній Київській книжковій виставці, яка наприкінці серпня відбулася у столиці України // Голос України. — 2009. — № 171. — 12 вересня. — С. 4.




  1. Переклади св. Письма // Історія української культури / за ред. І. Крип'якевича. — К.: АТ "Обереги", 1993. — VI зшиток. — С. 251. — (Історична бібліотека).




  1. Пересопницьке Євангеліє // Держава : ілюстрована енциклопедія України / Ю. Шаповал. — К., 2008. — С. 51.




  1. Пересопницьке Євангеліє // Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. Репринтне відтворення видання 1955-1984 років. — Львів, 1996. — Т.6. — С.2014.




  1. Пересопницьке Євангеліє // Ілюстрована енциклопедія історії України (від найдавнішого часу до кінця XVIII ст.) / [авт. тексту О. Кучерук]. — К.: Спалах ЛТД, 1998. — С. 152.




  1. Пересопницьке Євангеліє // Літературознавча енциклопедія : у 2-х т. Т. 2 / авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. — К., 2007. — С. 201-202.




  1. Пересопницьке Євангеліє // Літературознавчий словник–довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.,1997. — С. 545.




  1. Пересопницкое евангелие // Украинский советский энциклопедический словарь / под. ред. А.В. Кудрицкого. — К., 1988. —Т. 2. – С.655.




  1. Пересопницьке Євангеліє // Юридична енциклопедія: [в 6 т.] / редкол.: Ю. С. Шемчушенко, М. П. Зяблюк, В. Я. Тацій [та ін.].- К. : Укр.енциклопедія, 2002.- Т. 4.- С. 498.




  1. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. – К.: УЕ, 1992. – С. 644.




  1. Попова, А. Пересопницьке Євангеліє: 11 лютого у центральній бібліотеці Сумського держуніверситету презентовано унікальне факсимільне видання "Пересопницьке Євангеліє" 1556 - 1561 років / А. Попова // Суми і сумчани. — 2009. — № 8. — 20 лютого. — С. 11.




  1. Прокопенко, В. Блага вість із Пересопниці / В. Прокопенко // Дзеркало тижня. — 2001. — № 23. —16 червня. —



  1. Саєнко, А. Княгиня Анастасія Заславська - замовниця і фундаторка Пересопницького Євангелія / А. Саєнко, Н.В. Лобко // Актуальні питання історії та культури: матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів та студентів / ред.: В.М. Власенко, О.В.  Глушан, С.І. Дегтярьов, В.А. Нестеренко. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009. — С. 124-125.




  1. Сикорский, А. Евангелие трех президентов: в библиотеке СумГУ презентовали современный книжный раритет / А. Сикорский // Панорама. — 2009. — № 8. — 18-25 февраля. — С. А15.




  1. Слабошпицький, М. З голосу нашої Кліо: Події і люди української історії / М. Слабошпицький. — К.: Довіра, 1993. — С.71.




  1. Старий Переяслав // За покликом серця: пам`ятки історії та культури в житті і творчості Т.Г. Шевченка / Г.М. Шовкопляс, І.Г. Шовкопляс. — К.: Наукова думка, 1990. — С. 64-75.




  1. Тарасюк, Г. "На славу нашої преславної...": до 200-ліття Осипа Бодянського / Г. Тарасюк // Літературна Україна. — 2008. — № 44. — 13 листопада. — С. 4.




  1. Тимошенко, П.Д. Пересопницьке Євангеліє / П.Д. Тимошенко // Українська Радянска Енциклопедія. — К., 1982. — Т. 8. — С. 257.




  1. Толочко, П. Пересопницьке Євангелиє та його історичний контекст / П. Толочко // Світогляд. — 2008. — № 4. — С. 2-5.




  1. Туровська, Л. Мова «Пересопницького Євангелія» / Л. Туровська // Урядовий кур'єр. — 2003. — 21 лютого. — С. 8.




  1. Федорина, А. Добра вість: Пересопницьке Євангеліє тепер є і в Сумах / А. Федорина // Україна молода. — 2009. — № 29. — 17 лютого. — С. 2.




  1. Франко, І. Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського // Іван Франко. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. – К., 1983. – Т.40. – С. 222-223.




  1. Цимбалюк, Є. "Апостол" - майже ровесник реліквії, на якій присягають президенти: "Апостол", переписаний у Радивилові, виявився лише на сім років молодшим від знаменитого "Пересопницького Євангелія" (1556-61 рр.), яке вважається першопочатком українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія / Є. Цимбалюк // Голос України. — 2009. — № 62. — 7 квітня. — С. 11.




  1. Цимбалюк, Є. Євангеліє, на якому присягають президенти / Є. Цимбалюк // Голос України. — 2005. — 25 січня. – С. 3.




  1. Цимбалюк, Є. Оригінал - у книгосховищі, факсиміле розходяться по світу / Є. Цимбалюк, О. Юркова // Голос України. — 2011. — № 143. — 4 серпня. — С. 22.




  1. Чепіга, І. Пересопницьке Євангеліє / І. Чепіга // Наука і культура. Україна. — К., 1990. — Вип. 24. — С. 190-196.




  1. Чепіга, І. Пересопницьке Євангеліє. історія відкриття пам'ятки / І. Чепіга // Бібліотечний вісник. — 1997. — № 1. — С. 38-39.




  1. Шевчук, В. Муза Роксоланська: українська література XVI - XVIII століть. У 2 кн. Кн.1 : Ренесанс. Раннє бароко / В. Шевчук. — К.: Либідь, 2004. — 400 c.




  1. Шуткіна, Н. Історія слов'янської писемності / Н. Шуткіна, Н. Старова // Церковна православна газета. — 2010. — № 21. — листопад. — С. 5.




  1. Юркова, А. 450-летие "Пересопницкого Евангелия" будут праздновать на государственном уровне / А. Юркова // Голос України. — 2010. — № 3. — 13 января. — С. 7.




  1. Юркова, А. Готовятся к 450-летию украинской первокниги: на Ривненщине готовятся к празднованию 450-летию Пересопницкого Евангелия / А. Юркова // Голос Украины. — 2010. — № 184. — 2 октября. — С. 11.




  1. Юркова, А. Пересопница дала жизнь Евангелию, тепер оно возродило и его / А. Юркова // Голос Украины. — 2011. — № 151. — 16 августа. — С. 1, 3.




  1. Юркова, О. Пересопницьке Євангеліє буде в сучасному форматі / О. Юркова // Голос України. — 2011. — № 60. — 2 квітня. — С. 1.






Електронні ресурси



  1. Герасимчук, Л. На розтоках: свято і безглуздя / Л. Герасимчук // Українська літературна газета. — 2011. — № 11. — 3 червня. — Режим доступу: http://www.litgazeta.com.ua/node/1972.




  1. Глинчак, В. Книга Присяги. Пересопницьке Євангеліє — відоме і невідоме [Електронний ресурс] / В. Глинчак // Дзеркало тижня. — 2005. — № 5. — 12 лютого. — Режим доступу: http://dt.ua/articles/42521.




  1. Дубровіна, Л.А. Археографічний та кодикологічний опис Пересоп­ницького Євангелія [Електронний ресурс] / Л.А. Дубровіна, Л.А. Гнатенко. — Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Publicat/Documents/Evangelie.php. - Заголовок з екрану.




  1. Книга [Пересопницкое Евангелие]: Время. Люди. События. Ме­сто. Книга. Свет. Судьба книги – судьба народа [Електронный ресурс]. - Режим доступа: http://ozmns.narod.ru/kniga/Zagovor_KNIGA.html. — Заголовок с экрана.



  1. Кралюк, П. Гений знакомится со святыней: Шевченко и Пересопницкое Евангелие [Електронний ресурс] / П.Краюк // День. — 2011. — № 90-91. — 27 мая. - Режим доступа: http://www.day.kiev.ua/210273.



  1. Кралюк, П. Евангелие княгини Жеславской: Украинская национальная святыня: история, содержание, загадки [Електронный ресурс] / П.Кралюк // День. — 2010. — № 134-135. — 30 июля. — Режим доступа: http://www.day.kiev.ua/304394.



  1. Пересопицьке Євангеліє [Електронный ресурс] / Вікіпедія. —Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Пересопницьке_Євангеліє. — Заголовок з екрану.



  1. Пересопницьке Євангеліє [Електронний ресурс] / Українська православна церква. — Режим доступу: http://orthodox.org.ua/uk/novini/peresopnitske_evangelie. —Заголовок з екрану.



  1. Пересопницьке Євангеліє: шедевр світової культури, який сам розповідає свою історію: історична довідка. Факсимільне видання Пересопницького Євангелія. Реконструкція палітурки для Пересопницького Євангелія [Електронний ресурс] . — Режим доступу: http://www.adef.com.ua/book-peresopnica.php. — Заголовок з екрану.




  1. ^ Пересопницьке Євангеліє (1561) – видатна пам’ятка українського відродження XVIст. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://library.sumdu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=374%E2%8C%A9%3Duk&lang=uk. — Заголовок з екрану.




  1. Прокопенко, В. Блага вість із Пересопниці [Електронний ресурс] / В. Прокопенко // Дзеркало тижня. — 2001. — № 23. — 16 червня. — Режим доступу: http://dt.ua/articles/24834.



  1. Рибаченко, В. Пересопницьке Євангеліє видано факсимільно: контекст історичний, культурно-духовний, матеріально-речовий, доленосний, державно-політичний. Меценати, спонсори, натхненники [Електронний ресурс] / В. Рибаченко. — Режим доступу: http://www.chasipodii.net/article/3393/. — Заголовок з екрану.



  1. Рівненщина – натхненне джерело Святої Книги (до 450-річчя виходу у світ Пересопницького Євангелія) [Електронний ресурс] / Рівненська обласна державна адміністрація. — Режим доступу: http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/publication/content/145.htm. — Заголовок з екрану.



  1. Сидоренко, М. У столиці презентовано факсимільне видання «Пересопницького Євангелія» [Електронний ресурс] / М. Сидоренко / Українська православна церква. — Режим доступу: http://orthodox.org.ua/uk/aktualne/2008/07/21/3245.html. — Заголовок з екрану.



  1. Українська Першокнига [Електронний ресурс] : до 450-річчя Пересопницького Євангелія (1556-1561). — Режим доступу: http://libr.rv.ua/index.php?name=Pages&op=page&pid=176. — Заголовок з екрану.




  1. Українській Перщокнизі – 450 [Електронний ресурс] . — Режим доступу: http://library.vspu.edu.ua/vistavki/peresopnicke.htm. — Заголовок з екрану.




  1. Чепіга, І. Бібліографія праць про Пересопницьке Євангеліє [Електронний ресурс] / І. Чепіга. — Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/PBibliographia.pdf. — Заголовок з екрану.



  1. Чепіга, І. Дві яскраві дати української національної святині [Електронний ресурс] / І. Чепіга / Мислене древо. – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/Zaslav/LandOwners/PeresopnycjaGospel.html. — Заголовок з екрану.



  1. Шевченко, В.В. Пересопницька Євангелія в ореолі свого 450-річчя або кілька дослідницьких алюзій та їх духовно-ідеологічних рефлексій з нагоди славного ювілею [Електронний ресурс] / В.В. Шевченко. — Режим доступу:

http://www.lifeinjesus.info/index.php?option=com_content&view=article&id=56:2011-04-06-14-22-32. — Заголовок з екрану.








Схожі:

Символ культурного відродження iconСимвол культурного відродження
Символ культурного відродження: до 450-річчя української Першокниги: рекомендаційний список. Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний...
Символ культурного відродження iconПерелік публікацій кафедри архівознавства за 2009 р
Українська еліта на хвилі національно-культурного відродження другої половини 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст
Символ культурного відродження iconПрограма фахових вступних випробувань з Культурології на окр «балавра». Програма
Етапи національного та культурного «відродження» української культури в ХІХ ст
Символ культурного відродження iconСутність І структура рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів постановка проблеми
Переоцінка культурних і етичних цінностей породжує їх мутацію, особливо у підростаючого покоління. Стосовно цього положення роль...
Символ культурного відродження iconНазвание Символ

Символ культурного відродження iconПро проведення Всеукраїнської наукової конференції «Микола Куліш і Розстріляне Відродження»
Назва заходу: Всеукраїнська наукова конференція «Микола Куліш і Розстріляне Відродження»
Символ культурного відродження iconПроект программы социально-культурного и духовного развития «Эко-Рай»
Создание межрегионального (международного) центра практической реализации мероприятий в направлении социально-культурного и духовного...
Символ культурного відродження iconПрограма з філософії Відродження для студентів 2-го курсу філософського факультету (денна І заочна форми навчання)
Дана дисципліна спирається на знання філософії античної та середньовічної. В свою чергу на знання, отримані студентами при вивченні...
Символ культурного відродження iconТема поняття культури. Періодизація та структуризація культури. Культура І свідомість. Образ, знак І символ. Категорія цінності. Первісна культура

Символ культурного відродження iconСимвол в С/С++ означає: у 32 біітній архітектурі процесора покажчик займає в п’ямяті: Рядок який зберігається в char* закінчується
Для того, щоб передати аргумент в функцію за посиланням (в С/С++) необхідно використати наступний синтаксис
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи