Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» icon

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці»




НазваМетодичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці»
Сторінка1/7
Дата01.07.2012
Розмір1.33 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін

«Виробнича санітарія» і «Гігієна праці»

(для студентів 5 курсу спец. 7.092202-«Охорона праці на електротранспорті»

і 3 курсу спец. 6.092100-«Охорона праці в будівництві»)


Харків – ХНАМГ – 2007


Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» і «Гігієна праці»(для студентів 5 курсу спец. 7.092202 – «Охорона праці на електротранспорті») і 3 курсу спец. 6.092100 – «Охорона праці в будівництві» / Укл.: Будянська Е.М., Нестеренко С.В., Дмитрієв С.Л. – Харків: ХНАМГ, 2007.- 79 с.


Укладачі: Е.М. Будянська, С.В. Нестеренко, С.Л. Дмитрієв.


Рецензент: Ю.І. Жигло


Рекомендовано кафедрою БЖД (протокол № 10 від 13.03. 2007 р.)


ЗМІСТ

1. Вступ..............................................................................................................4

  1. Лабораторна робота №1.

Дослідження важкості й напруженості праці...........................………….....6


  1. Лабораторна робота №2.

Дослідження параметрів виробничого мікроклімату......................... .…….13


  1. Лабораторна робота №3.

Методика гігієнічної оцінки виробничого шуму........................................ 24


  1. Лабораторна робота №4.

Методи добору та аналізу проб повітря виробничих приміщень............. 34



  1. Лабораторна робота №5.

Атестація робочих місць за умовами праці..................................................47

Додатки

Список літератури…………………………………………………………...77


Вступ

Ці методичні вказівки є складовою частиною навчально-методичного комплексу з дисциплін «Виробнича санітарія» і «Гігієна праці», що викладаються студентам 5 курсу спец. 7.092202 - «Охорона праці на електротранспорті» і 3 курсу спец. 6.092100 - «Охорона праці в будівництві».

До складу методичних вказівок входять такі лабораторні роботи:

дослідження важкості й напруженості праці. Заповнення Протоколу проведення досліджень важкості й напруженості праці (форма №401/0);

дослідження параметрів виробничого мікроклімату. Заповнення Протоколу досліджень метеорологічних факторів (форма № 336-1/0);

методика гігієнічної оцінки виробничого шуму. Заповнення Протоколу проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку(форма № 290/0);

методи добору та аналізу проб повітря виробничих приміщень. Заповнення Протоколу проведення досліджень повітря робочої зони (форма № 330/0);

атестація робочих місць за умовами праці. Заповнення Карти умов праці .

Завданням вказівок при вивченні курсу «Виробнича санітарія» є :

  • закріплення та поглиблення знань, що придбані при вивченні теоретичного матеріалу, здійснення зв’язку теорії з практикою;

  • набуття студентами в конкретних виробничих умовах практичних навичок контролю за станом умов праці, аналізу отриманих результатів;

  • придбання навичок з гігієнічної оцінки умов праці з метою атестації робочих місць;

  • придбання досвіду наукової роботи з дослідження умов праці.

При підготовці до лабораторного заняття студент повинен самостійно ознайомитися з методичними вказівками до наступної лабораторної роботи, рекомендованою літературою. Студент повинен з’ясувати мету роботи, ознайомитися з вимірювальною апаратурою, підготовити форми протоколів для внесення в них отриманих даних.

Завершують роботу оформленням протоколів вимірів та карти умов праці:

- Протокол проведення досліджень важкості й напруженості праці (форма №401/0);

- Протокол досліджень метеорологічних факторів

(форма № 336-1/0);

- Протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку

(форма № 290/0);

- Протокол проведення досліджень повітря робочої зони

(форма № 330/0);

- Заповнення Карти умов праці.


Лабораторна робота № 1

^ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАЖКОСТІ Й НАПРУЖЕНОСТІ ПРАЦІ

Мета роботи : ознайомитися з методом хронометражного спостереження на виробництві, методикою оцінки роботи за ступенем важкості та напруженості, методикою фізіолого-гігієничної оцінки детальної професії з метою атестації робочих місць за умовами праці та оформлення Протоколу проведення досліджень важкості й напруженості праці (Форма № 401/0) за Наказом № 91 МОЗ України від 24.04.1999 р; «Методичними рекомендаціями по проведенню атестації робочих місць за умовами праці», затвердженими Міністерством праці України ( постанова № 41) та Головним державним санітарним лікарем України 01.09.92 р; Гігієнічною класифікацією праці № 4137-86.


  1. Загальні відомості

Метод хронометражного спостереження на виробництві застосовується при вивченні питань організації трудового процесу, якості і продуктивності праці, динаміки працездатності людини протягом робочого дня, часу дії на його організм факторів виробничого середовища і т.д.

Хронометражний метод дослідження працездатності технічно порівняно простий. Його можна проводити безупинно протягом робочого дня (не відволікаючи досліджуваного від виконання трудового завдання).

Хронометраж операцій і їхніх елементів здійснюють звичайно за допомогою одно- чи двохстрілочного секундоміра. При цьому секундомір не зупиняють, а лише реєструють щораз положення стрілки наприкінці виконання елемента операції, операції в цілому, окремого етапу трудового процесу. Тривалість процесів, що хронометруються, обчислюють за різницею в часі між закінченням послідовних етапів. За допомогою двохстрілочного секундоміра хронометрують кілька елементів операцій, що виконуються обома руками в водночас. Робота із секундоміром вимагає спеціальних навичок, швидкості при реєстрації елементів. Із самого початку спостереження дуже важливо установити фіксажні точки, тобто ті моменти в рухах досліджуваного, котрі надалі варто вважати границею даного елемента операції етапу трудового процесу.

Звичайно застосовують два способи хронометражного спостереження: детальний вибірковий хронометраж по елементах і «фотографія» робочого дня (груба і детальна). Детальний вибірковий хронометраж полягає у визначенні тривалості окремих елементів операції в різні періоди робочого дня, другий спосіб – у реєструванні часу від початку і до кінця всього робочого дня (часу основної роботи, підготовчого і заключного етапів, простоїв (із вказівкою їхніх причин), часу, витраченого на виправлення допущеного браку та ін.). При детальній фотографії робочого дня, крім цього, реєструють тривалість всіх операцій протягом дня. При грубій фотографії робочого дня за секундоміром (чи годинником) відзначають тільки час роботи і простоїв.

Перш ніж приступити до хронометражного спостереження, необхідно ознайомитися з технологічним процесом на даній дільниці виробництва, зі змістом кожної операції, кожного елемента роботи. Операцію необхідно розбити на елементи і здійснювати хронометраж, не зупиняючи секундоміра.

У підсумку відсліджується тривалість кожного елемента операції і всієї операції в цілому. Такий вибірковий хронометраж проводять 5–8 разів за зміну для того, щоб виявити зміни функціональних можливостей робітника протягом робочої зміни, «ведучий елемент», за рахунок якого головним чином відбувається зміна часу на операцію в цілому. Визначення «ведучого елемента» дозволяє використовувати зміни часу, витраченого на його виконання, як показник динаміки працездатності.

Оцінка відповідних умов праці починається з встановлення ступеня завантаженості робочого дня у всіх членів бригади. При цьому застосовують грубу фотографію робочого дня, виділяючи витрати часу на основну роботу, простої, виправлення браку і т.д. Таким чином, за допомогою грубої фотографії встановлюється тільки ступінь завантаженості робочого дня і наявність простоїв з установленням їхніх причин. Зазначені показники оцінюються у відсотковому вираженні до загальної тривалості робочого дня. Детальний спосіб ведення хронометражу, в зіставленні з динамікою зрушень фізіологічних функцій, дозволяє виявляти характер зміни працездатності в динаміці дня і використовувати його при нормуванні того чи іншого трудового процесу.

За допомогою хронометражу можуть бути виведені наступні показники кожні 30 хв. протягом дня: середня тривалість робочої операції; вільний час; час на переробку деталей; середня продуктивність (число операцій, елементів, деталей та ін.). Вони можуть бути використані при вирішенні питань раціоналізації трудових процесів і перевірки ефективності змінених умов праці і відпочинку. Тривалість робочої операції чи елемента операції в динаміці дня характеризує деякою мірою стан рухового аналізатора. При наявності коротких за часом операцій зручніше вимірювати сумарний час виконання декількох операцій.

При проведенні фотохронометражного спостереження на протязі усього робочого дня в бланку відзначається порядковий номер кожної операції, а також такі моменти, як перерви в роботі, переробки деталей і т.д.

При обробці індивідуальних хронометражних матеріалів варто давати їх у виді зведення за всіма показниками (в абсолютних і відносних величинах) за кожні півгодини роботи і за робочу зміну в цілому.

Практична робота

  1. Провести хронометражне спостереження на конкретному робочому місці протягом робочого дня (вибір робочого місця обумовлюється індивідуальним завданням):

а) познайомитися з картами технологічних регламентів; б) виділити виробничі операції, розділити їх на елементи і вивчити зміст; в) визначити об'єкти хронометражного спостереження, обґрунтувати їхній вибір і провести хронометрування.

  1. Підрахувати фактичний час роботи за зміну і виразити його у відсотках стосовно тривалості робочого дня.

3. Установити питому вагу часу, витраченого на допоміжні операції.

  1. Обчислити час відпочинку протягом робочої зміни і виразити його у відсотках стосовно тривалості робочої зміни. Вказати, яку питому вагу часу, відведеного на відпочинок, займають регламентовані та нерегламентовані перерви.

  2. Протягом робочої зміни обчислити погодинну середню тривалість окремих операцій чи елементів, їх складових, тривалість мікропауз, продуктивність праці.

  3. Скласти графіки і діаграми, що відбивають ступінь завантаженості робочого дня, зміну працездатності протягом робочої зміни.

  4. Оцінити існуючий режим праці і відпочинку і розробити фізіолого-гігієнічні рекомендації, спрямовані на його поліпшення.

^ МЕТОДИКА ОЦІНКИ РОБОТИ ЗА СТУПЕНЕМ ВАЖКОСТІ І
НАПРУЖЕНОСТІ

У деяких випадках необхідно оцінити важкість роботи, її фізіологічну вартість, ступень функціональної напруги організму працюючого під час роботи, тобто оцінити роботу людини з кількісної сторони. Така оцінка потрібна при рішенні питань режиму праці і відпочинку, праці жінок і підлітків, обґрунтуванні тривалості робочого дня, тарифікації праці, при обґрунтуванні пільг у відношенні відпусток і додаткових компенсацій, при нормуванні факторів зовнішнього середовища і та ін.

Функціональну напруженість організму під час роботи схематично можна охарактеризувати з двох сторін – енергетичної й інформаційної. Перша переважає при фізичній напруженості, друга – при розумовій праці. Характеристику праці, що вимагає інтенсивної роботи головного мозку при одержанні й аналізі інформації, фізіологи називають напруженістю; характеристику навантаження на організм при праці, що вимагає м'язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення, - важкістю. Усі роботи з важкості поділяються на легкі, середньої ваги, важкі, дуже важкі, а по напруженості – на ненапружені, малонапружені, напружені, дуже напружені. Для оцінки ступеня важкості і напруженості роботи в цей час використовують ергономічні і фізіологічні методи.

Ергономічними показниками важкості роботи є маса виробу, що піднімається, потужність виконуваної роботи, характер робочої пози, величина статичного навантаження.

Потужність роботи при фізичній праці визначають за формулою

N = А/Т,

де N – потужність роботи, Вт; А – робота, Дж; Т – час виконання роботи, с.

А=9,8(РН+Рl/g+PH/2)·6,

де Р – маса, кг; g – прискорення, рівне 9,8 м/с; Н – висота підйому вантажу, м; l – відстань переміщення по горизонталі, м; 9,8 – коефіцієнт перекладу в Дж.

Величина статичного навантаження обчислюється множенням величини зусилля на час втримання і виражається в кг/с.

Характеристика робочої пози і переміщення в просторі ґрунтується на даних спостережень, вимірів величини кута нахилу тулуба, довжини шляху переміщення, хронометражу і т.д.

Ергономічні показники напруженості роботи наступні:

1) число об'єктів одночасного спостереження; 2) тривалість зосередженого спостереження часу активних дій (у % загального часу робочого дня); 3) щільність сигналів (повідомлень) у 1 ч; 4) емоційна напруженість; 5) змінність; 6) напруженість функцій аналізаторів; 7) обсяг оперативної пам'яті; 8) інтелектуальна напруженість; 9) монотонність і ін. (додаток 5).

Основними показниками важкості праці є потужність і величина статичного навантаження.

При визначенні напруженості роботи основними показниками є показники ваги, щільність сигналів інформації, що переробляється, характеристика емоційної напруги. Інші критерії являються додатковими.

Визначити, до якої категорії відноситься та чи інша робота, можливо по одному найбільш інформативному основному показнику чи за двома додатковими.

За фізіологічні критерії оцінки ступеня важкості й напруженості праці запропоновано приймати рівень змін фізіологічних функцій під час роботи. Шкала оцінки важкості й напруженості праці, передбачає визначення частоти пульсу, енерготрат, показника витривалості до статичних зусиль, схованого періоду реакцій, показника пам'яті, важкості т. ін. При цьому фізіологічні показники визначають на початку роботи і наприкінці робочого дня. За ступенем зміни досліджуваних функцій до кінця робочого дня (вираженим у %) встановлюють категорію роботи. Такі показники, як частота пульсу, енерготрати, оцінюються в абсолютних величинах.


Експериментальна частина

Застосовувані прилади й обладнання: секундомір СОП пр-20-3


Порядок проведення досліджень

  1. Познайомитися з фізіологічною характеристикою детальної професії одного з виробництв.

  2. Виділити дані, необхідні для оцінки важкості й напруженості виконуваної роботи.

  1. Зробити обчислення критеріїв оцінки категорії роботи.

  1. Дати обґрунтований висновок з оцінки важкості й напруженості виконуваної роботи. Оформити протокол (форма 401/0).

^ МЕТОДИКА ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРОФЕСІЇ

Фізіолого-гігієнічна характеристика окремих професій складається з метою виявлення шкідливих і небезпечних впливів на організм працюючих, оцінки важкості й напруженості виконуваної роботи, встановлення фізіологічної сутності вимог, пропонованих до різних систем і функцій організму під час роботи. Визначена характеристика використовується для розробки оздоровчих заходів на робочому місці, заходів щодо охорони праці жінок і підлітків, для обґрунтування раціонального режиму праці і відпочинку, засобів індивідуального захисту й особистої профілактики, для правильної організації попередніх і періодичних медичних оглядів і та ін.

Фізіолого-гігієнічна характеристика детальних професій повинна бути обов'язковим доповненням санітарного паспорта кожного підприємства, що знаходиться в сфері спостереження і контролю, здійснюваного санітарно-епідеміологічною службою.

Характеристика повинна містити наступні дані.

1. Назва професії.

2. Докладний і послідовний опис робочого процесу; характеристика застосовуваних матеріалів і устаткування; характеристика режиму праці і відпочинку, ритму роботи; хронометраж окремих, що мають найбільше санітарно-гігієнічне значення, елементів роботи (операцій); розпорядок робочого дня (тривалість робіт до обідньої перерви, тривалість останньої, наявність короткочасних перерв у процесі роботи).

3. Відомості про можливий вплив буд-яких виробничих шкідливостей і боротьбу з ними: а) запиленість повітря робочої зони, якісна і кількісна характеристики пилу; б) виділення шкідливих газів і пару та їх характеристика; в) вплив теплового опромінення (інтенсивність, напрямок променистого потоку стосовно робітника); г) вплив електричного і магнітного поля, ультрафіолетового й іонізуючого випромінювання, характеристика джерел; д) шум, його джерела, інтенсивність, спектральна і часова характеристики, тривалість впливу; е) вплив на робочого струсу підлоги, машини чи інструмента, кількісна і часова характеристики вібрації; ж) метеорологічні умови на робочому місці й у місці відпочинку: температура, швидкість руху і вологість повітря, коливання метеорологічних умов протягом робочого дня; з) заходи щодо боротьби з виробничими шкідливостями на даному робочому місці, оцінка їхньої ефективності.

4. Організація робочого місця, розміщення елементів керування, робочі меблі.

5. Робоча поза, тривалість вимушеного одноманітного положення тіла.

6. Проведення робіт, зв'язаних з підйомом і переносом ваг (маса, відстань, загальна тривалість важких робіт, сумарне навантаження за зміну).

7. Робочі рухи (швидкість, одноманітність, кількість рухів в одиницю часу).

8. Функціональний стан аналізаторів (органа зору, слуху) при виконанні роботи.

9. Небезпека ушкоджень і заходи щодо безпеки на даному робочому місці.

10. Спецодяг. Індивідуальні захисні засоби.

11. Основні практичні висновки з фізіолого-гігієнічної характеристики: а) оцінка важкості й напруженості праці, небезпеки виробничих шкідливостей; б) перелік оздоровчих заходів на робочому місці; в) рекомендації з використання індивідуальних захисних пристосувань, засобів особистої гігієни і профілактики; г) вимоги до медичного обслуговування робітників (диспансеризація), організація попередніх і періодичних оглядів; д) рекомендації з охорони праці жінок і підлітків.

При складанні характеристики професії вивчають технологічні регламенти, рецептуру хімічної сировини, що надходить на підприємства, технічні паспорти машин і устаткування, хронометражні карти з організації трудового процесу та ін. Для характеристики факторів виробничого середовища використовують результати лабораторних досліджень, що проводяться санепідстанцією при планових обстеженнях підприємства. На великих підприємствах ці дані доповнюються матеріалами, що є в промислових лабораторіях цих підприємств.

За результатами виконаної роботи заповнюється Протокол проведення досліджень важкості й напруженості праці – форма № 401/0 (додаток 5).

  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт, та практичних занять з дисципліни «Гігієна праці»
Методичні вказівки до лабораторних робіт, та практичних занять з дисципліни «Гігієна праці» для студентів 3,4 курсів денної форми...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconМетодичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «виробнича санітарія»
«Виробнича санітарія» (для студентів 4 курсу спец. 092100 – «Охорона праці в будівництві» І 5 курсу спец. 092202 – «Охорона праці...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Виробнича санітарія» для студентів 4 курсу спец. 092100 «Охорона праці в будівництві»
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Виробнича санітарія" (для студентів 4 курсу спец. 092100 "Охорона праці...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconRoz group гф
Гігієна праці та виробнича санітарія, корп. 4, ауд лб. Тб, Шевченко В. І., Шевченко В. І., Лабораторні
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconВ.І. Заіченко Методичні вказівки до самостійних занять з навчальної дисципліни «Виробнича санітарія»
Для студентів 4 курсу денної форми навчання напряму підготовки 170202 «Охорона праці»
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconВ.І. Заіченко Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни «Виробнича санітарія»
Для студентів 4 курсу денної форми навчання напряму підготовки 170202 «Охорона праці»
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт з курсу „метрологічне та нормативне забезпечення охорони праці”
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу „Метрологічне та нормативне забезпечення охорони праці” (для студентів 3 курсу денної...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconЯ. О. Сєріков Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Метрологічне та нормативне забезпечення охорони праці» для студентів...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства в.І. Заіченко курс лекцій з дисципліни «виробнича санітарія»
Заіченко В. І. Курс лекцій з дисципліни «Виробнича санітарія» (для студентів 4 курсу денної форми навчання напряму підготовки 170202...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін «Виробнича санітарія» І «Гігієна праці» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національка академія міського господарства методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисциплін «Топографія»
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Топографія», «Геодезія», для студентів спеціальностей 080101 «геодезія,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи